Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Елефтеріос Венізелос грец Ελευθέριος Βενιζέλος 23 серпня 1864 Ханья Крит 18 березня 1936 Париж грецький державний і полі

Елефтеріос Венізелос

Елефтеріос Венізелос

Елефтеріос Венізелос (грец. Ελευθέριος Βενιζέλος, 23 серпня 1864, Ханья, Крит — 18 березня 1936, Париж) — грецький державний і політичний діяч початку XX століття. У 1910—1915, 1917—1920, 1924, 1928—1932, 1933 обіймав посаду прем'єр-міністра Греції.

Елефтеріос Венізелос
грец. Ελευθέριος Βενιζέλος
image
Елефтеріос Венізелос
image
Прапор
 Прем'єр-міністр Греції
6 жовтня 1910 — 25 лютого 1915 року
Попередник: Стефанос Драгуміс
Наступник: Дімітріос Гунаріс
10 серпня — 24 вересня 1915 року
Попередник: Дімітріос Гунаріс
Наступник: Александрос Заіміс
19 вересня 1916 — 27 червня 1917 року
Попередник: Ніколаос Калоєропулос
Наступник: Спиридон Ламброс
14 червня 1917 — 4 листопада 1920 року
Попередник: Александрос Заіміс
Наступник: Дімітріос Ралліс
11 січня — 6 лютого 1924 року
Попередник: Александрос Заіміс
Наступник: Дімітріос Ралліс
4 липня 1928 — 26 травня 1932 року
Попередник: Александрос Заіміс
Наступник: Александрос Папанастасіу
5 червня — 3 листопада 1932 року
Попередник: Александрос Папанастасіу
Наступник: Панаїс Цалдаріс
16 січня — 6 березня 1933 року
Попередник: Панаїс Цалдаріс
Наступник: Александрос Отонеос
 
Народження: 23 серпня 1864(1864-08-23)[1][2]
d, Османський Крит[3]
Смерть: 18 березня 1936(1936-03-18)[4][1][…](71 рік)
Париж, d[4]
Причина смерті: геморагічний інсульт
Поховання: d
Країна: Греція, Османська імперія і Критська держава
Релігія: православна церква
Освіта: Афінський національний університет імені Каподистрії (1886)
Партія: Ліберальна партія
Батько: d
Мати: d
Шлюб: d[5] і d[5]
Діти: Софокліс Венізелос і d
Автограф: image
Нагороди:
image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

image Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венізелос.

Біографія

Освіту здобув в Афінському університеті, після його закінчення в 1886 році повернувся на Крит, який на той час все ще знаходився під владою Туреччини. 1888 року Венізелос був обраний до Зборів Криту. Повстання 1897 р. призвело до виведення турецьких військ з Криту, Венізелос очолив нові Національні збори острова, проголосивши в 1905 р. приєднання Криту до Греції.

У 1910 р. став засновником і лідером Ліберальної партії Греції. Брав участь у створенні Балканського союзу 1912. Домігся приєднання до Греції в результаті Балканських воєн 1912—-1913 острова Крит, Егейської Македонії, Західної Фракії та інших територій.

29 червня 1915 оголосив про вступ Греції у Першу світову війну на боці Антанти. Проте змушений був піти у відставку, зіштовхнувшись з опозицією. У серпні 1915 р. він повернувся до влади, але йому довелося знову піти у відставку після висадки військ Антанти в Салоніках 1 жовтня 1915. Остання подія призвела до остаточного розриву між Венізелосом та пронімецьки налаштованим королем Костянтином I.

25 вересня 1916 Венізелос втік на Крит. У жовтні 1916 він повернувся в Салоніки, де сформував Тимчасовий уряд, а 16 червня 1917 очолив новий уряд Греції в Афінах. Венізелос зазнав поразки на виборах у листопаді 1920, і після плебісциту 6 грудня 1920 р. в країну повернувся король Костянтин I. Венізелос повернувся до політичної діяльності тільки після другого зречення короля в 1922.

Проводив загарбницьку війну проти Туреччини (1919—1922); за його правління Греція брала участь в інтервенції на території України (січень — квітень 1919 р.).

У 1923 р. він представляв Грецію на конференції в Лозанні, в 1924 р. став на короткий період прем'єр-міністром, 4 липня 1928 знову очолив уряд і залишався на цій посаді (з перервами) до 1933 р.

У березні 1935 р. Венізелос також став натхненником антимонархічного повстання на острові Крит, придушеного промонархістським урядом. У тому ж році емігрував до Франції. Був засуджений у Греції до смертної кари, але потрапив під амністію, оголошену новим королем Георгом II.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118804146 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Венизелос Элефтериос / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Грецька Вікіпедія — 2002.
    d:Track:Q11918

Джерела

  • Велика радянська енциклопедія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Енциклопедія Кольєра [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Elefterios Venizelos grec Eley8erios Benizelos 23 serpnya 1864 Hanya Krit 18 bereznya 1936 Parizh greckij derzhavnij i politichnij diyach pochatku XX stolittya U 1910 1915 1917 1920 1924 1928 1932 1933 obijmav posadu prem yer ministra Greciyi Elefterios Venizelos grec Eley8erios BenizelosElefterios VenizelosPrapor Prem yer ministr Greciyi6 zhovtnya 1910 25 lyutogo 1915 rokuPoperednik Stefanos DragumisNastupnik Dimitrios Gunaris10 serpnya 24 veresnya 1915 rokuPoperednik Dimitrios GunarisNastupnik Aleksandros Zaimis19 veresnya 1916 27 chervnya 1917 rokuPoperednik Nikolaos KaloyeropulosNastupnik Spiridon Lambros14 chervnya 1917 4 listopada 1920 rokuPoperednik Aleksandros ZaimisNastupnik Dimitrios Rallis11 sichnya 6 lyutogo 1924 rokuPoperednik Aleksandros ZaimisNastupnik Dimitrios Rallis4 lipnya 1928 26 travnya 1932 rokuPoperednik Aleksandros ZaimisNastupnik Aleksandros Papanastasiu5 chervnya 3 listopada 1932 rokuPoperednik Aleksandros PapanastasiuNastupnik Panayis Caldaris16 sichnya 6 bereznya 1933 rokuPoperednik Panayis CaldarisNastupnik Aleksandros Otoneos Narodzhennya 23 serpnya 1864 1864 08 23 1 2 d Osmanskij Krit 3 Smert 18 bereznya 1936 1936 03 18 4 1 71 rik Parizh d 4 Prichina smerti gemoragichnij insultPohovannya dKrayina Greciya Osmanska imperiya i Kritska derzhavaReligiya pravoslavna cerkvaOsvita Afinskij nacionalnij universitet imeni Kapodistriyi 1886 Partiya Liberalna partiyaBatko dMati dShlyub d 5 i d 5 Diti Sofoklis Venizelos i dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Venizelos BiografiyaOsvitu zdobuv v Afinskomu universiteti pislya jogo zakinchennya v 1886 roci povernuvsya na Krit yakij na toj chas vse she znahodivsya pid vladoyu Turechchini 1888 roku Venizelos buv obranij do Zboriv Kritu Povstannya 1897 r prizvelo do vivedennya tureckih vijsk z Kritu Venizelos ocholiv novi Nacionalni zbori ostrova progolosivshi v 1905 r priyednannya Kritu do Greciyi U 1910 r stav zasnovnikom i liderom Liberalnoyi partiyi Greciyi Brav uchast u stvorenni Balkanskogo soyuzu 1912 Domigsya priyednannya do Greciyi v rezultati Balkanskih voyen 1912 1913 ostrova Krit Egejskoyi Makedoniyi Zahidnoyi Frakiyi ta inshih teritorij 29 chervnya 1915 ogolosiv pro vstup Greciyi u Pershu svitovu vijnu na boci Antanti Prote zmushenij buv piti u vidstavku zishtovhnuvshis z opoziciyeyu U serpni 1915 r vin povernuvsya do vladi ale jomu dovelosya znovu piti u vidstavku pislya visadki vijsk Antanti v Salonikah 1 zhovtnya 1915 Ostannya podiya prizvela do ostatochnogo rozrivu mizh Venizelosom ta pronimecki nalashtovanim korolem Kostyantinom I 25 veresnya 1916 Venizelos vtik na Krit U zhovtni 1916 vin povernuvsya v Saloniki de sformuvav Timchasovij uryad a 16 chervnya 1917 ocholiv novij uryad Greciyi v Afinah Venizelos zaznav porazki na viborah u listopadi 1920 i pislya plebiscitu 6 grudnya 1920 r v krayinu povernuvsya korol Kostyantin I Venizelos povernuvsya do politichnoyi diyalnosti tilki pislya drugogo zrechennya korolya v 1922 Provodiv zagarbnicku vijnu proti Turechchini 1919 1922 za jogo pravlinnya Greciya brala uchast v intervenciyi na teritoriyi Ukrayini sichen kviten 1919 r U 1923 r vin predstavlyav Greciyu na konferenciyi v Lozanni v 1924 r stav na korotkij period prem yer ministrom 4 lipnya 1928 znovu ocholiv uryad i zalishavsya na cij posadi z perervami do 1933 r U berezni 1935 r Venizelos takozh stav nathnennikom antimonarhichnogo povstannya na ostrovi Krit pridushenogo promonarhistskim uryadom U tomu zh roci emigruvav do Franciyi Buv zasudzhenij u Greciyi do smertnoyi kari ale potrapiv pid amnistiyu ogoloshenu novim korolem Georgom II Div takozhVelika ideya Venizelosa Muzej Elefteriosa VenizelosaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Deutsche Nationalbibliothek Record 118804146 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Venizelos Elefterios pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Grecka Vikipediya 2002 d Track Q11918DzherelaVelika radyanska enciklopediya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Kolyera 9 lipnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