Туркменістан поділений на 5 велаятів (областей) та один столичний округ. Кожен велаят поділяється на етрапи (райони).
Велаят (область) | ISO 3166-2 | Центр | Площа | Населення (2001 р.) | Ключ |
---|---|---|---|---|---|
місто Ашгабат | TM-S | Ашгабат | 260 км² | 730,000 | |
Ахальський велаят | TM-A | Анау | 97260 км² | 785,800 | 1 |
Балканський велаят | TM-B | Балканабат | 139300 км² | 479,500 | 2 |
Дашогузький велаят | TM-D | Дашогуз | 73400 км² | 1,196,700 | 3 |
Лебапський велаят | TM-L | Туркменабат | 93700 км² | 1,160,300 | 4 |
Марийський велаят | TM-M | Мари | 87200 км² | 1,287,700 | 5 |
Радянський період
До 1919 року, територія сучасного Туркменістану входила до складу Закаспійської області Російської імперії та частково до Бухарського ханства, яке було васалом Росії. В 1919 році радянською владою було створено Туркестанську Радянську Федеративну Республіку (столиця — Ташкент), куди увійшла більша частина сучасного Туркменістану, який був виділений в окрему адміністративну одиницю у 1921 році. У 1924 році сусідня Бухарська Народна Радянська Республіка була ліквідована, а її західні регіони, населені переважно туркменами, об'єднані з Туркменською областю і утворена Туркменська Радянська Соціалістична Республіка.
Туркменська РСР спочатку поділялась на округи: Керкинський, Ленінський (пізніше — Чарджуйський), Мервський, Полторацький (пізніше — Ашхабадський) і Ташаузький. В 1939 році республіку поділено на області:
В 1943 була створена , яка проіснувала до 1947 року. Тоді ж була ліквідована Красноводська область.
В 1952 Красноводська область була відновлена, але 1955 знову ліквідована.
В 1959 ліквідована Ашхабадська область.
В 1963 ліквідовуються Марийська, Ташаузька та Чарджоуська області, але в 1970 вони знову відновлюються.
В 1973 відновлюється Ашхабадська та Красноводська області.
В 1988 Ашхабадська та Красноводська області знову ліквідовуються.
В 1991 на території колишньої Красноводської області створюється із центром в Небіт-Дазі.
Період незалежності
В 1992 на території колишньої Ашхабадської області створюється з центром спочатку в Ашгабаті, потім — в Аннау, а після здійснення проєкту «Рухабад» — в []. Балканська та Марийська області перейменовуються, відповідно, на Балканський і Марийський велаят. Ташаузька область стає Дашогузьким велаятом, Чарджоуська — Лебапським. Місто Ашгабат перетворюється в окрему адміністративну одиницю, яка не входить в жоден велаят.
Посилання
- Закон Туркменистана от 18 апреля 2009 года «О порядке решения вопросов административно-территориального устройства Туркменистана, присвоения наименований и переименования государственных предприятий, организаций, учреждений и других объектов»(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turkmenistan podilenij na 5 velayativ oblastej ta odin stolichnij okrug Kozhen velayat podilyayetsya na etrapi rajoni Oblasti velayati Turkmenistanu Velayat oblast ISO 3166 2 Centr Plosha Naselennya 2001 r Klyuch misto Ashgabat TM S Ashgabat 260 km 730 000 Ahalskij velayat TM A Anau 97260 km 785 800 1 Balkanskij velayat TM B Balkanabat 139300 km 479 500 2 Dashoguzkij velayat TM D Dashoguz 73400 km 1 196 700 3 Lebapskij velayat TM L Turkmenabat 93700 km 1 160 300 4 Marijskij velayat TM M Mari 87200 km 1 287 700 5Radyanskij periodDo 1919 roku teritoriya suchasnogo Turkmenistanu vhodila do skladu Zakaspijskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi ta chastkovo do Buharskogo hanstva yake bulo vasalom Rosiyi V 1919 roci radyanskoyu vladoyu bulo stvoreno Turkestansku Radyansku Federativnu Respubliku stolicya Tashkent kudi uvijshla bilsha chastina suchasnogo Turkmenistanu yakij buv vidilenij v okremu administrativnu odinicyu u 1921 roci U 1924 roci susidnya Buharska Narodna Radyanska Respublika bula likvidovana a yiyi zahidni regioni naseleni perevazhno turkmenami ob yednani z Turkmenskoyu oblastyu i utvorena Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika Turkmenska RSR spochatku podilyalas na okrugi Kerkinskij Leninskij piznishe Chardzhujskij Mervskij Poltorackij piznishe Ashhabadskij i Tashauzkij V 1939 roci respubliku podileno na oblasti Ashhabadska oblast Krasnovodska oblast Marijska oblast Chardzhouska oblast V 1943 bula stvorena yaka proisnuvala do 1947 roku Todi zh bula likvidovana Krasnovodska oblast V 1952 Krasnovodska oblast bula vidnovlena ale 1955 znovu likvidovana V 1959 likvidovana Ashhabadska oblast V 1963 likvidovuyutsya Marijska Tashauzka ta Chardzhouska oblasti ale v 1970 voni znovu vidnovlyuyutsya V 1973 vidnovlyuyetsya Ashhabadska ta Krasnovodska oblasti V 1988 Ashhabadska ta Krasnovodska oblasti znovu likvidovuyutsya V 1991 na teritoriyi kolishnoyi Krasnovodskoyi oblasti stvoryuyetsya iz centrom v Nebit Dazi Period nezalezhnostiV 1992 na teritoriyi kolishnoyi Ashhabadskoyi oblasti stvoryuyetsya z centrom spochatku v Ashgabati potim v Annau a pislya zdijsnennya proyektu Ruhabad v dzherelo Balkanska ta Marijska oblasti perejmenovuyutsya vidpovidno na Balkanskij i Marijskij velayat Tashauzka oblast staye Dashoguzkim velayatom Chardzhouska Lebapskim Misto Ashgabat peretvoryuyetsya v okremu administrativnu odinicyu yaka ne vhodit v zhoden velayat PosilannyaZakon Turkmenistana ot 18 aprelya 2009 goda O poryadke resheniya voprosov administrativno territorialnogo ustrojstva Turkmenistana prisvoeniya naimenovanij i pereimenovaniya gosudarstvennyh predpriyatij organizacij uchrezhdenij i drugih obektov ros