Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уральські гори, або Урал (рос. Уральские горы, каз. Орал таулары) — гори в Росії, протяжністю понад 2000 км; висотою до 1895 м (Народна). У часи середньовічної Київської Русі Уральські гори називали просто Камінь.
Уральські гори рос. Уральские горы | ||||
| каз. Орал таулары | ||||
 | ||||
| Приполярний Урал | ||||
| Країна |  Росія,  Казахстан | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 781 100 км2 | |||
| Довжина | 2000 км | |||
| Ширина | 40—150 км | |||
| Найвища точка | гора Народна | |||
| - координати | 65°02′00″ пн. ш. 60°07′00″ сх. д. / 65.03333° пн. ш. 60.11667° сх. д. | |||
| - висота | 1 895 м | |||
 Уральські гори у Вікісховищі | ||||
Загальний опис
Урал — гірська територія, розташована між Східно-Європейською і Західносибірською рівнинами. Територія Уралу — велика ланка Урало-Монгольського геосинклінального поясу. Довжина понад 2000 км від Карського моря на півночі до річки Урал на півдні, ширина від 40 до 250 км. По Уралу проходить кордон між Європою і Азією. Урал заведено ділити на Полярний, Приполярний, Північний, Середній, Південний.
На західних схилах гір Уралу розвинутий карст (численні печери); є вододілом між басейнами річок Об, Печора, Волга і Урал. Основна частина Уралу зайнята природною зоною тайги, на півночі — тундра, на півдні — лісостеп. На території є заповідники природи. З корисних копалин наявні залізні, мідні, хромові, нікелеві руди, азбест, декоративне і дорогоцінне каміння. Великі промислові центри: Єкатеринбург, Челябінськ, Магнітогорськ.
Гори виникли в пізньому протерозої. За латинською назвою Уральських гір раніше виділявся геологічний період рифей, який за сучасною класифікацією розділений на ряд періодів, що передували едіакарію.
Назва
Урал перші слов'янські поселенці називали «Камінь», іноді — «Кам'яний пояс». Вважають, що назву «Урал» (від мансійського «ур» — гора) ввів у XVIII ст. управитель казенних заводів Василь Татищев. Від старої назви Камінь походить ряд назв населених пунктів, напр. Усть-Каменогорськ.
Сьогодні Урал — поширена в літературі назва Уральських гір, а також географічно-економічного краю, що охоплює південну частину Уральських гір і прилеглі до них (із заходу, сходу і півдня) передгір'я (зазвичай хвилясті рівнини).
Територіальний поділ
Географічно Уральські гори поділяють на п'ять частин:
На півночі продовженням Уральського хребта можна вважати гірську систему Пай-Хой, на півдні — Мугоджари.
Геологія Уралу
Формування гірської системи Уралу почалося в пізньому девоні (близько 350 млн років тому) і закінчилося в тріасі (близько 200 млн років тому). Урал належить до найстаріших у світі гірських хребтів. Як для такого значного віку висота гір надзвичайно велика. Уральські гори утворилися внаслідок зіткнення східного краю суперконтиненту Лавразія з молодим і реологічно слабким континентом Казахстанія. Урал є складовою частиною Урало-Монгольського геосинклінального поясу. У межах Уралу на поверхню виходять деформовані й часто метаморфізовані гірські породи переважно палеозойського віку. Товщі осадових і вулканічних порід зазвичай сильно зім'яті, порушені розривами, але загалом утворюють меридіональні смуги, що зумовлюють лінійність і зональність структур Уралу.
Корисні копалини
Урал відзначається великою різноманітністю природно-сировинних, особливо мінерально-сировинних, ресурсів. В Уральських горах виявлено понад 1000 мінералів, 12 000 родовищ корисних копалин, 55 видів самоцвітів. Урал — металургійно-вугільна база Росії, важливий район видобування рудних (залізні, мідні, платинові, хромові, нікелеві, рідкіснометалічні руди, золота) і нерудних копалин (калійні солі, азбест, боксити, дорогоцінне каміння та ін.), вугілля (кам'яне й буре), нафти.
Для східних районів Уралу найбільш характерні родовища мідноколчеданових руд (Айське, Сібайське, Дегтярське родовища, Кіровградська і Красноуральска групи родовищ), скарново-магнетитових (Гороблагодатське, Високогірське, Магнітогорське родовища), титаномагнетитових (Качканарське, Первоуральське), окисних нікелевих (група Орсько-Халіловських родовищ), хромітових руд (родовища Кемпірсайського масиву), приурочених в основному до зеленокам'яного поясу Уралу, поклади вугілля (Челябінський вугільний басейн), розсипи й корінні родовища золота (Кочкарське, Березівське) і платини (Ісовське). Тут розташовані найбільші родовища бокситів (Північно-Уральський бокситоносний район) і азбесту (Баженовське). На західному схилі Уралу і в Приураллі є родовища кам'яного вугілля (Печорський вугільний басейн, Кізелівський вугільний басейн), нафти й газу (Волго-Уральська нафтогазоносна провінція, Оренбурзьке газоконденсатне родовище), калійних солей (Верхньокамський басейн). Урал славиться своїми «самоцвітами» — дорогоцінним та напівкоштовним камінням (смарагд, аметист, аквамарин, яшма, родоніт, малахіт і ін.).
Українці на Уралі
Українські поселенці живуть на Південному Уралі, до складу якого входять Оренбурзька і Челябінська області та Башкортостан. Південно-східна частина — Уральська область — входить до складу Казахстану (Сер.-Азійський Степовий Край). Площа Південного Уралу — 355 500 км², населення (на 1980 р.) 9,5 млн, з них 64 % — у містах.
Південний Урал, на якому селилися українці, являє собою переважно лісостеп і степ з чорноземними ґрунтами; клімат континентальний (температура січня — −14…−18 °C; липня — +17…+21 °C; атмосферних опадів 300—700 мм).
Українські поселенці почали прибувати на Урал тоді ж, як і на Поволжя — з XVIII ст., і працювали винятково як хлібороби. За переписом 1897 року, їх було 49 000 осіб. З кінця XIX ст. еміграція на Урал (як і за Урал) збільшилася і, за переписом 1926 року, кількість українців там зросла до 236 000 осіб. Найсуцільніше вони селилися на північному сході теперішньої Челябінської області; у багатьох селах вони переважали, були й суто українські села з назвами: Полтава, Дворянське, Харківський хутір тощо.
У 1930-х pp., а ще більше після Другої світової війни відбулися великі зміни в стані українського поселення. Не маючи нового припливу і позбавлені всіляких національних прав, вони, як і в усій РРФСР, зазнавали денаціоналізації, зокрема мовної. Водночас у зв'язку зі зростанням індустріалізації Уралу вони переселялися до промислових міст. Виникли великі українські скупчення у містах: Челябінську (1957 — 29 700), Магнітогорську (23 100), Оренбурзі та ін.
Кількість українців, за переписом 1970 року: у Башкортостані — 76 000, в областях: Оренбурзькій — 113 000, Челябінській — 115 000, разом 304 000. У цих областях більшість становлять росіяни (42,6 %); інші національності: башкири, мордва, білоруси. 51 % українців жив у містах. Про значний процес денаціоналізації свідчить у світлі урядової статистики те, що на 304 000 українців тільки 64,2 % подало українську мову як рідну, а 18,7 % нею ще вільно володіли. Довше, ніж українська національність і мова, зберігаються деякі елементи фольклору (зокрема пісні), одяг тощо. На денаціоналізацію чимало впливають мішані подружжя.
Галерея
 |  |  |  |
| Гірські утворення поблизу Саранпауля, Приполярний Урал | Каміння в річці, Приполярний Урал | Гора Великий Іремель | Вхід до печери Ігнатьєва, Південний Урал |
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uralski gori abo Ural ros Uralskie gory kaz Oral taulary gori v Rosiyi protyazhnistyu ponad 2000 km visotoyu do 1895 m Narodna U chasi serednovichnoyi Kiyivskoyi Rusi Uralski gori nazivali prosto Kamin Uralski gori ros Uralskie gory kaz Oral taulary Pripolyarnij Ural Pripolyarnij Ural Krayina Rosiya Kazahstan Plosha 781 100 km2 Dovzhina 2000 km Shirina 40 150 km Najvisha tochka gora Narodna koordinati 65 02 00 pn sh 60 07 00 sh d 65 03333 pn sh 60 11667 sh d 65 03333 60 11667 visota 1 895 m Uralski gori u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ural znachennya Zagalnij opisUral girska teritoriya roztashovana mizh Shidno Yevropejskoyu i Zahidnosibirskoyu rivninami Teritoriya Uralu velika lanka Uralo Mongolskogo geosinklinalnogo poyasu Dovzhina ponad 2000 km vid Karskogo morya na pivnochi do richki Ural na pivdni shirina vid 40 do 250 km Po Uralu prohodit kordon mizh Yevropoyu i Aziyeyu Ural zavedeno diliti na Polyarnij Pripolyarnij Pivnichnij Serednij Pivdennij Na zahidnih shilah gir Uralu rozvinutij karst chislenni pecheri ye vododilom mizh basejnami richok Ob Pechora Volga i Ural Osnovna chastina Uralu zajnyata prirodnoyu zonoyu tajgi na pivnochi tundra na pivdni lisostep Na teritoriyi ye zapovidniki prirodi Z korisnih kopalin nayavni zalizni midni hromovi nikelevi rudi azbest dekorativne i dorogocinne kaminnya Veliki promislovi centri Yekaterinburg Chelyabinsk Magnitogorsk Gori vinikli v piznomu proterozoyi Za latinskoyu nazvoyu Uralskih gir ranishe vidilyavsya geologichnij period rifej yakij za suchasnoyu klasifikaciyeyu rozdilenij na ryad periodiv sho pereduvali ediakariyu NazvaUral pershi slov yanski poselenci nazivali Kamin inodi Kam yanij poyas Vvazhayut sho nazvu Ural vid mansijskogo ur gora vviv u XVIII st upravitel kazennih zavodiv Vasil Tatishev Vid staroyi nazvi Kamin pohodit ryad nazv naselenih punktiv napr Ust Kamenogorsk Sogodni Ural poshirena v literaturi nazva Uralskih gir a takozh geografichno ekonomichnogo krayu sho ohoplyuye pivdennu chastinu Uralskih gir i prilegli do nih iz zahodu shodu i pivdnya peredgir ya zazvichaj hvilyasti rivnini Teritorialnij podilGeografichno Uralski gori podilyayut na p yat chastin Pivdennij Ural Serednij Ural Pivnichnij Ural Pripolyarnij Ural Polyarnij Ural Na pivnochi prodovzhennyam Uralskogo hrebta mozhna vvazhati girsku sistemu Paj Hoj na pivdni Mugodzhari Geologiya UraluDokladnishe Geologiya Uralu Formuvannya girskoyi sistemi Uralu pochalosya v piznomu devoni blizko 350 mln rokiv tomu i zakinchilosya v triasi blizko 200 mln rokiv tomu Ural nalezhit do najstarishih u sviti girskih hrebtiv Yak dlya takogo znachnogo viku visota gir nadzvichajno velika Uralski gori utvorilisya vnaslidok zitknennya shidnogo krayu superkontinentu Lavraziya z molodim i reologichno slabkim kontinentom Kazahstaniya Ural ye skladovoyu chastinoyu Uralo Mongolskogo geosinklinalnogo poyasu U mezhah Uralu na poverhnyu vihodyat deformovani j chasto metamorfizovani girski porodi perevazhno paleozojskogo viku Tovshi osadovih i vulkanichnih porid zazvichaj silno zim yati porusheni rozrivami ale zagalom utvoryuyut meridionalni smugi sho zumovlyuyut linijnist i zonalnist struktur Uralu Korisni kopaliniUral vidznachayetsya velikoyu riznomanitnistyu prirodno sirovinnih osoblivo mineralno sirovinnih resursiv V Uralskih gorah viyavleno ponad 1000 mineraliv 12 000 rodovish korisnih kopalin 55 vidiv samocvitiv Ural metalurgijno vugilna baza Rosiyi vazhlivij rajon vidobuvannya rudnih zalizni midni platinovi hromovi nikelevi ridkisnometalichni rudi zolota i nerudnih kopalin kalijni soli azbest boksiti dorogocinne kaminnya ta in vugillya kam yane j bure nafti Dlya shidnih rajoniv Uralu najbilsh harakterni rodovisha midnokolchedanovih rud Ajske Sibajske Degtyarske rodovisha Kirovgradska i Krasnouralska grupi rodovish skarnovo magnetitovih Goroblagodatske Visokogirske Magnitogorske rodovisha titanomagnetitovih Kachkanarske Pervouralske okisnih nikelevih grupa Orsko Halilovskih rodovish hromitovih rud rodovisha Kempirsajskogo masivu priurochenih v osnovnomu do zelenokam yanogo poyasu Uralu pokladi vugillya Chelyabinskij vugilnij basejn rozsipi j korinni rodovisha zolota Kochkarske Berezivske i platini Isovske Tut roztashovani najbilshi rodovisha boksitiv Pivnichno Uralskij boksitonosnij rajon i azbestu Bazhenovske Na zahidnomu shili Uralu i v Priuralli ye rodovisha kam yanogo vugillya Pechorskij vugilnij basejn Kizelivskij vugilnij basejn nafti j gazu Volgo Uralska naftogazonosna provinciya Orenburzke gazokondensatne rodovishe kalijnih solej Verhnokamskij basejn Ural slavitsya svoyimi samocvitami dorogocinnim ta napivkoshtovnim kaminnyam smaragd ametist akvamarin yashma rodonit malahit i in Ukrayinci na UraliUkrayinski poselenci zhivut na Pivdennomu Urali do skladu yakogo vhodyat Orenburzka i Chelyabinska oblasti ta Bashkortostan Pivdenno shidna chastina Uralska oblast vhodit do skladu Kazahstanu Ser Azijskij Stepovij Kraj Plosha Pivdennogo Uralu 355 500 km naselennya na 1980 r 9 5 mln z nih 64 u mistah Pivdennij Ural na yakomu selilisya ukrayinci yavlyaye soboyu perevazhno lisostep i step z chornozemnimi gruntami klimat kontinentalnij temperatura sichnya 14 18 C lipnya 17 21 C atmosfernih opadiv 300 700 mm Ukrayinski poselenci pochali pribuvati na Ural todi zh yak i na Povolzhya z XVIII st i pracyuvali vinyatkovo yak hliborobi Za perepisom 1897 roku yih bulo 49 000 osib Z kincya XIX st emigraciya na Ural yak i za Ural zbilshilasya i za perepisom 1926 roku kilkist ukrayinciv tam zrosla do 236 000 osib Najsucilnishe voni selilisya na pivnichnomu shodi teperishnoyi Chelyabinskoyi oblasti u bagatoh selah voni perevazhali buli j suto ukrayinski sela z nazvami Poltava Dvoryanske Harkivskij hutir tosho U 1930 h pp a she bilshe pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidbulisya veliki zmini v stani ukrayinskogo poselennya Ne mayuchi novogo priplivu i pozbavleni vsilyakih nacionalnih prav voni yak i v usij RRFSR zaznavali denacionalizaciyi zokrema movnoyi Vodnochas u zv yazku zi zrostannyam industrializaciyi Uralu voni pereselyalisya do promislovih mist Vinikli veliki ukrayinski skupchennya u mistah Chelyabinsku 1957 29 700 Magnitogorsku 23 100 Orenburzi ta in Kilkist ukrayinciv za perepisom 1970 roku u Bashkortostani 76 000 v oblastyah Orenburzkij 113 000 Chelyabinskij 115 000 razom 304 000 U cih oblastyah bilshist stanovlyat rosiyani 42 6 inshi nacionalnosti bashkiri mordva bilorusi 51 ukrayinciv zhiv u mistah Pro znachnij proces denacionalizaciyi svidchit u svitli uryadovoyi statistiki te sho na 304 000 ukrayinciv tilki 64 2 podalo ukrayinsku movu yak ridnu a 18 7 neyu she vilno volodili Dovshe nizh ukrayinska nacionalnist i mova zberigayutsya deyaki elementi folkloru zokrema pisni odyag tosho Na denacionalizaciyu chimalo vplivayut mishani podruzhzhya GalereyaGirski utvorennya poblizu Saranpaulya Pripolyarnij Ural Kaminnya v richci Pripolyarnij Ural Gora Velikij Iremel Vhid do pecheri Ignatyeva Pivdennij UralDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3