Вайсер Володимир Зельманович

Володи́мир Зе́льманович Ва́йсер (17 липня 1921, Проскурів — 20 грудня 1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки Другої світової війни командир танку 2-го танкового батальйону 111-ї Новоград-Волинської танкової бригади 25-го танкового корпусу 60-ї армії 1-го Українського фронту, молодший лейтенант.

Володимир Зельманович Вайсер
Народження	17 липня 1921(1921-07-17) Проскурів
Смерть	20 грудня 1943(1943-12-20) (22 роки) Малинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1940—1943
Партія	КПРС
Звання	молодший лейтенант
Командування	танк 2-го танкового батальйону 111-ї Новоград-Волинської танкової бригади 25-го танкового корпусу 60-ї армії 1-го Українського фронту
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди
Вайсер Володимир Зельманович у Вікісховищі

Біографія

Народився 17 липня 1921 року в Проскурові (нині Хмельницький) Хмельницької області. Єврей. Член ВЛКСМ з 1937 року. У 1939 році закінчив середню школу.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У боях Другої світової війни з червня 1941 року. Закінчив танкові курси у м. Ульянівську. Воював на Південно-Західному, Донському і 1-му Українському фронті фронтах. За особливу військову майстерність і мужність, виявлену в боях на 1-му Українському фронті, В. З. Вайсеру присвоїли звання молодшого лейтенанта і призначили командиром танка Т-34.

У грудні 1943 року бригада, в якій служив Володимир Вайсер, обороняла станцію Чоповичі на Житомирщині від контрнаступу німецької армії, яка прагнула знову прорватися до Києва. 20 грудня танковий екіпаж В. Вайсера, утримуючи важливу стратегічну позицію, вступив у нерівний бій, в якому одразу знищив три танки та два бронетранспортери ворога. Але під шквальним вогнем противника машина В. Вайсера запалала. За наказом молодшого лейтенанта поранені члени екіпажу покинули танк і загасили вогонь, а сам командир залишився у машині та продовжував бій, знищивши ще два бронетранспортери. Сильний вогонь ворожих самоходок черговий раз вразив танк і знову підпалив його, важко поранило стрільця башти, гвардії молодший лейтенант Вайсер був вбитий і згорів разом з танком.

надгробна плита

Останки танкіста поховали на станції Чоповичі у братській могилі в числі 90 військових, що загинули в бою за визволення станції Чоповичі.

Нагороди

• Знак «Гвардія»
• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 серпня 1944 року за безприкладну мужність і героїзм молодшому лейтенанту Володимиру Зельмановичу Вайсеру посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу та орден Леніна.
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (посмертно)

Вшанування пам'яті

Його іменем названо одну з вулиць Хмельницького. Також вулиця Вайсера є у місті Малин.

Література

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
• Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985(рос.)