Джунгарський Алатау Жетисуйський Алатау Семиріченський Алатау гірський масив в Азії розташований на кордоні Казахстану т

Джунгарський Алатау, Жетисуйський Алатау, Семиріченський Алатау — гірський масив в Азії, розташований на кордоні Казахстану та Китаю, між долиною річки Ілі на південному заході та озером Алаколь на північному сході. Названий за назвою навколишнього регіону.

Джунгарський Алатау

45° пн. ш. 80° сх. д. / 45° пн. ш. 80° сх. д. / 45; 80Координати: 45° пн. ш. 80° сх. д. / 45° пн. ш. 80° сх. д. / 45; 80
Країна	Казахстан і КНР
Тип	гірський хребет
матеріал	граніт
Висота	4464 м
Джунгарський Алатау Джунгарський Алатау (Казахстан)

Джунгарський Алатау у Вікісховищі

Довжина масиву становить 450 км, ширина від 50 до 90 км, найбільша висота 4 622 м (пік Семенова-Тяньшаньського). У східній частині гір знаходиться Джунгарська брама — прохід, який протягом багатьох століть використовувався для вторгнення до Средної Азії. Вітри, що дмуть через Джунгарську браму, входять до числа найпотужніших вітрів Євразії. — в перекладі з китайського «Володар Луків», або, згідно з іншим перекладом, «Кривавий вітер», вітер-руйнівник, дме з боку Казахстану до Китаю, і ^[kk] — дме з боку озера Ебі-Нур з території Китаю до Казахстану.

Масив має типову середньоазійську природу, але має і деякі риси переходу до природи гір Південного Сибіру.

Вершини гір вкриті льодовиками. В кінці XIX ст. вони досліджувались С. Є. Дмітрієвим та В. В. Сапожніковим. На початку XX ст. починається масове їхнє дослідження. У верхів'ях лівих витоків річки Лепси були описані льодовики (на честь Сатпаєва К. І. — казахського геолога та академіка), (на честь Валіханова Ч. Ч. — казахського вченого та мандрівника), а також вершини — піки , , . Встановлено, що площа усіх 724 льодовиків становить 956 км², найбільший з яких льодовик (інша назва — льодовик Абая) має довжину 8 км та площу 21 км².

Орографічний поділ

Джунгарський Алатау поділяється на 2 основні частини: Північний Центральний хребет та Південний Центральний хребет, з'єднані між собою Коксу-Бороталинською перемичкою. Кожен з осьових хребтів утворений великою кількістю дрібних хребтів чи масивів, а також ще більшою кількістю відрогів, які відходять в різні боки від основного хребта.

Північний Центральний хребет

За різними даними північний осьовий хребет починається або з хребта , що лежить по лівому березі річки , або з гір , що проходять уздовж правого берега річки Кора.


Гірський масив	Довжина, км	Найвища точка, м
, гори	4	2512,4
Арасан, гори	8	3569,6
, хребет	13	3483,0
, гори	14	3310,9
, хребет	8	3587,0 гора
, хребет	19	3000,1
Койтас, хребет	15	3386,5
Коктобе, гори	4	2638,4
, гори	6	3016,0
, гори	34	2841,5
, гори	6	2614,9
, хребет	11	3223,0
, гори	4	2532,5
, гори	7	2426,6

Південний Центральний хребет

Коксу-Бороталинська перемичка

Примітки

. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 27 червня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 червня 2013.
Топографічні мапи l-44-25 [ 1 травня 2013 у Wayback Machine.] та l-44-26 [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 27 червня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Фото найвищої вершини Джунгарського Алатау та

[1] . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 27 червня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 червня 2013.

[3] Топографічні мапи l-44-25 [ 1 травня 2013 у Wayback Machine.] та l-44-26 [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]

[4] . Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 27 червня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()