Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сова білаБіла соваОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини

Біла сова

Біла сова
Сова біла
image
Біла сова
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Завропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Пугач (Bubo)
Вид: Сова біла
Біноміальна назва
Bubo scandiacus
(Linnaeus, 1758)
image
Ареал білої сови     Гніздування      Зимівля
Синоніми
Strix scandiaca Linnaeus, 1758

Nyctea scandiaca Stephens, 1826

Посилання
image Вікісховище: Bubo scandiacus
image ITIS: 686683
image МСОП: 22689055
image NCBI: 371907
Fossilworks: 368622

Сова біла (Nyctea scandiaca, Bubo scandiacus) — один з найбільших птахів ряду совоподібних. В Україні рідкісний залітний вид. Зрідка можна зустріти взимку в лісовій та лісостеповій смугах, іноді в степовій зоні, здебільшого на відкритих просторах

Опис

image
Біла сова в Канаді

Велика за розміром сова — маса тіла 0,7-2,6 кг, довжина тіла 55-65 см, розмах крил 142—166 см. Дорослий самець білий, на плечах і крилах окремі сірувато-бурі плями; дзьоб чорний; райдужна оболонка ока жовта. У дорослої самки темно-бурі плями по всьому тілу. Молодий птах нагадує дорослу самку, але має більші за розміром плями. Плесно і пальці оперені.

Поширення

Поширена в тундрі Євразії та Північної Америки, а також на островах Північного Льодовитого океану. Взимку залітає в південні зони до степів і пустель включно. Відомі зальоти в Хмельницьку область і Крим, на Північний Кавказ, в Афганістан, Монголію, на Бермудські острови.

Розмноження

image
Яйця білої сови в оологічній колекції, Тулузький музей

Розмножується в травні — червні. У кладці зазвичай 5-8 яєць; а в роки багаті на поживу — до 11-16. Гніздо у вигляді ямки, вистеленої мохом, на землі. Самка насиджує кладку протягом 32-34 днів, самець носить їй і виводку здобич. Пташенята вилуплюються по одному в день, тому вони в гнізді різновікові і молодші часто не виживають. Здатними до польоту молоді сови стають на 51-57 день.

Живлення

Живиться біла сова гризунами (передовсім лемінгами), птахами і навіть рибою; полює вдень.

Викопні решти

Викопні рештки білої сови відомі з плейстоцену і голоцену Англії, Німеччини, Чехословаччини, з ранньоголоценових відкладів Чернігівщини (Мезин).

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .

Джерела


image Це незавершена стаття з опису совоподібних.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sova bilaBila sovaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Zavropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Sovovi Strigidae Rid Pugach Bubo Vid Sova bilaBinomialna nazvaBubo scandiacus Linnaeus 1758 Areal biloyi sovi Gnizduvannya ZimivlyaSinonimiStrix scandiaca Linnaeus 1758 Nyctea scandiaca Stephens 1826PosilannyaVikishovishe Bubo scandiacusITIS 686683MSOP 22689055NCBI 371907Fossilworks 368622 Sova bila Nyctea scandiaca Bubo scandiacus odin z najbilshih ptahiv ryadu sovopodibnih V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid Zridka mozhna zustriti vzimku v lisovij ta lisostepovij smugah inodi v stepovij zoni zdebilshogo na vidkritih prostorahOpisBila sova v Kanadi Velika za rozmirom sova masa tila 0 7 2 6 kg dovzhina tila 55 65 sm rozmah kril 142 166 sm Doroslij samec bilij na plechah i krilah okremi siruvato buri plyami dzob chornij rajduzhna obolonka oka zhovta U dorosloyi samki temno buri plyami po vsomu tilu Molodij ptah nagaduye doroslu samku ale maye bilshi za rozmirom plyami Plesno i palci opereni PoshirennyaPoshirena v tundri Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki a takozh na ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Vzimku zalitaye v pivdenni zoni do stepiv i pustel vklyuchno Vidomi zaloti v Hmelnicku oblast i Krim na Pivnichnij Kavkaz v Afganistan Mongoliyu na Bermudski ostrovi RozmnozhennyaYajcya biloyi sovi v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Rozmnozhuyetsya v travni chervni U kladci zazvichaj 5 8 yayec a v roki bagati na pozhivu do 11 16 Gnizdo u viglyadi yamki vistelenoyi mohom na zemli Samka nasidzhuye kladku protyagom 32 34 dniv samec nosit yij i vivodku zdobich Ptashenyata viluplyuyutsya po odnomu v den tomu voni v gnizdi riznovikovi i molodshi chasto ne vizhivayut Zdatnimi do polotu molodi sovi stayut na 51 57 den ZhivlennyaZhivitsya bila sova grizunami peredovsim lemingami ptahami i navit riboyu polyuye vden Vikopni reshtiVikopni reshtki biloyi sovi vidomi z plejstocenu i golocenu Angliyi Nimechchini Chehoslovachchini z rannogolocenovih vidkladiv Chernigivshini Mezin PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya z opisu sovopodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