Іран — ісламська республіка. Діє конституція, схвалена на всенародному референдумі 2-3 грудня 1979 р., з наступними поправками, прийнятими на референдумі 28 липня 1989 р. Нова конституція замінила конституцію 1907 року, ухвалену внаслідок конституційної революції 1905 року, яка визначила Іран як конституційну монархію.
Огляд
Ісламська революція 1979 року майже не торкнулась державного апарату Ірану. Чисток зазнали лише посадовці на вищих щаблях влади. Зросла й кількість державних службовців: з 20 міністерств і 304 000 чоловік в 1979 році, до 26 міністерств і 850 000 чоловік в 1982 році. В 2004 році кількість державних службовців вже перевищувала мільйон.
Після перемоги Ісламської революції в 1979 році, Хомейні боровся за створення ісламської республіки та консолідував владу серед різних революційних угрупувань. Через конфлікт поглядів різних угрупувань на майбутню політичну систему та через історію домінування закордонних сил (особливо США та Великої Британії) у внутрішньому житті країни, була створена складна та заплутана система, яку деякі оглядачі називають «загальмованою рівногою» (англ. suspended equilibrum).
Характерною рисою стала система балансів і обмежень, завдяки яким жодне із угрупувань не зможе здобути достатньо влади, аби поставити у повну залежність від себе Верховного Лідера, або здобуде повну владу в системі. Однак, ризики посилення певних груп за рахунок інших все одно існують.
Дублювання і розподіл відповідальності дозволяє як стабілізувати режим, так і спричинити внутрішній конфлікт та заблокувати ініціативу. Окрім формально-бюрократичних відносин, велику гроль в політичному житті Ірану мають неформальні відносини як між окремими особами, так і соціальними мережами та угрупуваннями.
Традиція неформальних відносин виникла не в Ісламській Республіці, вона була успадкована від іранської монархії. Наприклад, іранці середнього та вищого класів належали до одного або декількох доврех (перс. دوره — dowreh, коло), які збирали до 20 людей, та зустрічались раз на тиждень (інколи рідше) для обговорення та розв'язання спільних питань. Одна людина могла належати до декількох доврех, а новостворені соціальні мережі ставали каналами для обміну інформацією та координації спільних дій.
Система влади
Главою держави є Вищий керівник. Він визначає загальну політику країни. Рахбар — верховний головнокомандувач збройними силами Ірану, керівник військової розвідки. Вищий керівник призначає людей на ключові пости в державі: голів судів, керівника поліції і командувачів всіма родами військ, а також шестеро із дванадцяти членів Ради вартових Ісламської Революції. Вищий керівник обирається Асамблеєю експертів і підзвітний їй.
Другою за значимістю посадовою особою в Ірані є президент. Президент є гарантом конституції і главою виконавчої влади. Рішення з ключових питань приймаються тільки після схвалення Вищого керівника. Президент призначає членів Ради міністрів і координує роботу уряду. Десять віце-президентів і 21 міністр уряду затверджуються на посаду парламентом. Хоча президент призначає міністрів оборони та розвідки, кандидатури повинні бути заздалегідь схвалені Вищим керівником. Президент обирається прямим всенародним голосуванням на чотирирічний термін. Кандидати в президенти повинні бути попередньо схвалені Радою вартових.
Законодавча влада представлена однопалатним парламентом — Меджлісом (перс. مجلس شورای اسلام — «Ісламська консультативна рада»). Верхня палата була розформована після революції у 1979 році. Меджліс складається з 290 членів, що обираються всенародним голосуванням на чотирирічний термін. До обов'язків парламенту входить розробка законопроєктів, ратифікація міжнародних договорів та складання бюджету. Усі кандидати у депутати Меджлісу також затверджуються Радою вартових.
Рада вартових Конституції Ірану складається з 12 членів, 6 з яких призначає Вищий керівник. Решта 6 членів призначаються парламентом за поданням голови Верховного суду. Рада вартових стверджує кандидатів на ключові пости, в тому числі кандидатів у президенти, члени уряду і парламенту. Основний обов'язок Ради — перевірка законопроєктів на відповідність ісламському праву. У випадку якщо є розбіжності з шаріатом, законопроєкт відправляється на доопрацювання. Крім того, Рада має право накласти вето на будь-яке рішення Меджлісу.
Рада доцільності вирішує спірні питання, що виникають між Меджлісом і Радою вартових. Рада доцільності є також дорадчим органом при Вищому керівникові. Голова Ради — колишній президент Ірану Алі Акбар Хашемі Рафсанджані — особистий радник рахбар.
Рада експертів складається з 86 представників ісламського духовенства і збирається на тиждень кожен рік. Рада експертів обирає Вищого керівника і має право змістити його з посади у будь-який час (хоча такого прецеденту ще не було: нинішній Вищій керівник, Алі Хаменеї — всього другий в історії країни, тоді як перший, Хомейні, помер, будучи ще на посаді). Засідання Ради носять закритий характер. Члени Ради обираються всенародним голосуванням на восьмирічний термін.
присутні в усіх містах і селах Ірану і обираються всенародним голосуванням на чотирирічний термін. Міські (сільські) ради обирають мера, стежать за роботою чиновницького апарату, відповідають за розвиток освіти, медицини, житлово-комунального господарства та інші побутові питання. Вперше вибори до місцевих рад пройшли в 1999 році. Оскільки діяльність рад носить виключно адміністративно-виконавчий характер, кандидати у члени ради не потребують затвердження Радою експертів.
складається з Народного суду, займається цивільними і кримінальними справами, і Революційного суду, в компетенцію якого входять особливі злочини, в тому числі проти держави. Вердикт Революційного суду не підлягає апеляції. Крім того, існує Особливий духовний суд. Рішення цього суду також не підлягають оскарженню, він діє окремо від загальної судової системи. Вищою інстанцією Духовного суду є рахбар. Він також призначає і голів Народного та Революційного судів.
Військова частина виконавчої влади
Військова частина виконавчої гілки влади в Ірані складається з:
- Корпус вартових Ісламської революції
- (ополчення)
Примітки
- Abrahamian, Ervand (2008). A history of modern Iran. Cambridge, UK ; New York: Cambridge University Press. ISBN .
- Thaler et al., 2010 та 37.
- Thaler et al., 2010 та 38.
- Thaler et al., 2010 та 42.
- див. також: James A. Bill, The Politics of Iran: Groups, Classes and Modernization, Columbus, Ohio: Charles E. Merrill Publishing Company, 1972, pp. 41, 45.
також: Farzanfar, Ramesh (1979). The Iranian dowreh network and its functions. Massachusetts Institute of Technology. - . Архів оригіналу за 1 вересня 2006. Процитовано 1 вересня 2006.
Література
- Манучихри, Аббас (2007). Политическая система Ирана. Iranica. Е. А. Морозова (trans.). СПб: Петербургское Востоковедение. с. 240. ISBN .
- David E. Thaler, Alireza Nader, Shahram Chubin, Jerrold D. Green, Charlotte Lynch, Frederic Wehrey (2010). . Santa Monica, CA: RAND. ISBN . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 29 січня 2013.
Див. також
Посилання
- Країни світу - Іран, державний устрій. УкрІнформ. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- Державний устрій Ірану, каталог посилань Open Directory Project
- Пояснення державного устрою Ірану на сайті Бі-Бі-Сі
- Пояснення державного устрою Ірану на сайті PBS
Органи влади Ірану:
- Сайт Президента Ірану
- Сайт верховного лідера Ірану
- Сайт меджлісу Ірану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iran islamska respublika Diye konstituciya shvalena na vsenarodnomu referendumi 2 3 grudnya 1979 r z nastupnimi popravkami prijnyatimi na referendumi 28 lipnya 1989 r Nova konstituciya zaminila konstituciyu 1907 roku uhvalenu vnaslidok konstitucijnoyi revolyuciyi 1905 roku yaka viznachila Iran yak konstitucijnu monarhiyu OglyadIslamska revolyuciya 1979 roku majzhe ne torknulas derzhavnogo aparatu Iranu Chistok zaznali lishe posadovci na vishih shablyah vladi Zrosla j kilkist derzhavnih sluzhbovciv z 20 ministerstv i 304 000 cholovik v 1979 roci do 26 ministerstv i 850 000 cholovik v 1982 roci V 2004 roci kilkist derzhavnih sluzhbovciv vzhe perevishuvala miljon Pislya peremogi Islamskoyi revolyuciyi v 1979 roci Homejni borovsya za stvorennya islamskoyi respubliki ta konsoliduvav vladu sered riznih revolyucijnih ugrupuvan Cherez konflikt poglyadiv riznih ugrupuvan na majbutnyu politichnu sistemu ta cherez istoriyu dominuvannya zakordonnih sil osoblivo SShA ta Velikoyi Britaniyi u vnutrishnomu zhitti krayini bula stvorena skladna ta zaplutana sistema yaku deyaki oglyadachi nazivayut zagalmovanoyu rivnogoyu angl suspended equilibrum Harakternoyu risoyu stala sistema balansiv i obmezhen zavdyaki yakim zhodne iz ugrupuvan ne zmozhe zdobuti dostatno vladi abi postaviti u povnu zalezhnist vid sebe Verhovnogo Lidera abo zdobude povnu vladu v sistemi Odnak riziki posilennya pevnih grup za rahunok inshih vse odno isnuyut Dublyuvannya i rozpodil vidpovidalnosti dozvolyaye yak stabilizuvati rezhim tak i sprichiniti vnutrishnij konflikt ta zablokuvati iniciativu Okrim formalno byurokratichnih vidnosin veliku grol v politichnomu zhitti Iranu mayut neformalni vidnosini yak mizh okremimi osobami tak i socialnimi merezhami ta ugrupuvannyami Tradiciya neformalnih vidnosin vinikla ne v Islamskij Respublici vona bula uspadkovana vid iranskoyi monarhiyi Napriklad iranci serednogo ta vishogo klasiv nalezhali do odnogo abo dekilkoh dovreh pers دوره dowreh kolo yaki zbirali do 20 lyudej ta zustrichalis raz na tizhden inkoli ridshe dlya obgovorennya ta rozv yazannya spilnih pitan Odna lyudina mogla nalezhati do dekilkoh dovreh a novostvoreni socialni merezhi stavali kanalami dlya obminu informaciyeyu ta koordinaciyi spilnih dij Sistema vladiGlavoyu derzhavi ye Vishij kerivnik Vin viznachaye zagalnu politiku krayini Rahbar verhovnij golovnokomanduvach zbrojnimi silami Iranu kerivnik vijskovoyi rozvidki Vishij kerivnik priznachaye lyudej na klyuchovi posti v derzhavi goliv sudiv kerivnika policiyi i komanduvachiv vsima rodami vijsk a takozh shestero iz dvanadcyati chleniv Radi vartovih Islamskoyi Revolyuciyi Vishij kerivnik obirayetsya Asambleyeyu ekspertiv i pidzvitnij yij Drugoyu za znachimistyu posadovoyu osoboyu v Irani ye prezident Prezident ye garantom konstituciyi i glavoyu vikonavchoyi vladi Rishennya z klyuchovih pitan prijmayutsya tilki pislya shvalennya Vishogo kerivnika Prezident priznachaye chleniv Radi ministriv i koordinuye robotu uryadu Desyat vice prezidentiv i 21 ministr uryadu zatverdzhuyutsya na posadu parlamentom Hocha prezident priznachaye ministriv oboroni ta rozvidki kandidaturi povinni buti zazdalegid shvaleni Vishim kerivnikom Prezident obirayetsya pryamim vsenarodnim golosuvannyam na chotiririchnij termin Kandidati v prezidenti povinni buti poperedno shvaleni Radoyu vartovih Zakonodavcha vlada predstavlena odnopalatnim parlamentom Medzhlisom pers مجلس شورای اسلام Islamska konsultativna rada Verhnya palata bula rozformovana pislya revolyuciyi u 1979 roci Medzhlis skladayetsya z 290 chleniv sho obirayutsya vsenarodnim golosuvannyam na chotiririchnij termin Do obov yazkiv parlamentu vhodit rozrobka zakonoproyektiv ratifikaciya mizhnarodnih dogovoriv ta skladannya byudzhetu Usi kandidati u deputati Medzhlisu takozh zatverdzhuyutsya Radoyu vartovih Rada vartovih Konstituciyi Iranu skladayetsya z 12 chleniv 6 z yakih priznachaye Vishij kerivnik Reshta 6 chleniv priznachayutsya parlamentom za podannyam golovi Verhovnogo sudu Rada vartovih stverdzhuye kandidativ na klyuchovi posti v tomu chisli kandidativ u prezidenti chleni uryadu i parlamentu Osnovnij obov yazok Radi perevirka zakonoproyektiv na vidpovidnist islamskomu pravu U vipadku yaksho ye rozbizhnosti z shariatom zakonoproyekt vidpravlyayetsya na doopracyuvannya Krim togo Rada maye pravo naklasti veto na bud yake rishennya Medzhlisu Rada docilnosti virishuye spirni pitannya sho vinikayut mizh Medzhlisom i Radoyu vartovih Rada docilnosti ye takozh doradchim organom pri Vishomu kerivnikovi Golova Radi kolishnij prezident Iranu Ali Akbar Hashemi Rafsandzhani osobistij radnik rahbar Rada ekspertiv skladayetsya z 86 predstavnikiv islamskogo duhovenstva i zbirayetsya na tizhden kozhen rik Rada ekspertiv obiraye Vishogo kerivnika i maye pravo zmistiti jogo z posadi u bud yakij chas hocha takogo precedentu she ne bulo ninishnij Vishij kerivnik Ali Hameneyi vsogo drugij v istoriyi krayini todi yak pershij Homejni pomer buduchi she na posadi Zasidannya Radi nosyat zakritij harakter Chleni Radi obirayutsya vsenarodnim golosuvannyam na vosmirichnij termin prisutni v usih mistah i selah Iranu i obirayutsya vsenarodnim golosuvannyam na chotiririchnij termin Miski silski radi obirayut mera stezhat za robotoyu chinovnickogo aparatu vidpovidayut za rozvitok osviti medicini zhitlovo komunalnogo gospodarstva ta inshi pobutovi pitannya Vpershe vibori do miscevih rad projshli v 1999 roci Oskilki diyalnist rad nosit viklyuchno administrativno vikonavchij harakter kandidati u chleni radi ne potrebuyut zatverdzhennya Radoyu ekspertiv skladayetsya z Narodnogo sudu zajmayetsya civilnimi i kriminalnimi spravami i Revolyucijnogo sudu v kompetenciyu yakogo vhodyat osoblivi zlochini v tomu chisli proti derzhavi Verdikt Revolyucijnogo sudu ne pidlyagaye apelyaciyi Krim togo isnuye Osoblivij duhovnij sud Rishennya cogo sudu takozh ne pidlyagayut oskarzhennyu vin diye okremo vid zagalnoyi sudovoyi sistemi Vishoyu instanciyeyu Duhovnogo sudu ye rahbar Vin takozh priznachaye i goliv Narodnogo ta Revolyucijnogo sudiv Vijskova chastina vikonavchoyi vladi Dokladnishe Zbrojni sili Iranu Vijskova chastina vikonavchoyi gilki vladi v Irani skladayetsya z Korpus vartovih Islamskoyi revolyuciyi opolchennya PrimitkiAbrahamian Ervand 2008 A history of modern Iran Cambridge UK New York Cambridge University Press ISBN 9780521821391 Thaler et al 2010 ta 37 Thaler et al 2010 ta 38 Thaler et al 2010 ta 42 div takozh James A Bill The Politics of Iran Groups Classes and Modernization Columbus Ohio Charles E Merrill Publishing Company 1972 pp 41 45 takozh Farzanfar Ramesh 1979 The Iranian dowreh network and its functions Massachusetts Institute of Technology Arhiv originalu za 1 veresnya 2006 Procitovano 1 veresnya 2006 LiteraturaManuchihri Abbas 2007 Politicheskaya sistema Irana Iranica E A Morozova trans SPb Peterburgskoe Vostokovedenie s 240 ISBN 5 85803 354 7 David E Thaler Alireza Nader Shahram Chubin Jerrold D Green Charlotte Lynch Frederic Wehrey 2010 Santa Monica CA RAND ISBN 9780833047731 Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2013 Div takozhAdministrativnij podil Iranu Istoriya IranuPosilannyaKrayini svitu Iran derzhavnij ustrij UkrInform Arhiv originalu za 25 serpnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2012 Derzhavnij ustrij Iranu katalog posilan Open Directory Project Poyasnennya derzhavnogo ustroyu Iranu na sajti Bi Bi Si Poyasnennya derzhavnogo ustroyu Iranu na sajti PBS Organi vladi Iranu Sajt Prezidenta Iranu Sajt verhovnogo lidera Iranu Sajt medzhlisu Iranu