Остани Ірану

Територія Ірану адміністративно поділяється на 31 провінцію, які мають назву остан (перс. استان‎ остан, множина استان‌ها останха). Кожним останом керує остандар (перс. استاندار‎), еквівалентом якого є посада генерал-губернатора, якого призначає за узгодженням . Остандар управляє останом зі столиці остану — марказу (перс. مركز‎), який зазвичай є найбільшим містом провінції.

Остани Ірану
Країна	Іран
Кількість	31
Остани Ірану у Вікісховищі

Сучасна історія

Карта Томсона адміністративного поділу Персії 1814 року

Згідно з Британською енциклопедією, в 1908 році Персія мала 35 окремих адміністративних одиниць:

Провінції

1. Арабістан і Бахтіярі
2. Астарабад і Гурган
3. Азербайджан
4. Фарс
5. Геррус
6. Ґілян і Таліш
7. Хамадан
8. Ірак, Гульпайган, Хунсар, [Кеззаз, Феракан і Тузірхан]
9. Ісфахан
10. Кашан
11. Казвін
12. Керман і Балучістан
13. Керманшах
14. Камсех
15. Хар
16. Хорасан
17. Кум
18. Курдистан
19. Лурестан і Буруджірд
20. Мазандаран
21. Мехавенд, Малаїр і Камерех
22. Савах
23. Самнан і Дамган
24. Шахруд і Бостан
25. Тегеран
26. Зеренд і Багдаді Шахсевенс

Залежні території

1. Асадабад
2. Демавенд
3. Фірузкух
4. Джозенекан
5. Кангавер
6. Натанз
7. Таром Улія
8. Харакан

До 1950 року Іран був поділений на 12 останів: Ардалан, Азербайджан, Балучістан, Фарс, Ґілян, Арак-е Аджам, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лорестан і Мазандаран.

1950 року в Ірані відбулась реформа за якою утворилось 10 останів з підлеглими управами: Ґілян, Мазандеран, Східний Азербайджан, Західний Азербайджан, Керманшах, Хузестан, Фарс, Керман, Хорасан, Ісфахан.

Від 1960 до 1981 управи одна за одною підняли свій статус до останів. Відтоді були створені ще декілька нових провінцій. Передостання реформа відбулась 2004 року, коли Хорасан був розділений на три нові остани. 2010 рокуостан Альборз відділився від остану Тегеран.

Інформація

Поділ населення Ірану за останами

Внесок кожного остану в НВП

Теперішні остани

Остан	Марказ (центр)	Площа (км²)	Населення	Густота населення (осіб/км²)	кількість шахрестанів (областей)	Примітки	Мапа
Альборз	Карадж	5,833	2,412,513	413.6	4	До 23 червня 2010 року Альборз був частиною остану Тегеран.
Ардебіль	Ардебіль	17,800	1,248,488	70.1	9	До 1993 року Ардебіль був частиною Східного Азербайджану.
Східний Азербайджан	Тебриз	45,650	3,724,620	82.3	19
Західний Азербайджан	Урмія	37,437	3,080,576	78.8	14	В часи династії Пахлаві місто Урмія мало назву Резаїє.
Бушер	Бушер	22,743	1,032,949	45.4	9	Спочатку був частиною провінції Фарс. До 1977 остан мав назву Хілідж-е Фарс (Перська затока).
Чехармехаль і Бахтиарія	Шехре-Корд	16,332	895,263	54.8	6	До 1973 року був частиною остану Ісфахан.
Фарс	Шираз	122,608	4,596,658	37.5	23
Ґілян	Решт	14,042	2,480,874	176.7	16
Голестан	Горган	20,195	1,777,014	88.0	11	31 травня 1997 року шахрестани Аліябад, Гонбан-е Кавус, Горган, Кордкуй, Мінудашт і Торкаман були відділені від остану Мазандеран і увійшли до складу Голестану. До 1937 Горган мав назву Естераба аюо Естарабад.
Хамадан	Хамадан	19,368	1,758,268	90.8	8	Спочатку був частиною Керманшаху.
Хормозган	Бендер-Аббас	70,669	1,578,183	22.3	11	Спочатку був частиною провінції Керман. До 1977 називався Банадер ва Джазаєр-е Бахр-е Оман (Порти і Острови моря Оман).
Ілам	Ілам	20,133	557,599	27.7	7	Спочатку був частиною остану Керманшах.
Ісфахан	Ісфахан	107,029	4,879,312	45.6	21	1986 року деякі частини Центрального остану перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан.
Керман	Керман	180,836	2,938,988	16.3	14
Керманшах	Керманшах	24,998	1,945,227	77.8	13	Від 1950 до 1979 року і сам остан і його столиця називались Керманшахан, а від 1979 до 1995 - Бахтаран.
Північний Хорасан	Боджнурд	28,434	867,727	30.5	6	29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан.
Хорасан-Резаві	Мешхед	144,681	5,994,402	41.4	29	29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан.
Південний Хорасан	Бірджанд	69,555	662,534	9.5	8	29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан.
Хузестан	Ахваз	64055	4,345,607	67.8	18
Кохгілує і Боєрахмед	Ясудж	15,504	658,629	42.5	5	Спочатку був частиною остану Хузестан. До 1990 мав назву Бовір Ахмаді і Кохкілує.
Курдистан	Сенендедж	29,137	1,493,645	51.3	9	Спочатку був частиною провінції Ґілян.
Лурестан	Хорремабад	28,294	1,754,243	62.0	9	Спочатку був частиною остану Хузестан
Меркезі	Ерак	29,130	1,413,959	48.5	10	Спочатку був частиною Мазандерану. 1986 року деякі частини перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан.
Мазендеран	Сарі	23,701	3,073,943	129.7	15
Казвін	Казвін	15,549	1,201,565	77.3	5	31 грудня 1996 шахрестани Казвін і Такестан були відділені від остану Занджан і сформували Казвін.
Кум	Кум	11,526	1,151,672	99.9	1	До 1995 року Кум був шахрестаном остану Тегеран.
Семнан	Семнан	97,491	631,218	6.5	4	Спочатку був частиною остану Мазандеран. У 1986 році деякі частини остану Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і Занджану.
Систан і Белуджистан	Захедан	181,785	2,534,327	13.9	8	До 1986 провінція називалась Балучестан і Сістан.
Тегеран	Тегеран	18,814	12,183,391	647.6	13	До 1986 остан Тегеран був частиною Марказі
Єзд	Язд	129,285	1,074,428	8.3	10	Спочатку був частиною остану Ісфахан. В 1986 частина провінції Керман перейшла до Язду. 2002 року шахрестан Табас (55,344 км²) перейшов від Хорасану до Язду.
Зенджан	Зенджан	21,773	1,015,734	46.6	7	Спочатку був частиною Ґіляну. 1986 року деякі частини Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і занджану.
Іран (загалом)	Тегеран	1,628,554	75,149,669	46.1	342

Див. також

• Шахрестани Ірану
• Географія Ірану
• ISO 3166-2:IR

Примітки

1. IRNA, Online Edition. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 21 жовтня 2007.
2. . Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 15 травня 2015.
3. Gwillim Law, Statoids website. Provinces of Iran. Процитовано 30 квітня 2006.
4. Online edition, Al-Jazeera Satellite Network. . Архів оригіналу за 20 травня 2006. Процитовано 30 квітня 2006.
5. Statistical Centre, Government of Iran. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 30 квітня 2006.
6. Statistical Centre, Government of Iran. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
7. Chamber Society, Iranian. Ardabil Province. Процитовано 23 липня 2008.
8. Urmia. Процитовано 23 липня 2008.
9. Chahar Mahaal and Bakhtiari Province, Ostandarie. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 23 липня 2008.

Посилання

• Вікісховище : Атлас Iran.
• - Trade Promotion Organization of Iran, affiliated to the

Офіційні вебсайти останів

• East Azarbaijan
• West Azarbaijan
• Bushehr
• Hamadan
• Hormozgan
• Ilam
• Isfahan
• Markazi
• Mazandaran
• Qom^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Semnan
• Sistan and Baluchestan
• Tehran