Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Зорій Айкович Балаян | |
|---|---|
| вірм. Զորի Բալայան | |
 Зорій Балаян у Степанакерті, 2010 р. | |
| Народився | 10 лютого 1935 (89 років) м. Степанакерт, Нагірно-Карабаська автономна область, Азербайджанська РСР |
| Країна |  Вірменія |
| Національність | вірмени[1][2] |
| Місце проживання | Степанакерт, Нагірно-Карабаська Республіка |
| Діяльність | письменник, публіцист, лікар, журналіст, мандрівник |
| Відомий завдяки | мандрівник, письменник, публіцист, журналіст, політичний та громадський діяч |
| Alma mater | d (1963)[1] |
| Знання мов | вірменська |
| Заклад | Літературна газета |
| Посада | народний депутат СРСР[d] |
| Партія | КПРС[1] |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди |  |
| |
Зорій Айкович Балаян (вірм. Զորի Բալայան, *10 лютого 1935 р., Степанакерт, НКАО, Азербайджанська РСР) — вірменський мандрівник, письменник, політичний і громадський діяч, співголова Міжнародної екологічної організації . Почесний громадянин Єревана.
Біографія
Батько був головою виконкому Гадрутського району Нагірного Карабаха. У 1937 році він як «ворог народу» був засуджений за 58-ю статтею і засланий в Автономну Республіку Комі, де і був убитий в 1939 році. Мати, як член сім'ї зрадника Батьківщини в 1943 році була заслана до ГУЛАГу. Зорій з молодшим братом Борисом залишилися жити у сестри батька.
Середню школу закінчив у 1953 році. Ще в старших класах він на конкурсі силачів удостоївся звання чемпіона Нагірно-Карабаської області та Азербайджану.
У 1953 році поступив у військово-морське училище в місті Пушкіні Ленінградської області. На другому курсі його відрахували за політичними мотивами. Відслуживши 4 роки на флоті, Зорій в 1957 році повернувся до Степанакерта, а потім поїхав до матері в Андижан, де вона оселилася після звільнення. Тут він вступив в , але незабаром перевівся в .
Після закінчення інституту працював на Камчатці спортивним лікарем в обласному диспансері лікувальної фізкультури та одночасно лікарем-терапевтом у відомчій лікарні Товариства водників. Писав вірші й оповідання, в основному на медичні теми, для різних далекосхідних газет, а в подальшому і для «Известий», «Комсомольської правди», «Советского спорта», «Літературної газети», , , , «Нового мира», , та ін.
в 1969 році у Вірменії виходить у світ вірменською мовою перша книга Балаяна «Жменя бурштину», а слідом за нею і друга — «Шапка Гіппократа».
За результатами подорожей у 1960-ті роки Камчаткою, крім десятка статей у періодиці, написав книгу «Червона Яранга», основна частина якої під заголовком «Сутичка» вийшла в світ у Вірменії. Друга книга була опублікована у видавництві і удостоїлася літературної премії імені Миколи Островського.
Через тривалі відрядження став професійним мандрівником. Здійснив з двома друзями багатомісячний безпрецедентний перехід від Тихого океану до Атлантики на саморобних човнах по внутрішнім водним артеріям — річках, морях, озерам, водоймищам — Азії та Європи. За свідченням авторитетного журналу «Катери і яхти», це було перша подібна подорож у світі. Також він організував чотиримісячний перехід на собачих і оленячих упряжках, який взяв старт з півдня Камчатки і завершився біля берегів Північного Льодовитого океану, повторивши історичний маршрут дослідників Крайньої Півночі. Підсумком всіх подорожей Балаяна ставали книги.
Після десятирічної роботи на Крайній Півночі в 1973 році переїхав до Вірменії. У Єревані працював у Республіканському диспансері лікувальної фізкультури і одночасно співпрацював у «Медичній» і «Літературній» газетах. Незабаром повністю присвятив себе літературній роботі. Автор більше ніж 50 книжок.
У 1989 — був обраний депутатом Національної Ради НКАО. Був народним депутатом СРСР і народним депутатом НКР, співголовою Міжнародної екологічної організації «Байкальський рух».
Політичні погляди
Особливу популярність принесло есе «Очаг», присвячене історії Вірменії, і видане окремою книжкою у 1981 р. В есе, зокрема, наголошувалося на вірменську ідентичність Нагірного Карабаху і вірменська історична приналежність Нахіджевану. «Я зустрів схід на березі Араксу. Ми розмовляли з вірменської річкою вірменською мовою», писав З. Балаян. І хоча книга була написана в догорбачевську епоху, Балаян називав турків — у тому числі і азербайджанців — «ворогами» Росії та Вірменії. Книжка викликала бурю протестів в Азербайджані — на що автор, на думку , і розраховував. , і інші видні представники інтелігенції Азербайджану опублікували статті, в яких висловили своє обурення.
Згодом став одним з лідерів карабаського руху. Як лідер, він разом з поетесою Сільвою Капутікян 26 лютого 1988 р (невдовзі після постанови Облради НКАО про возз'єднання з Вірменією) зустрічався з Михайлом Горбачовим, сподіваючись умовити його вирішити карабаське питання.
У 1993 році підписав «Лист 42-х».
Згідно з Томасом де Ваалом, був одним з головних ідеологів руху за приєднання Карабаху до Вірменії. В інтерв'ю, даному в 2000 році, він переконано вибудував у ланцюг доказів існування пантюркістських загроз, настільки різні події, як Геноцид вірмен 1915 року, правління азербайджанського президента Алієва і недавнє вбивство в Стамбулі двох британських футбольних уболівальників фанатами турецької команди.
Спортивна діяльність
Майстер спорту СРСР з двох видів спорту: важкої атлетики і зі . Суддя всесоюзної категорії. (зі значком під № 1). Крім того він — один із засновників самбо і дзюдо, перший президент (в останні роки — почесний президент), нагороджений кількома медалями та грамотами .
Нагороди
- лауреат Державної премії Вірменії,
- лауреат премії Спілки журналістів СРСР,
- лауреат премії імені Миколи Островського,
- лауреат премії Єгіше,
- лауреат премії «Літературної газети»,
- лауреат премії .
- медаль відмінника Міністерства охорони здоров'я СРСР,
- (Вірменія),
- орден «За мужність» (Нагірно-Карабаська республіка),
- орден «За заслуги перед Вітчизною» (Нагірно-Карабаська республіка),
- орден Григора Лусаворича (Нагірно-Карабаська республіка),
- медаль Героя Арцаха «Золотий орел» (Нагірно-Карабаська республіка),
- медаль «Спарапет» (Нагірно-Карабаська республіка),
- орден «Месроп Маштоц» (Нагірно-Карабаська республіка).
- Орден Святого Месропа Маштоца (Вірменія).
Посилання
- Владимир Ступишин. Зорий Балаян [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]//Моя миссия в Армении, 1992–1994. Воспоминания первого посла России в Армении(рос.)
- Краткая биография [ 22 вересня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- «Зорий Балаян как атлет и спортивный деятель» // ІАА «Де-факто», 29.03.2012 [ 13 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- http://www.armeniansandsea.am/zbal/zbalayan/biograf.html [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана(вірм.)(рос.)(англ.)[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
- «Генерал вручил медаль Зорию Балаяну». 30.08.2011(рос.)
- Зорий Балаян награжден орденом «Месроп Маштоц», 17.03.2010 [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Всеармянская Ассоциация СМИ[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
virospovidannya Zorij Ajkovich Balayanvirm Զորի ԲալայանZorij Balayan u Stepanakerti 2010 r Narodivsya 10 lyutogo 1935 1935 02 10 89 rokiv m Stepanakert Nagirno Karabaska avtonomna oblast Azerbajdzhanska RSRKrayina VirmeniyaNacionalnist virmeni 1 2 Misce prozhivannya Stepanakert Nagirno Karabaska RespublikaDiyalnist pismennik publicist likar zhurnalist mandrivnikVidomij zavdyaki mandrivnik pismennik publicist zhurnalist politichnij ta gromadskij diyachAlma mater d 1963 1 Znannya mov virmenskaZaklad Literaturna gazetaPosada narodnij deputat SRSR d Partiya KPRS 1 Brati sestri dNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balayan Zorij Ajkovich Balayan virm Զորի Բալայան 10 lyutogo 1935 r Stepanakert NKAO Azerbajdzhanska RSR virmenskij mandrivnik pismennik politichnij i gromadskij diyach spivgolova Mizhnarodnoyi ekologichnoyi organizaciyi Pochesnij gromadyanin Yerevana BiografiyaBatko buv golovoyu vikonkomu Gadrutskogo rajonu Nagirnogo Karabaha U 1937 roci vin yak vorog narodu buv zasudzhenij za 58 yu statteyu i zaslanij v Avtonomnu Respubliku Komi de i buv ubitij v 1939 roci Mati yak chlen sim yi zradnika Batkivshini v 1943 roci bula zaslana do GULAGu Zorij z molodshim bratom Borisom zalishilisya zhiti u sestri batka Serednyu shkolu zakinchiv u 1953 roci She v starshih klasah vin na konkursi silachiv udostoyivsya zvannya chempiona Nagirno Karabaskoyi oblasti ta Azerbajdzhanu U 1953 roci postupiv u vijskovo morske uchilishe v misti Pushkini Leningradskoyi oblasti Na drugomu kursi jogo vidrahuvali za politichnimi motivami Vidsluzhivshi 4 roki na floti Zorij v 1957 roci povernuvsya do Stepanakerta a potim poyihav do materi v Andizhan de vona oselilasya pislya zvilnennya Tut vin vstupiv v ale nezabarom perevivsya v Pislya zakinchennya institutu pracyuvav na Kamchatci sportivnim likarem v oblasnomu dispanseri likuvalnoyi fizkulturi ta odnochasno likarem terapevtom u vidomchij likarni Tovaristva vodnikiv Pisav virshi j opovidannya v osnovnomu na medichni temi dlya riznih dalekoshidnih gazet a v podalshomu i dlya Izvestij Komsomolskoyi pravdi Sovetskogo sporta Literaturnoyi gazeti Novogo mira ta in v 1969 roci u Virmeniyi vihodit u svit virmenskoyu movoyu persha kniga Balayana Zhmenya burshtinu a slidom za neyu i druga Shapka Gippokrata Za rezultatami podorozhej u 1960 ti roki Kamchatkoyu krim desyatka statej u periodici napisav knigu Chervona Yaranga osnovna chastina yakoyi pid zagolovkom Sutichka vijshla v svit u Virmeniyi Druga kniga bula opublikovana u vidavnictvi i udostoyilasya literaturnoyi premiyi imeni Mikoli Ostrovskogo Cherez trivali vidryadzhennya stav profesijnim mandrivnikom Zdijsniv z dvoma druzyami bagatomisyachnij bezprecedentnij perehid vid Tihogo okeanu do Atlantiki na samorobnih chovnah po vnutrishnim vodnim arteriyam richkah moryah ozeram vodojmisham Aziyi ta Yevropi Za svidchennyam avtoritetnogo zhurnalu Kateri i yahti ce bulo persha podibna podorozh u sviti Takozh vin organizuvav chotirimisyachnij perehid na sobachih i olenyachih upryazhkah yakij vzyav start z pivdnya Kamchatki i zavershivsya bilya beregiv Pivnichnogo Lodovitogo okeanu povtorivshi istorichnij marshrut doslidnikiv Krajnoyi Pivnochi Pidsumkom vsih podorozhej Balayana stavali knigi Pislya desyatirichnoyi roboti na Krajnij Pivnochi v 1973 roci pereyihav do Virmeniyi U Yerevani pracyuvav u Respublikanskomu dispanseri likuvalnoyi fizkulturi i odnochasno spivpracyuvav u Medichnij i Literaturnij gazetah Nezabarom povnistyu prisvyativ sebe literaturnij roboti Avtor bilshe nizh 50 knizhok U 1989 buv obranij deputatom Nacionalnoyi Radi NKAO Buv narodnim deputatom SRSR i narodnim deputatom NKR spivgolovoyu Mizhnarodnoyi ekologichnoyi organizaciyi Bajkalskij ruh Politichni poglyadiOsoblivu populyarnist prineslo ese Ochag prisvyachene istoriyi Virmeniyi i vidane okremoyu knizhkoyu u 1981 r V ese zokrema nagoloshuvalosya na virmensku identichnist Nagirnogo Karabahu i virmenska istorichna prinalezhnist Nahidzhevanu Ya zustriv shid na berezi Araksu Mi rozmovlyali z virmenskoyi richkoyu virmenskoyu movoyu pisav Z Balayan I hocha kniga bula napisana v dogorbachevsku epohu Balayan nazivav turkiv u tomu chisli i azerbajdzhanciv vorogami Rosiyi ta Virmeniyi Knizhka viklikala buryu protestiv v Azerbajdzhani na sho avtor na dumku i rozrahovuvav i inshi vidni predstavniki inteligenciyi Azerbajdzhanu opublikuvali statti v yakih vislovili svoye oburennya Zgodom stav odnim z lideriv karabaskogo ruhu Yak lider vin razom z poetesoyu Silvoyu Kaputikyan 26 lyutogo 1988 r nevdovzi pislya postanovi Oblradi NKAO pro vozz yednannya z Virmeniyeyu zustrichavsya z Mihajlom Gorbachovim spodivayuchis umoviti jogo virishiti karabaske pitannya U 1993 roci pidpisav List 42 h Zgidno z Tomasom de Vaalom buv odnim z golovnih ideologiv ruhu za priyednannya Karabahu do Virmeniyi V interv yu danomu v 2000 roci vin perekonano vibuduvav u lancyug dokaziv isnuvannya pantyurkistskih zagroz nastilki rizni podiyi yak Genocid virmen 1915 roku pravlinnya azerbajdzhanskogo prezidenta Aliyeva i nedavnye vbivstvo v Stambuli dvoh britanskih futbolnih ubolivalnikiv fanatami tureckoyi komandi Sportivna diyalnistMajster sportu SRSR z dvoh vidiv sportu vazhkoyi atletiki i zi Suddya vsesoyuznoyi kategoriyi zi znachkom pid 1 Krim togo vin odin iz zasnovnikiv sambo i dzyudo pershij prezident v ostanni roki pochesnij prezident nagorodzhenij kilkoma medalyami ta gramotami Nagorodilaureat Derzhavnoyi premiyi Virmeniyi laureat premiyi Spilki zhurnalistiv SRSR laureat premiyi imeni Mikoli Ostrovskogo laureat premiyi Yegishe laureat premiyi Literaturnoyi gazeti laureat premiyi medal vidminnika Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR Virmeniya orden Za muzhnist Nagirno Karabaska respublika orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu Nagirno Karabaska respublika orden Grigora Lusavoricha Nagirno Karabaska respublika medal Geroya Arcaha Zolotij orel Nagirno Karabaska respublika medal Sparapet Nagirno Karabaska respublika orden Mesrop Mashtoc Nagirno Karabaska respublika Orden Svyatogo Mesropa Mashtoca Virmeniya PosilannyaVladimir Stupishin Zorij Balayan 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Moya missiya v Armenii 1992 1994 Vospominaniya pervogo posla Rossii v Armenii ros Kratkaya biografiya 22 veresnya 2010 u Wayback Machine ros ros Zorij Balayan kak atlet i sportivnyj deyatel IAA De fakto 29 03 2012 13 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros http www armeniansandsea am zbal zbalayan biograf html 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618 Oficijnij sajt meriyi Yerevana Spisok pochesnih gromadyan Yerevana virm ros angl nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 31 serpnya 2010 Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 31 serpnya 2010 General vruchil medal Zoriyu Balayanu 30 08 2011 ros Zorij Balayan nagrazhden ordenom Mesrop Mashtoc 17 03 2010 11 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Vsearmyanskaya Associaciya SMI nedostupne posilannya z chervnya 2019