Аюка́, справжнє ім'я Аюши́ (1642, Джунгарія — 1724) — четвертий головний тайша калмиків, згодом — перший хан Калмицького ханства.
Аюка | |
---|---|
калм. Аюши | |
Головний тайша калмиків | |
1672 — 1690 | |
Попередник | Мончак |
Наступник | титул скасований |
Хан Калмицького ханства | |
1690 — 1724 | |
Попередник | титул встановлений |
Наступник | Церен-Дондук |
Народився | 1642 Джунгарія |
Помер | 1724 |
Відомий як | хан |
Рід кереїти | |
Батько | Мончак |
У шлюбі з | d |
Діти | Церен-Дондук і d |
Релігія | тибетський буддизм |
Син і наступник Мончака, онук і правнук Хо-Урлюка; по материнській лінії — онук джунгарського хана Ердені Батур-хунтайджи.
Життєпис
Народився 1642 року в Джунгарії, був старшим сином у сім'ї третього головного тайши калмиків Мончака. При народженні отримав ім'я Аюши (скорочено від імені будди довгого життя Амітаюса), проте в історію увійшов під ім'ям Аюка (внаслідок помилкового перекладу з ). Дитячі роки провів у Джунгарії. В 1654 році разом з дідом Дайчином прибув у Поволжя.
У 1672 році після смерті свого батька Мончака, за підтримки своїх дядьків Дугара з братом Чиметом, Лоузана, Назар-Мамута й інших усунув свого головного конкурента на посаду головного тайши — двоюрідного брата Джалбу (Ялбу), звинувативши його в зраді і видавши в руки московського царя.
Владнавши внутрішні справи, Аюка з незначними силами здійснив марш-кидок з Поволжя на Алтай, де розбив військо тайши . Самого Аблая і його сина взяв у полон, а їхні землі приєднав до своїх володінь.
Російський історик Юрій Литкін писав:
Насаджуючи розбрат і міжусобицю між своїми родичами, знесилював їх і забирав їх улуси; навіть хошутівські та дербетівські нойони мало-помалу повинні були підкорятися його владі, особливо коли Джунгарському Галдан-хунтайчжию вдалося знищити могутність Хошутівського Дому і взяти у 1676 році в полон Цецен-хана. Тоді з Джунгарії перекочували до торгоутів: у 1676 році Дорчжи-Рабтан, сестра Аюки, дружина Цецен-хана, з 1000 підвладних кибиток; потім дербетівські володарі Даян, Баамбуш та інші, а в 1687 році Цаган-Батур; незабаром підкорилися його впливу і діти дербетівського Солом-Церена. Аюка досяг своєї мети: став могутнім володарем приволзьких ойратів, ділив між володарями улуси, давав кому що хотів; при ставці його були посли від володарів улусів, у присутності яких навесні та восени визначались місця, де, якому нойону з його улусом літувати й зимувати — і суперечок про те не смів піднімати ні один володар.
У 1672 році Аюка, зібравши спільно з дербетським тайшою близько 10 тисяч воїнів, здійснив похід на кримські улуси, розгромивши під Перекопом татар, захопивши багато худоби, а улуси і села знищив.
У 1674 році дербетський тайша Солом-Церен зі своїм сином Менко-Темиром прибув на Волгу, привівши із собою 4 тисячі кибиток і визнав верховну владу тайши Аюки.
У відносинах з Московським царством вів самостійну політику. Під час російсько-турецької війни 1676–1681 років. Діючи спільно з московською армією, калмики брали участь у боях на території України: в 1677 році 3000 калмиків брали участь у битві під Чигирином; влітку 1679 року калмики під проводом Мазан-батира брали активну участь у битві під Чугуєвом і Валуйками, а згодом спільно з запоріжцями під проводом Івана Сірка відкинули військо кримського хана до Чорного моря.
Майже відразу по закінченні російсько-турецької війни в 1681 році калмики приєднались до , увірвались до і , де громили московські села, захоплювали коней і худобу, а самих московитів брали в полон. Аби владнати конфлікт, до Аюки прибув астраханський воєвода князь . Аюка визнав порушення попереднього договору з Московією і зобов'язався в подальшому не грабувати московські міста і села.
