Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2020) |
Греча́ни — мікрорайон на західній околиці міста Хмельницького. До 1946 року — село. У мікрорайоні є однойменна станція Укрзалізниці.
| Гречани Хмельницький | ||||
 Мікрорайон Гречани | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°26′23″ пн. ш. 26°55′50″ сх. д. / 49.43972222224999769° пн. ш. 26.93055555558333580° сх. д.Координати: 49°26′23″ пн. ш. 26°55′50″ сх. д. / 49.43972222224999769° пн. ш. 26.93055555558333580° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Адмінодиниця | Хмельницький | |||
| Поштовий індекс | 29014, 29025 | |||
| Головні вулиці | Курчатова, , Вокзальна, Волочиська | |||
| Підприємства | ВО «Алмаз», завод «Нева», завод «Термопластавтомат» | |||
| Заклади освіти та культури | Ліцей №15 ім. О. Співачука, СЗОШ №29, НВК №7, СЗОШ №20 | |||
| Парки | Сквер біля СКЦ «Плоскирів»,парк ім. М.Чекмана | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Гречани | |||
| Карта | ||||
Історія
Колишнє старовинне поселення Reczana (лат.), надалі назва трансформувалась в Гречани (ws. Hreczana, Greczany), нині — мікрорайон Гречани на західній околиці міста Хмельницький. Перша письменна згадка про дату заснування села Гречани під назвою Reczana, що біля Плоскирова, зафіксоване у середньовічних картах XVI ст. французького картографа Гійома Левассера де Боплана, котрий складав свої карти в період з початку 1630-х до 1648 року, перебуваючи в Україні. Згадування про існування поселення Гречани вже у 1616 році зафіксоване у «Географічному словнику Королівства Польського та інших країв слов'янських».
В середині XVII століття воно разом з селами Лезневе, Олешин, Шаровечка, Мацьківці, Заріччя та іншими вже входило до складу Плоскирівського староства (тепер — Хмельницький та околиці). Проте після встановлення у 1672 році турецького панування поселення прийшло у повне запустіння. Коли 1699 року турки залишили Поділля, Плоскирівське староство знову повернулися у володіння польських панів Замойських. Аби швидко підняти з руїни свої маєтки, Томаш Йозеф Замойський за активної участі своєї матері Анни Гнинської, яка на той час успішно керувала інтересами усієї великої родини Замойських, розпочав переселення селян Мазовії, мазурів, на свої подільські землі. Отримавши від польського короля пільги для новопоселенців, родина Замойських навесні 1700 року спорядила з Мазовії перший караван колоністів-мазурів, котрі сім'ями вирушили у далеке для них Поділля. Так у Плоскирові та навколишніх селах з'явились мазури, нащадки яких тепер і складають основу католицького населення Хмельницького. Значна частина тих польських переселенців одержала землю у спустошених Гречанах. Село швидко відновилось, в середині XVIII століття тут з'явились млин, ґуральня та корчма.
В XIX столітті Гречани належали поміщикові Сергію Нахімову, якій був онуком Миколи Степановича Нахімова, рідного брата відомого російського адмірала. Мав юридичну освіту, жив та працював у Москві, а літо проводив у своєму Гречанському маєтку. Він мав великий авторитет у Москві, товаришував із Левом Толстим, як меценат підтримував медицину та освіту. Проте найбільше прославився Сергій Нахімов своєю активною діяльністю у товаристві по боротьбі з алкоголізмом. Сам не зловживав, членам своєї родини заборонив зловживати, а у своєму маєтку закрив корчму та увів «сухий закон». Більш того, на дорозі, що вела з Проскурова, поставив варту, яка не пропускала до Гречан тих селян, що верталися з міста напідпитку. На кошти Сергія Нахімова провели чимало безкоштовних народних лекторіїв про згубну дію алкоголю, а у знаменитому словнику Брокгауза і Ефрона світ побачив велику статтю «Пияцтво і боротьба з ним» (1898 рік, том 50) під авторством гречанського поміщика. За даними перепису 1897 року в Гречанах мешкали 2182 особи.
У лютому 1927 року в селі створили сільську раду. Тоді в селі проживало 3656 осіб, в тому числі 3408 поляків, 187 українців та 53 росіянина. В сільську раду тоді було обрано 52 депутати: 51 поляк та 1 українець. Адміністративна та ділова кореспонденція велася польською мовою. Гречанська польська рада була ліквідована в часи початку репресій в СРСР у 1935 році. У 1927 році в Гречанах було 802 одноосібних господарства, з котрих було засновано колгосп (котрий спочатку називали комунією).
