Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Турецька ліра (тур. Türk Lirası; код: TRY, символ: ₺) — офіційна валюта Туреччини, перебуває в обігу також на території частково визнаної Турецької Республіки Північного Кіпру. Введена в обіг 1 січня 2005 в ході деномінації за якою мільйон старих лір обмінювалися на одну нову. Одна ліра поділяється на 100 курушів (тур. kuruş). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 5, 10, 25, 50 курушів і 1 ліра та банкноти в 5, 10, 20, 50, 100 і 200 лір. Емісійний центр — Центральний банк Туреччини.
| Турецька ліра тур. Türk Lirası | |
|---|---|
 Банкнота 200 лір | |
 Монета 1 ліра | |
| Держава(и) |  Туреччина Північний Кіпр (визнана тільки Туреччиною) |
| Банкноти | 5, 10, 20, 50, 100, 200 лір |
| Монети | 1, 5, 10, 25 і 50 курушів, 1 ліра |
| Символ |  |
| Літерний код | TRY |
| Цифровий код | 949 |
| Центральний банк | Центральний банк Турецької Республіки |
| Вебсайт | tcmb.gov.tr |
| Валютні курси | |
| 1 EUR = | 35,03 TRY (7 червня 2024) |
| 1 USD = | 32,14 TRY (7 червня 2024) |
| 1 UAH = | 0,8029 TRY (7 червня 2024) |
| Інфляція | 79,6% (липень 2022) |
 Турецька ліра у Вікісховищі | |
За даними Банку міжнародних розрахунків, турецька ліра входить до топ-20 (найпоширеніших за обсягами торгівлі валют) у світі.
Історія
До ліри, обіговою монетою в Османській імперії був акче, що пізніше був замінений піастрою. Спершу це була велика срібна монета, що поступово перетворилась на дрібну срібну монету, вартістю в 1/100 золотої ліри.
Імперський Османський Банк вперше випустив паперові піастри, номіналом від 5 до 5000. Паперові гроші було деноміновано в лірах в середині 1870-х.
Друга світова війна призвела до відмови Туреччини від золотого стандарту, одна золота ліра була прирівняна до 9 паперових лір на початку 1920-х.
Турецька Республіка замінила старі османські паперові ліри середнього розміру срібними монетами. Також були випущені нові банкноти номіналом 1, 5, 10, 50, 100, 500 та 1000 лір. На кожній було розміщено портрет Мустафи Кемаля Ататюрка.
Через гіперінфляцію в Туреччині що тривала з 1970-х до 1990-х, турецька ліра була серйозно девальвована: від 9 лір за долар США у кінці 1960-х до 1,65 мільйона за долар США у 2001:
- 1933: $1 = 2 турецькі ліри.
- 1966: $1 = 9 турецьких лір.
- 1980: $1 = 90 турецьких лір.
- 1988: $1 = 1,300 турецьких лір.
- 1995: $1 = 45,000 турецьких лір.
- 2001: $1 = 1,650,000 турецьких лір.
Стара ліра (до 2005)
До 2005 турецькою валютою була Türk Lirası (TL, ISO 4217: TRL). Ліра складалась із піастр, котрі, в свою чергу, складались із 40 пар.
Через надмірну інфляцію Великі національні збори Туреччини прийняли закон в кінці грудня 2004, що дозволив ввести нову ліру, котра би замінила мільйон старих.
Нова турецька ліра (2005—2008)
У перехідний період з 1 січня 2005 по 31 грудня 2008 валютою Туреччини офіційно була «нова ліра». Монети були введені в обіг у 2005 році у номіналах 1, 5, 10, 25 та 50 нових курушів та 1 нова ліра. Монета у 1 новий куруш була виконана з латуні, монети номіналами 5, 10 та 25 нових курушів — з мідно-нікелевого сплаву, 50 нових курушів і 1 нова ліра були біметалевими. На всіх монетах зображені різні портрети Мустафи Кемаля Ататюрка. Старі ліри залишалися в обігу до кінця 2005 року.