У 1690 році Далай-лама прислав Аюкі ханський титул, печатку та грамоту. Отримавши ханський титул, Аюка відчув себе самостійним господарем. Воював з дагестанцями, кумиками, кабардинцями, кубанцями, а потім самостійно укладав з ними перемир'я. У 1695–1696 роках 3000 калмиків брали участь в азовських походах Петра І.
У 1701 році Аюка посварився з синами, внаслідок чого частина їх відкочувала зі своїми улусами за Яїк і почали листування з Джунгарським володарем — . Ворожнеча між синами Аюки від різних дружин тривали довго й закінчились відкочуванням калмиків у 1771 році. Після замаху на старшого сина Чакдорджапа, який був наступником Аюки на ханському престолі й одночасно командувачем всіма військами ханства, Аюка-хан змушений був рятуватися втечею в Яїцьке містечко. Лише втручання князя , посланого царем Петром, змусило батька і старшого сина помиритись. Проте сварка викликала великий рух у калмицьких улусах.
У 1708 році казанський і астраханський губернатор Петро Апраксін схилив Аюку до переходу калмиків у московське підданство.
Література
- Митиров А. Г. «Ойраты-калмыки: века и поколения». — Элиста: Калм. кн. изд-во, 1998.
- Лари Илишкин «Знаменитые калмыки прошлого». — Элиста, 2010, стр. 8—14.
- Цюрюмов А. В. «Калмыцкое ханство в составе России: проблемы политических взаимоотношений». — Элиста: Джангар, 2007.
- Шовунов К. П. «Очерки военной истории калмыков (17-19 вв.)».
Посилання
- Аюка, Аюкай на «Хронос». [ 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аюка-хан: человек и политик. [ 14 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ayuka spravzhnye im ya Ayushi 1642 Dzhungariya 1724 chetvertij golovnij tajsha kalmikiv zgodom pershij han Kalmickogo hanstva Ayukakalm AyushiGolovnij tajsha kalmikiv1672 1690PoperednikMonchakNastupniktitul skasovanijHan Kalmickogo hanstva1690 1724Poperedniktitul vstanovlenijNastupnikCeren DondukNarodivsya1642 1642 DzhungariyaPomer1724 1724 Vidomij yakhanRid kereyitiBatkoMonchakU shlyubi zdDitiCeren Donduk i dReligiyatibetskij buddizm Sin i nastupnik Monchaka onuk i pravnuk Ho Urlyuka po materinskij liniyi onuk dzhungarskogo hana Erdeni Batur huntajdzhi ZhittyepisNarodivsya 1642 roku v Dzhungariyi buv starshim sinom u sim yi tretogo golovnogo tajshi kalmikiv Monchaka Pri narodzhenni otrimav im ya Ayushi skorocheno vid imeni buddi dovgogo zhittya Amitayusa prote v istoriyu uvijshov pid im yam Ayuka vnaslidok pomilkovogo perekladu z Dityachi roki proviv u Dzhungariyi V 1654 roci razom z didom Dajchinom pribuv u Povolzhya U 1672 roci pislya smerti svogo batka Monchaka za pidtrimki svoyih dyadkiv Dugara z bratom Chimetom Louzana Nazar Mamuta j inshih usunuv svogo golovnogo konkurenta na posadu golovnogo tajshi dvoyuridnogo brata Dzhalbu Yalbu zvinuvativshi jogo v zradi i vidavshi v ruki moskovskogo carya Vladnavshi vnutrishni spravi Ayuka z neznachnimi silami zdijsniv marsh kidok z Povolzhya na Altaj de rozbiv vijsko tajshi Samogo Ablaya i jogo sina vzyav u polon a yihni zemli priyednav do svoyih volodin Rosijskij istorik Yurij Litkin pisav Nasadzhuyuchi rozbrat i mizhusobicyu mizh svoyimi rodichami znesilyuvav yih i zabirav yih ulusi navit hoshutivski ta derbetivski nojoni malo pomalu povinni buli pidkoryatisya jogo vladi osoblivo koli Dzhungarskomu Galdan huntajchzhiyu vdalosya znishiti mogutnist Hoshutivskogo Domu i vzyati u 1676 roci v polon Cecen hana Todi z Dzhungariyi perekochuvali do torgoutiv u 1676 roci Dorchzhi Rabtan sestra Ayuki druzhina Cecen hana z 1000 pidvladnih kibitok potim derbetivski volodari Dayan Baambush ta inshi a v 1687 roci Cagan Batur nezabarom pidkorilisya jogo vplivu i diti derbetivskogo Solom Cerena Ayuka dosyag svoyeyi meti stav mogutnim volodarem privolzkih ojrativ diliv mizh volodaryami ulusi davav komu sho hotiv pri stavci jogo buli posli vid volodariv ulusiv u prisutnosti yakih navesni ta voseni viznachalis miscya de yakomu nojonu z jogo ulusom lituvati j zimuvati i superechok pro te ne smiv pidnimati ni odin volodar U 1672 roci Ayuka zibravshi spilno z derbetskim tajshoyu blizko 10 tisyach voyiniv zdijsniv pohid na krimski ulusi rozgromivshi pid Perekopom tatar zahopivshi bagato hudobi a ulusi i sela znishiv U 1674 roci derbetskij tajsha Solom Ceren zi svoyim sinom Menko Temirom pribuv na Volgu privivshi iz soboyu 4 tisyachi kibitok i viznav verhovnu vladu tajshi Ayuki U vidnosinah z Moskovskim carstvom viv samostijnu politiku Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1676 1681 rokiv Diyuchi spilno z moskovskoyu armiyeyu kalmiki brali uchast u boyah na teritoriyi Ukrayini v 1677 roci 3000 kalmikiv brali uchast u bitvi pid Chigirinom vlitku 1679 roku kalmiki pid provodom Mazan batira brali aktivnu uchast u bitvi pid Chuguyevom i Valujkami a zgodom spilno z zaporizhcyami pid provodom Ivana Sirka vidkinuli vijsko krimskogo hana do Chornogo morya Majzhe vidrazu po zakinchenni rosijsko tureckoyi vijni v 1681 roci kalmiki priyednalis do uvirvalis do i de gromili moskovski sela zahoplyuvali konej i hudobu a samih moskovitiv brali v polon Abi vladnati konflikt do Ayuki pribuv astrahanskij voyevoda knyaz Ayuka viznav porushennya poperednogo dogovoru z Moskoviyeyu i zobov yazavsya v podalshomu ne grabuvati moskovski mista i sela U 1690 roci Dalaj lama prislav Ayuki hanskij titul pechatku ta gramotu Otrimavshi hanskij titul Ayuka vidchuv sebe samostijnim gospodarem Voyuvav z dagestancyami kumikami kabardincyami kubancyami a potim samostijno ukladav z nimi peremir ya U 1695 1696 rokah 3000 kalmikiv brali uchast v azovskih pohodah Petra I U 1701 roci Ayuka posvarivsya z sinami vnaslidok chogo chastina yih vidkochuvala zi svoyimi ulusami za Yayik i pochali listuvannya z Dzhungarskim volodarem Vorozhnecha mizh sinami Ayuki vid riznih druzhin trivali dovgo j zakinchilis vidkochuvannyam kalmikiv u 1771 roci Pislya zamahu na starshogo sina Chakdordzhapa yakij buv nastupnikom Ayuki na hanskomu prestoli j odnochasno komanduvachem vsima vijskami hanstva Ayuka han zmushenij buv ryatuvatisya vtecheyu v Yayicke mistechko Lishe vtruchannya knyazya poslanogo carem Petrom zmusilo batka i starshogo sina pomiritis Prote svarka viklikala velikij ruh u kalmickih ulusah U 1708 roci kazanskij i astrahanskij gubernator Petro Apraksin shiliv Ayuku do perehodu kalmikiv u moskovske piddanstvo LiteraturaMitirov A G Ojraty kalmyki veka i pokoleniya Elista Kalm kn izd vo 1998 Lari Ilishkin Znamenitye kalmyki proshlogo Elista 2010 str 8 14 Cyuryumov A V Kalmyckoe hanstvo v sostave Rossii problemy politicheskih vzaimootnoshenij Elista Dzhangar 2007 Shovunov K P Ocherki voennoj istorii kalmykov 17 19 vv PosilannyaAyuka Ayukaj na Hronos 25 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Ayuka han chelovek i politik 14 lipnya 2015 u Wayback Machine ros