У 1926 році на околиці села була збудована католицька капличка, котра з часом перетворилась у костел Святої Анни.
У 1929 році громада села на власні кошти збудувала в Гречанах Народний Дім (Дом Людовий), у якому була трирічна школа з польською мовою навчання, також там був культурний осередок польської культури. Саме створення цих двох осередків роками зберігали самобутність традицій польської культури у Гречанах.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 120 жителів села, з них встановлено імена 109 жертв.
Під час репресій 1936 р. примусово виселено було майже половину села, внаслідок чого в Казахстані утворився новий населений пункт Новогречановка. Висилали, переважно, поляків, у тому числі за «участь в релігійній організації». До Казахстану сім'ї вивозили у товарних вагонах..
Гречани — залізниця і депо
Докорінно життя села змінилося у 1913 році, коли Товариство Подільської залізниці збудувало тут станцію, паровозне депо (нині — локомотивне депо Гречани) та залізничні майстерні. Після відкриття у 1913—1914 роках на Подільській залізниці руху потягів від Проскурова до Шепетівки та Кам'янця-Подільського саме станція Гречани стала вантажним залізничним вузлом. Тому не дивно, що під час військових дій Гречани іноді відігравали у стратегічному плані більшу роль, ніж Проскурів. Так, навіть перший в історії міста наліт ворожої авіації, що стався під час Першої світової у 1915 році, був спрямований саме на Гречани. Німецький літак, подолавши лінію фронту, скинув дві бомби на станцію. Під час революцій та громадянської війни 1917—1921 років Гречани стали форпостом більшовиків Проскурівського повіту. Тут на станції та в депо була організована Гречанська Червона гвардія, діяли революційні комітети, ремонтувались та формувались червоноармійські бронепотяги.
В роки Другої світової війни Гречани були під пильним наглядом окупантів. Проте це не завадило залізничникам вже у 1941 році створити підпільну антифашистську групу, яка виводила з ладу техніку, зривала рух потягів, проводила інші диверсії. Імена Людвіка Пірковського, Харитона Саварчука, Вельгельміни Ручковської (Рушковської), Степана Грибова (Гриба) та інших гречанських підпільників навічно вписані в героїчну історію опору. Запеклі бої розгорнулися за Гречани під час визволення у березні 1944 року, коли на станцію вели наступ частини 127-ї стрілецької дивізії полковника Говорова.
Після визволення багато уродженців Гречан поповнили ряди наступаючої радянської армії.
У складі міста
1 червня 1946 року приміське село Гречани було приєднане до міста Проскурів. На сьогодні у Гречанському мікрорайоні можна виділити Ближні Гречани — від Центрального парку культури та відпочинку здовж Південного Бугу й залізниці до естакади вул. Західно-Окружної; та Дальні Гречани — від естакади до західної околиці міста. У 1950-1960-х роках розбудовується соціальна інфраструктура залізничників (житлові багатоквартирні будинки, лікарня, парк, стадіон та інше), у 1970-1980-х роках формуються житлово-промислові квартали Ближніх Гречан (заводи термопластавтоматів та «Нева», багатоповерхівки, торговельні та освітні заклади тощо). Головною магістраллю стає вулиця Курчатова.
Мікрорайон Гречани територіально доволі великий, має 24 вулиці, 13 провулків та 4 проїзди.
Вулиця Вишнева в мікрорайоні Ближні Гречани, простягнулася від річки Плоскої (поблизу місця перетину її залізницею) до вулиці Західно-Окружної, має переважно приватну забудову (окрім останніх кварталів). Вулиця сформувалася та отримала свою назву ще за часів існування приміського села Гречани.
Вулиця Вокзальна сформувалася та отримала свою назву у 1920-х роках за часів існування приміського села Гречани. Пролягає від вулиці Проскурівського підпілля через приватну забудову Ближніх Гречан до кварталів промислової забудови залізничної станції Гречани. До 2000 року вулиця Вокзальна продовжувалася також з іншого боку залізниці до вокзалу станції Гречани (звідси й отримала назву). Але у 2000 році привокзальна частина вулиці була перейменована на честь Б. С. Олійника.
