Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Геноцид понтійських греків (грец. Γενοκτονία των Ελλήνων του Πόντου) — геноцид, що здійснювався молодотурками впродовж 1914—1923 років проти греків історичного Понту — понтійських греків. Число жертв геноциду за різними оцінками становить від 350 000 до 1 700 000 осіб.
| Геноцид понтійських греків | |
 | |
| Країна |  Османська імперія |
|---|---|
| Місце розташування | Анатолія |
| Кількість загиблих | 150 000 і 100 000 |
 Геноцид понтійських греків у Вікісховищі | |
24 лютого 2004 року Грецький парламент одностайно проголосив 19 травня Днем Пам'яті геноциду греків малоазійського Понту османами. Відтоді цей день шанується греками усього світу, в тому числі й греками в Україні.
Понтійці за османської доби
у тому числі греків — 1 792 206 осіб
Еллінізм Понту нараховує трьохтисячолітню історію. Захоплення Трапезунду в 1461 році Османською імперією означало втрату незалежності для греків, але не втрату національної самосвідомості. В межах цієї імперії греки стали найбільш ізольованим етносом і становили меншість серед іновірців, навіть у порівнянні з курдами та вірменами. Проте їм вдалося зберегти грецьку мову та православ'я, збагатити власну культуру та навіть примножити статки. Економічний добробут історики, в першу чергу, пов'язують із розширенням напрямків торгівлі з портами Понту Евксінського, особливо Криму, а також розробкою копалень Аргіруполісу (Ґюмюшхане).
Як наслідок, зростала чисельність греків Понту: вони активно розселялися на Кавказі та в Криму. 1865 року чисельність понтійських греків становила 265 000 осіб, а в 1880 році — досягла 330 000 осіб, при цьому більшість мешкала в міських центрах. На початку 20 століття греків Понту нараховувалося до 600 000 осіб. Їх головними осередками стали Синоп, , Трапезунд, Самсун, Нікополь, , Аргіруполіс (Ґюмюшхане), та Токат. Економічному добробуту на цьому етапі значно сприяла освіта: якщо на 1860 рік у понтійській області існувало близько 100 грецьких шкіл, то 1919 року — діяла 1401 школа для 86 тис. учнів. Найбільше славились трапезундські курси.
План геноциду
У липні 1914 року Османська імперія на боці Німецької імперії вступила в Першу світову війну, оголосивши загальну мобілізацію. Османська влада вважала понтійських греків «неблагонадійними», тому почала виселення греків зі Східної Анатолії вглиб держави, а чоловіки у віці від 20 до 45 років направлялись у робочі батальйони, які насправді були таборами смерті. Така ж політика стосувалася й інших православних, зокрема вірмен, у червні 1915 року.
Найжорстокіші заходи почали впроваджуватися після зайняття 5 квітня 1916 року російською армією Трапезунду. У грудні 1916 року османські генерали Енвер і розробили план, за яким фізичному знищенню підлягали всі чоловіки віком від 16 до 60 років у містах, решта чоловіків, жінки та діти з сіл підлягали вигнанню у внутрішні області Анатолії із застосуванням фізичного знищення. Через два тижні план здійснено в районах міст Самсун і . За свідченнямм німецького консула Аміса Кухова, в 1916 році практично все населення Синопу й прибережних територій було виселене. До лютого 1917 року загинуло більше чверті переміщуваного населення, інші доведені до крайнього зубожіння. Так, за османського градоначальника Керасунда з 14 тисяч греків у місті вижили тільки 4 тисячі.
Трапезунд уникнув такої долі тільки тому, що був зайнятий російською армією. Коли ж вона залишила місто (у лютому 1918 року), близько половини понтійців покинула його слідом за відступаючою армією та пізніше осіла в районі Кавказу та на чорноморському узбережжі, на території сучасної Грузії.
Партизанський рух
Аби відвернути загрозу смерті, заможні греки сплачували османській владі 20 золотих лір, для незаможних же єдиним порятунком була втеча у гори. Паралельно в західних областях Понту формувався партизанський рух, зосереджений у районах міст Амфіс та Пафра. Ще в 1915 році відомим боротьбою з османами стає загін Васіліса Анфопулоса поблизу Амфіса. Партизани під проводом Пантеліса Анастасіадіса, відомішого як Пандель-Аміс, успішно протистояли потужній османській армії в багатоденній битві під Агіу-Тепе 16 листопада 1917 року. Восени 1921 року воїни Кутс-Анастаса (Анастасіоса Пападопулоса) знищили 700 турецьких солдатів у битві на горі Топсам. У східних областях Понту 25 січня 1918 партизани перемогли османське військо, забезпечивши мир у районі Копалантів до 1921 року, допоки Кемаль Ататюрк не відправив туди армію для придушення руху опору. Голова місцевого партизанського руху встиг тільки вивести жінок і дітей.
Одночасно захисники Санти отримали від османів неписану недоторканість.
Відомі також загони під проводом Євстафія Феодорідіса, Іорданіса Царухонета, Іоанніса Кіанхідіса, священика Панайотіса Макрідіса та Демосфена Евфремідіса.
За підрахунками істориків, учасниками партизанського руху стали близько 6-7 тисяч осіб.
Понтовірменська республіка
На І Всепонтійському з'їзді в Марселі 1918 року та того ж року в Батумі понтійці оголосили своєю найголовнішою метою створення Понтійської республіки, але цю вимогу великі держави відхилили. Греція хотіла вислати на допомогу грецьких військовиків понтійського походження, та цьому на перешкоді стала Велика Британія. Одночасно за свою державність вели боротьбу й вірмени, вимагаючи міжнародного визнання Вірменської республіки. Так понтійці та вірмени опинилися на межі політичного зіткнення, оскільки кілька регіонів населяли спільно. В утворення Понтійської республіки та об'єднання її з Грецією не вірив навіть автор Великої грецької ідеї прем'єр-міністр Елефтеріос Венізелос.
Втім, у ході мирної конференції спеціальний комітет підняв питання Понтовірменської республіки. Утиски нової радянської влади відносно грецького населення півдня Росії змусили Елефтеріоса Венізелоса змінити своє ставлення. Заручившись підтримкою останнього, митрополит Трапезунда від імені усіх понтійців проголосив у квітні 1919 року Понтійську автономію в складі Вірменської республіки. Великі держави затвердили таке рішення, і в січні 1920 року митрополит Хрисанф та президент Вірменської республіки підписали угоду про створення Понтійсько-Вірменської конфедерації задля озброєного захисту Понту від турків. Проте Велика Британія виступила проти створення національної армії, в результаті чого після капітуляції того ж 1920 року понтійці опинились під владою Туреччини.
Знищення понтійців
19 травня 1919 року Мустафа Кемаль Ататюрк у Самсуні прийняв командування Анатолійською армією, бажаючи очистити Малу Азію від національних меншин — відтак геноцид понтійських греків досяг свого апогею. Жорстокість Кемаля визнавали й міжнародна громадськість, і спільнота всередині країни. Зокрема, юрисконсульт Константинопольської комендатури й голова слідчої комісії султанського уряду Фері-паша засудив Ататюрка, звинувативши його в тому, що тисячі греків живцем спалено в храмах, а їхні поселення розграбовані, жінки піддавалися насильству, і в цілому близько 90 % відсотків грецького населення було цілком знищено. Американська газета «Telegraph» у травні 1922 року оприлюднила протест української дипломатичної місії, яка стала свідком руйнувань та смертей на вулицях міста .
У жовтні 1922 року грецький уряд і Кемаль Ататюрк за посередництва великих держав домовилися вивезти понтійців, які вижили, до Константинополя турецькими кораблями і звідти — грецькими до Греції. Відповідальним за перевезення біженців був призначений Александрос Палліс. Перший корабель відплив до Греції з Самсуна в листопаді 1922 року. Приблизно 400 000 греків Понту біженцями попрямували до Греції, в той час як близько 250 000 знайшли притулок на теренах Росії, України, Кавказу. Внаслідок систематичного винищування, здійсненого турками, все узбережжя Понту було очищено в етнічному і релігійному аспекті від компактного грецького населення. 1924 року решта християнського населення Понту підпала під греко-турецький договір про обмін населенням.
Визнання країнами
| Країна | Дата визнання геноцидом |
|---|---|
 Греція | 24 лютого 1994 |
 Кіпр | 1998 |
 Швеція | 11 березня 2010 |
 Вірменія | 24 березня 2015 |
 Новий Південний Уельс, Австралія | 11.05.2013 |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 12 березня 2010.
- United Nations document E/CN.4/1998/NGO/24 [ 18 січня 2016 у Wayback Machine.] (page 3) acknowledging receipt of a letter by the «International League for the Rights and Liberation of Peoples» titled «A people in continued exodus» (i.e., Pontian Greeks) and putting the letter into internal circulation (Dated 1998-02-24)
If above link doesn't work, search United Nations documents [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.] for «A people in continued exodus» - Peterson, Merrill D. (2004). Starving Armenians: America and the Armenian Genocide, 1915—1930 and After, Charlottesville: University of Virginia Press
- Valavanis, G.K. (1925). Contemporary General History of Pontus (Σύγχρονος Γενική Ιστορία του Πόντου), Athens, p.24.
- Hatzidimitriou, Constantine G., American Accounts Documenting the Destruction of Smyrna by the Kemalist Turkish Forces: September 1922, New Rochelle, New York: Caratzas, 2005, p. 2.
- Bierstadt, Edward Hale (1924). The Great Betrayal; A Survey of the Near East Problem, New York: R. M. McBride & Co.
- «Turks Proclaim Banishment Edict to 1,000,000 Greeks», The New York Times, 2 December 1922, p.1.
- Greek Genocide 1914-23. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 12 березня 2010.
- 19 Мая — день Памяти жерт геноцида[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- «Consultation Paper for Proposed Memorial Dedicated to the Victims of the Assyrian Genocide [ 12 березня 2011 у Wayback Machine.].» Fairfield City Council.
- ANA-MPA SA: «Признан Геноцид понтийских греков» [ 29 квітня 2019 у Wayback Machine.]. 12.05.2013.
Посилання
- www.greek-genocide.org [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Геноцид понтийского еллинизма — Посольство Греции в Москве [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карен Вртанесян, Арам Палян. Акты геноцида против человечества. 8. Геноцид понтийских греков. [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- 19 мая — день памяти геноцида понтийских греков [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genocid pontijskih grekiv grec Genoktonia twn Ellhnwn toy Pontoy genocid sho zdijsnyuvavsya molodoturkami vprodovzh 1914 1923 rokiv proti grekiv istorichnogo Pontu pontijskih grekiv Chislo zhertv genocidu za riznimi ocinkami stanovit vid 350 000 do 1 700 000 osib Genocid pontijskih grekiv Krayina Osmanska imperiya Misce roztashuvannyaAnatoliya Kilkist zagiblih150 000 i 100 000 Genocid pontijskih grekiv u Vikishovishi Vipusk gazeti The Scotsman vid 18 lipnya 1915 roku iz zagolovkom Greek Population of Turkey A Crisis At Aivali ukr Grecke naselennya Turechchini kriza Ajvali 24 lyutogo 2004 roku Greckij parlament odnostajno progolosiv 19 travnya Dnem Pam yati genocidu grekiv maloazijskogo Pontu osmanami Vidtodi cej den shanuyetsya grekami usogo svitu v tomu chisli j grekami v Ukrayini Pontijci za osmanskoyi dobiNaselennya Osmanskoyi imperiyi u 1914 r zagalna chiselnist 20 975 345 u tomu chisli grekiv 1 792 206 osib Ellinizm Pontu narahovuye trohtisyacholitnyu istoriyu Zahoplennya Trapezundu v 1461 roci Osmanskoyu imperiyeyu oznachalo vtratu nezalezhnosti dlya grekiv ale ne vtratu nacionalnoyi samosvidomosti V mezhah ciyeyi imperiyi greki stali najbilsh izolovanim etnosom i stanovili menshist sered inovirciv navit u porivnyanni z kurdami ta virmenami Prote yim vdalosya zberegti grecku movu ta pravoslav ya zbagatiti vlasnu kulturu ta navit primnozhiti statki Ekonomichnij dobrobut istoriki v pershu chergu pov yazuyut iz rozshirennyam napryamkiv torgivli z portami Pontu Evksinskogo osoblivo Krimu a takozh rozrobkoyu kopalen Argirupolisu Gyumyushhane Yak naslidok zrostala chiselnist grekiv Pontu voni aktivno rozselyalisya na Kavkazi ta v Krimu 1865 roku chiselnist pontijskih grekiv stanovila 265 000 osib a v 1880 roci dosyagla 330 000 osib pri comu bilshist meshkala v miskih centrah Na pochatku 20 stolittya grekiv Pontu narahovuvalosya do 600 000 osib Yih golovnimi oseredkami stali Sinop Trapezund Samsun Nikopol Argirupolis Gyumyushhane ta Tokat Ekonomichnomu dobrobutu na comu etapi znachno spriyala osvita yaksho na 1860 rik u pontijskij oblasti isnuvalo blizko 100 greckih shkil to 1919 roku diyala 1401 shkola dlya 86 tis uchniv Najbilshe slavilis trapezundski kursi Plan genociduDokladnishe Genocid grekiv U lipni 1914 roku Osmanska imperiya na boci Nimeckoyi imperiyi vstupila v Pershu svitovu vijnu ogolosivshi zagalnu mobilizaciyu Osmanska vlada vvazhala pontijskih grekiv neblagonadijnimi tomu pochala viselennya grekiv zi Shidnoyi Anatoliyi vglib derzhavi a choloviki u vici vid 20 do 45 rokiv napravlyalis u robochi bataljoni yaki naspravdi buli taborami smerti Taka zh politika stosuvalasya j inshih pravoslavnih zokrema virmen u chervni 1915 roku Najzhorstokishi zahodi pochali vprovadzhuvatisya pislya zajnyattya 5 kvitnya 1916 roku rosijskoyu armiyeyu Trapezundu U grudni 1916 roku osmanski generali Enver i rozrobili plan za yakim fizichnomu znishennyu pidlyagali vsi choloviki vikom vid 16 do 60 rokiv u mistah reshta cholovikiv zhinki ta diti z sil pidlyagali vignannyu u vnutrishni oblasti Anatoliyi iz zastosuvannyam fizichnogo znishennya Cherez dva tizhni plan zdijsneno v rajonah mist Samsun i Za svidchennyamm nimeckogo konsula Amisa Kuhova v 1916 roci praktichno vse naselennya Sinopu j priberezhnih teritorij bulo viselene Do lyutogo 1917 roku zaginulo bilshe chverti peremishuvanogo naselennya inshi dovedeni do krajnogo zubozhinnya Tak za osmanskogo gradonachalnika Kerasunda z 14 tisyach grekiv u misti vizhili tilki 4 tisyachi Trapezund uniknuv takoyi doli tilki tomu sho buv zajnyatij rosijskoyu armiyeyu Koli zh vona zalishila misto u lyutomu 1918 roku blizko polovini pontijciv pokinula jogo slidom za vidstupayuchoyu armiyeyu ta piznishe osila v rajoni Kavkazu ta na chornomorskomu uzberezhzhi na teritoriyi suchasnoyi Gruziyi Partizanskij ruhAbi vidvernuti zagrozu smerti zamozhni greki splachuvali osmanskij vladi 20 zolotih lir dlya nezamozhnih zhe yedinim poryatunkom bula vtecha u gori Paralelno v zahidnih oblastyah Pontu formuvavsya partizanskij ruh zoseredzhenij u rajonah mist Amfis ta Pafra She v 1915 roci vidomim borotboyu z osmanami staye zagin Vasilisa Anfopulosa poblizu Amfisa Partizani pid provodom Pantelisa Anastasiadisa vidomishogo yak Pandel Amis uspishno protistoyali potuzhnij osmanskij armiyi v bagatodennij bitvi pid Agiu Tepe 16 listopada 1917 roku Voseni 1921 roku voyini Kuts Anastasa Anastasiosa Papadopulosa znishili 700 tureckih soldativ u bitvi na gori Topsam U shidnih oblastyah Pontu 25 sichnya 1918 partizani peremogli osmanske vijsko zabezpechivshi mir u rajoni Kopalantiv do 1921 roku dopoki Kemal Atatyurk ne vidpraviv tudi armiyu dlya pridushennya ruhu oporu Golova miscevogo partizanskogo ruhu vstig tilki vivesti zhinok i ditej Odnochasno zahisniki Santi otrimali vid osmaniv nepisanu nedotorkanist Vidomi takozh zagoni pid provodom Yevstafiya Feodoridisa Iordanisa Caruhoneta Ioannisa Kianhidisa svyashenika Panajotisa Makridisa ta Demosfena Evfremidisa Za pidrahunkami istorikiv uchasnikami partizanskogo ruhu stali blizko 6 7 tisyach osib Pontovirmenska respublikaNa I Vsepontijskomu z yizdi v Marseli 1918 roku ta togo zh roku v Batumi pontijci ogolosili svoyeyu najgolovnishoyu metoyu stvorennya Pontijskoyi respubliki ale cyu vimogu veliki derzhavi vidhilili Greciya hotila vislati na dopomogu greckih vijskovikiv pontijskogo pohodzhennya ta comu na pereshkodi stala Velika Britaniya Odnochasno za svoyu derzhavnist veli borotbu j virmeni vimagayuchi mizhnarodnogo viznannya Virmenskoyi respubliki Tak pontijci ta virmeni opinilisya na mezhi politichnogo zitknennya oskilki kilka regioniv naselyali spilno V utvorennya Pontijskoyi respubliki ta ob yednannya yiyi z Greciyeyu ne viriv navit avtor Velikoyi greckoyi ideyi prem yer ministr Elefterios Venizelos Vtim u hodi mirnoyi konferenciyi specialnij komitet pidnyav pitannya Pontovirmenskoyi respubliki Utiski novoyi radyanskoyi vladi vidnosno greckogo naselennya pivdnya Rosiyi zmusili Elefteriosa Venizelosa zminiti svoye stavlennya Zaruchivshis pidtrimkoyu ostannogo mitropolit Trapezunda vid imeni usih pontijciv progolosiv u kvitni 1919 roku Pontijsku avtonomiyu v skladi Virmenskoyi respubliki Veliki derzhavi zatverdili take rishennya i v sichni 1920 roku mitropolit Hrisanf ta prezident Virmenskoyi respubliki pidpisali ugodu pro stvorennya Pontijsko Virmenskoyi konfederaciyi zadlya ozbroyenogo zahistu Pontu vid turkiv Prote Velika Britaniya vistupila proti stvorennya nacionalnoyi armiyi v rezultati chogo pislya kapitulyaciyi togo zh 1920 roku pontijci opinilis pid vladoyu Turechchini Znishennya pontijcivTak zvani Smirnski vbivstva grekiv veresen 1922 roku foto misiyi Chervonogo hresta 19 travnya 1919 roku Mustafa Kemal Atatyurk u Samsuni prijnyav komanduvannya Anatolijskoyu armiyeyu bazhayuchi ochistiti Malu Aziyu vid nacionalnih menshin vidtak genocid pontijskih grekiv dosyag svogo apogeyu Zhorstokist Kemalya viznavali j mizhnarodna gromadskist i spilnota vseredini krayini Zokrema yuriskonsult Konstantinopolskoyi komendaturi j golova slidchoyi komisiyi sultanskogo uryadu Feri pasha zasudiv Atatyurka zvinuvativshi jogo v tomu sho tisyachi grekiv zhivcem spaleno v hramah a yihni poselennya rozgrabovani zhinki piddavalisya nasilstvu i v cilomu blizko 90 vidsotkiv greckogo naselennya bulo cilkom znisheno Amerikanska gazeta Telegraph u travni 1922 roku oprilyudnila protest ukrayinskoyi diplomatichnoyi misiyi yaka stala svidkom rujnuvan ta smertej na vulicyah mista U zhovtni 1922 roku greckij uryad i Kemal Atatyurk za poserednictva velikih derzhav domovilisya vivezti pontijciv yaki vizhili do Konstantinopolya tureckimi korablyami i zvidti greckimi do Greciyi Vidpovidalnim za perevezennya bizhenciv buv priznachenij Aleksandros Pallis Pershij korabel vidpliv do Greciyi z Samsuna v listopadi 1922 roku Priblizno 400 000 grekiv Pontu bizhencyami popryamuvali do Greciyi v toj chas yak blizko 250 000 znajshli pritulok na terenah Rosiyi Ukrayini Kavkazu Vnaslidok sistematichnogo vinishuvannya zdijsnenogo turkami vse uzberezhzhya Pontu bulo ochisheno v etnichnomu i religijnomu aspekti vid kompaktnogo greckogo naselennya 1924 roku reshta hristiyanskogo naselennya Pontu pidpala pid greko tureckij dogovir pro obmin naselennyam Viznannya krayinamiKrayina Data viznannya genocidom Greciya 24 lyutogo 1994 Kipr 1998 Shveciya 11 bereznya 2010 Virmeniya 24 bereznya 2015 Novij Pivdennij Uels Avstraliya 11 05 2013Div takozhRiznya v Smirni Greko tureckij obmin naselennyam Deportaciya pontijskih grekiv Greckij martirolog Stambulskij pogrom Grecka operaciya NKVS Pizni osmanski genocidi Genocid virmen Genocid assirijcivPrimitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 12 bereznya 2010 United Nations document E CN 4 1998 NGO 24 18 sichnya 2016 u Wayback Machine page 3 acknowledging receipt of a letter by the International League for the Rights and Liberation of Peoples titled A people in continued exodus i e Pontian Greeks and putting the letter into internal circulation Dated 1998 02 24 If above link doesn t work search United Nations documents 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine for A people in continued exodus Peterson Merrill D 2004 Starving Armenians America and the Armenian Genocide 1915 1930 and After Charlottesville University of Virginia Press Valavanis G K 1925 Contemporary General History of Pontus Sygxronos Genikh Istoria toy Pontoy Athens p 24 Hatzidimitriou Constantine G American Accounts Documenting the Destruction of Smyrna by the Kemalist Turkish Forces September 1922 New Rochelle New York Caratzas 2005 p 2 Bierstadt Edward Hale 1924 The Great Betrayal A Survey of the Near East Problem New York R M McBride amp Co Turks Proclaim Banishment Edict to 1 000 000 Greeks The New York Times 2 December 1922 p 1 Greek Genocide 1914 23 Arhiv originalu za 17 grudnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2010 19 Maya den Pamyati zhert genocida nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Consultation Paper for Proposed Memorial Dedicated to the Victims of the Assyrian Genocide 12 bereznya 2011 u Wayback Machine Fairfield City Council ANA MPA SA Priznan Genocid pontijskih grekov 29 kvitnya 2019 u Wayback Machine 12 05 2013 Posilannyawww greek genocide org 5 bereznya 2021 u Wayback Machine Genocid pontijskogo ellinizma Posolstvo Grecii v Moskve 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karen Vrtanesyan Aram Palyan Akty genocida protiv chelovechestva 8 Genocid pontijskih grekov 2 lyutogo 2009 u Wayback Machine 19 maya den pamyati genocida pontijskih grekov 5 bereznya 2016 u Wayback Machine