Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Са́риса (дав.-гр. σάρισα, σάρισσα, лат. sarissa) — довгий ударний спис, піка. Вперше набула поширення у Македонії за часів Філіпа, батька Олександра Македонського. Саме слово типово македонське і, як вважають деякі дослідники, спочатку позначало древко списа. Античні автори римської епохи вживали терміни σάρισσα, sarissa щодо різних типів македонських списів, не лише для довгої піки. Так, Курцій в епізоді поєдинку грека з македонцем називає сарисою метальний спис, а в Арріана Александр вбив Кліта сарисою, вихопленою в охоронця, а потім у відчаї хотів заподіяти собі смерть, вперши сарису в стіну.
| Сариса | |
 | |
| Країна походження | Стародавня Македонія |
|---|---|
Сариса вселяла повагу античним авторам, проте, окрім відомостей, повідомлених Полібієм, не існує повного опису цього знаряддя македонської фаланги, хоча з її конструкції та методами використання захищено чимало наукових дисертацій. Полібій повідомляє:
«Довжина піки згідно з початковим задумом 16 ліктів (1 лікоть = 45 см), однак пристосована до користування — 14 ліктів, з яких ми повинні відняти відстань між руками солдата, а також обтяжену частину піки [ після рук], яка необхідна для утримання — 4 лікті всього. Очевидно, що піка повинна виступати на 10 ліктів від тіла кожного гопліта, коли він наступає на ворога, затиснувши піку обома руками.»
Античні автори різняться в довжині сарис. Еліан Тактик та Полієн підтверджують довжину в 14 — 16 ліктів (6,3 — 7,2 м), в той час, як інші (Asclep., Arr.) повідомляють про довжину від 10 до 12 ліктів (4,5 — 5,4 м). Можливо, на що є вказівка Еліана, довжина сариси змінювалася залежно від ряду у фаланзі; перший в ряду ніс найкоротшу піку. Всі ці автори описують сарису II століття до н. е.., довжина ж сариси при Олександрі Великому була, як вважають за античними зображеннями, близько 3,6 м. Навряд чи Олександр віддав би наказ розсовувати високі хліба сарисами, будь вони 6 м в довжину.
Конструкція такого довгого списа залишається загадкою. У письмових джерелах немає відомостей про те, що сариса складалася з двох частин. Думати так дозволяють археологічні знахідки металевих втулок, але в такому випадку міцність піки викликає сумнів. Реконструкція піки з довжиною в 6 м показує сильний прогин її під вагою наконечника, так що складна піка могла розвалитися навіть від сильного пориву вітру.
Древко сариси виготовляли з кизилу. В археологічному музеї Салонік зберігаються металеві частини списа, знайденого в царському склепі у Вергіні: листоподібний наконечник, підтік (задній упор) та центральна втулка. Деякі археологи вважають, що це складові частини сариси. Діаметр древка цієї сариси становив близько 3,2 см по всій довжині, а маса всієї піки до 6,8 кг. Підтік має гострий шип, який міг поранити своїх же солдатів у щільній фаланзі, і його призначення не зовсім ясне. Вважається, що шип потрібен для утикання пік в землю. На багатьох зображеннях кавалерійських списів (ксистонів) тієї епохи видно такий підтік, і він призначався для ведення бою в разі поломки списа (див. Гетайри).
Сариса в античній літературі
Полієн розповідає у своїх «Стратегмах», що відносять до рейду у Македонію спартанського полководця Клеоніма та епірського царя Пірра в 270-х р. до н. е..:
«При облозі Едеси, коли пролом був зроблений в стіні, списники з піками в 16 ліктів в довжину вийшли проти обложників. Клеонім поглибив свою фалангу та наказав першому ряду не застосовувати зброю, а швидко захопити ворожі піки і тримати. Солдати наступного ряду повинні були негайно виступити та зблизитися з супротивником. Коли піки захопили подібним чином, то противник спробував відступати; але солдати другого ряду кинулися вперед та взяли їх у полон, або вбили. Внаслідок такого прийому Клеоніма довга та грізна сариса зробилась марною, і стала швидше тягарем, ніж небезпечною зброєю.»
Звичайно, тут спартанці мали справу не з македонською фалангою. Силу фаланги в битві римлян проти македонського війська в 168 до н. е.. описує Плутарх:
«Македонці в перших лініях встигли встромити вістря своїх сарисса в щити римлян і, таким чином, зробилися недосяжні для їх мечів… Римляни намагалися мечами відбитися від сарис, або пригнути їх до землі щитами, або відштовхнути вбік, схопивши голими руками, а македоняни, ще міцніше стиснувши свої списи, наскрізь пронизували нападників, — ані щити, ані панцири не могли захистити від удару сарисами.»
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa risa dav gr sarisa sarissa lat sarissa dovgij udarnij spis pika Vpershe nabula poshirennya u Makedoniyi za chasiv Filipa batka Oleksandra Makedonskogo Same slovo tipovo makedonske i yak vvazhayut deyaki doslidniki spochatku poznachalo drevko spisa Antichni avtori rimskoyi epohi vzhivali termini sarissa sarissa shodo riznih tipiv makedonskih spisiv ne lishe dlya dovgoyi piki Tak Kurcij v epizodi poyedinku greka z makedoncem nazivaye sarisoyu metalnij spis a v Arriana Aleksandr vbiv Klita sarisoyu vihoplenoyu v ohoroncya a potim u vidchayi hotiv zapodiyati sobi smert vpershi sarisu v stinu SarisaKrayina pohodzhennyaStarodavnya MakedoniyaMakedonska falanga Sarisa vselyala povagu antichnim avtoram prote okrim vidomostej povidomlenih Polibiyem ne isnuye povnogo opisu cogo znaryaddya makedonskoyi falangi hocha z yiyi konstrukciyi ta metodami vikoristannya zahisheno chimalo naukovih disertacij Polibij povidomlyaye Dovzhina piki zgidno z pochatkovim zadumom 16 liktiv 1 likot 45 sm odnak pristosovana do koristuvannya 14 liktiv z yakih mi povinni vidnyati vidstan mizh rukami soldata a takozh obtyazhenu chastinu piki pislya ruk yaka neobhidna dlya utrimannya 4 likti vsogo Ochevidno sho pika povinna vistupati na 10 liktiv vid tila kozhnogo goplita koli vin nastupaye na voroga zatisnuvshi piku oboma rukami Antichni avtori riznyatsya v dovzhini saris Elian Taktik ta Poliyen pidtverdzhuyut dovzhinu v 14 16 liktiv 6 3 7 2 m v toj chas yak inshi Asclep Arr povidomlyayut pro dovzhinu vid 10 do 12 liktiv 4 5 5 4 m Mozhlivo na sho ye vkazivka Eliana dovzhina sarisi zminyuvalasya zalezhno vid ryadu u falanzi pershij v ryadu nis najkorotshu piku Vsi ci avtori opisuyut sarisu II stolittya do n e dovzhina zh sarisi pri Oleksandri Velikomu bula yak vvazhayut za antichnimi zobrazhennyami blizko 3 6 m Navryad chi Oleksandr viddav bi nakaz rozsovuvati visoki hliba sarisami bud voni 6 m v dovzhinu Konstrukciya takogo dovgogo spisa zalishayetsya zagadkoyu U pismovih dzherelah nemaye vidomostej pro te sho sarisa skladalasya z dvoh chastin Dumati tak dozvolyayut arheologichni znahidki metalevih vtulok ale v takomu vipadku micnist piki viklikaye sumniv Rekonstrukciya piki z dovzhinoyu v 6 m pokazuye silnij progin yiyi pid vagoyu nakonechnika tak sho skladna pika mogla rozvalitisya navit vid silnogo porivu vitru Drevko sarisi vigotovlyali z kizilu V arheologichnomu muzeyi Salonik zberigayutsya metalevi chastini spisa znajdenogo v carskomu sklepi u Vergini listopodibnij nakonechnik pidtik zadnij upor ta centralna vtulka Deyaki arheologi vvazhayut sho ce skladovi chastini sarisi Diametr drevka ciyeyi sarisi stanoviv blizko 3 2 sm po vsij dovzhini a masa vsiyeyi piki do 6 8 kg Pidtik maye gostrij ship yakij mig poraniti svoyih zhe soldativ u shilnij falanzi i jogo priznachennya ne zovsim yasne Vvazhayetsya sho ship potriben dlya utikannya pik v zemlyu Na bagatoh zobrazhennyah kavalerijskih spisiv ksistoniv tiyeyi epohi vidno takij pidtik i vin priznachavsya dlya vedennya boyu v razi polomki spisa div Getajri Sarisa v antichnij literaturiPoliyen rozpovidaye u svoyih Strategmah sho vidnosyat do rejdu u Makedoniyu spartanskogo polkovodcya Kleonima ta epirskogo carya Pirra v 270 h r do n e Pri oblozi Edesi koli prolom buv zroblenij v stini spisniki z pikami v 16 liktiv v dovzhinu vijshli proti oblozhnikiv Kleonim poglibiv svoyu falangu ta nakazav pershomu ryadu ne zastosovuvati zbroyu a shvidko zahopiti vorozhi piki i trimati Soldati nastupnogo ryadu povinni buli negajno vistupiti ta zblizitisya z suprotivnikom Koli piki zahopili podibnim chinom to protivnik sprobuvav vidstupati ale soldati drugogo ryadu kinulisya vpered ta vzyali yih u polon abo vbili Vnaslidok takogo prijomu Kleonima dovga ta grizna sarisa zrobilas marnoyu i stala shvidshe tyagarem nizh nebezpechnoyu zbroyeyu Zvichajno tut spartanci mali spravu ne z makedonskoyu falangoyu Silu falangi v bitvi rimlyan proti makedonskogo vijska v 168 do n e opisuye Plutarh Makedonci v pershih liniyah vstigli vstromiti vistrya svoyih sarissa v shiti rimlyan i takim chinom zrobilisya nedosyazhni dlya yih mechiv Rimlyani namagalisya mechami vidbitisya vid saris abo prignuti yih do zemli shitami abo vidshtovhnuti vbik shopivshi golimi rukami a makedonyani she micnishe stisnuvshi svoyi spisi naskriz pronizuvali napadnikiv ani shiti ani panciri ne mogli zahistiti vid udaru sarisami Div takozhMakedonska falanga SarisoforiPrimitkiKurcij 9 7 19 Arrian Anabasis 4 8 8 Polibij 18 29 Tact 14 2 Polien 2 29 Arrian Anabasis 1 4 Polien 2 29 Plutarh Emilij Pavel