Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізмі рська різани на або Вели ка Ізмі рська поже жа заключний епізод греко турецької війни 1919 1922 що стався у вересні

Смірнські вбивства

Смірнські вбивства

Ізмі́рська різани́на, або Вели́ка Ізмі́рська поже́жа — заключний епізод греко-турецької війни 1919—1922, що стався у вересні 1922. 9 вересня турецькі війська під командуванням Мустафи Кемаля Ататюрка увійшли в Смірну (сучасний Ізмір), після чого почалася дикі звірства та різня християнського населення міста (греків і вірмен).

Різанина в Смірні
Part of Греко-турецька війна (1919—1922) та Геноцид греків
image
Пожежа в Смірні 14 вересня 1922
Дата13—22 вересня 1922
МісцеСмірна (нині Ізмір, Туреччина)
Учасникитурецька армія
Загинуло100—180 тисяч (оцінка)
image Медіафайли у Вікісховищі

13 вересня в Смірні почалася пожежа, що тривала кілька днів і зруйнувала християнську частину міста. У ході різанини та наступних подій загинуло близько 200 тис. осіб. Решта християн була змушена залишити Смірну. Після цього традиційно елліністичний вигляд міста змінився, він став майже повністю турецьким та мусульманським.

Різанина в літературі

  • Події роману «Середня стать» починаються під час різанини в Смірні.
  • Різанина в Смірні займає місце в заключному розділі роману «Синайський гобелен» .
  • Ернест Гемінґвей, який був у 1922 кореспондентом американської газети в Європі, описав свої враження від різанини в оповіданні «В порту Смірни», що увійшло до збірки «У наш час».
  • У романі Еріка Емблера «Маска Димитріоса» докладно йдеться про події 1922.

Місто

Смірна в кінці XIX — початку XX століття

Смірна — одне зі стародавніх міст Середземноморського басейну. В Османській імперії Смірна була столицею особливого пашалика, а з 1864 року — провінції Айдин. До початку XX століття християни продовжували складати більшість населення міста, тому мусульмани називали його «Гяур Ізмір» («Невірна Смірна»).

1890 року населення Смірни становило 210 тис. осіб, з них 107 тис. — греки, 52 тис. — мусульман (без визначення народностей), 23 тис. євреїв, 12 тис. вірмен, 6,5 тис. італійців, 2,5 тис. французів, 2,2 тис. австрійців, 1,5 тис. англійців (переважно з Мальти) тощо. У місті було більше 40 мечетей, 13 православних, 4 католицьких, 3 протестантських і 3 вірменських церков, 6 синагог, кілька християнських монастирів, безліч училищ, заснованих християнами, з яких найбільшою популярністю користувалася «Євангельська школа» грецького вченого суспільства, яка мала бібліотеку і музей старожитностей.

Смірна ділилася на дві основні частини: франкське (верхнє) місто, що відрізнялось чистотою і впорядкованістю і турецьке (нижнє), зазвичай занедбане. Між ними розташовувався єврейський квартал. Кращою частиною Смірни вважалася її набережна (Marina), забудована багатими будинками європейської архітектури.

Дані про етнічний склад Смірни 1922 році до різанини доволі суперечливі. Греки, за різними даними, становили половину або трохи більше половини населення. Другою за чисельністю етнічною групою були турки. Крім того, в місті проживали вірменська і єврейська громади і тисячі підданих європейських держав.

Факти

  • Одним з тих, хто вижив під час цих подій, був майбутній мільярдер Аристотель Онассіс (йому тоді було 16 років).
  • На місці зруйнованих 1922 року кварталів нині розташовується .

Галерея

  • image
    13—14 вересня 1922 року. Охоплені вогнем будівлі та люди, які намагаються врятуватися
  • image
    Набережна Смірни на початку ХХ століття
  • image
    Тіла вбитих в Смірні греків
  • image
    1922. Палаюча Смірна
  • image
    Біженці зі Смірни

Див. також

Джерела

Класифікація та огляд джерел

Первинні

  • Телеграма Мустафи Кемаля
  • Свідоцтва генерального консула США в Смірні Джорджа Хортона і його книга «»
  • Свідоцтво французької журналістськи
  • Свідоцтво американського інженера Марка Прентісс
  • Свідоцтво глави страхової компанії Павла Грешковіча

Вторинні

  • Статті в Нью-Йорк Таймс від 18 і 25 вересня 1922
  • Звіт [en]
  • Книга [en] «Paradise Lost: Smyrna 1922»

