Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Усть-Каменого́рськ (Оскемен, каз. Өскемен, трансліт. Öskemen, рос. Усть-Каменогорск) — місто, центр Усть-Каменогорської міської адміністрації та усієї Східноказахстанської області Казахстану.
| Місто Усть-Каменогорськ каз. Өскемен | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
      | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Казахстан | ||||
| Область | Східноказахстанська | ||||
| Адміністрація | Усть-Каменогрська м.а. | ||||
| Час заснування | 1720 | ||||
| Населення | 303720 особи (2009) | ||||
| Місцева влада | |||||
| Голова | акім Темирбек Касимжанов | ||||
| Координати | 49°57′50″ пн. ш. 82°38′02″ сх. д. / 49.96389° пн. ш. 82.63389° сх. д.Координати: 49°57′50″ пн. ш. 82°38′02″ сх. д. / 49.96389° пн. ш. 82.63389° сх. д. | ||||
| Карта | |||||
  Усть-Каменогорськ  Усть-Каменогорськ | |||||
 Усть-Каменогорськ у Вікісховищі | |||||
Географія
Усть-Каменогорськ розташований на сході Казахстану, в місці впадіння річки Ульби у річку Іртиш, за 947 км від столиці країни міста Астани.
Клімат
У місті різко континентальний клімат, з холодною зимою, міцними морозами та спекотним літом.
| Клімат Усть-Каменогорськ | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −10 | −7 | −2 | 13 | 19 | 25 | 27 | 24 | 19 | 11 | 1 | −5 | 9,75 |
| Середня температура, °C | −16 | −14 | −8 | 6 | 12 | 18 | 20 | 16 | 11 | 4 | −4 | −10 | 2,9 |
| Середній мінімум, °C | −20 | −21 | −16 | −1 | 5 | 10 | 14 | 9 | 3 | −1 | −6 | −16 | −3,3 |
| Норма опадів, мм | 20 | 20 | 25 | 30 | 40 | 40 | 60 | 40 | 30 | 40 | 35 | 30 | 410 |
Історія
У XVIII сторіччі Московія (потім — Російська імперія) активно досліджувала території Алтаю з метою налагодження торгових шляхів зі сходом, освоєння корисних копалин. 1719 року Петро І відрядив експедицію під керівництвом майора І. М. Лихарєва на пошуки покладів золота. Експедиція дійшла на човнах до озера Зайсан, де наштовхнулась на великий загін джунгарів, та вимушена була повернути назад.
У місці, де річка Ульба впадає у Іртиш, Лихарєв заснував фортецю, названу Усть-Кам'яною, в якій залишив гарнізон з 363 військових. У другій половині XVIII сторіччя біля фортеці стали селитися поселенці, здебільшого сибірські казаки, також заслані в'язні та старовіри, яким цариця Катерина дала право вільно селитися на Алтаї та проповідувати свою релігію. В місті до наших часів зберігся старообрядова церква Покрова Пресвятої Богородиці. Фортеця перетворилась на станицю, яка 1804 року стала безповітовим містечком, 1868-го повітовим містом Семипалатинської губернії.
На початок ХХ сторіччя місто нараховувало 8 вулиць та 12 провулків. Серед будівель переважали дерев'яні одноповерхові будинки, які становили понад 80 % всіх споруд. Планування міста було прямокутне, квартальне. У цей же час у місті почала розвиватись промисловість, зокрема підприємства з переробки тваринної сировини: шкіри, сала, овчин. Місто було центром золотодобувної промисловості Алтаю, в місті жила велика кількість золотопромисловців, взимку тут жили службовці з приисків. Після Жовтневого перевороту влада в місті переходила з рук в руки, радянська влада утвердилася тут наприкінці 1919 року.
1939 року: місто стало обласним центром Східноказахстанської області, почалося будівництво Оскеменська ГЕС. Під час Німецько-радянської війни на базі демонтованого устаткування заводу «Електроцинк» з Орджонікідзе в місті 1942 почалось будівництво цинкового електролітного заводу, який 1951 року перетворений на свинцово-цинковий комбінат. 1958 року розпочато будівництво титано-магнієвого заводу, був зданий у експлуатацію 1965. Наприкінці 1950-х почали працювати верстатобудівний та конденсаторний заводи. 1958 року в місті відкрився телецентр, який розпочав регулярні телетрансляції, 1967 з'явився перший кінотеатр. 1965 року почав працювати аеропорт, 1970 зведений міст через Іртиш.
Символіка
1970 року розроблений символічний знак міста. Він являв собою щит, розсічений навпіл по вертикалі, права половина червоного кольору, ліва — синього. На ньому зображений човен — символ засновників міста, та ковш з розжареним металом — символ металургійної промисловості сучасного міста. 2005 року міський масліхат Усть-Каменогорська затвердив герб, прапор, гімн та статут міста. Герб являє собою щит класичної форми, на якому зображені гірські вершини з водними просторами між ними. Це символізує річки Ульбу та Іртиш в оточенні зелених берегів. В верхній частині герба назва міста двома мовами, в нижній — сторожова вежа, оточена стрічкою, на якій викарбуваний рік заснування. Кольорова гамма герба: жовтий означає багатство та силу, синій — красу та велич, зелений — природні багатства.
Прапор прямокутної форми білого кольору зі зміщеним від центру до древка зображенням герба міста. Біля древка смуга з національним орнаментом. На протилежній стороні полотнища з'єднуються дві діагональні смуги, утворюючи стрілку, що символізує злиття двох річок, Ульби та Іртишу. Зображення орнаменту та смуг блакитного кольору, кольору прапора Казахстану, що визначає територіальну приналежність. Поєднання кольорів (білий, блакитний, багатоколірний герб) символізує чистоту, багатство самодостатність.
Населення
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чисельність населення за даними Департаменту статистики Східноказахстанської області за статистикою на 1 лютого 2012 року складе 321000 осіб.
Основні демографічні показники (у розрахунку на 1000 жителів, дані за січень-листопад 2009 року):
- Коефіцієнт народжуваності — 14,4
- Коефіцієнт смертності — 12,2
- Шлюбів — 9,3
- Розлучень — 4,3
Національний склад
| Національність | 2010 | 2022 |
|---|---|---|
| Росіяни | 201 842 (67,2 %) | 170 813 (48,69%) |
| Казахи | 82 593 (27,5 %) | 168 866 (48,13%) |
| Німці | 3 717 (1,23 %) | 2 495 (0,71%) |
| Українці | 3 388 (1,12 %) | 1 156 (0,33%) |
| Татари | 3 276 (1,09 %) | 2 535 (0,72%) |
| Білоруси | 899 (0,3 %) | 276 (0,08%) |
| Азербайджанці | 687 (0,22 %) | 905 (0,26%) |
| Корейці | 679 (0,22 %) | 588 (0,17%) |
| Чеченці | 506 (0,17 %) | 620 (0,18%) |
| Уйгури | 178 (0,05 %) | 171 (0,05%) |
| Узбеки | 266 (0,08 %) | 451 (0,13%) |
| Инші | 2 311 (0,77 %) | 1 984 (0,56%) |
| Загалом | 300 342 (100,00 %) | 350 840 (100,00%) |
Безробіття
У 2002 офіційний рівень безробіття по Усть-Каменогорську склав 3,4 %, а загальна кількість безробітних, які перебувають на обліку в центрі зайнятості — 5600 осіб (на 320 осіб менше, ніж у 2001 році)..
На січень-квітень 2004 року рівень працевлаштування в Усть-Каменогорську — 51,6 %. Рівень безробіття в Усть-Каменогорську — 2,9 %.
Травень-червень 2009 — рівень безробіття в місті дорівнює, за результатами дослідження, 20,1 % від економічно активного населення, що перевищує офіційно зареєстрований показник більш ніж у 14 разів.
Промисловість
На початку ХХ сторіччя у Усть-Каменогорську стала швидкими темпами розвиватись промисловість і на сьогоднішній день місто займає одне з провідних місць у країні за об'ємом продукції, що виробляється індустріальними підприємствами. У місті створений потужний енергетичний комплекс Усть-Каменогорська ГЕС, Усть-Каменогорська та Согринська ТЕЦ забезпечують електроенергією не тільки місто та область але й інші регіони Казахстану. У місті працюють великі підприємства важкого машинобудування та кольорової металургії:
- АТ Усть-Каменогорський титано-магнієвий комбінат виробляє високоякісний губчастий титан та товарний магній
- АТ Казцинк — виробник цинку з великою часткою супутнього виробництва міді, свинцю, дорогоцінних металів, має філіали у 6 містах Казахстану, на підприємстві працює 22 тисячі робітників
- АТ Ульбінський металургійний завод спеціалізується на виробництві ядерного керамічного палива, берилійвмісні матеріали, тантал та ніобій, плавикову кислоту, а також надпровідні матеріали та складне промислове обладнання
- ВАТ «Востокмашзавод» виробляє різноманітне промислове обладнання
- АТ «Усть-Каменогорський конденсаторний завод» — крупносерійний випуск конденсаторів
- РГП «Казахстанський Монетний Двір Національного Банку Республіки Казахстан» — структурний підрозділ Національного Банку Республіки Казахстан, має повний виробничий цикл по випуску монет, орденів, медалей.
Працюють підприємства легкої та харчової промисловості — «Комбінат шовкових тканин», лікеро-горілчаний та пивзавод.
Релігія
Переважна більшість віруючого населення Усть-Каменогорська сповідує іслам або православне християнство. Загалом у місті нараховують 32 релігійних об'єднання, що представляють 15 релігійних конфесій, в тому числі: 4 мусульманських, 29 християнських та 3 об'єднання, які сповідують нетрадиційна релігії. У місті не спостерігається сутичок на релігійному ґрунті, щорічно 18 жовтня проходить «День духовної згоди», за участю представників різноманітних релігійних течій, ЗМІ та громадських організацій.
-
![image]()
Міська мечеть -
![image]()
Православна церква у місті
Екологія
За ступенем концентрації виробництва та інтенсивністю забруднення навколишнього середовища Усть-Каменогорськ займає провідне місце у республіці Казахстан. Загалом у атмосферу обласного центру викидається понад 80 тисяч тон забруднюючих речовин 170 найменувань, серед них свинець, селен, кадмій, арсен, фтористий водень, хлор, сірчаний ангідрид та інші речовини, відсоток яких в валових викидах невеликий, але токсичність для оточуючого середовища значна. У місті зареєстровано 3 217 організованих та 2 484 неорганізованих стаціонарних джерел забруднення атмосфери. Крім того екологічна ситуація погіршується автотранспортом, кількість якого постійно зростає. Токсичні відходи відвалів Ульбінського металургійного заводу, АТ Казцинк, ТЕЦ, вимиваються в підземні горизонти, забруднюючи ґрунтові води свинцем, кадмієм та іншими важкими металами.
На території міста виявлено близько 400 радіоактивних аномалій. Найбільша з них має розміри 400 x 220 метрів та потужність випромінювання 360 мкр/год. У місті проводяться роботи по спорудженню укриттів в таких зонах.
Відомі уродженці
- Хижниченко Сергій Олександрович — казахський футболіст, нападник польського клубу «Корона» (Кельці) та національної збірної Казахстану.
- Абрамов Едуард Михайлович — російський поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України.
Див. також
Примітки
- Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
- Офіційний сайт акима міста Оскемен. Аким міста [ 2013-02-27 у Wayback Machine.] Процитовано: 24-01-2013
- Усть-Каменогорськ «Climate-Data.org»(англ.)
- Перепис населення Російської імперії 1897
- Перепис населення СРСР 1959
- Перепис населення СРСР
- Перепис населення СРСР (1979)
- Перепис населення СРСР 1989
- http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-cities.htm
- Population Census in Kazakhstan (1999)
- Census in Kazakhstan 2009
- http://www.stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT093847
- http://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT305821
- https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT354434
- Демографічні показники[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
- http://www.gazeta.kz/art.asp?aid=24060[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Профессионал[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- http://www.oskemen.kz/files/politics6_03.doc[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Барладін О. В. Регіони та країни. Географія. Атлас для 10 класу / за ред. Чумак В. Б. — К. : ПрАТ «Інститут передових технологій», 2020. — 52 с. — .
Посилання
- На Вікімапії
- Офіційний сайт акима міста (казах.), (англ.), (рос.)
- Усть-Каменогорськ «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ust Kamenogo rsk Oskemen kaz Өskemen translit Oskemen ros Ust Kamenogorsk misto centr Ust Kamenogorskoyi miskoyi administraciyi ta usiyeyi Shidnokazahstanskoyi oblasti Kazahstanu Misto Ust Kamenogorsk kaz ӨskemenOsnovni daniKrayina KazahstanOblast ShidnokazahstanskaAdministraciya Ust Kamenogrska m a Chas zasnuvannya 1720Naselennya 303720 osobi 2009 Misceva vladaGolova akim Temirbek KasimzhanovKoordinati 49 57 50 pn sh 82 38 02 sh d 49 96389 pn sh 82 63389 sh d 49 96389 82 63389 Koordinati 49 57 50 pn sh 82 38 02 sh d 49 96389 pn sh 82 63389 sh d 49 96389 82 63389KartaUst Kamenogorsk Ust Kamenogorsk Ust Kamenogorsk u VikishovishiGeografiyaUst Kamenogorsk roztashovanij na shodi Kazahstanu v misci vpadinnya richki Ulbi u richku Irtish za 947 km vid stolici krayini mista Astani KlimatU misti rizko kontinentalnij klimat z holodnoyu zimoyu micnimi morozami ta spekotnim litom Klimat Ust KamenogorskPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 10 7 2 13 19 25 27 24 19 11 1 5 9 75Serednya temperatura C 16 14 8 6 12 18 20 16 11 4 4 10 2 9Serednij minimum C 20 21 16 1 5 10 14 9 3 1 6 16 3 3Norma opadiv mm 20 20 25 30 40 40 60 40 30 40 35 30 410IstoriyaU XVIII storichchi Moskoviya potim Rosijska imperiya aktivno doslidzhuvala teritoriyi Altayu z metoyu nalagodzhennya torgovih shlyahiv zi shodom osvoyennya korisnih kopalin 1719 roku Petro I vidryadiv ekspediciyu pid kerivnictvom majora I M Liharyeva na poshuki pokladiv zolota Ekspediciya dijshla na chovnah do ozera Zajsan de nashtovhnulas na velikij zagin dzhungariv ta vimushena bula povernuti nazad U misci de richka Ulba vpadaye u Irtish Liharyev zasnuvav fortecyu nazvanu Ust Kam yanoyu v yakij zalishiv garnizon z 363 vijskovih U drugij polovini XVIII storichchya bilya forteci stali selitisya poselenci zdebilshogo sibirski kazaki takozh zaslani v yazni ta staroviri yakim caricya Katerina dala pravo vilno selitisya na Altayi ta propoviduvati svoyu religiyu V misti do nashih chasiv zberigsya staroobryadova cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Fortecya peretvorilas na stanicyu yaka 1804 roku stala bezpovitovim mistechkom 1868 go povitovim mistom Semipalatinskoyi guberniyi Tipovij mikrorajon mistaDramatichnij teatr Na pochatok HH storichchya misto narahovuvalo 8 vulic ta 12 provulkiv Sered budivel perevazhali derev yani odnopoverhovi budinki yaki stanovili ponad 80 vsih sporud Planuvannya mista bulo pryamokutne kvartalne U cej zhe chas u misti pochala rozvivatis promislovist zokrema pidpriyemstva z pererobki tvarinnoyi sirovini shkiri sala ovchin Misto bulo centrom zolotodobuvnoyi promislovosti Altayu v misti zhila velika kilkist zolotopromislovciv vzimku tut zhili sluzhbovci z priiskiv Pislya Zhovtnevogo perevorotu vlada v misti perehodila z ruk v ruki radyanska vlada utverdilasya tut naprikinci 1919 roku 1939 roku misto stalo oblasnim centrom Shidnokazahstanskoyi oblasti pochalosya budivnictvo Oskemenska GES Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na bazi demontovanogo ustatkuvannya zavodu Elektrocink z Ordzhonikidze v misti 1942 pochalos budivnictvo cinkovogo elektrolitnogo zavodu yakij 1951 roku peretvorenij na svincovo cinkovij kombinat 1958 roku rozpochato budivnictvo titano magniyevogo zavodu buv zdanij u ekspluataciyu 1965 Naprikinci 1950 h pochali pracyuvati verstatobudivnij ta kondensatornij zavodi 1958 roku v misti vidkrivsya telecentr yakij rozpochav regulyarni teletranslyaciyi 1967 z yavivsya pershij kinoteatr 1965 roku pochav pracyuvati aeroport 1970 zvedenij mist cherez Irtish Simvolika1970 roku rozroblenij simvolichnij znak mista Vin yavlyav soboyu shit rozsichenij navpil po vertikali prava polovina chervonogo koloru liva sinogo Na nomu zobrazhenij choven simvol zasnovnikiv mista ta kovsh z rozzharenim metalom simvol metalurgijnoyi promislovosti suchasnogo mista 2005 roku miskij maslihat Ust Kamenogorska zatverdiv gerb prapor gimn ta statut mista Gerb yavlyaye soboyu shit klasichnoyi formi na yakomu zobrazheni girski vershini z vodnimi prostorami mizh nimi Ce simvolizuye richki Ulbu ta Irtish v otochenni zelenih beregiv V verhnij chastini gerba nazva mista dvoma movami v nizhnij storozhova vezha otochena strichkoyu na yakij vikarbuvanij rik zasnuvannya Kolorova gamma gerba zhovtij oznachaye bagatstvo ta silu sinij krasu ta velich zelenij prirodni bagatstva Prapor pryamokutnoyi formi bilogo koloru zi zmishenim vid centru do drevka zobrazhennyam gerba mista Bilya drevka smuga z nacionalnim ornamentom Na protilezhnij storoni polotnisha z yednuyutsya dvi diagonalni smugi utvoryuyuchi strilku sho simvolizuye zlittya dvoh richok Ulbi ta Irtishu Zobrazhennya ornamentu ta smug blakitnogo koloru koloru prapora Kazahstanu sho viznachaye teritorialnu prinalezhnist Poyednannya koloriv bilij blakitnij bagatokolirnij gerb simvolizuye chistotu bagatstvo samodostatnist NaselennyaNa comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist1897 8721 4 1959 150 371 5 1970 230 340 6 1979 274 287 7 1989 322 221 8 1991 332 900 9 1999 310 950 10 Rik Chiselnist2004 294 507 9 2005 291 518 9 2006 288 509 9 2007 287 693 9 2008 286 709 9 2009 303 720 11 2010 304 973 9 Rik Chiselnist2011 307 251 9 2012 309 534 12 9 2013 309 510 9 2014 314 069 9 2015 316 893 9 2016 321 202 9 2017 328 294 9 Rik Chiselnist2018 329 090 9 2019 331 614 13 2020 333 113 14 2021 335 406 9 2022 337 055 9 Chiselnist naselennya za danimi Departamentu statistiki Shidnokazahstanskoyi oblasti za statistikoyu na 1 lyutogo 2012 roku sklade 321000 osib Osnovni demografichni pokazniki u rozrahunku na 1000 zhiteliv dani za sichen listopad 2009 roku Koeficiyent narodzhuvanosti 14 4 Koeficiyent smertnosti 12 2 Shlyubiv 9 3 Rozluchen 4 3Nacionalnij sklad Nacionalnist 2010 2022Rosiyani 201 842 67 2 170 813 48 69 Kazahi 82 593 27 5 168 866 48 13 Nimci 3 717 1 23 2 495 0 71 Ukrayinci 3 388 1 12 1 156 0 33 Tatari 3 276 1 09 2 535 0 72 Bilorusi 899 0 3 276 0 08 Azerbajdzhanci 687 0 22 905 0 26 Korejci 679 0 22 588 0 17 Chechenci 506 0 17 620 0 18 Ujguri 178 0 05 171 0 05 Uzbeki 266 0 08 451 0 13 Inshi 2 311 0 77 1 984 0 56 Zagalom 300 342 100 00 350 840 100 00 Bezrobittya U 2002 oficijnij riven bezrobittya po Ust Kamenogorsku sklav 3 4 a zagalna kilkist bezrobitnih yaki perebuvayut na obliku v centri zajnyatosti 5600 osib na 320 osib menshe nizh u 2001 roci Na sichen kviten 2004 roku riven pracevlashtuvannya v Ust Kamenogorsku 51 6 Riven bezrobittya v Ust Kamenogorsku 2 9 Traven cherven 2009 riven bezrobittya v misti dorivnyuye za rezultatami doslidzhennya 20 1 vid ekonomichno aktivnogo naselennya sho perevishuye oficijno zareyestrovanij pokaznik bilsh nizh u 14 raziv PromislovistNa pochatku HH storichchya u Ust Kamenogorsku stala shvidkimi tempami rozvivatis promislovist i na sogodnishnij den misto zajmaye odne z providnih misc u krayini za ob yemom produkciyi sho viroblyayetsya industrialnimi pidpriyemstvami U misti stvorenij potuzhnij energetichnij kompleks Ust Kamenogorska GES Ust Kamenogorska ta Sogrinska TEC zabezpechuyut elektroenergiyeyu ne tilki misto ta oblast ale j inshi regioni Kazahstanu U misti pracyuyut veliki pidpriyemstva vazhkogo mashinobuduvannya ta kolorovoyi metalurgiyi AT Ust Kamenogorskij titano magniyevij kombinat viroblyaye visokoyakisnij gubchastij titan ta tovarnij magnij AT Kazcink virobnik cinku z velikoyu chastkoyu suputnogo virobnictva midi svincyu dorogocinnih metaliv maye filiali u 6 mistah Kazahstanu na pidpriyemstvi pracyuye 22 tisyachi robitnikiv AT Ulbinskij metalurgijnij zavod specializuyetsya na virobnictvi yadernogo keramichnogo paliva berilijvmisni materiali tantal ta niobij plavikovu kislotu a takozh nadprovidni materiali ta skladne promislove obladnannya VAT Vostokmashzavod viroblyaye riznomanitne promislove obladnannya AT Ust Kamenogorskij kondensatornij zavod krupnoserijnij vipusk kondensatoriv RGP Kazahstanskij Monetnij Dvir Nacionalnogo Banku Respubliki Kazahstan strukturnij pidrozdil Nacionalnogo Banku Respubliki Kazahstan maye povnij virobnichij cikl po vipusku monet ordeniv medalej Pracyuyut pidpriyemstva legkoyi ta harchovoyi promislovosti Kombinat shovkovih tkanin likero gorilchanij ta pivzavod ReligiyaPerevazhna bilshist viruyuchogo naselennya Ust Kamenogorska spoviduye islam abo pravoslavne hristiyanstvo Zagalom u misti narahovuyut 32 religijnih ob yednannya sho predstavlyayut 15 religijnih konfesij v tomu chisli 4 musulmanskih 29 hristiyanskih ta 3 ob yednannya yaki spoviduyut netradicijna religiyi U misti ne sposterigayetsya sutichok na religijnomu grunti shorichno 18 zhovtnya prohodit Den duhovnoyi zgodi za uchastyu predstavnikiv riznomanitnih religijnih techij ZMI ta gromadskih organizacij Miska mechet Pravoslavna cerkva u mistiEkologiyaZa stupenem koncentraciyi virobnictva ta intensivnistyu zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Ust Kamenogorsk zajmaye providne misce u respublici Kazahstan Zagalom u atmosferu oblasnogo centru vikidayetsya ponad 80 tisyach ton zabrudnyuyuchih rechovin 170 najmenuvan sered nih svinec selen kadmij arsen ftoristij voden hlor sirchanij angidrid ta inshi rechovini vidsotok yakih v valovih vikidah nevelikij ale toksichnist dlya otochuyuchogo seredovisha znachna U misti zareyestrovano 3 217 organizovanih ta 2 484 neorganizovanih stacionarnih dzherel zabrudnennya atmosferi Krim togo ekologichna situaciya pogirshuyetsya avtotransportom kilkist yakogo postijno zrostaye Toksichni vidhodi vidvaliv Ulbinskogo metalurgijnogo zavodu AT Kazcink TEC vimivayutsya v pidzemni gorizonti zabrudnyuyuchi gruntovi vodi svincem kadmiyem ta inshimi vazhkimi metalami Na teritoriyi mista viyavleno blizko 400 radioaktivnih anomalij Najbilsha z nih maye rozmiri 400 x 220 metriv ta potuzhnist viprominyuvannya 360 mkr god U misti provodyatsya roboti po sporudzhennyu ukrittiv v takih zonah Vidomi urodzhenciHizhnichenko Sergij Oleksandrovich kazahskij futbolist napadnik polskogo klubu Korona Kelci ta nacionalnoyi zbirnoyi Kazahstanu Abramov Eduard Mihajlovich rosijskij poet prozayik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Div takozhPrimitkiNaselenie Respubliki Kazahstan Itogi Nacionalnoj perepisi naseleniya Respubliki Kazahstan 2009 goda Tom 1 Statisticheskij sbornik Pod red Smailova A A Astana 2011 242 s ros Arhivovano z pershodzherela 29 sichnya 2013 Oficijnij sajt akima mista Oskemen Akim mista 2013 02 27 u Wayback Machine Procitovano 24 01 2013 Ust Kamenogorsk Climate Data org angl Perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 d Track Q2163579 Perepis naselennya SRSR 1959 d Track Q4350764 Perepis naselennya SRSR d Track Q4350767 Perepis naselennya SRSR 1979 d Track Q11185939 Perepis naselennya SRSR 1989 d Track Q2621042 http pop stat mashke org kazakhstan cities htm Population Census in Kazakhstan 1999 d Track Q4350752 Census in Kazakhstan 2009 d Track Q2532382 http www stat gov kz getImg id ESTAT093847 http stat gov kz api getFile docId ESTAT305821 https stat gov kz api getFile docId ESTAT354434 Demografichni pokazniki nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Agentstvo Respubliki Kazahstan po statistici Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan po oblastyah mistah i rajonah stattyu ta okremimi vikovimi grupami okremimi etnosam na pochatok 2010 roku 17 sichnya 2013 u Wayback Machine kazah ros http www gazeta kz art asp aid 24060 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Professional nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros http www oskemen kz files politics6 03 doc nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Barladin O V Regioni ta krayini Geografiya Atlas dlya 10 klasu za red Chumak V B K PrAT Institut peredovih tehnologij 2020 52 s ISBN 978 966 455 203 2 PosilannyaNa Vikimapiyi Oficijnij sajt akima mista kazah angl ros Ust Kamenogorsk Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi