Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фації геологічні осадові — комплекс осадових гірських порід, частина шару або пласта з певними літологічними, морфологічними та ін. особливостями, що характеризують умови їхнього утворення — його динамікою, хім. режимом, органічним світом, глибиною і т. д. (напр., відклади каламутних потоків, кори вивітрювання, коралові, глибоководні тощо).
Класифікація
Всі сучасні і викопні Ф.г.о. поділяють на три групи: морські, лагунні і континентальні. Кожну з цих груп поділяють на низку макро- та мікрофацій.
М о р с ь к і Ф. підрозділяють на макрофації: літоральні (прибережні), неритові (мілководні), помірно-глибоководні (межі глибин 100—500 м), батіальні (глибоководні), абісальні (найглибші осадові породи).
Л а г у н н і Ф. поділяють на такі макрофації: Ф. прісноводних лагун, Ф. засолених лагун, Ф. естуарів та лиманів.
К о н т и н е н т а л ь н і Ф. поділяють на: елювіальні, схилові, пролювіальні, алювіальні, озерні, болотні, еолові, льодовикові та ін. макрофації. Кожну з вказаних макрофацій поділяють на мікрофації. Напр., в алювіальній макрофації річок виділяють три мікрофації — руслову, заплавну, фацію стариць. Льодовикова макрофація включає: мікрофацію основної та кінцевої морен, флювіогляціальну (водно-льодовикову) та лімногляціальну (озерно-льодовикову) мікрофацію.
Опис основних осадових фацій
Морські фації залежно від глибини нагромадження осадів, поділяють на прибережні, мілководні, помірноглибоководні та глибоководні.
Прибережні фації, складені велико- і середньоуламковими осадами (породами), серед яких часто присутні раковини молюсків, характерних для літоральної зони існування.
Мілководні (глибина до 100 м) та помірно-глибоководні (глибше 100 м) фації дуже різноманітні за складом і фауною. Вони представлені пісками, галечниками, глинами, а також форамініферовими, кораловими, брахіоподовими вапняками і крейдою. Хемогенні відклади включають у себе боксити, руди заліза, марганцю, фосфорити.
Глибоководні й дуже глибоководні фації представлені синіми, червоними та зеленими глинами, глауконітовими пісками, вулканогенно-осадовими відкладами, червоною глибоководною глиною, вапняками, діатомітами та ін.
Лагунні фації, що формуються у відокремлених морських мілководних басейнах, представлені хемогенними породами (вапняки, доломіти, солі, гіпс), а також теригенними відкладами, що є близькими за складом до морських осадів, але з обов'язковою наявністю глауконіту, фосфориту, вугленосних порід. Серед них зустрічається фауна мшанок, ракоподібних, риб.
Континентальні фації поділяються на наземні та відклади континентальних водоймищ. До наземних належать: а) фації кори вивітрю-вання, що складаються з каолінових глин, латеритів та інших продуктів вивітрювання; б) еолові (піщані) фації або фації пустель, представлені пісками, що характеризуються великим розповсюдженням і малою товщиною; в) льодовикові (моренні, флювіо-гляціальні) фації, складені з несортованого уламкового матеріалу, гравію, пісків, стрічкастих глин без наявності органогенного матеріалу; г) передгірські фації, що представлені відкладами осипів та тимчасових гірських потоків (брилами, щебінкою, валунами, галечниками, пісками, глинами) і характеризуються відсутністю органічних решток.
Фації континентальних водоймищ: а) річкові фації, приурочені до давніх захованих і сучасних річкових долин, які складаються з алювіальних та делювіальних відкладів; б) фації озер і боліт, що характе-ризуються лінзовидною формою залягання й невеликою товщею. Прісноводні фації складені пісками, гравієм, алевритами, глинами, що вміщують органічні рештки. Відклади солоних озер представлені перешаруванням кам'яної солі, сильвініту, гіпсу та інших солей за відсутності органічного матеріалу. Для боліт характерними є відклади торфу і залізних руд.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Faciyi geologichni osadovi kompleks osadovih girskih porid chastina sharu abo plasta z pevnimi litologichnimi morfologichnimi ta in osoblivostyami sho harakterizuyut umovi yihnogo utvorennya jogo dinamikoyu him rezhimom organichnim svitom glibinoyu i t d napr vidkladi kalamutnih potokiv kori vivitryuvannya koralovi glibokovodni tosho KlasifikaciyaVsi suchasni i vikopni F g o podilyayut na tri grupi morski lagunni i kontinentalni Kozhnu z cih grup podilyayut na nizku makro ta mikrofacij M o r s k i F pidrozdilyayut na makrofaciyi litoralni priberezhni neritovi milkovodni pomirno glibokovodni mezhi glibin 100 500 m batialni glibokovodni abisalni najglibshi osadovi porodi L a g u n n i F podilyayut na taki makrofaciyi F prisnovodnih lagun F zasolenih lagun F estuariv ta limaniv K o n t i n e n t a l n i F podilyayut na elyuvialni shilovi prolyuvialni alyuvialni ozerni bolotni eolovi lodovikovi ta in makrofaciyi Kozhnu z vkazanih makrofacij podilyayut na mikrofaciyi Napr v alyuvialnij makrofaciyi richok vidilyayut tri mikrofaciyi ruslovu zaplavnu faciyu staric Lodovikova makrofaciya vklyuchaye mikrofaciyu osnovnoyi ta kincevoyi moren flyuvioglyacialnu vodno lodovikovu ta limnoglyacialnu ozerno lodovikovu mikrofaciyu Opis osnovnih osadovih facijMorski faciyi zalezhno vid glibini nagromadzhennya osadiv podilyayut na priberezhni milkovodni pomirnoglibokovodni ta glibokovodni Priberezhni faciyi skladeni veliko i serednoulamkovimi osadami porodami sered yakih chasto prisutni rakovini molyuskiv harakternih dlya litoralnoyi zoni isnuvannya Milkovodni glibina do 100 m ta pomirno glibokovodni glibshe 100 m faciyi duzhe riznomanitni za skladom i faunoyu Voni predstavleni piskami galechnikami glinami a takozh foraminiferovimi koralovimi brahiopodovimi vapnyakami i krejdoyu Hemogenni vidkladi vklyuchayut u sebe boksiti rudi zaliza margancyu fosforiti Glibokovodni j duzhe glibokovodni faciyi predstavleni sinimi chervonimi ta zelenimi glinami glaukonitovimi piskami vulkanogenno osadovimi vidkladami chervonoyu glibokovodnoyu glinoyu vapnyakami diatomitami ta in Lagunni faciyi sho formuyutsya u vidokremlenih morskih milkovodnih basejnah predstavleni hemogennimi porodami vapnyaki dolomiti soli gips a takozh terigennimi vidkladami sho ye blizkimi za skladom do morskih osadiv ale z obov yazkovoyu nayavnistyu glaukonitu fosforitu vuglenosnih porid Sered nih zustrichayetsya fauna mshanok rakopodibnih rib Kontinentalni faciyi podilyayutsya na nazemni ta vidkladi kontinentalnih vodojmish Do nazemnih nalezhat a faciyi kori vivitryu vannya sho skladayutsya z kaolinovih glin lateritiv ta inshih produktiv vivitryuvannya b eolovi pishani faciyi abo faciyi pustel predstavleni piskami sho harakterizuyutsya velikim rozpovsyudzhennyam i maloyu tovshinoyu v lodovikovi morenni flyuvio glyacialni faciyi skladeni z nesortovanogo ulamkovogo materialu graviyu piskiv strichkastih glin bez nayavnosti organogennogo materialu g peredgirski faciyi sho predstavleni vidkladami osipiv ta timchasovih girskih potokiv brilami shebinkoyu valunami galechnikami piskami glinami i harakterizuyutsya vidsutnistyu organichnih reshtok Faciyi kontinentalnih vodojmish a richkovi faciyi priurocheni do davnih zahovanih i suchasnih richkovih dolin yaki skladayutsya z alyuvialnih ta delyuvialnih vidkladiv b faciyi ozer i bolit sho harakte rizuyutsya linzovidnoyu formoyu zalyagannya j nevelikoyu tovsheyu Prisnovodni faciyi skladeni piskami graviyem alevritami glinami sho vmishuyut organichni reshtki Vidkladi solonih ozer predstavleni peresharuvannyam kam yanoyi soli silvinitu gipsu ta inshih solej za vidsutnosti organichnogo materialu Dlya bolit harakternimi ye vidkladi torfu i zaliznih rud Div takozhFaciya geohimiya Faciya geologiya LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko V M Velichko O V Gavrilyuk V V Suhov O V Nizhnik V S Bileckij A V Matvyeyev O A Ulickij O V Chuyenko za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s