Третинні

  • Думка шотландського історика Ніла Фергюсона
  • Думка істориків Лоу і Доккрілла
  • Думка турецьких істориків Фаліх Ріфки Атая і Кирли Біра Колуоглу
  • Думка колишнього губернатора штату Нью-Йорк Джорджа Патакі
  • Глава про пожежу в Смірні в біографії Ататюрка, написаному лордом Кінроссі (1965)
  • «Короткий нарис історії Туреччини» турецького історика Решата Касаба
  • Дослідження [en], присвячене турецькій війні за незалежність
  • Телевізійний фільм «Онассіс, найбагатша людина в світі» (1988)

Примітки

  1. Б.Соколов. ГРЕКО-ТУРЕЦКАЯ ВОЙНА
  2. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  3. Мусский І. А.100 великих диктаторів. М., Віче, 2002. стр. 408
  4. AT FULLER, LITTLE-KNOWN HORRORS OF SMYRNA COME TO LIFE
  5. Author Marjorie Dobkin talks at Браун"-- U. about the burning of Smyrna
  6. Ізмірському погромів 1922 Г.
  7. Ирина Ковалева «Куда бы я ни пустился, Греция ранит меня…»: странствие Сефериса
  8. Эдвард Уитмор. Синайский гобелен
  9. . Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 4 липня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 4 липня 2014.
  11. . www.nysun.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 19 травня 2017.
  12. Утраченная Эллада(рос.)

Література

  • Джордж Хортон, «Біч Азії» («The Blight of Asia»), Bobs-Merrill, Нью-Йорк (1926)
  • Джордж Хортон, «Біч Азії» («The Blight of Asia»), Sterndale Classics and Taderon Press, Лондон (2003)
  • Жиль Мілтон, «Paradise Lost: Smyrna 1922: The Destruction of Islam's City of Tolerance» Лондон: Sceptre; Hodder & Стоутон ТОВ
  • Хіт Лоурі, «Turkish History: On Whose Sources Will it Be Based? A Case Study on the Burning of Izmir», журнал Османських досліджень, IX, 1988

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Izmi rska rizani na abo Veli ka Izmi rska pozhe zha zaklyuchnij epizod greko tureckoyi vijni 1919 1922 sho stavsya u veresni 1922 9 veresnya turecki vijska pid komanduvannyam Mustafi Kemalya Atatyurka uvijshli v Smirnu suchasnij Izmir pislya chogo pochalasya diki zvirstva ta riznya hristiyanskogo naselennya mista grekiv i virmen Rizanina v SmirniPart of Greko turecka vijna 1919 1922 ta Genocid grekivPozhezha v Smirni 14 veresnya 1922Data13 22 veresnya 1922MisceSmirna nini Izmir Turechchina Uchasnikiturecka armiyaZaginulo100 180 tisyach ocinka Mediafajli u Vikishovishi 13 veresnya v Smirni pochalasya pozhezha sho trivala kilka dniv i zrujnuvala hristiyansku chastinu mista U hodi rizanini ta nastupnih podij zaginulo blizko 200 tis osib Reshta hristiyan bula zmushena zalishiti Smirnu Pislya cogo tradicijno ellinistichnij viglyad mista zminivsya vin stav majzhe povnistyu tureckim ta musulmanskim Rizanina v literaturiPodiyi romanu Serednya stat pochinayutsya pid chas rizanini v Smirni Rizanina v Smirni zajmaye misce v zaklyuchnomu rozdili romanu Sinajskij gobelen Ernest Gemingvej yakij buv u 1922 korespondentom amerikanskoyi gazeti v Yevropi opisav svoyi vrazhennya vid rizanini v opovidanni V portu Smirni sho uvijshlo do zbirki U nash chas U romani Erika Emblera Maska Dimitriosa dokladno jdetsya pro podiyi 1922 MistoSmirna v kinci XIX pochatku XX stolittya Smirna odne zi starodavnih mist Seredzemnomorskogo basejnu V Osmanskij imperiyi Smirna bula stoliceyu osoblivogo pashalika a z 1864 roku provinciyi Ajdin Do pochatku XX stolittya hristiyani prodovzhuvali skladati bilshist naselennya mista tomu musulmani nazivali jogo Gyaur Izmir Nevirna Smirna 1890 roku naselennya Smirni stanovilo 210 tis osib z nih 107 tis greki 52 tis musulman bez viznachennya narodnostej 23 tis yevreyiv 12 tis virmen 6 5 tis italijciv 2 5 tis francuziv 2 2 tis avstrijciv 1 5 tis anglijciv perevazhno z Malti tosho U misti bulo bilshe 40 mechetej 13 pravoslavnih 4 katolickih 3 protestantskih i 3 virmenskih cerkov 6 sinagog kilka hristiyanskih monastiriv bezlich uchilish zasnovanih hristiyanami z yakih najbilshoyu populyarnistyu koristuvalasya Yevangelska shkola greckogo vchenogo suspilstva yaka mala biblioteku i muzej starozhitnostej Smirna dililasya na dvi osnovni chastini frankske verhnye misto sho vidriznyalos chistotoyu i vporyadkovanistyu i turecke nizhnye zazvichaj zanedbane Mizh nimi roztashovuvavsya yevrejskij kvartal Krashoyu chastinoyu Smirni vvazhalasya yiyi naberezhna Marina zabudovana bagatimi budinkami yevropejskoyi arhitekturi Dani pro etnichnij sklad Smirni 1922 roci do rizanini dovoli superechlivi Greki za riznimi danimi stanovili polovinu abo trohi bilshe polovini naselennya Drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu buli turki Krim togo v misti prozhivali virmenska i yevrejska gromadi i tisyachi piddanih yevropejskih derzhav FaktiOdnim z tih hto vizhiv pid chas cih podij buv majbutnij milyarder Aristotel Onassis jomu todi bulo 16 rokiv Na misci zrujnovanih 1922 roku kvartaliv nini roztashovuyetsya Galereya13 14 veresnya 1922 roku Ohopleni vognem budivli ta lyudi yaki namagayutsya vryatuvatisya Naberezhna Smirni na pochatku HH stolittya Tila vbitih v Smirni grekiv 1922 Palayucha Smirna Bizhenci zi SmirniDiv takozhGreko turecka vijna 1919 1922 Genocid pontijskih grekiv Genocid virmen Vognyanij smerch Znishennya frakijskih bolgar 1913 rokuDzherelaKlasifikaciya ta oglyad dzherel Pervinni Telegrama Mustafi Kemalya Svidoctva generalnogo konsula SShA v Smirni Dzhordzha Hortona i jogo kniga Svidoctvo francuzkoyi zhurnalistski Svidoctvo amerikanskogo inzhenera Marka Prentiss Svidoctvo glavi strahovoyi kompaniyi Pavla Greshkovicha Vtorinni Statti v Nyu Jork Tajms vid 18 i 25 veresnya 1922 Zvit en Kniga en Paradise Lost Smyrna 1922 Tretinni Dumka shotlandskogo istorika Nila Fergyusona Dumka istorikiv Lou i Dokkrilla Dumka tureckih istorikiv Falih Rifki Ataya i Kirli Bira Koluoglu Dumka kolishnogo gubernatora shtatu Nyu Jork Dzhordzha Pataki Glava pro pozhezhu v Smirni v biografiyi Atatyurka napisanomu lordom Kinrossi 1965 Korotkij naris istoriyi Turechchini tureckogo istorika Reshata Kasaba Doslidzhennya en prisvyachene tureckij vijni za nezalezhnist Televizijnij film Onassis najbagatsha lyudina v sviti 1988 Primitki B Sokolov GREKO TURECKAYa VOJNA Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Musskij I A 100 velikih diktatoriv M Viche 2002 ISBN 5 7838 0710 9 str 408 AT FULLER LITTLE KNOWN HORRORS OF SMYRNA COME TO LIFE Author Marjorie Dobkin talks at Braun U about the burning of Smyrna Izmirskomu pogromiv 1922 G Irina Kovaleva Kuda by ya ni pustilsya Greciya ranit menya stranstvie Seferisa Edvard Uitmor Sinajskij gobelen Arhiv originalu za 26 grudnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2014 Arhiv originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2014 www nysun com Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 19 travnya 2017 Utrachennaya Ellada ros Literatura Dzhordzh Horton Bich Aziyi The Blight of Asia Bobs Merrill Nyu Jork 1926 Dzhordzh Horton Bich Aziyi The Blight of Asia Sterndale Classics and Taderon Press London 2003 ISBN 1 903656 15 X Zhil Milton Paradise Lost Smyrna 1922 The Destruction of Islam s City of Tolerance London Sceptre Hodder amp Stouton TOV ISBN 978 0 340 96234 3 Hit Louri Turkish History On Whose Sources Will it Be Based A Case Study on the Burning of Izmir zhurnal Osmanskih doslidzhen IX 1988

Дата публікації:
Топ