Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ханкенді азерб Xankəndi у 1923 2023Степанаке рт вірм Ստեփանակերտ місто республіканського значення в Азербайджані у 1991

Степанакерт

Степанакерт

Ханкенді́ (азерб. Xankəndi; у 1923 —2023Степанаке́рт, вірм. Ստեփանակերտ) — місто республіканського значення в Азербайджані, у 1991—2023 роках столиця і місто державного значення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки до фактичного припинення її існування внаслідок азербайджанського наступу.

Місто
Ханкенді
азерб. Xankəndi
image

Координати 39°48′55″ пн. ш. 46°45′07″ сх. д. / 39.81527777780577537° пн. ш. 46.751944444471774887° сх. д. / 39.81527777780577537; 46.751944444471774887Координати: 39°48′55″ пн. ш. 46°45′07″ сх. д. / 39.81527777780577537° пн. ш. 46.751944444471774887° сх. д. / 39.81527777780577537; 46.751944444471774887

Країна image Азербайджан
Адмінодиниця Нагірно-Карабаська автономна область
Шушинський повіт
Площа 29,12 км²
Висота центру 813 ± 1 м
Клімат Вологий субтропічний клімат
Офіційна мова Азербайджанська мова
Населення 52 860  (2011)
Часовий пояс
GeoNames 146970, 409421
OSM r1861810  ·R
image
image
Ханкенді
Ханкенді (Азербайджан)
image Ханкенді у Вікісховищі

Назва

До 1847 року місто мало назву Вараракн (вірм. Վարարակն, Vararakn), що з вірменської мови перекладається як «скора весна».

У 1847 році російська влада змінила назву на Хан-Кенді (азерб. Xanın kəndi), що є відсиланням до Карабського ханства та означає «ханське містечко». Однак переважно вірменське населення міста продовжило використовувати старішу назву.

З 1923 року перейменоване на Степанакерт (вірм. Ստեփանակերտ, Step'anakert), на честь Степана Шаумяна (вірм. Ստեփան Գևորգի Շահումյան, Step'an Gevorgi Shahumyan). Нова назва означала «місто, створене Степаном».

У 1991 році влада Азербайджану повернула місту одну з його історичних назв, Ханкенді (азерб. Xankəndi). Однак влада АНКР, а згодом і невизнаної НКР, відмовилася визнавати це рішення та продовжила користуватися назвою Степанакерт (вірм. Ստեփանակերտ). Ця ж назва використовується і у Вірменії.

Клімат

Місто розташоване в зоні, яка характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.9 °C (73.2 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3 °С (26.6 °F).

Клімат Ханкенді
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,8 2,5 8,1 15,1 20,7 26,2 29,7 28,7 24,5 16,3 9,4 3,3 15,4
Середня температура, °C −3 −1,7 3,2 10,1 14,4 18,9 22,9 21,9 17,9 11,4 5,4 0,1 10,1
Середній мінімум, °C −8 −6,5 −2,1 3,6 8,3 12,6 16,3 15,6 11,5 5,5 0,2 −4,9 4,3
Норма опадів, мм 23 30.3 57.7 81.3 125.3 94.8 47.4 38.7 52.6 56.6 35.1 25.4 668.2
Днів з опадами 6,5 7,4 9,7 10 12,6 7,9 3,9 3,5 4,2 7,7 6,3 6 85,7
Вологість повітря, % 68.3 69.6 65.4 58.7 57.3 50.7 43.5 44.9 49.5 59.9 62.6 67.9 58.2
Джерело: Weatherbase

Історія

Історична назва поселення, що було на місці Ханкенді — Вараракн, через протікаючу через нього річку (поселення відоме з кінця V століття). Це поселення входило в межі (з кінця IV по VIII ст.) частиниКавказької Албанії з переважно вірменським населенням, далі вірменського князівства Хачен (до XVI ст.) та вірменського (XVI–XVIII ст.), що знаходилися під сюзеренітетом різних держав, які змінювали одна одну: Арабського халіфату, вірменських Багратидів, тюркської Сельджукської імперії, тюркської держави Атабеків Ельденізідів, монгольських Хулагуїдів, Імперії Тімуридів, тюркських держав Ак Коюнлу і Кара Коюнлу, династії шахів Ірану — Сефевідів. З середини XVIII століття було володінням Карабаського ханства, з 1822 року — під безпосередньою владою Російської імперії (Шушинський повіт Елісаветпольської губернії). Через свою приналежність карабаським ханам, село наприкінці XVIII століття отримало назву «Ханкенді» («Ханське селище»).

У 1847 році в селі було 80 будинків вірменських та 52 будинки російських жителів, а також вірменська церква і кладовище. Близько 1900 року Ханкенді мало населення 3 000 осіб, головним чином вірмен і росіян і 2-класне училище, там на постійних квартирах знаходився 1-й Сунженсько-Владикавказький Терського війська козацький полк.

Після розпаду Російської імперії влада СРСР вирішила включити Нагірний Карабах у склад новоутвореної Азербайджанської РСР як Нагірно-Карабаську автономну область (спочатку називалося «Автономна область Нагірного Карабаху»), попри те, що за етнічним складом населення вірмени становили 89,1 %, а тюрки — лише 10,0 %. 6 жовтня 1923 року поселення було перейменовано на Степанакерт, на честь Степана Шаумяна — одного з керівників Бакинської комуни.

Перший проект з планування та облаштування міста було складено в 1926 році архітектором , другий у 1938 році — архітектором Слоботяником, третій у 1968 році — архітектором Дадашяном. Усі проекти слідували системі, розробленій Таманяном.

У місті було відкрито сільськогосподарський технікум, місто стало центром усієї промисловості області, насамперед шовкової та виноробної. У 1939 році в місті було 10 тис. жителів, у 1959 — 20 тис., у 1970 — 30 тис., у 1975 — 33 тис. До кінця радянської епохи там було побудовано цілий ряд фабрик і заводів, зокрема електротехнічний та асфальтобетонний комбінати. Функціонували сільськогосподарський технікум, педагогічний інститут, медичне та музичне училища, історико-краєзнавчий музей, драматичний театр. У 1960 році було збудовано ансамбль центральної площі Степанакерта з будівлею обкому (нині уряду НКР). Ця площа (ім. Леніна) в 1988 році стала ареною практично безперервних мітингів.

Карабаський конфлікт

26 листопада 1991 року Верховна Рада Азербайджанської РСР повернула місту історичну назву Ханкенді (азерб. Xankəndi). Однак, фактична влада Нагірного Карабаху залишила радянську назву Степанакерт (вірм. Ստեփանակերտ).

Взимку 1991—1992 років місто піддавалося запеклим обстрілам з боку підконтрольної на той час азербайджанським силам Шуші (у тому числі з РСЗВ «Град»), але обстріли припинилися після переходу Шуші 9 травня 1992 року під контроль збройних сил НКР. 366-й механізований полк російської армії, розквартирований у Степанакерті був втягнутий в бої на стороні вірмен, оскільки постійно піддавався обстрілу з боку азербайджанців, особовий склад брав участь в Ходжалинській різні азербайджанців. З 27 лютого по 7 березня 1992 року відбулась евакуація полку повітрям. 8-9 травня 1992 року два азербайджанські штурмові літаки Су-25 при підтримці вертольотів здійснили авіаудари по місту й передмістям, загинуло 30 людей, поранено 120. 10 травня авіаудар по місту й аеродрому здійснили 4 азербайджанських вертольота. У серпні 1992 року азербайджанська авіація завдавала неодноразових авіаударів по місту.

Місто потерпало від неодноразових артобстрілів з околиць Агдаму до 24 липня 1993 року, коли вірменські війська, після масованого обстрілу з «Градів», зайняли останній і зруйнували його вщент. Значні авіаудари по місту азербайджанські ВПС здійснили 24 березня і 23 квітня 1994 року. Всього за період з 21 листопада 1991 по 12 травня 1994 року (підписання угоди про перемир'я) по Степанакерту було застосовано (за вірменськими даними) близько 21 тис. реактивних снарядів «Град», 2,7 тис. ракет «Алазань», 1,9 тис. артилерійських снарядів, 180 РБК, близько 100 500-кг фугасних бомб, включно з 8 авіабомб об'ємної детонації.

Сьогодення

image
Монумент «Ми — наші гори»

З 1993 до 2020 року Степанакерт був окупований військами невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. В місті не велися серйозні бойові дії з 12 травня 1994 року. Місто було відновлено від військових руйнувань. У центрі міста розташовано пам'ятник безсмертя, встановлений в одному з центральних парків Ханкенді у пам'ять про воїнів, загиблих у Німецько-радянській війні.

За часів окупації у Степанакерті було розташовано всі законодавчі, виконавчі та судові органи влади окупаційної вірменської влади та резиденцію фактичного президента, Національні Збори, уряд, міністерства, верховний суд та інші установи влади.

За угодою з 10 листопада 2020 року, місто залишилось під контролем провірменських сил, однак у ньому почали діяти , поліція, закони Азербайджану тощо. Відповідно до тристоронньої угоди, біля міста розташовується військова база [en].

У вересні 2023 року в результаті азербайджанського наступу місто було повернуто під контроль Азербайджану, більшість автохтонного вірменського населення полишила місто.

Транспорт

Автомобільний транспорт

Місто з'єднують кілька трас:

image
Степанакертський аеропорт

Авіаційний транспорт

Єдиний аеропорт мав здійснювати регулярні пасажирські рейси з жовтня 2010 року, після вдосконалення Степанакертського аеропорту, що знаходиться за 10 км на північний схід від столиці і поки що використовується лише для приватних, туристичних, дипломатичних рейсів, а також військово-повітряними силами НКР.

image
Маршрутне таксі і у Степанакерті

Залізничний транспорт

Залізнична станція, так само як і аеропорт, припинила свою діяльність з початком вірмено-азербайджанського конфлікту 1987—1994 рр. На відміну від аеропорту, залізниці в Нагірному Карабасі не працюють і не відновлюються. При врегулюванні статусу Нагірного Карабаху може розпочатися будівництво залізниці до запланованої Вірменія — Іран.

Міський транспорт

Місто має розгалужену систему маршрутних таксі та автобусів. Також завдяки своїй відносній дешевизні має популярність таксі. Інших видів транспорту нема.

Зв'язок

Телефон

З будь-якого стаціонарного телефону можна подзвонити в Україну та майже в будь-яку точку світу. Зона покриття охоплює всі найпопулярніші туристичні об'єкти й абсолютну більшість населених пунктів.

Пошта

Послуги пошти надає компанія «Азерпо́чт», з якої можна відправити листа з будь-якого міста чи великого села. Послуги пошти доступні.

Інтернет

Є розгалужена система інтернет-клубів та інтернет-кафе, але більшість з них працюють від ранку до вечора, а знайти інтернет-клуб уночі може бути проблематично.

image
Республіканський стадіон імені Степана Шаумяна

Спорт

У місті найпопулярнішим видом спорту є футбол. З середини 90-х років футбольні команди міста почали брати участь у деяких внутрішніх змаганнях у Вірменії. Так футбольний клуб «Лернаїн Арцах» презентував Степанакерт у Прем'єр-лізі Вірменії.

У 2009 році була створена Національна [hy], у якій виступають два клуби з Степанакерта: «Лернаїн Арцах» та «Єразанк».

У місті культивуються і інші види спорту, зокрема баскетбол та волейбол.

image
Будинок Міністерства закордонних справ НКР
image
«Валлекс Ґарден Готель» у Ханкендіі

Демографія

image

Персоналії

Уродженці

Мешканці

Міста-побратими

Галерея

Примітки

  1. Де-юре влада Азербайджанської РСР перейменувала місто на Ханкенді 1991 року, але де-факто до жовтня 2023 року Азербайджан не контролював територію міста, тому переважно вживалась назва Степанакерт
  1. Cities & towns of Azerbaijan — Population Statistics of Eastern Europe
  2. Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
  3. Mkrtchyan, 1985, с. 124—125
  4. Everett-Heath, John (2020). Concise Oxford Dictionary of World Place Names. doi:10.1093/acref/9780191905636.001.0001. Процитовано 30 вересня 2023.
  5. Azərbaycan Sovet Ensiklopediyasının Baş Redaksiyası (1 січня 1987). Azərbaycan Sovet Ensiklopediyası - X Cild (F,X,H,C,Ç,Ş). с. 49.
  6. Davies, Norman (2017). Beneath another Sky. London. с. 174. ISBN .
  7. Hewsen, Robert H.; Salvatico, Christopher C., ред. (2000). Armenia: a historical atlas. Chicago, Ill.: University of Chicago Press. с. 265. ISBN .
  8. Клімат Степанакерта
  9. Армянская советская энциклопедия. — Ереван, 1985. — том 11, стр. 124—125, ст. «Степанакерт»(рос.)
  10. Краткая Армянская энциклопедия в 4-х томах (вірм.). — Ереван: «Армянская энциклопедия», 2003. — том 4, стр. 508, ст. «Степанакерт»
  11. Армянские части занимают аскеранскую крепость и вновь теряют её, Сумгаит.инфо(рос.)
  12. Б. А. Рыбаков., Очерки истории СССР. Кризис рабовладельческой системы и зарождение системы феодализма на территории СССР III—IX вв. М., 1958, стр., сс. 303—313(рос.)
  13. Словарь топонимов Армении: Том4‎‎
  14. Цитович Г. А. Храмы армии и флота. Пятигорск, 1913, 520+40+XIV с. Кавказский военный округ. [ 2007-09-27 у Wayback Machine.]
  15. http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_26.php?reg=2304 Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам республик СССР. Автономная область Нагорного Карабаха.(рос.)
  16. http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00074/65400.htm[недоступне посилання з липня 2019] БСЭ(рос.)
  17. (рос.) Азербайджан — Армения: военные приготовления к переговорам[недоступне посилання з червня 2019] — Коммерсантъ, за 2 грудня 1991 року.
  18. (рос.) Жирохов М. Авиация в Армяно-Азербайджанском конфликте — авіаційна енциклопедія «Уголок неба».
  19. (англ.) Azerbaijan: Seven years of conflict in Nagorno-Karabakh. — Human Rights Watch, 1994. , 9781564321428
  20. (рос.) Ради Безпеки ООН 29 липня 1993 року.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hankendi azerb Xankendi u 1923 2023Stepanake rt virm Ստեփանակերտ misto respublikanskogo znachennya v Azerbajdzhani u 1991 2023 rokah stolicya i misto derzhavnogo znachennya neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki do faktichnogo pripinennya yiyi isnuvannya vnaslidok azerbajdzhanskogo nastupu Misto Hankendi azerb Xankendi Koordinati 39 48 55 pn sh 46 45 07 sh d 39 81527777780577537 pn sh 46 751944444471774887 sh d 39 81527777780577537 46 751944444471774887 Koordinati 39 48 55 pn sh 46 45 07 sh d 39 81527777780577537 pn sh 46 751944444471774887 sh d 39 81527777780577537 46 751944444471774887 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya Nagirno Karabaska avtonomna oblast Shushinskij povitPlosha 29 12 km Visota centru 813 1 mKlimat Vologij subtropichnij klimatOficijna mova Azerbajdzhanska movaNaselennya 52 860 2011 Chasovij poyas UTC 4GeoNames 146970 409421OSM r1861810 RHankendiHankendi Azerbajdzhan Hankendi u VikishovishiNazvaDo 1847 roku misto malo nazvu Vararakn virm Վարարակն Vararakn sho z virmenskoyi movi perekladayetsya yak skora vesna U 1847 roci rosijska vlada zminila nazvu na Han Kendi azerb Xanin kendi sho ye vidsilannyam do Karabskogo hanstva ta oznachaye hanske mistechko Odnak perevazhno virmenske naselennya mista prodovzhilo vikoristovuvati starishu nazvu Z 1923 roku perejmenovane na Stepanakert virm Ստեփանակերտ Step anakert na chest Stepana Shaumyana virm Ստեփան Գևորգի Շահումյան Step an Gevorgi Shahumyan Nova nazva oznachala misto stvorene Stepanom U 1991 roci vlada Azerbajdzhanu povernula mistu odnu z jogo istorichnih nazv Hankendi azerb Xankendi Odnak vlada ANKR a zgodom i neviznanoyi NKR vidmovilasya viznavati ce rishennya ta prodovzhila koristuvatisya nazvoyu Stepanakert virm Ստեփանակերտ Cya zh nazva vikoristovuyetsya i u Virmeniyi KlimatMisto roztashovane v zoni yaka harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom zi spekotnim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 22 9 C 73 2 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 3 S 26 6 F Klimat HankendiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 0 8 2 5 8 1 15 1 20 7 26 2 29 7 28 7 24 5 16 3 9 4 3 3 15 4Serednya temperatura C 3 1 7 3 2 10 1 14 4 18 9 22 9 21 9 17 9 11 4 5 4 0 1 10 1Serednij minimum C 8 6 5 2 1 3 6 8 3 12 6 16 3 15 6 11 5 5 5 0 2 4 9 4 3Norma opadiv mm 23 30 3 57 7 81 3 125 3 94 8 47 4 38 7 52 6 56 6 35 1 25 4 668 2Dniv z opadami 6 5 7 4 9 7 10 12 6 7 9 3 9 3 5 4 2 7 7 6 3 6 85 7Vologist povitrya 68 3 69 6 65 4 58 7 57 3 50 7 43 5 44 9 49 5 59 9 62 6 67 9 58 2Dzherelo WeatherbaseIstoriyaIstorichna nazva poselennya sho bulo na misci Hankendi Vararakn cherez protikayuchu cherez nogo richku poselennya vidome z kincya V stolittya Ce poselennya vhodilo v mezhi z kincya IV po VIII st chastiniKavkazkoyi Albaniyi z perevazhno virmenskim naselennyam dali virmenskogo knyazivstva Hachen do XVI st ta virmenskogo XVI XVIII st sho znahodilisya pid syuzerenitetom riznih derzhav yaki zminyuvali odna odnu Arabskogo halifatu virmenskih Bagratidiv tyurkskoyi Seldzhukskoyi imperiyi tyurkskoyi derzhavi Atabekiv Eldenizidiv mongolskih Hulaguyidiv Imperiyi Timuridiv tyurkskih derzhav Ak Koyunlu i Kara Koyunlu dinastiyi shahiv Iranu Sefevidiv Z seredini XVIII stolittya bulo volodinnyam Karabaskogo hanstva z 1822 roku pid bezposerednoyu vladoyu Rosijskoyi imperiyi Shushinskij povit Elisavetpolskoyi guberniyi Cherez svoyu prinalezhnist karabaskim hanam selo naprikinci XVIII stolittya otrimalo nazvu Hankendi Hanske selishe U 1847 roci v seli bulo 80 budinkiv virmenskih ta 52 budinki rosijskih zhiteliv a takozh virmenska cerkva i kladovishe Blizko 1900 roku Hankendi malo naselennya 3 000 osib golovnim chinom virmen i rosiyan i 2 klasne uchilishe tam na postijnih kvartirah znahodivsya 1 j Sunzhensko Vladikavkazkij Terskogo vijska kozackij polk Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi vlada SRSR virishila vklyuchiti Nagirnij Karabah u sklad novoutvorenoyi Azerbajdzhanskoyi RSR yak Nagirno Karabasku avtonomnu oblast spochatku nazivalosya Avtonomna oblast Nagirnogo Karabahu popri te sho za etnichnim skladom naselennya virmeni stanovili 89 1 a tyurki lishe 10 0 6 zhovtnya 1923 roku poselennya bulo perejmenovano na Stepanakert na chest Stepana Shaumyana odnogo z kerivnikiv Bakinskoyi komuni Pershij proekt z planuvannya ta oblashtuvannya mista bulo skladeno v 1926 roci arhitektorom drugij u 1938 roci arhitektorom Slobotyanikom tretij u 1968 roci arhitektorom Dadashyanom Usi proekti sliduvali sistemi rozroblenij Tamanyanom U misti bulo vidkrito silskogospodarskij tehnikum misto stalo centrom usiyeyi promislovosti oblasti nasampered shovkovoyi ta vinorobnoyi U 1939 roci v misti bulo 10 tis zhiteliv u 1959 20 tis u 1970 30 tis u 1975 33 tis Do kincya radyanskoyi epohi tam bulo pobudovano cilij ryad fabrik i zavodiv zokrema elektrotehnichnij ta asfaltobetonnij kombinati Funkcionuvali silskogospodarskij tehnikum pedagogichnij institut medichne ta muzichne uchilisha istoriko krayeznavchij muzej dramatichnij teatr U 1960 roci bulo zbudovano ansambl centralnoyi ploshi Stepanakerta z budivleyu obkomu nini uryadu NKR Cya plosha im Lenina v 1988 roci stala arenoyu praktichno bezperervnih mitingiv Karabaskij konflikt 26 listopada 1991 roku Verhovna Rada Azerbajdzhanskoyi RSR povernula mistu istorichnu nazvu Hankendi azerb Xankendi Odnak faktichna vlada Nagirnogo Karabahu zalishila radyansku nazvu Stepanakert virm Ստեփանակերտ Vzimku 1991 1992 rokiv misto piddavalosya zapeklim obstrilam z boku pidkontrolnoyi na toj chas azerbajdzhanskim silam Shushi u tomu chisli z RSZV Grad ale obstrili pripinilisya pislya perehodu Shushi 9 travnya 1992 roku pid kontrol zbrojnih sil NKR 366 j mehanizovanij polk rosijskoyi armiyi rozkvartirovanij u Stepanakerti buv vtyagnutij v boyi na storoni virmen oskilki postijno piddavavsya obstrilu z boku azerbajdzhanciv osobovij sklad brav uchast v Hodzhalinskij rizni azerbajdzhanciv Z 27 lyutogo po 7 bereznya 1992 roku vidbulas evakuaciya polku povitryam 8 9 travnya 1992 roku dva azerbajdzhanski shturmovi litaki Su 25 pri pidtrimci vertolotiv zdijsnili aviaudari po mistu j peredmistyam zaginulo 30 lyudej poraneno 120 10 travnya aviaudar po mistu j aerodromu zdijsnili 4 azerbajdzhanskih vertolota U serpni 1992 roku azerbajdzhanska aviaciya zavdavala neodnorazovih aviaudariv po mistu Misto poterpalo vid neodnorazovih artobstriliv z okolic Agdamu do 24 lipnya 1993 roku koli virmenski vijska pislya masovanogo obstrilu z Gradiv zajnyali ostannij i zrujnuvali jogo vshent Znachni aviaudari po mistu azerbajdzhanski VPS zdijsnili 24 bereznya i 23 kvitnya 1994 roku Vsogo za period z 21 listopada 1991 po 12 travnya 1994 roku pidpisannya ugodi pro peremir ya po Stepanakertu bulo zastosovano za virmenskimi danimi blizko 21 tis reaktivnih snaryadiv Grad 2 7 tis raket Alazan 1 9 tis artilerijskih snaryadiv 180 RBK blizko 100 500 kg fugasnih bomb vklyuchno z 8 aviabomb ob yemnoyi detonaciyi Sogodennya Monument Mi nashi gori Z 1993 do 2020 roku Stepanakert buv okupovanij vijskami neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi respubliki V misti ne velisya serjozni bojovi diyi z 12 travnya 1994 roku Misto bulo vidnovleno vid vijskovih rujnuvan U centri mista roztashovano pam yatnik bezsmertya vstanovlenij v odnomu z centralnih parkiv Hankendi u pam yat pro voyiniv zagiblih u Nimecko radyanskij vijni Za chasiv okupaciyi u Stepanakerti bulo roztashovano vsi zakonodavchi vikonavchi ta sudovi organi vladi okupacijnoyi virmenskoyi vladi ta rezidenciyu faktichnogo prezidenta Nacionalni Zbori uryad ministerstva verhovnij sud ta inshi ustanovi vladi Za ugodoyu z 10 listopada 2020 roku misto zalishilos pid kontrolem provirmenskih sil odnak u nomu pochali diyati policiya zakoni Azerbajdzhanu tosho Vidpovidno do tristoronnoyi ugodi bilya mista roztashovuyetsya vijskova baza en U veresni 2023 roku v rezultati azerbajdzhanskogo nastupu misto bulo povernuto pid kontrol Azerbajdzhanu bilshist avtohtonnogo virmenskogo naselennya polishila misto TransportAvtomobilnij transport Misto z yednuyut kilka tras Hankendi Shusha Lachin Goris Yerevan Agdere Drmbon Hankendi Kirmizi Bazar Gadrut Hankendi Martuni Hankendi Hodzhali Askeran Stepanakertskij aeroportAviacijnij transport Yedinij aeroport mav zdijsnyuvati regulyarni pasazhirski rejsi z zhovtnya 2010 roku pislya vdoskonalennya Stepanakertskogo aeroportu sho znahoditsya za 10 km na pivnichnij shid vid stolici i poki sho vikoristovuyetsya lishe dlya privatnih turistichnih diplomatichnih rejsiv a takozh vijskovo povitryanimi silami NKR Marshrutne taksi i u StepanakertiZaliznichnij transport Zaliznichna stanciya tak samo yak i aeroport pripinila svoyu diyalnist z pochatkom virmeno azerbajdzhanskogo konfliktu 1987 1994 rr Na vidminu vid aeroportu zaliznici v Nagirnomu Karabasi ne pracyuyut i ne vidnovlyuyutsya Pri vregulyuvanni statusu Nagirnogo Karabahu mozhe rozpochatisya budivnictvo zaliznici do zaplanovanoyi Virmeniya Iran Miskij transport Misto maye rozgaluzhenu sistemu marshrutnih taksi ta avtobusiv Takozh zavdyaki svoyij vidnosnij deshevizni maye populyarnist taksi Inshih vidiv transportu nema Zv yazok Telefon Z bud yakogo stacionarnogo telefonu mozhna podzvoniti v Ukrayinu ta majzhe v bud yaku tochku svitu Zona pokrittya ohoplyuye vsi najpopulyarnishi turistichni ob yekti j absolyutnu bilshist naselenih punktiv Poshta Poslugi poshti nadaye kompaniya Azerpo cht z yakoyi mozhna vidpraviti lista z bud yakogo mista chi velikogo sela Poslugi poshti dostupni Internet Ye rozgaluzhena sistema internet klubiv ta internet kafe ale bilshist z nih pracyuyut vid ranku do vechora a znajti internet klub unochi mozhe buti problematichno Respublikanskij stadion imeni Stepana ShaumyanaSportU misti najpopulyarnishim vidom sportu ye futbol Z seredini 90 h rokiv futbolni komandi mista pochali brati uchast u deyakih vnutrishnih zmagannyah u Virmeniyi Tak futbolnij klub Lernayin Arcah prezentuvav Stepanakert u Prem yer lizi Virmeniyi U 2009 roci bula stvorena Nacionalna hy u yakij vistupayut dva klubi z Stepanakerta Lernayin Arcah ta Yerazank U misti kultivuyutsya i inshi vidi sportu zokrema basketbol ta volejbol Budinok Ministerstva zakordonnih sprav NKR Valleks Garden Gotel u HankendiiDemografiyaPersonaliyiUrodzhenci Agabeyim aga azerbajdzhanska poetesa dochka drugogo Karabaskogo hana Ibragim Halil hana druzhina iranskogo shaha Fath Ali Shaha Kadzhara Arayik Arutyunyan prem yer ministr neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki 2007 2017 Zorij Balayan virmenskij pismennik politichnij i gromadskij diyach Arkadij Gukasyan prezident neviznaoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki 1997 2007 Robert Kocharyan prem yer ministr 1997 1998 potim prezident Virmeniyi 1998 2008 Bako Saakyan prezident neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki 2007 2020 Serzh Sargsyan prezident Virmeniyi 2008 2018 Roza Sarkisyan ukrayinska teatralna rezhiserka ta kuratorka virmenskogo pohodzhennyaMeshkanci Artur Mkrtchyan derzhavnij ta politichnij diyach kolishnoyi NKR Mista pobratimiMontebello Yerevan San Sebastyan SuhumiGalereyaStepanakert u 2015 roci Plosha Vidrodzhennya Golovna vulicya mista Arcaskij derzhavnij universitet Prezidentskij palac Nacionalni Zbori Nagirno Karabaskoyi RespublikiPrimitkiDe yure vlada Azerbajdzhanskoyi RSR perejmenuvala misto na Hankendi 1991 roku ale de fakto do zhovtnya 2023 roku Azerbajdzhan ne kontrolyuvav teritoriyu mista tomu perevazhno vzhivalas nazva StepanakertCities amp towns of Azerbaijan Population Statistics of Eastern Europe Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Mkrtchyan 1985 s 124 125 Everett Heath John 2020 Concise Oxford Dictionary of World Place Names doi 10 1093 acref 9780191905636 001 0001 Procitovano 30 veresnya 2023 Azerbaycan Sovet Ensiklopediyasinin Bas Redaksiyasi 1 sichnya 1987 Azerbaycan Sovet Ensiklopediyasi X Cild F X H C C S s 49 Davies Norman 2017 Beneath another Sky London s 174 ISBN 978 1 84614 832 3 Hewsen Robert H Salvatico Christopher C red 2000 Armenia a historical atlas Chicago Ill University of Chicago Press s 265 ISBN 978 0 226 33228 4 Klimat Stepanakerta Armyanskaya sovetskaya enciklopediya Erevan 1985 tom 11 str 124 125 st Stepanakert ros Kratkaya Armyanskaya enciklopediya v 4 h tomah virm Erevan Armyanskaya enciklopediya 2003 tom 4 str 508 st Stepanakert Armyanskie chasti zanimayut askeranskuyu krepost i vnov teryayut eyo Sumgait info ros B A Rybakov Ocherki istorii SSSR Krizis rabovladelcheskoj sistemy i zarozhdenie sistemy feodalizma na territorii SSSR III IX vv M 1958 str ss 303 313 ros Slovar toponimov Armenii Tom4 Citovich G A Hramy armii i flota Pyatigorsk 1913 520 40 XIV s Kavkazskij voennyj okrug 2007 09 27 u Wayback Machine http demoscope ru weekly ssp sng nac 26 php reg 2304 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po regionam respublik SSSR Avtonomnaya oblast Nagornogo Karabaha ros http slovari yandex ru dict bse article 00074 65400 htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 BSE ros ros Azerbajdzhan Armeniya voennye prigotovleniya k peregovoram nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kommersant za 2 grudnya 1991 roku ros Zhirohov M Aviaciya v Armyano Azerbajdzhanskom konflikte aviacijna enciklopediya Ugolok neba angl Azerbaijan Seven years of conflict in Nagorno Karabakh Human Rights Watch 1994 ISBN 1 56432 142 8 9781564321428 ros Radi Bezpeki OON 29 lipnya 1993 roku

Дата публікації:
Топ