Родю́чість ґру́нту — здатність ґрунту забезпечувати рослини всіма необхідними умовами росту і розвитку.
Термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.
Ідеальна родючість ґрунту передбачає збалансований склад органічної речовини, поживних речовин, макро- та мікроорганізмів, що в сукупності сприяє міцному росту рослин без необхідності зовнішнього впливу, такого як добрива. Такий ідеальний склад забезпечує належну аерацію, проникнення води та її утримання, та сприяє біорізноманіттю флори, фауни та мікробіоти.
Ґрунт є відносно невідновлюваним ресурсом, оскільки його регенерація відбувається через хімічні та біологічні процеси вивітрювання гірських порід, що вимагає геологічних масштабів часу. Діяльність людини, така як урбанізація, вирубка лісів, індустріалізація та непомірковане сільське господарство, може призвести до ерозії та виснаження ґрунту. Для утворення нового ґрунту може знадобитися від сотень до тисяч і більше років для формування нового ґрунту, що робить його невідновлюваним ресурсом. Але комплексний підхід може відновити родючість ґрунту.
Досягнення та підтримка родючості ґрунту має вирішальне значення для сталого сільського господарства, оскільки це забезпечує довгострокову продуктивність, мінімізуючи погіршення стану довкілля.
Еталон родючого ґрунту — чорнозем. Він поширений на території України.
Характеристика родючого ґрунту
Родючий ґрунт зазвичай характеризується такими властивостями:
- Багатий на головні елементи, необхідні для живлення рослин: азот, фосфор і калій.
- Містить органічну речовину ґрунту, що покращує його структуру, здоров'я екосистеми та допомагає утриманню вологи.
- Містить здорову екосистему мікроорганізмів та грибків, корисних для росту рослин.
- Містить достатню кількість мікроелементів, таких як бор, хлор, кобальт, мідь, залізо, магній, марганець, молібден, сірка і цинк.
- Кислотність в діапазоні pH від 6,0 до 7,8.
- Добра структура, що забезпечує необхідний дренаж.
- Велика товщина верхнього шару ґрунту з непошкодженою протягом тривалого часу структурою.
- Містить здорову екосистему мілких ґрунтових тварин.
У сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за допомогою ряду мір збереження та меліорації ґрунтів, таких як сівозміни, органічні добрива і компостування відходів, мінімальний обробіток ґрунту, сидерати, точне землеробство та інші.
Проблематика
Родючість ґрунту – основний фактор сільськогосподарського виробництва. Однак, при інтенсивному використанні ґрунту, його показники, такі як вміст органічної речовини, поживних речовин та корисних макро- та мікроорганізмів, погіршуються. Окрім того, внаслідок зміни клімату та глобального потепління, частина придатних до сільськогосподарської діяльності земель поступово знижується.
Станом на початок 2020-х в Україні було еродовано 26% ґрунтового покриву, і 15% з них потребували виведення з обробітку і консервації.
За статистикою, в світі кожну 1 хвилину втрачається придатний ґрунт площею 30 футбольних полів. 70% ґрунтів нашої планети вже знищено. З такою швидкістю на Землі придатний для землеробства ґрунт закінчиться за 60 років. Тому, практики покращення родючості ґрунтів та відновлювального землеробства особливо актуальні для забезпечення продовольчої та екологічної безпеки.
Види родючості
Для визначення родючості ґрунтів у сільському господарстві виділяють три її види: природну, штучну та ефективну.
Природна родючість - це родючість ґрунту без антропогенного впливу, тобто створений через процеси природного ґрунтоутворення. Ґрунти з природною родючістю збереглись тільки у цілинних ділянках. Кількість родючості визначається як продуктивність фітоценозів в т/га.
Штучна родючість ґрунтів набувається через діяльність людини, а саме обробку ґрунту, меліораційні дії. Частіше така родючість проявляється у штучно створених ґрунтах для теплиць, парників або при рекультивації відвалів.
Ефективна або економічна родючість проявляється у рівні урожайності сільськогосподарських культур. Цей вид родючості залежить від характеру використання природних ґрунтів у господарстві, рівня розвитку науки.
Фактори, що впливають на родючість ґрунту
Фактори, що впливають на родючість ґрунту включають фізичні, хімічні та біологічні фактори.
Фізичні фактори
Клімат
Серед особливостей клімату, температура і опади впливають на родючість ґрунту і на врожайність сільськогосподарських культур. Парникові гази мають великий вплив на клімат, чим впливають на температуру і кількість опадів.
Підвищення температури і низька кількість опадів спричиняє посуху, що негативно впливає на родючість ґрунту і врожайність, так само, як і велика кількість опадів та повені.
Висока температура негативно впливає на вміст органічних речовин у ґрунті та на діяльність мікроорганізмів.
Текстура ґрунту
Текстура ґрунту визначається співвідношенням часток піску, мулу та глини, і істотно впливає на родючість ґрунту та врожайність. Це впливає на водоутримувальну здатність, дренаж, аерацію та утримання поживних речовин. Наприклад, глинисті ґрунти зберігають більше вологи та поживних речовин, ніж піщані.
Структура ґрунту
Структура ґрунту залежить від текстури ґрунту, а саме, від того, які стійкі агрегати утворюються з частинок ґрунту, таких як пісок, мул та глина. "Цементуючим" матеріалом є гумус і полісахариди, що виробляються мікробами. Грибки мають найбільший агрегуючий вплив, потім стрептоміцети, потім бактерії, що продукують камедь, а потім дріжджі.
Структура ґрунту має великий вплив на родючість ґрунту. Органічна речовина та методи землеробства впливають на структуру ґрунту. Ґрунт, який отримує добре розкладені органічні добрива, матиме кращі ґрунтові агрегати. Діяльність мікроорганізмів сприяє поліпшенню структури. Структура ґрунту впливає на рух води і повітря в ньому. Зерниста структура з діаметром агрегатів в пів сантиметра є прикладом хорошої структури.
Здатність до утримання води
Це здатність ґрунту утримувати в собі воду проти сили тяжіння та робити її доступною для рослин. Ґрунти з високою водоутримувальною здатністю можуть утримувати вологу довше, зменшуючи потребу в частому зрошенні та забезпечуючи стійкий ріст навіть в посушливі періоди. Ця здатність також допомагає запобігти ерозії ґрунту та вимиванню поживних речовин.
Електропровідність
Електропровідність ґрунту – це здатність ґрунту проводити електричний струм. Вона залежить від різних факторів, основними з яких є вологість та вміст солей. Одиницею вимірювання є децисименс/м (дс/м). Замовлені ґрунти мають більше 4 дс/м. В таких ґрунтах переважно присутні солі кальцію, магнію, калію та натрію. Накопичення цих солей і погане проходження води, чи сильне випаровування, сприяють розвитку засолених ґрунтів, родючість яких низька.
Щільність ґрунту
Щільність ґрунту вираховують діленням сухої маси ґрунту на його об'єм. Вимірюється в г/см3. Ґрунти, в яких переважають мул і глина, мають низьку щільність, а ті, в яких переважає пісок, мають високу щільність. Текстура і структура впливають на щільність ґрунту. Щільність понад 1,6 г/см3 є несприятливою для росту коренів і руху води.
Хімічні фактори
pH ґрунту
Рівень pH ґрунту є важливим фактором його родючості. Він визначає те, як хімічні реакції та процеси протікають в ґрунті. pH ґрунту вимірюється за шкалою від 0 до 14, де 7 – нейтральний, нижче 7 – кислий, вище 7 – лужний. Для більшості рослин оптимальним є pH 5,5-6,5.
Розчинність поживних речовин вища в кислих грунтах. Доступність таких елементів, як азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, молібден та бор знижується у сильно кислих ґрунтах. А доступність заліза, марганцю, цинку, міді та кобальту вища в ґрунтах з кислим pH.
Ємність катіонного обміну
Ємність катіонного обміну ґрунтів – здатність ґрунту утримувати молекули позитивно заряджених іонів – катіонів (Ca2+, Mg2+, K+ та інші), і передавати їх рослинам за потреби. Цей показник відображає здатність протистояти коливанням pH ґрунту та доступності поживних речовин.
Глина та органічні речовини є основними джерелами ємності катіонного обміну. Ємність катіонного обміну ґрунту прямо пропорційна кількості поживних речовин, які він може утримувати, тобто, чим вона вища, тим вищий рівень родючості.
Поживні речовини
Рослинам необхідні 18 елементів періодичної таблиці для виживання. Їх поділяють на 2 групи – макроелементи (N, P, K; Ca, Mg, S) та мікроелементи (Fe, Mn, B, Zn, Cu, Mo, Cl, Na, Ni, Si, Co, Se).
Макроелементи
Основні 3 макроелементи, які необхідні в найбільшій кількості для рослин, це азот, фосфор та калій.
- Азот (N) необхідний для синтезу хлорофілу, білків, нуклеїнових кислот. Він сприяє інтенсивному вегетативному росту, покращує розвиток листя та стебла, та сприяє загальному здоров'ю рослин.
- Фосфор (P) необхідний для передачі енергії всередині рослини, бо він є компонентом АТФ, основної енергетичної молекули клітин.
- Калій (K) регулює різні фізіологічні процеси в рослинах, включаючи фотосинтез, поглинання та транспортування води, активацію ферментів і синтез білка.
Кальцій, магній та сірка потрібні в меншій кількості, ніж N, P, K, але в більшій, ніж мікроелементи.
- Кальцій (Ca) сприяє структурі та стабільності клітинної стінки, сприяючи росту та поділу клітин. Кальцій також регулює активність ферментів і впливає на засвоєння поживних речовин.
- Магній (Mg) є центральним компонентом молекули хлорофілу, необхідним для фотосинтезу. Він активує ферменти, що беруть участь у вуглеводному обміні та засвоєнні поживних речовин. Він також бере участь у синтезі білків.
- Сірка (S) входить до складу амінокислот, вітамінів і коферментів, необхідних для метаболізму рослин. Вона бере участь у синтезі білків, ферментів, хлорофілу; відіграє роль у метаболізмі азоту та сприяє механізмам захисту рослин від патогенів.
Мікроелементи
- Залізо (Fe) необхідне для синтезу хлорофілу та транспорту енергії всередині рослини. Дефіцит заліза призводить до хлорозу, коли листя жовтіє через недостатнє вироблення хлорофілу.
- Манґан (Марганець, Mn) бере участь в фотосинтезі, активації ферментів і синтезі хлорофілу. Він відіграє важливу роль у розщепленні вуглеводів і метаболізмі азоту. Дефіцит марганцю призводить до міжжилкового хлорозу та зниження росту.
- Цинк (Zn) необхідний для активації ферментів і синтезу білка. Він відіграє важливу роль у регуляції фітогормонів, формуванні пилку та розвитку насіння. Дефіцит цинку викликає затримку росту, викривлення листа та затримку цвітіння.
- Мідь (Cu) бере участь у різних ферментних реакціях, у тому числі пов'язаних з фотосинтезом, диханням та синтезом лігніну. Мідь сприяє поглинанню та транспортуванню заліза в рослині. Дефіцит міді призводить до в'янення, викривлення листа та зниження продуктивності насіння.
- Бор (B) необхідний для формування клітинної стінки, подовженню пилкової трубки та синтезу вуглеводів. Він бере участь у транспортуванні цукру та регуляції засвоєння кальцію. Дефіцит бору викликає ламкість листя, порожнисті стебла та поганий розвиток плодів.
- Молібден (Mo) є компонентом ферментів, які беруть участь у метаболізмі азоту, зокрема в перетворенні нітратів на аміак у рослинах. Він необхідний для фіксації азоту в бобових і відіграє важливу роль у формуванні пилку. Дефіцит молібдену призводить до пожовтіння старих листів.
- Хлор (Cl) бере участь у фотосинтезі, осмотичній регуляції та функції продихів. Він відіграє важливу роль у підтримці клітинного тургору та іонного балансу в клітинах рослин. Дефіцит хлору зустрічається рідко.
- Нікель (Ni) є кофактором для певних ферментів, які беруть участь в метаболізмі азоту, активності уреази та гідрогенази. Він необхідний для засвоєння та рециркуляції азоту в рослинах.
- Кремній (Si) зміцнює клітинні стінки, підвищує жорсткість рослин та їх стійкість до біотичних і абіотичних стресів, таких як шкідники, хвороби та посуха.
- Натрій (Na) відіграє незначну роль у фізіології рослин, головним чином як осмотичний регулятор у галофітів.
- Кобальт (Co) необхідний для фіксації азоту в бобових.
- Селен (Se) необхідний деяким рослинам для антиоксидантного захисту, але надмірне його поглинання може бути токсичним для рослин.
Біологічні фактори
Біологічна активність є одним із основних показників родючості ґрунту та відіграє важливу роль у кругообігу поживних речовин, їх доступності для рослин. Мінеральний і органічний склад ґрунту та його фізико-хімічний стан регулюють чисельність і склад мікробіоценозів, у які входять бактерії, гриби, найпростіші та віруси-бактеріофаги.
Біологічні фактори включають вміст органічної речовини, екосистему мікроорганізмів та біогеохімічні цикли.
Органічна речовина
Органічну речовину ґрунту утворюють органічні рештки тіл рослин і тварин, та продукти життєдіяльності тварин. Ґрунт містить приблизно 5% органічної речовини і основна частина родючості ґрунту зумовлена саме органічною речовиною.
Коли різні органічні матеріали деградують, відбувається вивільнення поживних речовин, таких як азот, фосфор і калій.
Окрім цього, органічна речовина відповідає за структуру ґрунту, утворюючи агрегати, що покращує пористість ґрунту, його аерацію, проходження води та ріст коренів.
Органічна речовина сприяє здатності ґрунту утримувати воду.
Органічна речовина забезпечує їжею екосистеми мікроорганізмів, таких як бактерії та грибки, а також макроорганізмів, таких як дощові черв'яки. Мікроби розщеплюють органічну речовину, вивільняючи поживні речовин для рослин.
Окрім цього, органічна речовина сприяє нормалізації pH, а також утримує вуглець в ґрунті, попереджуючи вивільнення вуглекислого газу в атмосферу.
Мікроорганізми
Мікроорганізми складають 17% біомаси Землі, і ґрунт є одним з найбагатших середовищ мікроорганізмів. У ґрунті міститься широкий спектр мікробів, включаючи бактерії, грибки, віруси, археї, найпростіші тощо, причому бактерій міститься найбільше. Залежно від міцності їхнього зв’язку з корінням рослин виділяють два відділи ґрунту: ґрунт ризосфери та навколишній ґрунт. Поблизу ризосфери міститься в 10-100 разів більше мікроорганізмів, ніж у навколишньому ґрунті.
Мікроорганізми відіграють фундаментальну роль у родючості ґрунту, сприяючи розкладу органічної речовини і кругообігу поживних речовин, продукції корисних біомолекул і загальному здоров'ю ґрунту. Вони утворюють складні спільноти в екосистемі ґрунту, відомі як мікробіом (мікробіота) ґрунту.
Однією з основних функцій мікроорганізмів, в контексті родючості ґрунту, є кругообіг поживних речовин, коли вони розщеплюють органічну речовину та вивільняють поживні речовини, такі як азот, фосфор та інші, у формах, які можуть бути поглинені рослинами. Цей процес сприяє постійному та рівномірному надходженню поживних речовин рослинам і підтримує родючість ґрунту. Азот-фіксуючі, фосфат-мобілізуючі та калій-мобілізуючі види бактерій є прикладами таких мікроорганізмів.
Крім цього, мікроорганізми сприяють утворенню агрегатів ґрунту, виділяючи липкі речовини (гумус, полісахариди), які з'єднують частинки ґрунту. Це покращує пористість, аерацію, проходження води і ріст коренів.
Здоровий різноманітний мікробіом утворює широкий спектр корисних біомолекул: ферментів, фітогормонів, метаболітів, сприяючи родючості ґрунту, толерантності до стресів та покращенню архітектури коренів. Деякі дослідження показали, що мікробіом ризосфери може виділяти в 60 разів більше регуляторів росту та фітогормонів (таких як ауксини, гібереліни, цитокіни та інші), ніж сама рослина.
Мікроорганізми також відіграють вирішальну роль у придушенні хвороб, що передаються через ґрунт, витісняючи патогени та виробляючи антимікробні сполуки та стимулятори захисту рослин.
Крім того, мікроорганізми сприяють розкладанню органічних забруднювачів і нейтралізації шкідливих токсичних речовин у ґрунті, сприяючи здоров'ю довкілля та стійкості екосистем. У випадку значного забруднення ґрунту токсичними матеріалами, необхідно застосовувати препарати мікроорганізмів, які здатні розкладати токсичні речовини в поєднанні з біодобривами для створення високого вмісту корисної мікробіоти у ґрунтах.
Мікоризи – симбіоз грибків і коренів рослин, можуть підвищувати родючість ґрунту шляхом покращення поглинання поживних речовин, зокрема фосфору та мікроелементів із ґрунту. Вони поєднуються з кореневою системою рослин і обмінюються з ними речовинами у взаємовигідних умовах. Окрім того, ці грибки також грають важливу роль в агрегації ґрунту.
Біогеохімічні цикли
Біогеохімічні цикли є важливими процесами, що регулюють рух поживних речовин в екосистемах, глибоко впливаючи на родючість ґрунту та здоров'я екосистем. Ці цикли включають кругообіг таких елементів, як азот, фосфор, вуглець, сірка, та інші. Мікроорганізми відіграють ключову роль у посередництві цих циклів, сприяючи доступності поживних речовин, родючості ґрунту та загальному функціонуванню екосистеми.
Причини зменшення родючості
Основними причинами є надмірне порушення структури ґрунту (оранка), недотримання сівозмін, надмірне використання синтетичних добрив, пестицидів та гербіцидів, які накопичуються в ґрунтів і руйнують здорову екосистему ґрунту; ерозія, засолення.
Недотримання сівозмін
Монокультура та монотонні сівозміни виснажують ґрунти. Це стосується як монокультур, коли на тому ж полі вирощують один вид рослин протягом тривалого часу, так і неправильно спланованих ротаційних систем, коли вирощують тільки певні культури без врахування їх впливу на ґрунт. Недотримання правильних сівозмін може призвести до деградації ґрунту через виснаження його поживних речовин, збільшення шкідливих організмів та хвороб, зміни структури ґрунту, ерозії та втрати врожаю.
Оранка та обробіток важкою технікою
Недоліками оранки, окрім значних витрат часу, праці та ресурсів, та водної та вітрової ерозії, є деградація ґрунтів, особливо верхнього родючого шару.
Також, здорова екосистема мікроорганізмів ґрунту включає аеробні (необхідний кисень) та анаеробні (необхідна відсутність кисню) види мікроорганізмів. В здоровому ґрунті аеробні розміщуються у поверхневих шарах ґрунту, а анаеробні – у глибших шарах. Оранка призводить до перемішування цих шарів і загибелі здорових мікроорганізмів, що сформувалися в ґрунті.
Постійне застосування глибокої оранки робить грунт беззахисним перед впливом зовнішнього середовища. Наслідком цього є мінералізація органічної речовини і ерозійні процеси. Верхній шар з року в рік знаходиться в зруйнованому стані, тому що в періоди між оранкою ні мікроорганізми, ні структура ґрунту не встигають відновлюватись.
Обробіток важкою технікою, до того ж, значно ущільнює ґрунт, що погіршує циркуляцію повітря в верхніх шарах грунту і, як наслідок, здоров'я екосистеми ґрунту.
Пестициди
Хоча пестициди використовуються в третині сільськогосподарської продукції світу, і без них було б неможливо задовольняти попит на їжу в світі так, як це робиться зараз, постійне чи неконтрольоване використання засобів захисту, таких як пестициди, може призвести до виснаження корисних організмів в ґрунті, таких як дощові черв'яки, мікроорганізми та грибки, які необхідні для кругообігу поживних речовин і підтримки структури ґрунту. Крім того, пестициди можуть також забруднювати ґрунтові води, впливати на рівні pH ґрунту та на доступність поживних речовин. І також, вони є шкідливими для здоров'я людей, як через забруднення їжі, так і через забруднення довкілля.
Синтетичні добрива
Синтетичні (хімічні) добрива відіграють важливу роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур і родючості ґрунту. Однак безперервне використання хімічних добрив призводить до зниження вмісту органічної речовини в ґрунті, у поєднанні з погіршенням якості ґрунту.
Постійне чи надмірне використання синтетичних добрив порушує баланс корисних мікроорганізмів, грибків та органічних речовин у ґрунті. Це вимагає ще більше добрив, щоб досягти тих же результатів наступного року, що замикає порочне коло.
Крім того, внаслідок порушень здоров'я екосистеми ґрунту, виникає потреба у використанні пестицидів та гербіцидів для боротьби з бур’янами та жуками, з якими справляється здорова екосистема. Це ще більше порушує здорову екосистему ґрунту і, як наслідок, значно зменшує родючість.
Надмірне використання хімічних добрив ущільнює ґрунт, знижує родючість ґрунту, забруднює повітря, воду та ґрунт, а також зменшує важливі поживні речовини ґрунту. Використання лише хімічних добрив може змінити рН ґрунту, збільшити кількість шкідників, підкислення та ґрунтову кірку, що призводить до зменшення органічних речовин, гумусу, корисних організмів, затримки росту рослин і навіть стає причиною викидів парникових газів.
Невикористані рослинами та мікроорганізмами синтетичні добрива накопичуються в ґрунті і потрапляють в ґрунтові та навколишні води, забруднюючи їх та шкодячи екосистемам.
Щоб зменшити шкідливий вплив хімічних добрив, використовують органічні добрива (компост, гній та інші). Вони покращують фізичні властивості ґрунту та покращують біологічний вміст ґрунту, який сприяє споживанню макро та мікроелементів, накопичених в надлишку в ґрунті. Також використовують біодобрива.
Нестача органічних добрив
Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи та інші.
Органічні добрива не тільки містять велику кількість поживних речовин, таких як азот, фосфор та калій, а ще й значно сприяють утриманню вологи в ґрунті, покращують його структуру, що сприяє кращому проникненню води та повітря до кореневої системи, та стимулюють розвиток та активність корисних мікроорганізмів, які розкладають органічну речовину і забезпечують доступ рослин до поживних елементів.
Покращення родючості ґрунту
У світі існує велика кількість деградованих земель, які потребують відновлення родючості ґрунту для задоволення поточних і майбутніх потреб, зокрема, у продовольчій безпеці.
У процесі використання ґрунтів необхідно постійно підтримувати та покращувати характеристики родючості. Зміна людиною природних властивостей ґрунтів для підтримання високого рівня родючості називається окультуренням ґрунтів. Найкращі результати в підвищенні родючості ґрунту досягаються при регулярному тестуванні ґрунту та персоналізованому управлінні фізичними, хімічними та біологічними факторами родючості ґрунту.
Стратегія сівозмін
Сівозміна — це традиційна практика в багатьох культурах і один із найефективніших способів підтримки родючості ґрунту.
Чергування посівів у послідовні сезони запобігає накопиченню шкідників і хвороб, і підвищує вміст поживних речовин у ґрунті. Кожна культура забирає з ґрунту різний спектр елементів та сприяє розвитку певних мікроорганізмів, грибків та тварин.
Органічні добрива
Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин, тварин ґрунту та мікробіому, переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), харчові та господарські відходи, та інші.
Використання компосту, гною або інших органічних матеріалів може значно покращити структуру ґрунту, здатність утримувати воду та вміст поживних речовин. Це не тільки живить ґрунтові мікроорганізми, але й забезпечує поживними речовинами рослини.
Мультиоміксне дослідження структури агроекосистеми, опубліковане в PNAS в 2020 році, виявило, що органічний азот є ключовим компонентом, який сприяє врожайності сільськогосподарських культур за умови соляризації ґрунту, навіть при наявності неорганічного азоту.
Зберігаючий обробіток ґрунту
Система нульового обробітку землі, також відома як No-Till, — сучасна система землеробства, за якої висаджування насіння відбувається у необроблений ґрунт шляхом нарізання борозни потрібної ширини і глибини, достатньої для заглиблення насінини. Інші види обробітку не застосовуються. Допускається лише обробіток підпосівного шару у разі його переущільнення, але такий обробіток проводиться спеціальними знаряддями, і надґрунтовий рослинний покрив у цей час не порушується. Обов'язковим елементом нульових технологій обробітку є постійний рослинний покрив з живих або мертвих (стерня або мульча) рослин. Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також зберігає екосистеми анаеробних мікроорганізмів ґрунту, значно краще зберігає воду, покращує родючість, біорізноманіття, зменшує викиди CO2 в атмосферу і зменшує витрати виробництва.
Технологія Mini-till – це безплужна система обробітку ґрунту, яка складається лише з мінімального поверхневого обробітку ґрунту (без перевертання скиби), що передбачає змішування тільки його поверхневих шарів. Ця технологія зберігає структуру ґрунту, запобігає розпаду гумусу, зберігає мікро- та мезофауну та умови для їх розвитку, а також зменшує ущільнення, покращує пружність та водний баланс, захищає від ерозії і забезпечує швидкий та якісний процес нітріфікації.
Технологія Strip-till — це спосіб обробки, що передбачає нарізання ґрунту смугами. Водночас вносяться органічні добрива в підкореневий шар. Грунт між рядками залишається незайманим. Для досягнення максимальної ефективності проводиться восени.
Мульчування
Мульчування — залишення на поверхні ґрунту післяжнивних решток, або додаткове нанесення на поверхню ґрунту органічних матеріалів, таких як солома, деревна стружка або листя, може захистити ґрунт від ерозії, зберегти вологу, зменшити бур’яни та покращити стан ґрунту під час розкладання мульчі.
Точне землеробство
Основна стаття — Точне землеробство.
Впровадження сучасних сенсорних технологій, таких як картографування ґрунту, датчики вологості ґрунту, рівня поживних речовин і рН можуть допомогти фермерам ефективніше застосовувати воду, добрива та засоби захисту, що з часом призводить до більш ефективного використання ресурсів і покращення стану ґрунту.
Органічне землеробство
Вважається, що найефективнішою ґрунтозахисною технологією є органічна система землеробства, яка дозволяє досягти збільшення виробництва сільськогосподарських культур, відновити та покращити якість ґрунту. Це пов’язано з тим, що при розкладанні органічна речовина поступово вивільняє макро- та мікроелементи в ґрунт, які стають доступними для рослин протягом усього періоду росту, сприяючи більшому засвоєнню поживних речовин і покращуючи властивості ґрунту.
16-річне дослідження застосування органічного землеробства показало значне підвищення середнього вмісту загального органічного вуглецю, загального азоту, розчиненого органічного вуглецю та розчиненого органічного азоту. Зразки ґрунту показали значно вищу активність дегідрогенази та лужної фосфатази, а також вміст легко екстрагованого гломалін-спорідненого ґрунтового білка, покращення балансу органічної речовини ґрунту та значення рН, збільшення рівня гумусу, порівняно з неорганічною системою обробітку. Методи органічного землеробства змінюють спільноту ґрунтових бактерій, покращуючи якість ґрунту та врожайність навіть за умови посухи. Результати показують зміни у спільноті ґрунтових бактерій, серед яких найпоширенішими типами були Acidobacteria, Firmicutes, Nitrospirae та Rokubacteria, які пов’язані з підвищенням врожайності. Також, за органічної системи землеробства зберігається вологість ґрунту у середньому більш ніж на 28–32% порівняно з ґрунтом, який перебуває під інтенсивним землеробством. Коефіцієнт структурності ґрунту у шарі 0–10 см при органічному землеробстві дорівнював 9,9, що практично вдвічі вище у порівнянні з інтенсивною системою – 4,62; а коефіцієнт водостійкості структурних агрегатів теж майже а 2 рази вищий – 10 проти 5,2.
Відновлювальне землеробство
Основні статті — Відновлювальне землеробство, Пермакультура, Стале сільське господарство, Біодинамічне сільське господарство.
Відновлювальне (регенеративне) землеробство – це підхід до сільськогосподарського виробництва, спрямований на використання методів, що стимулюють природні процеси в ґрунті, з метою поліпшення його родючості та стійкості, а також зменшення негативного впливу на довкілля.
До основних методів відновлювального землеробства, в контексті покращення родючості ґрунтів, відносяться органічні добрива, зберігаючий обробіток ґрунту, сидерати, біодобрива, біовугілля, арбускулярні мікоризи, агролісомеліорація, сумісні посіви, лісопасовища, інтегрований захист рослин та відновлення біорізноманіття флори, фауни і мікробіоти.
Сидерати (покривні культури)
Сидера́ти (покривні культури, зелені добрива) — рослини, які тимчасово вирощують на вільних ділянках ґрунту з метою поліпшення структури ґрунту, збагачення його азотом та пригнічення росту бур'янів.
Покривні культури є ключовою практикою відновлювального землеробства та органічного землеробства, оскільки вони зменшують ерозію, покращують структуру ґрунту, збільшують органічні речовини та допомагають утримувати воду та поживні речовини.
У сидератів добре розвинена та сильно розгалужена коренева система, яка сприяє поліпшенню структури ґрунту: проникаючи глибоко в нього, вона розрихлює та збагачує повітрям важкі глинисті ґрунти та підтримує від вимивання легкі, піщані. Сидерати родини бобових живуть у симбіозі з азотфіксуючими бактеріями, які переводять атмосферний азот у зв'язаний стан, що робить його доступним для споживання рослинами. При використанні сидератів, кількість азоту, доступного для подальших культур зазвичай становить 40-60 % від загальної кількості азоту, що містився в сидератній культурі.
Використання біодобрив
Біодобрива — це добрива, що містять живі мікроорганізми. При нанесенні на насіння, поверхню рослин або ґрунт вони колонізують ризосферу рослини та сприяють росту, збільшуючи надходження або доступність основних поживних речовин для рослини-господаря.
Станом на початок 2010-х в світі було зареєстровано понад 150 мікробних видів для використання в сільському господарстві. Перспективними є ті, які збільшують врожайність за рахунок покращення живлення рослин (інокулянти), і ті, які зменшують втрати врожаю через шкідників (біоконтроль).
Серед інокулянтів дві основні групи це азот-фіксуючі бактерії та фосфатмобілізуючі бактерії (ті що розчиняють фосфати). Також існують змішані препарати, які містять різні види бактерій. Використання деяких біоінокулянтів давало в середньому від 2:1 до 5:1 ROI, як зазначено в дослідженні 2016 року.
Біочар (біовугілля)
Біочар (біовугілля) може підвищити родючість ґрунтів і збільшити продуктивність сільського господарства.
Біочар — це стабільна тверда речовина, яка багата пірогенним вуглецем і може зберігатися в ґрунті тисячі років, сприяючи покращенню родючих властивостей ґрунту, завдяки своїх пористій структурі, що насичує киснем ґрунт, сприяє секвестрації (затримці) вуглецю в ґрунті, затримує в собі воду, і є ідеальним середовищем для розвитку необхідних мікроорганізмів, що є основою здорової екосистеми ґрунту.
Супутнє садіння та суміщення культур
Суміщення різних типів культур може покращити кругообіг поживних речовин, зменшити тиск шкідників і хвороб, а також підвищити врожайність і родючість ґрунту.
Наприклад, супутнє садіння кукурудзи і бобових. Бобові рослини фіксують азот у ґрунті, що сприяє його поживному складу, тоді як кукурудза забезпечує тінь, що зменшує випаровування води та запобігає ерозії.
Рослини-супутники, рослини, що відлякують шкідників та корисні бур'яни можуть також бути частиною системи покращення родючості ґрунтів.
Агролісомеліорація та полезахисні лісосмуги
Лісосмуги захищають поля від вітряної ерозії верхнього шару ґрунту, покращують мікроклімат агробіоценозів, допомагають утворювати стабільні екосистеми та зменшують забруднення.
Агролісомеліорація — практика інтеграції дерев або кущів із сільськогосподарськими культурами чи системами тваринництва може значно підвищити родючість ґрунту. Дерева постачають органічну речовину (листовий опад), зменшують ерозію, а їхнє глибоке коріння може витягувати поживні речовини з глибини ґрунту.
(silvopasture) – це практика інтеграції дерев, посівів та випасу тварин у взаємовигідний спосіб.
Відновлення біорізноманіття
Відновлення біорізноманіття – це процес відновлення та збереження різноманітності живих організмів (рослин, грибів, тварин та мікроорганізмів) у ґрунті та його навколишньому середовищі за допомогою екологічно-орієнтованих практик, що сприяють підтримці здорової ґрунтової мікробіоти, біогеохімічних циклів поживних речовин та збереженню ґрунтової структури, що в результаті призводить до поліпшення його родючості.
Дослідження 2021 року, опубліковане в PNAS, показало, що відновлення біорізноманіття рослин на бідному поживними речовинами неудобреному ґрунті призвело до більшого підвищення родючості ґрунту, ніж це відбувалося, коли ці самі види рослин росли в монокультурах. Також дослідники зазначили, що творче застосування висновків дослідження на пасовищах, для покривних культур і в системах проміжних посівів може забезпечити вигоду від парникових газів від зберігання вуглецю в ґрунті та зменшити кількість добрив, необхідних для отримання оптимальної врожайності.
Інтегрований захист рослин
Інтегрований захист рослин передбачає комбіновану стратегію боротьби зі шкідниками та хворобами природними засобами (біологічний захист рослин, культурний, фізичний, хімічний), задля зменшення використання синтетичних пестицидів і мінімізації негативного впливу на здоров’я ґрунту та біорізноманіття.
Збільшення органічного вуглецю
Родючість ґрунту залежить від рівня органічного вуглецю у ґрунті, життєво необхідного для мікроорганізмів ґрунту, утримання води, зберігання поживних речовин і загального стану ґрунту. Обробка грунту, часто виснажує рівні вуглецю, що призводить до зниження родючості та посилення ерозії.
Щоб підвищити вміст органічного вуглецю в ґрунті для родючості, використовуються такі методи, як органічні добрива, зберігаючий обробітку ґрунту, сівозміна культур, практика агролісомеліорації, застосування біовугілля, мульчування та використання сидератів.
Насадження багаторічних рослин, з їх глибшим корінням і довшими вегетаційними періодами, як правило, підвищують накопичення органічного вуглецю в ґрунті. Зменшене порушення ґрунту в системах багаторічних насаджень додатково сприяє збільшенню вуглецю шляхом підтримки структури ґрунту та мінімізації ерозії.
Вирощування біоенергетичних культур
Плантації енергетичних рослин на малопродуктивних та схильних до ерозії ґрунтах сприяють відновленню їх родючості та забезпечують стале надходження високоякісної сировини для виробництва різних видів біопалива.
За оцінками експертів, в Україні, є 4 млн га малопродуктивних, забруднених і деградованих земель. Вирощування сільськогосподарської продукції на таких землях не дає достатнього економічного прибутку, тому вони не обробляються аграріями, і є придатними для вирощування енергетичних культур. Після війни кількість забруднених і непридатних земель для вирощування сільськогосподарської продукції ще збільшилась, тому актуальність енергетичних культур зросла ще більше.
Використання мулу та донних відкладень
Донні відкладення (осади) прісноводних водойм за рівнем основних поживних елементів не поступаються, а іноді і переважають, за показниками органічні добрива. Видалення донних відкладень зі ставків може вирішити 2 важливих проблеми: покращення екологічного стану водойм та покращення родючості ґрунтів.
Високий вміст органічної речовини, нейтральний або лужний pH, високий вміст мулу та глини та біодоступні форми поживних речовин, таких як фосфор, калій, магній, кальцій, азот, та інших речовин, можуть покращити родючість ґрунтів, особливо після збагачення донних відкладень додатковими поживними речовинами для збалансування їх складу як добрива.
В Україні існує понад 40 тисяч ставків, в яких щороку накопичується 45-60 млн тонн донних відкладень, з яких 30-35 млн тонн варто видаляти для покращення екологічного стану середовища.
Перспективні методи
До деяких перспективних методів відносять використання таких інструментів та методик:
- Арбускулярні мікоризні гриби: мікоризні гриби формують симбіотичні стосунки з корінням рослин, допомагаючи рослині отримувати доступ до таких поживних речовин, як фосфор і цинк, в обмін на вуглеводи з рослини.
- Біоензимна технологія – використання бентоніту як сорбенту та гідранту, поживного середовища для автотрофних бактерій, в поєднанні з ферментами і ферментованим курячим послідом, що дає змогу покращити родючість ґрунту навіть в умовах пустель.
- Грибки Trichoderma: ці грибки мають здатність виживати в несприятливих умовах (висока солоність і посуха), позитивно використовувався як корисні мікроорганізми через їхню здатність пригнічувати патогени рослин та стимулювати ріст рослин. Вони є важливими учасниками екосистеми ґрунту ризосфери, стійкі до ґрунтових фунгіцидів, ефективні у використанні поживних речовин ґрунту, а також сприяють росту рослин.Trichoderma spp. може мінералізувати органічні поживні речовини, виробляючи велику кількість позаклітинних ферментів, навіть в умовах засолених ґрунтів і посухи. Ці ризосферні мікроорганізми вивільняють позаклітинні ферменти для початку деградації високомолекулярних полімерів, що також може призводити до загибелі негативно патогенних для рослин грибів.
- Ascophyllum nodosum – різновид бурих водоростей, які зустрічаються в Північній Атлантиці. Широко використовується як органічне добриво. Містить різноманітні корисні біомолекул, такі як цитокіни, ауксини, гібереліни, які сприяють росту та розвитку рослин.
- Цеоліт – природний мінерал з пористою структурою. При додаванні в ґрунт допомагає утримувати вологу та поживні речовини, зменшуючи їх вимивання, і покращує структуру ґрунту. Висока катіонообмінна здатність дозволяє цеоліту залучати і утримувати позитивно заряджені іони, такі як амоній, калій, кальцій і магній, роблячи ці речовини доступнішими для рослин. Також, допомагає нейтралізувати pH ґрунту і захистити від коливань pH.
- Методика часткового висихання коренів – методика, яка використовується для покращення поглинання води і поживних речовин рослинами. Вона передбачає тимчасове контрольоване зниження рівня вологості ґрунту, що спонукає рослини розвивати глибшу кореневу систему в пошуках води.
- Кам'яний пил – додавання в ґрунт кам'яного пилу, такого як базальтовий або гранітний, може відновити необхідні мінерали та з часом покращити родючість ґрунту.
- Нанобіотехнології та зелені нанотехнології: використання наноматеріалів може підвищити ефективність використання добрив, тим самим зменшуючи кількість необхідних добрив, мінімізуючи їх стік і обмежуючи негативний вплив на навколишнє середовище, пов’язаний із надмірним використанням синтетичних добрив, пестицидів та гербіцидів. Дослідження 2015 року продемонструвало потенціал нанотехнологій у зменшенні втрат поживних речовин і підвищенні ефективності використання поживних речовин.Наночастинки можуть бути сконструйовані так, щоб вивільняти поживні речовини або засоби захисту повільно і точно тоді, коли вони потрібні культурам, тим самим покращуючи ефективність поглинання поживних речовин та зменшуючи забруднення ґрунтів. Це може призвести до здоровішого врожаю та підвищення врожайності, а також зберегти здоров’я ґрунту. Крім того, нанотехнології можуть бути застосовані для виробництва наносенсорів, здатних виявляти зміни здоров’я ґрунту та статусу поживних речовин, що дозволяє своєчасно втручатися для покращення родючості ґрунту. Також зелені нанотехнології можуть бути перспективними для очищення забруднених ґрунтів, зокрема від важких металів.
- Електрокультура досліджує використання електричних струмів низької напруги до ґрунту з метою стимулювання росту рослин. Електрокінетична ремедіація використовується для видалення забруднень із ґрунту за допомогою електричних струмів.
Потенціал відновлення родючості також є за допомогою прикладів систем, які забезпечують пом’якшення клімату (целюлозна біоенергетика), стале тваринництво (інтенсивний ротаційний випас) чи відмову від нього, і системи направленні на відновлення біорізноманіття.
Законодавство України
Поняття і терміни
- Родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту (див. ст. 1 Закону України "Про охорону земель");
- ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості;
- деградація ґрунтів - погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів;
- деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів;
Складовою земельних та інших природних ресурсів є ґрунти. Де земельні ресурси - це сукупний природний ресурс поверхні суші, як просторового базису розселення і господарської діяльності, як основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Ґрунти та якість ґрунтів є складовою обліку (кадастру) земельних ресурсів України.
Особливо цінні землі та ґрунти
Перелік особливо цінних земель визначено ст. 150 Земельного кодексу України, їх вилучення (припинення прав) з сільськогосподарського використання можливе лише за погодженням з Верховною Радою України. Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності у відповідності до Земельного кодексу України. Перелік особливо цінних груп ґрунтів, які зазначені у статті 150, визначено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 року № 245.
Міжнародні стандарти
Food and Agriculture Organization є спеціалізованою установою ООН, яка очолює міжнародні зусилля по боротьбі з голодом. Відповідно до визначених понять і стандартів цієї організації:
Родючість ґрунту — це здатність ґрунту підтримувати ріст рослин, забезпечуючи необхідні для рослин поживні речовини та сприятливі хімічні, фізичні та біологічні характеристики як середовище існування для росту рослин.
Бар’єри на шляху використання багаторічної обробки для відновлення деградованих ґрунтів можна подолати за допомогою політики, яка може стимулювати землевласників, фермерів і власників ранчо керувати екологічними процесами для родючості ґрунту та екосистемних послуг, можливо, шляхом переміщення стимулів від практик деградації землі, таких як інтенсивна коротка ротація зерна, до більш різноманітних сівозміни та інші методи, пов’язані з відновлюваним сільським господарством. Мільйони гектарів нині деградованих грунтів можуть бути відновлені чи оптимізовані, задля покращення екосистемних послуг, у тому числі пов’язаних із збереженням біорізноманіття, води та поживних речовин, а також економічного та суспільного добробуту.
Див. також
Література
- Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року N 962-IV.
- Cataldo, Eleonora; Fucile, Maddalena; Mattii, Giovan Battista (2021). A Review: Soil Management, Sustainable Strategies and Approaches to Improve the Quality of Modern Viticulture. Agronomy (англ.) 11 (11). с. 2359. ISSN 2073-4395. doi:10.3390/agronomy11112359.
Книги
- Агроекологічна оцінка ґрунтів: моногр. / О. В. Телегуз, М. Г. Кіт. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 260 с. – (Сер. “Ґрунти України”).
- Білл Моллісон, Рені Міа Слей. Вступ до пермакультури. Львів: Простір-М, 2019. — 208 с.: іл., мал. —
- Ґрунтознавство: Навч. посіб./ М.Ф.Бережняк, Б.Є.Якубенко,. А.М.Чурілов, Р.В.Сендзюк. // За заг. ред. Якубенка Б. Є. — К. : Видавництво Ліра-К, 2017. — 612 с.
- Еколого-економічні проблеми деградації сільськогосподарських земель в Україні / А.Мартін, О.Чумаченко, 2018. .
- Soil fertility and nutrient management in horticulture. Santra, Hari Gour; Sahoo, Biswanath (2017). NEW INDIA Publishing AGENCY. ISBN .
- Soil-plant-microbe interactions: An innovative approach towards improving soil health and plant growth. (pdf, epub) / Kumar, Upendra; Shelake, Rahul Mahadev; Singh, Rajni, (2023). Frontiers Media SA. ISBN .
Журнали
- Biology and Fertility of Soils
- Soil Biology and Biochemistry
- Plant and Soil
- Soil Science Society of America Journal
- Soil and Tillage Research
- European Journal of Soil Science
- Applied Soil Ecology
Посилання
- Food and Agriculture Organization (ООН)
- Фільм The Need To GROW (2023) про проблему виснаження сільськогосподарських ґрунтів планети та її рішення
- Карта родючості ґрунтів України
Примітки
- Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А (2004). Ґрунтознавство: підручник. Чернівці: Книги – XXI. с. 400. ISBN .
- Lal, Rattan (2020). Regenerative agriculture for food and climate. Journal of Soil and Water Conservation (англ.). Т. 75, № 5. с. 123A—124A. doi:10.2489/jswc.2020.0620A. ISSN 0022-4561. Процитовано 1 червня 2023.
- Cataldo, Eleonora; Fucile, Maddalena; Mattii, Giovan Battista (2021-11). A Review: Soil Management, Sustainable Strategies and Approaches to Improve the Quality of Modern Viticulture. Agronomy (англ.). Т. 11, № 11. с. 2359. doi:10.3390/agronomy11112359. ISSN 2073-4395. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Курдиш, І. К. (1 липня 2009). РОЛЬ МІКРООРГАНІЗМІВ У ВІДТВОРЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ. Сільськогосподарська мікробіологія (англ.). Т. 9. с. 7—32. doi:10.35868/1997-3004.9.7-32. ISSN 1997-3004. Процитовано 14 червня 2024.
- Дереза, В.В. (2023). ВПЛИВ ҐРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (PDF). Таврійський науковий вісник. № 129. с. 63—70. doi:10.32851/2226-0099.2023.129.9. Процитовано 14 червня 2024.
- The Need To GROW | Watch the full film – free!. The Need To GROW (англ.). Процитовано 1 березня 2023.
- Javed, Ansa; Ali, Eeman; Binte Afzal, Khansaa; Osman, Asma; Riaz, Dr. Samreen (2022). Soil Fertility: Factors Affecting Soil Fertility, and Biodiversity Responsible for Soil Fertility. International Journal of Plant, Animal and Environmental Sciences. Т. 12, № 01. doi:10.26502/ijpaes.202129. Процитовано 5 червня 2024.
- Trus, Olexandr; Prokopenko, Eduard; Polishchuk, Tetyana (27 жовтня 2021). БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ТА ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН (PDF). Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. № 5(130). с. 36—41. doi:10.30929/1995-0519.2021.5.36-41. Процитовано 14 червня 2024.
- Курдиш, І. К. (1 липня 2009). РОЛЬ МІКРООРГАНІЗМІВ У ВІДТВОРЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ. Сільськогосподарська мікробіологія (англ.). Т. 9. с. 7—32. doi:10.35868/1997-3004.9.7-32. ISSN 1997-3004. Процитовано 14 червня 2024.
- Vincze, Éva-Boglárka; Becze, Annamária; Laslo, Éva; Mara, Gyöngyvér (2024-01). Beneficial Soil Microbiomes and Their Potential Role in Plant Growth and Soil Fertility. Agriculture (англ.). Т. 14, № 1. с. 152. doi:10.3390/agriculture14010152. ISSN 2077-0472. Процитовано 6 червня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Як війна впливає на родючість ґрунтів та якість їжі?. www.nas.gov.ua (укр.). Національна академія наук України. Процитовано 10 червня 2024.
- 10 способів покращення стану ґрунтів. superagronom.com (укр.). Процитовано 8 березня 2023.
- Причини деградації українського грунту і способи їх усунення. Alfagro (укр.). 28 травня 2019. Процитовано 8 березня 2023.
- den1012 (14 жовтня 2020). Навіщо потрібна оранка?. UVC (укр.). Процитовано 5 березня 2023.
- Tudi, Muyesaier; Daniel Ruan, Huada; Wang, Li; Lyu, Jia; Sadler, Ross; Connell, Des; Chu, Cordia; Phung, Dung Tri (27 січня 2021). Agriculture Development, Pesticide Application and Its Impact on the Environment. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 18, № 3. с. 1112. doi:10.3390/ijerph18031112. ISSN 1660-4601. PMC 7908628. PMID 33513796. Процитовано 6 червня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Осокіна, Н. П. (23 серпня 2021). Пестициди в підземних водах України і здоров’я. Мінеральні ресурси України (укр.). № 2. с. 38—43. doi:10.31996/mru.2021.2.38-43. ISSN 2707-8698. Процитовано 6 червня 2024.
- Дереза, В.В. (2023). ВПЛИВ ҐРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (PDF). Таврійський науковий вісник. № 129. с. 63—70. doi:10.32851/2226-0099.2023.129.9. Процитовано 14 червня 2024.
- Pahalvi, Heena Nisar; Rafiya, Lone; Rashid, Sumaira; Nisar, Bisma; Kamili, Azra N. (2021). Dar, Gowhar Hamid; Bhat, Rouf Ahmad; Mehmood, Mohammad Aneesul; Hakeem, Khalid Rehman (ред.). Chemical Fertilizers and Their Impact on Soil Health. Microbiota and Biofertilizers, Vol 2: Ecofriendly Tools for Reclamation of Degraded Soil Environs (англ.). Cham: Springer International Publishing. с. 1—20. doi:10.1007/978-3-030-61010-4_1. ISBN .
- Ye, Lin; Zhao, Xia; Bao, Encai; Li, Jianshe; Zou, Zhirong; Cao, Kai (13 січня 2020). Bio-organic fertilizer with reduced rates of chemical fertilization improves soil fertility and enhances tomato yield and quality. Scientific Reports (англ.). Т. 10, № 1. с. 177. doi:10.1038/s41598-019-56954-2. ISSN 2045-2322. Процитовано 14 червня 2024.
- Ґрунтознавство, 2017 с.170 Процитовано 16 січня 2024
- Crop Rotation: Benefits Of Using And Application Strategies. eos.com (англ.). 13 лютого 2023. Процитовано 1 червня 2023.
- Ichihashi, Yasunori; Date, Yasuhiro; Shino, Amiu; Shimizu, Tomoko; Shibata, Arisa; Kumaishi, Kie; Funahashi, Fumiaki; Wakayama, Kenji; Yamazaki, Kohei (23 червня 2020). Multi-omics analysis on an agroecosystem reveals the significant role of organic nitrogen to increase agricultural crop yield. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 117, № 25. с. 14552—14560. doi:10.1073/pnas.1917259117. ISSN 0027-8424. PMC 7321985. PMID 32513689. Процитовано 7 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Hermans, Syrie M.; Lear, Gavin; Case, Bradley S.; Buckley, Hannah L. (2023-02). The soil microbiome: An essential, but neglected, component of regenerative agroecosystems. iScience. Т. 26, № 2. с. 106028. doi:10.1016/j.isci.2023.106028. ISSN 2589-0042. PMC 9947323. PMID 36844455. Процитовано 6 червня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Дереза, В.В. (2023). ВПЛИВ ҐРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (PDF). Таврійський науковий вісник. № 129. с. 63—70. doi:10.32851/2226-0099.2023.129.9. Процитовано 14 червня 2024.
- Дереза, В.В. (2023). ВПЛИВ ҐРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (PDF). Таврійський науковий вісник. № 129. с. 63—70. doi:10.32851/2226-0099.2023.129.9. Процитовано 14 червня 2024.
- Дереза, В.В. (2023). ВПЛИВ ҐРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (PDF). Таврійський науковий вісник. № 129. с. 63—70. doi:10.32851/2226-0099.2023.129.9. Процитовано 14 червня 2024.
- Городиська, І. М.; Кравчук, Ю. А. (25 жовтня 2023). СИДЕРАЦІЯ — ОДИН З ЧИННИКІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ В ОРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ. Збалансоване природокористування (укр.). № 4. с. 135—144. doi:10.33730/2310-4678.4.2023.292740. ISSN 2310-4678. Процитовано 14 червня 2024.
- Голобородько, С.; Димов, О. (25 квітня 2021). Сучасний стан та шляхи підвищення родючості ґрунтів південно-степової зони України. Вісник аграрної науки (ua) . Т. 99, № 4. с. 13—19. doi:10.31073/agrovisnyk202104-02. ISSN 2308-9377. Процитовано 14 червня 2024.
- Bhardwaj, Deepak; Ansari, Mohammad Wahid; Sahoo, Ranjan Kumar; Tuteja, Narendra (8 травня 2014). Biofertilizers function as key player in sustainable agriculture by improving soil fertility, plant tolerance and crop productivity. Microbial Cell Factories. Т. 13, № 1. с. 66. doi:10.1186/1475-2859-13-66. ISSN 1475-2859. PMC 4022417. PMID 24885352. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Mahmud, Aliyu Ahmad; Upadhyay, Sudhir K.; Srivastava, Abhishek K.; Bhojiya, Ali Asger (1 січня 2021). Biofertilizers: A Nexus between soil fertility and crop productivity under abiotic stress. Current Research in Environmental Sustainability (англ.). Т. 3. с. 100063. doi:10.1016/j.crsust.2021.100063. ISSN 2666-0490. Процитовано 1 червня 2023.
- Altomare, Claudio; Tringovska, Ivanka (2011). Lichtfouse, Eric (ред.). Beneficial Soil Microorganisms, an Ecological Alternative for Soil Fertility Management. Genetics, Biofuels and Local Farming Systems. Т. 7. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 161—214. doi:10.1007/978-94-007-1521-9_6. ISBN .
- Sahu, Pramod K.; Singh, Dhananjaya P.; Prabha, Ratna; Meena, Kamlesh K.; Abhilash, P. C. (1 жовтня 2019). Connecting microbial capabilities with the soil and plant health: Options for agricultural sustainability. Ecological Indicators (англ.). Т. 105. с. 601—612. doi:10.1016/j.ecolind.2018.05.084. ISSN 1470-160X. Процитовано 1 червня 2023.
- Parnell, J. Jacob; Berka, Randy; Young, Hugh A.; Sturino, Joseph M.; Kang, Yaowei; Barnhart, D. M.; DiLeo, Matthew V. (4 серпня 2016). From the Lab to the Farm: An Industrial Perspective of Plant Beneficial Microorganisms. Frontiers in Plant Science (English) . Т. 7. doi:10.3389/fpls.2016.01110. ISSN 1664-462X. Процитовано 6 червня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Slash and Char. оригіналу за 17 July 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
- Lean, Geoffrey (7 грудня 2008). . The Independent. Архів оригіналу за 13 September 2011. Процитовано 1 жовтня 2011.
- Bybee-Finley, K. Ann; Ryan, Matthew R. (2018-06). Advancing Intercropping Research and Practices in Industrialized Agricultural Landscapes. Agriculture (англ.). Т. 8, № 6. с. 80. doi:10.3390/agriculture8060080. ISSN 2077-0472. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Maitra, Sagar; Hossain, Akbar; Brestic, Marian; Skalicky, Milan; Ondrisik, Peter; Gitari, Harun; Brahmachari, Koushik; Shankar, Tanmoy; Bhadra, Preetha (2021-02). Intercropping—A Low Input Agricultural Strategy for Food and Environmental Security. Agronomy (англ.). Т. 11, № 2. с. 343. doi:10.3390/agronomy11020343. ISSN 2073-4395. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Huss, C P; Holmes, K D; Blubaugh, C K (22 квітня 2022). Benefits and Risks of Intercropping for Crop Resilience and Pest Management. Journal of Economic Entomology. Т. 115, № 5. с. 1350—1362. doi:10.1093/jee/toac045. ISSN 0022-0493. Процитовано 1 червня 2023.
- Furey, George N.; Tilman, David (7 грудня 2021). Plant biodiversity and the regeneration of soil fertility. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 118, № 49. doi:10.1073/pnas.2111321118. ISSN 0027-8424. PMC 8670497. PMID 34845020. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Mosier, Samantha; Córdova, S. Carolina; Robertson, G. Philip (2021). Restoring Soil Fertility on Degraded Lands to Meet Food, Fuel, and Climate Security Needs via Perennialization. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 5. doi:10.3389/fsufs.2021.706142. ISSN 2571-581X. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Bell, Stephen M.; Barriocanal, Carles; Terrer, César; Rosell-Melé, Antoni (2020-06). Management opportunities for soil carbon sequestration following agricultural land abandonment. Environmental Science & Policy (англ.). Т. 108. с. 104—111. doi:10.1016/j.envsci.2020.03.018. Процитовано 1 червня 2023.
- Роїк, М. В.; Ганженко, О. М.; Гончарук, Г. С. (2020). Вплив багаторічних біоенергетичних культур на відновлення родючості грунту. Біоенергетика (укр.). № 2. с. 4—6. doi:10.47414/be.2.2020.224980. ISSN 2707-3653. Процитовано 14 червня 2024.
- Енергетичні культури vs продукти харчування в Україні. Економічна правда (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
- Рекомендації з використання донних відкладень із рибогосподарських водойм для поліпшення стану сільськогосподарських угідь та відновлення земель, пошкоджених під час воєнних дій. issar.com.ua (укр.). doi:10.31073/issar9786178122799. Процитовано 13 червня 2024.
- Szara-Bąk, Magdalena; Baran, Agnieszka; Klimkowicz-Pawlas, Agnieszka (1 січня 2023). Recycling of bottom sediment to agriculture: effects on plant growth and soil properties. Journal of Soils and Sediments (англ.). Т. 23, № 1. с. 539—551. doi:10.1007/s11368-022-03363-0. ISSN 1614-7480. Процитовано 13 червня 2024.
- Про покращення стану ґрунтів шляхом використання мулу та донних відкладень. darg.gov.ua. Процитовано 13 червня 2024.
- Schreiner, R. Paul; Bethlenfalvay, Gabor J. (1995-01). Mycorrhizal Interactions in Sustainable Agriculture. Critical Reviews in Biotechnology (англ.). Т. 15, № 3-4. с. 271—285. doi:10.3109/07388559509147413. ISSN 0738-8551. Процитовано 1 червня 2023.
- Schreiner, R. Paul; Mihara, Keiko L. (2009-09). The diversity of arbuscular mycorrhizal fungi amplified from grapevine roots ( Vitis vinifera L.) in Oregon vineyards is seasonally stable and influenced by soil and vine age. Mycologia (англ.). Т. 101, № 5. с. 599—611. doi:10.3852/08-169. ISSN 0027-5514. Процитовано 1 червня 2023.
- Paul Schreiner, R. (1 червня 2007). Effects of native and nonnative arbuscular mycorrhizal fungi on growth and nutrient uptake of ‘Pinot noir’ (Vitis vinifera L.) in two soils with contrasting levels of phosphorus. Applied Soil Ecology (англ.). Т. 36, № 2. с. 205—215. doi:10.1016/j.apsoil.2007.03.002. ISSN 0929-1393. Процитовано 1 червня 2023.
- Дереза, В.В. (2023). ВПЛИВ ҐРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (PDF). Таврійський науковий вісник. № 129. с. 63—70. doi:10.32851/2226-0099.2023.129.9. Процитовано 14 червня 2024.
- Harman, Gary E.; Björkman, Thomas; Ondik, Kristen; Shoresh, Michal (1 лютого 2008). Changing Paradigms on the Mode of Action and Uses of Trichoderma spp. for Biocontrol. Outlooks on Pest Management. Т. 19, № 1. с. 24—29. doi:10.1564/19feb08. Процитовано 1 червня 2023.
- Mbarki, Sonia; Cerdà, Artemi; Brestic, Marian; Mahendra, Rai; Abdelly, Chedly; Pascual, Jose Antonio (2017-04). Vineyard Compost Supplemented with Trichoderma Harzianum T78 Improve Saline Soil Quality. Land Degradation & Development (англ.). Т. 28, № 3. с. 1028—1037. doi:10.1002/ldr.2554. ISSN 1085-3278. Процитовано 1 червня 2023.
- D’Arcangelo, Mauro E. M.; Perria, Rita; Zombardo, Alessandra; Puccioni, Sergio; Valentini, Paolo; Storchi, Paolo (2019). Effect of treatment with products based on Trichoderma spp. on the development capacity of Sangiovese vines under replanting conditions. BIO Web of Conferences (англ.). Т. 13. с. 04017. doi:10.1051/bioconf/20191304017. ISSN 2117-4458. Процитовано 1 червня 2023.
- Kleifeld, O.; Chet, I. (1 серпня 1992). Trichoderma harzianum—interaction with plants and effect on growth response. Plant and Soil (англ.). Т. 144, № 2. с. 267—272. doi:10.1007/BF00012884. ISSN 1573-5036. Процитовано 1 червня 2023.
- Poveda, Jorge; Hermosa, Rosa; Monte, Enrique; Nicolás, Carlos (12 серпня 2019). Trichoderma harzianum favours the access of arbuscular mycorrhizal fungi to non-host Brassicaceae roots and increases plant productivity. Scientific Reports (англ.). Т. 9, № 1. с. 11650. doi:10.1038/s41598-019-48269-z. ISSN 2045-2322. PMC 6690897. PMID 31406170. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Zhang, Fuli; Wang, Yunhua; Liu, Chang; Chen, Faju; Ge, Honglian; Tian, Fengshou; Yang, Tongwen; Ma, Keshi; Zhang, Yi (15 квітня 2019). Trichoderma harzianum mitigates salt stress in cucumber via multiple responses. Ecotoxicology and Environmental Safety (англ.). Т. 170. с. 436—445. doi:10.1016/j.ecoenv.2018.11.084. ISSN 0147-6513. Процитовано 1 червня 2023.
- McKee, Lauren Sara; Inman, Annie Rebekah (2019). Kumar, Ashok; Sharma, Swati (ред.). Secreted Microbial Enzymes for Organic Compound Degradation. Microbes and Enzymes in Soil Health and Bioremediation (англ.). Т. 16. Singapore: Springer Singapore. с. 225—254. doi:10.1007/978-981-13-9117-0_10. ISBN .
- Liu, Ruiqiang; Lal, Rattan (1 травня 2015). Potentials of engineered nanoparticles as fertilizers for increasing agronomic productions. Science of The Total Environment (англ.). Т. 514. с. 131—139. doi:10.1016/j.scitotenv.2015.01.104. ISSN 0048-9697. Процитовано 1 червня 2023.
- Paramo, Luis A.; Feregrino-Pérez, Ana A.; Guevara, Ramón; Mendoza, Sandra; Esquivel, Karen (2020-09). Nanoparticles in Agroindustry: Applications, Toxicity, Challenges, and Trends. Nanomaterials (англ.). Т. 10, № 9. с. 1654. doi:10.3390/nano10091654. ISSN 2079-4991. PMC 7558820. PMID 32842495. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Sekhon, Bhupinder Singh (20 травня 2014). Nanotechnology in agri-food production: an overview. Nanotechnology, Science and Applications (English) . Т. 7. с. 31—53. doi:10.2147/NSA.S39406. PMC 4038422. PMID 24966671. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Sharma, Neetu; Singh, Gurpreet; Sharma, Monika; Mandzhieva, Saglara; Minkina, Tatiana; Rajput, Vishnu D. (2022-01). Sustainable Use of Nano-Assisted Remediation for Mitigation of Heavy Metals and Mine Spills. Water (англ.). Т. 14, № 23. с. 3972. doi:10.3390/w14233972. ISSN 2073-4441. Процитовано 1 червня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Chen, Su; Chen, Ying; Feng, Tianzhen; Ma, Hongyue; Liu, Xiaoying; Liu, Ying (1 січня 2021). Application of Nanomaterials in Repairing Heavy Metal Pollution Soil. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 621, № 1. с. 012123. doi:10.1088/1755-1315/621/1/012123. ISSN 1755-1307. Процитовано 1 червня 2023.
- Abou-Shady, Ahmed; Ali, Mohamed E.A.; Ismail, Sahar; Abd-Elmottaleb, Osama; Kotp, Yousra H.; Osman, Mohamed A.; Hegab, Rehab H.; Habib, Ashraf A.M.; Saudi, Ahmed M. (2023-04). Comprehensive review of progress made in soil electrokinetic research during 1993–2020, Part I: Process design modifications with brief summaries of main output. South African Journal of Chemical Engineering (англ.). Т. 44. с. 156—256. doi:10.1016/j.sajce.2023.01.008. Процитовано 6 червня 2024.
- Soil fertility | Global Soil Partnership | Food and Agriculture Organization of the United Nations. www.fao.org. Процитовано 2 квітня 2023.
Це незавершена стаття з ґрунтознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rodyu chist gru ntu zdatnist gruntu zabezpechuvati roslini vsima neobhidnimi umovami rostu i rozvitku Chornozem Termin najchastishe vikoristovuyetsya dlya opisu zemel silskogospodarskogo priznachennya Idealna rodyuchist gruntu peredbachaye zbalansovanij sklad organichnoyi rechovini pozhivnih rechovin makro ta mikroorganizmiv sho v sukupnosti spriyaye micnomu rostu roslin bez neobhidnosti zovnishnogo vplivu takogo yak dobriva Takij idealnij sklad zabezpechuye nalezhnu aeraciyu proniknennya vodi ta yiyi utrimannya ta spriyaye bioriznomanittyu flori fauni ta mikrobioti Grunt ye vidnosno nevidnovlyuvanim resursom oskilki jogo regeneraciya vidbuvayetsya cherez himichni ta biologichni procesi vivitryuvannya girskih porid sho vimagaye geologichnih masshtabiv chasu Diyalnist lyudini taka yak urbanizaciya virubka lisiv industrializaciya ta nepomirkovane silske gospodarstvo mozhe prizvesti do eroziyi ta visnazhennya gruntu Dlya utvorennya novogo gruntu mozhe znadobitisya vid soten do tisyach i bilshe rokiv dlya formuvannya novogo gruntu sho robit jogo nevidnovlyuvanim resursom Ale kompleksnij pidhid mozhe vidnoviti rodyuchist gruntu Dosyagnennya ta pidtrimka rodyuchosti gruntu maye virishalne znachennya dlya stalogo silskogo gospodarstva oskilki ce zabezpechuye dovgostrokovu produktivnist minimizuyuchi pogirshennya stanu dovkillya Etalon rodyuchogo gruntu chornozem Vin poshirenij na teritoriyi Ukrayini Harakteristika rodyuchogo gruntuRodyuchij grunt zazvichaj harakterizuyetsya takimi vlastivostyami Bagatij na golovni elementi neobhidni dlya zhivlennya roslin azot fosfor i kalij Mistit organichnu rechovinu gruntu sho pokrashuye jogo strukturu zdorov ya ekosistemi ta dopomagaye utrimannyu vologi Mistit zdorovu ekosistemu mikroorganizmiv ta gribkiv korisnih dlya rostu roslin Mistit dostatnyu kilkist mikroelementiv takih yak bor hlor kobalt mid zalizo magnij marganec molibden sirka i cink Kislotnist v diapazoni pH vid 6 0 do 7 8 Dobra struktura sho zabezpechuye neobhidnij drenazh Velika tovshina verhnogo sharu gruntu z neposhkodzhenoyu protyagom trivalogo chasu strukturoyu Mistit zdorovu ekosistemu milkih gruntovih tvarin U silskomu gospodarstvi rodyuchi grunti zazvichaj otrimuyutsya za dopomogoyu ryadu mir zberezhennya ta melioraciyi gruntiv takih yak sivozmini organichni dobriva i kompostuvannya vidhodiv minimalnij obrobitok gruntu siderati tochne zemlerobstvo ta inshi ProblematikaRodyuchist gruntu osnovnij faktor silskogospodarskogo virobnictva Odnak pri intensivnomu vikoristanni gruntu jogo pokazniki taki yak vmist organichnoyi rechovini pozhivnih rechovin ta korisnih makro ta mikroorganizmiv pogirshuyutsya Okrim togo vnaslidok zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya chastina pridatnih do silskogospodarskoyi diyalnosti zemel postupovo znizhuyetsya Stanom na pochatok 2020 h v Ukrayini bulo erodovano 26 gruntovogo pokrivu i 15 z nih potrebuvali vivedennya z obrobitku i konservaciyi Za statistikoyu v sviti kozhnu 1 hvilinu vtrachayetsya pridatnij grunt plosheyu 30 futbolnih poliv 70 gruntiv nashoyi planeti vzhe znisheno Z takoyu shvidkistyu na Zemli pridatnij dlya zemlerobstva grunt zakinchitsya za 60 rokiv Tomu praktiki pokrashennya rodyuchosti gruntiv ta vidnovlyuvalnogo zemlerobstva osoblivo aktualni dlya zabezpechennya prodovolchoyi ta ekologichnoyi bezpeki Vidi rodyuchostiDlya viznachennya rodyuchosti gruntiv u silskomu gospodarstvi vidilyayut tri yiyi vidi prirodnu shtuchnu ta efektivnu Prirodna rodyuchist ce rodyuchist gruntu bez antropogennogo vplivu tobto stvorenij cherez procesi prirodnogo gruntoutvorennya Grunti z prirodnoyu rodyuchistyu zbereglis tilki u cilinnih dilyankah Kilkist rodyuchosti viznachayetsya yak produktivnist fitocenoziv v t ga Shtuchna rodyuchist gruntiv nabuvayetsya cherez diyalnist lyudini a same obrobku gruntu melioracijni diyi Chastishe taka rodyuchist proyavlyayetsya u shtuchno stvorenih gruntah dlya teplic parnikiv abo pri rekultivaciyi vidvaliv Efektivna abo ekonomichna rodyuchist proyavlyayetsya u rivni urozhajnosti silskogospodarskih kultur Cej vid rodyuchosti zalezhit vid harakteru vikoristannya prirodnih gruntiv u gospodarstvi rivnya rozvitku nauki Faktori sho vplivayut na rodyuchist gruntuFaktori sho vplivayut na rodyuchist gruntu vklyuchayut fizichni himichni ta biologichni faktori Fizichni faktori Klimat Sered osoblivostej klimatu temperatura i opadi vplivayut na rodyuchist gruntu i na vrozhajnist silskogospodarskih kultur Parnikovi gazi mayut velikij vpliv na klimat chim vplivayut na temperaturu i kilkist opadiv Pidvishennya temperaturi i nizka kilkist opadiv sprichinyaye posuhu sho negativno vplivaye na rodyuchist gruntu i vrozhajnist tak samo yak i velika kilkist opadiv ta poveni Visoka temperatura negativno vplivaye na vmist organichnih rechovin u grunti ta na diyalnist mikroorganizmiv Tekstura gruntu Teksturnij trikutnik gruntu ternarna diagrama sho pokazuye vidnosnu kilkist pisku mulu ta glini v kozhnomu z 12 teksturnih klasiv Tekstura gruntu viznachayetsya spivvidnoshennyam chastok pisku mulu ta glini i istotno vplivaye na rodyuchist gruntu ta vrozhajnist Ce vplivaye na vodoutrimuvalnu zdatnist drenazh aeraciyu ta utrimannya pozhivnih rechovin Napriklad glinisti grunti zberigayut bilshe vologi ta pozhivnih rechovin nizh pishani Struktura gruntu Agregati gruntuAgregati zdorovogo gruntu Struktura gruntu zalezhit vid teksturi gruntu a same vid togo yaki stijki agregati utvoryuyutsya z chastinok gruntu takih yak pisok mul ta glina Cementuyuchim materialom ye gumus i polisaharidi sho viroblyayutsya mikrobami Gribki mayut najbilshij agreguyuchij vpliv potim streptomiceti potim bakteriyi sho produkuyut kamed a potim drizhdzhi Struktura gruntu maye velikij vpliv na rodyuchist gruntu Organichna rechovina ta metodi zemlerobstva vplivayut na strukturu gruntu Grunt yakij otrimuye dobre rozkladeni organichni dobriva matime krashi gruntovi agregati Diyalnist mikroorganizmiv spriyaye polipshennyu strukturi Struktura gruntu vplivaye na ruh vodi i povitrya v nomu Zernista struktura z diametrom agregativ v piv santimetra ye prikladom horoshoyi strukturi Zdatnist do utrimannya vodi Ce zdatnist gruntu utrimuvati v sobi vodu proti sili tyazhinnya ta robiti yiyi dostupnoyu dlya roslin Grunti z visokoyu vodoutrimuvalnoyu zdatnistyu mozhut utrimuvati vologu dovshe zmenshuyuchi potrebu v chastomu zroshenni ta zabezpechuyuchi stijkij rist navit v posushlivi periodi Cya zdatnist takozh dopomagaye zapobigti eroziyi gruntu ta vimivannyu pozhivnih rechovin Elektroprovidnist Elektroprovidnist gruntu ce zdatnist gruntu provoditi elektrichnij strum Vona zalezhit vid riznih faktoriv osnovnimi z yakih ye vologist ta vmist solej Odiniceyu vimiryuvannya ye decisimens m ds m Zamovleni grunti mayut bilshe 4 ds m V takih gruntah perevazhno prisutni soli kalciyu magniyu kaliyu ta natriyu Nakopichennya cih solej i pogane prohodzhennya vodi chi silne viparovuvannya spriyayut rozvitku zasolenih gruntiv rodyuchist yakih nizka Shilnist gruntu Shilnist gruntu virahovuyut dilennyam suhoyi masi gruntu na jogo ob yem Vimiryuyetsya v g sm3 Grunti v yakih perevazhayut mul i glina mayut nizku shilnist a ti v yakih perevazhaye pisok mayut visoku shilnist Tekstura i struktura vplivayut na shilnist gruntu Shilnist ponad 1 6 g sm3 ye nespriyatlivoyu dlya rostu koreniv i ruhu vodi Himichni faktori pH gruntu Vpliv pH gruntu na dostupnist pozhivnih rechovin Riven pH gruntu ye vazhlivim faktorom jogo rodyuchosti Vin viznachaye te yak himichni reakciyi ta procesi protikayut v grunti pH gruntu vimiryuyetsya za shkaloyu vid 0 do 14 de 7 nejtralnij nizhche 7 kislij vishe 7 luzhnij Dlya bilshosti roslin optimalnim ye pH 5 5 6 5 Rozchinnist pozhivnih rechovin visha v kislih gruntah Dostupnist takih elementiv yak azot fosfor kalij kalcij magnij sirka molibden ta bor znizhuyetsya u silno kislih gruntah A dostupnist zaliza margancyu cinku midi ta kobaltu visha v gruntah z kislim pH Yemnist kationnogo obminu Yemnist kationnogo obminu gruntiv zdatnist gruntu utrimuvati molekuli pozitivno zaryadzhenih ioniv kationiv Ca2 Mg2 K ta inshi i peredavati yih roslinam za potrebi Cej pokaznik vidobrazhaye zdatnist protistoyati kolivannyam pH gruntu ta dostupnosti pozhivnih rechovin Glina ta organichni rechovini ye osnovnimi dzherelami yemnosti kationnogo obminu Yemnist kationnogo obminu gruntu pryamo proporcijna kilkosti pozhivnih rechovin yaki vin mozhe utrimuvati tobto chim vona visha tim vishij riven rodyuchosti Pozhivni rechovini Roslinam neobhidni 18 elementiv periodichnoyi tablici dlya vizhivannya Yih podilyayut na 2 grupi makroelementi N P K Ca Mg S ta mikroelementi Fe Mn B Zn Cu Mo Cl Na Ni Si Co Se Makroelementi Osnovni 3 makroelementi yaki neobhidni v najbilshij kilkosti dlya roslin ce azot fosfor ta kalij Azot N neobhidnij dlya sintezu hlorofilu bilkiv nukleyinovih kislot Vin spriyaye intensivnomu vegetativnomu rostu pokrashuye rozvitok listya ta stebla ta spriyaye zagalnomu zdorov yu roslin Fosfor P neobhidnij dlya peredachi energiyi vseredini roslini bo vin ye komponentom ATF osnovnoyi energetichnoyi molekuli klitin Kalij K regulyuye rizni fiziologichni procesi v roslinah vklyuchayuchi fotosintez poglinannya ta transportuvannya vodi aktivaciyu fermentiv i sintez bilka Kalcij magnij ta sirka potribni v menshij kilkosti nizh N P K ale v bilshij nizh mikroelementi Kalcij Ca spriyaye strukturi ta stabilnosti klitinnoyi stinki spriyayuchi rostu ta podilu klitin Kalcij takozh regulyuye aktivnist fermentiv i vplivaye na zasvoyennya pozhivnih rechovin Magnij Mg ye centralnim komponentom molekuli hlorofilu neobhidnim dlya fotosintezu Vin aktivuye fermenti sho berut uchast u vuglevodnomu obmini ta zasvoyenni pozhivnih rechovin Vin takozh bere uchast u sintezi bilkiv Sirka S vhodit do skladu aminokislot vitaminiv i kofermentiv neobhidnih dlya metabolizmu roslin Vona bere uchast u sintezi bilkiv fermentiv hlorofilu vidigraye rol u metabolizmi azotu ta spriyaye mehanizmam zahistu roslin vid patogeniv Mikroelementi Zalizo Fe neobhidne dlya sintezu hlorofilu ta transportu energiyi vseredini roslini Deficit zaliza prizvodit do hlorozu koli listya zhovtiye cherez nedostatnye viroblennya hlorofilu Mangan Marganec Mn bere uchast v fotosintezi aktivaciyi fermentiv i sintezi hlorofilu Vin vidigraye vazhlivu rol u rozsheplenni vuglevodiv i metabolizmi azotu Deficit margancyu prizvodit do mizhzhilkovogo hlorozu ta znizhennya rostu Cink Zn neobhidnij dlya aktivaciyi fermentiv i sintezu bilka Vin vidigraye vazhlivu rol u regulyaciyi fitogormoniv formuvanni pilku ta rozvitku nasinnya Deficit cinku viklikaye zatrimku rostu vikrivlennya lista ta zatrimku cvitinnya Mid Cu bere uchast u riznih fermentnih reakciyah u tomu chisli pov yazanih z fotosintezom dihannyam ta sintezom ligninu Mid spriyaye poglinannyu ta transportuvannyu zaliza v roslini Deficit midi prizvodit do v yanennya vikrivlennya lista ta znizhennya produktivnosti nasinnya Bor B neobhidnij dlya formuvannya klitinnoyi stinki podovzhennyu pilkovoyi trubki ta sintezu vuglevodiv Vin bere uchast u transportuvanni cukru ta regulyaciyi zasvoyennya kalciyu Deficit boru viklikaye lamkist listya porozhnisti stebla ta poganij rozvitok plodiv Molibden Mo ye komponentom fermentiv yaki berut uchast u metabolizmi azotu zokrema v peretvorenni nitrativ na amiak u roslinah Vin neobhidnij dlya fiksaciyi azotu v bobovih i vidigraye vazhlivu rol u formuvanni pilku Deficit molibdenu prizvodit do pozhovtinnya starih listiv Hlor Cl bere uchast u fotosintezi osmotichnij regulyaciyi ta funkciyi prodihiv Vin vidigraye vazhlivu rol u pidtrimci klitinnogo turgoru ta ionnogo balansu v klitinah roslin Deficit hloru zustrichayetsya ridko Nikel Ni ye kofaktorom dlya pevnih fermentiv yaki berut uchast v metabolizmi azotu aktivnosti ureazi ta gidrogenazi Vin neobhidnij dlya zasvoyennya ta recirkulyaciyi azotu v roslinah Kremnij Si zmicnyuye klitinni stinki pidvishuye zhorstkist roslin ta yih stijkist do biotichnih i abiotichnih stresiv takih yak shkidniki hvorobi ta posuha Natrij Na vidigraye neznachnu rol u fiziologiyi roslin golovnim chinom yak osmotichnij regulyator u galofitiv Kobalt Co neobhidnij dlya fiksaciyi azotu v bobovih Selen Se neobhidnij deyakim roslinam dlya antioksidantnogo zahistu ale nadmirne jogo poglinannya mozhe buti toksichnim dlya roslin Biologichni faktori Biologichna aktivnist ye odnim iz osnovnih pokaznikiv rodyuchosti gruntu ta vidigraye vazhlivu rol u krugoobigu pozhivnih rechovin yih dostupnosti dlya roslin Mineralnij i organichnij sklad gruntu ta jogo fiziko himichnij stan regulyuyut chiselnist i sklad mikrobiocenoziv u yaki vhodyat bakteriyi gribi najprostishi ta virusi bakteriofagi Biologichni faktori vklyuchayut vmist organichnoyi rechovini ekosistemu mikroorganizmiv ta biogeohimichni cikli Organichna rechovina Organichna rechovina Organichnu rechovinu gruntu utvoryuyut organichni reshtki til roslin i tvarin ta produkti zhittyediyalnosti tvarin Grunt mistit priblizno 5 organichnoyi rechovini i osnovna chastina rodyuchosti gruntu zumovlena same organichnoyu rechovinoyu Sklad organichnoyi rechovini gruntu Koli rizni organichni materiali degraduyut vidbuvayetsya vivilnennya pozhivnih rechovin takih yak azot fosfor i kalij Okrim cogo organichna rechovina vidpovidaye za strukturu gruntu utvoryuyuchi agregati sho pokrashuye poristist gruntu jogo aeraciyu prohodzhennya vodi ta rist koreniv Organichna rechovina spriyaye zdatnosti gruntu utrimuvati vodu Fauna gruntu Organichna rechovina zabezpechuye yizheyu ekosistemi mikroorganizmiv takih yak bakteriyi ta gribki a takozh makroorganizmiv takih yak doshovi cherv yaki Mikrobi rozsheplyuyut organichnu rechovinu vivilnyayuchi pozhivni rechovin dlya roslin Okrim cogo organichna rechovina spriyaye normalizaciyi pH a takozh utrimuye vuglec v grunti poperedzhuyuchi vivilnennya vuglekislogo gazu v atmosferu Mikroorganizmi Mikrobiom roslini ta mikrobiom gruntu rizosferi ta navkolishnogo gruntu Vikoristannya mikrobnih tehnologij dlya pokrashennya produktivnosti silskogo gospodarstva v konteksti Cilej stalogo rozvitku Mikroorganizmi skladayut 17 biomasi Zemli i grunt ye odnim z najbagatshih seredovish mikroorganizmiv U grunti mistitsya shirokij spektr mikrobiv vklyuchayuchi bakteriyi gribki virusi arheyi najprostishi tosho prichomu bakterij mistitsya najbilshe Zalezhno vid micnosti yihnogo zv yazku z korinnyam roslin vidilyayut dva viddili gruntu grunt rizosferi ta navkolishnij grunt Poblizu rizosferi mistitsya v 10 100 raziv bilshe mikroorganizmiv nizh u navkolishnomu grunti Mikroorganizmi vidigrayut fundamentalnu rol u rodyuchosti gruntu spriyayuchi rozkladu organichnoyi rechovini i krugoobigu pozhivnih rechovin produkciyi korisnih biomolekul i zagalnomu zdorov yu gruntu Voni utvoryuyut skladni spilnoti v ekosistemi gruntu vidomi yak mikrobiom mikrobiota gruntu Odniyeyu z osnovnih funkcij mikroorganizmiv v konteksti rodyuchosti gruntu ye krugoobig pozhivnih rechovin koli voni rozsheplyuyut organichnu rechovinu ta vivilnyayut pozhivni rechovini taki yak azot fosfor ta inshi u formah yaki mozhut buti poglineni roslinami Cej proces spriyaye postijnomu ta rivnomirnomu nadhodzhennyu pozhivnih rechovin roslinam i pidtrimuye rodyuchist gruntu Azot fiksuyuchi fosfat mobilizuyuchi ta kalij mobilizuyuchi vidi bakterij ye prikladami takih mikroorganizmiv Krim cogo mikroorganizmi spriyayut utvorennyu agregativ gruntu vidilyayuchi lipki rechovini gumus polisaharidi yaki z yednuyut chastinki gruntu Ce pokrashuye poristist aeraciyu prohodzhennya vodi i rist koreniv Zdorovij riznomanitnij mikrobiom utvoryuye shirokij spektr korisnih biomolekul fermentiv fitogormoniv metabolitiv spriyayuchi rodyuchosti gruntu tolerantnosti do stresiv ta pokrashennyu arhitekturi koreniv Deyaki doslidzhennya pokazali sho mikrobiom rizosferi mozhe vidilyati v 60 raziv bilshe regulyatoriv rostu ta fitogormoniv takih yak auksini giberelini citokini ta inshi nizh sama roslina Mikroorganizmi takozh vidigrayut virishalnu rol u pridushenni hvorob sho peredayutsya cherez grunt vitisnyayuchi patogeni ta viroblyayuchi antimikrobni spoluki ta stimulyatori zahistu roslin Krim togo mikroorganizmi spriyayut rozkladannyu organichnih zabrudnyuvachiv i nejtralizaciyi shkidlivih toksichnih rechovin u grunti spriyayuchi zdorov yu dovkillya ta stijkosti ekosistem U vipadku znachnogo zabrudnennya gruntu toksichnimi materialami neobhidno zastosovuvati preparati mikroorganizmiv yaki zdatni rozkladati toksichni rechovini v poyednanni z biodobrivami dlya stvorennya visokogo vmistu korisnoyi mikrobioti u gruntah Mikorizi simbioz gribkiv i koreniv roslin mozhut pidvishuvati rodyuchist gruntu shlyahom pokrashennya poglinannya pozhivnih rechovin zokrema fosforu ta mikroelementiv iz gruntu Voni poyednuyutsya z korenevoyu sistemoyu roslin i obminyuyutsya z nimi rechovinami u vzayemovigidnih umovah Okrim togo ci gribki takozh grayut vazhlivu rol v agregaciyi gruntu Biogeohimichni cikli Azotnij cikl Biogeohimichni cikli ye vazhlivimi procesami sho regulyuyut ruh pozhivnih rechovin v ekosistemah gliboko vplivayuchi na rodyuchist gruntu ta zdorov ya ekosistem Ci cikli vklyuchayut krugoobig takih elementiv yak azot fosfor vuglec sirka ta inshi Mikroorganizmi vidigrayut klyuchovu rol u poserednictvi cih cikliv spriyayuchi dostupnosti pozhivnih rechovin rodyuchosti gruntu ta zagalnomu funkcionuvannyu ekosistemi Prichini zmenshennya rodyuchostiOsnovnimi prichinami ye nadmirne porushennya strukturi gruntu oranka nedotrimannya sivozmin nadmirne vikoristannya sintetichnih dobriv pesticidiv ta gerbicidiv yaki nakopichuyutsya v gruntiv i rujnuyut zdorovu ekosistemu gruntu eroziya zasolennya Nedotrimannya sivozmin Monokultura ta monotonni sivozmini visnazhuyut grunti Ce stosuyetsya yak monokultur koli na tomu zh poli viroshuyut odin vid roslin protyagom trivalogo chasu tak i nepravilno splanovanih rotacijnih sistem koli viroshuyut tilki pevni kulturi bez vrahuvannya yih vplivu na grunt Nedotrimannya pravilnih sivozmin mozhe prizvesti do degradaciyi gruntu cherez visnazhennya jogo pozhivnih rechovin zbilshennya shkidlivih organizmiv ta hvorob zmini strukturi gruntu eroziyi ta vtrati vrozhayu Oranka ta obrobitok vazhkoyu tehnikoyu Nedolikami oranki okrim znachnih vitrat chasu praci ta resursiv ta vodnoyi ta vitrovoyi eroziyi ye degradaciya gruntiv osoblivo verhnogo rodyuchogo sharu Takozh zdorova ekosistema mikroorganizmiv gruntu vklyuchaye aerobni neobhidnij kisen ta anaerobni neobhidna vidsutnist kisnyu vidi mikroorganizmiv V zdorovomu grunti aerobni rozmishuyutsya u poverhnevih sharah gruntu a anaerobni u glibshih sharah Oranka prizvodit do peremishuvannya cih shariv i zagibeli zdorovih mikroorganizmiv sho sformuvalisya v grunti Postijne zastosuvannya glibokoyi oranki robit grunt bezzahisnim pered vplivom zovnishnogo seredovisha Naslidkom cogo ye mineralizaciya organichnoyi rechovini i erozijni procesi Verhnij shar z roku v rik znahoditsya v zrujnovanomu stani tomu sho v periodi mizh orankoyu ni mikroorganizmi ni struktura gruntu ne vstigayut vidnovlyuvatis Obrobitok vazhkoyu tehnikoyu do togo zh znachno ushilnyuye grunt sho pogirshuye cirkulyaciyu povitrya v verhnih sharah gruntu i yak naslidok zdorov ya ekosistemi gruntu Pesticidi Hocha pesticidi vikoristovuyutsya v tretini silskogospodarskoyi produkciyi svitu i bez nih bulo b nemozhlivo zadovolnyati popit na yizhu v sviti tak yak ce robitsya zaraz postijne chi nekontrolovane vikoristannya zasobiv zahistu takih yak pesticidi mozhe prizvesti do visnazhennya korisnih organizmiv v grunti takih yak doshovi cherv yaki mikroorganizmi ta gribki yaki neobhidni dlya krugoobigu pozhivnih rechovin i pidtrimki strukturi gruntu Krim togo pesticidi mozhut takozh zabrudnyuvati gruntovi vodi vplivati na rivni pH gruntu ta na dostupnist pozhivnih rechovin I takozh voni ye shkidlivimi dlya zdorov ya lyudej yak cherez zabrudnennya yizhi tak i cherez zabrudnennya dovkillya Sintetichni dobriva Sintetichni himichni dobriva vidigrayut vazhlivu rol u pidvishenni produktivnosti silskogospodarskih kultur i rodyuchosti gruntu Odnak bezperervne vikoristannya himichnih dobriv prizvodit do znizhennya vmistu organichnoyi rechovini v grunti u poyednanni z pogirshennyam yakosti gruntu Postijne chi nadmirne vikoristannya sintetichnih dobriv porushuye balans korisnih mikroorganizmiv gribkiv ta organichnih rechovin u grunti Ce vimagaye she bilshe dobriv shob dosyagti tih zhe rezultativ nastupnogo roku sho zamikaye porochne kolo Krim togo vnaslidok porushen zdorov ya ekosistemi gruntu vinikaye potreba u vikoristanni pesticidiv ta gerbicidiv dlya borotbi z bur yanami ta zhukami z yakimi spravlyayetsya zdorova ekosistema Ce she bilshe porushuye zdorovu ekosistemu gruntu i yak naslidok znachno zmenshuye rodyuchist Nadmirne vikoristannya himichnih dobriv ushilnyuye grunt znizhuye rodyuchist gruntu zabrudnyuye povitrya vodu ta grunt a takozh zmenshuye vazhlivi pozhivni rechovini gruntu Vikoristannya lishe himichnih dobriv mozhe zminiti rN gruntu zbilshiti kilkist shkidnikiv pidkislennya ta gruntovu kirku sho prizvodit do zmenshennya organichnih rechovin gumusu korisnih organizmiv zatrimki rostu roslin i navit staye prichinoyu vikidiv parnikovih gaziv Nevikoristani roslinami ta mikroorganizmami sintetichni dobriva nakopichuyutsya v grunti i potraplyayut v gruntovi ta navkolishni vodi zabrudnyuyuchi yih ta shkodyachi ekosistemam Shob zmenshiti shkidlivij vpliv himichnih dobriv vikoristovuyut organichni dobriva kompost gnij ta inshi Voni pokrashuyut fizichni vlastivosti gruntu ta pokrashuyut biologichnij vmist gruntu yakij spriyaye spozhivannyu makro ta mikroelementiv nakopichenih v nadlishku v grunti Takozh vikoristovuyut biodobriva Nestacha organichnih dobriv Organichni dobriva dobriva sho mistyat elementi zhivlennya roslin perevazhno u formi organichnih spoluk Do nih vidnosyat gnij komposti torf tirsa soloma zelene dobrivo mul sapropel promislovi ta gospodarski vidhodi ta inshi Organichni dobriva ne tilki mistyat veliku kilkist pozhivnih rechovin takih yak azot fosfor ta kalij a she j znachno spriyayut utrimannyu vologi v grunti pokrashuyut jogo strukturu sho spriyaye krashomu proniknennyu vodi ta povitrya do korenevoyi sistemi ta stimulyuyut rozvitok ta aktivnist korisnih mikroorganizmiv yaki rozkladayut organichnu rechovinu i zabezpechuyut dostup roslin do pozhivnih elementiv Pokrashennya rodyuchosti gruntuU sviti isnuye velika kilkist degradovanih zemel yaki potrebuyut vidnovlennya rodyuchosti gruntu dlya zadovolennya potochnih i majbutnih potreb zokrema u prodovolchij bezpeci U procesi vikoristannya gruntiv neobhidno postijno pidtrimuvati ta pokrashuvati harakteristiki rodyuchosti Zmina lyudinoyu prirodnih vlastivostej gruntiv dlya pidtrimannya visokogo rivnya rodyuchosti nazivayetsya okulturennyam gruntiv Najkrashi rezultati v pidvishenni rodyuchosti gruntu dosyagayutsya pri regulyarnomu testuvanni gruntu ta personalizovanomu upravlinni fizichnimi himichnimi ta biologichnimi faktorami rodyuchosti gruntu Strategiya sivozmin Sivozmini ta yih vpliv na pozhivni rechovini gruntu Sivozmina ce tradicijna praktika v bagatoh kulturah i odin iz najefektivnishih sposobiv pidtrimki rodyuchosti gruntu Cherguvannya posiviv u poslidovni sezoni zapobigaye nakopichennyu shkidnikiv i hvorob i pidvishuye vmist pozhivnih rechovin u grunti Kozhna kultura zabiraye z gruntu riznij spektr elementiv ta spriyaye rozvitku pevnih mikroorganizmiv gribkiv ta tvarin Organichni dobriva Kompost Organichni dobriva dobriva sho mistyat elementi zhivlennya roslin tvarin gruntu ta mikrobiomu perevazhno u formi organichnih spoluk Do nih vidnosyat gnij komposti torf tirsa soloma zelene dobrivo mul sapropel harchovi ta gospodarski vidhodi ta inshi Vikoristannya kompostu gnoyu abo inshih organichnih materialiv mozhe znachno pokrashiti strukturu gruntu zdatnist utrimuvati vodu ta vmist pozhivnih rechovin Ce ne tilki zhivit gruntovi mikroorganizmi ale j zabezpechuye pozhivnimi rechovinami roslini Multiomiksne doslidzhennya strukturi agroekosistemi opublikovane v PNAS v 2020 roci viyavilo sho organichnij azot ye klyuchovim komponentom yakij spriyaye vrozhajnosti silskogospodarskih kultur za umovi solyarizaciyi gruntu navit pri nayavnosti neorganichnogo azotu Zberigayuchij obrobitok gruntu Viroshuvannya soyi za sistemoyu nulovogo obrobitku gruntu Merilend SShA Sistema nulovogo obrobitku zemli takozh vidoma yak No Till suchasna sistema zemlerobstva za yakoyi visadzhuvannya nasinnya vidbuvayetsya u neobroblenij grunt shlyahom narizannya borozni potribnoyi shirini i glibini dostatnoyi dlya zagliblennya nasinini Inshi vidi obrobitku ne zastosovuyutsya Dopuskayetsya lishe obrobitok pidposivnogo sharu u razi jogo pereushilnennya ale takij obrobitok provoditsya specialnimi znaryaddyami i nadgruntovij roslinnij pokriv u cej chas ne porushuyetsya Obov yazkovim elementom nulovih tehnologij obrobitku ye postijnij roslinnij pokriv z zhivih abo mertvih sternya abo mulcha roslin Oskilki verhnij shar gruntu ne poshkodzhuyetsya taka sistema zemlerobstva zapobigaye vodnij ta vitrovij eroziyi gruntiv a takozh zberigaye ekosistemi anaerobnih mikroorganizmiv gruntu znachno krashe zberigaye vodu pokrashuye rodyuchist bioriznomanittya zmenshuye vikidi CO2 v atmosferu i zmenshuye vitrati virobnictva Tehnologiya Mini till ce bezpluzhna sistema obrobitku gruntu yaka skladayetsya lishe z minimalnogo poverhnevogo obrobitku gruntu bez perevertannya skibi sho peredbachaye zmishuvannya tilki jogo poverhnevih shariv Cya tehnologiya zberigaye strukturu gruntu zapobigaye rozpadu gumusu zberigaye mikro ta mezofaunu ta umovi dlya yih rozvitku a takozh zmenshuye ushilnennya pokrashuye pruzhnist ta vodnij balans zahishaye vid eroziyi i zabezpechuye shvidkij ta yakisnij proces nitrifikaciyi Strip till Tehnologiya Strip till ce sposib obrobki sho peredbachaye narizannya gruntu smugami Vodnochas vnosyatsya organichni dobriva v pidkorenevij shar Grunt mizh ryadkami zalishayetsya nezajmanim Dlya dosyagnennya maksimalnoyi efektivnosti provoditsya voseni Mulchuvannya Mulchuvannya zalishennya na poverhni gruntu pislyazhnivnih reshtok abo dodatkove nanesennya na poverhnyu gruntu organichnih materialiv takih yak soloma derevna struzhka abo listya mozhe zahistiti grunt vid eroziyi zberegti vologu zmenshiti bur yani ta pokrashiti stan gruntu pid chas rozkladannya mulchi Tochne zemlerobstvo Osnovna stattya Tochne zemlerobstvo Vprovadzhennya suchasnih sensornih tehnologij takih yak kartografuvannya gruntu datchiki vologosti gruntu rivnya pozhivnih rechovin i rN mozhut dopomogti fermeram efektivnishe zastosovuvati vodu dobriva ta zasobi zahistu sho z chasom prizvodit do bilsh efektivnogo vikoristannya resursiv i pokrashennya stanu gruntu Organichne zemlerobstvo Vvazhayetsya sho najefektivnishoyu gruntozahisnoyu tehnologiyeyu ye organichna sistema zemlerobstva yaka dozvolyaye dosyagti zbilshennya virobnictva silskogospodarskih kultur vidnoviti ta pokrashiti yakist gruntu Ce pov yazano z tim sho pri rozkladanni organichna rechovina postupovo vivilnyaye makro ta mikroelementi v grunt yaki stayut dostupnimi dlya roslin protyagom usogo periodu rostu spriyayuchi bilshomu zasvoyennyu pozhivnih rechovin i pokrashuyuchi vlastivosti gruntu 16 richne doslidzhennya zastosuvannya organichnogo zemlerobstva pokazalo znachne pidvishennya serednogo vmistu zagalnogo organichnogo vuglecyu zagalnogo azotu rozchinenogo organichnogo vuglecyu ta rozchinenogo organichnogo azotu Zrazki gruntu pokazali znachno vishu aktivnist degidrogenazi ta luzhnoyi fosfatazi a takozh vmist legko ekstragovanogo glomalin sporidnenogo gruntovogo bilka pokrashennya balansu organichnoyi rechovini gruntu ta znachennya rN zbilshennya rivnya gumusu porivnyano z neorganichnoyu sistemoyu obrobitku Metodi organichnogo zemlerobstva zminyuyut spilnotu gruntovih bakterij pokrashuyuchi yakist gruntu ta vrozhajnist navit za umovi posuhi Rezultati pokazuyut zmini u spilnoti gruntovih bakterij sered yakih najposhirenishimi tipami buli Acidobacteria Firmicutes Nitrospirae ta Rokubacteria yaki pov yazani z pidvishennyam vrozhajnosti Takozh za organichnoyi sistemi zemlerobstva zberigayetsya vologist gruntu u serednomu bilsh nizh na 28 32 porivnyano z gruntom yakij perebuvaye pid intensivnim zemlerobstvom Koeficiyent strukturnosti gruntu u shari 0 10 sm pri organichnomu zemlerobstvi dorivnyuvav 9 9 sho praktichno vdvichi vishe u porivnyanni z intensivnoyu sistemoyu 4 62 a koeficiyent vodostijkosti strukturnih agregativ tezh majzhe a 2 razi vishij 10 proti 5 2 Vidnovlyuvalne zemlerobstvo Osnovni statti Vidnovlyuvalne zemlerobstvo Permakultura Stale silske gospodarstvo Biodinamichne silske gospodarstvo Vidnovlyuvalne regenerativne zemlerobstvo ce pidhid do silskogospodarskogo virobnictva spryamovanij na vikoristannya metodiv sho stimulyuyut prirodni procesi v grunti z metoyu polipshennya jogo rodyuchosti ta stijkosti a takozh zmenshennya negativnogo vplivu na dovkillya Do osnovnih metodiv vidnovlyuvalnogo zemlerobstva v konteksti pokrashennya rodyuchosti gruntiv vidnosyatsya organichni dobriva zberigayuchij obrobitok gruntu siderati biodobriva biovugillya arbuskulyarni mikorizi agrolisomelioraciya sumisni posivi lisopasovisha integrovanij zahist roslin ta vidnovlennya bioriznomanittya flori fauni i mikrobioti Siderati pokrivni kulturi Pole zasiyane konyushinoyu dvorichnim sideratom z rodini Bobovih Sidera ti pokrivni kulturi zeleni dobriva roslini yaki timchasovo viroshuyut na vilnih dilyankah gruntu z metoyu polipshennya strukturi gruntu zbagachennya jogo azotom ta prignichennya rostu bur yaniv Pokrivni kulturi ye klyuchovoyu praktikoyu vidnovlyuvalnogo zemlerobstva ta organichnogo zemlerobstva oskilki voni zmenshuyut eroziyu pokrashuyut strukturu gruntu zbilshuyut organichni rechovini ta dopomagayut utrimuvati vodu ta pozhivni rechovini U siderativ dobre rozvinena ta silno rozgaluzhena koreneva sistema yaka spriyaye polipshennyu strukturi gruntu pronikayuchi gliboko v nogo vona rozrihlyuye ta zbagachuye povitryam vazhki glinisti grunti ta pidtrimuye vid vimivannya legki pishani Siderati rodini bobovih zhivut u simbiozi z azotfiksuyuchimi bakteriyami yaki perevodyat atmosfernij azot u zv yazanij stan sho robit jogo dostupnim dlya spozhivannya roslinami Pri vikoristanni siderativ kilkist azotu dostupnogo dlya podalshih kultur zazvichaj stanovit 40 60 vid zagalnoyi kilkosti azotu sho mistivsya v sideratnij kulturi Vikoristannya biodobriv Biodobriva ce dobriva sho mistyat zhivi mikroorganizmi Pri nanesenni na nasinnya poverhnyu roslin abo grunt voni kolonizuyut rizosferu roslini ta spriyayut rostu zbilshuyuchi nadhodzhennya abo dostupnist osnovnih pozhivnih rechovin dlya roslini gospodarya Stanom na pochatok 2010 h v sviti bulo zareyestrovano ponad 150 mikrobnih vidiv dlya vikoristannya v silskomu gospodarstvi Perspektivnimi ye ti yaki zbilshuyut vrozhajnist za rahunok pokrashennya zhivlennya roslin inokulyanti i ti yaki zmenshuyut vtrati vrozhayu cherez shkidnikiv biokontrol Sered inokulyantiv dvi osnovni grupi ce azot fiksuyuchi bakteriyi ta fosfatmobilizuyuchi bakteriyi ti sho rozchinyayut fosfati Takozh isnuyut zmishani preparati yaki mistyat rizni vidi bakterij Vikoristannya deyakih bioinokulyantiv davalo v serednomu vid 2 1 do 5 1 ROI yak zaznacheno v doslidzhenni 2016 roku Biochar biovugillya Biovugillya biochar vigotovlene iz zalishkiv derevini Biochar biovugillya mozhe pidvishiti rodyuchist gruntiv i zbilshiti produktivnist silskogo gospodarstva Biochar ce stabilna tverda rechovina yaka bagata pirogennim vuglecem i mozhe zberigatisya v grunti tisyachi rokiv spriyayuchi pokrashennyu rodyuchih vlastivostej gruntu zavdyaki svoyih poristij strukturi sho nasichuye kisnem grunt spriyaye sekvestraciyi zatrimci vuglecyu v grunti zatrimuye v sobi vodu i ye idealnim seredovishem dlya rozvitku neobhidnih mikroorganizmiv sho ye osnovoyu zdorovoyi ekosistemi gruntu Suputnye sadinnya ta sumishennya kultur Suputnye sadinnya morkvi ta cibuli Zapah cibuli vidlyakuye korenevu muhu morkvi a zapah morkvi cibulevu muhu Sumishennya riznih tipiv kultur mozhe pokrashiti krugoobig pozhivnih rechovin zmenshiti tisk shkidnikiv i hvorob a takozh pidvishiti vrozhajnist i rodyuchist gruntu Napriklad suputnye sadinnya kukurudzi i bobovih Bobovi roslini fiksuyut azot u grunti sho spriyaye jogo pozhivnomu skladu todi yak kukurudza zabezpechuye tin sho zmenshuye viparovuvannya vodi ta zapobigaye eroziyi Roslini suputniki roslini sho vidlyakuyut shkidnikiv ta korisni bur yani mozhut takozh buti chastinoyu sistemi pokrashennya rodyuchosti gruntiv Agrolisomelioraciya ta polezahisni lisosmugi Lisosmugi mizh polyami Lisosmugi zahishayut polya vid vitryanoyi eroziyi verhnogo sharu gruntu pokrashuyut mikroklimat agrobiocenoziv dopomagayut utvoryuvati stabilni ekosistemi ta zmenshuyut zabrudnennya Agrolisomelioraciya praktika integraciyi derev abo kushiv iz silskogospodarskimi kulturami chi sistemami tvarinnictva mozhe znachno pidvishiti rodyuchist gruntu Dereva postachayut organichnu rechovinu listovij opad zmenshuyut eroziyu a yihnye gliboke korinnya mozhe vityaguvati pozhivni rechovini z glibini gruntu silvopasture ce praktika integraciyi derev posiviv ta vipasu tvarin u vzayemovigidnij sposib Vidnovlennya bioriznomanittya Vidnovlennya bioriznomanittya ce proces vidnovlennya ta zberezhennya riznomanitnosti zhivih organizmiv roslin gribiv tvarin ta mikroorganizmiv u grunti ta jogo navkolishnomu seredovishi za dopomogoyu ekologichno oriyentovanih praktik sho spriyayut pidtrimci zdorovoyi gruntovoyi mikrobioti biogeohimichnih cikliv pozhivnih rechovin ta zberezhennyu gruntovoyi strukturi sho v rezultati prizvodit do polipshennya jogo rodyuchosti Doslidzhennya 2021 roku opublikovane v PNAS pokazalo sho vidnovlennya bioriznomanittya roslin na bidnomu pozhivnimi rechovinami neudobrenomu grunti prizvelo do bilshogo pidvishennya rodyuchosti gruntu nizh ce vidbuvalosya koli ci sami vidi roslin rosli v monokulturah Takozh doslidniki zaznachili sho tvorche zastosuvannya visnovkiv doslidzhennya na pasovishah dlya pokrivnih kultur i v sistemah promizhnih posiviv mozhe zabezpechiti vigodu vid parnikovih gaziv vid zberigannya vuglecyu v grunti ta zmenshiti kilkist dobriv neobhidnih dlya otrimannya optimalnoyi vrozhajnosti Integrovanij zahist roslin Korobka zhivih Sonechok Bozha korivka 1 takij korisnij zhuk za zhittya z yidaye priblizno 5000 popelic ta inshih shkidnikiv Integrovanij zahist roslin peredbachaye kombinovanu strategiyu borotbi zi shkidnikami ta hvorobami prirodnimi zasobami biologichnij zahist roslin kulturnij fizichnij himichnij zadlya zmenshennya vikoristannya sintetichnih pesticidiv i minimizaciyi negativnogo vplivu na zdorov ya gruntu ta bioriznomanittya Zbilshennya organichnogo vuglecyu Rodyuchist gruntu zalezhit vid rivnya organichnogo vuglecyu u grunti zhittyevo neobhidnogo dlya mikroorganizmiv gruntu utrimannya vodi zberigannya pozhivnih rechovin i zagalnogo stanu gruntu Obrobka gruntu chasto visnazhuye rivni vuglecyu sho prizvodit do znizhennya rodyuchosti ta posilennya eroziyi Shob pidvishiti vmist organichnogo vuglecyu v grunti dlya rodyuchosti vikoristovuyutsya taki metodi yak organichni dobriva zberigayuchij obrobitku gruntu sivozmina kultur praktika agrolisomelioraciyi zastosuvannya biovugillya mulchuvannya ta vikoristannya siderativ Nasadzhennya bagatorichnih roslin z yih glibshim korinnyam i dovshimi vegetacijnimi periodami yak pravilo pidvishuyut nakopichennya organichnogo vuglecyu v grunti Zmenshene porushennya gruntu v sistemah bagatorichnih nasadzhen dodatkovo spriyaye zbilshennyu vuglecyu shlyahom pidtrimki strukturi gruntu ta minimizaciyi eroziyi Viroshuvannya bioenergetichnih kultur Miskantus gigantskij energetichna kultura z yakoyi viroblyayut biopalivo Plantaciyi energetichnih roslin na maloproduktivnih ta shilnih do eroziyi gruntah spriyayut vidnovlennyu yih rodyuchosti ta zabezpechuyut stale nadhodzhennya visokoyakisnoyi sirovini dlya virobnictva riznih vidiv biopaliva Za ocinkami ekspertiv v Ukrayini ye 4 mln ga maloproduktivnih zabrudnenih i degradovanih zemel Viroshuvannya silskogospodarskoyi produkciyi na takih zemlyah ne daye dostatnogo ekonomichnogo pributku tomu voni ne obroblyayutsya agrariyami i ye pridatnimi dlya viroshuvannya energetichnih kultur Pislya vijni kilkist zabrudnenih i nepridatnih zemel dlya viroshuvannya silskogospodarskoyi produkciyi she zbilshilas tomu aktualnist energetichnih kultur zrosla she bilshe Vikoristannya mulu ta donnih vidkladen Donni vidkladennya osadi prisnovodnih vodojm za rivnem osnovnih pozhivnih elementiv ne postupayutsya a inodi i perevazhayut za pokaznikami organichni dobriva Vidalennya donnih vidkladen zi stavkiv mozhe virishiti 2 vazhlivih problemi pokrashennya ekologichnogo stanu vodojm ta pokrashennya rodyuchosti gruntiv Visokij vmist organichnoyi rechovini nejtralnij abo luzhnij pH visokij vmist mulu ta glini ta biodostupni formi pozhivnih rechovin takih yak fosfor kalij magnij kalcij azot ta inshih rechovin mozhut pokrashiti rodyuchist gruntiv osoblivo pislya zbagachennya donnih vidkladen dodatkovimi pozhivnimi rechovinami dlya zbalansuvannya yih skladu yak dobriva V Ukrayini isnuye ponad 40 tisyach stavkiv v yakih shoroku nakopichuyetsya 45 60 mln tonn donnih vidkladen z yakih 30 35 mln tonn varto vidalyati dlya pokrashennya ekologichnogo stanu seredovisha Perspektivni metodi Do deyakih perspektivnih metodiv vidnosyat vikoristannya takih instrumentiv ta metodik Perevagi arbuskulyarnih mikorizArbuskulyarni mikorizni gribi mikorizni gribi formuyut simbiotichni stosunki z korinnyam roslin dopomagayuchi roslini otrimuvati dostup do takih pozhivnih rechovin yak fosfor i cink v obmin na vuglevodi z roslini Bioenzimna tehnologiya vikoristannya bentonitu yak sorbentu ta gidrantu pozhivnogo seredovisha dlya avtotrofnih bakterij v poyednanni z fermentami i fermentovanim kuryachim poslidom sho daye zmogu pokrashiti rodyuchist gruntu navit v umovah pustel Gribki Trichoderma ci gribki mayut zdatnist vizhivati v nespriyatlivih umovah visoka solonist i posuha pozitivno vikoristovuvavsya yak korisni mikroorganizmi cherez yihnyu zdatnist prignichuvati patogeni roslin ta stimulyuvati rist roslin Voni ye vazhlivimi uchasnikami ekosistemi gruntu rizosferi stijki do gruntovih fungicidiv efektivni u vikoristanni pozhivnih rechovin gruntu a takozh spriyayut rostu roslin Trichoderma spp mozhe mineralizuvati organichni pozhivni rechovini viroblyayuchi veliku kilkist pozaklitinnih fermentiv navit v umovah zasolenih gruntiv i posuhi Ci rizosferni mikroorganizmi vivilnyayut pozaklitinni fermenti dlya pochatku degradaciyi visokomolekulyarnih polimeriv sho takozh mozhe prizvoditi do zagibeli negativno patogennih dlya roslin gribiv Ascophyllum nodosum riznovid burih vodorostej yaki zustrichayutsya v Pivnichnij Atlantici Shiroko vikoristovuyetsya yak organichne dobrivo Mistit riznomanitni korisni biomolekul taki yak citokini auksini giberelini yaki spriyayut rostu ta rozvitku roslin Ceolit prirodnij mineral z poristoyu strukturoyu Pri dodavanni v grunt dopomagaye utrimuvati vologu ta pozhivni rechovini zmenshuyuchi yih vimivannya i pokrashuye strukturu gruntu Visoka kationoobminna zdatnist dozvolyaye ceolitu zaluchati i utrimuvati pozitivno zaryadzheni ioni taki yak amonij kalij kalcij i magnij roblyachi ci rechovini dostupnishimi dlya roslin Takozh dopomagaye nejtralizuvati pH gruntu i zahistiti vid kolivan pH Metodika chastkovogo visihannya koreniv metodika yaka vikoristovuyetsya dlya pokrashennya poglinannya vodi i pozhivnih rechovin roslinami Vona peredbachaye timchasove kontrolovane znizhennya rivnya vologosti gruntu sho sponukaye roslini rozvivati glibshu korenevu sistemu v poshukah vodi Kam yanij pil dodavannya v grunt kam yanogo pilu takogo yak bazaltovij abo granitnij mozhe vidnoviti neobhidni minerali ta z chasom pokrashiti rodyuchist gruntu Nanobiotehnologiyi ta zeleni nanotehnologiyi vikoristannya nanomaterialiv mozhe pidvishiti efektivnist vikoristannya dobriv tim samim zmenshuyuchi kilkist neobhidnih dobriv minimizuyuchi yih stik i obmezhuyuchi negativnij vpliv na navkolishnye seredovishe pov yazanij iz nadmirnim vikoristannyam sintetichnih dobriv pesticidiv ta gerbicidiv Doslidzhennya 2015 roku prodemonstruvalo potencial nanotehnologij u zmenshenni vtrat pozhivnih rechovin i pidvishenni efektivnosti vikoristannya pozhivnih rechovin Nanochastinki mozhut buti skonstrujovani tak shob vivilnyati pozhivni rechovini abo zasobi zahistu povilno i tochno todi koli voni potribni kulturam tim samim pokrashuyuchi efektivnist poglinannya pozhivnih rechovin ta zmenshuyuchi zabrudnennya gruntiv Ce mozhe prizvesti do zdorovishogo vrozhayu ta pidvishennya vrozhajnosti a takozh zberegti zdorov ya gruntu Krim togo nanotehnologiyi mozhut buti zastosovani dlya virobnictva nanosensoriv zdatnih viyavlyati zmini zdorov ya gruntu ta statusu pozhivnih rechovin sho dozvolyaye svoyechasno vtruchatisya dlya pokrashennya rodyuchosti gruntu Takozh zeleni nanotehnologiyi mozhut buti perspektivnimi dlya ochishennya zabrudnenih gruntiv zokrema vid vazhkih metaliv Elektrokultura doslidzhuye vikoristannya elektrichnih strumiv nizkoyi naprugi do gruntu z metoyu stimulyuvannya rostu roslin Elektrokinetichna remediaciya vikoristovuyetsya dlya vidalennya zabrudnen iz gruntu za dopomogoyu elektrichnih strumiv Potencial vidnovlennya rodyuchosti takozh ye za dopomogoyu prikladiv sistem yaki zabezpechuyut pom yakshennya klimatu celyulozna bioenergetika stale tvarinnictvo intensivnij rotacijnij vipas chi vidmovu vid nogo i sistemi napravlenni na vidnovlennya bioriznomanittya Zakonodavstvo UkrayiniPonyattya i termini Rodyuchist gruntu zdatnist gruntu zadovolnyati potrebi roslin v elementah zhivlennya vodi povitri i tepli v dostatnih kilkostyah dlya yih normalnogo rozvitku yaki v sukupnosti ye osnovnim pokaznikom yakosti gruntu div st 1 Zakonu Ukrayini Pro ohoronu zemel grunt prirodno istorichne organo mineralne tilo sho utvorilosya na poverhni zemnoyi kori i ye oseredkom najbilshoyi koncentraciyi pozhivnih rechovin osnovoyu zhittya ta rozvitku lyudstva zavdyaki najcinnishij svoyij vlastivosti rodyuchosti degradaciya gruntiv pogirshennya korisnih vlastivostej ta rodyuchosti gruntu vnaslidok vplivu prirodnih chi antropogennih faktoriv degradaciya zemel prirodne abo antropogenne sproshennya landshaftu pogirshennya stanu skladu korisnih vlastivostej i funkcij zemel ta inshih organichno pov yazanih iz zemleyu prirodnih komponentiv Skladovoyu zemelnih ta inshih prirodnih resursiv ye grunti De zemelni resursi ce sukupnij prirodnij resurs poverhni sushi yak prostorovogo bazisu rozselennya i gospodarskoyi diyalnosti yak osnovnij zasib virobnictva v silskomu ta lisovomu gospodarstvi Grunti ta yakist gruntiv ye skladovoyu obliku kadastru zemelnih resursiv Ukrayini Osoblivo cinni zemli ta grunti Perelik osoblivo cinnih zemel viznacheno st 150 Zemelnogo kodeksu Ukrayini yih viluchennya pripinennya prav z silskogospodarskogo vikoristannya mozhlive lishe za pogodzhennyam z Verhovnoyu Radoyu Ukrayini Zmina cilovogo priznachennya osoblivo cinnih zemel dopuskayetsya lishe dlya rozmishennya na nih ob yektiv zagalnoderzhavnogo znachennya dorig linij elektroperedachi ta zv yazku truboprovodiv osushuvalnih i zroshuvalnih kanaliv geodezichnih punktiv zhitla ob yektiv socialno kulturnogo priznachennya ob yektiv pov yazanih z vidobuvannyam korisnih kopalin naftovih i gazovih sverdlovin ta virobnichih sporud pov yazanih z yih ekspluataciyeyu a takozh u razi vidchuzhennya zemelnih dilyanok dlya suspilnih potreb chi z motiviv suspilnoyi neobhidnosti u vidpovidnosti do Zemelnogo kodeksu Ukrayini Perelik osoblivo cinnih grup gruntiv yaki zaznacheni u statti 150 viznacheno Nakazom Derzhavnogo komitetu Ukrayini po zemelnih resursah vid 6 zhovtnya 2003 roku 245 Mizhnarodni standartiMapa poshirennya chornozemu v sviti Food and Agriculture Organization ye specializovanoyu ustanovoyu OON yaka ocholyuye mizhnarodni zusillya po borotbi z golodom Vidpovidno do viznachenih ponyat i standartiv ciyeyi organizaciyi Rodyuchist gruntu ce zdatnist gruntu pidtrimuvati rist roslin zabezpechuyuchi neobhidni dlya roslin pozhivni rechovini ta spriyatlivi himichni fizichni ta biologichni harakteristiki yak seredovishe isnuvannya dlya rostu roslin Bar yeri na shlyahu vikoristannya bagatorichnoyi obrobki dlya vidnovlennya degradovanih gruntiv mozhna podolati za dopomogoyu politiki yaka mozhe stimulyuvati zemlevlasnikiv fermeriv i vlasnikiv rancho keruvati ekologichnimi procesami dlya rodyuchosti gruntu ta ekosistemnih poslug mozhlivo shlyahom peremishennya stimuliv vid praktik degradaciyi zemli takih yak intensivna korotka rotaciya zerna do bilsh riznomanitnih sivozmini ta inshi metodi pov yazani z vidnovlyuvanim silskim gospodarstvom Miljoni gektariv nini degradovanih gruntiv mozhut buti vidnovleni chi optimizovani zadlya pokrashennya ekosistemnih poslug u tomu chisli pov yazanih iz zberezhennyam bioriznomanittya vodi ta pozhivnih rechovin a takozh ekonomichnogo ta suspilnogo dobrobutu Div takozhYakist zemli Rekultivaciya porushenih zemel Vidnovlyuvalne zemlerobstvo Permakultura Sistema nulovogo obrobitku zemli Grunt Grunti Ukrayini Gumus Biochar biovugillya LiteraturaZakon Ukrayini Pro ohoronu zemel vid 19 chervnya 2003 roku N 962 IV Cataldo Eleonora Fucile Maddalena Mattii Giovan Battista 2021 A Review Soil Management Sustainable Strategies and Approaches to Improve the Quality of Modern Viticulture Agronomy angl 11 11 s 2359 ISSN 2073 4395 doi 10 3390 agronomy11112359 Knigi Agroekologichna ocinka gruntiv monogr O V Teleguz M G Kit Lviv LNU im Ivana Franka 2013 260 s Ser Grunti Ukrayini Bill Mollison Reni Mia Slej Vstup do permakulturi Lviv Prostir M 2019 208 s il mal ISBN 978 617 7746 20 0 Gruntoznavstvo Navch posib M F Berezhnyak B Ye Yakubenko A M Churilov R V Sendzyuk Za zag red Yakubenka B Ye K Vidavnictvo Lira K 2017 612 s ISBN 978 617 7507 96 2 Ekologo ekonomichni problemi degradaciyi silskogospodarskih zemel v Ukrayini A Martin O Chumachenko 2018 ISBN 978 611 01 0608 5 Soil fertility and nutrient management in horticulture Santra Hari Gour Sahoo Biswanath 2017 NEW INDIA Publishing AGENCY ISBN 978 93 89571 31 8 Soil plant microbe interactions An innovative approach towards improving soil health and plant growth pdf epub Kumar Upendra Shelake Rahul Mahadev Singh Rajni 2023 Frontiers Media SA ISBN 978 2 8325 1919 6 Zhurnali Biology and Fertility of Soils Soil Biology and Biochemistry Plant and Soil Soil Science Society of America Journal Soil and Tillage Research European Journal of Soil Science Applied Soil EcologyPosilannyaFood and Agriculture Organization OON Film The Need To GROW 2023 pro problemu visnazhennya silskogospodarskih gruntiv planeti ta yiyi rishennya Karta rodyuchosti gruntiv UkrayiniPrimitkiNazarenko I I Polchina S M Nikorich V A 2004 Gruntoznavstvo pidruchnik Chernivci Knigi XXI s 400 ISBN 966 8029 45 3 Lal Rattan 2020 Regenerative agriculture for food and climate Journal of Soil and Water Conservation angl T 75 5 s 123A 124A doi 10 2489 jswc 2020 0620A ISSN 0022 4561 Procitovano 1 chervnya 2023 Cataldo Eleonora Fucile Maddalena Mattii Giovan Battista 2021 11 A Review Soil Management Sustainable Strategies and Approaches to Improve the Quality of Modern Viticulture Agronomy angl T 11 11 s 2359 doi 10 3390 agronomy11112359 ISSN 2073 4395 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Kurdish I K 1 lipnya 2009 ROL MIKROORGANIZMIV U VIDTVORENNI RODYuChOSTI GRUNTIV Silskogospodarska mikrobiologiya angl T 9 s 7 32 doi 10 35868 1997 3004 9 7 32 ISSN 1997 3004 Procitovano 14 chervnya 2024 Dereza V V 2023 VPLIV GRUNTOZAHISNIH TEHNOLOGIJ NA RODYuChIST GRUNTU PDF Tavrijskij naukovij visnik 129 s 63 70 doi 10 32851 2226 0099 2023 129 9 Procitovano 14 chervnya 2024 The Need To GROW Watch the full film free The Need To GROW angl Procitovano 1 bereznya 2023 Javed Ansa Ali Eeman Binte Afzal Khansaa Osman Asma Riaz Dr Samreen 2022 Soil Fertility Factors Affecting Soil Fertility and Biodiversity Responsible for Soil Fertility International Journal of Plant Animal and Environmental Sciences T 12 01 doi 10 26502 ijpaes 202129 Procitovano 5 chervnya 2024 Trus Olexandr Prokopenko Eduard Polishchuk Tetyana 27 zhovtnya 2021 BIOLOGIChNA AKTIVNIST GRUNTU YiYi ZNAChENNYa DLYa RODYuChOSTI GRUNTU TA ZhIVLENNYa ROSLIN PDF Visnik KrNU imeni Mihajla Ostrogradskogo 5 130 s 36 41 doi 10 30929 1995 0519 2021 5 36 41 Procitovano 14 chervnya 2024 Kurdish I K 1 lipnya 2009 ROL MIKROORGANIZMIV U VIDTVORENNI RODYuChOSTI GRUNTIV Silskogospodarska mikrobiologiya angl T 9 s 7 32 doi 10 35868 1997 3004 9 7 32 ISSN 1997 3004 Procitovano 14 chervnya 2024 Vincze Eva Boglarka Becze Annamaria Laslo Eva Mara Gyongyver 2024 01 Beneficial Soil Microbiomes and Their Potential Role in Plant Growth and Soil Fertility Agriculture angl T 14 1 s 152 doi 10 3390 agriculture14010152 ISSN 2077 0472 Procitovano 6 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Yak vijna vplivaye na rodyuchist gruntiv ta yakist yizhi www nas gov ua ukr Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Procitovano 10 chervnya 2024 10 sposobiv pokrashennya stanu gruntiv superagronom com ukr Procitovano 8 bereznya 2023 Prichini degradaciyi ukrayinskogo gruntu i sposobi yih usunennya Alfagro ukr 28 travnya 2019 Procitovano 8 bereznya 2023 den1012 14 zhovtnya 2020 Navisho potribna oranka UVC ukr Procitovano 5 bereznya 2023 Tudi Muyesaier Daniel Ruan Huada Wang Li Lyu Jia Sadler Ross Connell Des Chu Cordia Phung Dung Tri 27 sichnya 2021 Agriculture Development Pesticide Application and Its Impact on the Environment International Journal of Environmental Research and Public Health angl T 18 3 s 1112 doi 10 3390 ijerph18031112 ISSN 1660 4601 PMC 7908628 PMID 33513796 Procitovano 6 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Osokina N P 23 serpnya 2021 Pesticidi v pidzemnih vodah Ukrayini i zdorov ya Mineralni resursi Ukrayini ukr 2 s 38 43 doi 10 31996 mru 2021 2 38 43 ISSN 2707 8698 Procitovano 6 chervnya 2024 Dereza V V 2023 VPLIV GRUNTOZAHISNIH TEHNOLOGIJ NA RODYuChIST GRUNTU PDF Tavrijskij naukovij visnik 129 s 63 70 doi 10 32851 2226 0099 2023 129 9 Procitovano 14 chervnya 2024 Pahalvi Heena Nisar Rafiya Lone Rashid Sumaira Nisar Bisma Kamili Azra N 2021 Dar Gowhar Hamid Bhat Rouf Ahmad Mehmood Mohammad Aneesul Hakeem Khalid Rehman red Chemical Fertilizers and Their Impact on Soil Health Microbiota and Biofertilizers Vol 2 Ecofriendly Tools for Reclamation of Degraded Soil Environs angl Cham Springer International Publishing s 1 20 doi 10 1007 978 3 030 61010 4 1 ISBN 978 3 030 61010 4 Ye Lin Zhao Xia Bao Encai Li Jianshe Zou Zhirong Cao Kai 13 sichnya 2020 Bio organic fertilizer with reduced rates of chemical fertilization improves soil fertility and enhances tomato yield and quality Scientific Reports angl T 10 1 s 177 doi 10 1038 s41598 019 56954 2 ISSN 2045 2322 Procitovano 14 chervnya 2024 Gruntoznavstvo 2017 s 170 Procitovano 16 sichnya 2024 Crop Rotation Benefits Of Using And Application Strategies eos com angl 13 lyutogo 2023 Procitovano 1 chervnya 2023 Ichihashi Yasunori Date Yasuhiro Shino Amiu Shimizu Tomoko Shibata Arisa Kumaishi Kie Funahashi Fumiaki Wakayama Kenji Yamazaki Kohei 23 chervnya 2020 Multi omics analysis on an agroecosystem reveals the significant role of organic nitrogen to increase agricultural crop yield Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 117 25 s 14552 14560 doi 10 1073 pnas 1917259117 ISSN 0027 8424 PMC 7321985 PMID 32513689 Procitovano 7 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Hermans Syrie M Lear Gavin Case Bradley S Buckley Hannah L 2023 02 The soil microbiome An essential but neglected component of regenerative agroecosystems iScience T 26 2 s 106028 doi 10 1016 j isci 2023 106028 ISSN 2589 0042 PMC 9947323 PMID 36844455 Procitovano 6 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Dereza V V 2023 VPLIV GRUNTOZAHISNIH TEHNOLOGIJ NA RODYuChIST GRUNTU PDF Tavrijskij naukovij visnik 129 s 63 70 doi 10 32851 2226 0099 2023 129 9 Procitovano 14 chervnya 2024 Dereza V V 2023 VPLIV GRUNTOZAHISNIH TEHNOLOGIJ NA RODYuChIST GRUNTU PDF Tavrijskij naukovij visnik 129 s 63 70 doi 10 32851 2226 0099 2023 129 9 Procitovano 14 chervnya 2024 Dereza V V 2023 VPLIV GRUNTOZAHISNIH TEHNOLOGIJ NA RODYuChIST GRUNTU PDF Tavrijskij naukovij visnik 129 s 63 70 doi 10 32851 2226 0099 2023 129 9 Procitovano 14 chervnya 2024 Gorodiska I M Kravchuk Yu A 25 zhovtnya 2023 SIDERACIYa ODIN Z ChINNIKIV ZBEREZhENNYa RODYuChOSTI GRUNTU V ORGANIChNOMU ZEMLEROBSTVI Zbalansovane prirodokoristuvannya ukr 4 s 135 144 doi 10 33730 2310 4678 4 2023 292740 ISSN 2310 4678 Procitovano 14 chervnya 2024 Goloborodko S Dimov O 25 kvitnya 2021 Suchasnij stan ta shlyahi pidvishennya rodyuchosti gruntiv pivdenno stepovoyi zoni Ukrayini Visnik agrarnoyi nauki ua T 99 4 s 13 19 doi 10 31073 agrovisnyk202104 02 ISSN 2308 9377 Procitovano 14 chervnya 2024 Bhardwaj Deepak Ansari Mohammad Wahid Sahoo Ranjan Kumar Tuteja Narendra 8 travnya 2014 Biofertilizers function as key player in sustainable agriculture by improving soil fertility plant tolerance and crop productivity Microbial Cell Factories T 13 1 s 66 doi 10 1186 1475 2859 13 66 ISSN 1475 2859 PMC 4022417 PMID 24885352 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Mahmud Aliyu Ahmad Upadhyay Sudhir K Srivastava Abhishek K Bhojiya Ali Asger 1 sichnya 2021 Biofertilizers A Nexus between soil fertility and crop productivity under abiotic stress Current Research in Environmental Sustainability angl T 3 s 100063 doi 10 1016 j crsust 2021 100063 ISSN 2666 0490 Procitovano 1 chervnya 2023 Altomare Claudio Tringovska Ivanka 2011 Lichtfouse Eric red Beneficial Soil Microorganisms an Ecological Alternative for Soil Fertility Management Genetics Biofuels and Local Farming Systems T 7 Dordrecht Springer Netherlands s 161 214 doi 10 1007 978 94 007 1521 9 6 ISBN 978 94 007 1520 2 Sahu Pramod K Singh Dhananjaya P Prabha Ratna Meena Kamlesh K Abhilash P C 1 zhovtnya 2019 Connecting microbial capabilities with the soil and plant health Options for agricultural sustainability Ecological Indicators angl T 105 s 601 612 doi 10 1016 j ecolind 2018 05 084 ISSN 1470 160X Procitovano 1 chervnya 2023 Parnell J Jacob Berka Randy Young Hugh A Sturino Joseph M Kang Yaowei Barnhart D M DiLeo Matthew V 4 serpnya 2016 From the Lab to the Farm An Industrial Perspective of Plant Beneficial Microorganisms Frontiers in Plant Science English T 7 doi 10 3389 fpls 2016 01110 ISSN 1664 462X Procitovano 6 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Slash and Char originalu za 17 July 2014 Procitovano 19 veresnya 2014 Lean Geoffrey 7 grudnya 2008 The Independent Arhiv originalu za 13 September 2011 Procitovano 1 zhovtnya 2011 Bybee Finley K Ann Ryan Matthew R 2018 06 Advancing Intercropping Research and Practices in Industrialized Agricultural Landscapes Agriculture angl T 8 6 s 80 doi 10 3390 agriculture8060080 ISSN 2077 0472 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Maitra Sagar Hossain Akbar Brestic Marian Skalicky Milan Ondrisik Peter Gitari Harun Brahmachari Koushik Shankar Tanmoy Bhadra Preetha 2021 02 Intercropping A Low Input Agricultural Strategy for Food and Environmental Security Agronomy angl T 11 2 s 343 doi 10 3390 agronomy11020343 ISSN 2073 4395 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Huss C P Holmes K D Blubaugh C K 22 kvitnya 2022 Benefits and Risks of Intercropping for Crop Resilience and Pest Management Journal of Economic Entomology T 115 5 s 1350 1362 doi 10 1093 jee toac045 ISSN 0022 0493 Procitovano 1 chervnya 2023 Furey George N Tilman David 7 grudnya 2021 Plant biodiversity and the regeneration of soil fertility Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 118 49 doi 10 1073 pnas 2111321118 ISSN 0027 8424 PMC 8670497 PMID 34845020 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Mosier Samantha Cordova S Carolina Robertson G Philip 2021 Restoring Soil Fertility on Degraded Lands to Meet Food Fuel and Climate Security Needs via Perennialization Frontiers in Sustainable Food Systems T 5 doi 10 3389 fsufs 2021 706142 ISSN 2571 581X Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Bell Stephen M Barriocanal Carles Terrer Cesar Rosell Mele Antoni 2020 06 Management opportunities for soil carbon sequestration following agricultural land abandonment Environmental Science amp Policy angl T 108 s 104 111 doi 10 1016 j envsci 2020 03 018 Procitovano 1 chervnya 2023 Royik M V Ganzhenko O M Goncharuk G S 2020 Vpliv bagatorichnih bioenergetichnih kultur na vidnovlennya rodyuchosti gruntu Bioenergetika ukr 2 s 4 6 doi 10 47414 be 2 2020 224980 ISSN 2707 3653 Procitovano 14 chervnya 2024 Energetichni kulturi vs produkti harchuvannya v Ukrayini Ekonomichna pravda ukr Procitovano 14 chervnya 2024 Rekomendaciyi z vikoristannya donnih vidkladen iz ribogospodarskih vodojm dlya polipshennya stanu silskogospodarskih ugid ta vidnovlennya zemel poshkodzhenih pid chas voyennih dij issar com ua ukr doi 10 31073 issar9786178122799 Procitovano 13 chervnya 2024 Szara Bak Magdalena Baran Agnieszka Klimkowicz Pawlas Agnieszka 1 sichnya 2023 Recycling of bottom sediment to agriculture effects on plant growth and soil properties Journal of Soils and Sediments angl T 23 1 s 539 551 doi 10 1007 s11368 022 03363 0 ISSN 1614 7480 Procitovano 13 chervnya 2024 Pro pokrashennya stanu gruntiv shlyahom vikoristannya mulu ta donnih vidkladen darg gov ua Procitovano 13 chervnya 2024 Schreiner R Paul Bethlenfalvay Gabor J 1995 01 Mycorrhizal Interactions in Sustainable Agriculture Critical Reviews in Biotechnology angl T 15 3 4 s 271 285 doi 10 3109 07388559509147413 ISSN 0738 8551 Procitovano 1 chervnya 2023 Schreiner R Paul Mihara Keiko L 2009 09 The diversity of arbuscular mycorrhizal fungi amplified from grapevine roots Vitis vinifera L in Oregon vineyards is seasonally stable and influenced by soil and vine age Mycologia angl T 101 5 s 599 611 doi 10 3852 08 169 ISSN 0027 5514 Procitovano 1 chervnya 2023 Paul Schreiner R 1 chervnya 2007 Effects of native and nonnative arbuscular mycorrhizal fungi on growth and nutrient uptake of Pinot noir Vitis vinifera L in two soils with contrasting levels of phosphorus Applied Soil Ecology angl T 36 2 s 205 215 doi 10 1016 j apsoil 2007 03 002 ISSN 0929 1393 Procitovano 1 chervnya 2023 Dereza V V 2023 VPLIV GRUNTOZAHISNIH TEHNOLOGIJ NA RODYuChIST GRUNTU PDF Tavrijskij naukovij visnik 129 s 63 70 doi 10 32851 2226 0099 2023 129 9 Procitovano 14 chervnya 2024 Harman Gary E Bjorkman Thomas Ondik Kristen Shoresh Michal 1 lyutogo 2008 Changing Paradigms on the Mode of Action and Uses of Trichoderma spp for Biocontrol Outlooks on Pest Management T 19 1 s 24 29 doi 10 1564 19feb08 Procitovano 1 chervnya 2023 Mbarki Sonia Cerda Artemi Brestic Marian Mahendra Rai Abdelly Chedly Pascual Jose Antonio 2017 04 Vineyard Compost Supplemented with Trichoderma Harzianum T78 Improve Saline Soil Quality Land Degradation amp Development angl T 28 3 s 1028 1037 doi 10 1002 ldr 2554 ISSN 1085 3278 Procitovano 1 chervnya 2023 D Arcangelo Mauro E M Perria Rita Zombardo Alessandra Puccioni Sergio Valentini Paolo Storchi Paolo 2019 Effect of treatment with products based on Trichoderma spp on the development capacity of Sangiovese vines under replanting conditions BIO Web of Conferences angl T 13 s 04017 doi 10 1051 bioconf 20191304017 ISSN 2117 4458 Procitovano 1 chervnya 2023 Kleifeld O Chet I 1 serpnya 1992 Trichoderma harzianum interaction with plants and effect on growth response Plant and Soil angl T 144 2 s 267 272 doi 10 1007 BF00012884 ISSN 1573 5036 Procitovano 1 chervnya 2023 Poveda Jorge Hermosa Rosa Monte Enrique Nicolas Carlos 12 serpnya 2019 Trichoderma harzianum favours the access of arbuscular mycorrhizal fungi to non host Brassicaceae roots and increases plant productivity Scientific Reports angl T 9 1 s 11650 doi 10 1038 s41598 019 48269 z ISSN 2045 2322 PMC 6690897 PMID 31406170 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Zhang Fuli Wang Yunhua Liu Chang Chen Faju Ge Honglian Tian Fengshou Yang Tongwen Ma Keshi Zhang Yi 15 kvitnya 2019 Trichoderma harzianum mitigates salt stress in cucumber via multiple responses Ecotoxicology and Environmental Safety angl T 170 s 436 445 doi 10 1016 j ecoenv 2018 11 084 ISSN 0147 6513 Procitovano 1 chervnya 2023 McKee Lauren Sara Inman Annie Rebekah 2019 Kumar Ashok Sharma Swati red Secreted Microbial Enzymes for Organic Compound Degradation Microbes and Enzymes in Soil Health and Bioremediation angl T 16 Singapore Springer Singapore s 225 254 doi 10 1007 978 981 13 9117 0 10 ISBN 978 981 13 9116 3 Liu Ruiqiang Lal Rattan 1 travnya 2015 Potentials of engineered nanoparticles as fertilizers for increasing agronomic productions Science of The Total Environment angl T 514 s 131 139 doi 10 1016 j scitotenv 2015 01 104 ISSN 0048 9697 Procitovano 1 chervnya 2023 Paramo Luis A Feregrino Perez Ana A Guevara Ramon Mendoza Sandra Esquivel Karen 2020 09 Nanoparticles in Agroindustry Applications Toxicity Challenges and Trends Nanomaterials angl T 10 9 s 1654 doi 10 3390 nano10091654 ISSN 2079 4991 PMC 7558820 PMID 32842495 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Sekhon Bhupinder Singh 20 travnya 2014 Nanotechnology in agri food production an overview Nanotechnology Science and Applications English T 7 s 31 53 doi 10 2147 NSA S39406 PMC 4038422 PMID 24966671 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Sharma Neetu Singh Gurpreet Sharma Monika Mandzhieva Saglara Minkina Tatiana Rajput Vishnu D 2022 01 Sustainable Use of Nano Assisted Remediation for Mitigation of Heavy Metals and Mine Spills Water angl T 14 23 s 3972 doi 10 3390 w14233972 ISSN 2073 4441 Procitovano 1 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Chen Su Chen Ying Feng Tianzhen Ma Hongyue Liu Xiaoying Liu Ying 1 sichnya 2021 Application of Nanomaterials in Repairing Heavy Metal Pollution Soil IOP Conference Series Earth and Environmental Science T 621 1 s 012123 doi 10 1088 1755 1315 621 1 012123 ISSN 1755 1307 Procitovano 1 chervnya 2023 Abou Shady Ahmed Ali Mohamed E A Ismail Sahar Abd Elmottaleb Osama Kotp Yousra H Osman Mohamed A Hegab Rehab H Habib Ashraf A M Saudi Ahmed M 2023 04 Comprehensive review of progress made in soil electrokinetic research during 1993 2020 Part I Process design modifications with brief summaries of main output South African Journal of Chemical Engineering angl T 44 s 156 256 doi 10 1016 j sajce 2023 01 008 Procitovano 6 chervnya 2024 Soil fertility Global Soil Partnership Food and Agriculture Organization of the United Nations www fao org Procitovano 2 kvitnya 2023 Ce nezavershena stattya z gruntoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi