Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Му рманська о бласть рос Му рманская о бласть суб єкт Російської Федерації розташована на північному заході Росії утворе

Мурманська область

Мурманська область

Му́рманська о́бласть (рос. Му́рманская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташована на північному заході Росії, утворено 28 травня 1938 року.

Мурманская область
Мурманская область
image
image   image
Країна image Росія
Фед. округ Північно-Західний
Адмін. центр Мурманськ
Глава Чібіс Андрій Володимирович
Дата утворення 28 травня 1938
Оф. вебсайт gov-murman.ru​(рос.)
Географія
Координати 68°02′ пн. ш. 34°34′ сх. д. / 68.033° пн. ш. 34.567° сх. д. / 68.033; 34.567
Площа 144 902 км² ()
  • внутр. вод 0,5 %
Часовий пояс MSK ()
Населення
Чисельність 753557(2018) (63-а) (2018)
Густота 5,20 осіб/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Північний
Коди
ISO 3166-2 RU-MUR
ЗКАТО 47
Суб'єкта РФ 51
Телефонний (+7)
Карти

image

image Мурманська область у Вікісховищі

Географія

Область розташована на Кольському півострові переважно за Північним полярним колом. На півдні вона межує з республікою Карелія, на заході з Норвегією і Фінляндією. Омивається Білим і Баренцевим морями.

Геологія й корисні копалини

На території Мурманської області розташовані Хібінські гори, куди щорічно з'їжджається безліч аматорів альпінізму.

Основні корисні копалини на території області — апатити (Хібінські родовища апатит-нефелінових руд). Практично всі апатити — коштовна сировина для фосфорних добрив — добуваються на території Мурманської області, нефелін використовується для вироблення глинозему — сировини для алюмінієвої промисловості. У другу чергу йдуть залізні (≈10 % російського видобутку) й родовищ і мідно-нікелеві руди Печенгської і Мончегорської групи родовищ.

Також проводиться видобуток нафти на шельфі Баренцева моря, тут же розвідано одне з найбільших у світі газових — . Розвідане уранових руд. Величезні запаси торфу.

Численні родовища декоративно-будівельних каменів, розробляється декоративного діориту.

image
Мапа Мурманської області

Клімат

Клімат у південній частині помірно морський, у північній — субарктичний, сильно пом'якшений теплою течією Гольфстрим, це дозволяє здійснювати судноплавство цілий рік. Узимку характерна полярна ніч, улітку — полярний день.

Гідрографія

У давнину Кольський півострів був увесь покритий льодовиком, потім льодовик зійшов, залишаючи на землі глибокі подряпини, тому в Мурманській області безліч річок (, , , , Кола, , найдовша — річка ) і озер (, , найбільше за площею — Імандра). Запаси вод не обмежені прісними внутрішніми водоймами й морями, значні запаси вод і в підземних шарах.

Завдяки рельєфу й високій водозабезпеченості регіон має значний гідроелектропотенціал, що реалізується на 2000 роки до 3 млрд кВтч/рік.

Ґрунти

У регіоні переважають, але не представляють на практиці цінності, підзолисті глєєві, підзолисті алювіально-гумусові й тундрово-глєєві ґрунти, на півдні області зустрічаються підзолисто-болотні, а на заході площі болотних ґрунтів.

Тваринний і рослинний світ

Практично вся Мурманська область покрита тундрами й лісотундрами, лише на півдні області — північна тайга. Дерева на півночі області часто карликові (береза й осика), добре росте ялина, зустрічається сосна, тундри вистелені, як килимом, мохами й лишайниками, багато ягід: чорниця, морошка, буяхи, брусниця й журавлина. Значні запаси ділової деревини, їх величина надлишкова для регіону.

Тваринний світ досить бідний, причому водна фауна різноманітніша, ніж наземна. Зустрічаються лиси, куниці, горностаї, можна зустріти песця, вовка й бурого ведмедя, поширені лосі й північні олені, багато вивірок і лемінгів.

Із птахів тут можна зустріти білу куріпку, полярну сову, бувають тетеруки й глушці, у лісах живуть снігурі, синиці, омелюхи. Багато мартинів, крячків і іншого морського птаха.

У Мурманській області промишляють такі види риб, як тріска, морський окунь, палтус, зубатка, камбала, оселедець, у струмках водиться форель.

2018 року на території області створений національний парк Хібіни.

