Альшпіс

А́льшпіс (нім. Ahlspieß, від Ahle — «шило» + Spieß — «спис») — західноєвропейська холодна зброя, короткий спис із дископодібним обмежувачем. Використовувалась здебільшого в Німеччині та Австрії протягом XV—XVI ст. Довжина древка варіювалась у межах від 1,6 до 1,8 м.

Альшпіс
Країна	Австрія,  Священна Римська імперія і Німеччина
Час/дата початку	15 століття
Час/дата закінчення	16 століття
Альшпіс у Вікісховищі

Опис

Альшпіс зображено на численних предметах мистецтва, таких як сцена з Розкішного часослову герцога Беррійського (французька релігійна книга часів близько 1410 року). Також збереглась гравюра на дереві з 1493 року, що зображує потопаючою в Червоному морі армію фараона, озброєну такою зброєю, як алебарди, кистені, двозубці та альшпіси. Третя згадка була у книжці початку XVI століття «Der Weisskunig» про імператора Максиміліана на ілюстрації під назвою Битва проти Блакитного воїнства (The Battle Against the Blue Company).

Альшпіс також використовувався і в інших країнах, наприклад, Англії, і був дуже популярною зброєю на лицарських турнірах нарівні з алебардою.

Галерея

• Лицар убирається в обладунки. Зліва видно полекс і альшпіс.
• Капітан у супроводі двох охоронців з альшпісами. Зверніть увагу на незвичайно велику довжину наконечників, що перевищує довжину древка.

Примітки

1. Репродукція гравюри
2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.

Література

• Wendelin Boeheim, Handbuch der Waffenkunde, Nachdr. d. Ausg. Leipzig 1890, Fourier Verlag, Wiesbaden 1985, Seite 315, 316,
• Inc Icon Group International, Duelling: Webster's Quotations, Facts and Phrases, Verlag ICON Group International, Inc., 2008, Seite 28,
• Howard L. Blackmore, Hunting Weapons from the Middle Ages to the Twentieth Century: With 288 Illustrations, Verlag Courier Dover Publications, 2000, Seite 9,
• Hafted Weapons in Medieval and Renaissance Europe: The Evolution of European Staff Weapons Between 1200 and 1650 by John Waldman (Brill Publishers, 2005, )