Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2020) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Кульджа (уйг. غۇلجا, Ғулҗа, каз. Құлжа) або Їнін (кит. 伊宁, пін. Yíníng) — місто у Китаї, центр Ілі-Казахського автономного округу, який входить до складу Синьцзян-Уйгурського автономного району. Розміщене на північному березі річки Ілі приблизно на відстані 100 км на схід від кордону Китаю з Алматинською областю Казахстану на так званій Кульджинській рівнині. Місто має найбільшу вологість зазвичай посушливого регіону Синьцзян.
Кульджа уйг. غۇلجا / Ғулҗа кит. 伊宁 | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Кульджа ввечері | ||||
Основні дані | ||||
43°55′ пн. ш. 81°19′ сх. д. / 43.917° пн. ш. 81.317° сх. д. | ||||
Країна | КНР Китай | |||
Регіон | Синьцзян-Уйгурський автономний район, Ілі-Казахський автономний округ | |||
Адмінцентр | d | |||
Столиця для | Ілі-Казахська автономна область | |||
Поділ | | |||
Площа | 629 км² | |||
Населення | 430 000 (2004) | |||
Телефонний код | 0999 | |||
Часовий пояс | ||||
Номери автомобілів | 新F | |||
GeoNames | 8563527 | |||
OSM | r2751497 ·R | |||
Поштові індекси | 835 000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | zgyn.gov.cn | |||
Мапа | ||||
Кульджа Кульджа (Китайська Народна Республіка) | ||||
| ||||
| ||||
Кульджа у Вікісховищі |
Адміністративно місто Кульджа і навколишня територія загальною площею 521 км² утворює «місто повітового рівня», з кількістю населення 370 тис. чол. (2002 р.). Основна частина населення — уйгури, казахи, хоча з кожним роком сюди зі сходу країни посилюється потік етнічних китайців. На околицях міста наявні поселення маньчжурів (сібо) та монголів, які займаються скотарством. Протягом 19-20 століть у Кульджі був відчутний вплив татарської інтелігенції та купців, які полишили Російську імперію у зв'язку з подіями після Жовтневої революції. За деякими оцінками у першій половині XX ст. до третини населення міста складали татари. Татари створили й першу школу у Кульджі, яка у подальшому стала передвісником казахської, киргизької й уйгурської шкіл.
Клімат
Місто знаходиться у степовій зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -8.3 °С (17 °F).
Клімат Кульджі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 7 | 17 | 27 | 32 | 32 | 36 | 37 | 37 | 35 | 30 | 18 | 8 | 37 |
Середній максимум, °C | −2 | 1 | 9 | 18 | 23 | 27 | 28 | 29 | 25 | 17 | 5 | −1 | 15 |
Середня температура, °C | −8 | −4 | 3 | 10 | 16 | 19 | 21 | 21 | 17 | 9 | 0 | −6 | 8 |
Середній мінімум, °C | −14 | −10 | −2 | 3 | 9 | 12 | 14 | 13 | 9 | 2 | −5 | −11 | 1 |
Абсолютний мінімум, °C | −27 | −20 | −16 | −7 | −2 | 7 | 8 | 3 | −2 | −6 | −22 | −32 | −32 |
Норма опадів, мм | 0 | 20 | 10 | 20 | 20 | 40 | 10 | 10 | 10 | 20 | 30 | 20 | 260 |
Днів з дощем | 2 | 5 | 2 | 4 | 3 | 5 | 2 | 3 | 1 | 3 | 4 | 5 | 44 |
Вологість повітря, % | 77 | 79 | 71 | 53 | 55 | 58 | 60 | 56 | 55 | 63 | 75 | 79 | 65 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Нагірні пасовища у межах Ілійської долини (див Кульджинська рівнина) з давніх-давен приваблювали кочові племена. Назва міста «Кульджа» уперше згадується ще в період Тюркського каганату.
У IX сторіччі в Ілійській долині оселилися уйгурські племена на чолі з Пен Текіном, з якими і перебувала частина племені Яглакар, яка також входила до складу уйгурського племінного союзу.
Саме у Кульджі була розміщена столиця володіння Чагатая, сина Чингісхана (див. Чагатайський улус). Під владу Китаю ця територія відійшла у 1755-57 рр. після закінчення збройних сутичок з джунгарами, під контролем яких вона і знаходилася.
З поширенням у середині XIX ст. в Семиріччі російського впливу Кульджа стає важливим осередком торгівлі між Росією та Китаєм. 1855 р. тут було підписано договір, яким узаконено торгівлю між підданими обох держав.
Місто зазнало великого руйнування у 1864–1866 рр. під час уйгуро-дунганського повстання. Увесь Ілійський край, у тому числі і Кульджа, 1871 р. було зайнято російськими військами. 1881 року місто було повернуто Китаю, після чого багато ілійських уйгурів (приблизно 45 тис. ос.) та дунганів (близько 4,6 тис. ос.) пересилилося у межі російських володінь (нинішній південно-західний Казахстан та північна Киргизстан).
У літературі, насамперед у російській, місто Кульджа (Їнін) інколи зустрічається під назвою «стара Кульджа» чи «таранчинська Кульджа», у той час як місто (кит. 绥定), розташоване за 40 км на північний захід, іменувалося «нова Кульджа» або «китайська Кульджа». Тоді «таранчинська Кульджа» (тобто місто таранчів — уйгурів) була осередком торгівлі, а «китайська Кульджа», заснована 1762 року та розміщена ближче до кордону, — фортецею і центром китайської адміністрації в регіоні.
1965 року Суйдін було перейменовано, місто одержало політично більш прийнятну назву Шуйдін (水定), від 水 (вода) замість 绥 (угамовувати). Зараз Шуйдін є центром сусіднього повіту (霍城县).
5 лютого 1997 року Кульджа стало ареною протестів місцевого населення проти китайської політики. Події завдали глубокого враження на , яка незабаром очолила рух за права уйгурського народу.
Шляхи
- . Їнін — Жоцян
- . Шанхай — Їнін
Відомі особистості
В поселенні народилась:
- Майра Мухамедкизи (* 1969) — казахська оперна співачка.
Посилання
- (кит.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Kuldzha ujg غۇلجا Ғulҗa kaz Қulzha abo Yinin kit 伊宁 pin Yining misto u Kitayi centr Ili Kazahskogo avtonomnogo okrugu yakij vhodit do skladu Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Rozmishene na pivnichnomu berezi richki Ili priblizno na vidstani 100 km na shid vid kordonu Kitayu z Almatinskoyu oblastyu Kazahstanu na tak zvanij Kuldzhinskij rivnini Misto maye najbilshu vologist zazvichaj posushlivogo regionu Sinczyan Kuldzha ujg غۇلجا Ғulҗa kit 伊宁Kuldzha vvecheriKuldzha vvecheriOsnovni dani43 55 pn sh 81 19 sh d 43 917 pn sh 81 317 sh d 43 917 81 317Krayina KNR KitajRegion Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Ili Kazahskij avtonomnij okrugAdmincentr dStolicya dlya Ili Kazahska avtonomna oblastPodil d d d d d d d d d d d d d d d d d dPlosha 629 km Naselennya 430 000 2004 Telefonnij kod 0999Chasovij poyas UTC 8Nomeri avtomobiliv 新FGeoNames 8563527OSM r2751497 RPoshtovi indeksi 835 000Miska vladaVebsajt zgyn gov cnMapaKuldzhaKuldzha Kitajska Narodna Respublika Kuldzha u Vikishovishi Administrativno misto Kuldzha i navkolishnya teritoriya zagalnoyu plosheyu 521 km utvoryuye misto povitovogo rivnya z kilkistyu naselennya 370 tis chol 2002 r Osnovna chastina naselennya ujguri kazahi hocha z kozhnim rokom syudi zi shodu krayini posilyuyetsya potik etnichnih kitajciv Na okolicyah mista nayavni poselennya manchzhuriv sibo ta mongoliv yaki zajmayutsya skotarstvom Protyagom 