Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балала йка балаба йка російський народний щипковий музичний інструмент що походить ймовірно від старовинної домри Характ

Балалайка

Балалайка

Балала́йка, балаба́йка — російський народний щипковий музичний інструмент, що походить, ймовірно, від старовинної домри. Характерними прийомами звуковидобування є брязкання і тремоло — удари вказівним пальцем по всіх струнах одночасно.

Балалайка
image
Балалайка
Балалайка
Класифікація струнний щипковий музичний інструмент, Хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.321[1]
Діапазон
\new Staff \with {\remove "Time_signature_engraver"} {\time 2/1 <e' e' a'>1 \glissando \set Staff.ottavation = #"8" a'' }
Подібні інструменти
image Балалайка у Вікісховищі

Балалайка є досить поширеним музичним інструментом, який вивчається в академічних музичних навчальних закладах Росії, Білорусі, України і Казахстану. Термін навчання на балалайці в дитячій музичній школі становить 5–7 років (залежно від віку учня), в середньому навчальному закладі 4 роки, а у вищому — 4–5 років. Репертуар: обробки народних пісень, перекладання класичних творів, авторська музика.

Історія

image
Картина Жана-Батиста Принца «Гравець на балалайці», 1764 року

Перша письмова згадка про балалайку міститься в документі від 23 (13) червня 1688 року «Память зі в Малоросійський приказ», в якому, серед іншого, повідомляється, що в Москві: «У Стрілецький приказ наведені арзамасец посадський чоловік Савка Федоров син Селезньов та Шенкурського повіту палацової Важеської волості селянин Івашко Дмитрієв, а з ними принесена балалайка для того, що вони їхали на візницькому коневі у в Яузькі ворота, співали пісень і в ту балалайку грали та караульних стрільців, які стояли біля Яузьких воріт на варті, лаяли»

image в Стрелецкий приказ приведены арзамасец посадский человек Савка Фёдоров сын Селезнев да Шенкурского уезду дворцовой Важеской волости крестьянин Ивашко Дмитриев, а с ними принесена балалайка для того, что они ехали на извозничье лошади в телеге в Яуские ворота, пели песни и в тое балалайку играли и караульных стрельцов, которые стояли у Яуских ворот на карауле, бранили image

Відома з початку XVIII століття, має три струни, походить від старовинного тюркського музичного інструмента домри. Деякі дослідники вважають, що балалайка виникла в побуті скоморохів після монгольського завоювання, була відроджена й модернізована В. Андрєєвим у кінці XIX ст., набула поширення й в Україні. На балалайці грають, ударяючи пальцями правої руки по струнах. Наприкінці XIX століття В. В. Андрєєв удосконалив Балалайку, створив її різновиди.

Застосовуються:

  1. Балалайка-прима,
  2. Балалайка-секунда,
  3. Балалайка-альт,
  4. Балалайка-бас,
  5. Балалайка-контрабас.
image
Картина Жана-Батиста Принца «Гра на балалайці», 1769 року

Основні прийоми звуковидобування — брязкання пальцями правої руки (без великого пальця), тремоло, pizzicato, glissando, флажолети тощо. Балалайка використовується як оркестровий, ансамбльовий і сольний інструмент.

В українській мові вперше назва засвідчена як «балабайка» у записах щоденника XVIII століття, в якому розповідається про людей, що заїхали до татарина, котрий грав у балабайку. Спочатку являла собою довгий інструмент із двома струнами та була вдосконалена в XIX ст. російськими музикантами до сучасного вигляду.

Інша згадка балалайки сягає жовтня 1700 року у зв'язку з бійкою, яка сталася у Верхотурському повіті. За свідченням ямщиків Проньки й Олексія Баянова, дворовий чоловік стольника воєводи К. П. Козлова І. Пашков ганявся за ними та «бив їх балалайкою».

Наступне письмове джерело, в якому згадується балалайка, — підписаний Петром I «Реєстр», що припадає на 1714 рів: у Санкт-Петербурзі, під час весілля блазня, «князя-папи» Н. М. Зотова, крім інших інструментів, які несли ряжені, було названо чотири балалайки.

Конструкція

Довжина балалайки становить від 60–70 см (балалайка-прима) до 1,7 метра (балалайка-контрабас). Корпус трикутної (в XVIII—XIX століттях також овальної), злегка зігнутої форми, що складається з окремих (5–7) сегментів. Головка грифа злегка відігнута назад. Струни металеві (в XVIII столітті жильні; у сучасних балалайок дві з них — нейлонові або карбонові). На грифі сучасної балалайки — 16–31 металевих ладів (до кінця XIX століття — 5–7 нав'язних ладів).

Примітки

  1. Consortium M. Revision of the Hornbostel-Sachs Classification of Musical Instruments by the MIMO Consortium
    d:Track:Q42968453
  2. Балабайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Модр, Антонин (1959). Музыкальные инструменты (Російська) . Москва: Музгиз. с. 267.
  4. , ф. 229, оп. 1, ед. хр. 189, л. 159
  5. Балабайка // Історичний словник українського язика Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х., 1930-32. — Т. 1. — XXIV + 948 с. Зошит 1: А — Глу. — С. 52.

Джерела

  • Балалайка // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959—1965.
  • Юцевич Є., Безп'ятов Є. Оркестр народних інструментів. К., 1948.
  • Давидов М. Історія виконавства на народних інструментах (українська академічна школа). — К., 2005.
  • Балалайка // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 129.

Література

  • Балалайка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 68. — 1000 екз.
  • Використання балалайки у виконавській діяльності дитячого музично-інструментального колективу: навч.-метод. посіб. / Ю. А. Шевченко. — Херсон: ФОП Грінь Д. С., 2013. — 126 с. — .
  • Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. — К., 1998.

Посилання


image Це незавершена стаття про музичні інструменти.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Balala jka balaba jka rosijskij narodnij shipkovij muzichnij instrument sho pohodit jmovirno vid starovinnoyi domri Harakternimi prijomami zvukovidobuvannya ye bryazkannya i tremolo udari vkazivnim palcem po vsih strunah odnochasno BalalajkaBalalajkaBalalajkaKlasifikaciya strunnij shipkovij muzichnij instrument HordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 321 321 1 DiapazonPodibni instrumenti Domra Mandolina Ukulele Bandurka Balalajka u Vikishovishi Balalajka ye dosit poshirenim muzichnim instrumentom yakij vivchayetsya v akademichnih muzichnih navchalnih zakladah Rosiyi Bilorusi Ukrayini i Kazahstanu Termin navchannya na balalajci v dityachij muzichnij shkoli stanovit 5 7 rokiv zalezhno vid viku uchnya v serednomu navchalnomu zakladi 4 roki a u vishomu 4 5 rokiv Repertuar obrobki narodnih pisen perekladannya klasichnih tvoriv avtorska muzika IstoriyaKartina Zhana Batista Princa Gravec na balalajci 1764 roku Persha pismova zgadka pro balalajku mistitsya v dokumenti vid 23 13 chervnya 1688 roku Pamyat zi v Malorosijskij prikaz v yakomu sered inshogo povidomlyayetsya sho v Moskvi U Strileckij prikaz navedeni arzamasec posadskij cholovik Savka Fedorov sin Seleznov ta Shenkurskogo povitu palacovoyi Vazheskoyi volosti selyanin Ivashko Dmitriyev a z nimi prinesena balalajka dlya togo sho voni yihali na viznickomu konevi u v Yauzki vorota spivali pisen i v tu balalajku grali ta karaulnih strilciv yaki stoyali bilya Yauzkih vorit na varti layali v Streleckij prikaz privedeny arzamasec posadskij chelovek Savka Fyodorov syn Seleznev da Shenkurskogo uezdu dvorcovoj Vazheskoj volosti krestyanin Ivashko Dmitriev a s nimi prinesena balalajka dlya togo chto oni ehali na izvozniche loshadi v telege v Yauskie vorota peli pesni i v toe balalajku igrali i karaulnyh strelcov kotorye stoyali u Yauskih vorot na karaule branili Vidoma z pochatku XVIII stolittya maye tri struni pohodit vid starovinnogo tyurkskogo muzichnogo instrumenta domri Deyaki doslidniki vvazhayut sho balalajka vinikla v pobuti skomorohiv pislya mongolskogo zavoyuvannya bula vidrodzhena j modernizovana V Andryeyevim u kinci XIX st nabula poshirennya j v Ukrayini Na balalajci grayut udaryayuchi palcyami pravoyi ruki po strunah Naprikinci XIX stolittya V V Andryeyev udoskonaliv Balalajku stvoriv yiyi riznovidi Zastosovuyutsya Balalajka prima Balalajka sekunda Balalajka alt Balalajka bas Balalajka kontrabas Kartina Zhana Batista Princa Gra na balalajci 1769 roku Osnovni prijomi zvukovidobuvannya bryazkannya palcyami pravoyi ruki bez velikogo palcya tremolo pizzicato glissando flazholeti tosho Balalajka vikoristovuyetsya yak orkestrovij ansamblovij i solnij instrument V ukrayinskij movi vpershe nazva zasvidchena yak balabajka u zapisah shodennika XVIII stolittya v yakomu rozpovidayetsya pro lyudej sho zayihali do tatarina kotrij grav u balabajku Spochatku yavlyala soboyu dovgij instrument iz dvoma strunami ta bula vdoskonalena v XIX st rosijskimi muzikantami do suchasnogo viglyadu Insha zgadka balalajki syagaye zhovtnya 1700 roku u zv yazku z bijkoyu yaka stalasya u Verhoturskomu poviti Za svidchennyam yamshikiv Pronki j Oleksiya Bayanova dvorovij cholovik stolnika voyevodi K P Kozlova I Pashkov ganyavsya za nimi ta biv yih balalajkoyu Nastupne pismove dzherelo v yakomu zgaduyetsya balalajka pidpisanij Petrom I Reyestr sho pripadaye na 1714 riv u Sankt Peterburzi pid chas vesillya blaznya knyazya papi N M Zotova krim inshih instrumentiv yaki nesli ryazheni bulo nazvano chotiri balalajki KonstrukciyaDovzhina balalajki stanovit vid 60 70 sm balalajka prima do 1 7 metra balalajka kontrabas Korpus trikutnoyi v XVIII XIX stolittyah takozh ovalnoyi zlegka zignutoyi formi sho skladayetsya z okremih 5 7 segmentiv Golovka grifa zlegka vidignuta nazad Struni metalevi v XVIII stolitti zhilni u suchasnih balalajok dvi z nih nejlonovi abo karbonovi Na grifi suchasnoyi balalajki 16 31 metalevih ladiv do kincya XIX stolittya 5 7 nav yaznih ladiv PrimitkiConsortium M Revision of the Hornbostel Sachs Classification of Musical Instruments by the MIMO Consortium d Track Q42968453 Balabajka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Modr Antonin 1959 Muzykalnye instrumenty Rosijska Moskva Muzgiz s 267 f 229 op 1 ed hr 189 l 159 Balabajka Istorichnij slovnik ukrayinskogo yazika Pid red Ye Timchenka ukl Ye Timchenko Ye Voloshin K Lazarevska G Petrenko K H 1930 32 T 1 XXIV 948 s Zoshit 1 A Glu S 52 DzherelaBalalajka Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1959 1965 Yucevich Ye Bezp yatov Ye Orkestr narodnih instrumentiv K 1948 Davidov M Istoriya vikonavstva na narodnih instrumentah ukrayinska akademichna shkola K 2005 Balalajka Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 129 LiteraturaBalalajka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 68 1000 ekz Vikoristannya balalajki u vikonavskij diyalnosti dityachogo muzichno instrumentalnogo kolektivu navch metod posib Yu A Shevchenko Herson FOP Grin D S 2013 126 s ISBN 966 2660 45 6 Davidov M Kiyivska akademichna shkola narodno instrumentalnogo mistectva K 1998 PosilannyaBalabajka Slovnik ukrayinskoyi movi Bileckij Nosenko P AN URSR Institut movoznavstva imeni O O Potebni Pidgotuvav do vidannya V V Nimchuk Vidp red K K Cilujko Kiyiv Naukova dumka 1966 S 50 419 s Pam yatki ukrayinskoyi movi Balabajka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Balabajka 1 Rosijsko ukrayinski slovniki na R2U Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