Ніна Василівна Проценко (9 червня 1958, Київ — 11 жовтня 2007, Київ) — українська музикантка, майстриня гри на домрі, композиторка, педагог. Заслужена артистка України (2001), лауреатка міжнародних та національних музичних конкурсів.
Ніна Проценко | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 9 червня 1958 |
Місце народження | Київ, УРСР |
Дата смерті | 11 жовтня 2007 (49 років) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | Україна і СРСР |
Професія | музикантка, композиторка, педагог |
Освіта | Київське музичне училище (1977) Київська консерваторія (1982) |
Інструменти | домра, фортепіано |
Колективи | (1976—1980) Національна філармонія України (1980—2007) Національна музична академія України імені Петра Чайковського (1987—2007) |
Гурт | (1978—2007) |
Нагороди | |
Чоловік | |
Діти |
Майже 30 років — артистка Національної філармонії України (1980—2007). Протягом 20 років — педагог Національної музичної академії України імені Петра Чайковського (1987—2007). Артистка ансамблю народних інструментів (1978—2007), протягом 11 років — його керівниця. Учасниця понад 4000 концертів.
Життєпис
Народилася 9 червня 1958-го року у Києві.
Навчалася у , в якій викладала по класу домри з 1976-го по 1980-й роки. У 1977-му році закінчила Київське музичне училище, через рік приєдналася до складу ансамблю народних інструментів (засновник та перший керівник — заслужений артист України ).
З 1980-го року — артистка Національної філармонії України. У 1980-ті—1990-ті роки активно гастролювала за кордоном, була нагороджена на міжнародних та національних конкурсах, зокрема, в Іллінойсі, Сопоті, Одесі. У 1982-му році закінчила Київську консерваторію, клас професора Миколи Білоконєва. Пройшла курси диригування під керівництвом професора Алліна Власенка.
У 1987-му році пройшла асистентуру-стажування у Київській консерваторії, після чого увійшла до її викладацького складу по класу домри, ансамблю та інструментовки. Серед учнів Ніни Проценко — заслужені артисти України, лауреати конкурсів, зокрема, Віталій Видмідський.
У 1996-му році очолила ансамбль «Рідні наспіви». У концертах ансамблю виконувала партію фортепіано. За керівництва Ніни Проценко колектив був нагороджений Гран-прі Міжнародного конкурсу «Світ музики» в італійському муніципалітеті Фівіццано (2001), після чого артисти отримали почесні звання від керівництва України, зокрема, Ніна Проценко стала заслуженою артисткою України.
Вела плідну композиторську діяльність, створила, зокрема, близько 200 аранжувань для «Рідних наспівів», писала вірші. Зробила понад 20 сольних записів у фонди радіо, у складі «Рідних наспівів» записала близько 10 CD-дисків та аудіокасет. За своє життя взяла участь у понад 4000 концертів.
В останні роки життя тяжко хворіла. В останній раз вийшла на сцену за два дні до смерті, 9 жовтня 2007-го року, із концертом пам'яті Марини Цвєтаєвої. Померла у 49-річному віці 11 жовтня 2007-го року. Похована разом із родиною чоловіка на Байковому кладовищі.
Родина
Чоловік — художник (нар. 1960). Донька — дизайнерка та художниця (нар. 1992). Свекор — науковець-фізик, кандидат технічних наук (1929—2010).
Творчий доробок (частковий)
- 1980 — «Легенда» до драми-феєрії «Лісова пісня» для камерного ансамблю народних інструментів
- 1981 — 4 романси для голосу з фортепіано (вірші Сергія Єсеніна)
- 1982 — цикл «Пори року» для голосу, 2-х фортепіано та камерного ансамблю народних інструментів (вірші Сергія Єсеніна, у 4-х частинах)
- 1989 — «Козачок» Михайла Степаненка (перекладення)
- 1990 — «Народний танець» Мирослава Скорика (перекладення)
- 2002 — «Ноктюрн» для ансамблю та 6-ти романсів для голосу, фортепіано та ансамблю народних інструментів до музично-літературної композиції «Птах Фенікс» (вірші Марини Цвєтаєвої)
- «Селянська полька» Йоганна Штрауса (перекладення)
Нагороди
- 1978 — II премія Всеукраїнського конкурсу артистів естради (Запоріжжя)
- 1979 — II премія Всесоюзного конкурсу артистів естради (Ленінград)
- 1980 — почесна грамота Президії Верховної Ради Таджикистану
- 1981 — I премія Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах (Одеса)
- 1989 — II премія Міжнародного музичного конкурсу (Сопот)
- 1989 — почесна грамота Президії Верховної Ради Казахстану
- 1989 — грамота та почесний знак
- 1990 — II премія Міжнародного музичного конкурсу (Іллінойс)
- 1994 — диплом Міжнародного конкурсу виконавців «Кубок Півночі» (Череповець)
- 2000 — подяка голови Київської міської державної адміністрації
- 2001 — Гран-прі Міжнародного музичного конкурсу «Світ музики» (Фівіццано)
- 2001 — заслужена артистка України
- 2002 — почесна подяка Кабінету Міністрів України
- 2003 — почесна подяка Кабінету Міністрів України
Примітки
- Проценко Ніна Василівна
- Чарівні мелодії «Рідних наспівів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Procenko Nina Vasilivna Procenko 9 chervnya 1958 Kiyiv 11 zhovtnya 2007 Kiyiv ukrayinska muzikantka majstrinya gri na domri kompozitorka pedagog Zasluzhena artistka Ukrayini 2001 laureatka mizhnarodnih ta nacionalnih muzichnih konkursiv Nina ProcenkoZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya9 chervnya 1958 1958 06 09 Misce narodzhennyaKiyiv URSRData smerti11 zhovtnya 2007 2007 10 11 49 rokiv Misce smertiKiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoUkrayina i SRSRProfesiyamuzikantka kompozitorka pedagogOsvitaKiyivske muzichne uchilishe 1977 Kiyivska konservatoriya 1982 Instrumentidomra fortepianoKolektivi 1976 1980 Nacionalna filarmoniya Ukrayini 1980 2007 Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo 1987 2007 Gurt 1978 2007 NagorodiZasluzhenij artist UkrayiniCholovikDiti Majzhe 30 rokiv artistka Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini 1980 2007 Protyagom 20 rokiv pedagog Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo 1987 2007 Artistka ansamblyu narodnih instrumentiv 1978 2007 protyagom 11 rokiv jogo kerivnicya Uchasnicya ponad 4000 koncertiv ZhittyepisNarodilasya 9 chervnya 1958 go roku u Kiyevi Navchalasya u v yakij vikladala po klasu domri z 1976 go po 1980 j roki U 1977 mu roci zakinchila Kiyivske muzichne uchilishe cherez rik priyednalasya do skladu ansamblyu narodnih instrumentiv zasnovnik ta pershij kerivnik zasluzhenij artist Ukrayini Z 1980 go roku artistka Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini U 1980 ti 1990 ti roki aktivno gastrolyuvala za kordonom bula nagorodzhena na mizhnarodnih ta nacionalnih konkursah zokrema v Illinojsi Sopoti Odesi U 1982 mu roci zakinchila Kiyivsku konservatoriyu klas profesora Mikoli Bilokonyeva Projshla kursi diriguvannya pid kerivnictvom profesora Allina Vlasenka U 1987 mu roci projshla asistenturu stazhuvannya u Kiyivskij konservatoriyi pislya chogo uvijshla do yiyi vikladackogo skladu po klasu domri ansamblyu ta instrumentovki Sered uchniv Nini Procenko zasluzheni artisti Ukrayini laureati konkursiv zokrema Vitalij Vidmidskij Mogila Nini Procenko ta rodini yiyi cholovika Bajkove kladovishe U 1996 mu roci ocholila ansambl Ridni naspivi U koncertah ansamblyu vikonuvala partiyu fortepiano Za kerivnictva Nini Procenko kolektiv buv nagorodzhenij Gran pri Mizhnarodnogo konkursu Svit muziki v italijskomu municipaliteti Fiviccano 2001 pislya chogo artisti otrimali pochesni zvannya vid kerivnictva Ukrayini zokrema Nina Procenko stala zasluzhenoyu artistkoyu Ukrayini Vela plidnu kompozitorsku diyalnist stvorila zokrema blizko 200 aranzhuvan dlya Ridnih naspiviv pisala virshi Zrobila ponad 20 solnih zapisiv u fondi radio u skladi Ridnih naspiviv zapisala blizko 10 CD diskiv ta audiokaset Za svoye zhittya vzyala uchast u ponad 4000 koncertiv V ostanni roki zhittya tyazhko hvorila V ostannij raz vijshla na scenu za dva dni do smerti 9 zhovtnya 2007 go roku iz koncertom pam yati Marini Cvyetayevoyi Pomerla u 49 richnomu vici 11 zhovtnya 2007 go roku Pohovana razom iz rodinoyu cholovika na Bajkovomu kladovishi Rodina Cholovik hudozhnik nar 1960 Donka dizajnerka ta hudozhnicya nar 1992 Svekor naukovec fizik kandidat tehnichnih nauk 1929 2010 Tvorchij dorobok chastkovij 1980 Legenda do drami feyeriyi Lisova pisnya dlya kamernogo ansamblyu narodnih instrumentiv 1981 4 romansi dlya golosu z fortepiano virshi Sergiya Yesenina 1982 cikl Pori roku dlya golosu 2 h fortepiano ta kamernogo ansamblyu narodnih instrumentiv virshi Sergiya Yesenina u 4 h chastinah 1989 Kozachok Mihajla Stepanenka perekladennya 1990 Narodnij tanec Miroslava Skorika perekladennya 2002 Noktyurn dlya ansamblyu ta 6 ti romansiv dlya golosu fortepiano ta ansamblyu narodnih instrumentiv do muzichno literaturnoyi kompoziciyi Ptah Feniks virshi Marini Cvyetayevoyi Selyanska polka Joganna Shtrausa perekladennya Nagorodi1978 II premiya Vseukrayinskogo konkursu artistiv estradi Zaporizhzhya 1979 II premiya Vsesoyuznogo konkursu artistiv estradi Leningrad 1980 pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Tadzhikistanu 1981 I premiya Vseukrayinskogo konkursu vikonavciv na narodnih instrumentah Odesa 1989 II premiya Mizhnarodnogo muzichnogo konkursu Sopot 1989 pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Kazahstanu 1989 gramota ta pochesnij znak 1990 II premiya Mizhnarodnogo muzichnogo konkursu Illinojs 1994 diplom Mizhnarodnogo konkursu vikonavciv Kubok Pivnochi Cherepovec 2000 podyaka golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 2001 Gran pri Mizhnarodnogo muzichnogo konkursu Svit muziki Fiviccano 2001 zasluzhena artistka Ukrayini 2002 pochesna podyaka Kabinetu Ministriv Ukrayini 2003 pochesna podyaka Kabinetu Ministriv UkrayiniPrimitkiProcenko Nina Vasilivna Charivni melodiyi Ridnih naspiviv