Геноцид ассирійців арам ܩ ܛ ܠ ܥ ܡ ܐ ܡ ܫ ܝ ܚ ܝ ܐ тур Süryani Katliamı сирійська різанина планомірне масове знищення ассир

Геноцид ассирійців (арам. ܩ ܛ ܠ ܥ ܡ ܐ ܡ ܫ ܝ ܚ ܝ ܐ‎, тур. Süryani Katliamı — «сирійська різанина») — планомірне масове знищення ассирійців владою Османської імперії під час Першої світової війни.

Геноцид ассирійців

Країна	Османська імперія
Дата й час	1915
Геноцид ассирійців у Вікісховищі

Єреван. Меморіал присвячений геноциду ассирійців

Історія

У період Першої світової війни почалося планомірне знищення ассирійців. Спочатку було піддано масовому арешту та знищено чоловіче населення, здатне чинити опір, у тому числі покликані в османську армію ассирійці. За цим послідували арешти політичної та культурної еліти ассирійців.

Після цього почалася депортація до пустелі Месопотамії жінок, старих та дітей, які по дорозі піддавалися насильству та винищенню.

Одного разу мусульмани зібрали всіх дітей з шести до п'ятнадцяти років та привезли в штаб поліції, після чого їх змусили піднятися до вершини гори, відомої як Раш-ель Хаджар на якій їх, одного за іншим, перерізаючи горло, кидали у прірву

Внаслідок голоду, виснаження, хвороб та постійних нападів курдських банд лише деяким з депортованих вдавалося досягти місць призначення, де їх чекала смерть від голоду та хвороб.

Османська влада заявляла, що причиною насильницького виселення була зрадницька поведінка ассирійців, що допомагали російській армії.

Репресіям також піддавалися піддані сусідній Персії: впродовж війни османські війська та знищили при цьому більше 100 000 християн — ассирійців та вірмен, що населяли західний берег озера Урмія.

Різними джерелами кількість загиблих оцінюється в 500 000–750 000 осіб.

Визнання країнами

Країна	Дата визнання геноцидом
Швеція	11 березня 2010
Вірменія	24 березня 2015
Нідерланди	10 квітня 2015
Австрія	22 квітня 2015
Німеччина	2 червня 2016

Пам'ять

17 грудня 2009 в Австралії встановлено пам'ятник ассирійцям — жертвам геноциду, вчиненого урядом Османської імперії.

Меморіали в пам'ять про жертви геноциду ассирійців встановлені також в Єревані (Вірменія), Києві (Україна) та Парижі (Франція).

Див. також

Пізні османські геноциди
Геноцид вірмен
Геноцид понтійських греків
Ассирійці
Релігія в Туреччині
. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
Ninos Donabed «Assyrians of Eastern Massachusetts» Издатель Arcadia Publishing, 2006 p127 , 9780738544809 стр 9]
; Miriam Kochan, David Littman (2002). . Fairleigh Dickinson University Press. с. 148—149. ISBN . OCLC 47054791. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
Joseph Naayem, "Shall This Nation Die?" New York, N.Y.p143
Російський історичний журнал «Родина» 2006 р.-№ 8 к.і.н В.Ерліхман, «Нескорені»

Геноцид обох народів йшов за одним сценарієм. Спочатку роззброювали та вбивали мобілізованих до армії чоловіків. Потім грабували селища та виганяли звідти жінок, дітей та старих, намагаючись при цьому перебити максимальне їх число. Залишилися засилали в безводні пустелі, де вони вмирали від голоду та хвороб.
The Armenian Genocide: Wartime Radicalization Or Premeditated Continuum — Page 272 edited by Richard Hovannisian
. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2 липня 2014.
. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
. Assyrian International News Agency. 10 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 1 березня 2017.
. Assyrian International News Agency. 22 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 1 березня 2017.
. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 1 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
German Parliament Recognizes Armenian Genocide, Angering Turkey. The New York Times. 2 червня 2016. оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 2 липня 2014.

Посилання

(рос.) Акт геноциду ассирійців [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Genocide.ru.