Вулиця Волочиська у Дальніх Гречанах пролягає вздовж залізниці Волочиського напрямку (звідси й назва), від вулиці Західно-Окружної до західної околиці міста при виїзді на Чорний Острів. Вулиця сформувалася та отримала назву під час будівництва станції та депо.
Локомотивне депо та станція Гречани — найстаріші підприємства мікрорайону. У лютому 1909 року було створено акціонерне товариство «Подільська залізниця», яке мало за мету будівництво залізниці від Кам'янця-Подільського через Проскурів, Шепетівку, Коростень до Жлобина (Білорусь). У серпні того ж року почалось спорудження залізничного полотна, а наступного року — основного паровозного депо. Нині в депо Гречани понад 500 працівників, тепловозний парк — 44 локомотиви.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2010. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 28 травня 2019.
- Хмельницький. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Новости Казахстана и мира - свежие новости дня на inform.kz. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 17 січня 2021.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.06.1946 «Про розширення міської смуги міста Проскурова Кам'янець-Подільської області»
Посилання
- Район Гречани в м. Хмельницькому [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2020 Grecha ni mikrorajon na zahidnij okolici mista Hmelnickogo Do 1946 roku selo U mikrorajoni ye odnojmenna stanciya Ukrzaliznici Grechani HmelnickijGrechani Mikrorajon Grechani Zagalna informaciya 49 26 23 pn sh 26 55 50 sh d 49 43972222224999769 pn sh 26 93055555558333580 sh d 49 43972222224999769 26 93055555558333580 Koordinati 49 26 23 pn sh 26 55 50 sh d 49 43972222224999769 pn sh 26 93055555558333580 sh d 49 43972222224999769 26 93055555558333580Krayina UkrayinaAdminodinicya HmelnickijPoshtovij indeks 29014 29025Golovni vulici Kurchatova Vokzalna VolochiskaPidpriyemstva VO Almaz zavod Neva zavod Termoplastavtomat Zakladi osviti ta kulturi Licej 15 im O Spivachuka SZOSh 29 NVK 7 SZOSh 20Parki Skver bilya SKC Ploskiriv park im M Chekmana Transport Zaliznichna infrastruktura Grechani Karta Grechani roztashuvannya na karti Avstro Ugorshini u 1910 rociIstoriyaKolishnye starovinne poselennya Reczana lat nadali nazva transformuvalas v Grechani ws Hreczana Greczany nini mikrorajon Grechani na zahidnij okolici mista Hmelnickij Persha pismenna zgadka pro datu zasnuvannya sela Grechani pid nazvoyu Reczana sho bilya Ploskirova zafiksovane u serednovichnih kartah XVI st francuzkogo kartografa Gijoma Levassera de Boplana kotrij skladav svoyi karti v period z pochatku 1630 h do 1648 roku perebuvayuchi v Ukrayini Zgaduvannya pro isnuvannya poselennya Grechani vzhe u 1616 roci zafiksovane u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih krayiv slov yanskih V seredini XVII stolittya vono razom z selami Lezneve Oleshin Sharovechka Mackivci Zarichchya ta inshimi vzhe vhodilo do skladu Ploskirivskogo starostva teper Hmelnickij ta okolici Prote pislya vstanovlennya u 1672 roci tureckogo panuvannya poselennya prijshlo u povne zapustinnya Koli 1699 roku turki zalishili Podillya Ploskirivske starostvo znovu povernulisya u volodinnya polskih paniv Zamojskih Abi shvidko pidnyati z ruyini svoyi mayetki Tomash Jozef Zamojskij za aktivnoyi uchasti svoyeyi materi Anni Gninskoyi yaka na toj chas uspishno keruvala interesami usiyeyi velikoyi rodini Zamojskih rozpochav pereselennya selyan Mazoviyi mazuriv na svoyi podilski zemli Otrimavshi vid polskogo korolya pilgi dlya novoposelenciv rodina Zamojskih navesni 1700 roku sporyadila z Mazoviyi pershij karavan kolonistiv mazuriv kotri sim yami virushili u daleke