Турецька ліра (з 2009)
З 1 січня 2009 року валюта Туреччини знову стала називатися «турецькою лірою». В обіг вийшли монети з номіналами, вираженими у «турецьких лірах» (попередня серія мала номінали у «нових турецьких лірах»): 1, 5, 10, 25, 50 курушів та 1 ліра.
Монети
| Монети Туреччини з 2009 року | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Технічні характеристики | Опис | Дата | ||||||||
| Аверс | Реверс | Діаметр | Товщина | Маса | Склад | Гурт | Аверс | Реверс | Виготовлена | В обігу з | ||
 |  | 1 куруш | 16,5 мм | 1,35 мм | 2,2 г | 70 % міді 30 % цинку | Гладкий | Номінал, візерунок, рік | «TÜRKİYE CUMHURİYETİ», Мустафа Кемаль Ататюрк | 2008 | 1 січня 2009 | |
 |  | 5 курушів | 17,5 мм | 1,65 мм | 2,9 г | 65 % міді 18 % нікелю 17 % цинку | Гладкий | Номінал, візерунок, рік | «TÜRKİYE CUMHURİYETİ», Мустафа Кемаль Ататюрк | 2008 | 1 січня 2009 | |
 |  | 10 курушів | 18,5 мм | 1,65 мм | 3,15 г | 65 % міді 18 % нікелю 17 % цинку | Гладкий | Номінал, візерунок, рік | «TÜRKİYE CUMHURİYETİ», Мустафа Кемаль Ататюрк | 2008 | 1 січня 2009 | |
 |  | 25 курушів | 20,5 мм | 1,65 мм | 4 г | 65 % міді 18 % нікелю 17 % цинку | Ребристий | Номінал, візерунок, рік | «TÜRKİYE CUMHURİYETİ», Мустафа Кемаль Ататюрк | 2008 | 1 січня 2009 | |
 |  | 50 курушів | 23,85 мм | 1,9 мм | 6,8 г | Зовнішнє кільце: 65 % міді 18 % нікелю 17 % цинку Внутрішня частина: 79 % міді 4 % нікелю 17 % цинку | Ребристий | Номінал, Стамбул, підвісний міст, рік | «TÜRKİYE CUMHURİYETİ», Мустафа Кемаль Ататюрк | 2008 | 1 січня 2009 | |
 |  | 1 ліра | 26,15 мм | 1,9 мм | 8,2 г | Зовнішнє кільце: 79 % міді 4 % нікелю 17 % цинку Внутрішня частина: 65 % міді 18 % нікелю 17 % цинку | Літери «T.C.» і тюльпан | Номінал, візерунок, рік | «TÜRKİYE CUMHURİYETİ», Мустафа Кемаль Ататюрк | 2008 | 1 січня 2009 | |
| These images are to scale at 2.5 pixels per millimetre, a Wikipedia standard for world coins. For table standards, see the . | ||||||||||||
Банкноти
| Банкноти зразка 2009 року (серія Е9) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розмір мм | Колір | Що зображено | |||
| аверс | реверс | на аверсі | на реверсі | ||||
 |  | 5 лір | 64×130 | коричневий | Портрет Ататюрка | Портрет професора , фрагмент Сонячної системи, структура атома і фрагмент ланцюжка Z-ДНК | |
 |  | 10 лір | 64×136 | червоний | Портрет професора Джахіта Арфа, математичні формули (теорема Хассе-Арфа) | ||
 |  | 20 лір | 68×142 | зелений | Портрет , будинок Університету Газі, акведук, геометричні фігури: куб, куля, циліндр | ||
 |  | 50 лір | 68×148 | помаранчевий | Портрет письменниці Фатми Алій Топуз, стопка паперів, чорнильниця з пером, книги | ||
 |  | 100 лір | 72×154 | синій | Портрет музиканта [tr], сидяча фігура Румі, музичні інструменти, нотні знаки | ||
 |  | 200 лір | 72×160 | ліловий | Портрет поета Юнуса Емре, мавзолей Юнуса, летючі голуби, троянди | ||
| Джерело: TCMB — | |||||||
Валютний курс
Центральний банк Туреччини використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу. Після деномінації у 2005 турецька ліра стала мати більш стабільний обмінний курс у порівнянні з попередніми десятиліттями гіперінфляції. Однак вона продовжує мати порівняно «м'який» курс відносно головних валют світу. Так з 2005 по 2015 рік вона ослабла відносно долара США на 116 % (з 1,34 до 2,91 лір за долар) та євро на 73 % (з 1,83 до 3,17 лір за євро). У 2016 це падіння пришвидшилося через політичну нестабільність в країні після спроби державного перевороту. Станом на 1 січня 2018 року, курс був 3,79 лір за долар та 4,54 за євро. Відносно української гривні курс в цей день становив 7,43 гривні за 1 ліру.
У 2017—2018 роках, девальвація турецької ліри ще більше пришвидшилась через побоювання обмеження президентом Ердоганом незалежності центрального банку та напруження геополітичної ситуації навколо Туреччини. 10 серпня 2018 року, турецька ліра за один день девальвувала на 20 % відносно долара США — до 6,79 лір за 1 долар. Це відбулося на тлі загострення відносин між Туреччиною та США. До кінця року, внаслідок деескалації конфлікту, ліра повернула більшу частину серпневого обвалу. Станом на 1 січня 2019, існував курс в 5,29 лір за долар, 6,05 за євро та 5,21 гривні за 1 ліру.
Протягом 2020—2021 років, турецька ліра продовжувала різко падати, причиною чого економісти називали безросудну економічну політику президента Ердогана. Реджеп Таїп Ердоган продовжував чинити тиск на центральний банк країни щоб той розвернувся до агресивного циклу пом'якшення грошово-кредитної політики, який, за його словами, спрямований на збільшення експорту, інвестицій і робочих місць - навіть незважаючи на те, що інфляція злетіла майже до 20%, а знецінення валюти прискорюється, що сильно позначається на доходах громадян. Протягом кількох тижнів грудня 2021, ліра знецінилася до рекордного мінімуму у 18,4 лір за 1 долар. 21 грудня 2021 року, на фоні того, як Ердоган озвучив план гарантій депозитів у місцевій валюті від ринкових коливань, ліра відіграла втрати повернувшись до рівня 12 лір за долар.
В липні 2022 року споживча інфляція в Туреччині прискорилась до 79,6% у річному вимірі — до максимуму з вересня 1998 року. Турецька ліра на початку серпня торгувалася на рівні 17,95 лір за долар.
Станом на 7 червня 2024, курс (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 32,14 лір за долар, 35,03 за євро та 1,246 гривні за ліру.
| Поточний обмінний курс TRY | |
|---|---|
| На Minfin.com.ua(укр.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
| На XE.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
| На fxtop.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
Примітки
- Інфляція у Туреччині оновила максимум 1998 року: ціни зросли на 80% за рік epravda.com.ua, 3 серпня 2022
- Triennial Central Bank Survey Foreign exchange turnover in April 2016 www.bis.org
- Графік валютного курсу турецької ліри відносно долара США в 2005—2015 рр. fxtop.com
- Графік валютного курсу турецької ліри відносно євро в 2005—2015 рр. fxtop.com
- Турецька ліра впала до історичного мінімуму через санкції США проти соратників Ердогана eurointegration.com.ua, 2 серпня 2018
- Turkish lira plunges 20 % versus dollar after Trump authorizes doubling metals tariffs on Turkey CNBC, 10.08.2018
- Ердоган: Туреччина не програє економічну війну korrespondent.net, 10.08.2018
- Ліра обвалилася після обіцянки Ердогана виграти "економічну війну за незалежність" rbc.ua, 23 листопада 2021
- Турецька ліра зростає після рекордного обвалу: що стало причиною rbc.ua, 21 грудня 2021
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Турецька ліра |
- Центральний банк Туреччини (тур.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lira znachennya Turecka lira tur Turk Lirasi kod TRY simvol oficijna valyuta Turechchini perebuvaye v obigu takozh na teritoriyi chastkovo viznanoyi Tureckoyi Respubliki Pivnichnogo Kipru Vvedena v obig 1 sichnya 2005 v hodi denominaciyi za yakoyu miljon starih lir obminyuvalisya na odnu novu Odna lira podilyayetsya na 100 kurushiv tur kurus Sogodni v obigu perebuvayut moneti nominalom 1 5 10 25 50 kurushiv i 1 lira ta banknoti v 5 10 20 50 100 i 200 lir Emisijnij centr Centralnij bank Turechchini Turecka lira tur Turk LirasiBanknota 200 lirMoneta 1 liraDerzhava i Turechchina Pivnichnij Kipr viznana tilki Turechchinoyu Banknoti 5 10 20 50 100 200 lirMoneti 1 5 10 25 i 50 kurushiv 1 liraSimvolLiternij kod TRYCifrovij kod 949Centralnij bank Centralnij bank Tureckoyi RespublikiVebsajt tcmb gov trValyutni kursi1 EUR 35 03 TRY 7 chervnya 2024 1 USD 32 14 TRY 7 chervnya 2024 1 UAH 0 8029 TRY 7 chervnya 2024 Inflyaciya 79 6 lipen 2022 Turecka lira u Vikishovishi Za danimi Banku mizhnarodnih rozrahunkiv turecka lira vhodit do top 20 najposhirenishih za obsyagami torgivli valyut u sviti IstoriyaDo liri obigovoyu monetoyu v Osmanskij imperiyi buv akche sho piznishe buv zaminenij piastroyu Spershu ce bula velika sribna moneta sho postupovo peretvorilas na dribnu sribnu monetu vartistyu v 1 100 zolotoyi liri Imperskij Osmanskij Bank vpershe vipustiv paperovi piastri nominalom vid 5 do 5000 Paperovi groshi bulo denominovano v lirah v seredini 1870 h Druga svitova vijna prizvela do vidmovi Turechchini vid zolotogo standartu odna zolota lira bula pririvnyana do 9 paperovih lir na pochatku 1920 h Turecka Respublika zaminila stari osmanski paperovi liri serednogo rozmiru sribnimi monetami Takozh buli vipusheni novi banknoti nominalom 1 5 10 50 100 500 ta 1000 lir Na kozhnij bulo rozmisheno portret Mustafi Kemalya Atatyurka Cherez giperinflyaciyu v Turechchini sho trivala z 1970 h do 1990 h turecka lira bula serjozno devalvovana vid 9 lir za dolar SShA u kinci 1960 h do 1 65 miljona za dolar SShA u 2001 1933 1 2 turecki liri 1966 1 9 tureckih lir 1980 1 90 tureckih lir 1988 1 1 300 tureckih lir 1995 1 45 000 tureckih lir 2001 1 1 650 000 tureckih lir Stara lira do 2005 Do 2005 tureckoyu valyutoyu bula Turk Lirasi TL ISO 4217 TRL Lira skladalas iz piastr kotri v svoyu chergu skladalis iz 40 par Cherez nadmirnu inflyaciyu Veliki nacionalni zbori Turechchini prijnyali zakon v kinci grudnya 2004 sho dozvoliv vvesti novu liru kotra bi zaminila miljon starih Kurs obminu na 1 sichnya 2005 USD 1 00 TRL 1 325 700 00 TRY 1 3257 EUR 1 00 TRL 1 798 179 00 TRY 1 79818Nova turecka lira 2005 2008 U perehidnij period z 1 sichnya 2005 po 31 grudnya 2008 valyutoyu Turechchini oficijno bula nova lira Moneti buli vvedeni v obig u 2005 roci u nominalah 1 5 10 25 ta 50 novih kurushiv ta 1 nova lira Moneta u 1 novij kurush bula vikonana z latuni moneti nominalami 5 10 ta 25 novih kurushiv z midno nikelevogo splavu 50 novih kurushiv i 1 nova lira buli bimetalevimi Na vsih monetah zobrazheni rizni portreti Mustafi Kemalya Atatyurka Stari liri zalishalisya v obigu do kincya 2005 roku Moneti novoyi liri 2005 2008 Turecka lira z 2009 Z 1 sichnya 2009 roku valyuta Turechchini znovu stala nazivatisya tureckoyu liroyu V obig vijshli moneti z nominalami virazhenimi u tureckih lirah poperednya seriya mala nominali u novih tureckih lirah 1 5 10 25 50 kurushiv ta 1 lira MonetiMoneti Turechchini z 2009 rokuZobrazhennya Nominal Tehnichni harakteristiki Opis DataAvers Revers Diametr Tovshina Masa Sklad Gurt Avers Revers Vigotovlena V obigu z1 kurush 16 5 mm 1 35 mm 2 2 g 70 midi 30 cinku Gladkij Nominal vizerunok rik TURKIYE CUMHURIYETI Mustafa Kemal Atatyurk 2008 1 sichnya 20095 kurushiv 17 5 mm 1 65 mm 2 9 g 65 midi 18 nikelyu 17 cinku Gladkij Nominal vizerunok rik TURKIYE CUMHURIYETI Mustafa Kemal Atatyurk 2008 1 sichnya 200910 kurushiv 18 5 mm 1 65 mm 3 15 g 65 midi 18 nikelyu 17 cinku Gladkij Nominal vizerunok rik TURKIYE CUMHURIYETI Mustafa Kemal Atatyurk 2008 1 sichnya 200925 kurushiv 20 5 mm 1 65 mm 4 g 65 midi 18 nikelyu 17 cinku Rebristij Nominal vizerunok rik TURKIYE CUMHURIYETI Mustafa Kemal Atatyurk 2008 1 sichnya 200950 kurushiv 23 85 mm 1 9 mm 6 8 g Zovnishnye kilce 65 midi 18 nikelyu 17 cinku Vnutrishnya chastina 79 midi 4 nikelyu 17 cinku Rebristij Nominal Stambul pidvisnij mist rik TURKIYE CUMHURIYETI Mustafa Kemal Atatyurk 2008 1 sichnya 20091 lira 26 15 mm 1 9 mm 8 2 g Zovnishnye kilce 79 midi 4 nikelyu 17 cinku Vnutrishnya chastina 65 midi 18 nikelyu 17 cinku Literi T C i tyulpan Nominal vizerunok rik TURKIYE CUMHURIYETI Mustafa Kemal Atatyurk 2008 1 sichnya 2009These images are to scale at 2 5 pixels per millimetre a Wikipedia standard for world coins For table standards see the BanknotiDokladnishe Banknoti tureckoyi liri Banknoti zrazka 2009 roku seriya E9 Zobrazhennya Nominal Rozmir mm Kolir Sho zobrazhenoavers revers na aversi na reversi5 lir 64 130 korichnevij Portret Atatyurka Portret profesora fragment Sonyachnoyi sistemi struktura atoma i fragment lancyuzhka Z DNK10 lir 64 136 chervonij Portret profesora Dzhahita Arfa matematichni formuli teorema Hasse Arfa 20 lir 68 142 zelenij Portret budinok Universitetu Gazi akveduk geometrichni figuri kub kulya cilindr50 lir 68 148 pomaranchevij Portret pismennici Fatmi Alij Topuz stopka paperiv chornilnicya z perom knigi100 lir 72 154 sinij Portret muzikanta tr sidyacha figura Rumi muzichni instrumenti notni znaki200 lir 72 160 lilovij Portret poeta Yunusa Emre mavzolej Yunusa letyuchi golubi troyandiDzherelo TCMB Valyutnij kursCentralnij bank Turechchini vikoristovuye plavayuchij rinkovij rezhim valyutnogo kursu Pislya denominaciyi u 2005 turecka lira stala mati bilsh stabilnij obminnij kurs u porivnyanni z poperednimi desyatilittyami giperinflyaciyi Odnak vona prodovzhuye mati porivnyano m yakij kurs vidnosno golovnih valyut svitu Tak z 2005 po 2015 rik vona oslabla vidnosno dolara SShA na 116 z 1 34 do 2 91 lir za dolar ta yevro na 73 z 1 83 do 3 17 lir za yevro U 2016 ce padinnya prishvidshilosya cherez politichnu nestabilnist v krayini pislya sprobi derzhavnogo perevorotu Stanom na 1 sichnya 2018 roku kurs buv 3 79 lir za dolar ta 4 54 za yevro Vidnosno ukrayinskoyi grivni kurs v cej den stanoviv 7 43 grivni za 1 liru U 2017 2018 rokah devalvaciya tureckoyi liri she bilshe prishvidshilas cherez poboyuvannya obmezhennya prezidentom Erdoganom nezalezhnosti centralnogo banku ta napruzhennya geopolitichnoyi situaciyi navkolo Turechchini 10 serpnya 2018 roku turecka lira za odin den devalvuvala na 20 vidnosno dolara SShA do 6 79 lir za 1 dolar Ce vidbulosya na tli zagostrennya vidnosin mizh Turechchinoyu ta SShA Do kincya roku vnaslidok deeskalaciyi konfliktu lira povernula bilshu chastinu serpnevogo obvalu Stanom na 1 sichnya 2019 isnuvav kurs v 5 29 lir za dolar 6 05 za yevro ta 5 21 grivni za 1 liru Protyagom 2020 2021 rokiv turecka lira prodovzhuvala rizko padati prichinoyu chogo ekonomisti nazivali bezrosudnu ekonomichnu politiku prezidenta Erdogana Redzhep Tayip Erdogan prodovzhuvav chiniti tisk na centralnij bank krayini shob toj rozvernuvsya do agresivnogo ciklu pom yakshennya groshovo kreditnoyi politiki yakij za jogo slovami spryamovanij na zbilshennya eksportu investicij i robochih misc navit nezvazhayuchi na te sho inflyaciya zletila majzhe do 20 a znecinennya valyuti priskoryuyetsya sho silno poznachayetsya na dohodah gromadyan Protyagom kilkoh tizhniv grudnya 2021 lira znecinilasya do rekordnogo minimumu u 18 4 lir za 1 dolar 21 grudnya 2021 roku na foni togo yak Erdogan ozvuchiv plan garantij depozitiv u miscevij valyuti vid rinkovih kolivan lira vidigrala vtrati povernuvshis do rivnya 12 lir za dolar V lipni 2022 roku spozhivcha inflyaciya v Turechchini priskorilas do 79 6 u richnomu vimiri do maksimumu z veresnya 1998 roku Turecka lira na pochatku serpnya torguvalasya na rivni 17 95 lir za dolar Stanom na 7 chervnya 2024 kurs za danimi MVF YeCB ta NBU stanovit 32 14 lir za dolar 35 03 za yevro ta 1 246 grivni za liru Grafik valyutnogo kursu vidnosno yevro z 1999 roku Potochnij obminnij kurs TRYNa Minfin com ua ukr AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAHNa XE com angl AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAHNa fxtop com angl AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAHPrimitkiInflyaciya u Turechchini onovila maksimum 1998 roku cini zrosli na 80 za rik epravda com ua 3 serpnya 2022 Triennial Central Bank Survey Foreign exchange turnover in April 2016 www bis org Grafik valyutnogo kursu tureckoyi liri vidnosno dolara SShA v 2005 2015 rr fxtop com Grafik valyutnogo kursu tureckoyi liri vidnosno yevro v 2005 2015 rr fxtop com Turecka lira vpala do istorichnogo minimumu cherez sankciyi SShA proti soratnikiv Erdogana eurointegration com ua 2 serpnya 2018 Turkish lira plunges 20 versus dollar after Trump authorizes doubling metals tariffs on Turkey CNBC 10 08 2018 Erdogan Turechchina ne prograye ekonomichnu vijnu korrespondent net 10 08 2018 Lira obvalilasya pislya obicyanki Erdogana vigrati ekonomichnu vijnu za nezalezhnist rbc ua 23 listopada 2021 Turecka lira zrostaye pislya rekordnogo obvalu sho stalo prichinoyu rbc ua 21 grudnya 2021PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turecka liraPortal Turechchina Portal Ekonomika Centralnij bank Turechchini tur angl