Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма тіас Кастре н швед Matthias Alexander Castrén повне ім я Матіас Александр Кастре н 2 грудня 1813 року 7 травня 1853 р

Матіас Кастрен

Матіас Кастрен

Ма́тіас Кастре́н (швед. Matthias Alexander Castrén, повне ім'я — Матіас Александр Кастре́н; 2 грудня 1813 року — 7 травня 1853 року) — фінський вчений-лінгвіст, філолог та етнограф, який своїми працями фактично поклав початок науковому дослідженню низки угрофінських народів Північної Європи й Західного Сибіру (саами, комі, марійці, обські угри — ханти і мансі), а також ненців, кетів тощо.

Матіас Кастрен
Matthias Castrén
image
Матіас Кастрен
Ім'я при народженніMatthias Alexander Castrén
Народився2 грудня 1813(1813-12-02)
с. Тервола
(Фінська Карелія)
Помер7 травня 1853(1853-05-07) (39 років)
Гельсінки
·туберкульоз
Громадянствоimage Російська імперія
Національністьфін
Діяльністьвчений-лінгвіст, філолог та етнограф
Сфера роботимовознавство і філологія
Alma materГельсінський університет і Гельсінський університет[d]
ЗакладГельсінський університет і Гельсінський університет[d]
Мова творівнімецька
Роки активності30—50-і роки XIX ст.
Напрямокугрознавство, алтаїстика
Рідd
У шлюбі зd
Дітиd
image Матіас Кастрен у Вікісховищі

Біографія

Дитинство і роки навчання (до закінчення Гельсінського університету)

Матіас Кастрен народився 2 грудня 1813 року в селищі Тервола (Кемська Карелія) в багатодітній родині лютеранського пастора, шведськомовного фіна. Коли Матіасу було 12 років, у 1825 році, помер його батько, і за допомогою дядька Матіас Кастрен вирушив до Оулу, де вчиться у школі. Вже змалку Кастрен заробляв собі на життя вчителюванням, навчаючи молодших віком дітей.

У 1828 році Матіас Кастрен вступив до Александрівського університету в Гельсінки. Спочатку Кастрен присвятив себе вивченню грецької та давньоєврейської мов, маючи намір, як і батько, податися до церкви. Та згодом майбутній засновник угрознавства втягнувся і цілком присвятив себе дослідженням фінської та інших фіно-угорських мов, фольклору та міфології фіно-угрів.

Дослідницькі експедиції Кастрена

По закінченні університету для Кастрена стало очевидною необхідність безпосереднього вивчення неписемних і маловідомих на той час угро-фінських народностей Російської імперії. Саме тому в 1838 році для збору матеріалів з етнографії та мов цих народів він разом зі своїм університетським товаришем доктором Ернстрьомом (Dr. Ehrström) здійснив свою першу наукову поїздку — Лапландією. У наступному, 1839 році коштом Фінського Літературного товариства він вирушив до Карелії. Плодом цих перших мандрівок Кастрена стала його перша дисертація «Про спорідненість відмінків фінської, естонської та саамської мови».

У 1841 році Матіас Кастрен видав шведський переклад фінського епосу Калевала, оригінал якого у 1835—1836 роках опублікував знаний фінський філолог Еліас Леннрот.

Саме з Леннротом у 1842 році Матіас Кастрен вирушив на Урал у свою першу тривалу наукову мандрівку, яка тривала 3 роки до 1844 року. Протягом цього часу Кастрен вивчав мови і побут та збирав матеріали з фольклору і матеріальної культури як угро-фінів, так і ненців. Результатом його досліджень стала публікація після повернення з експедиції у 1844 році двох монографій «Граматична будова мови зирян» (лат. «Elementa grammatices Syrjaenae») та «Граматична будова мови чемерисів» (лат. «Elementa grammatices Tscheremissae»), присвячених відповідно граматикам комі та марійської мов.

Після захисту докторської дисертації в 1845 році Кастрен за дорученням Санкт-Петербурзької академії наук вирушив у своє найтриваліше чотирьохрічне наукове відрядження до Сибіру, що тривало в період 1845—1849 років. За цей час Кастрен зібрав величезну кількість наукових матеріалів, але, на жаль, остаточно підірвав своє здоров'я.

По поверненні з мандрівки, Матіас Кастрен викладав у Гельсінському університеті та опублікував ще дві монографії — у 1849 році дослідження, присвячене хантській мові, «Спроба вивчення мови остяків» (нім. «Versuch einer ostjakischen Sprachlehre»), а в наступному, 1850 році трактат «Про особові афікси в алтайських мовах» (лат. «De affixis personalibus linguarum Altaicarum»).

У 1850 році Кастрен одружився з 19-річною донькою професора Тенґстрьома, з якою мав сина.

Від 1851 року — професор новоутвореної кафедри фінської філології Гельсінського університету.

Кастрен тяжко хворів, та до кінця життя не полишає наукової діяльності, працюючи над словником самодійських мов. Він помер 7 травня 1853 року від сухот.

Наукова спадщина Матіаса Кастрена та її значення

Після смерті Матіаса Кастрена його наукові праці видавалися в різних країнах і різними мовами.

Зокрема, були видані німецькою роботи, які Кастрен не встиг опублікувати за життя: у 1854 році «Граматика самодійських мов» (нім. «Grammatik der samojedischen Sprachen»), а в наступному 1855 році «Покажчик слів самодійських мов» (нім. «Wörterverzeichnis aus den samojedischen Sprachen»).

Відразу після 1851 року в період з 1852 по 1858 роки побачили світ п'ять томів досліджень Кастрена шведською мовою, розділені хронологічно і тематично:

  1. Reseminnen från åren 1838—1844
  2. Reseberättelser och bref åren 1845—1849
  3. Föreläsningar i finsk mytologi
  4. Ethnologiska föreläsningar öfver altaiska folken
  5. Smärre afhandlingar och akademiska dissertationer

Німецький переклад цих праць опубліковано Антоном Шіфнером (Anton Schiefner), який також видав деякі рукописи Кастрена й низку зібраних ним матеріалів. У 1860 році було опубліковано російською «Мандрівку Лапландією, Північною Росією та Сибіром» (рос. «Путешествие по Лапландии, Северной России и Сибири»).

Значно пізніше, вже у ХХ столітті, фінські вчені, зокрема Т. Лехтісало (Lehtisalo), видали праці Кастрена фінською, а також опублікували чимало зібраних ним матеріалів з лінгвістики й фольклору народів Поволжя та Західного Сибіру.

Значення і геній Матіаса Кастрена як у тому, що він фактично фундатор теоретичного угрознавства й вивчення деяких неугорських народів Сибіру, так і в колосальності й виключній цінності зібраного ним матеріалу. Кастрен самотужки створив писемність на латинці для деяких народів — саме його працю використали вже у СРСР, спочатку «створуюючи» абетки для хантів, ненців, а потім переводячи їх у 1930-х роках на кирилицю.

Примітки

Література

(рос.)

  • Шегрен А. Очерк жизни и трудов Кастрена // «Вестник Русского географического общества», 1853, ч. 7, кн. 2. (рос.)
  • «Памяти Кастрена». Збірник статей, Ленінград, 1927. (рос.)
  • Народы Сибири. Этнографические очерки, М.-Л., 1956. (рос.)
  • Токарев С. Этнография народов СССР, М., 1958 (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma tias Kastre n shved Matthias Alexander Castren povne im ya Matias Aleksandr Kastre n 2 grudnya 1813 roku 7 travnya 1853 roku finskij vchenij lingvist filolog ta etnograf yakij svoyimi pracyami faktichno poklav pochatok naukovomu doslidzhennyu nizki ugrofinskih narodiv Pivnichnoyi Yevropi j Zahidnogo Sibiru saami komi marijci obski ugri hanti i mansi a takozh nenciv ketiv tosho Matias KastrenMatthias CastrenMatias KastrenIm ya pri narodzhenniMatthias Alexander CastrenNarodivsya2 grudnya 1813 1813 12 02 s Tervola Finska Kareliya Pomer7 travnya 1853 1853 05 07 39 rokiv Gelsinki tuberkulozGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistfinDiyalnistvchenij lingvist filolog ta etnografSfera robotimovoznavstvo i filologiyaAlma materGelsinskij universitet i Gelsinskij universitet d ZakladGelsinskij universitet i Gelsinskij universitet d Mova tvorivnimeckaRoki aktivnosti30 50 i roki XIX st Napryamokugroznavstvo altayistikaRiddU shlyubi zdDitid Matias Kastren u VikishovishiBiografiyaDitinstvo i roki navchannya do zakinchennya Gelsinskogo universitetu Matias Kastren narodivsya 2 grudnya 1813 roku v selishi Tervola Kemska Kareliya v bagatoditnij rodini lyuteranskogo pastora shvedskomovnogo fina Koli Matiasu bulo 12 rokiv u 1825 roci pomer jogo batko i za dopomogoyu dyadka Matias Kastren virushiv do Oulu de vchitsya u shkoli Vzhe zmalku Kastren zaroblyav sobi na zhittya vchitelyuvannyam navchayuchi molodshih vikom ditej U 1828 roci Matias Kastren vstupiv do Aleksandrivskogo universitetu v Gelsinki Spochatku Kastren prisvyativ sebe vivchennyu greckoyi ta davnoyevrejskoyi mov mayuchi namir yak i batko podatisya do cerkvi Ta zgodom majbutnij zasnovnik ugroznavstva vtyagnuvsya i cilkom prisvyativ sebe doslidzhennyam finskoyi ta inshih fino ugorskih mov folkloru ta mifologiyi fino ugriv Doslidnicki ekspediciyi Kastrena Po zakinchenni universitetu dlya Kastrena stalo ochevidnoyu neobhidnist bezposerednogo vivchennya nepisemnih i malovidomih na toj chas ugro finskih narodnostej Rosijskoyi imperiyi Same tomu v 1838 roci dlya zboru materialiv z etnografiyi ta mov cih narodiv vin razom zi svoyim universitetskim tovarishem doktorom Ernstromom Dr Ehrstrom zdijsniv svoyu pershu naukovu poyizdku Laplandiyeyu U nastupnomu 1839 roci koshtom Finskogo Literaturnogo tovaristva vin virushiv do Kareliyi Plodom cih pershih mandrivok Kastrena stala jogo persha disertaciya Pro sporidnenist vidminkiv finskoyi estonskoyi ta saamskoyi movi U 1841 roci Matias Kastren vidav shvedskij pereklad finskogo eposu Kalevala original yakogo u 1835 1836 rokah opublikuvav znanij finskij filolog Elias Lennrot Same z Lennrotom u 1842 roci Matias Kastren virushiv na Ural u svoyu pershu trivalu naukovu mandrivku yaka trivala 3 roki do 1844 roku Protyagom cogo chasu Kastren vivchav movi i pobut ta zbirav materiali z folkloru i materialnoyi kulturi yak ugro finiv tak i nenciv Rezultatom jogo doslidzhen stala publikaciya pislya povernennya z ekspediciyi u 1844 roci dvoh monografij Gramatichna budova movi ziryan lat Elementa grammatices Syrjaenae ta Gramatichna budova movi chemerisiv lat Elementa grammatices Tscheremissae prisvyachenih vidpovidno gramatikam komi ta marijskoyi mov Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi v 1845 roci Kastren za doruchennyam Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk virushiv u svoye najtrivalishe chotirohrichne naukove vidryadzhennya do Sibiru sho trivalo v period 1845 1849 rokiv Za cej chas Kastren zibrav velicheznu kilkist naukovih materialiv ale na zhal ostatochno pidirvav svoye zdorov ya Po povernenni z mandrivki Matias Kastren vikladav u Gelsinskomu universiteti ta opublikuvav she dvi monografiyi u 1849 roci doslidzhennya prisvyachene hantskij movi Sproba vivchennya movi ostyakiv nim Versuch einer ostjakischen Sprachlehre a v nastupnomu 1850 roci traktat Pro osobovi afiksi v altajskih movah lat De affixis personalibus linguarum Altaicarum U 1850 roci Kastren odruzhivsya z 19 richnoyu donkoyu profesora Tengstroma z yakoyu mav sina Vid 1851 roku profesor novoutvorenoyi kafedri finskoyi filologiyi Gelsinskogo universitetu Kastren tyazhko hvoriv ta do kincya zhittya ne polishaye naukovoyi diyalnosti pracyuyuchi nad slovnikom samodijskih mov Vin pomer 7 travnya 1853 roku vid suhot Naukova spadshina Matiasa Kastrena ta yiyi znachennyaPislya smerti Matiasa Kastrena jogo naukovi praci vidavalisya v riznih krayinah i riznimi movami Zokrema buli vidani nimeckoyu roboti yaki Kastren ne vstig opublikuvati za zhittya u 1854 roci Gramatika samodijskih mov nim Grammatik der samojedischen Sprachen a v nastupnomu 1855 roci Pokazhchik sliv samodijskih mov nim Worterverzeichnis aus den samojedischen Sprachen Vidrazu pislya 1851 roku v period z 1852 po 1858 roki pobachili svit p yat tomiv doslidzhen Kastrena shvedskoyu movoyu rozdileni hronologichno i tematichno Reseminnen fran aren 1838 1844 Reseberattelser och bref aren 1845 1849 Forelasningar i finsk mytologi Ethnologiska forelasningar ofver altaiska folken Smarre afhandlingar och akademiska dissertationer Nimeckij pereklad cih prac opublikovano Antonom Shifnerom Anton Schiefner yakij takozh vidav deyaki rukopisi Kastrena j nizku zibranih nim materialiv U 1860 roci bulo opublikovano rosijskoyu Mandrivku Laplandiyeyu Pivnichnoyu Rosiyeyu ta Sibirom ros Puteshestvie po Laplandii Severnoj Rossii i Sibiri Znachno piznishe vzhe u HH stolitti finski vcheni zokrema T Lehtisalo Lehtisalo vidali praci Kastrena finskoyu a takozh opublikuvali chimalo zibranih nim materialiv z lingvistiki j folkloru narodiv Povolzhya ta Zahidnogo Sibiru Znachennya i genij Matiasa Kastrena yak u tomu sho vin faktichno fundator teoretichnogo ugroznavstva j vivchennya deyakih neugorskih narodiv Sibiru tak i v kolosalnosti j viklyuchnij cinnosti zibranogo nim materialu Kastren samotuzhki stvoriv pisemnist na latinci dlya deyakih narodiv same jogo pracyu vikoristali vzhe u SRSR spochatku stvoruyuyuchi abetki dlya hantiv nenciv a potim perevodyachi yih u 1930 h rokah na kirilicyu PrimitkiLiteratura ros Shegren A Ocherk zhizni i trudov Kastrena Vestnik Russkogo geograficheskogo obshestva 1853 ch 7 kn 2 ros Pamyati Kastrena Zbirnik statej Leningrad 1927 ros Narody Sibiri Etnograficheskie ocherki M L 1956 ros Tokarev S Etnografiya narodov SSSR M 1958 ros

Дата публікації:
Топ