Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Мацьківці

Мацьківці
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Мацькі́вці (пол. Maćkowce) — село в Україні, у Хмельницькій міській громаді Хмельницького району Хмельницької області.

село Мацьківці
image
Статуя Богоматері
Статуя Богоматері
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район image Хмельницький район
Громада Хмельницька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040470170027536
Основні дані
Населення 1099 (станом на 01.01.2016)
Площа 1,94 км²
Густота населення 554,64 осіб/км²
Поштовий індекс 31336
Телефонний код +380 3822
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		300 м
Місцева влада
Адреса ради 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3
Карта
image
image
Мацьківці
image
image
Мацьківці
Мапа

image Мацьківці у Вікісховищі

Географія

Територією села протікає річка Плоска, яка впадає в Південний Буг — 28 км довжиною, площа басейну річки — 126 км². Має заболочену долину у верхів'ї, розгалужену мережу балок.

Історія

Перші поселення на території села представлені добою енеоліту (VI—IV тис. до н. е.) носіями трипільської культури. Більш-менш постійні поселення поляків-переселенців почали з'являтися за часів Київської Русі. То були вимушені переселенці — невеличкі групи купців, ремісників та військових, захоплені Ярославом Мудрим після походів на Польщу у 1030—1031 роках.

Протягом століть траплялись різні інтерпретації назв: Macrkocze (1383), Mashowce (1668), Mackowce (1784), Мацьковці (1789), Мацевці (1805), Myszkowce (1820), Мацковці (1862), Майковці (1898), Мацьківці (1926), проте більш-менш сталі відомості отримуємо 60-ті роках XIV століття, коли селом володів шляхтич Мацько, напевно, від його імені походить назва.

Однак масове освоєння Поділля польським етнічним населенням почалося лише після Люблінської унії 1569 року. Сприяли цьому як політика королівської влади, так і активізація католицького духівництва, особливо чернечих орденів: францисканців, бернардинців, єзуїтів та інших.

Отже, на Поділлі почали поселятися не тільки магнати й шляхта, але й служиві люди, ремісники, селяни.

В ході національно-визвольних змагань середини XVII століття населення повністю було винищене. Про це свідчить люстрація Мартина Заморського від 1662 року, цитуємо: «В Проскурові вціліли тільки 12 мешканців, що вийшли до свободи, а села Голишин, Леснів, Мацьківці, Волиця, Заріччя не мали жодного підданого, а стави та млини були пусті, бо зоставатися через набіги та наїзди опричників у домівках своїх не можуть».

Згодом, за володіння Проскурівським староством Томашем Йозефом Замойським на початку XVIII століття, за активної участі своєї матері Анни Гнинської, яка на той час успішно керувала інтересами усієї великої родини Замойських, розпочав переселення селян із польської Мазовії та мазурського Поозер'я. Так у навколишніх селах (Гречани, Заріччя, Шаравечка (Шаровечка), Мацьківці) з'явилися «мазури», нащадки яких склали основу католицького населення згаданих пунктів.

У складі Російської імперії

5 липня 1795 року була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії та один з її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові, до якого відійшли і Мацьківці.

Здавна діяли традиції парагромадянського (термін введений Марковою С. В.) селянського суспільства, основним елементом якого виступала громада. Через сільські сходи селяни вирішували важливі для себе питання. Так, 11 березня 1848 року відбулось повстання селян через неправильне стягнення податків поміщицею Лизогуб стосовно селян І. Жугди та Т. Здибія. Повстання було придушене силами військових, яких в тодішньому прикордонному Проскурові вистачало.

Відомо, що на початку XX століття село разом із сусідньою Шаровечкою належало поміщику Петру Петровичу Цвєту.

Радянський період

Перша світова війна (1914—1918 роки) і національно-визвольні змагання (1917—1921 роки) негативно відобразились на свідомості тутешніх селян. Етнічні поляки не сприймали себе як громадян Української Народної Республіки, на формування такого негативного світогляду вплинула в тому числі потужна більшовицька пропаганда.

Чорною пеленою накрив мацьківчан Голодомор 1932—1933 років. Страшні події засвідчила жителька села 1926 року народження Буданова Броніслава Йосипівна у вірші: «…Двоє людей під тином сиділи, їхні губи шепотіли, їстоньки просили. А як назад ми повертали, вони вже мертвими лежали…». Згадує, що найбільше людей померло влітку 1933 року. Вивозили їх без труни, без хреста хоронили…

Згодом, для тих, хто вижив, злочинна радянська влада підготувала переселення (1936 рік) на Донбас, де вимерли цілі села, пусткою стояли пусті хати [2; с.643].

У 1937-1938 роках репресованих акцій зазнало 216 мешканців села Мацьківці.

Постраждали родини: Беляків, Бігусів, Бондарів, Валевах, Гаюр, Гороховських, Гурніцьких, Здибелів, Ігнатів, Козаків, Кокошко, Куржіїв, Лисяків, Мазуриків, Мілінських, Міхальців, Орловських, Пахут, Паюків, Печайок, Рекелів, Собко, Сов, Стайновських, Урод, Худеньких, Худецьких, Шаповалів, Янушевських, Янчуків.

Багато мацьківчан було звинувачено у так званому «пособництві» польській державі, також багато селян було заслано в Казахстан, через те, що вони погано співпрацювали з радянською владою, не йшли в колгоспи.

Друга світова війна

На початку липня 1941 року почалася німецька окупація. На території села було створено концентраційний табір, у який було зігнано євреїв з навколишніх сіл та Проскурова.

Зі спогадів Броніслави Йосипівни Буданової: «…на території теперішньої водокачки стояло дві конюшні. Туди німці зігнали євреїв з міста Проскурова і навколишніх сіл. Настеляли всередині приміщення соломи. Ранками вартові гнали арештантів під ліс, у сторону сьогоднішньої птахофабрики, добувати в кар'єрі пісок. Знесилені від голоду та важкої праці дорослі та діти з нашивками „Юда“ зазнавали тортур та знущань з боку вартових».

Трагедія трапилася 15 жовтня 1942 року. В'язнів гетто погнали строєм з лопатами до лісу, де вони мусили копати велику яму. Кількасот бранців, знесилені та замучені, мовчки копали собі могилу. Люди в той час збирали на городах картоплю. Тихо було навкруги, несподівано пролунали звуки автоматних черг. Крики, зойки, ґвалт, благання перемішувалися з жалісним дитячим плачем. Три дні потому рухалася на могилі земля, але шуцмани та військові в жовтій уніформі пильно стежили, щоб ніхто не вибрався звідти живим. Але ще під час розстрілу одному хлопчаку на ім'я Давід Рузі вдалося втекти. Ставши дорослим, він на власні кошти поставив на цьому місці пам'ятник. Багатьох жителів села було забрано в полон на важкі роботи до Німеччини.

13 березня 1944 року радянськими бойовими з'єднаннями з боку Чорного Острова було вигнано німецьких окупантів.

Сьогодення

І сьогодні пам'ятають односельчани своїх героїв. Шанують і поважають Сову Станіслава Григоровича, Мордзялко Ганну Іванівну, Уроду Йосипа Івановича, Бондара Казимира Івановича. В селі проживає дружина Бондара Казимира Івановича — Вероніка Карлівна — інвалід Другої світової війни.

Біля школи стоїть пам'ятник загиблим радянським воїнам.

На кладовищі є пам'ятник жертвам Другої світової війни 1939—1945 років, репресованим 1937—1938 років та Голодомору 1932—1933 років.

image
Монастир в Мацьківцях

На території села проживає багато польськомовного населення. Враховуючи навіть змішані шлюби, приблизно 70 % — поляки. Не забувають вони своєї батьківщини, підтримують дружні стосунки. Так, готувалися до приїзду делегації Польщі в липні 1999 року.

Для вшанування та відповідної підтримки католицьких звичаїв у селі було побудовано храм Народження Пресвятої Діви Марії у 1990-х роках. Ініціатором і керівником будівництва був Франциск Бялобжицький. Храм збудували на цвинтарі, у північно-східній частині села. Цей цвинтар з'явився приблизно в 1930-х роках, бо саме цим часом датовані найстарші могили. Недалеко від цвинтаря була розміщена придорожня капличка, яку знищили в 1937 році.

image
Центр села

8 вересня 2010 року на території Мацьковець почав діяти один із чотирьох центрів в Україні Ордену святого Франциска з Асижу під назвою Братів Менших. Офіційно парафія була заснована декретом Кам'янець-Подільського єпископа Леона Дубравського та передана Ордену Братів Менших Конвентуальних. У 2010—2012 роках тут працював настоятелем майбутній єпископ отець Едвард Кава, який з іншими братами змогли згуртувати село та створити культурний осередок. На сьогодні[] ведеться розбудова костела.

Так, за сприяння братів та мацьківчан біля приміщення клубу та школи у травні 2015 року було встановлено семиметрову статую Богородиці.

2016 року зроблено капітальний ремонт центральної вулиці Мацьківців з одночасним поточним ремонтом, перекрито дах Мацьковецької ЗОШ.

У селі Мацьківці тепер на місці, де колись стояв Ленін, возвеличується Матір Божа.

Під час керування нового сільського голови в селі відбулися різкі і великі зміни, а саме: всі вулиці були освітлені світлодіодними ліхтариками на стовпах і почали капітальний ремонт доріг. В будинку культури встановлені нові імпортні кондиціонери.

Також Мацьковчани мають воїнів-інтерналістів, які воювали в Афганістані. Жителі села були учасниками Помаранчевої революції, Революції гідності та війни на сході України.

Інфраструктура

У селі існують:

  • будинок культури,
  • фельдшерсько-акушерський пункт,
  • АЗС «WOG»,
  • Мацьковецька ЗОШ І-II ступенів,
  • бібліотека,
  • костьол «Народження Пресвятої Діви Марії».

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1069 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
польська 63,94 %
українська 32,34 %
російська 3,53 %
угорська 0,19 %

Освіта

Школа у Мацьківцях заснована у 1913 році. Спочатку школа була семирічною, навчання велося польською мовою. З 1945 по 1994 роки була українська початкова школа. А у 1994 році рішенням сесії Ради народних депутатів XXI скликання Шаровечківської сільської ради відкрито неповну середню школу. Вивчалася польська мова факультативно. Заклад перебуває у власності відділу освіти, молоді та спорту Хмельницької РДА.

Керманичами, що очолювали школу у період з 1996 по 2007 роки, були Міхалець Станіслав Станіславович та з 2007 по 2015 — Торчинська Альона Леонідівна. Другий рік поспіль очолює школу Чехомова Оксана Леонідівна, викладач української мови та літератури, учитель зарубіжної літератури, викладач психології за освітою, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, заступник директора з навчально-виховної роботи — Ільїнська Тетяна Володимирівна.

В селі також активно працює будинок культури, який очолює Трембач Оксана Станіславівна.

Галерея

  • image
    Братська могила жертв фашизму
  • image
    В'їзд у Мацьківці з боку Шаровечки
  • image
    Вулиця Францисканська
  • image
    Будинок культури
  • image
    Пам'ятник загиблим односельчанам
  • image
    Вулиця Андріївська
  • image
    Вулиця Святого Яна Павла II, вимощена камінням
  • image
    Стара кам'яна бруківка на вулиці Святого Яна Павла II
  • image
    Поле неподалік села

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
  2. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
  3. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.

Посилання

    image Це незавершена стаття з географії України.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Macki vci pol Mackowce selo v Ukrayini u Hmelnickij miskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Mackivci Statuya BogomateriStatuya Bogomateri Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Hmelnicka miska gromada Kod KATOTTG UA68040470170027536 Osnovni dani Naselennya 1099 stanom na 01 01 2016 Plosha 1 94 km Gustota naselennya 554 64 osib km Poshtovij indeks 31336 Telefonnij kod 380 3822 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 24 40 pn sh 26 52 21 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 300 m Misceva vlada Adresa radi 29000 m Hmelnickij vul Geroyiv Mariupolya 3 Karta Mackivci Mackivci Mapa Mackivci u VikishovishiGeografiyaTeritoriyeyu sela protikaye richka Ploska yaka vpadaye v Pivdennij Bug 28 km dovzhinoyu plosha basejnu richki 126 km Maye zabolochenu dolinu u verhiv yi rozgaluzhenu merezhu balok IstoriyaPershi poselennya na teritoriyi sela predstavleni doboyu eneolitu VI IV tis do n e nosiyami tripilskoyi kulturi Bilsh mensh postijni poselennya polyakiv pereselenciv pochali z yavlyatisya za chasiv Kiyivskoyi Rusi To buli vimusheni pereselenci nevelichki grupi kupciv remisnikiv ta vijskovih zahopleni Yaroslavom Mudrim pislya pohodiv na Polshu u 1030 1031 rokah Protyagom stolit traplyalis rizni interpretaciyi nazv Macrkocze 1383 Mashowce 1668 Mackowce 1784 Mackovci 1789 Macevci 1805 Myszkowce 1820 Mackovci 1862 Majkovci 1898 Mackivci 1926 prote bilsh mensh stali vidomosti otrimuyemo 60 ti rokah XIV stolittya koli selom volodiv shlyahtich Macko napevno vid jogo imeni pohodit nazva Odnak masove osvoyennya Podillya polskim etnichnim naselennyam pochalosya lishe pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Spriyali comu yak politika korolivskoyi vladi tak i aktivizaciya katolickogo duhivnictva osoblivo chernechih ordeniv franciskanciv bernardinciv yezuyitiv ta inshih Otzhe na Podilli pochali poselyatisya ne tilki magnati j shlyahta ale j sluzhivi lyudi remisniki selyani V hodi nacionalno vizvolnih zmagan seredini XVII stolittya naselennya povnistyu bulo vinishene Pro ce svidchit lyustraciya Martina Zamorskogo vid 1662 roku cituyemo V Proskurovi vcilili tilki 12 meshkanciv sho vijshli do svobodi a sela Golishin Lesniv Mackivci Volicya Zarichchya ne mali zhodnogo piddanogo a stavi ta mlini buli pusti bo zostavatisya cherez nabigi ta nayizdi oprichnikiv u domivkah svoyih ne mozhut Zgodom za volodinnya Proskurivskim starostvom Tomashem Jozefom Zamojskim na pochatku XVIII stolittya za aktivnoyi uchasti svoyeyi materi Anni Gninskoyi yaka na toj chas uspishno keruvala interesami usiyeyi velikoyi rodini Zamojskih rozpochav pereselennya selyan iz polskoyi Mazoviyi ta mazurskogo Poozer ya Tak u navkolishnih selah Grechani Zarichchya Sharavechka Sharovechka Mackivci z yavilisya mazuri nashadki yakih sklali osnovu katolickogo naselennya zgadanih punktiv U skladi Rosijskoyi imperiyi 5 lipnya 1795 roku bula utvorena Podilska guberniya u skladi Rosijskoyi imperiyi ta odin z yiyi povitiv stav nazivatisya Proskurivskim iz centrom u misti Proskurovi do yakogo vidijshli i Mackivci Zdavna diyali tradiciyi paragromadyanskogo termin vvedenij Markovoyu S V selyanskogo suspilstva osnovnim elementom yakogo vistupala gromada Cherez silski shodi selyani virishuvali vazhlivi dlya sebe pitannya Tak 11 bereznya 1848 roku vidbulos povstannya selyan cherez nepravilne styagnennya podatkiv pomishiceyu Lizogub stosovno selyan I Zhugdi ta T Zdibiya Povstannya bulo pridushene silami vijskovih yakih v todishnomu prikordonnomu Proskurovi vistachalo Vidomo sho na pochatku XX stolittya selo razom iz susidnoyu Sharovechkoyu nalezhalo pomishiku Petru Petrovichu Cvyetu Radyanskij period Persha svitova vijna 1914 1918 roki i nacionalno vizvolni zmagannya 1917 1921 roki negativno vidobrazilis na svidomosti tuteshnih selyan Etnichni polyaki ne sprijmali sebe yak gromadyan Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na formuvannya takogo negativnogo svitoglyadu vplinula v tomu chisli potuzhna bilshovicka propaganda Chornoyu pelenoyu nakriv mackivchan Golodomor 1932 1933 rokiv Strashni podiyi zasvidchila zhitelka sela 1926 roku narodzhennya Budanova Bronislava Josipivna u virshi Dvoye lyudej pid tinom sidili yihni gubi shepotili yistonki prosili A yak nazad mi povertali voni vzhe mertvimi lezhali Zgaduye sho najbilshe lyudej pomerlo vlitku 1933 roku Vivozili yih bez truni bez hresta horonili Zgodom dlya tih hto vizhiv zlochinna radyanska vlada pidgotuvala pereselennya 1936 rik na Donbas de vimerli cili sela pustkoyu stoyali pusti hati 2 s 643 U 1937 1938 rokah represovanih akcij zaznalo 216 meshkanciv sela Mackivci Postrazhdali rodini Belyakiv Bigusiv Bondariv Valevah Gayur Gorohovskih Gurnickih Zdibeliv Ignativ Kozakiv Kokoshko Kurzhiyiv Lisyakiv Mazurikiv Milinskih Mihalciv Orlovskih Pahut Payukiv Pechajok Rekeliv Sobko Sov Stajnovskih Urod Hudenkih Hudeckih Shapovaliv Yanushevskih Yanchukiv Bagato mackivchan bulo zvinuvacheno u tak zvanomu posobnictvi polskij derzhavi takozh bagato selyan bulo zaslano v Kazahstan cherez te sho voni pogano spivpracyuvali z radyanskoyu vladoyu ne jshli v kolgospi Druga svitova vijna Na pochatku lipnya 1941 roku pochalasya nimecka okupaciya Na teritoriyi sela bulo stvoreno koncentracijnij tabir u yakij bulo zignano yevreyiv z navkolishnih sil ta Proskurova Zi spogadiv Bronislavi Josipivni Budanovoyi na teritoriyi teperishnoyi vodokachki stoyalo dvi konyushni Tudi nimci zignali yevreyiv z mista Proskurova i navkolishnih sil Nastelyali vseredini primishennya solomi Rankami vartovi gnali areshtantiv pid lis u storonu sogodnishnoyi ptahofabriki dobuvati v kar yeri pisok Znesileni vid golodu ta vazhkoyi praci dorosli ta diti z nashivkami Yuda zaznavali tortur ta znushan z boku vartovih Tragediya trapilasya 15 zhovtnya 1942 roku V yazniv getto pognali stroyem z lopatami do lisu de voni musili kopati veliku yamu Kilkasot branciv znesileni ta zamucheni movchki kopali sobi mogilu Lyudi v toj chas zbirali na gorodah kartoplyu Tiho bulo navkrugi nespodivano prolunali zvuki avtomatnih cherg Kriki zojki gvalt blagannya peremishuvalisya z zhalisnim dityachim plachem Tri dni potomu ruhalasya na mogili zemlya ale shucmani ta vijskovi v zhovtij uniformi pilno stezhili shob nihto ne vibravsya zvidti zhivim Ale she pid chas rozstrilu odnomu hlopchaku na im ya David Ruzi vdalosya vtekti Stavshi doroslim vin na vlasni koshti postaviv na comu misci pam yatnik Bagatoh zhiteliv sela bulo zabrano v polon na vazhki roboti do Nimechchini 13 bereznya 1944 roku radyanskimi bojovimi z yednannyami z boku Chornogo Ostrova bulo vignano nimeckih okupantiv Sogodennya I sogodni pam yatayut odnoselchani svoyih geroyiv Shanuyut i povazhayut Sovu Stanislava Grigorovicha Mordzyalko Gannu Ivanivnu Urodu Josipa Ivanovicha Bondara Kazimira Ivanovicha V seli prozhivaye druzhina Bondara Kazimira Ivanovicha Veronika Karlivna invalid Drugoyi svitovoyi vijni Bilya shkoli stoyit pam yatnik zagiblim radyanskim voyinam Na kladovishi ye pam yatnik zhertvam Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rokiv represovanim 1937 1938 rokiv ta Golodomoru 1932 1933 rokiv Monastir v Mackivcyah Na teritoriyi sela prozhivaye bagato polskomovnogo naselennya Vrahovuyuchi navit zmishani shlyubi priblizno 70 polyaki Ne zabuvayut voni svoyeyi batkivshini pidtrimuyut druzhni stosunki Tak gotuvalisya do priyizdu delegaciyi Polshi v lipni 1999 roku Dlya vshanuvannya ta vidpovidnoyi pidtrimki katolickih zvichayiv u seli bulo pobudovano hram Narodzhennya Presvyatoyi Divi Mariyi u 1990 h rokah Iniciatorom i kerivnikom budivnictva buv Francisk Byalobzhickij Hram zbuduvali na cvintari u pivnichno shidnij chastini sela Cej cvintar z yavivsya priblizno v 1930 h rokah bo same cim chasom datovani najstarshi mogili Nedaleko vid cvintarya bula rozmishena pridorozhnya kaplichka yaku znishili v 1937 roci Centr sela 8 veresnya 2010 roku na teritoriyi Mackovec pochav diyati odin iz chotiroh centriv v Ukrayini Ordenu svyatogo Franciska z Asizhu pid nazvoyu Brativ Menshih Oficijno parafiya bula zasnovana dekretom Kam yanec Podilskogo yepiskopa Leona Dubravskogo ta peredana Ordenu Brativ Menshih Konventualnih U 2010 2012 rokah tut pracyuvav nastoyatelem majbutnij yepiskop otec Edvard Kava yakij z inshimi bratami zmogli zgurtuvati selo ta stvoriti kulturnij oseredok Na sogodni koli vedetsya rozbudova kostela Tak za spriyannya brativ ta mackivchan bilya primishennya klubu ta shkoli u travni 2015 roku bulo vstanovleno semimetrovu statuyu Bogorodici 2016 roku zrobleno kapitalnij remont centralnoyi vulici Mackivciv z odnochasnim potochnim remontom perekrito dah Mackoveckoyi ZOSh U seli Mackivci teper na misci de kolis stoyav Lenin vozvelichuyetsya Matir Bozha Pid chas keruvannya novogo silskogo golovi v seli vidbulisya rizki i veliki zmini a same vsi vulici buli osvitleni svitlodiodnimi lihtarikami na stovpah i pochali kapitalnij remont dorig V budinku kulturi vstanovleni novi importni kondicioneri Takozh Mackovchani mayut voyiniv internalistiv yaki voyuvali v Afganistani Zhiteli sela buli uchasnikami Pomaranchevoyi revolyuciyi Revolyuciyi gidnosti ta vijni na shodi Ukrayini InfrastrukturaU seli isnuyut budinok kulturi feldshersko akusherskij punkt AZS WOG Mackovecka ZOSh I II stupeniv biblioteka kostol Narodzhennya Presvyatoyi Divi Mariyi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1069 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok polska 63 94 ukrayinska 32 34 rosijska 3 53 ugorska 0 19 OsvitaShkola u Mackivcyah zasnovana u 1913 roci Spochatku shkola bula semirichnoyu navchannya velosya polskoyu movoyu Z 1945 po 1994 roki bula ukrayinska pochatkova shkola A u 1994 roci rishennyam sesiyi Radi narodnih deputativ XXI sklikannya Sharovechkivskoyi silskoyi radi vidkrito nepovnu serednyu shkolu Vivchalasya polska mova fakultativno Zaklad perebuvaye u vlasnosti viddilu osviti molodi ta sportu Hmelnickoyi RDA Kermanichami sho ocholyuvali shkolu u period z 1996 po 2007 roki buli Mihalec Stanislav Stanislavovich ta z 2007 po 2015 Torchinska Alona Leonidivna Drugij rik pospil ocholyuye shkolu Chehomova Oksana Leonidivna vikladach ukrayinskoyi movi ta literaturi uchitel zarubizhnoyi literaturi vikladach psihologiyi za osvitoyu specialist vishoyi kategoriyi uchitel metodist zastupnik direktora z navchalno vihovnoyi roboti Ilyinska Tetyana Volodimirivna V seli takozh aktivno pracyuye budinok kulturi yakij ocholyuye Trembach Oksana Stanislavivna GalereyaBratska mogila zhertv fashizmu V yizd u Mackivci z boku Sharovechki Vulicya Franciskanska Budinok kulturi Pam yatnik zagiblim odnoselchanam Vulicya Andriyivska Vulicya Svyatogo Yana Pavla II vimoshena kaminnyam Stara kam yana brukivka na vulici Svyatogo Yana Pavla II Pole nepodalik selaPrimitki Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