Демографія

  • Населення: 753 557(2018)
    • Міське: 823 215 (92,2 %)
    • Сільське: 69 319 (7,8 %)
    • Чоловіків: 435 135 (48,8 %)
    • Жінок: 457 399 (51,2 %)
  • Жінок на 1000 чоловіків: 1051
  • Середній вік: 34,4 років
    • Міського населення: 35,0 років
    • Сільського населення: 27,9 років
    • Чоловіків: 31,1 років
    • Жінок: 38,2 років
  • Число приватних домогосподарств: 349 135 (з 856 448 осіб)
    • У місті: 324 840 (з 796 490 осіб)
    • У сільській місцевості: 24 295 (з 59 958 осіб)

По оцінках на 2006 рік населення регіону становить 864 607 осіб, з них 74 284 — сільське й 790 323 — міське.

  • Етнічний склад населення:
перепис 1926 перепис 1939 перепис 1959 перепис 1970 перепис 1979 перепис 1989 перепис 2002 перепис 2010
Росіяни 16 719 (73,1 %) 244 693 (84,0 %) 484 199 (85,3 %) 676 319 (84,6 %) 819 492 (83,8 %) 965 727 (82,9 %) 760 862 (85,2 %) 642310 (80.75 %)
Українці 212 (0,9 %) 16 730 (5,7 %) 32 384 (5,7 %) 56 279 (7,0 %) 81 177 (8,3 %) 105 079(9,0 %) 56 845 (6,4 %) 34268 (4,31 %)
Білоруси 121 (0,5 %) 4039 (1,4 %) 19 996 (3,5 %) 29 449 (3,7 %) 34 330 (3,5 %) 38 794 (3,3 %) 20 335 (2,3 %) 12050 (1,51 %)
Татари 311 (1,4 %) 4446 (1,5 %) 5566 (1,0 %) 7521 (0,9 %) 9530 (1,0 %) 11 459 (1,0 %) 7944 (0,9 %) 5624 (0,71 %)
Саами 1708 (7,5 %) 1755 (0,6 %) 1687 (0,3 %) 1715 (0,2 %) 1565 (0,2 %) 1615 (0,1 %) 1769 (0,2 %) 1599 (0,2 %)
Фіни 1697 (7,4 %) 4317 (1,5 %) 1197 (0,2 %) 751 (0,1 %) 710 (0,1 %) 590 (0,05 %) 426 (0,05 %) 273 (0,03 %)
Карели 414 (1,8 %) 3804 (1,3 %) 3766 (0,7 %) 3577 (0,4 %) 3482 (0,4 %) 3505 (0,3 %) 2203 (0,2 %) 1376 (0,17 %)
Інші 1676 (7,3 %) 11 394 (3,9 %) 18 877 (3,3 %) 23 916 (3,0 %) 27 546 (2,8 %) 37 817 (3,2 %) 42 150 (4,7 %) 97909 (12,32)

Адміністративний поділ

Міські округи

Муниципальні райони

Економіка

Добре розвинені рибна, гірничодобувна, хімічна промисловість і кольорова металургія.

Промисловість

Найбільші підприємства області:

Енергетика

Електроенергією область забезпечують Кольська АЕС надлишкової потужності 1760 МВТ, (м. Апатити, 323 МВТ, 735 Гкал/година), (12 МВТ, 1 111 Гкал/годин) і ГЕС загальної потужності 1550 МВТ на річках ( і ), Ніва (ГЕС-І, ІІ й ІІІ), Паз (), (Княжегубська ГЕС, Іовська ГЕС), Ворон'я (), (). У Мурманській області є унікальна електростанція: , що робить електрику з енергії припливів і відпливів (єдина припливна електростанція в Росії).

Кольська надглибока шпара

Ще один унікальний об'єкт на території Мурманської області — , її глибина перевищує 12 км.

Туризм

Останнім часом набирає силу екологічний туризм, в основному це іноземні туристи, що бажають пожити в місцях, де не ступає нога людини (наприклад, турбаза поруч із Йоканьгою).

Транспорт

Автошляхи

По території області проходять федеральна дорога від Санкт-Петербурга через Петрозаводськ, Мурманськ до межі Норвегії від км 1068.

Усього по Мурманській області автошляхів загального користування налічується 2566 км, з них із твердим покриттям 2472 км (або 96,3 %) (у цілому по Росії 91,3 %), у тому числі: ІІ категорії (106 км), ІІІ категорії (628 км).

По забезпеченості автошляхами загального користування із твердим покриттям Мурманська область має показник 17,1 км на 1 тис. км².

З 145 сільських населених пунктів 106, або 73,1 %, мають зв'язок по шляхах із твердим покриттям з мережею автошляхів загального користування (по Росії в цілому — 66,1 %).

За період реалізації програми «Шляхи Росії» (2000—2004 рр.) у Мурманській області побудоване й реконструйовано 50,1 км федеральних і територіальних автошляхів і 453,7 погонних метрів мостових споруджень.

До 2005 року зв'язок між правим і лівим берегами Кольської затоки здійснювалася по мостах через річки Кола й .

Пущений у жовтні 2005 року мостовий перехід через Кольську затоку є вузловою ланкою, що забезпечують автотранспортний зв'язок районів Мурманської області й вихід до кордонів Скандинавських країн (Норвегія, Фінляндія) і значної частини області з Мурманськом.

Будівництво цього мостового переходу велося з 1992 року при участі на паях федерального бюджету. Довжина моста — 2500 метрів, кількість смуг руху — 4, проектно-кошторисна вартість об'єкта в цінах 2005 року — 2856,873 млн рублів.

Залізниці

Основний шлях — переважно одноколійна електрифікована Бєломорськ — Мурманськ з тепловозними гілками на Алакуртті, Ковдор, Ревда, Мончегорськ, , Нікель і Ліїнахамарі

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мурманська область
  • Уряд Мурманської області. Офіційний портал органів виконавчої влади [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  • cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=51 Мурманська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [ 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)


image Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Норвегія Баренцеве море Баренцеве море
image Фінляндія image Біле море
image Республіка Карелія
Біле море 		Біле море

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mu rmanska o blast ros Mu rmanskaya o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi roztashovana na pivnichnomu zahodi Rosiyi utvoreno 28 travnya 1938 roku Plosha 144 9 tis km Naselennya 753 5 tis osib 2018 Gustota naselennya 5 20 osib km 2018 pitoma vaga miskogo naselennya 92 3 2018 Administrativnij centr oblasti misto Murmansk Vhodit do skladu Pivnichno Zahidnogo federalnogo okruguMurmanskaya oblastMurmanskaya oblast Prapor Murmanskoyi oblasti Gerb Murmanskoyi oblastiQ4138471 Krayina RosiyaFed okrug Pivnichno ZahidnijAdmin centr MurmanskGlava Chibis Andrij VolodimirovichData utvorennya 28 travnya 1938Of vebsajt gov murman ru ros GeografiyaKoordinati 68 02 pn sh 34 34 sh d 68 033 pn sh 34 567 sh d 68 033 34 567Plosha 144 902 km vnutr vod 0 5 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 753557 2018 63 a 2018 Gustota 5 20 osib km Of movi rosijskaEkonomikaEkonom rajon PivnichnijKodiISO 3166 2 RU MURZKATO 47Sub yekta RF 51Telefonnij 7 Karti Murmanska oblast u VikishovishiGeografiyaOblast roztashovana na Kolskomu pivostrovi perevazhno za Pivnichnim polyarnim kolom Na pivdni vona mezhuye z respublikoyu Kareliya na zahodi z Norvegiyeyu i Finlyandiyeyu Omivayetsya Bilim i Barencevim moryami Geologiya j korisni kopalini Na teritoriyi Murmanskoyi oblasti roztashovani Hibinski gori kudi shorichno z yizhdzhayetsya bezlich amatoriv alpinizmu Osnovni korisni kopalini na teritoriyi oblasti apatiti Hibinski rodovisha apatit nefelinovih rud Praktichno vsi apatiti koshtovna sirovina dlya fosfornih dobriv dobuvayutsya na teritoriyi Murmanskoyi oblasti nefelin vikoristovuyetsya dlya viroblennya glinozemu sirovini dlya alyuminiyevoyi promislovosti U drugu chergu jdut zalizni 10 rosijskogo vidobutku j rodovish i midno nikelevi rudi Pechengskoyi i Monchegorskoyi grupi rodovish Takozh provoditsya vidobutok nafti na shelfi Barenceva morya tut zhe rozvidano odne z najbilshih u sviti gazovih Rozvidane uranovih rud Velichezni zapasi torfu Chislenni rodovisha dekorativno budivelnih kameniv rozroblyayetsya dekorativnogo dioritu Mapa Murmanskoyi oblastiKlimat Klimat u pivdennij chastini pomirno morskij u pivnichnij subarktichnij silno pom yakshenij teployu techiyeyu Golfstrim ce dozvolyaye zdijsnyuvati sudnoplavstvo cilij rik Uzimku harakterna polyarna nich ulitku polyarnij den Gidrografiya U davninu Kolskij pivostriv buv uves pokritij lodovikom potim lodovik zijshov zalishayuchi na zemli gliboki podryapini tomu v Murmanskij oblasti bezlich richok Kola najdovsha richka i ozer najbilshe za plosheyu Imandra Zapasi vod ne obmezheni prisnimi vnutrishnimi vodojmami j moryami znachni zapasi vod i v pidzemnih sharah Zavdyaki relyefu j visokij vodozabezpechenosti region maye znachnij gidroelektropotencial sho realizuyetsya na 2000 roki do 3 mlrd kVtch rik Grunti U regioni perevazhayut ale ne predstavlyayut na praktici cinnosti pidzolisti glyeyevi pidzolisti alyuvialno gumusovi j tundrovo glyeyevi grunti na pivdni oblasti zustrichayutsya pidzolisto bolotni a na zahodi ploshi bolotnih gruntiv Tvarinnij i roslinnij svit Praktichno vsya Murmanska oblast pokrita tundrami j lisotundrami lishe na pivdni oblasti pivnichna tajga Dereva na pivnochi oblasti chasto karlikovi bereza j osika dobre roste yalina zustrichayetsya sosna tundri visteleni yak kilimom mohami j lishajnikami bagato yagid chornicya moroshka buyahi brusnicya j zhuravlina Znachni zapasi dilovoyi derevini yih velichina nadlishkova dlya regionu Tvarinnij svit dosit bidnij prichomu vodna fauna riznomanitnisha nizh nazemna Zustrichayutsya lisi kunici gornostayi mozhna zustriti pescya vovka j burogo vedmedya poshireni losi j pivnichni oleni bagato vivirok i lemingiv Iz ptahiv tut mozhna zustriti bilu kuripku polyarnu sovu buvayut teteruki j glushci u lisah zhivut sniguri sinici omelyuhi Bagato martiniv kryachkiv i inshogo morskogo ptaha U Murmanskij oblasti promishlyayut taki vidi rib yak triska morskij okun paltus zubatka kambala oseledec u strumkah voditsya forel 2018 roku na teritoriyi oblasti stvorenij nacionalnij park Hibini DemografiyaNaselennya 753 557 2018 Miske 823 215 92 2 Silske 69 319 7 8 Cholovikiv 435 135 48 8 Zhinok 457 399 51 2 Zhinok na 1000 cholovikiv 1051 Serednij vik 34 4 rokiv Miskogo naselennya 35 0 rokiv Silskogo naselennya 27 9 rokiv Cholovikiv 31 1 rokiv Zhinok 38 2 rokiv Chislo privatnih domogospodarstv 349 135 z 856 448 osib U misti 324 840 z 796 490 osib U silskij miscevosti 24 295 z 59 958 osib Po ocinkah na 2006 rik naselennya regionu stanovit 864 607 osib z nih 74 284 silske j 790 323 miske Etnichnij sklad naselennya perepis 1926 perepis 1939 perepis 1959 perepis 1970 perepis 1979 perepis 1989 perepis 2002 perepis 2010Rosiyani 16 719 73 1 244 693 84 0 484 199 85 3 676 319 84 6 819 492 83 8 965 727 82 9 760 862 85 2 642310 80 75 Ukrayinci 212 0 9 16 730 5 7 32 384 5 7 56 279 7 0 81 177 8 3 105 079 9 0 56 845 6 4 34268 4 31 Bilorusi 121 0 5 4039 1 4 19 996 3 5 29 449 3 7 34 330 3 5 38 794 3 3 20 335 2 3 12050 1 51 Tatari 311 1 4 4446 1 5 5566 1 0 7521 0 9 9530 1 0 11 459 1 0 7944 0 9 5624 0 71 Saami 1708 7 5 1755 0 6 1687 0 3 1715 0 2 1565 0 2 1615 0 1 1769 0 2 1599 0 2 Fini 1697 7 4 4317 1 5 1197 0 2 751 0 1 710 0 1 590 0 05 426 0 05 273 0 03 Kareli 414 1 8 3804 1 3 3766 0 7 3577 0 4 3482 0 4 3505 0 3 2203 0 2 1376 0 17 Inshi 1676 7 3 11 394 3 9 18 877 3 3 23 916 3 0 27 546 2 8 37 817 3 2 42 150 4 7 97909 12 32 Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2007Murmansk 317 5 Snyezhnogorsk 14 1Apatiti 62 6 Zaozersk 13 2Syevyeromorsk 53 7 Gadzhiyevo 12 5Monchegorsk 49 4 Kola 10 6Kandalaksha 38 1 9 7Kirovsk 30 6 Revda 9 6Olenyegorsk 23 1 Zelenoborskij 7 0Kovdor 19 7 Vidyayevo 7 0Zapolyarnij 18 2 Alakurtti 6 7 2003 Polyarnij 16 8 Molochnij 5 7Murmashi 15 7 Umba 5 7Polyarni Zori 15 6 Safonovo 5 1Nikel 15 4Administrativnij podilMiski okrugi Apatiti Vidyayevo Zaozersk Kirovsk Kandalaksha Monchegorsk Murmansk Olenyegorsk Ostrovnij Polyarni Zori Polyarnij Syevyeromorsk SnyezhnogorskMunicipalni rajoni Kovdorskij rajon Kolskij rajon Lovozerskij rajon Pechenzkij rajon Terskij rajonEkonomikaDobre rozvineni ribna girnichodobuvna himichna promislovist i kolorova metalurgiya Promislovist Najbilshi pidpriyemstva oblasti Apatit Kirovsk virobnictvo apatitovogo koncentratu Kandalaksha virobnictvo pervinnogo alyuminiyu Monchegorsk Zapolyarnij virobnictvo nikelyu rafinovanoyi midi sirchanoyi kisloti virobnictvo zalizorudnoyi sirovini Murmansk ribnij promisel Pechenganikel girnicho metalurgijnij kombinat Energetika Elektroenergiyeyu oblast zabezpechuyut Kolska AES nadlishkovoyi potuzhnosti 1760 MVT m Apatiti 323 MVT 735 Gkal godina 12 MVT 1 111 Gkal godin i GES zagalnoyi potuzhnosti 1550 MVT na richkah i Niva GES I II j III Paz Knyazhegubska GES Iovska GES Voron ya U Murmanskij oblasti ye unikalna elektrostanciya sho robit elektriku z energiyi pripliviv i vidpliviv yedina priplivna elektrostanciya v Rosiyi Kolska nadgliboka shpara She odin unikalnij ob yekt na teritoriyi Murmanskoyi oblasti yiyi glibina perevishuye 12 km Turizm Ostannim chasom nabiraye silu ekologichnij turizm v osnovnomu ce inozemni turisti sho bazhayut pozhiti v miscyah de ne stupaye noga lyudini napriklad turbaza poruch iz Jokangoyu Transport Avtoshlyahi Po teritoriyi oblasti prohodyat federalna doroga M 18 Kola vid Sankt Peterburga cherez Petrozavodsk Murmansk do mezhi Norvegiyi vid km 1068 Usogo po Murmanskij oblasti avtoshlyahiv zagalnogo koristuvannya nalichuyetsya 2566 km z nih iz tverdim pokrittyam 2472 km abo 96 3 u cilomu po Rosiyi 91 3 u tomu chisli II kategoriyi 106 km III kategoriyi 628 km Po zabezpechenosti avtoshlyahami zagalnogo koristuvannya iz tverdim pokrittyam Murmanska oblast maye pokaznik 17 1 km na 1 tis km Z 145 silskih naselenih punktiv 106 abo 73 1 mayut zv yazok po shlyahah iz tverdim pokrittyam z merezheyu avtoshlyahiv zagalnogo koristuvannya po Rosiyi v cilomu 66 1 Za period realizaciyi programi Shlyahi Rosiyi 2000 2004 rr u Murmanskij oblasti pobudovane j rekonstrujovano 50 1 km federalnih i teritorialnih avtoshlyahiv i 453 7 pogonnih metriv mostovih sporudzhen Do 2005 roku zv yazok mizh pravim i livim beregami Kolskoyi zatoki zdijsnyuvalasya po mostah cherez richki Kola j Pushenij u zhovtni 2005 roku mostovij perehid cherez Kolsku zatoku ye vuzlovoyu lankoyu sho zabezpechuyut avtotransportnij zv yazok rajoniv Murmanskoyi oblasti j vihid do kordoniv Skandinavskih krayin Norvegiya Finlyandiya i znachnoyi chastini oblasti z Murmanskom Budivnictvo cogo mostovogo perehodu velosya z 1992 roku pri uchasti na payah federalnogo byudzhetu Dovzhina mosta 2500 metriv kilkist smug ruhu 4 proektno koshtorisna vartist ob yekta v cinah 2005 roku 2856 873 mln rubliv Zaliznici Osnovnij shlyah perevazhno odnokolijna elektrifikovana Byelomorsk Murmansk z teplovoznimi gilkami na Alakurtti Kovdor Revda Monchegorsk Nikel i LiyinahamariPrimitki Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Murmanska oblastUryad Murmanskoyi oblasti Oficijnij portal organiv vikonavchoyi vladi 27 listopada 2020 u Wayback Machine ros cgi bin allrussia v3 index pl act reg amp id 51 Murmanska oblast u dovidniku katalozi Usya Rosiya 13 listopada 2007 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Norvegiya Barenceve more Barenceve more Finlyandiya Bile more Respublika Kareliya Bile more Bile more

Дата публікації:
Топ