Гірський масив Аар (нім. Aarmassiv) — геологічний гірський масив в Швейцарських Альпах. Він включає ряд великих гірських хребтів повністю та частини деяких інших.
Назва масиву походить від річки Ааре, яка має свій виток у цьому масиві.
Географія
Масив Аар виходить на поверхню в східній частині Бернських Альп та Лепонтинських Альп, приблизно від Льойкербаду на заході до вершини на сході. Далі на схід масив виходить на поверхню лише маленькими вікнами, наприклад Веттське вікно між Гігервальдом та Веттісом в кантоні Санкт-Галлен та біля озера Ліммерензее в тому ж кантоні.
Основні вершини: Бічхорн, Алечхорн, Юнгфрау, Мьонх, Фінстераархорн, Шрекхорн, , , .
Геологія
Масив Аар є частиною Альп, яка складається з порід, що походять з Європейської тектонічної плити. Його літологія є типовою для палеозойських фундаментних порід по всій Європі, що зазнали деформації та метаморфізму під час герцинського орогенезу. Молодші мезозойські осадові породи зазнали ерозії та були змиті зі свого фундаменту, коли насув підняв його на поверхню під час альпійського орогенезу. Інші місця, де європейські фундаментні породи виходять на поверх в межах гельветичної системи, — це гірські масиви та Монблан у французьких та італійських Альпах.
Гірська порода фундаменту складається переважно з гнейсів, сланців та амфіболітів. В деяких місцях в результаті герцинського орогенезу є включення пермських гранітів, які називаються Аарські граніти. Протягом пізньої фази альпійського орогенезу в третинному періоді масив Аар був у формі великого витягнутого куполу. Вапняки , які лежали на ньому, тепер мають великий кут нахилу, формуючи обривчастий хребет, що тягнеться від Айгера на південь від Юнгфрау.
Джерела
- Toni P. Labhart: Geologie der Schweiz. Ott Verlag, Thun 1992, .
- Albert Heim: Die Geologie der Hochalpen zwischen Reuss und Rhein. Bern 1891.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girskij masiv Aar nim Aarmassiv geologichnij girskij masiv v Shvejcarskih Alpah Vin vklyuchaye ryad velikih girskih hrebtiv povnistyu ta chastini deyakih inshih Geologichna budova Alp Cya stattya pro geologiyu Alp Osnovna stattya Nazva masivu pohodit vid richki Aare yaka maye svij vitok u comu masivi GeografiyaMasiv Aar vihodit na poverhnyu v shidnij chastini Bernskih Alp ta Lepontinskih Alp priblizno vid Lojkerbadu na zahodi do vershini na shodi Dali na shid masiv vihodit na poverhnyu lishe malenkimi viknami napriklad Vettske vikno mizh Gigervaldom ta Vettisom v kantoni Sankt Gallen ta bilya ozera Limmerenzee v tomu zh kantoni Osnovni vershini Bichhorn Alechhorn Yungfrau Monh Finsteraarhorn Shrekhorn GeologiyaMasiv Aar ye chastinoyu Alp yaka skladayetsya z porid sho pohodyat z Yevropejskoyi tektonichnoyi pliti Jogo litologiya ye tipovoyu dlya paleozojskih fundamentnih porid po vsij Yevropi sho zaznali deformaciyi ta metamorfizmu pid chas gercinskogo orogenezu Molodshi mezozojski osadovi porodi zaznali eroziyi ta buli zmiti zi svogo fundamentu koli nasuv pidnyav jogo na poverhnyu pid chas alpijskogo orogenezu Inshi miscya de yevropejski fundamentni porodi vihodyat na poverh v mezhah gelvetichnoyi sistemi ce girski masivi ta Monblan u francuzkih ta italijskih Alpah Girska poroda fundamentu skladayetsya perevazhno z gnejsiv slanciv ta amfibolitiv V deyakih miscyah v rezultati gercinskogo orogenezu ye vklyuchennya permskih granitiv yaki nazivayutsya Aarski graniti Protyagom piznoyi fazi alpijskogo orogenezu v tretinnomu periodi masiv Aar buv u formi velikogo vityagnutogo kupolu Vapnyaki yaki lezhali na nomu teper mayut velikij kut nahilu formuyuchi obrivchastij hrebet sho tyagnetsya vid Ajgera na pivden vid Yungfrau DzherelaToni P Labhart Geologie der Schweiz Ott Verlag Thun 1992 ISBN 3 7225 6298 8 Albert Heim Die Geologie der Hochalpen zwischen Reuss und Rhein Bern 1891