Конституційна революція 1905—1911 рр. — демократична революція в Ірані, яка збіглася з національно-визвольним рухом. Вона була викликана засиллям іноземців в фінансово-економічній сфері країни при потуранні реакційної правлячої верхівки. В революції брали участь в рівній мірі національна буржуазія, дрібні ремісники, ліберальні поміщики і селяни. Центром конституційного руху стали північні провінції, перш за все Іранський Азербайджан. В ході революції було створено Меджліс (парламент), прийнята конституція. Проте в результаті було відновлено владу Каджарів, а країна розділена на сфери впливу між Росією та Англією.
Причини
Конституційна революція багато в чому була викликана внутрішньою і зовнішньою політикою правлячої династії Каджарів, які не мали реальної соціальної бази і були змушені лавірувати між аристократичними родами, нацьковуючи їх один на одного. З появою у європейських держав імперіалістичного інтересу до Ірану Каджари намагалися лавірувати між Росією і Великою Британією, поступово віддаючи ресурси країни іноземним компаніям.
Одним з яскравих прикладів кабальних концесій, виданих іноземцям, була концесія, видана барону Рейтеру на користування природними ресурсами і прокладку залізниць. В результаті політики Каджарів Іран до початку XX століття фактично став конгломератом племен і правителів, пов'язаних, як правило, тільки родовими і особистими узами. Національна буржуазія була в корені задушена іноземними монополіями.
Перший етап революції
Безпосереднім приводом до повстання став наказ 12 грудня 1905 тегеранського генерал-губернатора Ала ад-Доул бити палицями по п'ятах купців, які підняли ціни на імпортний цукор, нібито порушивши його припис. Це викликало хвилювання в столиці, які наростали до літа 1906.
У вересні в Тебрізі був створений перший в історії Ірану енджумени — виборний революційний орган. Йому вдалося врегулювати ціни на хліб, взяти на себе судові функції і охорону безпеки.
До кінця жовтня меджлісом був розроблений проект конституції, що обмежує діяльність шаха і уряду. Однак шахський двір не поспішав приймати цей проект: справа була в тому, що Мозафереддін-шах був тяжко хворий і повинен був скоро померти, а на його місце прийти переконаний реакціонер Мухаммед-Алі мірза, чиїм вихователем, а в майбутньому — радником, був російський агент Сергій Маркович Шапшал.
Однак, хвороба шаха затягувалася, і після внесення деяких змін 30 грудня Мозафереддін-шах був змушений підписати першу частину конституції — положення про права і повноваження меджлісу, після чого через п'ять днів помер. Перша частина Основного закону регулювала діяльність меджлісу, віддавала в його компетенцію фінансові питання, передачу державного майна, зміна кордонів держави, видачу концесій і висновок позик, будівництво шосейних доріг та залізниць.
Шах Мухаммед Алі неодноразово протягом 1907 намагався розпустити меджліс і скасувати конституцію. 22 червня 1908 столиці було введено воєнний стан, мечеть Сепехсалара з розташованими всередині Педаї і муджахидами піддалася артилерійському обстрілу, після чого багато конституціоналісти були заарештовані. На наступний день деякі видавці лівих газет були повішені, а меджліс і енджумени оголошувалися тимчасово розігнаними.
Громадянська війна 1908—1909
Перші дії Мухаммед-Алі шаха безпосередньо призвели до повстання в Азербайджані: губернатором цієї області був призначений колишній Садр-азам Айн ед-Доул. Після того, як в червні 1908 енджумен Тебризу розпався, боротьбу з реакціонерами очолив Саттар-хан. Його загони федаїв і муджехідов не пустили в місто загін Айн ед-Доул, протягом декількох місяців відбивав атаки прибували шахських військ на головний оплот революціонерів — район Амірхіз.
У перервах між атаками Саттар зайнявся зміцненням оборони міста, реформуванням федайскіх загонів, переозброєнням. Зрештою до середині жовтня Педаї були зайняті всі райони міста, включаючи плацдарм монархістів давач. Федаї під час даного етапу повстання проявили дисципліну і утримувалися від мародерства і грабежів, чим викликали підтримку населення.
У лютому-березні 1909 пройшли повстання в Решті, Ісфахані, Бендер-Аббасі, Бушире. У той же час в блокованому Тебрізі почався голод і робилися спроби прорвати блокаду. У квітні 1909 р, після ряду провокацій з боку англійської та російської місій з Джульфи в напрямку Тебріза виступили російські війська. Місто було залишено шахськими військами, а Педая роззброєні.
У травні 1909 одночасно з Мілана і Ісфахана на столицю рушили збройні загони — федаїв з одного боку і бахтіарскіе племен з іншого. Незважаючи на вкрай малу чисельність — в кожному «війську» було близько тисячі осіб — вони впевнено просувалися до Тегерану і захоплювали стоять на шляху міста. У ніч на 30 червня об'єднаний загін увійшов до столиці і зайняв будівлю меджлісу. Недієздатні шахські війська не змогли чинити опору, і 3 липня за рішенням надзвичайного верховного ради шах Мухаммед-Алі був позбавлений влади, а новим монархом оголошувався його чотирнадцятирічний син Султан Ахмад-шах. До влади прийшло ліберально налаштований уряд, конституція була відновлена, а Мухаммед-Алі шах сховався в резиденції російської дипломатичної місії в передмісті Тегерана.
Другий меджліс і місія Шустера
Наприкінці 1910 уряд Ірану почало переговори з США про запрошення американських фінансових радників. У квітня 1911 група фахівців з п'яти осіб на чолі з Морганом Шустером прибула до Ірану. Шустеру були надані виняткові повноваження в сфері фінансів та інших галузях економіки.
Сам Шустер своїми діями прагнув створити умови для більш широкої економічної експансії США в країні. Тому він продовжив практику іноземних позик і введення нових податків і навіть намагався створити власну армію — добре оснащену фінансову жандармерію чисельністю 12 — 15 тисяч чоловік. Поступово Шустер набував все більшу владу і все менше вважався з урядом. Це викликало стихійні акції протесту і невдоволення уряду.
У той же час в липні 1911 втікач із країни колишній шах Мухаммед-Алі прибув в Гомюш-Тепе, гавань на Каспійському морі. За підтримки реакційних феодалів і туркмен він зайняв Астрабад.
Інтервенція і придушення революції
З середини 1911 Росія і Велика Британія стали готуватися до придушення революції і розділу країни. Ще в 1907 році було підписано Англо-російська угода, за якою північна частина Ірану до лінії Касре-Ширін — Ісфахан — Йезд — Зульфагар відходила в сферу впливу Росії, а території на південь від лінії Бендер-Аббас — Керман — Бірджанд — Газик в сферу англійської впливу.
16 листопада 1911 царський уряд поставив ультиматум іранському уряду, в якому під загрозою введення військ до Азербайджану наказувалося звільнити Шустера, не запрошувати іноземців на службу без згоди Росії і Англії та відшкодувати витрати на посилку російських військ в Іран. Незабаром російські війська вторглися в Іран. Було придушено революційний рух в Тебрізі, Гіляні та Мешхеді.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2016.
Література
- С. М. Алиев История Ирана. XX век, М.: Ин-т востоковедения РАН: Крафт+, 2004.
- М. Р. Годс Иран в XX веке: политическая история, М., 1994
- М. С. Иванов Иранская революция 1905—1911 годов, М.: издательство ИМО, 1957
- С. Л. Агаев. Иран в прошлом и настоящем. М., 1981 г.
- С. Л. Агаев, Пластун В. Н. Спорные вопросы социал-демократического движения в Иране в 1905—1911 гг. // Иран: история и современность. М., 1983 г.
- Вопросы Истории. 1980 г. № 5.
- Л. М. Кулагина. Экспансия английского империализма в Иран в конце XIX — начале XX вв. М., 1981 г.
- М. С. Ордубади. Тавриз туманный. Баку, 1966.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitucijna revolyuciya 1905 1911 rr demokratichna revolyuciya v Irani yaka zbiglasya z nacionalno vizvolnim ruhom Vona bula viklikana zasillyam inozemciv v finansovo ekonomichnij sferi krayini pri poturanni reakcijnoyi pravlyachoyi verhivki V revolyuciyi brali uchast v rivnij miri nacionalna burzhuaziya dribni remisniki liberalni pomishiki i selyani Centrom konstitucijnogo ruhu stali pivnichni provinciyi persh za vse Iranskij Azerbajdzhan V hodi revolyuciyi bulo stvoreno Medzhlis parlament prijnyata konstituciya Prote v rezultati bulo vidnovleno vladu Kadzhariv a krayina rozdilena na sferi vplivu mizh Rosiyeyu ta Angliyeyu PrichiniKonstitucijna revolyuciya bagato v chomu bula viklikana vnutrishnoyu i zovnishnoyu politikoyu pravlyachoyi dinastiyi Kadzhariv yaki ne mali realnoyi socialnoyi bazi i buli zmusheni laviruvati mizh aristokratichnimi rodami nackovuyuchi yih odin na odnogo Z poyavoyu u yevropejskih derzhav imperialistichnogo interesu do Iranu Kadzhari namagalisya laviruvati mizh Rosiyeyu i Velikoyu Britaniyeyu postupovo viddayuchi resursi krayini inozemnim kompaniyam Odnim z yaskravih prikladiv kabalnih koncesij vidanih inozemcyam bula koncesiya vidana baronu Rejteru na koristuvannya prirodnimi resursami i prokladku zaliznic V rezultati politiki Kadzhariv Iran do pochatku XX stolittya faktichno stav konglomeratom plemen i praviteliv pov yazanih yak pravilo tilki rodovimi i osobistimi uzami Nacionalna burzhuaziya bula v koreni zadushena inozemnimi monopoliyami Pershij etap revolyuciyiChleni pershogo medzhlisu U centri pershij golova medzhlisu Murtaza Kuli han Sani ed Doul Bezposerednim privodom do povstannya stav nakaz 12 grudnya 1905 tegeranskogo general gubernatora Ala ad Doul biti palicyami po p yatah kupciv yaki pidnyali cini na importnij cukor nibito porushivshi jogo pripis Ce viklikalo hvilyuvannya v stolici yaki narostali do lita 1906 U veresni v Tebrizi buv stvorenij pershij v istoriyi Iranu endzhumeni vibornij revolyucijnij organ Jomu vdalosya vregulyuvati cini na hlib vzyati na sebe sudovi funkciyi i ohoronu bezpeki Do kincya zhovtnya medzhlisom buv rozroblenij proekt konstituciyi sho obmezhuye diyalnist shaha i uryadu Odnak shahskij dvir ne pospishav prijmati cej proekt sprava bula v tomu sho Mozafereddin shah buv tyazhko hvorij i povinen buv skoro pomerti a na jogo misce prijti perekonanij reakcioner Muhammed Ali mirza chiyim vihovatelem a v majbutnomu radnikom buv rosijskij agent Sergij Markovich Shapshal Odnak hvoroba shaha zatyaguvalasya i pislya vnesennya deyakih zmin 30 grudnya Mozafereddin shah buv zmushenij pidpisati pershu chastinu konstituciyi polozhennya pro prava i povnovazhennya medzhlisu pislya chogo cherez p yat dniv pomer Persha chastina Osnovnogo zakonu regulyuvala diyalnist medzhlisu viddavala v jogo kompetenciyu finansovi pitannya peredachu derzhavnogo majna zmina kordoniv derzhavi vidachu koncesij i visnovok pozik budivnictvo shosejnih dorig ta zaliznic Shah Muhammed Ali neodnorazovo protyagom 1907 namagavsya rozpustiti medzhlis i skasuvati konstituciyu 22 chervnya 1908 stolici bulo vvedeno voyennij stan mechet Sepehsalara z roztashovanimi vseredini Pedayi i mudzhahidami piddalasya artilerijskomu obstrilu pislya chogo bagato konstitucionalisti buli zaareshtovani Na nastupnij den deyaki vidavci livih gazet buli povisheni a medzhlis i endzhumeni ogoloshuvalisya timchasovo rozignanimi Gromadyanska vijna 1908 1909Pershi diyi Muhammed Ali shaha bezposeredno prizveli do povstannya v Azerbajdzhani gubernatorom ciyeyi oblasti buv priznachenij kolishnij Sadr azam Ajn ed Doul Pislya togo yak v chervni 1908 endzhumen Tebrizu rozpavsya borotbu z reakcionerami ocholiv Sattar han Jogo zagoni fedayiv i mudzhehidov ne pustili v misto zagin Ajn ed Doul protyagom dekilkoh misyaciv vidbivav ataki pribuvali shahskih vijsk na golovnij oplot revolyucioneriv rajon Amirhiz U perervah mizh atakami Sattar zajnyavsya zmicnennyam oboroni mista reformuvannyam fedajskih zagoniv pereozbroyennyam Zreshtoyu do seredini zhovtnya Pedayi buli zajnyati vsi rajoni mista vklyuchayuchi placdarm monarhistiv davach Fedayi pid chas danogo etapu povstannya proyavili disciplinu i utrimuvalisya vid maroderstva i grabezhiv chim viklikali pidtrimku naselennya Fedayi Tebrizu U lyutomu berezni 1909 projshli povstannya v Reshti Isfahani Bender Abbasi Bushire U toj zhe chas v blokovanomu Tebrizi pochavsya golod i robilisya sprobi prorvati blokadu U kvitni 1909 r pislya ryadu provokacij z boku anglijskoyi ta rosijskoyi misij z Dzhulfi v napryamku Tebriza vistupili rosijski vijska Misto bulo zalisheno shahskimi vijskami a Pedaya rozzbroyeni U travni 1909 odnochasno z Milana i Isfahana na stolicyu rushili zbrojni zagoni fedayiv z odnogo boku i bahtiarskie plemen z inshogo Nezvazhayuchi na vkraj malu chiselnist v kozhnomu vijsku bulo blizko tisyachi osib voni vpevneno prosuvalisya do Tegeranu i zahoplyuvali stoyat na shlyahu mista U nich na 30 chervnya ob yednanij zagin uvijshov do stolici i zajnyav budivlyu medzhlisu Nediyezdatni shahski vijska ne zmogli chiniti oporu i 3 lipnya za rishennyam nadzvichajnogo verhovnogo radi shah Muhammed Ali buv pozbavlenij vladi a novim monarhom ogoloshuvavsya jogo chotirnadcyatirichnij sin Sultan Ahmad shah Do vladi prijshlo liberalno nalashtovanij uryad konstituciya bula vidnovlena a Muhammed Ali shah shovavsya v rezidenciyi rosijskoyi diplomatichnoyi misiyi v peredmisti Tegerana Drugij medzhlis i misiya ShusteraNaprikinci 1910 uryad Iranu pochalo peregovori z SShA pro zaproshennya amerikanskih finansovih radnikiv U kvitnya 1911 grupa fahivciv z p yati osib na choli z Morganom Shusterom pribula do Iranu Shusteru buli nadani vinyatkovi povnovazhennya v sferi finansiv ta inshih galuzyah ekonomiki Sam Shuster svoyimi diyami pragnuv stvoriti umovi dlya bilsh shirokoyi ekonomichnoyi ekspansiyi SShA v krayini Tomu vin prodovzhiv praktiku inozemnih pozik i vvedennya novih podatkiv i navit namagavsya stvoriti vlasnu armiyu dobre osnashenu finansovu zhandarmeriyu chiselnistyu 12 15 tisyach cholovik Postupovo Shuster nabuvav vse bilshu vladu i vse menshe vvazhavsya z uryadom Ce viklikalo stihijni akciyi protestu i nevdovolennya uryadu U toj zhe chas v lipni 1911 vtikach iz krayini kolishnij shah Muhammed Ali pribuv v Gomyush Tepe gavan na Kaspijskomu mori Za pidtrimki reakcijnih feodaliv i turkmen vin zajnyav Astrabad Intervenciya i pridushennya revolyuciyiZ seredini 1911 Rosiya i Velika Britaniya stali gotuvatisya do pridushennya revolyuciyi i rozdilu krayini She v 1907 roci bulo pidpisano Anglo rosijska ugoda za yakoyu pivnichna chastina Iranu do liniyi Kasre Shirin Isfahan Jezd Zulfagar vidhodila v sferu vplivu Rosiyi a teritoriyi na pivden vid liniyi Bender Abbas Kerman Birdzhand Gazik v sferu anglijskoyi vplivu 16 listopada 1911 carskij uryad postaviv ultimatum iranskomu uryadu v yakomu pid zagrozoyu vvedennya vijsk do Azerbajdzhanu nakazuvalosya zvilniti Shustera ne zaproshuvati inozemciv na sluzhbu bez zgodi Rosiyi i Angliyi ta vidshkoduvati vitrati na posilku rosijskih vijsk v Iran Nezabarom rosijski vijska vtorglisya v Iran Bulo pridusheno revolyucijnij ruh v Tebrizi Gilyani ta Meshhedi Div takozhKadzhari Mozaffar ed Din shahPrimitki Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2016 LiteraturaS M Aliev Istoriya Irana XX vek M In t vostokovedeniya RAN Kraft 2004 M R Gods Iran v XX veke politicheskaya istoriya M 1994 M S Ivanov Iranskaya revolyuciya 1905 1911 godov M izdatelstvo IMO 1957 S L Agaev Iran v proshlom i nastoyashem M 1981 g S L Agaev Plastun V N Spornye voprosy social demokraticheskogo dvizheniya v Irane v 1905 1911 gg Iran istoriya i sovremennost M 1983 g Voprosy Istorii 1980 g 5 L M Kulagina Ekspansiya anglijskogo imperializma v Iran v konce XIX nachale XX vv M 1981 g M S Ordubadi Tavriz tumannyj Baku 1966