Припли вна електроста нція ПЕС особливий вид гідроелектростанції що використовує енергію припливів а фактично кінетичну

Припли́вна електроста́нція (ПЕС) — особливий вид гідроелектростанції, що використовує енергію припливів, а фактично кінетичну енергію обертання Землі у залежності від інших астрономічних тіл.

Найбільша у світі припливна електростанція Ля Ранс, Франція

Загальна характеристика

Припливні електростанції будують на узбережжі морів, де гравітаційні сили Місяця та Сонця двічі на добу змінюють рівень води. Коливання можуть досягати 13 метрів.

Існує думка, що робота припливних електростанцій гальмує обертання Землі. Однак з огляду на колосальну масу Землі, вплив припливних електростанцій непомітний. Кінетична енергія обертаня Землі (~10²⁹ Дж) настільки велика, що робота припливних станцій потужністю 1000 ГВт буде збільшувати тривалість доби на 9 порядків менше природного гальмування (~2×10⁻⁵ с на рік).

Для отримання енергії затоку або гирло річки перекривають греблею, в якій встановлено гідроагрегати, що можуть працювати як у режимі генератора, так і в режимі насоса (для перекачування води у водосховище для подальшої роботи у відсутність припливів і відпливів). В останньому випадку вони називаються гідроакумулючими електростанціями. Принцип акумулювання енергії такий: під час припливу у водосховище закачується додаткова кількість води, котра після падіння зовнішнього рівня може бути спущена, з додаткової висоти утворенної зміною зовнішнього рівня.

Розташування припливних електростанцій в гирлах річок, має значний вплив на екосистему^[]. Через це багато урядів останнім часом неохоче дають згоду на будівництво таких станцій.

Перша електростанція такого типу була запущена в 1966 році у французькому містечку Сен-Мало на Ла-Манші.

ПЕС є у Франції, Великій Британії, Канаді, Китаї, Індії, США та інших країнах. ПЕС «Ля Ранс», побудована в естуарії річки Ранс (Північна Бретань) має найбільшу в світі дамбу, її довжина становить 800 м. Гребля також служить мостом, по якому проходить високошвидкісна траса, що з'єднує міста Сен-Мало і Дінард. Потужність станції становить 240 МВт..

Див. також

Примітки

«Survey of energy resources» [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] (PDF). World Energy Council. 2009 (англ.) 12. Tidal Energy pp75-77

Джерела

Enhanced tidal lagoon with pumped storage and constant output [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] as proposed by David J.C. MacKay, Cavendish Laboratory, University of Cambridge, UK.
Marine and Hydrokinetic Technology Database [ 26 серпня 2009 у Wayback Machine.] The U.S. Department of Energy's Marine and Hydrokinetic Technology Database provides up-to-date information on marine and hydrokinetic renewable energy, both in the U.S. and around the world.
A database of information on potential environmental effects of marine and hydrokinetic and offshore wind energy development.
Location of Potential Tidal Stream Power sites in the UK [ 11 грудня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Припливна електростанція

(англ.) Blue Energy Canada [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.] — канадська компанія, що розвиває технологію використання енергії океанських припливів і течій.
(англ.) Tidal Electric [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] — шотландська компанія з розвитку припливних електростанцій у світі.

[1] «Survey of energy resources» [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] (PDF). World Energy Council. 2009 (англ.) 12. Tidal Energy pp75-77