Давньопольська мова, також старопольська мова (пол. język staropolski) — назва початкового періоду розвитку польської мови, визначеного часовими рамками від моменту відокремлення польської мови з пралехітського діалекту до початку XVI століття (початку ) або (без включення до давньопольського періоду дописемної епохи) з 1136 року, часу появи (пол. Bulla protekcyjna) — писемної пам'ятки з польськими глосами, до початку XVI століття. Кінець давньопольского періоду визначається постанням на базі культурного діалекту літературної польської мови.
Давньопольська мова характеризується такими фонетичними явищами і процесами, як: лехітська переголосовка; /r/, /ŕ/ і /l/, /l'/; занепад редукованих; виникнення компенсувальної довготи у деяких голосних після втрати редукованих у слабкій позиції; випадіння інтервокального /j/ і стягнення голосних; втрата протиставлення голосних фонем за довготою-звуженістю; збіг спільнослов'янських носових /*ǫ/ і /*ę/ в одному голосному з подальшим розвитком його в носові /ǫ/ та /ę/; усталення замість загальнослов'янського рухомого наголосу спочатку ініціального (на першому складі), а потім парокситонічного (на передостанньому складі); перехід передньоязикових приголосних /s'/, /z'/, /t'/, /d'/ у палатальні шиплячі тощо. Для морфологічної системи давньопольської мови характерні: формування нової, побудованої за родовою ознакою системи відмінювання іменників: чоловічого, жіночого та середнього типів; втрата простих форм минулих часів, імперфекта та аориста; витіснення коротких іменних форм прикметників і дієприкметників повними (займенниковими); розвиток форм перфекта нових форм минулого часу тощо. Основний вплив на лексику давньопольської справляли латинська, чеська і німецька мова.
Джерелами для вивчення давньопольської мови в дописемну добу є дані порівняльно-історичної граматики слов'янських мов, матеріал польських діалектів і кілька пам'яток писемності з польськими глосами; джерела письмової доби — численні пам'ятки латинської мови з польськими глосами і пам'ятки, створені тільки польською мовою: «Свентокшиські проповіді» (пол. Kazania świętokrzyskie), «Флоріанський псалтир» (пол. Psałterz floriański), «Богородиця» (пол. Bogurodzica), «Шарошпатацька Біблія» (пол. Biblia szaroszpatacka) і багато інших.
Давньопольська мова була поширена головним чином на території сучасної Польщі: в ранню епоху свого існування — в польських племінних князівствах, пізніше — в польському Королівстві.
Періодизація історії давньопольської мови
Етапи розвитку польської мови в наявних періодизаціях її історії в різних дослідників розглядаються часто по-різному. Авторами робіт з історії польської мови, як правило, виділяється різне число історичних періодів розвитку мови, тривалість цих періодів також нерідко визначається неоднаково. В одних періодизаціях поняття «давньопольська мова» охоплює дописьмову та письмову епохи (), в інших — дописьмовий період розглядається окремо від давньопольського періоду (), по-різному також визначається тривалість дописьмового і письмового давньопольских періодів.
Дописьмовий період
У більшості періодизацій історії польської мови дописьмовий період визначається часом починаючи з відокремлення польської мови з праслов'янської (на думку , початок польської як окремої слов'янської мови сходить до межі IX і X століть) до 1136 року, коли з'явилася перша літературна пам'ятка з польськими глосами — протекторна булла папи Римського Інокентія II, видана гнезненському архієпископу Якубу з Жніна (пол. Bulla protekcyjna) — латинською мовою (включає близько 410 польських слів, власних імен та географічних назв). У періодизації С. Слонського дописьмовий період триває до початку XIV століття, часу появи перших пам'яток польською мовою. Дописьмовий період він розділив на два етапи, перший — до кінця XI століття з відсутністю пам'яток писемності — і другий — в XII—XIII ст.ст., коли з'явилися пам'ятки писемності латинською мовою з польськими глосами.
Пам'ятки з польськими глоссами відомі і раніше появи булли 1136 року, до них належать хроніка Географа Баварського (IX століття), у якій згадуються назви польських племен, і (X—XI століття) з назвами польських племен, міст і річок. Окрім писемних пам'яток, джерелами для вивчення дописемного періоду є мовні явища польських діалектів та інших слов'янських мов.
Давньопольський період
Власно давньопольський (старопольський) період (чи письмовий період давньопольської мови) обіймає час з 1136 року до початку XVI століття. С. Слонський в цьому відрізку часу виділяє другий дописьмовий період у XII—XIII століттях з письмовими пам'ятками латинською мовою з польськими глосами і перший період письмової доби з початку XIV століття до середини XVI століття з появою письмових пам'яток польською мовою і формуванням польської літературної мови. Я. Розвадовський визначав часові рамки давньопольського періоду з 1100 року до кінця XV століття (до втрати в польській мові довготи-короткості голосних), подібна періодизація, що встановлюється на основі процесу фонетичних змін, була запропонована також З. Штібером. У зазначену добу П. Зволінський виділяв три історичні періоди: перший (X—XII століття) з появою латинських пам'яток з польськими глосами; другий (XIII — середина XV століття) з появою перших пам'яток польською мовою; третій (середина XV — середина XVI століття) з другим чеським впливом і початковим періодом формування літературної польської мови. Границею між давньопольським і середньопольським періодами, яку майже всі дослідники історії польської мови визначають початком — серединою XVI століття, є значне граматико-структурне перетворення мови, так і найважливіші зміни в характері її функціонування: розвиток друкарства, проникнення польської мови в усі сфери письмово-літературного вжитку, зайняті в той час латинською мовою, становлення різноманітної за стилями і жанрами оригінальної польської писемності.
Давньопольський період відомий за різними грамотами, літописами, хроніками, надгробними написами та іншими пам'ятками писемності. Даний період історії польської мови охоплює пам'ятки латинською мовою з окремими польськими глосами (власні імена, географічні назви тощо), включаючи «Генрикову книгу» (пол. Księga henrykowska) XIII століття, яка містить речення, що вважається найпершим записаним польським реченням; а також пам'ятки польською, головним чином релігійного змісту — Біблію і її частини, житія святих, різні молитви, релігійну поезію тощо. Найдавнішою написаною польською релігійною пам'яткою є «Свентокшиські проповіді» (пол. Kazania świętokrzyskie) XIV століття. До світських пам'яток (число яких значно менше релігійних) відносять судові хроніки, звід статутів, різного роду поезію, переклади латинських документів, словники, листи тощо.
Пам'ятки
Пам'ятки латинською мовою з окремими польськими глосами:
- «Баварський географ» середини IX століття — перелічені назви деяких польських племен;
- рубежу X і XI століть — містить польські географічні назви і імена власні;
- XI—XII століть — копія втраченого оригіналу кінця X століття, містить польські географічні назви та власні імена;
- 1136 року;
- «Вроцлавська булла» 1155 року — містить близько 80 особових імен і географічних назв;
- XII століття, список XIV століття;
- «Хроніка Вінцентія Кадлубека» XII століття, копія XIII—XIV століть;
- «Тшебницький привілей» (пол. Przywilej trzebnicki) 1204 року — містить близько 230 особових імен;
- «Генрикова книга» (пол. Księga henrykowska) близько 1270 року — що містять перше речення, записане польською;
- «Liber fraternitatis Lubinensis»;
- «Некролог премонстратів».
Пам'ятки польською мовою:
- «Свентокшиські проповіді» (пол. Kazania świętokrzyskie) — збереглися в рукописі середини XIV століття — найдавніша пам'ятка польської мови;
- «Флоріанський псалтир» (пол. Psałterz floriański) кінця XIV століття;
- Судові записи (пол. roty sądowe, roty przysiąg sądowych) з кінця XIV століття — добре зберегли розмовну мову і побутову лексику тієї епохи;
- «Житіє св. Блажея» (пол. Żywot świętego Błażeja) XV століття;
- «Гнєзненські проповіді» (пол. Kazania gnieźnieńskie) кінця XIV — початку XV століття — мішана польсько-латинська пам'ятка;
- Релігійна пісня «Богородиця» (пол. Bogurodzica) (найдавніший запис пісні належить до XV століття) — перша поетична пам'ятка польської мови;
- «Біблія королеви Софії», або «Шарошпатацька біблія» (пол. Biblia królowej Zofii, або «Biblia szaroszpatacka») 1455 ріка — перший польський переклад Біблії;
- «Легенда про св. Дороту» (пол. Legenda o świętej Dorocie) початку XV століття;
- «Легенда про св. Олексія» (пол. Legenda o świętym Aleksym) — римована пам'ятка середини XV століття, що відображає риси ;
- «Легенда про св. Станіслава» (пол. Legenda o świętym Stanisławie);
- «Розмова магістра Полікарпа зі смертю» (пол. Rozmowa mistrza Polikarpa ze śmiercią) — римована пам'ятка, записана в 1463 року, що відображає риси мазовецького діалекту;
- «Скарга вмираючого» (пол. Skarga umierającego) другої половини XV століття;
- «Пісня сандомирянина» (пол. Pieśń Sandomierzanina) кінця XV століття;
- «Liber formularum et epistolarum» XV століття — містить перший зразок листа, написаний від імені жінки;
- «Марія, пречиста діва» (пол. Maryja czysta dziewice) XIV століття;
- «Жалі Богородиці під хрестом» (пол. Żale Matki Boskiej pod krzyżem, «Posłuchajcie bracia miła») кінця XV століття;
- «Христос воскрес» (пол. Krystus z martwych wstał je) XIV століття;
- «Твої святі воскресять» (пол. Przez Twe święte z martwych wstanie) XIV століття;
- «Ісус Христос, боголюдина» (пол. Jezus Krystus Bóg człowiek) початку XV століття;
- «Слався, Царю небесний» (пол. Zdrów bądź, Królu niebieski) початку XV століття;
- Творчість Владислава з Ґельново під Опочно (пол. Władysław z Gielniowa pod Opocznem) — близько 1440—1505 років:
- Молитви:
- (рос. Psałterz puławski) кінця XV століття, що відображає риси ;
- «Книжечка Навойки» — молитовник кінця XV століття;
- «Часослов Вацлава» — молитовник;
- «Проповідь на день всіх святих» середини XV століття;
- «Августиніанські проповіді» (рос. проповіді augustiańskie) рубежу XV і XVI століть;
- «Проповіді про Пречисту Діву Марію» початку XVI століття;
- (рос. Про вбивство Андрія Tęczyńskiego) кінця XV століття;
- Апокриф:
- (пол. Rozmyślanie przemyskie) XV століття (збереглися в рукописі XVI століття), що відображає риси північних малопольських говірок;
- «Лист Лентула до римського Сенату» (пол. List Lentulusa do Senatu rzymskiego) середини XV століття;
- «Вирок Пилата» (пол. Wyrok Pilata) рубежу XV і XVI століть;
- «Звістка блага про муку Христову» (пол. Sprawa chędoga O me Pana Chrystusowej);
- «Євангеліє від Никодима» (пол. Ewangelia Nikodema);
- «Історія трьох волхвів» (пол. Historia trzech króli);
- «Кодекс Свентослава» (пол. Kodeks Świętosławów) — звід статутів XV століття;
- «Кодекс Дзялинських» (пол. Kodeks Działyńskich) близько 1466;
- «Кодекс Страдомського» XV-початку XVI століття;
- Переклад з латинської роману про Александра Великого (лат. Alexander de proeliis, пол. Historyja Aleksandra Wielkiego) 1510а, виконаний Леонардом з Бунчі;
- «Магдебурзькі місцеві норми» (пол. Ortyle magdeburskie) — переклад з німецької;
- «Щоденники яничара» (пол. Pamiętniki janczra, «Kronika turecka») — переклад із сербської;
- «Гуситська пісня про Сигізмунда Люксембурзького» (пол. Pieśń husycka o królu Zygmuncie Luksemburczyku);
- «Пісня про Віклефа» (пол. Pieśń o Wiklefie);
- «Вірш про хлібний стіл» (пол. Wiersz o chlebowym stole);
- «Тридентський вокабуляр» (пол. Wokabularz trydencki) — латинсько-польський словник 1424 року, близько 500 слів;
- «Трактат про орфографію» (пол. Traktat o ortografii) ;
- «Сатира на ледачих селян» (пол. Satyra na leniwych chłopów) середини XV століття;
- Любовна поезія:
Діалекти
Для давньопольської мови були характерні діалектні відмінності, відомі ще з доби формування східнолехітських племен: відносній мовній єдності полян, віслян і слензан протиставлявся діалект мазовшан, що відрізнявся такими давніми ізоглосами, як наявність глухого типу сандгі і перехід прасл. *l перед /t/, /d/, /s/, /z/, /n/, /r/, /ł/ в oł. Ще більш відокремленим від інших був діалект західнолехітського племені поморян.
Основні фонетичні процеси дописьмової і ранньописьмової доби давньопольського періоду перебігали на польській мовній території однаково, більшість рис, що характеризують сучасні групи польських діалектів (, , і сілезьку), сформувалися відносно пізно. У той же час деякі говірки сучасних польських діалектів характеризуються низкою архаїчних рис, що існували в давньопольський період у літературній мові і пізніше зникли в ній. До даних діалектних рис належать такі, як ініціальний наголос; фонетична і фонологічна самостійність рефлексів колишніх довгих голосних; збереження вібранта /ř/; наявність нестягнених форм в іменах; збереження реліктів двоїни; наявність присвійних прикметників; відсутність узгоджувальної категорії чоловічої особи тощо.
Історична характеристика
Давньопольський період, окрім внутрішньомовних змін у фонології, морфології і лексиці, характеризується також низкою історико-культурних подій, що вплинули на розвиток польської мови, починаючи від відокремлення давньопольської з пралехітського діалекту праслов'янської мови і закінчуючи формуванням польської загальнонаціональної літературної мови ближче до XVI століття.
Найважливішими подіями, що сприяли формуванню та подальшому розвитку давньопольської мови, були утворення єдиної польської держави в X столітті (включила племінні князівства полян, віслян, сленжан, мазовшан і поморян, що виникли на основі раніших племінних союзів) з центром у Великій Польщі і прийняття християнства у 966 році. Ці події призвели до консолідації різнорідного населення польських земель в один народ і, як наслідок, сприяли інтеграції племінних діалектів і формуванню спільного культурного діалекту, що став пізніше основою загальнонаціональної літературної мови, а також сприяли розвитку писемності польською мовою. У той же час прийняття християнства, яке відіграло значну роль в об'єднанні Польщі, призвело до того, що польська опинилася під сильним впливом латинської мови, яка стала літературною мовою поляків і зберігала цей статус протягом усього давньопольського періоду. Тривала взаємодія давньопольської з латинською мовою знайшла відображення в численних латинських лексичних запозиченнях. Окрім латинського значним у давньопольський період був вплив чеської мови, яка слугувала не тільки посередником при запозиченні латинських і німецьких слів, зразком калькування, в тому числі і синтаксичного, але й еталоном кодифікації.
Протягом древнепольского періоду відзначалися такі події, що наклали відбиток на розвиток польської мови і території її поширення, як перенесення столиці Польщі до Кракова: розвивавшись спочатку на базі великопольських говірок, польська літературна мова потрапила в сферу впливу говірок малопольського діалекту; захоплення і колонізація німцями частини західних і північних польських земель (Західне Помор'я, Нижня Сілезія та інші), що призвело до скорочення польського мовного ареалу; розвиток до XVI століття книгодрукування (1513 року з'являється перша друкована польська книга — переклад середньовічного молитовника Hortulus animae), що сприяє усталенню загальних мовних норм, уніфікації графіки, яка базується на латинській абетці, формування основи сучасного польського правопису.
На думку більшості дослідників історії польської мови, на пізньому етапі давньопольського періоду в XV—XVI століттях стається оформлення літературно-мовного статусу польської мови, вона починає вживатися у всіх сферах функціонування, притаманних літературній мові: польська стає мовою державного діловодства, суду, школи (як допоміжна мова при навчанні стародавніх мов), стає мовою художньої літератури (прози і поезії), політичної, релігійної та філософської публіцистики.
Письмо та правопис
Графіка древнепольских пам'яток писемності характеризується непослідовністю у вживанні буквених знаків: відповідно різним звукам можливо було використання одного і того ж знака, і різними знаками міг передаватися один звук. Розрізняють «простий» і «складний типи графіки», що застосовувалися в давньопольській мові. До пам'яток писемності з простою графікою відносять всі латинські пам'ятки XII—XIII століть з польськими глосами, а також «Свентокшиські проповіді», до пам'ятників зі складною графікою відносять пам'ятки XIV—XV століть польською мовою.
У «простому типі графіки» польські звуки передані за допомогою латинського алфавіту без урахування того, що для польських м'яких, носових, шиплячих звуків в даному алфавіті не було відповідних знаків. Той самий буквений знак міг передавати кілька звуків: знак z, наприклад, міг вживатися для звуків /ś/, /s/, /z/, /ź/, /ž/, /ʒ/, /ʒ́/, знак s — для звуків /s/, /š/, /z/, /ž/; той самий звук міг передаватися кількома знаками: звук /j/ міг бути переданий знаками g, i, j, y, звук /ʒ́/ — знаками z та d, звук /č/ — знаками c та ch тощо. У пам'ятках з простою графікою також не позначалася м'якість, використовувалися спеціальні знаки ʃ чи ʃʃ (для /ś/, /š/, /ž/) та ѻ, φ (в «Свентокшиських проповідях») для носового звука (у «Гнезненській буллі» для носових переднього і заднього ряду використовувалися поєднання голосних з n і m: am, an, em, en, рідко um, un).
У «складному типі графіки» польські звуки, відсутні в латинській мові, передаються за допомогою лігатур (поєднань літер) — диграфів і . Наприклад, для звука /ʒ/ використовується лігатурне позначення dz, для /š/ — sz, для /ř/ — rz, для /х/ — ch тощо. Носовий голосний передавався зазвичай знаком ѻ. Нерідко для позначення довгих голосних використовувалося подвоєння знаків (aa, ee, yy, ѻѻ, ii, uu). При цьому зберігалася непослідовність при передачі звуків /i/ та /y/, у позначенні рядів (/s/, /z/, /c/, /ʒ/) — (/š/, /ž/, /č/, /ǯ/) — (/ś/, /ź/, /ć/, /ʒ́/), позначення м'якості приголосних, довготи голосних та ін.
У XV — початку XIV століття з'являються перші орфографічні трактати, метою яких було нормалізувати польську графіку: трактат ректора Краківського університету 1440 року і трактат 1518 року, які не справили, втім, помітного впливу на розвиток графіки та правопису польської мови. Подолання непослідовності польської графіки пов'язується з появою перших друкованих творів у друкарнях Кракова з XVI століття. Краківські друкарі виробили графіку, яка зберігала традиційний спосіб позначення, вживаний у польських рукописних пам'ятках, одночасно вводячи елементи діакритики для усунення непослідовності графіки попереднього періоду. У друкованих виданнях друкарень Кракова цього періоду були закладені основи сучасної польської графіки та орфографії (яка оформилася остаточно після нечисленних змін у новопольський період).
Лінгвістична характеристика
Фонетика
Історія змін звукового ладу давньопольської мови характеризується основною тенденцією — спрощенням системи вокалізму з поступовим підпорядкуванням її дедалі складнішій системі консонантизму.
Дописьмовий період до XII століття
Фонетика давньопольського дописьмового періоду (до XII століття):
- Лехітська переголосовка 'e > 'o, 'ě > 'a, 'ę > 'ąo, ŕ̥ > r̥, l̥’ > l̥ перед твердими передньоязиковими приголосними.
- r̥, ŕ̥ та l̥, l̥’ і розвиток на їхньому місці сполучень з голосними, що завершилися до XII століття. Залежно від приголосного після сонанта відбулися зміни: *ŕ̥ > ar; *r̥ > ar, *r̥ > ir, *r̥ > irz; *l̥’ > łu, *l̥’ > eł, ōł, *l̥’ > il; *l̥ > łu, *l̥ > eł, *l̥ > oł, uł.
- Загальнослов'янський занепад редукованих ближче до XI століття, вокалізація їх у сильній позиції (*sъ̥nъ̭ > sen «сон», *pь̥sъ̭ > pies «пес, собака») і втрата в слабкій (*lěsъ̭ > las «ліс»).
- Випадіння в іменниках і прикметниках звука /j/ в інтервокальному положенні (*rǫkojǫ > ręką «рукою», *obličьje > oblicze «обличчя» тощо).
- Розвиток компенсувальної довготи після втрати слабких редукованих: *rogъ̭ > rōg (суч. пол. róg, «ріг»), *vozъ̭ > vōz (суч. пол. wóz, «віз») тощо.
- Протиставлення голосних фонем за довготою-короткістю.
- Наявність носових голосних заднього і переднього ряду ą̄, ą̆, ę̄, ę̆.
- Скорочення числа голосних фонем. Ближче до XII століття з 20 голосних (давньопольська система голосних у VIII—IX століттях збігалася з пізньопраслов'янською системою з 20 фонем) залишилося 14 внаслідок вокалізації редукованих у сильній позиції і втрати їх в слабкій, збігу i та y в одній фонемі в результаті розвитку категорії твердості-м'якості і внаслідок змін /ě/ в /'a/ та /'e/.
- Розвиток фонематичної категорії твердості-м'якості, як і в інших слов'янських мовах, після втрати редукованих в слабкій позиції.
- Пом'якшення k, g перед i (з *y).
Період XII—XIII століть
Фонетика давньопольського письмового періоду (XII—XIII століття):
- Збіг у другій половині XIII століття носових голосних заднього і переднього ряду ą̄, ą̆, ę̄, ę̆ в довгому ą̄ і короткому ą̆.
- Зміна давньопольських груп ir/yr в er.
- Рухомий наголос, що зберігався ще в XIII столітті, перетворюється на ініціальний (на початковому складі), як у чеській, словацькій і лужицьких мовах, ближче до XIV століття.
- Перехід у XII—XIII століттях м'яких /t'/ і /d'/ у середньоязикові африкати: t’ > ć, d’ > ʒ́; а також перехід м'яких s’ та z’ у середньоязикові ś та ź.
- Розвиток шиплячого призвука у *r’: *r’ > r' š', *r’ > r' ž' (ř’).
- Збільшення числа приголосних фонем у зв'язку з появою в XII—XIII століттях фонем /f/, /f’/ у результаті оглушення v, v’.
Період XIV — початку XVI століття
Фонетика давньопольського письмового періоду (XIV — початок XVI століття):
- Початок з XV століття тривалого процесу перетворення ініціального наголосу на парокситонічний (на передостанньому складі). Таке перетворення, можливо, було пов'язане з виникненням у багатоскладових словах побічного наголосу на передостанньому складі, який згодом став основним (підтримувався тим, що в двоскладових і односкладових словах основним був наголос на передостанньому складі).
- Випадіння в дієсловах і займенниках звука /j/ в інтервокальному положенні (*bojati sę > bać się, «боятися», *stojati sę > stać się, «становитися, ставати» тощо).
- Продовження процесу переходу ir > er, irz > erz.
- Втрата до XVI століття протиставлення голосних фонем за довготою-короткістю. Замість нього сформувалося в деяких випадках протиставлення чистих (пол. jasny) і звужених (пол. ścieśniony, pochylony) голосних (довгі голосні в давньопольській були вузькими і високими: /ō/ вимовлялося як /ȯ/, /ā/ — як /е/, /ē/ — як /eі/ або /ey/; при втраті довготи звуження в цих звуках стало їхньою основною ознакою), довгі і короткі /i/ та /u/ якісно не розрізнялися і злилися в короткі фонеми /i/ та /u/. У часи довгі голосні ще існували, а за свідченням С. Заборовського, в 1514 році їх вже не було.
- Втрата ближче до другої половини XV століття довготи, як і іншими голосними у цей період, носовим /ą/: він був перетворений на /ą/ (з вимовою, близькою до /a/), короткий носовий /ą/ перейшов в /ę/.
- На рубежі XV і XVI століть ствердли приголосні š, ž, č, ǯ, c, ʒ і, навпроти, k та g пом'якшилися перед y (після чого y змінилося в i) і e.
- Розвиток так званої «розщепленої» вимови носових голосних перед проривними приголосними.
- Дисиміляція в групі ćc (з *tъ̭c) > jc у другій половині XV століття.
- Збільшення частотності вживання приголосних /f/, /f'/ у результаті запозичень з німецької і латинської мов, часто через посередництво чеської мови.
Морфологія
Хронологічні межі змін багатьох давньопольських граматичних явищ не простежуються до появи текстів польською мовою. З небагатьох встановлених морфологічних змін найбільш значними, що відбулися в дописьмовий період і в період появи пам'яток з польськими глосами до XIV століття, є:
- Початок процесу перебудови відмінювання імен за родовою ознакою.
- Втрата простих форм минулих часів (імперфекта й аориста).
Для періоду з XIV століття, коли з'явилися пам'ятки писемності польською мовою, характерні такі зміни в морфології:
- Подальше формування нової, побудованої за родовою ознакою системи відмінювання іменників: чоловічого, жіночого і середнього типів.
- Поступове витіснення коротких іменних форм прикметників і дієприкметників повними (займенниковими).
- Розвиток з форм перфекта нових форм минулого часу типу wyszedł jeśm > wyszedłem («я вийшов»), przyszli jeśmy > przyszliśmy («ми прийшли») тощо.
Лексика
Лексичний склад давньопольської мови з погляду походження включав праслов'янський лексичний фонд (у тому числі слова праіндоевропейського походження і запозичення епохи праслов'янської єдності з готської, грецької, латинської мов, іранізми), слова, спільні для західнослов'янських мов, спільні для мов лехітської підгрупи, власно польські інновації, а також запозичення, що проникали до польської з інших мов (перш за все латинської, чеської і німецької) протягом всього даного історичного періоду.
Праслов'янська лексика
До лексики праслов'янського фонду належать слова, що є досі основними і найбільш уживаними в польській мові. У їхньому складі:
- Іменники, що позначають природні явища: deżdż (суч. пол. deszcz, «дощ»), śniég (суч. пол. śnieg, «сніг»), cień («тінь»), wiatr («вітер»), niebo («небо»), słońce («сонце»), woda («вода»), pole («поле»), rzéka (суч. пол. rzeka, «річка»), żelazo («залізо») тощо;
Темпоральні імена: dzień («день»), północ («північ»), lato («літо») тощо;
Іменники, пов'язані з фауною: wilk («вовк»), wrona («ворона, ґава»), krowa («корова»), pszczola («бджола») тощо;
Іменники, пов'язані з флорою: dąb («дуб»), sosna («сосна»), owies («овес») тощо;
Назви частин тіла: głowa («голова»), ręka («рука»), noga («нога»), oko («око») тощо;
Іменники, пов'язані зі спорідненістю: ojciec («батько»), siostra («сестра»), wnęk (суч. пол. wnuk, «онук») тощо;
Назви осіб: wróg («ворог»), sąsiad («сусід»), sługa («слуга») тощо;
Назви предметів і знарядь праці: kosa («коса»), sierp («серп») тощо;
Назви будівель та їхніх частин: okno («вікно»), ściana («стіна») тощо;
Іменники, пов'язані із суспільним життям: sąd («суд»), plemię («плем'я») тощо;
Військові терміни: wojna («війна»), miecz («меч») тощо.
Крім того, окрему групу становлять іменники праслов'янського походження, що позначають абстрактні поняття: rozum («розум»), wola («воля»), wiara («віра»), grzech («гріх»), prawda («правда»), życie («життя»), imię («ім'я»), mądrość («мудрість»), moc («сила, міць») тощо. - Прикметники, що позначають якості і властивості живих істот: młody («молодий»), stary («старий»), wysoki («високий»), niski («низький»), żywy («живий») тощо;
Прикметники, що позначають ознаки і властивості предметів: mały («маленький»), wielki («великий»), lekki («легкий»), miękki («м'який») тощо;
Прикметники, що позначають кольори: biały («білий»), czarny («чорний»), żółty («жовтий») тощо; Прикметники, що позначають психічні властивості:
dobry («добрий»), zły («поганий, злий»), szczodry («щедрий») тощо. - Дієслова фізичної дії і стану: siedzieć («сидіти»), spać («спати»), widzieć («бачити, видіти»), słyszeć («чути»), pić («пити») тощо; Дієслова фізичної діяльності:
szyć («шити»), mleć («молоти»), pisać («писати»), uczyć («вчити») тощо;
Дієслова психічної діяльності: chcieć («хотіти»), myśleć («думати») тощо. - Невелику частину праслов'янського фонду становлять числівники, займенники, прийменники і сполучники.
Частиною праслов'янського фонду є індоєвропейські слова: mać («мати»), brat («брат»), byk («бик»), kość («кістка»), wieźć («везти») тощо, з готської: istba (суч. пол. izba, «кімната»), książę («князь»), kupić («купити») тощо, латинської та грецької мов: cesarz («імператор»), poganin («поганин, язичник») тощо, іранізми: patrzeć («дивитися») та інші.
Запозичення
Запозичення з латинської та чеської мов з'являються у великій кількості в давньопольській мові після прийняття поляками християнства, дана лексика була пов'язана насамперед з релігійною та науковою термінологією. Запозичення проникали як безпосередньо з латинської і чеської, так і через посередництво інших мов, головним чином через письмові джерела:
- значне число латинізмів проникло до польської з чеської мови, оскільки для польських перекладачів зразком релігійної літератури служили насамперед чеські переклади з латинської: anioł («ангел»), пор. лат. angelus, pacierz («молитва»), пор. лат. Pater noster («Отче наш») тощо;
- частина латинської лексики запозичена через німецьку мову;
- запозичення могли проходити через кілька мов — з латинської до італійської, з італійської до німецької, з німецької до чеської і вже з чеської до польської. Прикладами складного шляху запозичення через німецьку і чеську мови можуть бути такі латинізми: biskup («єпископ»), kościół («церква, костьол»), chrzest («хрещення»), psałterz («псалтир») тощо.
Власне богемізми давньопольського періоду: obywatel («громадянин»), własny («власний»), władza («влада»), brama («брама»), hańba («ганьба»), serce («серце»), wahać się («вагатися»), czerwony («червоний»), jedyny («єдиний»), wesoły («веселий») тощо.
Латинізми давньопольського періоду (включаючи слова, що потрапили до латинської з грецької, давньоєврейської та інших мов): cebula («цибуля»), kryształ («кристал»), kancelaria («канцелярія»), bakałarz («бакалавр»), kalendy («календи, перше число місяця»), balsam («бальзам») тощо.
На відміну від латинських і чеських запозичень, що з'являлися в польській мові насамперед з книг, німецькі запозичення проникали безпосередньо в ситуації усного мовного контакту з поляками численних німецьких переселенців з Німеччини, які заселяли західну Польщу і міста, що отримали магдебурзьке право. Найбільш активно германізми запозичувалися в XIII—XV століттях. Німецькі запозичення здебільшого належали:
- до побутової сфери: talerz («тарілка»), zegar («годинник, дзиґар»), kubeł («відро»), szuflada («шухляда»), mila («миля»), fartuch («фартух»), szkoda («шкода»), żart («жарт») та ін.
- до сфери господарсько-економічного життя, міського устрою та управління: ratusz («ратуша»), gmina («гміна»), burmistrz («бурмистр»), cło («мито»), żołd («жалування, платня»), jarmark («ярмарок»), rachować («рахувати»), waga («вага»), funt («фунт»), mistrz («майстер»), kształt («кшталт»), malarz («маляр»), rymarz («лимар»), mur («мур»), cegła («цегла»), filar («стовп»), alkierz («альков», «алькер»), plac («площа»), rynsztok («риштак»), szturm («штурм», «напад»), maszt («щогла»), żagiel («вітрило») тощо.
Коментарі
- Пралехітськими називають діалекти, що виділилися із західної групи діалектів праслов'янської мови. Ними говорили ободрити, велети, поморяни, поляни, слензани, мазовшани, вісляни та інші лехітські племена. На основі пралехітских діалектів сформувались сучасна польська мова, вимерлі в Середньовіччі полабська мова і (з яких до цього часу збереглася тільки кашубська).
- Культурний давньопольський діалект — розмовне койне вищих освічених верств і мову польських пам'яток XIV—XV століть.
- об'єднує в давньопольському періоді також дописьмову добу, відносячи початок давньопольського періоду до доби відокремлення польської мови з пралехітського діалекту праслов'янської мови.
- Буквений знак, що позначає носовий звук переднього і заднього ряду в «Свентокшиських проповідях».
Примітки
- Тихомирова, 2005, с. 6.
- MultiTree: A Digital Library of Language Relationships (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2012.(Перевірено 3 квітня 2012)
- Тихомирова Т. С. Польский язык // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)
- Ананьева, 2009, с. 26-29.
- Тихомирова, 2005, с. 3.
- Тихомирова, 2005, с. 6-7.
- Ананьева, 2009, с. 283.
- Ананьева, 2009, с. 8.
- Ананьева, 2009, с. 36-42.
- Ананьева, 2009, с. 26—29.
- Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. — М. : Языки славянской культуры, 2002. — . з джерела 20 листопада 2012(Перевірено 3 квітня 2012)
- Szkice z dziejów języka polskiego. — Warszawa, 1968. — С. 129.
- Тихомирова, 2005, с. 4.
- Najstarsze zabytki języka polskiego. Wypracowania24.net. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. (пол.) (Перевірено 3 квітня 2012)
- Ананьева, 2009, с. 26—27.
- Ананьева, 2009, с. 37.
- Ананьева, 2009, с. 26-27.
- Ананьева, 2009, с. 28.
- Тихомирова, 2005, с. 7.
- Ананьева, 2009, с. 36—42.
- Długosz-Kurczabowa K., Dubisz S., 2006, с. 58—61.
- Walczak, 1999, с. 62—64.
- Długosz-Kurczabowa K., Dubisz S., 2006, с. 61—66.
- Walczak, 1999, с. 64—73.
- Dejna, 1993, с. 86.
- Lehr-Spławiński T. Język polski. Pochodzenie, powstanie, rozwój. — Warszawa, 1978.
- Мапа давньопольських діалектів. Архів оригіналу за 31 серпня 2012.(Перевірено 3 квітня 2012) (пол.)
- Dialekty i gwary polskie. Kompendium internetowe pod redakcją Haliny Karaś. с. 2.5. Dialekty polskie — historia. Архів оригіналу за 31 серпня 2012.(Перевірено 3 квітня 2012) (пол.)
- Ананьева, 2009, с. 24—26.
- Państwo Polskie za pierwszych Piastów (Карта польского государства при Пястах). Ingner.files.wordpress.com. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. (пол.) (Перевірено 3 квітня 2012)
- Тихомирова, 2005, с. 8—9.
- Ананьева, 2009, с. 42—48.
- Ананьева, 2009, с. 112—126.
- Ананьева, 2009, с. 126—130.
- Walczak, 1999, с. 82—83.
- Walczak, 1999, с. 70—80.
- Ананьева, 2009, с. 130—135.
- Walczak, 1999, с. 81—82.
- Walczak, 1999, с. 86.
- Walczak, 1999, с. 46—55.
- Walczak, 1999, с. 87—89.
- Ананьева, 2009, с. 269.
- Ананьєва, 2009, с. 283.
- Ананьева, 2009, с. 270-272.
- Walczak, 1999, с. 55-57.
- Ананьева, 2009, с. 285-286.
- Walczak, 1999, с. 57-59.
- Walczak, 1999, с. 100-102.
- Ананьева, 2009, с. 283-284.
- Walczak, 1999, с. 102-103.
Література
- Dejna K. Dialekty polskie. — wyd. 2, popr. — Wrocław-Warszawa-Kraków : Zakład narodowy imienia Ossolińskich, 1993. — . (пол.)
- Długosz-Kurczabowa K., Dubisz S. Gramatyka historyczna języka polskiego. — III. — Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2006. — .
- , Lerh-Spławiński T., Gramatyka historyczna języka polskiego. — Warszawa, 1964. (пол.)
- Rospond S. Gramatyka historyczna języka polskiego. — Warszawa, 1971. (пол.)
- Historia języka polskiego. — Warszawa : PWN, 1974. (пол.)
- Historia języka polskiego w zarysie. — Warszawa, 1953. (пол.)
- Stieber Z. Rozwój fonologiczny języka polskiego. — Warszawa, 1962. (пол.)
- Walczak B. Zarys dziejów języka polskiego. — II. — Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1999. — . (пол.)
- История и диалектология польского языка. — 3-е изд., испр. — М. : Книжный дом «Либроком», 2009. — . (рос.)
- Бодуэн де Куртенэ И. А. О древнепольском языке до XIV столетия (1870) // Избранные труды по общему языкознанию. — М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. — Т. I.(Перевірено 3 квітня 2012) (рос.)
- Польский язык // Языки мира: Славянские языки. — М., 2005.(Перевірено 3 квітня 2012) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davnopolska mova takozh staropolska mova pol jezyk staropolski nazva pochatkovogo periodu rozvitku polskoyi movi viznachenogo chasovimi ramkami vid momentu vidokremlennya polskoyi movi z pralehitskogo dialektu do pochatku XVI stolittya pochatku abo bez vklyuchennya do davnopolskogo periodu dopisemnoyi epohi z 1136 roku chasu poyavi pol Bulla protekcyjna pisemnoyi pam yatki z polskimi glosami do pochatku XVI stolittya Kinec davnopolskogo periodu viznachayetsya postannyam na bazi kulturnogo dialektu literaturnoyi polskoyi movi Mapa rozselennya lehitskih plemen Davnopolska mova harakterizuyetsya takimi fonetichnimi yavishami i procesami yak lehitska peregolosovka r ŕ i l l zanepad redukovanih viniknennya kompensuvalnoyi dovgoti u deyakih golosnih pislya vtrati redukovanih u slabkij poziciyi vipadinnya intervokalnogo j i styagnennya golosnih vtrata protistavlennya golosnih fonem za dovgotoyu zvuzhenistyu zbig spilnoslov yanskih nosovih ǫ i e v odnomu golosnomu z podalshim rozvitkom jogo v nosovi ǫ ta e ustalennya zamist zagalnoslov yanskogo ruhomogo nagolosu spochatku inicialnogo na pershomu skladi a potim paroksitonichnogo na peredostannomu skladi perehid perednoyazikovih prigolosnih s z t d u palatalni shiplyachi tosho Dlya morfologichnoyi sistemi davnopolskoyi movi harakterni formuvannya novoyi pobudovanoyi za rodovoyu oznakoyu sistemi vidminyuvannya imennikiv cholovichogo zhinochogo ta serednogo tipiv vtrata prostih form minulih chasiv imperfekta ta aorista vitisnennya korotkih imennih form prikmetnikiv i diyeprikmetnikiv povnimi zajmennikovimi rozvitok form perfekta novih form minulogo chasu tosho Osnovnij vpliv na leksiku davnopolskoyi spravlyali latinska cheska i nimecka mova Dzherelami dlya vivchennya davnopolskoyi movi v dopisemnu dobu ye dani porivnyalno istorichnoyi gramatiki slov yanskih mov material polskih dialektiv i kilka pam yatok pisemnosti z polskimi glosami dzherela pismovoyi dobi chislenni pam yatki latinskoyi movi z polskimi glosami i pam yatki stvoreni tilki polskoyu movoyu Sventokshiski propovidi pol Kazania swietokrzyskie Florianskij psaltir pol Psalterz florianski Bogorodicya pol Bogurodzica Sharoshpatacka Bibliya pol Biblia szaroszpatacka i bagato inshih Davnopolska mova bula poshirena golovnim chinom na teritoriyi suchasnoyi Polshi v rannyu epohu svogo isnuvannya v polskih pleminnih knyazivstvah piznishe v polskomu Korolivstvi Periodizaciya istoriyi davnopolskoyi moviEtapi rozvitku polskoyi movi v nayavnih periodizaciyah yiyi istoriyi v riznih doslidnikiv rozglyadayutsya chasto po riznomu Avtorami robit z istoriyi polskoyi movi yak pravilo vidilyayetsya rizne chislo istorichnih periodiv rozvitku movi trivalist cih periodiv takozh neridko viznachayetsya neodnakovo V odnih periodizaciyah ponyattya davnopolska mova ohoplyuye dopismovu ta pismovu epohi v inshih dopismovij period rozglyadayetsya okremo vid davnopolskogo periodu po riznomu takozh viznachayetsya trivalist dopismovogo i pismovogo davnopolskih periodiv Dopismovij period pol Bulla protekcyjna 1136 rik Sventokshiski propovidi pol Kazania swietokrzyskie XIV stolittya U bilshosti periodizacij istoriyi polskoyi movi dopismovij period viznachayetsya chasom pochinayuchi z vidokremlennya polskoyi movi z praslov yanskoyi na dumku pochatok polskoyi yak okremoyi slov yanskoyi movi shodit do mezhi IX i X stolit do 1136 roku koli z yavilasya persha literaturna pam yatka z polskimi glosami protektorna bulla papi Rimskogo Inokentiya II vidana gneznenskomu arhiyepiskopu Yakubu z Zhnina pol Bulla protekcyjna latinskoyu movoyu vklyuchaye blizko 410 polskih sliv vlasnih imen ta geografichnih nazv U periodizaciyi S Slonskogo dopismovij period trivaye do pochatku XIV stolittya chasu poyavi pershih pam yatok polskoyu movoyu Dopismovij period vin rozdiliv na dva etapi pershij do kincya XI stolittya z vidsutnistyu pam yatok pisemnosti i drugij v XII XIII st st koli z yavilisya pam yatki pisemnosti latinskoyu movoyu z polskimi glosami Pam yatki z polskimi glossami vidomi i ranishe poyavi bulli 1136 roku do nih nalezhat hronika Geografa Bavarskogo IX stolittya u yakij zgaduyutsya nazvi polskih plemen i X XI stolittya z nazvami polskih plemen mist i richok Okrim pisemnih pam yatok dzherelami dlya vivchennya dopisemnogo periodu ye movni yavisha polskih dialektiv ta inshih slov yanskih mov Davnopolskij period Vlasno davnopolskij staropolskij period chi pismovij period davnopolskoyi movi obijmaye chas z 1136 roku do pochatku XVI stolittya S Slonskij v comu vidrizku chasu vidilyaye drugij dopismovij period u XII XIII stolittyah z pismovimi pam yatkami latinskoyu movoyu z polskimi glosami i pershij period pismovoyi dobi z pochatku XIV stolittya do seredini XVI stolittya z poyavoyu pismovih pam yatok polskoyu movoyu i formuvannyam polskoyi literaturnoyi movi Ya Rozvadovskij viznachav chasovi ramki davnopolskogo periodu z 1100 roku do kincya XV stolittya do vtrati v polskij movi dovgoti korotkosti golosnih podibna periodizaciya sho vstanovlyuyetsya na osnovi procesu fonetichnih zmin bula zaproponovana takozh Z Shtiberom U zaznachenu dobu P Zvolinskij vidilyav tri istorichni periodi pershij X XII stolittya z poyavoyu latinskih pam yatok z polskimi glosami drugij XIII seredina XV stolittya z poyavoyu pershih pam yatok polskoyu movoyu tretij seredina XV seredina XVI stolittya z drugim cheskim vplivom i pochatkovim periodom formuvannya literaturnoyi polskoyi movi Graniceyu mizh davnopolskim i serednopolskim periodami yaku majzhe vsi doslidniki istoriyi polskoyi movi viznachayut pochatkom seredinoyu XVI stolittya ye znachne gramatiko strukturne peretvorennya movi tak i najvazhlivishi zmini v harakteri yiyi funkcionuvannya rozvitok drukarstva proniknennya polskoyi movi v usi sferi pismovo literaturnogo vzhitku zajnyati v toj chas latinskoyu movoyu stanovlennya riznomanitnoyi za stilyami i zhanrami originalnoyi polskoyi pisemnosti Davnopolskij period vidomij za riznimi gramotami litopisami hronikami nadgrobnimi napisami ta inshimi pam yatkami pisemnosti Danij period istoriyi polskoyi movi ohoplyuye pam yatki latinskoyu movoyu z okremimi polskimi glosami vlasni imena geografichni nazvi tosho vklyuchayuchi Genrikovu knigu pol Ksiega henrykowska XIII stolittya yaka mistit rechennya sho vvazhayetsya najpershim zapisanim polskim rechennyam a takozh pam yatki polskoyu golovnim chinom religijnogo zmistu Bibliyu i yiyi chastini zhitiya svyatih rizni molitvi religijnu poeziyu tosho Najdavnishoyu napisanoyu polskoyu religijnoyu pam yatkoyu ye Sventokshiski propovidi pol Kazania swietokrzyskie XIV stolittya Do svitskih pam yatok chislo yakih znachno menshe religijnih vidnosyat sudovi hroniki zvid statutiv riznogo rodu poeziyu perekladi latinskih dokumentiv slovniki listi tosho Pam yatkiRechennya napisane polskoyu v Genrikovij knizi pol Ksiega henrykowska XIII stolittya Storinka z Bibliyi korolevi Sofiyi pol Biblia szaroszpatacka 1455 rik Storinka z Florianskogo psaltirya pol Psalterz florianski kinec XIV stolittya Pam yatki latinskoyu movoyu z okremimi polskimi glosami Bavarskij geograf seredini IX stolittya perelicheni nazvi deyakih polskih plemen rubezhu X i XI stolit mistit polski geografichni nazvi i imena vlasni XI XII stolit kopiya vtrachenogo originalu kincya X stolittya mistit polski geografichni nazvi ta vlasni imena 1136 roku Vroclavska bulla 1155 roku mistit blizko 80 osobovih imen i geografichnih nazv XII stolittya spisok XIV stolittya Hronika Vincentiya Kadlubeka XII stolittya kopiya XIII XIV stolit Tshebnickij privilej pol Przywilej trzebnicki 1204 roku mistit blizko 230 osobovih imen Genrikova kniga pol Ksiega henrykowska blizko 1270 roku sho mistyat pershe rechennya zapisane polskoyu Liber fraternitatis Lubinensis Nekrolog premonstrativ Pam yatki polskoyu movoyu Sventokshiski propovidi pol Kazania swietokrzyskie zbereglisya v rukopisi seredini XIV stolittya najdavnisha pam yatka polskoyi movi Florianskij psaltir pol Psalterz florianski kincya XIV stolittya Sudovi zapisi pol roty sadowe roty przysiag sadowych z kincya XIV stolittya dobre zberegli rozmovnu movu i pobutovu leksiku tiyeyi epohi Zhitiye sv Blazheya pol Zywot swietego Blazeja XV stolittya Gnyeznenski propovidi pol Kazania gnieznienskie kincya XIV pochatku XV stolittya mishana polsko latinska pam yatka Religijna pisnya Bogorodicya pol Bogurodzica najdavnishij zapis pisni nalezhit do XV stolittya persha poetichna pam yatka polskoyi movi Bibliya korolevi Sofiyi abo Sharoshpatacka bibliya pol Biblia krolowej Zofii abo Biblia szaroszpatacka 1455 rika pershij polskij pereklad Bibliyi Legenda pro sv Dorotu pol Legenda o swietej Dorocie pochatku XV stolittya Legenda pro sv Oleksiya pol Legenda o swietym Aleksym rimovana pam yatka seredini XV stolittya sho vidobrazhaye risi Legenda pro sv Stanislava pol Legenda o swietym Stanislawie Rozmova magistra Polikarpa zi smertyu pol Rozmowa mistrza Polikarpa ze smiercia rimovana pam yatka zapisana v 1463 roku sho vidobrazhaye risi mazoveckogo dialektu Skarga vmirayuchogo pol Skarga umierajacego drugoyi polovini XV stolittya Pisnya sandomiryanina pol Piesn Sandomierzanina kincya XV stolittya Liber formularum et epistolarum XV stolittya mistit pershij zrazok lista napisanij vid imeni zhinki Mariya prechista diva pol Maryja czysta dziewice XIV stolittya Zhali Bogorodici pid hrestom pol Zale Matki Boskiej pod krzyzem Posluchajcie bracia mila kincya XV stolittya Hristos voskres pol Krystus z martwych wstal je XIV stolittya Tvoyi svyati voskresyat pol Przez Twe swiete z martwych wstanie XIV stolittya Isus Hristos bogolyudina pol Jezus Krystus Bog czlowiek pochatku XV stolittya Slavsya Caryu nebesnij pol Zdrow badz Krolu niebieski pochatku XV stolittya Tvorchist Vladislava z Gelnovo pid Opochno pol Wladyslaw z Gielniowa pod Opocznem blizko 1440 1505 rokiv Isusa Yuda zradiv pol Jezusa Judasz przedal Angeli vzhe veselyatsya pol Juz sie anieli wiesiela Koli praviv Avgust pol Augustus kiedy krolowal Molitvi Ojcze nasz Zdrowas Mario i Wierze w Boga persha drukovana storinka polskoyu movoyu 1475 rik Molitvi Otche nash Ave Mariya Viruyu ros Psalterz pulawski kincya XV stolittya sho vidobrazhaye risi Knizhechka Navojki molitovnik kincya XV stolittya Chasoslov Vaclava molitovnik Propovid na den vsih svyatih seredini XV stolittya Avgustinianski propovidi ros propovidi augustianskie rubezhu XV i XVI stolit Propovidi pro Prechistu Divu Mariyu pochatku XVI stolittya ros Pro vbivstvo Andriya Teczynskiego kincya XV stolittya Apokrif pol Rozmyslanie przemyskie XV stolittya zbereglisya v rukopisi XVI stolittya sho vidobrazhaye risi pivnichnih malopolskih govirok List Lentula do rimskogo Senatu pol List Lentulusa do Senatu rzymskiego seredini XV stolittya Virok Pilata pol Wyrok Pilata rubezhu XV i XVI stolit Zvistka blaga pro muku Hristovu pol Sprawa chedoga O me Pana Chrystusowej Yevangeliye vid Nikodima pol Ewangelia Nikodema Istoriya troh volhviv pol Historia trzech kroli Kodeks Sventoslava pol Kodeks Swietoslawow zvid statutiv XV stolittya Kodeks Dzyalinskih pol Kodeks Dzialynskich blizko 1466 Kodeks Stradomskogo XV pochatku XVI stolittya Pereklad z latinskoyi romanu pro Aleksandra Velikogo lat Alexander de proeliis pol Historyja Aleksandra Wielkiego 1510a vikonanij Leonardom z Bunchi Magdeburzki miscevi normi pol Ortyle magdeburskie pereklad z nimeckoyi Shodenniki yanichara pol Pamietniki janczra Kronika turecka pereklad iz serbskoyi Gusitska pisnya pro Sigizmunda Lyuksemburzkogo pol Piesn husycka o krolu Zygmuncie Luksemburczyku Pisnya pro Viklefa pol Piesn o Wiklefie Virsh pro hlibnij stil pol Wiersz o chlebowym stole Tridentskij vokabulyar pol Wokabularz trydencki latinsko polskij slovnik 1424 roku blizko 500 sliv Traktat pro orfografiyu pol Traktat o ortografii Satira na ledachih selyan pol Satyra na leniwych chlopow seredini XV stolittya Lyubovna poeziya Pisnya pro vibir druzhini pol Piesn o wybieraniu zony Ya davno vidvidav chuzhinu pol Dawnom zwiedzil cudze strony Kohaj mila kohaj virno pol Miluj mila miluj wiernie Cantilena inhonesta DialektiMapa rozselennya lehitskih plemen v IX stolitti Dlya davnopolskoyi movi buli harakterni dialektni vidminnosti vidomi she z dobi formuvannya shidnolehitskih plemen vidnosnij movnij yednosti polyan vislyan i slenzan protistavlyavsya dialekt mazovshan sho vidriznyavsya takimi davnimi izoglosami yak nayavnist gluhogo tipu sandgi i perehid prasl l pered t d s z n r l v ol She bilsh vidokremlenim vid inshih buv dialekt zahidnolehitskogo plemeni pomoryan Osnovni fonetichni procesi dopismovoyi i rannopismovoyi dobi davnopolskogo periodu perebigali na polskij movnij teritoriyi odnakovo bilshist ris sho harakterizuyut suchasni grupi polskih dialektiv i silezku sformuvalisya vidnosno pizno U toj zhe chas deyaki govirki suchasnih polskih dialektiv harakterizuyutsya nizkoyu arhayichnih ris sho isnuvali v davnopolskij period u literaturnij movi i piznishe znikli v nij Do danih dialektnih ris nalezhat taki yak inicialnij nagolos fonetichna i fonologichna samostijnist refleksiv kolishnih dovgih golosnih zberezhennya vibranta r nayavnist nestyagnenih form v imenah zberezhennya reliktiv dvoyini nayavnist prisvijnih prikmetnikiv vidsutnist uzgodzhuvalnoyi kategoriyi cholovichoyi osobi tosho Istorichna harakteristikaPolsha v 992 1025 rokah Davnopolskij period okrim vnutrishnomovnih zmin u fonologiyi morfologiyi i leksici harakterizuyetsya takozh nizkoyu istoriko kulturnih podij sho vplinuli na rozvitok polskoyi movi pochinayuchi vid vidokremlennya davnopolskoyi z pralehitskogo dialektu praslov yanskoyi movi i zakinchuyuchi formuvannyam polskoyi zagalnonacionalnoyi literaturnoyi movi blizhche do XVI stolittya Najvazhlivishimi podiyami sho spriyali formuvannyu ta podalshomu rozvitku davnopolskoyi movi buli utvorennya yedinoyi polskoyi derzhavi v X stolitti vklyuchila pleminni knyazivstva polyan vislyan slenzhan mazovshan i pomoryan sho vinikli na osnovi ranishih pleminnih soyuziv z centrom u Velikij Polshi i prijnyattya hristiyanstva u 966 roci Ci podiyi prizveli do konsolidaciyi riznoridnogo naselennya polskih zemel v odin narod i yak naslidok spriyali integraciyi pleminnih dialektiv i formuvannyu spilnogo kulturnogo dialektu sho stav piznishe osnovoyu zagalnonacionalnoyi literaturnoyi movi a takozh spriyali rozvitku pisemnosti polskoyu movoyu U toj zhe chas prijnyattya hristiyanstva yake vidigralo znachnu rol v ob yednanni Polshi prizvelo do togo sho polska opinilasya pid silnim vplivom latinskoyi movi yaka stala literaturnoyu movoyu polyakiv i zberigala cej status protyagom usogo davnopolskogo periodu Trivala vzayemodiya davnopolskoyi z latinskoyu movoyu znajshla vidobrazhennya v chislennih latinskih leksichnih zapozichennyah Okrim latinskogo znachnim u davnopolskij period buv vpliv cheskoyi movi yaka sluguvala ne tilki poserednikom pri zapozichenni latinskih i nimeckih sliv zrazkom kalkuvannya v tomu chisli i sintaksichnogo ale j etalonom kodifikaciyi Polske korolivstvo v 1386 1434 rokah Protyagom drevnepolskogo periodu vidznachalisya taki podiyi sho naklali vidbitok na rozvitok polskoyi movi i teritoriyi yiyi poshirennya yak perenesennya stolici Polshi do Krakova rozvivavshis spochatku na bazi velikopolskih govirok polska literaturna mova potrapila v sferu vplivu govirok malopolskogo dialektu zahoplennya i kolonizaciya nimcyami chastini zahidnih i pivnichnih polskih zemel Zahidne Pomor ya Nizhnya Sileziya ta inshi sho prizvelo do skorochennya polskogo movnogo arealu rozvitok do XVI stolittya knigodrukuvannya 1513 roku z yavlyayetsya persha drukovana polska kniga pereklad serednovichnogo molitovnika Hortulus animae sho spriyaye ustalennyu zagalnih movnih norm unifikaciyi grafiki yaka bazuyetsya na latinskij abetci formuvannya osnovi suchasnogo polskogo pravopisu Na dumku bilshosti doslidnikiv istoriyi polskoyi movi na piznomu etapi davnopolskogo periodu v XV XVI stolittyah stayetsya oformlennya literaturno movnogo statusu polskoyi movi vona pochinaye vzhivatisya u vsih sferah funkcionuvannya pritamannih literaturnij movi polska staye movoyu derzhavnogo dilovodstva sudu shkoli yak dopomizhna mova pri navchanni starodavnih mov staye movoyu hudozhnoyi literaturi prozi i poeziyi politichnoyi religijnoyi ta filosofskoyi publicistiki Pismo ta pravopisZnak dlya nosovogo zvuka Grafika drevnepolskih pam yatok pisemnosti harakterizuyetsya neposlidovnistyu u vzhivanni bukvenih znakiv vidpovidno riznim zvukam mozhlivo bulo vikoristannya odnogo i togo zh znaka i riznimi znakami mig peredavatisya odin zvuk Rozriznyayut prostij i skladnij tipi grafiki sho zastosovuvalisya v davnopolskij movi Do pam yatok pisemnosti z prostoyu grafikoyu vidnosyat vsi latinski pam yatki XII XIII stolit z polskimi glosami a takozh Sventokshiski propovidi do pam yatnikiv zi skladnoyu grafikoyu vidnosyat pam yatki XIV XV stolit polskoyu movoyu U prostomu tipi grafiki polski zvuki peredani za dopomogoyu latinskogo alfavitu bez urahuvannya togo sho dlya polskih m yakih nosovih shiplyachih zvukiv v danomu alfaviti ne bulo vidpovidnih znakiv Toj samij bukvenij znak mig peredavati kilka zvukiv znak z napriklad mig vzhivatisya dlya zvukiv s s z z z ʒ ʒ znak s dlya zvukiv s s z z toj samij zvuk mig peredavatisya kilkoma znakami zvuk j mig buti peredanij znakami g i j y zvuk ʒ znakami z ta d zvuk c znakami c ta ch tosho U pam yatkah z prostoyu grafikoyu takozh ne poznachalasya m yakist vikoristovuvalisya specialni znaki ʃ chi ʃʃ dlya s s z ta ѻ f v Sventokshiskih propovidyah dlya nosovogo zvuka u Gneznenskij bulli dlya nosovih perednogo i zadnogo ryadu vikoristovuvalisya poyednannya golosnih z n i m am an em en ridko um un U skladnomu tipi grafiki polski zvuki vidsutni v latinskij movi peredayutsya za dopomogoyu ligatur poyednan liter digrafiv i Napriklad dlya zvuka ʒ vikoristovuyetsya ligaturne poznachennya dz dlya s sz dlya r rz dlya h ch tosho Nosovij golosnij peredavavsya zazvichaj znakom ѻ Neridko dlya poznachennya dovgih golosnih vikoristovuvalosya podvoyennya znakiv aa ee yy ѻѻ ii uu Pri comu zberigalasya neposlidovnist pri peredachi zvukiv i ta y u poznachenni ryadiv s z c ʒ s z c ǯ s z c ʒ poznachennya m yakosti prigolosnih dovgoti golosnih ta in U XV pochatku XIV stolittya z yavlyayutsya pershi orfografichni traktati metoyu yakih bulo normalizuvati polsku grafiku traktat rektora Krakivskogo universitetu 1440 roku i traktat 1518 roku yaki ne spravili vtim pomitnogo vplivu na rozvitok grafiki ta pravopisu polskoyi movi Podolannya neposlidovnosti polskoyi grafiki pov yazuyetsya z poyavoyu pershih drukovanih tvoriv u drukarnyah Krakova z XVI stolittya Krakivski drukari virobili grafiku yaka zberigala tradicijnij sposib poznachennya vzhivanij u polskih rukopisnih pam yatkah odnochasno vvodyachi elementi diakritiki dlya usunennya neposlidovnosti grafiki poperednogo periodu U drukovanih vidannyah drukaren Krakova cogo periodu buli zakladeni osnovi suchasnoyi polskoyi grafiki ta orfografiyi yaka oformilasya ostatochno pislya nechislennih zmin u novopolskij period Lingvistichna harakteristikaFonetika Istoriya zmin zvukovogo ladu davnopolskoyi movi harakterizuyetsya osnovnoyu tendenciyeyu sproshennyam sistemi vokalizmu z postupovim pidporyadkuvannyam yiyi dedali skladnishij sistemi konsonantizmu Dopismovij period do XII stolittya Fonetika davnopolskogo dopismovogo periodu do XII stolittya Lehitska peregolosovka e gt o e gt a e gt ao ŕ gt r l gt l pered tverdimi perednoyazikovimi prigolosnimi r ŕ ta l l i rozvitok na yihnomu misci spoluchen z golosnimi sho zavershilisya do XII stolittya Zalezhno vid prigolosnogo pislya sonanta vidbulisya zmini ŕ gt ar r gt ar r gt ir r gt irz l gt lu l gt el ōl l gt il l gt lu l gt el l gt ol ul Zagalnoslov yanskij zanepad redukovanih blizhche do XI stolittya vokalizaciya yih u silnij poziciyi s n gt sen son p s gt pies pes sobaka i vtrata v slabkij les gt las lis Vipadinnya v imennikah i prikmetnikah zvuka j v intervokalnomu polozhenni rǫkojǫ gt reka rukoyu oblicje gt oblicze oblichchya tosho Rozvitok kompensuvalnoyi dovgoti pislya vtrati slabkih redukovanih rog gt rōg such pol rog rig voz gt vōz such pol woz viz tosho Protistavlennya golosnih fonem za dovgotoyu korotkistyu Nayavnist nosovih golosnih zadnogo i perednogo ryadu a a e e Skorochennya chisla golosnih fonem Blizhche do XII stolittya z 20 golosnih davnopolska sistema golosnih u VIII IX stolittyah zbigalasya z piznopraslov yanskoyu sistemoyu z 20 fonem zalishilosya 14 vnaslidok vokalizaciyi redukovanih u silnij poziciyi i vtrati yih v slabkij zbigu i ta y v odnij fonemi v rezultati rozvitku kategoriyi tverdosti m yakosti i vnaslidok zmin e v a ta e Rozvitok fonematichnoyi kategoriyi tverdosti m yakosti yak i v inshih slov yanskih movah pislya vtrati redukovanih v slabkij poziciyi Pom yakshennya k g pered i z y Period XII XIII stolit Fonetika davnopolskogo pismovogo periodu XII XIII stolittya Zbig u drugij polovini XIII stolittya nosovih golosnih zadnogo i perednogo ryadu a a e e v dovgomu a i korotkomu a Zmina davnopolskih grup ir yr v er Ruhomij nagolos sho zberigavsya she v XIII stolitti peretvoryuyetsya na inicialnij na pochatkovomu skladi yak u cheskij slovackij i luzhickih movah blizhche do XIV stolittya Perehid u XII XIII stolittyah m yakih t i d u serednoyazikovi afrikati t gt c d gt ʒ a takozh perehid m yakih s ta z u serednoyazikovi s ta z Rozvitok shiplyachogo prizvuka u r r gt r s r gt r z r Zbilshennya chisla prigolosnih fonem u zv yazku z poyavoyu v XII XIII stolittyah fonem f f u rezultati oglushennya v v Period XIV pochatku XVI stolittya Fonetika davnopolskogo pismovogo periodu XIV pochatok XVI stolittya Pochatok z XV stolittya trivalogo procesu peretvorennya inicialnogo nagolosu na paroksitonichnij na peredostannomu skladi Take peretvorennya mozhlivo bulo pov yazane z viniknennyam u bagatoskladovih slovah pobichnogo nagolosu na peredostannomu skladi yakij zgodom stav osnovnim pidtrimuvavsya tim sho v dvoskladovih i odnoskladovih slovah osnovnim buv nagolos na peredostannomu skladi Vipadinnya v diyeslovah i zajmennikah zvuka j v intervokalnomu polozhenni bojati se gt bac sie boyatisya stojati se gt stac sie stanovitisya stavati tosho Prodovzhennya procesu perehodu ir gt er irz gt erz Vtrata do XVI stolittya protistavlennya golosnih fonem za dovgotoyu korotkistyu Zamist nogo sformuvalosya v deyakih vipadkah protistavlennya chistih pol jasny i zvuzhenih pol sciesniony pochylony golosnih dovgi golosni v davnopolskij buli vuzkimi i visokimi ō vimovlyalosya yak ȯ a yak e e yak ei abo ey pri vtrati dovgoti zvuzhennya v cih zvukah stalo yihnoyu osnovnoyu oznakoyu dovgi i korotki i ta u yakisno ne rozriznyalisya i zlilisya v korotki fonemi i ta u U chasi dovgi golosni she isnuvali a za svidchennyam S Zaborovskogo v 1514 roci yih vzhe ne bulo Vtrata blizhche do drugoyi polovini XV stolittya dovgoti yak i inshimi golosnimi u cej period nosovim a vin buv peretvorenij na a z vimovoyu blizkoyu do a korotkij nosovij a perejshov v e Na rubezhi XV i XVI stolit stverdli prigolosni s z c ǯ c ʒ i navproti k ta g pom yakshilisya pered y pislya chogo y zminilosya v i i e Rozvitok tak zvanoyi rozsheplenoyi vimovi nosovih golosnih pered prorivnimi prigolosnimi Disimilyaciya v grupi cc z t c gt jc u drugij polovini XV stolittya Zbilshennya chastotnosti vzhivannya prigolosnih f f u rezultati zapozichen z nimeckoyi i latinskoyi mov chasto cherez poserednictvo cheskoyi movi Morfologiya Hronologichni mezhi zmin bagatoh davnopolskih gramatichnih yavish ne prostezhuyutsya do poyavi tekstiv polskoyu movoyu Z nebagatoh vstanovlenih morfologichnih zmin najbilsh znachnimi sho vidbulisya v dopismovij period i v period poyavi pam yatok z polskimi glosami do XIV stolittya ye Pochatok procesu perebudovi vidminyuvannya imen za rodovoyu oznakoyu Vtrata prostih form minulih chasiv imperfekta j aorista Dlya periodu z XIV stolittya koli z yavilisya pam yatki pisemnosti polskoyu movoyu harakterni taki zmini v morfologiyi Podalshe formuvannya novoyi pobudovanoyi za rodovoyu oznakoyu sistemi vidminyuvannya imennikiv cholovichogo zhinochogo i serednogo tipiv Postupove vitisnennya korotkih imennih form prikmetnikiv i diyeprikmetnikiv povnimi zajmennikovimi Rozvitok z form perfekta novih form minulogo chasu tipu wyszedl jesm gt wyszedlem ya vijshov przyszli jesmy gt przyszlismy mi prijshli tosho Leksika Leksichnij sklad davnopolskoyi movi z poglyadu pohodzhennya vklyuchav praslov yanskij leksichnij fond u tomu chisli slova praindoevropejskogo pohodzhennya i zapozichennya epohi praslov yanskoyi yednosti z gotskoyi greckoyi latinskoyi mov iranizmi slova spilni dlya zahidnoslov yanskih mov spilni dlya mov lehitskoyi pidgrupi vlasno polski innovaciyi a takozh zapozichennya sho pronikali do polskoyi z inshih mov persh za vse latinskoyi cheskoyi i nimeckoyi protyagom vsogo danogo istorichnogo periodu Praslov yanska leksika Do leksiki praslov yanskogo fondu nalezhat slova sho ye dosi osnovnimi i najbilsh uzhivanimi v polskij movi U yihnomu skladi Imenniki sho poznachayut prirodni yavisha dezdz such pol deszcz dosh snieg such pol snieg snig cien tin wiatr viter niebo nebo slonce sonce woda voda pole pole rzeka such pol rzeka richka zelazo zalizo tosho Temporalni imena dzien den polnoc pivnich lato lito tosho Imenniki pov yazani z faunoyu wilk vovk wrona vorona gava krowa korova pszczola bdzhola tosho Imenniki pov yazani z floroyu dab dub sosna sosna owies oves tosho Nazvi chastin tila glowa golova reka ruka noga noga oko oko tosho Imenniki pov yazani zi sporidnenistyu ojciec batko siostra sestra wnek such pol wnuk onuk tosho Nazvi osib wrog vorog sasiad susid sluga sluga tosho Nazvi predmetiv i znaryad praci kosa kosa sierp serp tosho Nazvi budivel ta yihnih chastin okno vikno sciana stina tosho Imenniki pov yazani iz suspilnim zhittyam sad sud plemie plem ya tosho Vijskovi termini wojna vijna miecz mech tosho Krim togo okremu grupu stanovlyat imenniki praslov yanskogo pohodzhennya sho poznachayut abstraktni ponyattya rozum rozum wola volya wiara vira grzech grih prawda pravda zycie zhittya imie im ya madrosc mudrist moc sila mic tosho Prikmetniki sho poznachayut yakosti i vlastivosti zhivih istot mlody molodij stary starij wysoki visokij niski nizkij zywy zhivij tosho Prikmetniki sho poznachayut oznaki i vlastivosti predmetiv maly malenkij wielki velikij lekki legkij miekki m yakij tosho Prikmetniki sho poznachayut kolori bialy bilij czarny chornij zolty zhovtij tosho Prikmetniki sho poznachayut psihichni vlastivosti dobry dobrij zly poganij zlij szczodry shedrij tosho Diyeslova fizichnoyi diyi i stanu siedziec siditi spac spati widziec bachiti viditi slyszec chuti pic piti tosho Diyeslova fizichnoyi diyalnosti szyc shiti mlec moloti pisac pisati uczyc vchiti tosho Diyeslova psihichnoyi diyalnosti chciec hotiti myslec dumati tosho Neveliku chastinu praslov yanskogo fondu stanovlyat chislivniki zajmenniki prijmenniki i spoluchniki Chastinoyu praslov yanskogo fondu ye indoyevropejski slova mac mati brat brat byk bik kosc kistka wiezc vezti tosho z gotskoyi istba such pol izba kimnata ksiaze knyaz kupic kupiti tosho latinskoyi ta greckoyi mov cesarz imperator poganin poganin yazichnik tosho iranizmi patrzec divitisya ta inshi Zapozichennya Zapozichennya z latinskoyi ta cheskoyi mov z yavlyayutsya u velikij kilkosti v davnopolskij movi pislya prijnyattya polyakami hristiyanstva dana leksika bula pov yazana nasampered z religijnoyu ta naukovoyu terminologiyeyu Zapozichennya pronikali yak bezposeredno z latinskoyi i cheskoyi tak i cherez poserednictvo inshih mov golovnim chinom cherez pismovi dzherela znachne chislo latinizmiv proniklo do polskoyi z cheskoyi movi oskilki dlya polskih perekladachiv zrazkom religijnoyi literaturi sluzhili nasampered cheski perekladi z latinskoyi aniol angel por lat angelus pacierz molitva por lat Pater noster Otche nash tosho chastina latinskoyi leksiki zapozichena cherez nimecku movu zapozichennya mogli prohoditi cherez kilka mov z latinskoyi do italijskoyi z italijskoyi do nimeckoyi z nimeckoyi do cheskoyi i vzhe z cheskoyi do polskoyi Prikladami skladnogo shlyahu zapozichennya cherez nimecku i chesku movi mozhut buti taki latinizmi biskup yepiskop kosciol cerkva kostol chrzest hreshennya psalterz psaltir tosho Vlasne bogemizmi davnopolskogo periodu obywatel gromadyanin wlasny vlasnij wladza vlada brama brama hanba ganba serce serce wahac sie vagatisya czerwony chervonij jedyny yedinij wesoly veselij tosho Latinizmi davnopolskogo periodu vklyuchayuchi slova sho potrapili do latinskoyi z greckoyi davnoyevrejskoyi ta inshih mov cebula cibulya krysztal kristal kancelaria kancelyariya bakalarz bakalavr kalendy kalendi pershe chislo misyacya balsam balzam tosho Na vidminu vid latinskih i cheskih zapozichen sho z yavlyalisya v polskij movi nasampered z knig nimecki zapozichennya pronikali bezposeredno v situaciyi usnogo movnogo kontaktu z polyakami chislennih nimeckih pereselenciv z Nimechchini yaki zaselyali zahidnu Polshu i mista sho otrimali magdeburzke pravo Najbilsh aktivno germanizmi zapozichuvalisya v XIII XV stolittyah Nimecki zapozichennya zdebilshogo nalezhali do pobutovoyi sferi talerz tarilka zegar godinnik dzigar kubel vidro szuflada shuhlyada mila milya fartuch fartuh szkoda shkoda zart zhart ta in do sferi gospodarsko ekonomichnogo zhittya miskogo ustroyu ta upravlinnya ratusz ratusha gmina gmina burmistrz burmistr clo mito zold zhaluvannya platnya jarmark yarmarok rachowac rahuvati waga vaga funt funt mistrz majster ksztalt kshtalt malarz malyar rymarz limar mur mur cegla cegla filar stovp alkierz alkov alker plac plosha rynsztok rishtak szturm shturm napad maszt shogla zagiel vitrilo tosho KomentariPralehitskimi nazivayut dialekti sho vidililisya iz zahidnoyi grupi dialektiv praslov yanskoyi movi Nimi govorili obodriti veleti pomoryani polyani slenzani mazovshani vislyani ta inshi lehitski plemena Na osnovi pralehitskih dialektiv sformuvalis suchasna polska mova vimerli v Serednovichchi polabska mova i z yakih do cogo chasu zbereglasya tilki kashubska Kulturnij davnopolskij dialekt rozmovne kojne vishih osvichenih verstv i movu polskih pam yatok XIV XV stolit ob yednuye v davnopolskomu periodi takozh dopismovu dobu vidnosyachi pochatok davnopolskogo periodu do dobi vidokremlennya polskoyi movi z pralehitskogo dialektu praslov yanskoyi movi Bukvenij znak sho poznachaye nosovij zvuk perednogo i zadnogo ryadu v Sventokshiskih propovidyah PrimitkiTihomirova 2005 s 6 MultiTree A Digital Library of Language Relationships angl Arhiv originalu za 17 veresnya 2012 Perevireno 3 kvitnya 2012 Tihomirova T S Polskij yazyk ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Ananeva 2009 s 26 29 Tihomirova 2005 s 3 Tihomirova 2005 s 6 7 Ananeva 2009 s 283 Ananeva 2009 s 8 Ananeva 2009 s 36 42 Ananeva 2009 s 26 29 Sedov V V Slavyane Istoriko arheologicheskoe issledovanie M Yazyki slavyanskoj kultury 2002 ISBN 5 94457 065 2 z dzherela 20 listopada 2012 Perevireno 3 kvitnya 2012 Szkice z dziejow jezyka polskiego Warszawa 1968 S 129 Tihomirova 2005 s 4 Najstarsze zabytki jezyka polskiego Wypracowania24 net Arhiv originalu za 17 veresnya 2012 pol Perevireno 3 kvitnya 2012 Ananeva 2009 s 26 27 Ananeva 2009 s 37 Ananeva 2009 s 26 27 Ananeva 2009 s 28 Tihomirova 2005 s 7 Ananeva 2009 s 36 42 Dlugosz Kurczabowa K Dubisz S 2006 s 58 61 Walczak 1999 s 62 64 Dlugosz Kurczabowa K Dubisz S 2006 s 61 66 Walczak 1999 s 64 73 Dejna 1993 s 86 Lehr Splawinski T Jezyk polski Pochodzenie powstanie rozwoj Warszawa 1978 Mapa davnopolskih dialektiv Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Perevireno 3 kvitnya 2012 pol Dialekty i gwary polskie Kompendium internetowe pod redakcja Haliny Karas s 2 5 Dialekty polskie historia Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Perevireno 3 kvitnya 2012 pol Ananeva 2009 s 24 26 Panstwo Polskie za pierwszych Piastow Karta polskogo gosudarstva pri Pyastah Ingner files wordpress com Arhiv originalu za 11 grudnya 2012 pol Perevireno 3 kvitnya 2012 Tihomirova 2005 s 8 9 Ananeva 2009 s 42 48 Ananeva 2009 s 112 126 Ananeva 2009 s 126 130 Walczak 1999 s 82 83 Walczak 1999 s 70 80 Ananeva 2009 s 130 135 Walczak 1999 s 81 82 Walczak 1999 s 86 Walczak 1999 s 46 55 Walczak 1999 s 87 89 Ananeva 2009 s 269 Ananyeva 2009 s 283 Ananeva 2009 s 270 272 Walczak 1999 s 55 57 Ananeva 2009 s 285 286 Walczak 1999 s 57 59 Walczak 1999 s 100 102 Ananeva 2009 s 283 284 Walczak 1999 s 102 103 LiteraturaDejna K Dialekty polskie wyd 2 popr Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad narodowy imienia Ossolinskich 1993 ISBN 83 04 04129 4 pol Dlugosz Kurczabowa K Dubisz S Gramatyka historyczna jezyka polskiego III Warszawa Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego 2006 ISBN 978 83 235 0118 3 Lerh Splawinski T Gramatyka historyczna jezyka polskiego Warszawa 1964 pol Rospond S Gramatyka historyczna jezyka polskiego Warszawa 1971 pol Historia jezyka polskiego Warszawa PWN 1974 pol Historia jezyka polskiego w zarysie Warszawa 1953 pol Stieber Z Rozwoj fonologiczny jezyka polskiego Warszawa 1962 pol Walczak B Zarys dziejow jezyka polskiego II Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 1999 ISBN 83 229 1867 4 pol Istoriya i dialektologiya polskogo yazyka 3 e izd ispr M Knizhnyj dom Librokom 2009 ISBN 978 5 397 00628 6 ros Boduen de Kurtene I A O drevnepolskom yazyke do XIV stoletiya 1870 Izbrannye trudy po obshemu yazykoznaniyu M Izd vo Akademii nauk SSSR 1963 T I Perevireno 3 kvitnya 2012 ros Polskij yazyk Yazyki mira Slavyanskie yazyki M 2005 Perevireno 3 kvitnya 2012 ros