Тока́т (тур. Tokat, грец. Ευδοκιας) — місто та район у Туреччині, адміністративний центр провінції Токат.
Координати H G O
Токат у Вікісховищі |
Історія
Заснований візантійським імператором Іраклієм після його перемоги над персами 628 року і названий на честь його сестри Євдокії. Однак тоді це місто не грало важливої ролі, значення мала лише місцева фортеця Дазімон; більш важливим було місто Комани Понтійські, що розташоване поруч. 1021 року отримав Токат від візантійського імператора як феодального володіння. 1045 року завдяки династическому шлюбу Токат перейшов від Арцрунідів до Багратідів. З 1071 по 1175 рік цими місцями управляли туркмени Данішмендиди. З 1396 туркменський емірат Токат став частиною Османської імперії
У XIX столітті Токат був одним з найбільших турецьких міст в Азії. Через зростання сусіднього міста Сівас Токат поступово занепав.
1912 року у місті проживало 61 875 мусульман, 15 466 вірмен і 5757 греків. У місті розташовувані 4 вірменські церкви, 1 грецька православна й 1 синагога. Американські місіонери відкрили протестантську школу, а єзуїти католицьку.
Внаслідок гонінь на християнське населення під час Першої світової війни, частина християнського населення загинула, а інші змушені були переселитися до інших країн.
Знамениті уродженці
- Іоанн Куркуас (бл. 900 — до 953) — державний та військовий діяч Візантійської імперії
- (1837—1900) — османський генерал, прославився під час оборони Плевни
- (1859—1927) — грецький художник, один з основних представників так званої «Мюнхенської школи» грецької живопису
- Угур Борал (*1982) — футболіст.
Посилання
- http://www.tokat.bel.tr/ Офіційний сайт міста
Адміністративний поділ мулу Токат
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Toka t tur Tokat grec Eydokias misto ta rajon u Turechchini administrativnij centr provinciyi Tokat Tokat tur Tokat Koordinati 40 18 35 pn sh 36 33 15 sh d H G O Krayina Turechchina TurechchinaStatus administrativnij centr iluIlPlosha 1 923 km Visota centru 623 mNaselennya 124 496 osib 2008 Aglomeraciya 176 564Mista pobratimi DenizliChasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 356Poshtovij indeks 60000Avtomobilnij kod 60GeoNames 738743OSM 223424 R Tokat Oficijnij sajt tokat bel tr tur TokatTokat Turechchina Tokat u VikishovishiIstoriyaZasnovanij vizantijskim imperatorom Irakliyem pislya jogo peremogi nad persami 628 roku i nazvanij na chest jogo sestri Yevdokiyi Odnak todi ce misto ne gralo vazhlivoyi roli znachennya mala lishe misceva fortecya Dazimon bilsh vazhlivim bulo misto Komani Pontijski sho roztashovane poruch 1021 roku otrimav Tokat vid vizantijskogo imperatora yak feodalnogo volodinnya 1045 roku zavdyaki dinasticheskomu shlyubu Tokat perejshov vid Arcrunidiv do Bagratidiv Z 1071 po 1175 rik cimi miscyami upravlyali turkmeni Danishmendidi Z 1396 turkmenskij emirat Tokat stav chastinoyu Osmanskoyi imperiyi U XIX stolitti Tokat buv odnim z najbilshih tureckih mist v Aziyi Cherez zrostannya susidnogo mista Sivas Tokat postupovo zanepav 1912 roku u misti prozhivalo 61 875 musulman 15 466 virmen i 5757 grekiv U misti roztashovuvani 4 virmenski cerkvi 1 grecka pravoslavna j 1 sinagoga Amerikanski misioneri vidkrili protestantsku shkolu a yezuyiti katolicku Vnaslidok gonin na hristiyanske naselennya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni chastina hristiyanskogo naselennya zaginula a inshi zmusheni buli pereselitisya do inshih krayin Znameniti urodzhenci Ioann Kurkuas bl 900 do 953 derzhavnij ta vijskovij diyach Vizantijskoyi imperiyi 1837 1900 osmanskij general proslavivsya pid chas oboroni Plevni 1859 1927 greckij hudozhnik odin z osnovnih predstavnikiv tak zvanoyi Myunhenskoyi shkoli greckoyi zhivopisu Ugur Boral 1982 futbolist Posilannyahttp www tokat bel tr Oficijnij sajt mista Administrativnij podil mulu Tokat Rajoni miskogo tipu Tokat Merkez Rajoni silskogo tipu