Респу́бліка Ко́мі, Зиря́нщина (рос. Респу́блика Ко́ми; комі Коми Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.
Республіка Комі | |||
---|---|---|---|
рос. Республика Коми комі Коми Республика | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Північно-Західний | ||
Адмін. центр | Сиктивкар | ||
Глава | d | ||
Дата утворення | 24 травня 1991 | ||
Оф. вебсайт | rkomi.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 64°17′ пн. ш. 54°28′ сх. д. / 64.283° пн. ш. 54.467° сх. д. | ||
Площа | 415 900 км² () | ||
• внутр. вод | 0,3 % | ||
Часовий пояс | MSK () | ||
Населення | |||
Чисельність | 830 138 (60-а) (2019) | ||
Густота | 1,9особи/км² | ||
Оф. мови | російська, комі | ||
Економіка | |||
Економ. район | Північний | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-KO | ||
ЗКАТО | 87 | ||
Суб'єкта РФ | 11 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
| |||
Республіка Комі у Вікісховищі |
Столиця — місто Сиктивкар.
Межує з Ненецьким автономним округом (північ, північний схід), Ямало-Ненецьким автономним округом (північний схід, схід), Ханти-Мансійським автономним округом (південний схід, південь), Свердловською областю (південь), Пермським краєм (південь), Кіровською областю (південь, південний захід, захід), Архангельською областю (північний захід, північ).
Утворена 22 серпня 1921.
Географія
Республіка розташована на захід від Уральських гір, на північному заході Західно-Сибірської рівнини та крайньому північному сході Європейської частини Російської Федерації в межах й низовин й , західних схилів Уральських гір (Північний, Приполярний і Полярний Урал).
Територія республіки простягається від Північних Увалів на півдні до Пай-Хою на північному сході (між 59°12' і 68°25' північної широти), від на заході до вододілу басейнів річок Печори й Обі, що проходить по Уральському хребту на сході (між 45°25' і 66°10' східної довготи).
Ліси займають більше 70 % території, болота — близько 15 %.
На Північному Уралі 32 800 км² покриті незайманими лісами. Унікальна територія — . Таких незайманих лісів, що не піддавалися впливу людської діяльності й техногенному впливу, у Європі вже не збереглося. В 1985 році заповідник був включений у список біосферних. Через десять років, за рішенням ЮНЕСКО, з охоронною й буферною зонами й національний парк «Югид-Ва», об'єднані під загальною назвою «Незаймані ліси Комі», були внесені в перелік об'єктів Всесвітньої культурної і природної спадщини.
Річки
Основні річки:
Озера
Великі озера:
Корисні копалини
На території республіки видобувають вугілля, нафту, природний газ, золото і алмази.
Клімат
Клімат на більшій частині території помірноконтинентальний з тривалою, досить суворою зимою і коротким, порівняно теплим літом. Середня температура січня −17 °C на південному заході, до −20 °C на північному сході, липня відповідно від +15 °C до +11 °C. Опадів від 700 до 1500 мм (у горах) на рік.
Природа
Велика частина території Комі розташована у зоні тайги. Ґрунти переважно підзолистого типу. Ліси займають близько 70 % території, переважає ялина, сосна, зустрічаються кедр, ялиця, модрина. До півночі від полярного кола тайга змінюється лісотундрою з ялиново-березовим рідколіссям, верховими болотами і тундрою з різнотравно-осоковими й єрниково-вербно-моховими асоціаціями на ґрунтах тундрового типу.
У Комі збереглися: ведмідь бурий, лось, куниця лісова, лисиця руда, песець, вивірка лісова, заєць білий. З птахів — тетерев, глухар, качка, рябчик, біла куріпка (на півночі) тощо.
Населення
- Населення: 1 018 674 (2002)
- Міське: 766 587 (75,3 %)
- Сільське: 252 087 (24,7 %)
- Чоловіки: 488 316 (47,9 %)
- Жінки: 530 358 (52,1 %)
- Жінок на 1000 чоловіків: 1086
- Середній вік: 34,5 років
- Міського населення: 33,7 років
- Сільського населення: 36,8 років
- Чоловіків: 32,3 років
- Жінок: 36,8 років
- Число приватних домогосподарств: 381 626 (з 992 612 осіб)
- Міських: 289 854 (з 749 329 осіб)
- Сільських: 91 772 (з 243 283 осіб)
- Статистика охорони здоров'я (2005):
- Народжень: 10 975 (коефіцієнт народжуваності 11,1)
- Смертей: 15 074 (коефіцієнт смертності 15,2)
Національний склад
Етнічний склад населення за даними переписів:
перепис 1926 | перепис 1939 | перепис 1959 | перепис 1970 | перепис 1979 | перепис 1989 | перепис 2002 | перепис 2010 | перепис 2021 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Комі | 191 245 (92,2 %) | 231 301 (72,5 %) | 245 074 (30,4 %) | 276 178 (28,6 %) | 280 798 (25,3 %) | 291 542 (23,3 %) | 256 464 (25,2 %) | 202 348 (23,7 %) | 127 350 (22,3 %) |
Росіяни | 13 731 (6,6 %) | 70 226 (22,0 %) | 389 995 (48,4 %) | 512 203 (53,1 %) | 629 523 (56,7 %) | 721 780 (57,7 %) | 607 021 (59,6 %) | 555 963 (65,1 %) | 398 547 (69,7 %) |
Українці | 34 (0,0 %) | 6010 (1,9 %) | 80 132 (9,9 %) | 82 955 (8,6 %) | 94 154 (8,5 %) | 104 170 (8,3 %) | 62 115 (6,1 %) | 36 082 (4,2 %) | 11 041 (1,9 %) |
Білоруси | 11 (0,0 %) | 3323 (1,0 %) | 22 339 (2,8 %) | 24 706 (3,1 %) | 24 763 (2,2 %) | 26 730 (2,1 %) | 15 212 (1,5 %) | 8 859 (1,0 %) | 2,639 (0,5 %) |
Татари | 32 (0,0 %) | 709 (0,2 %) | 8459 (1,0 %) | 11 906 (1,5 %) | 17 836 (1,6 %) | 25 980 (2,1 %) | 15 680 (1,5 %) | 10 779 (1,3 %) | 4 083 (0,7 %) |
Німці | 15 (0,0 %) | 2617 (0,8 %) | 19 805 (2,5 %) | 14 647 (1,8 %) | 13 339 (1,2 %) | 12 866 (1,0 %) | 9246 (0,9 %) | ||
Інші | 2246 (1,1 %) | 4810 (1,5 %) | 40 395 (5,0 %) | 42 207 (4,4 %) | 49 948 (4,5 %) | 67 779 (5,4 %) | 52 936 (5,2 %) |
Мовний склад
Володіння мовами в Республіці Комі за даними перепису 2020—2021 років (мови, володіння якими вказали 0,1 % або більше від кількості тих, хто вказав володіння будь-якою мовою):
|
Українці та українська мова в Республіці Комі
За даними перепису 2020—2021 років 11 041 особа (1,93 % серед тих, хто вказав національну приналежність, та 1,50 % серед усього населення) вказала себе українцями. З них 9 307 осіб (2,27 % / 1,63 %) проживали у міській місцевості, 1 734 особи (1,07 % / 1,04 %) — у сільській. Володіння українською мовою в республіці вказали 6 734 особи (1,14 % серед тих, хто вказав володіння будь-якою мовою, та 0,91 % серед усього населення), з яких 5 683 особи (1,34 % / 0,99 %) проживали у міській місцевості, 1 051 особа (0,64 % / 0,63 %) — у сільській. Про використання української мови в повсякденному житті заявили 2 607 осіб, з яких 2 230 осіб проживали у міській місцевості, 377 осіб — у сільській.
Адміністративний поділ
Район, міський округ | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Поселення | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Іжемський район | 18512,68 | 23149 | 21511 | 18771 | 17129 | 10 | 34 | |
Княжпогостський район | 24600,91 | 39307 | 29687 | 23432 | 18716 | Ємва | 9 | 47 |
Койгородський район | 9743,22 | 11114 | 10020 | 8431 | 7332 | 7 | 21 | |
Корткероський район | 19853,44 | 24571 | 23642 | 19658 | 18071 | 18 | 53 | |
Печорський район | 29079,44 | 86888 | 66291 | 57364 | 49744 | Печора | 7 | 32 |
Прилузький район | 13297,10 | 27968 | 24762 | 20737 | 16916 | 12 | 88 | |
Сиктивдинський район | 7548,74 | 25460 | 24226 | 22660 | 24392 | 13 | 49 | |
Сисольський район | 6187,56 | 19560 | 16894 | 13956 | 12541 | 11 | 79 | |
Сосногорський район | 16622,60 | 60630 | 52486 | 46775 | 42939 | Сосногорськ | 3 | 19 |
Троїцько-Печорський район | 40073,59 | 23733 | 17610 | 13817 | 10886 | 11 | 32 | |
Удорський район | 34566,86 | 24832 | 25083 | 20400 | 17153 | 14 | 55 | |
Усть-Вимський район | 4804,46 | 42941 | 34000 | 29474 | 25377 | Айкіно | 12 | 53 |
Усть-Куломський район | 25987,51 | 37263 | 32146 | 26858 | 23769 | Усть-Кулом | 20 | 63 |
Усть-Цилемський район | 42610,60 | 16380 | 15408 | 13036 | 11166 | Усть-Цильма | 11 | 37 |
Воркутинський міський округ | 21963,49 | 211600 | 134172 | 95854 | 74756 | Воркута | 6 | 16 |
Вуктильський міський округ | 22684,94 | 28398 | 18349 | 14873 | 11494 | Вуктил | 5 | 11 |
Інтинський міський округ | 31063,48 | 70115 | 46411 | 35181 | 27569 | Інта | 7 | 23 |
Сиктивкарський міський округ | 745,56 | 234903 | 245768 | 250874 | 260345 | Сиктивкар | 4 | 7 |
Усінський міський округ | 30927,82 | 68467 | 52845 | 47229 | 43691 | Усінськ | 8 | 20 |
Ухтинський міський округ | 13573,02 | 142189 | 127362 | 121701 | 116249 | Ухта | 8 | 18 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|---|
1 | Сиктивкар | 231 673 | 230 011 | 253 006 |
2 | Ухта | 112 876 | 103 340 | 99 591 |
3 | Воркута | 121 270 | 87 457 | 70 548 |
4 | Печора | 65 666 | 48 700 | 43 105 |
5 | Усінськ | 47 419 | 45 358 | 40 827 |
6 | Інта | 61 798 | 41 217 | 32 080 |
7 | Сосногорськ | 30 330 | 29 587 | 27 757 |
8 | Ємва | 18 061 | 16 739 | 14 570 |
9 | Вуктил | 19 510 | 14 472 | 12 356 |
10 | Воргашор | 25 915 | 19 100 | 12 044 |
11 | Мікунь | 12 437 | 11 680 | 10 730 |
12 | 8 943 | 10 211 | 10 289 |
Промисловість
Провідні галузі промисловості: паливна (вугільна, нафтова і газова), лісова, деревообробна (ділова деревина, клейова фанера, пиломатеріали), меблева і целюлозно-паперова (понад 1/7 російського виробництва паперу). Розвинуте виробництво будматеріалів, машинобудування і металообробка (лісозаготівельна техніка, устаткування для вуглевидобутку), харчова і легка (близько 1/2 російських нетканих матеріалів, швейні вироби, взуття, замша) промисловість. Видобуток кам'яного вугілля (Печорський вугільний басейн), нафти (ВО «Комінафта»; ) і газу (найбільше родовище — ), золота, марганцевих і титанових руд, п'єзооптичної сировини (п'єзокварц, оптичний флюорит), виробних і кольорових каменів (агат, нефрит).
Сільське господарство
Сільське господарство має осередковий характер. Провідна галузь — тваринництво, переважно м'ясомолочне скотарство, у приміських зонах — свинарство і птахівництво. Розводять також коней, овець. У північних районах — оленярство, хутровий промисел.
Джерела
- . Росстат. 23.01.2019. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 13.2.2014.
- В.І. Адамовський. Депортація українського селянства в період колективізації (кінець 20-х – перша половина 30-х років ХХ ст.) (PDF) // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. — 2008. — Вип. 1. — С. 163. — ISSN 2309-8074.
- Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 4. Владение языками и использование языков населением. оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 1. Национальный состав населения. оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
Література
- (рос.) Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
- (рос.) Республика Коми: Энциклопедия. [в 3-х тт.]. — Сыктывкар : Коми книжное изд-во, 1997–2000.
- (рос.) Народное искусство Коми. — Сыктывкар : Министерство культуры Коми Республики, 1993. — 190 с.
Посилання
Ненецький автономний округ | Ямало-Ненецький автономний округ | |
Архангельська область | Ханти-Мансійський автономний округ — Югра | |
Кіровська область | Пермський край | Свердловська область |
- Офіційний сервер Республіки Комі (рос.)
- Комі телебачення і радіо (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Дошка оголошень Республіки Комі (рос.)
- История Коми (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Ko mi Zirya nshina ros Respu blika Ko mi komi Komi Respublika sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Pivnichno Zahidnogo federalnogo okrugu Respublika Komiros Respublika Komi komi Komi Respublika Prapor Respubliki Komi Gerb Respubliki Komi dKrayina RosiyaFed okrugPivnichno ZahidnijAdmin centrSiktivkarGlavadData utvorennya24 travnya 1991Of vebsajtrkomi ru ros GeografiyaKoordinati64 17 pn sh 54 28 sh d 64 283 pn sh 54 467 sh d 64 283 54 467Plosha415 900 km vnutr vod0 3 Chasovij poyasMSK UTC 3 NaselennyaChiselnist830 138 60 a 2019 Gustota1 9osobi km Of movirosijska komiEkonomikaEkonom rajonPivnichnijKodiISO 3166 2RU KOZKATO87Sub yekta RF11Telefonnij 7 Karti Respublika Komi u Vikishovishi Stolicya misto Siktivkar Mezhuye z Neneckim avtonomnim okrugom pivnich pivnichnij shid Yamalo Neneckim avtonomnim okrugom pivnichnij shid shid Hanti Mansijskim avtonomnim okrugom pivdennij shid pivden Sverdlovskoyu oblastyu pivden Permskim krayem pivden Kirovskoyu oblastyu pivden pivdennij zahid zahid Arhangelskoyu oblastyu pivnichnij zahid pivnich Utvorena 22 serpnya 1921 GeografiyaRespublika roztashovana na zahid vid Uralskih gir na pivnichnomu zahodi Zahidno Sibirskoyi rivnini ta krajnomu pivnichnomu shodi Yevropejskoyi chastini Rosijskoyi Federaciyi v mezhah j nizovin j zahidnih shiliv Uralskih gir Pivnichnij Pripolyarnij i Polyarnij Ural Teritoriya respubliki prostyagayetsya vid Pivnichnih Uvaliv na pivdni do Paj Hoyu na pivnichnomu shodi mizh 59 12 i 68 25 pivnichnoyi shiroti vid na zahodi do vododilu basejniv richok Pechori j Obi sho prohodit po Uralskomu hrebtu na shodi mizh 45 25 i 66 10 shidnoyi dovgoti Lisi zajmayut bilshe 70 teritoriyi bolota blizko 15 Na Pivnichnomu Urali 32 800 km pokriti nezajmanimi lisami Unikalna teritoriya Takih nezajmanih lisiv sho ne piddavalisya vplivu lyudskoyi diyalnosti j tehnogennomu vplivu u Yevropi vzhe ne zbereglosya V 1985 roci zapovidnik buv vklyuchenij u spisok biosfernih Cherez desyat rokiv za rishennyam YuNESKO z ohoronnoyu j bufernoyu zonami j nacionalnij park Yugid Va ob yednani pid zagalnoyu nazvoyu Nezajmani lisi Komi buli vneseni v perelik ob yektiv Vsesvitnoyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini Richki Osnovni richki Izhma Mezen Pechora Sisola Vusa Vashka Vichegda Vim I richka Yu richka Ozera Veliki ozera Korisni kopalini Na teritoriyi respubliki vidobuvayut vugillya naftu prirodnij gaz zoloto i almazi Klimat Klimat na bilshij chastini teritoriyi pomirnokontinentalnij z trivaloyu dosit suvoroyu zimoyu i korotkim porivnyano teplim litom Serednya temperatura sichnya 17 C na pivdennomu zahodi do 20 C na pivnichnomu shodi lipnya vidpovidno vid 15 C do 11 C Opadiv vid 700 do 1500 mm u gorah na rik Priroda Velika chastina teritoriyi Komi roztashovana u zoni tajgi Grunti perevazhno pidzolistogo tipu Lisi zajmayut blizko 70 teritoriyi perevazhaye yalina sosna zustrichayutsya kedr yalicya modrina Do pivnochi vid polyarnogo kola tajga zminyuyetsya lisotundroyu z yalinovo berezovim ridkolissyam verhovimi bolotami i tundroyu z riznotravno osokovimi j yernikovo verbno mohovimi asociaciyami na gruntah tundrovogo tipu U Komi zbereglisya vedmid burij los kunicya lisova lisicya ruda pesec vivirka lisova zayec bilij Z ptahiv teterev gluhar kachka ryabchik bila kuripka na pivnochi tosho NaselennyaDokladnishe ru Naselennya 1 018 674 2002 Miske 766 587 75 3 Silske 252 087 24 7 Choloviki 488 316 47 9 Zhinki 530 358 52 1 Zhinok na 1000 cholovikiv 1086 Serednij vik 34 5 rokiv Miskogo naselennya 33 7 rokiv Silskogo naselennya 36 8 rokiv Cholovikiv 32 3 rokiv Zhinok 36 8 rokiv Chislo privatnih domogospodarstv 381 626 z 992 612 osib Miskih 289 854 z 749 329 osib Silskih 91 772 z 243 283 osib Statistika ohoroni zdorov ya 2005 Narodzhen 10 975 koeficiyent narodzhuvanosti 11 1 Smertej 15 074 koeficiyent smertnosti 15 2 Nacionalnij sklad Etnichnij sklad naselennya za danimi perepisiv perepis 1926 perepis 1939 perepis 1959 perepis 1970 perepis 1979 perepis 1989 perepis 2002 perepis 2010 perepis 2021 Komi 191 245 92 2 231 301 72 5 245 074 30 4 276 178 28 6 280 798 25 3 291 542 23 3 256 464 25 2 202 348 23 7 127 350 22 3 Rosiyani 13 731 6 6 70 226 22 0 389 995 48 4 512 203 53 1 629 523 56 7 721 780 57 7 607 021 59 6 555 963 65 1 398 547 69 7 Ukrayinci 34 0 0 6010 1 9 80 132 9 9 82 955 8 6 94 154 8 5 104 170 8 3 62 115 6 1 36 082 4 2 11 041 1 9 Bilorusi 11 0 0 3323 1 0 22 339 2 8 24 706 3 1 24 763 2 2 26 730 2 1 15 212 1 5 8 859 1 0 2 639 0 5 Tatari 32 0 0 709 0 2 8459 1 0 11 906 1 5 17 836 1 6 25 980 2 1 15 680 1 5 10 779 1 3 4 083 0 7 Nimci 15 0 0 2617 0 8 19 805 2 5 14 647 1 8 13 339 1 2 12 866 1 0 9246 0 9 Inshi 2246 1 1 4810 1 5 40 395 5 0 42 207 4 4 49 948 4 5 67 779 5 4 52 936 5 2 Etnichna karta Komi za miskimi ta silskimi poselennyami perepisi 2002 i 2010 rr Movnij sklad Volodinnya movami v Respublici Komi za danimi perepisu 2020 2021 rokiv movi volodinnya yakimi vkazali 0 1 abo bilshe vid kilkosti tih hto vkazav volodinnya bud yakoyu movoyu Mova Vse naselennya Miske naselennya Silske naselennya Kilkist osib vid tih hto vkazav volodinnya movoyu vid usogo naselennya Kilkist osib vid tih hto vkazav volodinnya movoyu vid usogo naselennya Kilkist osib vid tih hto vkazav volodinnya movoyu vid usogo naselennya Rosijska 587 095 99 73 79 57 424 414 99 82 74 25 162 681 99 48 97 84 Komi 101 626 17 26 13 77 27 028 6 36 4 73 74 598 45 62 44 86 Anglijska 25 211 4 28 3 42 22 334 5 25 3 91 2877 1 76 1 73 Ukrayinska 6734 1 14 0 91 5683 1 34 0 99 1051 0 64 0 63 Nimecka 5427 0 92 0 74 4466 1 05 0 78 961 0 59 0 58 Azerbajdzhanska 1871 0 32 0 25 1714 0 40 0 30 157 0 10 0 09 Tatarska 1732 0 29 0 23 1575 0 37 0 28 157 0 10 0 09 Francuzka 1446 0 25 0 20 1187 0 28 0 21 259 0 16 0 16 Chuvaska 746 0 13 0 10 585 0 14 0 10 161 0 10 0 10 Moldovska 728 0 12 0 10 434 0 10 0 08 294 0 18 0 18 Kirgizka 721 0 12 0 10 713 0 17 0 12 8 0 00 0 00 Biloruska 670 0 11 0 09 563 0 13 0 10 107 0 07 0 06 ru 593 0 10 0 08 476 0 11 0 08 117 0 07 0 07 Vkazali volodinnya movoyu 588 709 100 00 79 79 425 171 100 00 74 39 163 538 100 00 98 35 Ne vkazali volodinnya movami 149 144 20 21 146 407 25 61 2737 1 65 Razom 737 853 100 00 571 578 100 00 166 275 100 00 Ukrayinci ta ukrayinska mova v Respublici Komi Dokladnishe Ukrayinci v Respublici Komi Rozselennya ukrayinciv u Respublici Komi za miskimi ta silskimi poselennyami perepisi 2002 ta 2010 rr Za danimi perepisu 2020 2021 rokiv 11 041 osoba 1 93 sered tih hto vkazav nacionalnu prinalezhnist ta 1 50 sered usogo naselennya vkazala sebe ukrayincyami Z nih 9 307 osib 2 27 1 63 prozhivali u miskij miscevosti 1 734 osobi 1 07 1 04 u silskij Volodinnya ukrayinskoyu movoyu v respublici vkazali 6 734 osobi 1 14 sered tih hto vkazav volodinnya bud yakoyu movoyu ta 0 91 sered usogo naselennya z yakih 5 683 osobi 1 34 0 99 prozhivali u miskij miscevosti 1 051 osoba 0 64 0 63 u silskij Pro vikoristannya ukrayinskoyi movi v povsyakdennomu zhitti zayavili 2 607 osib z yakih 2 230 osib prozhivali u miskij miscevosti 377 osib u silskij Administrativnij podilRajon miskij okrug Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Poselennya Naseleni punkti Izhemskij rajon 18512 68 23149 21511 18771 17129 10 34 Knyazhpogostskij rajon 24600 91 39307 29687 23432 18716 Yemva 9 47 Kojgorodskij rajon 9743 22 11114 10020 8431 7332 7 21 Kortkeroskij rajon 19853 44 24571 23642 19658 18071 18 53 Pechorskij rajon 29079 44 86888 66291 57364 49744 Pechora 7 32 Priluzkij rajon 13297 10 27968 24762 20737 16916 12 88 Siktivdinskij rajon 7548 74 25460 24226 22660 24392 13 49 Sisolskij rajon 6187 56 19560 16894 13956 12541 11 79 Sosnogorskij rajon 16622 60 60630 52486 46775 42939 Sosnogorsk 3 19 Troyicko Pechorskij rajon 40073 59 23733 17610 13817 10886 11 32 Udorskij rajon 34566 86 24832 25083 20400 17153 14 55 Ust Vimskij rajon 4804 46 42941 34000 29474 25377 Ajkino 12 53 Ust Kulomskij rajon 25987 51 37263 32146 26858 23769 Ust Kulom 20 63 Ust Cilemskij rajon 42610 60 16380 15408 13036 11166 Ust Cilma 11 37 Vorkutinskij miskij okrug 21963 49 211600 134172 95854 74756 Vorkuta 6 16 Vuktilskij miskij okrug 22684 94 28398 18349 14873 11494 Vuktil 5 11 Intinskij miskij okrug 31063 48 70115 46411 35181 27569 Inta 7 23 Siktivkarskij miskij okrug 745 56 234903 245768 250874 260345 Siktivkar 4 7 Usinskij miskij okrug 30927 82 68467 52845 47229 43691 Usinsk 8 20 Uhtinskij miskij okrug 13573 02 142189 127362 121701 116249 Uhta 8 18Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Siktivkar 231 673 230 011 253 006 2 Uhta 112 876 103 340 99 591 3 Vorkuta 121 270 87 457 70 548 4 Pechora 65 666 48 700 43 105 5 Usinsk 47 419 45 358 40 827 6 Inta 61 798 41 217 32 080 7 Sosnogorsk 30 330 29 587 27 757 8 Yemva 18 061 16 739 14 570 9 Vuktil 19 510 14 472 12 356 10 Vorgashor 25 915 19 100 12 044 11 Mikun 12 437 11 680 10 730 12 8 943 10 211 10 289PromislovistProvidni galuzi promislovosti palivna vugilna naftova i gazova lisova derevoobrobna dilova derevina klejova fanera pilomateriali mebleva i celyulozno paperova ponad 1 7 rosijskogo virobnictva paperu Rozvinute virobnictvo budmaterialiv mashinobuduvannya i metaloobrobka lisozagotivelna tehnika ustatkuvannya dlya vuglevidobutku harchova i legka blizko 1 2 rosijskih netkanih materialiv shvejni virobi vzuttya zamsha promislovist Vidobutok kam yanogo vugillya Pechorskij vugilnij basejn nafti VO Kominafta i gazu najbilshe rodovishe zolota margancevih i titanovih rud p yezooptichnoyi sirovini p yezokvarc optichnij flyuorit virobnih i kolorovih kameniv agat nefrit Silske gospodarstvo Silske gospodarstvo maye oseredkovij harakter Providna galuz tvarinnictvo perevazhno m yasomolochne skotarstvo u primiskih zonah svinarstvo i ptahivnictvo Rozvodyat takozh konej ovec U pivnichnih rajonah olenyarstvo hutrovij promisel Dzherela Rosstat 23 01 2019 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 13 2 2014 V I Adamovskij Deportaciya ukrayinskogo selyanstva v period kolektivizaciyi kinec 20 h persha polovina 30 h rokiv HH st PDF Visnik Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki 2008 Vip 1 S 163 ISSN 2309 8074 Tom 5 Nacionalnyj sostav i vladenie yazykami Tablica 4 Vladenie yazykami i ispolzovanie yazykov naseleniem originalu za 31 grudnya 2022 Procitovano 31 grudnya 2022 Tom 5 Nacionalnyj sostav i vladenie yazykami Tablica 1 Nacionalnyj sostav naseleniya originalu za 30 grudnya 2022 Procitovano 31 grudnya 2022 Literatura ros Derevyannye chasovni Russkogo Severa Respublika Kareliya Respublika Komi Arhangelskaya oblast Vologodskaya oblast Illyustrirovannyj perechen M Institut Naslediya 2005 224 s ros Respublika Komi Enciklopediya v 3 h tt Syktyvkar Komi knizhnoe izd vo 1997 2000 ros Narodnoe iskusstvo Komi Syktyvkar Ministerstvo kultury Komi Respubliki 1993 190 s Posilannya Neneckij avtonomnij okrug Yamalo Neneckij avtonomnij okrug Arhangelska oblast Hanti Mansijskij avtonomnij okrug Yugra Kirovska oblast Permskij kraj Sverdlovska oblast Oficijnij server Respubliki Komi ros Komi telebachennya i radio ros ros ros Doshka ogoloshen Respubliki Komi ros Istoriya Komi ros