Іран адміністративно поділяється на провінції перс استان остан На чолі кожного остану стоїть генерал губернатор перс است

Іран адміністративно поділяється на провінції (перс. استان‎ — остан). На чолі кожного остану стоїть генерал-губернатор (перс. استاندار‎ — ). За часів монархії остандарів призначав шах, нині їх призначає і затверджує президент.

Остани є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня, вони в свою чергу діляться на 324 шагрестани (перс. شهرستان‎). Наступним рівнем територіального поділу є бахши (перс. بخش‎), таких одиниць налічується більше як 740. Бахши діляться на дегестани.

Зміни в адміністративному поділі 1950–2010

Альборз

Ардебіль

Бушир

Чегармехаль
і Бахтиарія

Т
у
р
е
ч
ч
и
н
а

До 1950 року країна була розділена на 12 останів. У 1950-1960-х роках їх було 10. До середини 1970-х їх стало 23.

У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 році Центральний остан був розділений на Тегеран та Марказі.

У 1990 остан Бахтаран був перейменований в Керманшах.

У 1993 з остану Східний Азербайджан був виділений остан Ардебіль.

У 1995 з остану Тегеран був виділений остан Кум.

У 1996 із Зенджану був виділений остан Казвін.

У 1997 з Мазендерану був виділений остан Ґолестан.

У 2004 найбільший остан Хорасан був розділений на три остани — Північний Хорасан, Хорасан-Резаві та Південний Хорасан. Невелика територія, що залишилася, була приєднана до остану Єзд.

23 червня 2010 року зі складу остану Тегеран виділений новий остан Альборз із центром у Кереджі.

Зараз розглядаються проєкти створення нових останів: Талиш (з Ґіляну і Ардебілю), Тебес (з Єзду), (із Західного і Східного Азербайджану), (з Ісфагану), поділу остану Систан і Белуджистан на остан Сістан і остан Белуджистан, Фарсу на Західний і , а також створення столичного округу з Тегерана і інші проєкти.

Список останів

№	Назва остану	Центр	Населення, тис. ос.	Площа, км²	Густота нас., ос./км²	Шагрестани
01	Тегеран	Тегеран	13413,3	18814	712,9	13
02	Кум	Кум	1041,7	11526	90,4	1
03	Марказі	Ерак	1349,6	29130	51,6	10
04	Казвін	Казвін	1143,2	15549	73,5	5
05	Ґілян	Решт	2405,9	14042	171,3	16
06	Ардебіль	Ардебіль	1225,3	17800	68,8	9
07	Зенджан	Зенджан	964,6	21773	44,3	7
08	Східний Азербайджан	Тебриз	3603,5	45650	78,9	19
09	Західний Азербайджан	Урмія	2873,5	37437	76,8	14
10	Курдистан	Сенендедж	1439,5	29137	49,4	9
11	Хамадан	Хамадан	1703,3	19368	87,9	8
12	Керманшах	Керманшах	1879,4	24998	75,2	13
13	Ілам	Ілам	545,8	20133	27,1	7
14	Лурестан	Хорремабад	1716,5	28294	60,7	9
15	Хузестан	Ахваз	4275,0	64055	66,7	18
16	Чегармехаль і Бахтиарія	Шехре-Корд	857,9	16332	52,5	6
17	Кохґілує і Боєрахмед	Ясудж	634,3	15504	40,9	5
18	Бушир	Бушир	886,3	22743	39,0	9
19	Фарс	Шираз	4337,9	122608	35,4	23
20	Хормозґан	Бендер-Аббас	1404,7	70669	19,9	11
21	Систан і Белуджистан	Захедан	2406,7	181785	13,2	8
22	Керман	Керман	2652,4	180836	14,7	14
23	Єзд	Єзд	990,8	129285	7,7	10
24	Ісфаган	Ісфаган	4559,3	107029	42,6	21
25	Семнан	Семнан	589,7	97491	6,0	4
26	Мазендеран	Сарі	2920,7	23701	123,2	15
27	Ґолестан	Ґорґан	1617,0	20195	80,1	11
28	Північний Хорасан	Боджнурд	811,6	28434	28,5	6
29	Хорасан-Резаві	Мешхед	5593,1	144681	38,7	19
30	Південний Хорасан	Бірджанд	636,4	69555	9,1	4
31	Альборз	Кередж	1375,4	5 833	236	4
	Всього		70 495 782	1 628 554	43,29	324

Примітки

(англ.). Tehran Times. 24.06.2010. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
Provinces of Iran [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Див. також

Державний лад Ірану

[1] (англ.). Tehran Times. 24.06.2010. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 23 січня 2012.

[uir-2] Provinces of Iran [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)