Мазу́ри (пол. Mazurzy, нім. Masuren) — мешканці південної частини Східної Пруссії, нащадки мазовшан.
Історія
У середньовіччя мешканців північної Мазовії називали мазурами. Між XIV і XVII ст. частина польських поселенців з цих країв емігрувала на південь земель хрестоносців, пізніше — Герцогство Пруссія та Королівство Пруссія. Раніше це були землі балтів завойовані хрестоносцями. Втім германські землі були не єдиними територіями розповсюдження, певна частка етнографічної групи емігрувала на Схід, до України, зокрема до Полтави.
Через наплив мазовшан в південну частину Мазурського поозер'я місцевість отримала назву «мазури». Опісля секуляризації ордену під час (реформації), як і більшість населення герцогства, вони навернулися в лютеранство, а сусідні мазовшани та [pl] залишилися католиками. Регіон став частиною Пруссії від 1701 року, а в 1871 році увійшов до складу Німецької імперії.
У першій половині XX століття мазури відокремлювали себе від решти поляків, зокрема під час [ru], коли переважна частина мазурів Східної Пруссії висловилися проти приєднання до Польщі.
1945-го, під час наступу радянських військ, частина мазурів подалися до ФРН. Після закінчення II СВ ті з них, що лишилися в НДР, були визнані «німцями» і, відповідно до підсумків Потсдамської конференції, депортовані до Німеччини.
Цікаві факти
- Популярна мазурка, відома як «польський» національний танець, завдячує своїй появі саме мазурам
Примітки
- Волошин Ю. В. Козаки і Посполиті: міська спільнота Полтави другої половини XVIII ст. (23 с.) К: К. І. С., 2016. — 356 с.
- Edward Gigilewicz, Mazurzy, w: Encyklopedia Białych Plam, t. XII, Radom 2003, s. 32. (пол.)
Джерела
- Piotr Eberhardt, Jan Owsinski, Ethnic groups and population changes in 20th-century Central-Eastern Europe: history, data, analysis, M.E. Sharpe, 2003, p. 166,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mazu ri pol Mazurzy nim Masuren meshkanci pivdennoyi chastini Shidnoyi Prussiyi nashadki mazovshan Mazuri u skladi Shidnoyi PrussiyiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mazuri znachennya IstoriyaU serednovichchya meshkanciv pivnichnoyi Mazoviyi nazivali mazurami Mizh XIV i XVII st chastina polskih poselenciv z cih krayiv emigruvala na pivden zemel hrestonosciv piznishe Gercogstvo Prussiya ta Korolivstvo Prussiya Ranishe ce buli zemli baltiv zavojovani hrestonoscyami Vtim germanski zemli buli ne yedinimi teritoriyami rozpovsyudzhennya pevna chastka etnografichnoyi grupi emigruvala na Shid do Ukrayini zokrema do Poltavi Cherez napliv mazovshan v pivdennu chastinu Mazurskogo poozer ya miscevist otrimala nazvu mazuri Opislya sekulyarizaciyi ordenu pid chas reformaciyi yak i bilshist naselennya gercogstva voni navernulisya v lyuteranstvo a susidni mazovshani ta pl zalishilisya katolikami Region stav chastinoyu Prussiyi vid 1701 roku a v 1871 roci uvijshov do skladu Nimeckoyi imperiyi U pershij polovini XX stolittya mazuri vidokremlyuvali sebe vid reshti polyakiv zokrema pid chas ru koli perevazhna chastina mazuriv Shidnoyi Prussiyi vislovilisya proti priyednannya do Polshi 1945 go pid chas nastupu radyanskih vijsk chastina mazuriv podalisya do FRN Pislya zakinchennya II SV ti z nih sho lishilisya v NDR buli viznani nimcyami i vidpovidno do pidsumkiv Potsdamskoyi konferenciyi deportovani do Nimechchini Cikavi faktiPopulyarna mazurka vidoma yak polskij nacionalnij tanec zavdyachuye svoyij poyavi same mazuramPrimitkiVoloshin Yu V Kozaki i Pospoliti miska spilnota Poltavi drugoyi polovini XVIII st 23 s K K I S 2016 356 s ISBN 978 617 684 135 7 Edward Gigilewicz Mazurzy w Encyklopedia Bialych Plam t XII Radom 2003 s 32 pol DzherelaPiotr Eberhardt Jan Owsinski Ethnic groups and population changes in 20th century Central Eastern Europe history data analysis M E Sharpe 2003 p 166 ISBN 0 7656 0665 8