До мра лютноподібний щипковий інструмент з 3 або 4 металевими струнами Домра має корпус напівсферичної форми Звук струн

До́мра — лютноподібний щипковий інструмент з 3 або 4 металевими струнами. Домра має корпус напівсферичної форми. Звук струн проводиться за допомогою медіатора. Характерним прийомом звуковидобування є тремоло.

Домра
3-струнна мала домра з 24 ладами, експ. цех фабрики Луначарського, 1970-ті 3-струнна мала домра з 24 ладами, експ. цех фабрики Луначарського, 1970-ті
Класифікація	струнний щипковий музичний інструмент, Хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.321-6
Діапазон	$\new Staff \with {\remove "Time_signature_engraver"} {\time 2/1 <e' a' d''>1 \glissando \set Staff.ottavation = #"8" d''' }$
Подібні інструменти	Балалайка, Бандурка, Мандоліна, Укулеле, Тамбуриця, Лютня.
Домра у Вікісховищі

Існують два типи домри:

Триструнна — стрій EAD
Чотириструнна — стрій GDAE як у мандоліні або в скрипці.

Не плутати з казахським народним двохструнним інструментом — домбра.

Крім того на сучасному етапі багато дослідників виводять генезу домри як похідну від кобзи, навіть іменуючи її так.

Історія

Відомості про домру в Росії збереглися у старовинних палацових записах і в лубочних картинках. Гравці на домрі називалися домрачеями. У сучасній українській мові виконавець на домрі зветься домристом. У середньовічній Русі вона була основним інструментом народних музикантів і акторів-скоморохів. Скоморохи ходили по селах і містах і влаштовували веселі вистави, в яких часто дозволяли собі небезневинні жарти над боярами і церквою. Це викликало гнів як світської, так і церковної влади і в XVII столітті їх почали засилати або страчувати. Так само страчували і домри. Вона зникла.

З другої половини XVII століття до початку XX століття на Середньому і Північному Уралі в російських селищах існував торнабой — компактний восьмиструнний щипковий інструмент, подібний домрі та українській бандурі. Інструмент, судячи з описів, мав вісім латунних струн, три з яких розташовувалися на грифі, а п'ять — на корпусі інструменту овальної форми.

В 1896 року студент Василя Васильовича Андреєва знайшов поламаний інструмент в стайні. Його прийняли за домру, про яку згадувалося в російських документах. Андреєв удосконалив інструмент і ввів до Оркестру російських народних інструментів. Пізніше дослідники прийшли до думки, що інструмент імовірно був різновидом балалайки.

Пізніше в 1908 році Г. Любимов в Москві створив варіант домри з чотирма струнами.

Триструнна домра широко розповсюджена в Росії, на відміну від чотириструнної.

Домра в Україні

В Україні, на відміну від Росії широко розповсюджена виключно 4-струнна домра, яка не має широкого розповсюдження в Росії. 4-струнна домра замінила мандоліну і в деяких районах скрипку в народному побуті.

Факт, що 4-струнна домра не побутує в Росії та була створена лише в XX столітті викликає чимало дискусій в Україні. Гра на російському народному інструменті, на якому в Росії не грають і який не має розповсюдження, породило в професора Київської консерваторії — М. Прокопенка в 1974 році думку перейменувати інструмент в ладкову кобзу. Ця думка тоді не дістала підтримки, але після 1991 року набирає популярності.

Останнім часом Кафедра народних інструментів Київської консерваторії використовує партію інструментів, які відрізняються лише художньою інкрустацією від 4-струнної домри. Цей інструмент називають ладковою кобзою.

Оркестрові інструменти

Інструменти виготовляють в різних розмірах — піколо, прима, альт, тенор, бас та контрабас. Діапазони інструментів:

3-струнні домри

Піколо (Piccolodomra) : h¹ e² a²
Пріма (Primdomra) : e¹ a¹ d²
Сопрано (Soprandomra ): h e¹ a¹
Альт (Altdomra) : e a d¹ T
Тенор (Tenordomra) : H e a
Бас (Bassdomra) : E A d
Контрабас (Kontrabassdomra (minor)): E₁ A₁ D Tabulatur siehe
Контрабас (Kontrabassdomra (major)): A₁ D G Tabulatur

4-струнні домри

Пріма (Primdomra) : g¹ d¹ a¹ e²
Альт (Altdomra) : c g d a
Тенор (Tenordomra) : g d a e
Бас (Bassdomra) : c g d a
Контрабас (Kontrabassdomra (minor)): E₁ A₁ D G

Виконавці

В. М. Івко
Н. В. Проценко
М. Т. Лисенко
М. Михеєв
Г. Казаков
Т. Вольська
Л. Шорошева
Ю. Яценко
В.Г. Соломін
А.С. Сом
С. Колесник

Література

Бортник Е. Формирование и развитие домрового искусства: Автореф. дисс. ...канд. искусствоведения. - К., 1978
Лысенко М., Михеев Б. Школа игры на 4-струнной домре. — К., 1989
Давидов М. Народні музичні інструменти України в період національного відродження // Проблеми розвитку академічного народно-інструментального мистецтва в Україні. — К., 1998
Литвинова О. Віртуоз домри // УМГ. - 1997. - Жовт.-груд.
А.Муха Домра // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 641

Примітки

. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[:0-1] . Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 червня 2022.

[2] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[3] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[4] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[5] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[6] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[7] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[8] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.

[9] . Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.