Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Еялет Крит | ||
|
| ||
| Герб | ||
|
| ||
Османський Крит — період панування османських султанів на території острова Крит. У 1646 році тут було створено еялет або пашалик Крит (осман. گریت). Протягом XVII ст. точилася боротьба за нього з Венеційською республікою. У 1820-х роках з початком Грецької революції та оголошення незалежності здійснено спроба повалити османську владу, проте невдало. У 1867 році в рамках адміністратично-територіальної реформи часів Танзимату перетворено на Критський вілаєт. У 1866—1869 та 1897—1898 роках спалахували повстання проти османської імперії. У 1898 році утворено автономну, залежну Критську державу.
| Османський Крит | |
| Дата створення / заснування | 1646 |
|---|---|
| Замінений на | d |
| На заміну | d |
| Час/дата припинення існування | 18 вересня 1867 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Османський Крит у Вікісховищі | |
Координати: 35°19′ пн. ш. 25°07′ сх. д. / 35.317° пн. ш. 25.117° сх. д.
Історія
Формування еялету
З початку XIII ст. Крит належав Венеційській республіці. Поступово піднесення османської держави з 2-ї половини XIV ст. зрештою призвів до захоплення у XV — напочатку XVI ст. років усіх островів в Егейському та Критському морі. Наявність володіння Венеції (давнішнього ворога) поблизу володінь імперії змусило султана Ібрагіма I розпочати війну.
23 червня 1645 року флот Юсуф-паши з 400 суден з десантом чисельністю 60 тис. вояків під командуванням Муси-паши і Мурат-агі увійшов в затоку Ханья. Спочатку були взяті фортеці на острові Фодоропуло. Згодом захоплено область Ханью. У 1646 році взято фортецю Ретімнону. В результаті цього значна частина Криту опинилася у владі османських військ. Того ж року було утворено еялет Крит. До 1648 року у венеційців залишилася лише Кандія. Облога останньої тривала до 16 вересня 1669 року, коли місто-фортецю було захоплено великим візиром Фазіл Ахмедом Кепрюлю.
Об'єднання Криту
Відповідно до угоди 27 вересня 1669 року між Кепрюлю та венеційським комісаром Криту Франческо Морозіні увесь острів, окрім фортець Суда, Спіналонга та Грамвуса, перейшов під владу Османської імперії. Було впроваджено нову систему оподаткування, що заохочувала перехід в іслам. Столицю еялету переведено до Кандії, яку назвали турецькою Кандійє. Оскільки посади в адміністрації продавалися, посадові особи прагнули швидше збагатитися. Кожен новий паша, прибуваючи на острів, винаходив для населення нові здирництва. Водночас запроваджено тімарну систему.
У 1691 році піс час війни проти Священної ліги османські війська захопили фортецю Грамвусу. У 1692 році відбито напада венеційського флоту. У 1715 році після нової війни проти Австрії та Венеції вдалося захопити фортеці Суда та Спіналога. В результаті увесь Крит став османським. Кандія перетворилася на одну з важливіших фортець імперії — тут розташовувалася залога у 10,5 тис. вояків, переважно яничар.
Повстання греків
Послаблення османської імперії у війнах з Австрією та Росією призвело до поступового відродження прагнень греків на здобуття незалежності. Під час російсько-турецької війни у 1770 році флот на чолі із Олексієм Орловим увійшов до Критського моря. Цим вирішив скористатися Яніс Влахос, що підняв повстання в скафьї, розраховуючи на підтримку росіян. Проте Орлов не надав допомогу, тому повстання швидко було придушено. У 1785 році відкрито російське консульство в Ханьї.
У 1821 році натхнені успіхом повстання на материковій Греції на Криті у місті Скафье повстали місцеві греки. Незважаючи на репресії та яничарські війська, що спрямували зі Стамбула, повстання охопила увесь острів. У 1822 році оголошено про створення Тимчасової держави Крит. Невзмозі придушити повстання султан Махмуд II звернувся по допомогу до Мухаммеда Алі, правителя Єгипту, передавши йому в керування Критський пашалик. Останній відправив з військом сина Ібрагім-пашу, який у 1824 році остаточно придушив повстання на Криті.
Втім у 1825 році спалахнуло нове повстання, що тривало до 1828 року. під час російсько-турецької війни 1828—1829 років флотна чолі із Логином Гейденом блокували острів, щоб не дозволити прибути єгипетським поповненням. За умовами Лондонського договору 1829 року Крит передано під управління Мухаммеда Алі.
У 1840 році після завершення чергової османо-єгипетскої війни Крит було повернуто під безпосереднє керування султана та підновлено еялет. Його намісником призначено мустафу-пашу, який обіймав цю посаду до 1852 року. Він приборкав свавілля чиновників і суддів, домігся економічного зростання. Мусульманське населення, здаючи християнам в оренду свої землі, переселяли в міста. У 1850 році адміністративний центр переведено до місто Ханья.
У 1856 році османські урядовці фактично відмовилися виконувати розпорядження султана (хатт-і-хумаюн), що видано по завершенню Кримської війни на вимогу Паризької мирної конференції. Цим документом права мусульман та християн в імперії зрівнювалися.
У 1866 році грецьке населення, невдаволене збільшенням податків, втручанням у права сільських громад, повстало проти османської адміністрації. В результаті доволі швидко воно охопило увесь острів. 2 вересня оголошено про об'єднання з Грецією. У відповідь султан відправив 35-тичне військо. 14 лютого 1867 року створено Тимчасовий уряд Криту. Бойові дії тривали протягом 1867 та 1868 років, в результаті чого турецькі війська не зуміли захопити східну частину острова. У 1867 році оголошено про утворено вілаєту Крит. У 1868 році прийнято Органічний статус Криту, яким започаткована часткова автономія та створена національна асамблея. Втім повстання тривало. Лише у грудні 1869 року повстання було придушено. Берлінський конгрес затвердив збереження Органічного статуту.
Повстання 1878, 1887 і 1895 років були швидко придушені османськими військами. У березні 1896 року, після того як султан Абдул-Гамід II зняв з посади губернатора-християнина (згідно англо-турецького пакту 1878 року цю посаду міг обіймати лише християнин) і розпустив національну асамблею, на острові спалахнуло нове повстання. У горах Криту був створений Повстанський комітет, який закликав у травні 1896 року населення острова до озброєної боротьбі за об'єднання з Грецією. На допомогу прибули флоти Російського, Німецької імперій, Франції та Великої Британії. У 1897 році проти османської імперії виступила Греція, але зазнала поразки. У 1898 році під тиском європейських країм султан надав Крит широку автономію, утворивши так звану Критську державу.
Структура
У 1646—1669 роках Критський еялет складався з 3 санджаків: Ханья, Ретимно, Селіно. Існувало 2550 тімарів та 17 зеаметів.
З 1669 до 1867 як еялет та з 1867 до 1898 року як вілаєт Крит складався з 5 санджаків: Кандія, Ханья, Ретимно, Сфакья, Ласітіон.
У 1858 році у сільські місцині християнському населенню дозволено обирати демогеронтів (старійшин), що керували громадою.
Національно-релігійний склад
За даними податкових органів, після остаточного захоплення острову у 1669 році населення суттєво зменшилася. Так, східну частину Криту населяло 65 тис. осіб, тоді як до 1645 року — 100 тис. Поступово відбувалася ісламізацію острова. також створювалися турецькі поселення. У 1821 році мусульмани складали 65 %, а християни — 45 %, а у 1881 році відповідно 76 та 24 відсотки.
Економіка
Війни 2-ї половини XVII й початку XVIII ст. негативно позначилися на економічному становищі провінції. З середини XVIII ст. відбувається економічне зростання завдяки піднесенню в сільського господарства. Оливкова олія, що доправляється переважно до Франції, стала головною статтею критського експорту. З кінця 1780-х років сільськогосподарську продукцію стали поставляти до Російської імперії.
З часом Крит стає одним з найбільших виробників цукрової тростини, цитрусових, вина, пшениці, шовку та мила, перетворивши на одну з заможніших й відповідно важливіших провінцій Османської імперії. На рівнині вирощували озиму пшеницю. Втім події 1860-х років завдали значної економічної шкоди економіці, особливо оливковому виробництву. З 1890-х років також тут стали вирощували зернові культури, насамперед пшеницю та кукурудзу.
Джерела
- Emile-Y. Kolodny, La Crète: mutations et évolution d'une population insulaire grecque, Revue de géographie de Lyon Année 1968
- Niyazi Akşit-Ferruh Sanır. A'dan Z'ye Genel Bilgi Ansiklopedisi, (1981) sf.581,582.
- A. Lily Macrakis, Cretan Rebel: Eleftherios Venizelos in Ottoman Crete, Ph.D. Dissertation, Harvard University, 1983.
- Justin McCarthy, The Ottoman Peoples and the End of Empire, Londres-New York, Hodder Arnold/Oxford University Press, 2001.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Османський Крит |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Krit Gerb Osmanskij Krit period panuvannya osmanskih sultaniv na teritoriyi ostrova Krit U 1646 roci tut bulo stvoreno eyalet abo pashalik Krit osman گریت Protyagom XVII st tochilasya borotba za nogo z Venecijskoyu respublikoyu U 1820 h rokah z pochatkom Greckoyi revolyuciyi ta ogoloshennya nezalezhnosti zdijsneno sproba povaliti osmansku vladu prote nevdalo U 1867 roci v ramkah administratichno teritorialnoyi reformi chasiv Tanzimatu peretvoreno na Kritskij vilayet U 1866 1869 ta 1897 1898 rokah spalahuvali povstannya proti osmanskoyi imperiyi U 1898 roci utvoreno avtonomnu zalezhnu Kritsku derzhavu Osmanskij Krit Data stvorennya zasnuvannya1646 Zaminenij nad Na zaminud Chas data pripinennya isnuvannya18 veresnya 1867 Kategoriya map na Vikishovishid Osmanskij Krit u Vikishovishi Koordinati 35 19 pn sh 25 07 sh d 35 317 pn sh 25 117 sh d 35 317 25 117IstoriyaFormuvannya eyaletu Dokladnishe Kandijska vijna Z pochatku XIII st Krit nalezhav Venecijskij respublici Postupovo pidnesennya osmanskoyi derzhavi z 2 yi polovini XIV st zreshtoyu prizviv do zahoplennya u XV napochatku XVI st rokiv usih ostroviv v Egejskomu ta Kritskomu mori Nayavnist volodinnya Veneciyi davnishnogo voroga poblizu volodin imperiyi zmusilo sultana Ibragima I rozpochati vijnu 23 chervnya 1645 roku flot Yusuf pashi z 400 suden z desantom chiselnistyu 60 tis voyakiv pid komanduvannyam Musi pashi i Murat agi uvijshov v zatoku Hanya Spochatku buli vzyati forteci na ostrovi Fodoropulo Zgodom zahopleno oblast Hanyu U 1646 roci vzyato fortecyu Retimnonu V rezultati cogo znachna chastina Kritu opinilasya u vladi osmanskih vijsk Togo zh roku bulo utvoreno eyalet Krit Do 1648 roku u venecijciv zalishilasya lishe Kandiya Obloga ostannoyi trivala do 16 veresnya 1669 roku koli misto fortecyu bulo zahopleno velikim vizirom Fazil Ahmedom Kepryulyu Ob yednannya Kritu Vidpovidno do ugodi 27 veresnya 1669 roku mizh Kepryulyu ta venecijskim komisarom Kritu Franchesko Morozini uves ostriv okrim fortec Suda Spinalonga ta Gramvusa perejshov pid vladu Osmanskoyi imperiyi Bulo vprovadzheno novu sistemu opodatkuvannya sho zaohochuvala perehid v islam Stolicyu eyaletu perevedeno do Kandiyi yaku nazvali tureckoyu Kandijye Oskilki posadi v administraciyi prodavalisya posadovi osobi pragnuli shvidshe zbagatitisya Kozhen novij pasha pribuvayuchi na ostriv vinahodiv dlya naselennya novi zdirnictva Vodnochas zaprovadzheno timarnu sistemu U 1691 roci pis chas vijni proti Svyashennoyi ligi osmanski vijska zahopili fortecyu Gramvusu U 1692 roci vidbito napada venecijskogo flotu U 1715 roci pislya novoyi vijni proti Avstriyi ta Veneciyi vdalosya zahopiti forteci Suda ta Spinaloga V rezultati uves Krit stav osmanskim Kandiya peretvorilasya na odnu z vazhlivishih fortec imperiyi tut roztashovuvalasya zaloga u 10 5 tis voyakiv perevazhno yanichar Povstannya grekiv Poslablennya osmanskoyi imperiyi u vijnah z Avstriyeyu ta Rosiyeyu prizvelo do postupovogo vidrodzhennya pragnen grekiv na zdobuttya nezalezhnosti Pid chas rosijsko tureckoyi vijni u 1770 roci flot na choli iz Oleksiyem Orlovim uvijshov do Kritskogo morya Cim virishiv skoristatisya Yanis Vlahos sho pidnyav povstannya v skafyi rozrahovuyuchi na pidtrimku rosiyan Prote Orlov ne nadav dopomogu tomu povstannya shvidko bulo pridusheno U 1785 roci vidkrito rosijske konsulstvo v Hanyi U 1821 roci nathneni uspihom povstannya na materikovij Greciyi na Kriti u misti Skafe povstali miscevi greki Nezvazhayuchi na represiyi ta yanicharski vijska sho spryamuvali zi Stambula povstannya ohopila uves ostriv U 1822 roci ogolosheno pro stvorennya Timchasovoyi derzhavi Krit Nevzmozi pridushiti povstannya sultan Mahmud II zvernuvsya po dopomogu do Muhammeda Ali pravitelya Yegiptu peredavshi jomu v keruvannya Kritskij pashalik Ostannij vidpraviv z vijskom sina Ibragim pashu yakij u 1824 roci ostatochno pridushiv povstannya na Kriti Vtim u 1825 roci spalahnulo nove povstannya sho trivalo do 1828 roku pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv flotna choli iz Loginom Gejdenom blokuvali ostriv shob ne dozvoliti pributi yegipetskim popovnennyam Za umovami Londonskogo dogovoru 1829 roku Krit peredano pid upravlinnya Muhammeda Ali U 1840 roci pislya zavershennya chergovoyi osmano yegipetskoyi vijni Krit bulo povernuto pid bezposerednye keruvannya sultana ta pidnovleno eyalet Jogo namisnikom priznacheno mustafu pashu yakij obijmav cyu posadu do 1852 roku Vin priborkav svavillya chinovnikiv i suddiv domigsya ekonomichnogo zrostannya Musulmanske naselennya zdayuchi hristiyanam v orendu svoyi zemli pereselyali v mista U 1850 roci administrativnij centr perevedeno do misto Hanya U 1856 roci osmanski uryadovci faktichno vidmovilisya vikonuvati rozporyadzhennya sultana hatt i humayun sho vidano po zavershennyu Krimskoyi vijni na vimogu Parizkoyi mirnoyi konferenciyi Cim dokumentom prava musulman ta hristiyan v imperiyi zrivnyuvalisya U 1866 roci grecke naselennya nevdavolene zbilshennyam podatkiv vtruchannyam u prava silskih gromad povstalo proti osmanskoyi administraciyi V rezultati dovoli shvidko vono ohopilo uves ostriv 2 veresnya ogolosheno pro ob yednannya z Greciyeyu U vidpovid sultan vidpraviv 35 tichne vijsko 14 lyutogo 1867 roku stvoreno Timchasovij uryad Kritu Bojovi diyi trivali protyagom 1867 ta 1868 rokiv v rezultati chogo turecki vijska ne zumili zahopiti shidnu chastinu ostrova U 1867 roci ogolosheno pro utvoreno vilayetu Krit U 1868 roci prijnyato Organichnij status Kritu yakim zapochatkovana chastkova avtonomiya ta stvorena nacionalna asambleya Vtim povstannya trivalo Lishe u grudni 1869 roku povstannya bulo pridusheno Berlinskij kongres zatverdiv zberezhennya Organichnogo statutu Povstannya 1878 1887 i 1895 rokiv buli shvidko pridusheni osmanskimi vijskami U berezni 1896 roku pislya togo yak sultan Abdul Gamid II znyav z posadi gubernatora hristiyanina zgidno anglo tureckogo paktu 1878 roku cyu posadu mig obijmati lishe hristiyanin i rozpustiv nacionalnu asambleyu na ostrovi spalahnulo nove povstannya U gorah Kritu buv stvorenij Povstanskij komitet yakij zaklikav u travni 1896 roku naselennya ostrova do ozbroyenoyi borotbi za ob yednannya z Greciyeyu Na dopomogu pribuli floti Rosijskogo Nimeckoyi imperij Franciyi ta Velikoyi Britaniyi U 1897 roci proti osmanskoyi imperiyi vistupila Greciya ale zaznala porazki U 1898 roci pid tiskom yevropejskih krayim sultan nadav Krit shiroku avtonomiyu utvorivshi tak zvanu Kritsku derzhavu StrukturaU 1646 1669 rokah Kritskij eyalet skladavsya z 3 sandzhakiv Hanya Retimno Selino Isnuvalo 2550 timariv ta 17 zeametiv Z 1669 do 1867 yak eyalet ta z 1867 do 1898 roku yak vilayet Krit skladavsya z 5 sandzhakiv Kandiya Hanya Retimno Sfakya Lasition U 1858 roci u silski miscini hristiyanskomu naselennyu dozvoleno obirati demogerontiv starijshin sho keruvali gromadoyu Nacionalno religijnij skladZa danimi podatkovih organiv pislya ostatochnogo zahoplennya ostrovu u 1669 roci naselennya suttyevo zmenshilasya Tak shidnu chastinu Kritu naselyalo 65 tis osib todi yak do 1645 roku 100 tis Postupovo vidbuvalasya islamizaciyu ostrova takozh stvoryuvalisya turecki poselennya U 1821 roci musulmani skladali 65 a hristiyani 45 a u 1881 roci vidpovidno 76 ta 24 vidsotki EkonomikaVijni 2 yi polovini XVII j pochatku XVIII st negativno poznachilisya na ekonomichnomu stanovishi provinciyi Z seredini XVIII st vidbuvayetsya ekonomichne zrostannya zavdyaki pidnesennyu v silskogo gospodarstva Olivkova oliya sho dopravlyayetsya perevazhno do Franciyi stala golovnoyu statteyu kritskogo eksportu Z kincya 1780 h rokiv silskogospodarsku produkciyu stali postavlyati do Rosijskoyi imperiyi Z chasom Krit staye odnim z najbilshih virobnikiv cukrovoyi trostini citrusovih vina pshenici shovku ta mila peretvorivshi na odnu z zamozhnishih j vidpovidno vazhlivishih provincij Osmanskoyi imperiyi Na rivnini viroshuvali ozimu pshenicyu Vtim podiyi 1860 h rokiv zavdali znachnoyi ekonomichnoyi shkodi ekonomici osoblivo olivkovomu virobnictvu Z 1890 h rokiv takozh tut stali viroshuvali zernovi kulturi nasampered pshenicyu ta kukurudzu DzherelaEmile Y Kolodny La Crete mutations et evolution d une population insulaire grecque Revue de geographie de Lyon Annee 1968 Niyazi Aksit Ferruh Sanir A dan Z ye Genel Bilgi Ansiklopedisi 1981 sf 581 582 A Lily Macrakis Cretan Rebel Eleftherios Venizelos in Ottoman Crete Ph D Dissertation Harvard University 1983 Justin McCarthy The Ottoman Peoples and the End of Empire Londres New York Hodder Arnold Oxford University Press 2001 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Osmanskij Krit