dlya nih Podillya Tak u Ploskirovi ta navkolishnih selah z yavilis mazuri nashadki yakih teper i skladayut osnovu katolickogo naselennya Hmelnickogo Znachna chastina tih polskih pereselenciv oderzhala zemlyu u spustoshenih Grechanah Selo shvidko vidnovilos v seredini XVIII stolittya tut z yavilis mlin guralnya ta korchma V XIX stolitti Grechani nalezhali pomishikovi Sergiyu Nahimovu yakij buv onukom Mikoli Stepanovicha Nahimova ridnogo brata vidomogo rosijskogo admirala Mav yuridichnu osvitu zhiv ta pracyuvav u Moskvi a lito provodiv u svoyemu Grechanskomu mayetku Vin mav velikij avtoritet u Moskvi tovarishuvav iz Levom Tolstim yak mecenat pidtrimuvav medicinu ta osvitu Prote najbilshe proslavivsya Sergij Nahimov svoyeyu aktivnoyu diyalnistyu u tovaristvi po borotbi z alkogolizmom Sam ne zlovzhivav chlenam svoyeyi rodini zaboroniv zlovzhivati a u svoyemu mayetku zakriv korchmu ta uviv suhij zakon Bilsh togo na dorozi sho vela z Proskurova postaviv vartu yaka ne propuskala do Grechan tih selyan sho vertalisya z mista napidpitku Na koshti Sergiya Nahimova proveli chimalo bezkoshtovnih narodnih lektoriyiv pro zgubnu diyu alkogolyu a u znamenitomu slovniku Brokgauza i Efrona svit pobachiv veliku stattyu Piyactvo i borotba z nim 1898 rik tom 50 pid avtorstvom grechanskogo pomishika Za danimi perepisu 1897 roku v Grechanah meshkali 2182 osobi U lyutomu 1927 roku v seli stvorili silsku radu Todi v seli prozhivalo 3656 osib v tomu chisli 3408 polyakiv 187 ukrayinciv ta 53 rosiyanina V silsku radu todi bulo obrano 52 deputati 51 polyak ta 1 ukrayinec Administrativna ta dilova korespondenciya velasya polskoyu movoyu Grechanska polska rada bula likvidovana v chasi pochatku represij v SRSR u 1935 roci U 1927 roci v Grechanah bulo 802 odnoosibnih gospodarstva z kotrih bulo zasnovano kolgosp kotrij spochatku nazivali komuniyeyu U 1926 roci na okolici sela bula zbudovana katolicka kaplichka kotra z chasom peretvorilas u kostel Svyatoyi Anni U 1929 roci gromada sela na vlasni koshti zbuduvala v Grechanah Narodnij Dim Dom Lyudovij u yakomu bula tririchna shkola z polskoyu movoyu navchannya takozh tam buv kulturnij oseredok polskoyi kulturi Same stvorennya cih dvoh oseredkiv rokami zberigali samobutnist tradicij polskoyi kulturi u Grechanah Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 120 zhiteliv sela z nih vstanovleno imena 109 zhertv Pid chas represij 1936 r primusovo viseleno bulo majzhe polovinu sela vnaslidok chogo v Kazahstani utvorivsya novij naselenij punkt Novogrechanovka Visilali perevazhno polyakiv u tomu chisli za uchast v religijnij organizaciyi Do Kazahstanu sim yi vivozili u tovarnih vagonah Grechani zaliznicya i depo Mikrorajon Blizhni Grechani Dokorinno zhittya sela zminilosya u 1913 roci koli Tovaristvo Podilskoyi zaliznici zbuduvalo tut stanciyu parovozne depo nini lokomotivne depo Grechani ta zaliznichni majsterni Pislya vidkrittya u 1913 1914 rokah na Podilskij zaliznici ruhu potyagiv vid Proskurova do Shepetivki ta Kam yancya Podilskogo same stanciya Grechani stala vantazhnim zaliznichnim vuzlom Tomu ne divno sho pid chas vijskovih dij Grechani inodi vidigravali u strategichnomu plani bilshu rol nizh Proskuriv Tak navit pershij v istoriyi mista nalit vorozhoyi aviaciyi sho stavsya pid chas Pershoyi svitovoyi u 1915 roci buv spryamovanij same na Grechani Nimeckij litak podolavshi liniyu frontu skinuv dvi bombi na stanciyu Pid chas revolyucij ta gromadyanskoyi vijni 1917 1921 rokiv Grechani stali forpostom bilshovikiv Proskurivskogo povitu Tut na stanciyi ta v depo bula organizovana Grechanska Chervona gvardiya diyali revolyucijni komiteti remontuvalis ta formuvalis chervonoarmijski bronepotyagi V roki Drugoyi svitovoyi vijni Grechani buli pid pilnim naglyadom okupantiv Prote ce ne zavadilo zaliznichnikam vzhe u 1941 roci stvoriti pidpilnu antifashistsku grupu yaka vivodila z ladu tehniku zrivala ruh potyagiv provodila inshi diversiyi Imena Lyudvika Pirkovskogo Haritona Savarchuka Velgelmini Ruchkovskoyi Rushkovskoyi Stepana Gribova Griba ta inshih grechanskih pidpilnikiv navichno vpisani v geroyichnu istoriyu oporu Zapekli boyi rozgornulisya za Grechani pid chas vizvolennya u berezni 1944 roku koli na stanciyu veli nastup chastini 127 yi strileckoyi diviziyi polkovnika Govorova Vechir nad Grechanami Pislya vizvolennya bagato urodzhenciv Grechan popovnili ryadi nastupayuchoyi radyanskoyi armiyi U skladi mista Kostel svyatoyi Anni 1 chervnya 1946 roku primiske selo Grechani bulo priyednane do mista Proskuriv Na sogodni u Grechanskomu mikrorajoni mozhna vidiliti Blizhni Grechani vid Centralnogo parku kulturi ta vidpochinku zdovzh Pivdennogo Bugu j zaliznici do estakadi vul Zahidno Okruzhnoyi ta Dalni Grechani vid estakadi do zahidnoyi okolici mista U 1950 1960 h rokah rozbudovuyetsya socialna infrastruktura zaliznichnikiv zhitlovi bagatokvartirni budinki likarnya park stadion ta inshe u 1970 1980 h rokah formuyutsya zhitlovo promislovi kvartali Blizhnih Grechan zavodi termoplastavtomativ ta Neva bagatopoverhivki torgovelni ta osvitni zakladi tosho Golovnoyu magistrallyu staye vulicya Kurchatova Mikrorajon Grechani teritorialno dovoli velikij maye 24 vulici 13 provulkiv ta 4 proyizdi Vulicya Vishneva v mikrorajoni Blizhni Grechani prostyagnulasya vid richki Ploskoyi poblizu miscya peretinu yiyi zalizniceyu do vulici Zahidno Okruzhnoyi maye perevazhno privatnu zabudovu okrim ostannih kvartaliv Vulicya sformuvalasya ta otrimala svoyu nazvu she za chasiv isnuvannya primiskogo sela Grechani Viglyad na grechansku promzonu Vulicya Vokzalna sformuvalasya ta otrimala svoyu nazvu u 1920 h rokah za chasiv isnuvannya primiskogo sela Grechani Prolyagaye vid vulici Proskurivskogo pidpillya cherez privatnu zabudovu Blizhnih Grechan do kvartaliv promislovoyi zabudovi zaliznichnoyi stanciyi Grechani Do 2000 roku vulicya Vokzalna prodovzhuvalasya takozh z inshogo boku zaliznici do vokzalu stanciyi Grechani zvidsi j otrimala nazvu Ale u 2000 roci privokzalna chastina vulici bula perejmenovana na chest B S Olijnika Vulicya Volochiska u Dalnih Grechanah prolyagaye vzdovzh zaliznici Volochiskogo napryamku zvidsi j nazva vid vulici Zahidno Okruzhnoyi do zahidnoyi okolici mista pri viyizdi na Chornij Ostriv Vulicya sformuvalasya ta otrimala nazvu pid chas budivnictva stanciyi ta depo Lokomotivne depo ta stanciya Grechani najstarishi pidpriyemstva mikrorajonu U lyutomu 1909 roku bulo stvoreno akcionerne tovaristvo Podilska zaliznicya yake malo za metu budivnictvo zaliznici vid Kam yancya Podilskogo cherez Proskuriv Shepetivku Korosten do Zhlobina Bilorus U serpni togo zh roku pochalos sporudzhennya zaliznichnogo polotna a nastupnogo roku osnovnogo parovoznogo depo Nini v depo Grechani ponad 500 pracivnikiv teplovoznij park 44 lokomotivi Div takozhVulicya Zahidno OkruzhnaPrimitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2010 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 28 travnya 2019 Hmelnickij Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Novosti Kazahstana i mira svezhie novosti dnya na inform kz Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 01 06 1946 Pro rozshirennya miskoyi smugi mista Proskurova Kam yanec Podilskoyi oblasti PosilannyaRajon Grechani v m Hmelnickomu 22 chervnya 2011 u Wayback Machine