Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вю́рм, вюрмське зледеніння (від нім. Würmsee — озеро в Альпах, басейн Дунаю) — останнє зледеніння (гляціал) в Альпах і Центральній Європі. Вперше виділено Пенком і Брюкнером у 1909 р. Хроностратиграфічно відповідає Віслинському зледенінню у Північній Європі та Вісконсинському зледенінню у Північній Америці. Назва на честь річки [en] у Баварії, притоки Ампер. Середньорічні температури за часів Вюрмського зледеніння на Баварському плоскогір'ї були нижче −3 ° C (на початок ХХІ сторіччя +7 ° C).
Відповідний льодовиковий період Північної та Центральної Європи відомий як Віслинське зледеніння. Незважаючи на глобальні зміни клімату, які спричинили основні цикли зледенінь, датування розвитку альпійського льодового покриву не співвідноситься автоматично з найбільшим розвитком Скандинавського льодовикового щита. У Північній Америці відповідний "останній льодовиковий період" називають Вісконсинським зледенінням.
Класифікація
У [en], тобто на початку четвертинного періоду близько 2,6 мільйонів років тому, у північній півкулі розпочалася льодовикова ера, яка триває і сьогодні. Характерним для таких льодовикових ер є утворення [en]. Після Гелазького віку відбулися ранній, середній та пізній плейстоцен з чергуванням декількох теплих (інтергляціалів) та холодних (гляціалів) періодів. Льодовики неодноразово просувалися від Альп до передгір'їв залишаючі після танення морену завтовшки до декількох сотень метрів. Науковці поділяють плейстоцен в Альпах на декілька фаз: зледеніння Біберське, Дунайське, Гюнцбурзьке, Хаслахське, Мінделя, Рісс та Вюрм. Найбільше просування льодовика до передгір'їв відбулося під час Рісського зледеніння (пор. [en] на півночі Європи). За часів останнього, Вюрмського зледеніння, не було такого потужного льодовикового фронту.
Морени та гравійні русла, утворені за часів Вюрмського зледеніння, найкраще збереглися, оскільки з тих пір подібних геологічних процесів більше не було. Сліди льодовикового щита не були викреслені пізнішими льодовиками та не покриті їх осадом. Це дозволяє точніше датувати Вюрмське зледеніння, ніж ранніші льодовикові періоди.
Вюрмське зледеніння закінчилося близько 11 700 років тому з початком голоцену. Холодний період змінився черговим потеплінням, яке триває і сьогодні, і під час якого льодовики відступають. Однак навіть у голоцені спостерігалися коливання температури та зростання льодовиків, останнім в сучасну епоху був Малий льодовиковий період. Голоцен вважається "інтергляціалом" більшого льодовикового періоду, оскільки полюси та високогірні райони все ще зледеніли.
Хронологія
Після рисс-вюрмського інтергляціалу виділяють перехідний період до вюрмського зледеніння, в якому дослідники за даними радіовуглецевого аналізу виділяють три послідовних етапи:
- Амерсфортський інтерстадіал (поч. 64 тис. р. до н. е.)
- Льодовиковий стадіал (поч. 60 тис. р. до н. е.)
- Брерупський (Лопштедський) інтерстадіал (поч. 57 тис. р. до н. е.)
Власне Вюрм більшість гляціологів ділять на три, а деякі на п'ять холодних :
- Вюрм І (54-40 тис. р. до н. е.)
- Інтерстадіал Вюрм І / ІІ (40-31 тис. р. до н. е.)
- Вюрм ІІ (31-28 тис. р. до н. е.)
- Інтерстадіал Вюрм ІІ / ІІІ (28-24 тис. р. до н. е.)
- Вюрм ІІІ (24-18 тис. р. до н. е.)
- Інтерстадіал (18-14 тис. р. до н. е.)
Крім того, виділяють ще верхній (або пізній) Вюрм, який поділяють на періоди зледенінь і потеплінь:
- Дріас древній (14-11 тис. р. до н. е.)
- Беллінг (11300-10600 р. до н. е.)
- Дріас середній (10600-9900 р. до н. е.)
- Аллерод (9900-8900 р. до н. е.)
- Дріас пізній (8900-8000 р. до н. е.)
Примітки
- Sibrava, V., Bowen, D.Q, and Richmond, G.M.: Quaternary Glaciations in the Northern Hemisphere, Quaternary Science Reviews. vol. 5, 1986, p. 1–514
- Wighart von Koenigswald: Lebendige Eiszeit. Theiss-Verlag, Stuttgart 2002, p. 34, )
- Ehlers, J., and P.L. Gibbard: Quaternary Glaciations: Extent and Chronology 2: Part II North America. Elsevier, Amsterdam, 2004
- від м. Amersfort в Нідерландах
- від м. Brörup в Данії
- від місцевості на півночі Німеччини
- від назви печери у Франції
- drias — назва тундрової рослинності альпійських полонин
- в деяких схемах періодизації верхнього виділяють період Готського зледеніння, або Вюрм IV (14-12 тис. р. до н. е.), тоді древній дріас відносять до часу 12-11 тис. р. до н. е.
- Bölling — озеро в Данії
- Allerod — селище в Данії
Джерела
- Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973. — С. 129
- Герасимов И. П., Марков К. К. Четвертичная геология. М., 1939
Див. також
 | Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vyu rm vyurmske zledeninnya vid nim Wurmsee ozero v Alpah basejn Dunayu ostannye zledeninnya glyacial v Alpah i Centralnij Yevropi Vpershe vidileno Penkom i Bryuknerom u 1909 r Hronostratigrafichno vidpovidaye Vislinskomu zledeninnyu u Pivnichnij Yevropi ta Viskonsinskomu zledeninnyu u Pivnichnij Americi Nazva na chest richki en u Bavariyi pritoki Amper Serednorichni temperaturi za chasiv Vyurmskogo zledeninnya na Bavarskomu ploskogir yi buli nizhche 3 C na pochatok HHI storichchya 7 C Fioletovim Rozpovsyudzhennya alpijskogo lodovikovogo shita pid chas Vyurmskogo zledeninnya Sinim Rozpovsyudzhennya lodovikovih shitiv u bilsh ranni lodovikovi epohi Vidpovidnij lodovikovij period Pivnichnoyi ta Centralnoyi Yevropi vidomij yak Vislinske zledeninnya Nezvazhayuchi na globalni zmini klimatu yaki sprichinili osnovni cikli zledenin datuvannya rozvitku alpijskogo lodovogo pokrivu ne spivvidnositsya avtomatichno z najbilshim rozvitkom Skandinavskogo lodovikovogo shita U Pivnichnij Americi vidpovidnij ostannij lodovikovij period nazivayut Viskonsinskim zledeninnyam KlasifikaciyaMezhi poshirennya Vyurmskogo zledeninnya na tli Riasskogo ta Vislinskogo na tli Zaalskogo U en tobto na pochatku chetvertinnogo periodu blizko 2 6 miljoniv rokiv tomu u pivnichnij pivkuli rozpochalasya lodovikova era yaka trivaye i sogodni Harakternim dlya takih lodovikovih er ye utvorennya en Pislya Gelazkogo viku vidbulisya rannij serednij ta piznij plejstocen z cherguvannyam dekilkoh teplih interglyacialiv ta holodnih glyacialiv periodiv Lodoviki neodnorazovo prosuvalisya vid Alp do peredgir yiv zalishayuchi pislya tanennya morenu zavtovshki do dekilkoh soten metriv Naukovci podilyayut plejstocen v Alpah na dekilka faz zledeninnya Biberske Dunajske Gyuncburzke Haslahske Mindelya Riss ta Vyurm Najbilshe prosuvannya lodovika do peredgir yiv vidbulosya pid chas Risskogo zledeninnya por en na pivnochi Yevropi Za chasiv ostannogo Vyurmskogo zledeninnya ne bulo takogo potuzhnogo lodovikovogo frontu Moreni ta gravijni rusla utvoreni za chasiv Vyurmskogo zledeninnya najkrashe zbereglisya oskilki z tih pir podibnih geologichnih procesiv bilshe ne bulo Slidi lodovikovogo shita ne buli vikresleni piznishimi lodovikami ta ne pokriti yih osadom Ce dozvolyaye tochnishe datuvati Vyurmske zledeninnya nizh rannishi lodovikovi periodi Vyurmske zledeninnya zakinchilosya blizko 11 700 rokiv tomu z pochatkom golocenu Holodnij period zminivsya chergovim poteplinnyam yake trivaye i sogodni i pid chas yakogo lodoviki vidstupayut Odnak navit u goloceni sposterigalisya kolivannya temperaturi ta zrostannya lodovikiv ostannim v suchasnu epohu buv Malij lodovikovij period Golocen vvazhayetsya interglyacialom bilshogo lodovikovogo periodu oskilki polyusi ta visokogirni rajoni vse she zledenili HronologiyaPislya riss vyurmskogo interglyacialu vidilyayut perehidnij period do vyurmskogo zledeninnya v yakomu doslidniki za danimi radiovuglecevogo analizu vidilyayut tri poslidovnih etapi Amersfortskij interstadial poch 64 tis r do n e Lodovikovij stadial poch 60 tis r do n e Brerupskij Lopshtedskij interstadial poch 57 tis r do n e Vlasne Vyurm bilshist glyaciologiv dilyat na tri a deyaki na p yat holodnih Vyurm I 54 40 tis r do n e Interstadial Vyurm I II 40 31 tis r do n e Vyurm II 31 28 tis r do n e Interstadial Vyurm II III 28 24 tis r do n e Vyurm III 24 18 tis r do n e Interstadial 18 14 tis r do n e Krim togo vidilyayut she verhnij abo piznij Vyurm yakij podilyayut na periodi zledenin i poteplin Drias drevnij 14 11 tis r do n e Belling 11300 10600 r do n e Drias serednij 10600 9900 r do n e Allerod 9900 8900 r do n e Drias piznij 8900 8000 r do n e PrimitkiSibrava V Bowen D Q and Richmond G M Quaternary Glaciations in the Northern Hemisphere Quaternary Science Reviews vol 5 1986 p 1 514 Wighart von Koenigswald Lebendige Eiszeit Theiss Verlag Stuttgart 2002 p 34 ISBN 3 8062 1734 3 Ehlers J and P L Gibbard Quaternary Glaciations Extent and Chronology 2 Part II North America Elsevier Amsterdam 2004 ISBN 0 444 51462 7 vid m Amersfort v Niderlandah vid m Brorup v Daniyi vid miscevosti na pivnochi Nimechchini vid nazvi pecheri u Franciyi drias nazva tundrovoyi roslinnosti alpijskih polonin v deyakih shemah periodizaciyi verhnogo vidilyayut period Gotskogo zledeninnya abo Vyurm IV 14 12 tis r do n e todi drevnij drias vidnosyat do chasu 12 11 tis r do n e Bolling ozero v Daniyi Allerod selishe v DaniyiDzherelaGeologicheskij slovar pod red K N Paffengolc M Nedra 1973 S 129 Gerasimov I P Markov K K Chetvertichnaya geologiya M 1939Div takozhLodovikovij period Ostannij lodovikovij period Ce nezavershena stattya z paleontologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi