Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2011) |
Ка́рстен Еґебо́рґ Борхгревінк (норв. Carsten Egeborg Borchgrevink; 1 грудня 1864, Хрістіанія — 23 квітня 1934, Осло) — норвезький полярний дослідник та натураліст.
| Карстен Борхгревінк | |
|---|---|
| норв. Carsten Egeberg Borchgrevink | |
 | |
| Народився | 1 грудня 1864[1][2] Християнія[d], Норвегія |
| Помер | 21 квітня 1934[1][2][3] (69 років) Осло, Норвегія |
| Країна |  Норвегія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник |
| Alma mater | d |
| Діти (4) | d |
| Нагороди | |
 Карстен Борхгревінк у Вікісховищі | |
Біографія
Карстен Борхгревінк став першою людиною, котра ступила на Антарктичний материк (23 січня 1895 року). Організатор наукової експедиції та зимівлі. Першим провів її на континенті. Перший, хто проник в глиб Антарктиди, досягнувши широти 78 грд 50 хв. Перший, хто показав маршрут штурму Південного полюсу.
З дитинства Карстен, як істинний норвежець, захоплювався мандрівками і вже тоді визначив для себе незвідану ціль: Антарктичний континент. Цій меті підпорядкував усе життя. Вчиться на лісотехніка, опановуючи відповідно потрібні для подорожей дисципліни, мови. Деякий час працює за своєю спеціальністю, потім викладає в Христіанії. Захоплюється мисливством, туризмом, невідворотно лижами. В 1888 вирішує перебратися ближче до своєї мрії — в Австралію, яку, працюючи геодезистом проходить за чотири роки вздовж і впоперек, потім викладає в сіднейському Корвел-коледжі. Знайомиться і веде листування з авторитетами в дослідженні полярних широт.
Борхревінк не помилився: в 1894 році в Мельбурн прибуває китобійна шхуна «Антарктік» послана норвезьким підприємцем Свеном Фойном на розвідку звіробійних промислів за південним полярним колом. Декілька натуралістів прохають взяти їх на борт, але рейс комерційний, пасажирських місць немає, та й сморід ворвані швиденько всіх відлякує. Крім Карстена. Він стає рядовим членом екіпажу, матросом, і витримує усі труднощі важкого плавання примудряючись при цьому уривати хвилини для наукових спостережень.
При наближенні вільної від криги ділянки суходолу — мису Адер — вмовляє капітана, Леонардо Кристенсена, провести висадку на антарктичний берег. Розуміючи історичність моменту шкіпер спеціально став на ніс шлюпки і першим ступив на суху поверхню, але Карстен скочив раніше, прямо у воду, на мілині. Пізніше шановні вчені мужі-географи дійшли однозначного висновку: позаяк шельф це частина материка, то першість за Борхгревінком. Але це потім, а тоді він за лічені години встиг описати антарктичний лишайник, зробити замальовку, зібрати зразки порід і помітити у воді медузу.
Повернувшись з плавання одразу вирушає, долаючи перешкоди та безгрошів'я в Лондон на У1 Міжнародний географічний конгрес, встигає, доповідає, висуває ідею зимівлі в Антарктиді. Уперше пропонується свідомо відпустити судно і залишитися на довгий полярний рік в невідомому місці з незнайомими і ворожими кліматичними умовами, в абсолютній, космічній відірваності від решти світу, при наявності ризику, що судно наступного сезону може не пробитися крізь кригу.
Висловлюються законні сумніви, а — головне — грошей ніхто не дає. Борхгревінк не впадає у відчай, стає в пригоді навичка спілкування з людьми і врешті отримує 35 000 фунтів стерлінгів від Джорджа Ньюса, видавця, під монопольне право на книгу про майбутню подорож. За них організатор придбав 521-тонний корабель Полакс (Pollux), котрий перейменовує в Південний Хрест (Southern cross), дообладнує для експедиції; закуповує, замовляє необхідне спорядження, інструмент, обладнання. На ходу конструює потрібне. Підбирає людей. Бере з собою собак.
23 серпня 1898 року Південний Хрест відпливає з Лондона, а 17 лютого стає на якір біля мису Адер.
Дев'ять днів переправляють вантажі та людей на берег, споруджують дві хатинки. 2 березня корабель знявся з якоря. Перша наукова материкова зимівля почалася.
Провадилася вона зразково-показово. Що дві години метеоспостереження не зважаючи на негоду, почергова робота на камбузі, по господарству, спільні аврали, заняття-навчання для особового складу експедиції, коли лід став — картографічні зйомки, вилазки на розвідку, заготівля м'яса-яєць як протицинготний засіб, та на випадок не прибуття судна.
Вперше людина стикнулася зі своєрідністю норову Антарктиди: скажені вітри, та нещадне сонце початку полярного літа — на лиці виразки. Тоді ж, із безпосередньою участю начальника експедиції було знайдено протидії: троси для розчалювання-кріплення будиночків, маски з прорізами для очей. Вдався і вибір собак як основного засобу пересування. (Слабуючих дорізали і згодовували іншим. Жорстоко, але зрозуміло для тих умов. Уцілілих Карстен не покинув, і не пожалів зусиль прилаштувати у добрі руки.)
Уперше в Антарктиді люди зустрічають Новий рік і нове століття.
У першу експедицію прийшла і перша смерть людини в Антарктиді. Помер Гансон, медико-біолог. Травма. Засумував за домом, почав слабнути, втрачати цікавість до всього, потім зовсім підводитися перестав, ледь діждався сонця… Вже в наш час визначили: це стандартна полярна хвороба, здавала печінка; що чому передує: сум захворюванню, чи останнє тягне за собою депресію — питання спірне, хоча і нині, якщо людина в тих умовах починає страждати за домом, то її евакуюють до того, як транспортний зв'язок з рештою світу обірветься, і ще не було випадку, щоб вивезеному не полегшало.
28 грудня 1900 року Полярний Хрест підійшов до мису Адер. Зимівля закінчилася. Та не закінчилася експедиція. Було з труднощами віднайдено прохід в бар'єрі Росса і Борхревінк одноосібно, не ризикуючи людьми, зробив розвідку в глиб материка, досягнувши 78 грд 50 хв. На більше не вистачало відведеного часу, полярний день закінчувався, судно могло потрапити в крижаний полон.
Полярники щасливо повертаються додому. Карстен Борхгревінк сідає за книгу. В ній чесно і детально передає свій досвід. Хто йому слідував, той потім втрат в Антарктиді не мав.
А ще у своєму повіствуванні підкреслює, що хоча на гафелі судна був британський Юніон Джек, але судно було зроблено з норвезьких матеріалів, експедиція складалася з норвежців, а на щоглі в Антарктиді вони підняли норвезький національний прапор. Ці зауваги стали причиною відносного забуття людини, котра за означенням перший тримає заслужене перше місце. Великобританцям чужі подвиги не цікаві, а Норвегія якраз була захоплена драмою свого безпосереднього дітища: дрейфу нансенівського Фраму.
Більше в Антарктиду Карстену Еґеборґу Борхгревінку потрапити не довелося. Працював на біостанції на Півночі, викладав, був головою мисливського товариства Норвегії. Нехай він опинився в тіні такого титана як Нансен, чи більш сенсаційного Амудсена, проте заслужено стоїть в чільній групі найкращих синів Норвегії, висунутих нею в боротьбі за незалежність та пошуку свого місця серед інших країн світу.
Помер в 1934 році в Осло.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
Посилання
- Боркґревінк // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2011 Ka rsten Egebo rg Borhgrevink norv Carsten Egeborg Borchgrevink 1 grudnya 1864 Hristianiya 23 kvitnya 1934 Oslo norvezkij polyarnij doslidnik ta naturalist Karsten Borhgrevinknorv Carsten Egeberg BorchgrevinkNarodivsya 1 grudnya 1864 1864 12 01 1 2 Hristiyaniya d NorvegiyaPomer 21 kvitnya 1934 1934 04 21 1 2 3 69 rokiv Oslo NorvegiyaKrayina NorvegiyaDiyalnist mandrivnik doslidnikAlma mater dDiti 4 dNagorodi d 1930 Karsten Borhgrevink u VikishovishiBiografiyaKarsten Borhgrevink stav pershoyu lyudinoyu kotra stupila na Antarktichnij materik 23 sichnya 1895 roku Organizator naukovoyi ekspediciyi ta zimivli Pershim proviv yiyi na kontinenti Pershij hto pronik v glib Antarktidi dosyagnuvshi shiroti 78 grd 50 hv Pershij hto pokazav marshrut shturmu Pivdennogo polyusu Z ditinstva Karsten yak istinnij norvezhec zahoplyuvavsya mandrivkami i vzhe todi viznachiv dlya sebe nezvidanu cil Antarktichnij kontinent Cij meti pidporyadkuvav use zhittya Vchitsya na lisotehnika opanovuyuchi vidpovidno potribni dlya podorozhej disciplini movi Deyakij chas pracyuye za svoyeyu specialnistyu potim vikladaye v Hristianiyi Zahoplyuyetsya mislivstvom turizmom nevidvorotno lizhami V 1888 virishuye perebratisya blizhche do svoyeyi mriyi v Avstraliyu yaku pracyuyuchi geodezistom prohodit za chotiri roki vzdovzh i vpoperek potim vikladaye v sidnejskomu Korvel koledzhi Znajomitsya i vede listuvannya z avtoritetami v doslidzhenni polyarnih shirot Borhrevink ne pomilivsya v 1894 roci v Melburn pribuvaye kitobijna shhuna Antarktik poslana norvezkim pidpriyemcem Svenom Fojnom na rozvidku zvirobijnih promisliv za pivdennim polyarnim kolom Dekilka naturalistiv prohayut vzyati yih na bort ale rejs komercijnij pasazhirskih misc nemaye ta j smorid vorvani shvidenko vsih vidlyakuye Krim Karstena Vin staye ryadovim chlenom ekipazhu matrosom i vitrimuye usi trudnoshi vazhkogo plavannya primudryayuchis pri comu urivati hvilini dlya naukovih sposterezhen Pri nablizhenni vilnoyi vid krigi dilyanki suhodolu misu Ader vmovlyaye kapitana Leonardo Kristensena provesti visadku na antarktichnij bereg Rozumiyuchi istorichnist momentu shkiper specialno stav na nis shlyupki i pershim stupiv na suhu poverhnyu ale Karsten skochiv ranishe pryamo u vodu na milini Piznishe shanovni vcheni muzhi geografi dijshli odnoznachnogo visnovku pozayak shelf ce chastina materika to pershist za Borhgrevinkom Ale ce potim a todi vin za licheni godini vstig opisati antarktichnij lishajnik zrobiti zamalovku zibrati zrazki porid i pomititi u vodi meduzu Povernuvshis z plavannya odrazu virushaye dolayuchi pereshkodi ta bezgroshiv ya v London na U1 Mizhnarodnij geografichnij kongres vstigaye dopovidaye visuvaye ideyu zimivli v Antarktidi Upershe proponuyetsya svidomo vidpustiti sudno i zalishitisya na dovgij polyarnij rik v nevidomomu misci z neznajomimi i vorozhimi klimatichnimi umovami v absolyutnij kosmichnij vidirvanosti vid reshti svitu pri nayavnosti riziku sho sudno nastupnogo sezonu mozhe ne probitisya kriz krigu Vislovlyuyutsya zakonni sumnivi a golovne groshej nihto ne daye Borhgrevink ne vpadaye u vidchaj staye v prigodi navichka spilkuvannya z lyudmi i vreshti otrimuye 35 000 funtiv sterlingiv vid Dzhordzha Nyusa vidavcya pid monopolne pravo na knigu pro majbutnyu podorozh Za nih organizator pridbav 521 tonnij korabel Polaks Pollux kotrij perejmenovuye v Pivdennij Hrest Southern cross doobladnuye dlya ekspediciyi zakupovuye zamovlyaye neobhidne sporyadzhennya instrument obladnannya Na hodu konstruyuye potribne Pidbiraye lyudej Bere z soboyu sobak 23 serpnya 1898 roku Pivdennij Hrest vidplivaye z Londona a 17 lyutogo staye na yakir bilya misu Ader Dev yat dniv perepravlyayut vantazhi ta lyudej na bereg sporudzhuyut dvi hatinki 2 bereznya korabel znyavsya z yakorya Persha naukova materikova zimivlya pochalasya Provadilasya vona zrazkovo pokazovo Sho dvi godini meteosposterezhennya ne zvazhayuchi na negodu pochergova robota na kambuzi po gospodarstvu spilni avrali zanyattya navchannya dlya osobovogo skladu ekspediciyi koli lid stav kartografichni zjomki vilazki na rozvidku zagotivlya m yasa yayec yak proticingotnij zasib ta na vipadok ne pributtya sudna Vpershe lyudina stiknulasya zi svoyeridnistyu norovu Antarktidi skazheni vitri ta neshadne sonce pochatku polyarnogo lita na lici virazki Todi zh iz bezposerednoyu uchastyu nachalnika ekspediciyi bulo znajdeno protidiyi trosi dlya rozchalyuvannya kriplennya budinochkiv maski z prorizami dlya ochej Vdavsya i vibir sobak yak osnovnogo zasobu peresuvannya Slabuyuchih dorizali i zgodovuvali inshim Zhorstoko ale zrozumilo dlya tih umov Ucililih Karsten ne pokinuv i ne pozhaliv zusil prilashtuvati u dobri ruki Upershe v Antarktidi lyudi zustrichayut Novij rik i nove stolittya U pershu ekspediciyu prijshla i persha smert lyudini v Antarktidi Pomer Ganson mediko biolog Travma Zasumuvav za domom pochav slabnuti vtrachati cikavist do vsogo potim zovsim pidvoditisya perestav led dizhdavsya soncya Vzhe v nash chas viznachili ce standartna polyarna hvoroba zdavala pechinka sho chomu pereduye sum zahvoryuvannyu chi ostannye tyagne za soboyu depresiyu pitannya spirne hocha i nini yaksho lyudina v tih umovah pochinaye strazhdati za domom to yiyi evakuyuyut do togo yak transportnij zv yazok z reshtoyu svitu obirvetsya i she ne bulo vipadku shob vivezenomu ne polegshalo 28 grudnya 1900 roku Polyarnij Hrest pidijshov do misu Ader Zimivlya zakinchilasya Ta ne zakinchilasya ekspediciya Bulo z trudnoshami vidnajdeno prohid v bar yeri Rossa i Borhrevink odnoosibno ne rizikuyuchi lyudmi zrobiv rozvidku v glib materika dosyagnuvshi 78 grd 50 hv Na bilshe ne vistachalo vidvedenogo chasu polyarnij den zakinchuvavsya sudno moglo potrapiti v krizhanij polon Polyarniki shaslivo povertayutsya dodomu Karsten Borhgrevink sidaye za knigu V nij chesno i detalno peredaye svij dosvid Hto jomu sliduvav toj potim vtrat v Antarktidi ne mav A she u svoyemu povistvuvanni pidkreslyuye sho hocha na gafeli sudna buv britanskij Yunion Dzhek ale sudno bulo zrobleno z norvezkih materialiv ekspediciya skladalasya z norvezhciv a na shogli v Antarktidi voni pidnyali norvezkij nacionalnij prapor Ci zauvagi stali prichinoyu vidnosnogo zabuttya lyudini kotra za oznachennyam pershij trimaye zasluzhene pershe misce Velikobritancyam chuzhi podvigi ne cikavi a Norvegiya yakraz bula zahoplena dramoyu svogo bezposerednogo ditisha drejfu nansenivskogo Framu Bilshe v Antarktidu Karstenu Egeborgu Borhgrevinku potrapiti ne dovelosya Pracyuvav na biostanciyi na Pivnochi vikladav buv golovoyu mislivskogo tovaristva Norvegiyi Nehaj vin opinivsya v tini takogo titana yak Nansen chi bilsh sensacijnogo Amudsena prote zasluzheno stoyit v chilnij grupi najkrashih siniv Norvegiyi visunutih neyu v borotbi za nezalezhnist ta poshuku svogo miscya sered inshih krayin svitu Pomer v 1934 roci v Oslo PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368PosilannyaBorkgrevink Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006