19 20 stolit u Kuldzhi buv vidchutnij vpliv tatarskoyi inteligenciyi ta kupciv yaki polishili Rosijsku imperiyu u zv yazku z podiyami pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Za deyakimi ocinkami u pershij polovini XX st do tretini naselennya mista skladali tatari Tatari stvorili j pershu shkolu u Kuldzhi yaka u podalshomu stala peredvisnikom kazahskoyi kirgizkoyi j ujgurskoyi shkil KlimatMisto znahoditsya u stepovij zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 21 7 C 71 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 8 3 S 17 F Klimat KuldzhiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 7 17 27 32 32 36 37 37 35 30 18 8 37Serednij maksimum C 2 1 9 18 23 27 28 29 25 17 5 1 15Serednya temperatura C 8 4 3 10 16 19 21 21 17 9 0 6 8Serednij minimum C 14 10 2 3 9 12 14 13 9 2 5 11 1Absolyutnij minimum C 27 20 16 7 2 7 8 3 2 6 22 32 32Norma opadiv mm 0 20 10 20 20 40 10 10 10 20 30 20 260Dniv z doshem 2 5 2 4 3 5 2 3 1 3 4 5 44Vologist povitrya 77 79 71 53 55 58 60 56 55 63 75 79 65Dzherelo WeatherbaseIstoriyaNagirni pasovisha u mezhah Ilijskoyi dolini div Kuldzhinska rivnina z davnih daven privablyuvali kochovi plemena Nazva mista Kuldzha upershe zgaduyetsya she v period Tyurkskogo kaganatu U IX storichchi v Ilijskij dolini oselilisya ujgurski plemena na choli z Pen Tekinom z yakimi i perebuvala chastina plemeni Yaglakar yaka takozh vhodila do skladu ujgurskogo pleminnogo soyuzu Same u Kuldzhi bula rozmishena stolicya volodinnya Chagataya sina Chingishana div Chagatajskij ulus Pid vladu Kitayu cya teritoriya vidijshla u 1755 57 rr pislya zakinchennya zbrojnih sutichok z dzhungarami pid kontrolem yakih vona i znahodilasya Z poshirennyam u seredini XIX st v Semirichchi rosijskogo vplivu Kuldzha staye vazhlivim oseredkom torgivli mizh Rosiyeyu ta Kitayem 1855 r tut bulo pidpisano dogovir yakim uzakoneno torgivlyu mizh piddanimi oboh derzhav Misto zaznalo velikogo rujnuvannya u 1864 1866 rr pid chas ujguro dunganskogo povstannya Uves Ilijskij kraj u tomu chisli i Kuldzha 1871 r bulo zajnyato rosijskimi vijskami 1881 roku misto bulo povernuto Kitayu pislya chogo bagato ilijskih ujguriv priblizno 45 tis os ta dunganiv blizko 4 6 tis os peresililosya u mezhi rosijskih volodin ninishnij pivdenno zahidnij Kazahstan ta pivnichna Kirgizstan U literaturi nasampered u rosijskij misto Kuldzha Yinin inkoli zustrichayetsya pid nazvoyu stara Kuldzha chi taranchinska Kuldzha u toj chas yak misto kit 绥定 roztashovane za 40 km na pivnichnij zahid imenuvalosya nova Kuldzha abo kitajska Kuldzha Todi taranchinska Kuldzha tobto misto taranchiv ujguriv bula oseredkom torgivli a kitajska Kuldzha zasnovana 1762 roku ta rozmishena blizhche do kordonu forteceyu i centrom kitajskoyi administraciyi v regioni 1965 roku Sujdin bulo perejmenovano misto oderzhalo politichno bilsh prijnyatnu nazvu Shujdin 水定 vid 水 voda zamist 绥 ugamovuvati Zaraz Shujdin ye centrom susidnogo povitu 霍城县 5 lyutogo 1997 roku Kuldzha stalo arenoyu protestiv miscevogo naselennya proti kitajskoyi politiki Podiyi zavdali glubokogo vrazhennya na yaka nezabarom ocholila ruh za prava ujgurskogo narodu Shlyahi Yinin Zhocyan Shanhaj YininVidomi osobistostiV poselenni narodilas Majra Muhamedkizi 1969 kazahska operna spivachka FotogalereyaPosilannya kit Primitki Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi