Арзама́с (рос. Арзамас, ерз. Эрзямас) — місто обласного підпорядкування в Росії, центр Арзамаського району Нижньогородської області. Засноване у 1578 році. Статус міста з 1719 року. За промисловим розвитком та чисельністю населення місто помітно виділяється серед інших міст області.
Арзамас рос. Арзамас | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Координати: 55°28′ пн. ш. 43°52′ сх. д. / 55.467° пн. ш. 43.867° сх. д. | |||||
Країна | Росія | ||||
Регіон | Нижньогородська область | ||||
Столиця для | d[1] | ||||
Засновано | 1578 | ||||
Перша згадка | 1552 | ||||
Статус міста | 1719 | ||||
Площа | 42 ± 1 км² | ||||
Населення | 103 997 (2023) | ||||
Висота НРМ | 150 ± 1 м | ||||
Міста-побратими | d (2006), Зарайськ (2004)[2], Ростов (2008), Воложин, Ахалі-Атоні (2013), Попово | ||||
Телефонний код | (7) 83147 | ||||
Часовий пояс | |||||
GeoNames | 580724 | ||||
OSM | r1582236 ·R | ||||
ЗКАТО | 22403000000 | ||||
ЗКТМО | 22703000001 | ||||
Поштові індекси | 607220–607233 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Парусова Тетяна Юріївна | ||||
Вебсайт | arzamas.org | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Арзамас у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване на правому березі річки (притока Оки). Арзамас знаходиться в центрі правобережної частини області, за 112 кілометрів від Нижнього Новгорода, за 410 кілометрів від Москви, на перетині залізничних магістралей та автошляхів.
Історія
Заснування
Арзамас засноване як місто-фортеця, яку вирішив закласти цар Іван Грозний у 1552 році, коли йшов своїм третім походом на Казань. Арзамасу «рос. велено быти на государевой службе». Офіційно роком заснування вважається 1578 рік.
Фортеця була заснована на місці прадавнього ерзяського поселення. Назва міста, за однією з легенд, утворена від імен двох братів Арзай і Масая, які зустріли Івана Грозного дарами й у присутності царя першими прийняли православну віру. Арзамаська фортеця зіграла важливу роль в обороні південно-східних кордонів російської держави. Ця її історична заслуга відображена у гербі міста, який зображається у формі щита (на золотому полі два стропила: верхнє — червоне, нижнє — зелене), затвердженого 16 серпня 1781 року указом імператриці Катерини Другої.
Герб
Ідея створення герба для міста Арзамаса належить до епохи Петра I, коли в 1722 році за його указом була затверджена урядова Герольдмейстерська контора. Малюнок герба Арзамаса у 1781 році визнаний старим, тому що в його основу був покладений ескіз графа Ф. де Санті. Герб намальований приблизно у 1725—1727 роках, за часів царювання Катерини I, і призначався спочатку для розташування на полковій амуніції і полкових знаменах Арзамаського полку. Опису символіки герба в законах Російської імперії немає, однак герб достатньо простий і легко «читається». На щиті розміщені геральдичні почесні фігури — стропила (Арзамас — єдине місто в Росії, яке має на гербі такі фігури). Зображення стропил одного над іншим із вістрями, які стикаються, означає військову сутичку, які закінчилася перемогою одного із суперників (того, що вгорі). Стропило, яке означає переможця, пофарбоване в червоний колір — колір гербового щита Москви; стропило, яке означає переможеного, має зелений колір — колір ісламу.
Торгівля
У 1719 році Арзамас — головне місто провінції, яка входила до Нижньогородської губернії. Кількість мешканців міста до 1737 року досягла майже 7 тисяч мешканців, лише трохи поступаючись Нижньому Новгороду. Із 1779 року Арзамас — повітове містечко. Із XVII століття Арзамас набуває значення важливого транзитного пункту на шляху з Москви у південно-східні райони країни. У цей час формується торгово-реміснича частина міста із розвинутим шкіряним, кушнірським, салотопним, повстяним виробництвом. Місто славилось торгівлею, особливо цибулею і знаменитими арзамаськими гусями. За що і прозвали арзамасців по всій Росії «цибульниками» і «гусятниками». Відомий був Арзамас також виробленням шкір і шкіряних виробів. Знаменита арзамаська «юхта» булгара вивозилася до Англії, Франції, Німеччини.
У XVIII столітті через Арзамас проходило до десятка важливих торгових шляхів — Московський, Нижньогородський, Симбірський, Саратовський, Тамбовський, «великий шлях на Макар'єв» та інші. У цей час відбувається стрімкий розвиток міста — зростає кількість його мешканців, збільшується торгівля, розвивається промисловість. Нечуваний розквіт міста в цей період увійшов до історії Арзамаса як «золота доба», яка продовжувалася майже століття, починаючи із середини XVIII століття.
Арзамаські купці, які славились різноманітністю і розмахом торговельних операцій, швидко багатіли. Результати цього позначилися на вигляді міста.
Розбудова міста
У 1781 році одночасно з іншими повітовими містами Арзамас отримав проект планування. Однак недостатнє знайомство проектувальників із особливостями місцевого рельєфу призвело до значного коригування цього першого проекту, яке проводилось у 1782—1784 роках, остаточний план нижньої частини міста був розроблений після пожежі 1823 року. Таким чином, наприкінці XVIII—в першій половині XIX століть склалась існуюча і донині планувальна структура Арзамаса.
Особливого розмаху досягло будівництво храмів. До початку XIX століття було зведено понад 20 церковних будівель. Вінцем храмобудівництва стало спорудження в Арзамасі Воскресенського собору на честь перемоги російського народу у Вітчизняній війні 1812 року. Цей собор, побудований за проектом , став головною прикрасою міста. Величний п'ятиглавий собор і понині стоїть на високому пагорбі, займаючи панівне положення у вигляді й силуеті Арзамаса. У зв'язку з посиленим церковним будівництвом у місті розвивались художні промисли, такі, як іконописний. Іконописне ремесло з часом переросло в мистецтво і пов'язане з Арзамаською школою живопису .
Школа живопису
Арзамаська школа живопису (1802—1862) — помітне явище в історії російської культури першої половини XIX століття. Це була перша художня школа в Росії. Тут могли навчатися і кріпаки, причому отримувати не лише художню, а й загальну освіту. За 60 років свого існування школа виховала чимало народних талантів, серед них: М. Алєксєєв, В. Раєв, І. Горбунов, М. Рачков, К. Макаров, Р. Ступін, Є. Крендовський та інші. Початкове навчання живопису у школі Ступіна отримав видатний російський художник В. Г. Перов. Роботи цих майстрів прикрашають зали музеїв Санкт-Петербурга, Москви, Нижнього Новгорода, Казані, Саранська та ін.
Населення
1856 | 1897 | 1913 | 1926 | 1931 | 1939 | 1959 |
---|---|---|---|---|---|---|
10 300 | ↗11 000 | ↗18 900 | ↘15 000 | ↗21 000 | ↗26 000 | ↗41 518 |
1967 | 1970 | 1973 | 1975 | 1976 | 1979 | 1982 |
↗57 000 | ↗67 459 | ↗77 000 | ↗86 000 | →86 000 | ↗93 251 | ↗100 000 |
1985 | 1986 | 1987 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 |
↘94 000 | ↗99 000 | ↗108 000 | ↗108 951 | ↗110 000 | ↗112 000 | →112 000 |
1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 |
→112 000 | →112 000 | →112 000 | →112 000 | →112 000 | ↘111 000 | ↗111 300 |
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
↘110 700 | ↘109 600 | ↘109 432 | ↘109 400 | ↘108 400 | ↘107 600 | ↘106 800 |
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 |
↘106 300 | ↘106 075 | ↘105 787 | ↗106 362 | ↘106 248 | ↘105 667 | ↘105 344 |
2014 | 2015 | 2016 | 2017 | |||
↘105 065 | ↘104 831 | ↘104 785 | ↘104 547 |
Пам'ятки історії
Арзамас сам по собі місто-музей. Понад 130 пам'яток історії, культури та архітектури взяті на державну охорону, з них 25 — пам'ятки загальноросійського значення. Це дало привід для включення Арзамаса до списку історичних міст, які потребують особливо дбайливого ставлення до збереження історичної спадщини.
Інфраструктура
Залізничний вузол. Машинобудівна, харчова, легка промисловість, виробництво будматеріалів. Педагогічний інститут. Театр. Краєзнавчий музей.
Відомі люди, пов'язані з Арзамасом
- Андреєв Леонід Миколайович
- Гайдар Аркадій Петрович
- Короленко Володимир Галактіонович
- Немирович-Данченко Василь Іванович
- Пушкін Олександр Сергійович
- Толстой Лев Миколайович
- Максим Горький (перебував тут у засланні)
Народились
- Оболенський Леонід Леонідович (1902—1991) — радянський і російський актор.
Галерея
- Церква ікони Божої Матері «Знамення»
- Політехнічний інститут
- Богоявленська церква
- ТЦ «Плаза»
- Педагогічний інститут
- Церква ікони Божої Матері «Живоносне джерело»
- Церква Володимирської ікони Божої Матері
- Залізничний вокзал «Арзамас-2»
- Казанська церква
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
- ОКТМО. 185/2016. Volga Federal District
- Народная энциклопедия «Мой город». Арзамас. Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
- Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Российский статистический ежегодник, 1998 год
- Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
- Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.
- Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
- Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
- Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Нижегородской области. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
- Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
- Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
- Нижегородская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2016 годов
- Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Посилання
- Офіційний сайт адміністрації міста [ 6 грудня 2005 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arzama s ros Arzamas erz Erzyamas misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Rosiyi centr Arzamaskogo rajonu Nizhnogorodskoyi oblasti Zasnovane u 1578 roci Status mista z 1719 roku Za promislovim rozvitkom ta chiselnistyu naselennya misto pomitno vidilyayetsya sered inshih mist oblasti Arzamas ros Arzamasd dArzamasOsnovni daniKoordinati 55 28 pn sh 43 52 sh d 55 467 pn sh 43 867 sh d 55 467 43 867Krayina RosiyaRegion Nizhnogorodska oblastStolicya dlya d 1 Zasnovano 1578Persha zgadka 1552Status mista 1719Plosha 42 1 km Naselennya 103 997 2023 Visota NRM 150 1 mMista pobratimi d 2006 Zarajsk 2004 2 Rostov 2008 Volozhin Ahali Atoni 2013 PopovoTelefonnij kod 7 83147Chasovij poyas UTC 3GeoNames 580724OSM r1582236 RZKATO 22403000000ZKTMO 22703000001Poshtovi indeksi 607220 607233Miska vladaMer mista Parusova Tetyana YuriyivnaVebsajt arzamas orgMapa Arzamas u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na pravomu berezi richki pritoka Oki Arzamas znahoditsya v centri pravoberezhnoyi chastini oblasti za 112 kilometriv vid Nizhnogo Novgoroda za 410 kilometriv vid Moskvi na peretini zaliznichnih magistralej ta avtoshlyahiv IstoriyaZasnuvannya Arzamas zasnovane yak misto fortecya yaku virishiv zaklasti car Ivan Groznij u 1552 roci koli jshov svoyim tretim pohodom na Kazan Arzamasu ros veleno byti na gosudarevoj sluzhbe Oficijno rokom zasnuvannya vvazhayetsya 1578 rik Fortecya bula zasnovana na misci pradavnogo erzyaskogo poselennya Nazva mista za odniyeyu z legend utvorena vid imen dvoh brativ Arzaj i Masaya yaki zustrili Ivana Groznogo darami j u prisutnosti carya pershimi prijnyali pravoslavnu viru Arzamaska fortecya zigrala vazhlivu rol v oboroni pivdenno shidnih kordoniv rosijskoyi derzhavi Cya yiyi istorichna zasluga vidobrazhena u gerbi mista yakij zobrazhayetsya u formi shita na zolotomu poli dva stropila verhnye chervone nizhnye zelene zatverdzhenogo 16 serpnya 1781 roku ukazom imperatrici Katerini Drugoyi Gerb Ideya stvorennya gerba dlya mista Arzamasa nalezhit do epohi Petra I koli v 1722 roci za jogo ukazom bula zatverdzhena uryadova Geroldmejsterska kontora Malyunok gerba Arzamasa u 1781 roci viznanij starim tomu sho v jogo osnovu buv pokladenij eskiz grafa F de Santi Gerb namalovanij priblizno u 1725 1727 rokah za chasiv caryuvannya Katerini I i priznachavsya spochatku dlya roztashuvannya na polkovij amuniciyi i polkovih znamenah Arzamaskogo polku Opisu simvoliki gerba v zakonah Rosijskoyi imperiyi nemaye odnak gerb dostatno prostij i legko chitayetsya Na shiti rozmisheni geraldichni pochesni figuri stropila Arzamas yedine misto v Rosiyi yake maye na gerbi taki figuri Zobrazhennya stropil odnogo nad inshim iz vistryami yaki stikayutsya oznachaye vijskovu sutichku yaki zakinchilasya peremogoyu odnogo iz supernikiv togo sho vgori Stropilo yake oznachaye peremozhcya pofarbovane v chervonij kolir kolir gerbovogo shita Moskvi stropilo yake oznachaye peremozhenogo maye zelenij kolir kolir islamu Torgivlya U 1719 roci Arzamas golovne misto provinciyi yaka vhodila do Nizhnogorodskoyi guberniyi Kilkist meshkanciv mista do 1737 roku dosyagla majzhe 7 tisyach meshkanciv lishe trohi postupayuchis Nizhnomu Novgorodu Iz 1779 roku Arzamas povitove mistechko Iz XVII stolittya Arzamas nabuvaye znachennya vazhlivogo tranzitnogo punktu na shlyahu z Moskvi u pivdenno shidni rajoni krayini U cej chas formuyetsya torgovo remisnicha chastina mista iz rozvinutim shkiryanim kushnirskim salotopnim povstyanim virobnictvom Misto slavilos torgivleyu osoblivo cibuleyu i znamenitimi arzamaskimi gusyami Za sho i prozvali arzamasciv po vsij Rosiyi cibulnikami i gusyatnikami Vidomij buv Arzamas takozh viroblennyam shkir i shkiryanih virobiv Znamenita arzamaska yuhta bulgara vivozilasya do Angliyi Franciyi Nimechchini U XVIII stolitti cherez Arzamas prohodilo do desyatka vazhlivih torgovih shlyahiv Moskovskij Nizhnogorodskij Simbirskij Saratovskij Tambovskij velikij shlyah na Makar yev ta inshi U cej chas vidbuvayetsya strimkij rozvitok mista zrostaye kilkist jogo meshkanciv zbilshuyetsya torgivlya rozvivayetsya promislovist Nechuvanij rozkvit mista v cej period uvijshov do istoriyi Arzamasa yak zolota doba yaka prodovzhuvalasya majzhe stolittya pochinayuchi iz seredini XVIII stolittya Arzamaski kupci yaki slavilis riznomanitnistyu i rozmahom torgovelnih operacij shvidko bagatili Rezultati cogo poznachilisya na viglyadi mista Rozbudova mista Istorichna chastina mistaVoskresenskij sobor U 1781 roci odnochasno z inshimi povitovimi mistami Arzamas otrimav proekt planuvannya Odnak nedostatnye znajomstvo proektuvalnikiv iz osoblivostyami miscevogo relyefu prizvelo do znachnogo koriguvannya cogo pershogo proektu yake provodilos u 1782 1784 rokah ostatochnij plan nizhnoyi chastini mista buv rozroblenij pislya pozhezhi 1823 roku Takim chinom naprikinci XVIII v pershij polovini XIX stolit sklalas isnuyucha i donini planuvalna struktura Arzamasa Osoblivogo rozmahu dosyaglo budivnictvo hramiv Do pochatku XIX stolittya bulo zvedeno ponad 20 cerkovnih budivel Vincem hramobudivnictva stalo sporudzhennya v Arzamasi Voskresenskogo soboru na chest peremogi rosijskogo narodu u Vitchiznyanij vijni 1812 roku Cej sobor pobudovanij za proektom stav golovnoyu prikrasoyu mista Velichnij p yatiglavij sobor i ponini stoyit na visokomu pagorbi zajmayuchi panivne polozhennya u viglyadi j silueti Arzamasa U zv yazku z posilenim cerkovnim budivnictvom u misti rozvivalis hudozhni promisli taki yak ikonopisnij Ikonopisne remeslo z chasom pereroslo v mistectvo i pov yazane z Arzamaskoyu shkoloyu zhivopisu Shkola zhivopisu Arzamaska shkola zhivopisu 1802 1862 pomitne yavishe v istoriyi rosijskoyi kulturi pershoyi polovini XIX stolittya Ce bula persha hudozhnya shkola v Rosiyi Tut mogli navchatisya i kripaki prichomu otrimuvati ne lishe hudozhnyu a j zagalnu osvitu Za 60 rokiv svogo isnuvannya shkola vihovala chimalo narodnih talantiv sered nih M Alyeksyeyev V Rayev I Gorbunov M Rachkov K Makarov R Stupin Ye Krendovskij ta inshi Pochatkove navchannya zhivopisu u shkoli Stupina otrimav vidatnij rosijskij hudozhnik V G Perov Roboti cih majstriv prikrashayut zali muzeyiv Sankt Peterburga Moskvi Nizhnogo Novgoroda Kazani Saranska ta in NaselennyaChiselnist naselennya185618971913192619311939195910 300 11 000 18 900 15 000 21 000 26 000 41 5181967197019731975197619791982 57 000 67 459 77 000 86 000 86 000 93 251 100 0001985198619871989199019911992 94 000 99 000 108 000 108 951 110 000 112 000 112 0001993199419951996199719981999 112 000 112 000 112 000 112 000 112 000 111 000 111 3002000200120022003200420052006 110 700 109 600 109 432 109 400 108 400 107 600 106 8002007200820092010201120122013 106 300 106 075 105 787 106 362 106 248 105 667 105 3442014201520162017 105 065 104 831 104 785 104 547Pam yatki istoriyiArzamas sam po sobi misto muzej Ponad 130 pam yatok istoriyi kulturi ta arhitekturi vzyati na derzhavnu ohoronu z nih 25 pam yatki zagalnorosijskogo znachennya Ce dalo privid dlya vklyuchennya Arzamasa do spisku istorichnih mist yaki potrebuyut osoblivo dbajlivogo stavlennya do zberezhennya istorichnoyi spadshini InfrastrukturaZaliznichnij vuzol Mashinobudivna harchova legka promislovist virobnictvo budmaterialiv Pedagogichnij institut Teatr Krayeznavchij muzej Vidomi lyudi pov yazani z ArzamasomAndreyev Leonid Mikolajovich Gajdar Arkadij Petrovich Korolenko Volodimir Galaktionovich Nemirovich Danchenko Vasil Ivanovich Pushkin Oleksandr Sergijovich Tolstoj Lev Mikolajovich Maksim Gorkij perebuvav tut u zaslanni Narodilis Obolenskij Leonid Leonidovich 1902 1991 radyanskij i rosijskij aktor GalereyaCerkva ikoni Bozhoyi Materi Znamennya Politehnichnij institut Bogoyavlenska cerkva TC Plaza Pedagogichnij institut Cerkva ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne dzherelo Cerkva Volodimirskoyi ikoni Bozhoyi Materi Zaliznichnij vokzal Arzamas 2 Kazanska cerkvaDiv takozhArzamaskij gusak Nizhnogorodska oblast Spisok mist Rosiyi SarovDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PrimitkiOKTMO 185 2016 Volga Federal District d Track Q26902153 Narodnaya enciklopediya Moj gorod Arzamas Arhiv originalu za 15 chervnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Goroda s chislennostyu naseleniya 100 tysyach i bolee chelovek Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 17 serpnya 2013 Vsesoyuznij perepis naselennya 1959 roku Chiselnist miskogo naselennya RRFSR yiyi teritorialnih odinic miskih poselen i miskih rajoniv za stattyu ros Demoskop Weekly Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1970 roku Chiselnist miskogo naselennya RRFSR yiyi teritorialnih odinic miskih poselen i miskih rajoniv za stattyu ros Demoskop Weekly Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 ros Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 1998 god Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 1994 Arhiv originalu PDF za 18 travnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 Vsesoyuznij perepis naselennya 1979 roku Chiselnist miskogo naselennya RRFSR yiyi teritorialnih odinic miskih poselen i miskih rajoniv za stattyu ros Demoskop Weekly Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Narodnoe hozyajstvo SSSR 1922 1982 Yubilejnyj statisticheskij ezhegodnik Rossijskij statisticheskij ezhegodnik Goskomstat Moskva 2001 Arhiv originalu PDF za 12 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 Narodne gospodarstvo SRSR za 70 rokiv arh 28 chervnya 2016 yuvilejnij statistichnij shorichnik Derzhavnij komitet SRSR zi statistiki Moskva Finansi i statistika 1987 766 s Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku Chiselnist miskogo naselennya Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 ros Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 2002 Stat sb Goskomstat Rossii M Goskomstat Rossii 2002 690 s Na rus yaz ISBN 5 89476 123 9 539 00 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 1997 god Arhiv originalu PDF za 22 travnya 2016 Procitovano 22 travnya 2016 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 1999 god Arhiv originalu PDF za 14 chervnya 2016 Procitovano 14 chervnya 2016 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 2000 god Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Chislennost i razmeshenie naseleniya Nizhegorodskoj oblasti Arhiv originalu za 30 lipnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2014 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 2004 god Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 9 chervnya 2016 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 2005 god Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 2006 god Arhiv originalu za 10 travnya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Rossijskij statisticheskij ezhegodnik 2007 god Arhiv originalu za 11 travnya 2016 Procitovano 11 travnya 2016 Nizhegorodskaya oblast Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2008 2016 godov Chislennost postoyannogo naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam posyolkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2009 goda Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 2 sichnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami Tablicya 35 Ocinka chiselnosti postijnogo naselennya na 1 sichnya 2012 roku Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2013 roku M Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chiselnist naselennya miskih okrugiv municipalnih rajoniv miskih i silskih poselen miskih naselenih punktiv silskih naselenih punktiv Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Tablicya 33 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2014 roku Arhiv originalu za 2 serpnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2015 roku Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 PosilannyaOficijnij sajt administraciyi mista 6 grudnya 2005 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi