Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каледонська складчастість, Каледонський орогенез (англ. Caledonian folds, Caledonian folding; нім. Kaledonische Orogenese, Kaledonische Faltung; рос. каледонская складчатость) — ера тектогенезу, яка протікала в ордовицькому та силурійському періодах, проявилася у сукупності геологічних процесів деформації земної кори (інтенсивній складчастості, гороутворення і гранітоїдного магматизму) в палеозої (500—400 млн років тому).
Загальний опис
У цей час відбувається переформатування океану Япет, коли континенти і террейни Лаврентія , Балтика і Авалонія зазнали колізію континентів.
Внаслідок К.с. на місці геосинкліналей на Британських о-вах, Скандинавському п-ові, Півн. Аппалачах, Алтаї, Саянах, гірських масивах Тянь-Шаню, зах. част. Казахстану та ін. сформувалися каледонські гірські споруди (каледоніди). Уперше термін К.с. був введений франц. геологом М. Бертраном в 1887. Істотну роль К.с. відіграла в розвитку Кордильєр, особливо Півд. Америки. З каледонським тектогенезом пов'язані родов. руд заліза, титану, золота і частково молібдену, азбесту, тальку, магнезиту, хрому, платини, титаномагнетитів, нікелю і самородної міді. На тер. України К.с. найактивніше проявилася в межах Західноєвропейської платформи (Коханівська і Рава-Руська зона), складчастих Карпат і на прилеглому до них краї Східно-Європейської платформи (, Львівський палеозойський прогин, Придобруджинський прогин).
Каледоніди — області розвитку каледонської складчастості.
Назва
Каледонський орогенез названо на честь Каледонії, латинської назви Шотландії. Назва була вперше використана в 1885 році австрійським геологом Едуардом Зюссом для епізоду орогенезу на півночі Європи, що передує девонському періоду. Сьогоденне розуміння свідчить, що каледонський орогенез охоплює ряд тектонічних фаз, які можуть бути латерально діахронними. Таким чином, назва «Каледонія» не може використовуватися для абсолютного періоду геологічного часу, воно відноситься тільки до серії тектонічно пов'язаних подій.
Геодинамічна історія
Каледонський орогенез був одним з декількох орогенезів, які згодом утворили суперконтинент Пангея в епоху пізнього палеозою. У ранньому палеозої більшість всіх континентів об'єдналися у палеоконтинент Гондвана, що мала у своєму складі майбутню Африку, Південну Америку, південну Євразію, Австралію та Антарктиду, як розташовувалась у південного полюса. Між 650 і 550 мільйонами років тому (у Едіакарійський період) невеликі континенти Лаврентія (що містила майбутню північно-східну частину Північної Америки), Балтія та Сибір, відокремилися від Гондвани, та почали рух на північ у напрямку до екватора. У цьому процесі океан Япет між Гондваною, Балтією і Лаврантією було закрито.
У ранньому ордовику (близько 480 млн років тому) мікроконтинент Авалонія (нині террейн, розкраяно по сходу Нової Англії, півдню Ньюфаундленду, частині Нью-Брансвіка і Нової Шотландії, Південній Ірландії, більшій частині Англії та Уельсу, Нідерландів і північної Німеччини) почав відокремлюватися від північного краю Гондвани.
Ранні фази
Деякі ранні фази деформації та/або метаморфізму можна знайти у [en]. Першої фазою, яку часто включають до каледонського орогенезу, є 505 мільйонів років тому (пізній Кембрій). Друга фаза — , відбулась 455 мільйонів років тому. Ці фази пояснюються припущенням, що західний край Балтії зіткнувся з острівною дугою або мікроконтинентом. Подібним чином, східний край Лаврентії зіткнувся з острівною дугою під час [en] (від 480 до 435 мільйонів років тому).
Під час ордовику Авалонія самостійно рухалася у північно-східному напрямку до Балтії. Цей рух супроводжувався субдукцією південно-східної частини океану Япету (так зване море Торнквіста) під східну Авалонію. У пізньому ордовику (близько 450 мільйонів років тому) колізія континентів розпочалася між Авалонією та Балтією. Залишки моря Торнквіста утворило сутуру — лінію Торнквіста, що прямує під Північним морем, через південну Данію, північну Німеччину і Польщу.
Скандинавська/Грампіанська фаза
Основна фаза каледонського орогенезу (приблизно від 425 до 400 мільйонів років тому) називається «Скандинавською фазою» у Скандинавії та «Грампіанською фазою» у Великій Британії. Вона була викликана зіткненням між Лаврантією і Балтією. Океан Япет спочатку було закрито на півночі, потім на півдні. Тому зіткнення Балтії з Лаврентією відбулося трохи раніше, ніж між Авалонією та Лаврентією. Континентальна колізія почалася у середньому силурі та орогенез відбувався у ранньому девоні (від 420—405 млн років тому). У Північній Америці зіткнення між Авалонією та Лаврантією називається [en].
Деякі науковці стверджують, що Каледонська континентальна колізія відбулась з іншим мікроконтинентом — Арморикою, (сьогоденна південна Португалія, більша частина півночі Франції та частина південної Німеччини та Чехії), що був навіть менше за Авалонію Цей мікроконтинент, ймовірно, не утворював єдиного структурного елементу, а замість цього був серією фрагментів, з яких найважливішими є сьогоденні Армориканський масив і Богемський масив. Океан що оточував об'єднану континентальну масу Лаврантії, Балтії, Авалонії (а Лавруссія) і Арморики називають Реїкум.
Палеогеографічне положення фрагментів земної кори Арморики між ордовиком і карбоном дуже суперечливо. Є ознаки того, що Богемський масив почав рухатися на північ з ордовика, але багато науковців розташовують Армориканський террейн на півдні Лаврусії у карбоні під час герцинського орогенезу (близько 340 мільйонів років тому). [en], [en], утворений на південному краю Євроамерики відразу після каледонського орогенезу. На думку цих авторів, невеликий край Євроамерики зазнав рифтогенезу, коли утворився цей басейн. Басейн закрився, коли ці деформовані під час каледонського орогенезу террейни знову об'єднались у Лаврусію під час герцинського орогенезу.
Див. також
Примітки
- Час від'єднання Авалонії від Гондвани є суперечливим
- Jones & Blake (2003), pp. 47–50
- Fossen & Dunlap. 1998
- Torsvik et al. (1996)
- Ziegler (1990) припускає, що зіткнення Арморики з Лавразією утворило південну (середньоєвропейську) гілку каледонських гір
- Schätz et al. (2002)
- Дивись реконструкцію Cocks & Torsvik (2006). Ще одну реконструкцію зіткнення Арморики з Євроамерикою можна знайти в Stampfli et al. (2002)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- (рос.) Бондарчук В. Г. Движение и структура тектоносфери. — К., 1970.
- (рос.) Хаин В. Е. Общая геотектоника. — М., 1973.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaledonska skladchastist Kaledonskij orogenez angl Caledonian folds Caledonian folding nim Kaledonische Orogenese Kaledonische Faltung ros kaledonskaya skladchatost era tektogenezu yaka protikala v ordovickomu ta silurijskomu periodah proyavilasya u sukupnosti geologichnih procesiv deformaciyi zemnoyi kori intensivnij skladchastosti goroutvorennya i granitoyidnogo magmatizmu v paleozoyi 500 400 mln rokiv tomu Roztashuvannya riznih avlakogeniv kaledonskogo akadskogo orogenezu rannij devon Suchasni beregovi liniyi poznacheni sirim kolorom dlya dovidki Zagalnij opisU cej chas vidbuvayetsya pereformatuvannya okeanu Yapet koli kontinenti i terrejni Lavrentiya Baltika i Avaloniya zaznali koliziyu kontinentiv Vnaslidok K s na misci geosinklinalej na Britanskih o vah Skandinavskomu p ovi Pivn Appalachah Altayi Sayanah girskih masivah Tyan Shanyu zah chast Kazahstanu ta in sformuvalisya kaledonski girski sporudi kaledonidi Upershe termin K s buv vvedenij franc geologom M Bertranom v 1887 Istotnu rol K s vidigrala v rozvitku Kordilyer osoblivo Pivd Ameriki Z kaledonskim tektogenezom pov yazani rodov rud zaliza titanu zolota i chastkovo molibdenu azbestu talku magnezitu hromu platini titanomagnetitiv nikelyu i samorodnoyi midi Na ter Ukrayini K s najaktivnishe proyavilasya v mezhah Zahidnoyevropejskoyi platformi Kohanivska i Rava Ruska zona skladchastih Karpat i na prileglomu do nih krayi Shidno Yevropejskoyi platformi Lvivskij paleozojskij progin Pridobrudzhinskij progin Kaledonidi oblasti rozvitku kaledonskoyi skladchastosti NazvaKaledonskij orogenez nazvano na chest Kaledoniyi latinskoyi nazvi Shotlandiyi Nazva bula vpershe vikoristana v 1885 roci avstrijskim geologom Eduardom Zyussom dlya epizodu orogenezu na pivnochi Yevropi sho pereduye devonskomu periodu Sogodenne rozuminnya svidchit sho kaledonskij orogenez ohoplyuye ryad tektonichnih faz yaki mozhut buti lateralno diahronnimi Takim chinom nazva Kaledoniya ne mozhe vikoristovuvatisya dlya absolyutnogo periodu geologichnogo chasu vono vidnositsya tilki do seriyi tektonichno pov yazanih podij Geodinamichna istoriyaKaledonskij orogenez buv odnim z dekilkoh orogeneziv yaki zgodom utvorili superkontinent Pangeya v epohu piznogo paleozoyu U rannomu paleozoyi bilshist vsih kontinentiv ob yednalisya u paleokontinent Gondvana sho mala u svoyemu skladi majbutnyu Afriku Pivdennu Ameriku pivdennu Yevraziyu Avstraliyu ta Antarktidu yak roztashovuvalas u pivdennogo polyusa Mizh 650 i 550 miljonami rokiv tomu u Ediakarijskij period neveliki kontinenti Lavrentiya sho mistila majbutnyu pivnichno shidnu chastinu Pivnichnoyi Ameriki Baltiya ta Sibir vidokremilisya vid Gondvani ta pochali ruh na pivnich u napryamku do ekvatora U comu procesi okean Yapet mizh Gondvanoyu Baltiyeyu i Lavrantiyeyu bulo zakrito U rannomu ordoviku blizko 480 mln rokiv tomu mikrokontinent Avaloniya nini terrejn rozkrayano po shodu Novoyi Angliyi pivdnyu Nyufaundlendu chastini Nyu Bransvika i Novoyi Shotlandiyi Pivdennij Irlandiyi bilshij chastini Angliyi ta Uelsu Niderlandiv i pivnichnoyi Nimechchini pochav vidokremlyuvatisya vid pivnichnogo krayu Gondvani Ranni fazi Deyaki ranni fazi deformaciyi ta abo metamorfizmu mozhna znajti u en Pershoyi fazoyu yaku chasto vklyuchayut do kaledonskogo orogenezu ye 505 miljoniv rokiv tomu piznij Kembrij Druga faza vidbulas 455 miljoniv rokiv tomu Ci fazi poyasnyuyutsya pripushennyam sho zahidnij kraj Baltiyi zitknuvsya z ostrivnoyu dugoyu abo mikrokontinentom Podibnim chinom shidnij kraj Lavrentiyi zitknuvsya z ostrivnoyu dugoyu pid chas en vid 480 do 435 miljoniv rokiv tomu Pid chas ordoviku Avaloniya samostijno ruhalasya u pivnichno shidnomu napryamku do Baltiyi Cej ruh suprovodzhuvavsya subdukciyeyu pivdenno shidnoyi chastini okeanu Yapetu tak zvane more Tornkvista pid shidnu Avaloniyu U piznomu ordoviku blizko 450 miljoniv rokiv tomu koliziya kontinentiv rozpochalasya mizh Avaloniyeyu ta Baltiyeyu Zalishki morya Tornkvista utvorilo suturu liniyu Tornkvista sho pryamuye pid Pivnichnim morem cherez pivdennu Daniyu pivnichnu Nimechchinu i Polshu Skandinavska Grampianska faza Osnovna faza kaledonskogo orogenezu priblizno vid 425 do 400 miljoniv rokiv tomu nazivayetsya Skandinavskoyu fazoyu u Skandinaviyi ta Grampianskoyu fazoyu u Velikij Britaniyi Vona bula viklikana zitknennyam mizh Lavrantiyeyu i Baltiyeyu Okean Yapet spochatku bulo zakrito na pivnochi potim na pivdni Tomu zitknennya Baltiyi z Lavrentiyeyu vidbulosya trohi ranishe nizh mizh Avaloniyeyu ta Lavrentiyeyu Kontinentalna koliziya pochalasya u serednomu siluri ta orogenez vidbuvavsya u rannomu devoni vid 420 405 mln rokiv tomu U Pivnichnij Americi zitknennya mizh Avaloniyeyu ta Lavrantiyeyu nazivayetsya en Deyaki naukovci stverdzhuyut sho Kaledonska kontinentalna koliziya vidbulas z inshim mikrokontinentom Armorikoyu sogodenna pivdenna Portugaliya bilsha chastina pivnochi Franciyi ta chastina pivdennoyi Nimechchini ta Chehiyi sho buv navit menshe za Avaloniyu Cej mikrokontinent jmovirno ne utvoryuvav yedinogo strukturnogo elementu a zamist cogo buv seriyeyu fragmentiv z yakih najvazhlivishimi ye sogodenni Armorikanskij masiv i Bogemskij masiv Okean sho otochuvav ob yednanu kontinentalnu masu Lavrantiyi Baltiyi Avaloniyi a Lavrussiya i Armoriki nazivayut Reyikum Paleogeografichne polozhennya fragmentiv zemnoyi kori Armoriki mizh ordovikom i karbonom duzhe superechlivo Ye oznaki togo sho Bogemskij masiv pochav ruhatisya na pivnich z ordovika ale bagato naukovciv roztashovuyut Armorikanskij terrejn na pivdni Lavrusiyi u karboni pid chas gercinskogo orogenezu blizko 340 miljoniv rokiv tomu en en utvorenij na pivdennomu krayu Yevroameriki vidrazu pislya kaledonskogo orogenezu Na dumku cih avtoriv nevelikij kraj Yevroameriki zaznav riftogenezu koli utvorivsya cej basejn Basejn zakrivsya koli ci deformovani pid chas kaledonskogo orogenezu terrejni znovu ob yednalis u Lavrusiyu pid chas gercinskogo orogenezu Div takozhSkladchastist geologiya OrogenezPrimitkiChas vid yednannya Avaloniyi vid Gondvani ye superechlivim Jones amp Blake 2003 pp 47 50 Fossen amp Dunlap 1998 Torsvik et al 1996 Ziegler 1990 pripuskaye sho zitknennya Armoriki z Lavraziyeyu utvorilo pivdennu serednoyevropejsku gilku kaledonskih gir Schatz et al 2002 Divis rekonstrukciyu Cocks amp Torsvik 2006 She odnu rekonstrukciyu zitknennya Armoriki z Yevroamerikoyu mozhna znajti v Stampfli et al 2002 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 ros Bondarchuk V G Dvizhenie i struktura tektonosferi K 1970 ros Hain V E Obshaya geotektonika M 1973