Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рі́гас, також Рігас Фере́ос (грец. Ρήγας Φεραίος, Констандінос Рігас, Рігас Велестінлі́с (грец. Ρήγας Βελεστινλη̃ς); близько 1757, , ном Магнісія,— 24 червня 1798, Белград) — діяч грецького національно-визвольного руху, поет.
| Рігас Фереос | |
|---|---|
| грец. Ρήγας Βελεστινλής | |
 | |
| Ім'я при народженні | грец. Ρήγας |
| Народився | 1757[2][3][…] d |
| Помер | 24 червня 1798[1] Белград, Османська імперія[2] ·повішення |
| Країна | Османська імперія |
| Місце проживання | d d d Константинополь Бухарест Відень |
| Діяльність | дипломат, журналіст, філософ, перекладач, поет, письменник, політик |
| Знання мов | новогрецька, французька і грецька[4] |
| Напрямок | Новогрецьке Просвітництво |
| Magnum opus | d |
| Автограф |  |
| |
Історична постать, дуже шанована в Греції і не менш загадкова: окремі періоди його життя відомі лише з легендарних переказів, і навіть щодо його власного імені в дослідників упевненості немає.
Початковий етап біографії
Народився в заможній сім'ї в місті Велестінон (Фессалія), де колись було розташоване давньогрецьке місце Фери (саме тому послідовники Рігаса, які були прихильниками античної традиції, і назвали його Фереосом, тобто Ферейським). Закінчив училище у Фессалії. Близько 1774 року опинився в Стамбулі. Згідно з переказом, сталося це так. Рігас нібито вбив якогось османа, що знущався з нього, і тому змушений був утекти до загону клефтів. Останні й переправили юнака до столиці Османської імперії, де він знайшов службу секретаря в Александра Іпсиланті. Разом з майбутнім проводирем «Філікі Етерія» він приїхав до Бухаресту (це відбулося приблизно 1782 року).
Тут, у Валахії, він був секретарем та повірником тамтешніх . Займався літературною та перекладацькою діяльністю і через це ввійшов до гуртка фінансового діяча і одночасно палкого пропагандиста народної мови (див. Дімотікі) фанаріота , борця за формування грецької національної свідомості. Хоча цей гурток зовсім не був дієво революційним, але достатньо вільнодумним, і там Рігас мав змогу ознайомитися з творчістю французьких просвітителів: Вольтера, Руссо, Дідро, Монтеск'є (згодом йому виявилися близькими й ідеї Великої французької революції).
Літературна діяльність
1790 року Рігас приїхав до Відня, де того ж року почала виходити грецькою мовою газета «Ефімеріс». Рігас вважав, що для підготовки майбутнього визвольного руху треба розпочати з поміркованої просвітницької діяльності. Так і з'явилася його перша відома публікація — «Школа чутливих коханців» (1790). Дослідженнями грецьких істориків літератури встановлено, що це був не оригінальний твір, а своєрідна переробка шести оповідань французького письменника . Рігаса в цих оповіданнях приваблювали не так «амури», як ствердження волі особистості, права на власний розсуд влаштовувати свою долю, розпоряджатися нею. Перекладач-переробник Ретіфа доповнив сюжети оповідань новими епізодами, а також вставив до тексту кілька сентиментальних віршів, бо, мовляв, це більш відповідає грецькому духові. Ця книга Рігаса мала такий успіх, що їй наслідували (анонімна збірка «Завершення кохання», Відень, 1792; містила три оповідання).
Якщо «Школа…» пропагувала вільність почуттів та ідею природної рівності людей, то наступна публікація Рігаса — свободу мислення. Мотто до неї так і стверджувало: «Правильно мислить той, хто мислить вільно». А називалася ця друга книжка «Антологія природничих наук». Вона дійсно містила початкові відомості з природознавства, хоча на загал її зміст не обмежувався тим, що декларувалося в назві: текст був спрямований на «нищення забобонів» і в явному та неявному вигляді відтворював ідеї Руссо та .
У середовищі грецької діаспори Відня Рігас знайшов однодумців, і подальші його видавничі проекти іноді реалізувалися в співавторстві. Так, йому належать дві (з трьох) частини в книзі «Моральний триніжок». Одна з них називалася «Олімпія» і була перекладом п'єси Метастазіо; вона нагадувала грекам про Олімпійські ігри античності й мала на меті пробудження національної гордості. Друга («Альпійська пастушка», віршований переклад повісті Мармонтеля) була витримана в дусі «Школи чутливих коханців». Також вважається, что Рігасу належить переклад двох п'єс Мольєра.
Підготовка до повстання. Арешт і страта
У серпні 1796 року Рігас переїжджає до Відня остаточно і починає безпосередню підготовку до антиосманського повстання. Відповідно до цього змінюється й характер його літературної та перекладацької творчості. Саме заради майбутнього повстання він протягом 1791—1796 років займався вивченням географії Греції. Тепер він бере участь у перекладі з французької книги Бартелемі «Новий Анахарсіс» і долучає до її видання мапу Греції на дванадцяти аркушах, включаючи план Стамбула та розташування османських військових об'єктів. Книга вийшла у Відні 1797 року; Рігасу належить переклад тієї частини, яка стосується Фессалії (глави 35–39).
Того ж таки 1797 року, у листопаді, підпільно друкується головний твір Рігаса — «Революційний маніфест, або Новий політичний устрій для народів Румелії, Малої Азії, островів Середземного моря, Валахії та Молдови». Епіграфом до цієї брошури слугувало гасло Французької революції «Свобода! Рівність! Братерство!», а складалася вона з чотирьох частин: «Відозва», «Права людини», «Конституція» та «Вояцька пісня». Основні положення політичної доктрини Рігаса були пов'язані з якобінськими ідеями. Він обстоював ідею рівноправності християн із мусульманами та братерства усіх поневолених османською владою народів. Виходячи з цього, він висував програму спільної боротьби, наголошуючи в першу чергу на розв'язанні соціальних, а не національних проблем і звертаючись до османського народу з таким самим братерським почуттям, як і до грецького та інших. Але у своєму плану майбутнього політичного устрою колишньої Османської імперії він фактичну перевагу віддавав унітарній моделі, а не федеративній. Для цієї планованої держави він запропонував назву «Грецька республіка»; її територією мали бути Балканський півострів та Мала Азія.
Невід'ємною частиною Рігасового маніфесту був «Вояцький гімн», який дуже швидко розповсюдився по всіх Балканах і в подальшій історії Греції звучав у кожному випадку соціальної активності аж до новітніх часів. Поезія була для Рігаса не естетично самодостатньою діяльністю, а лише засобом, зброєю у визвольній боротьбі. Певна річ, що користувався він народною мовою, а не штучною архаїзованою, і таким чином як поет може вважатися попередником прихильників дімотікі (іноді його зараховують навіть до попередників Іонічної школи). Рігасу належить також «Патріотичний гімн», який так само користувався значною популярністю.
У ці останні два роки перебування у Відні Рігас заснував таємне товариство «Етерія» (цю назву потім перейняв гурток Александра Іпсиланті — див. Філікі етерія). У нього відразу з'явилися численні прихильники в грецькій діаспорі різних країн і в самій Греції. Наприкінці 1797 року Рігас разом із кількома однодумцями вирушив з Відня до Греції. Але в Трієсті їх усіх заарештувала австрійська поліція і після п'яти місяців ув'язнення видала османській владі. Рігаса задушили в Белградській фортеці; за легендою, останніми словами революціонера були «Я посіяв свободу, хай інші прийдуть і пожнуть!»
Впливи і посмертна слава
Рігаса було відлучено від православної церкви. 1798 року Константинопольський патріархат поширив «Батьківське вмовляння», де декларувалося, що просвіта та заклики до національного звільнення йдуть проти Божої волі. Тоді ж опублікував своє «Братерське вмовляння», присвячене пам'яті та захисту ідей Рігаса, впливовий грецький просвітній діяч і філолог Адамантіос Кораїс. Того ж року на Керкірі було надруковано гімни Рігаса.
Рігас став героєм народних пісень і літературних творів. Він був символом боротьби за свободу для Байрона, Пушкіна та інших філеллінів. У Греції поширювався лубковий малюнок, на якому було зображено Рігаса, що співає свої гімни у колі співвітчизників.
Діячі «Філікі етерія» підхопили ідеї Рігаса, вважали себе продовжувачами його справи. Пісні Рігаса слугували повстанцям за бойові марші. Пізніше вони знов лунали під час повстань, антифашистської боротьби, громадянської війни 1946—1949 років. Історичну драму «Рігас», написану в двадцяті роки XX століття, було заборонено за надто прозорі натяки на утиски грецької влади. У роки диктатури «чорних полковників» (1967—1974) ім'я Рігаса носила підпільна студентська організація.
Українською мовою фрагмент «Вояцької пісні» переклав («Літературна Україна», 11 червня 1971, № 46, с. 4).
Примітки
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119154269 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- British Museum person-institution thesaurus
- CONOR.Sl
Джерела
(рос.)
- Димитрис Спатис. Греческая новая литература // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 352, 357.
- Костас Кодзьяс. Фереос // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 937.
- Г. Л. Арш. Фереос // Советская историческая энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1974, т. 15, стлб. 57–58.
- Т. Н. Чернышова. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1988, т. 5, с. 348–352.
- С. Б. Ильинская. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1989, т. 6, с. 542.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ri gas takozh Rigas Fere os grec Rhgas Feraios Konstandinos Rigas Rigas Velestinli s grec Rhgas Belestinlh s blizko 1757 nom Magnisiya 24 chervnya 1798 Belgrad diyach greckogo nacionalno vizvolnogo ruhu poet Rigas Fereosgrec Rhgas BelestinlhsIm ya pri narodzhennigrec RhgasNarodivsya1757 2 3 dPomer24 chervnya 1798 1798 06 24 1 Belgrad Osmanska imperiya 2 povishennyaKrayinaOsmanska imperiyaMisce prozhivannyad d d Konstantinopol Buharest VidenDiyalnistdiplomat zhurnalist filosof perekladach poet pismennik politikZnannya movnovogrecka francuzka i grecka 4 NapryamokNovogrecke ProsvitnictvoMagnum opusdAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiPortret Rigasa Fereosa Nacionalnij istorichnij muzej Greciyi Istorichna postat duzhe shanovana v Greciyi i ne mensh zagadkova okremi periodi jogo zhittya vidomi lishe z legendarnih perekaziv i navit shodo jogo vlasnogo imeni v doslidnikiv upevnenosti nemaye Pochatkovij etap biografiyiNarodivsya v zamozhnij sim yi v misti Velestinon Fessaliya de kolis bulo roztashovane davnogrecke misce Feri same tomu poslidovniki Rigasa yaki buli prihilnikami antichnoyi tradiciyi i nazvali jogo Fereosom tobto Ferejskim Zakinchiv uchilishe u Fessaliyi Blizko 1774 roku opinivsya v Stambuli Zgidno z perekazom stalosya ce tak Rigas nibito vbiv yakogos osmana sho znushavsya z nogo i tomu zmushenij buv utekti do zagonu kleftiv Ostanni j perepravili yunaka do stolici Osmanskoyi imperiyi de vin znajshov sluzhbu sekretarya v Aleksandra Ipsilanti Razom z majbutnim provodirem Filiki Eteriya vin priyihav do Buharestu ce vidbulosya priblizno 1782 roku Tut u Valahiyi vin buv sekretarem ta povirnikom tamteshnih Zajmavsya literaturnoyu ta perekladackoyu diyalnistyu i cherez ce vvijshov do gurtka finansovogo diyacha i odnochasno palkogo propagandista narodnoyi movi div Dimotiki fanariota borcya za formuvannya greckoyi nacionalnoyi svidomosti Hocha cej gurtok zovsim ne buv diyevo revolyucijnim ale dostatno vilnodumnim i tam Rigas mav zmogu oznajomitisya z tvorchistyu francuzkih prosvititeliv Voltera Russo Didro Montesk ye zgodom jomu viyavilisya blizkimi j ideyi Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Literaturna diyalnist1790 roku Rigas priyihav do Vidnya de togo zh roku pochala vihoditi greckoyu movoyu gazeta Efimeris Rigas vvazhav sho dlya pidgotovki majbutnogo vizvolnogo ruhu treba rozpochati z pomirkovanoyi prosvitnickoyi diyalnosti Tak i z yavilasya jogo persha vidoma publikaciya Shkola chutlivih kohanciv 1790 Doslidzhennyami greckih istorikiv literaturi vstanovleno sho ce buv ne originalnij tvir a svoyeridna pererobka shesti opovidan francuzkogo pismennika Rigasa v cih opovidannyah privablyuvali ne tak amuri yak stverdzhennya voli osobistosti prava na vlasnij rozsud vlashtovuvati svoyu dolyu rozporyadzhatisya neyu Perekladach pererobnik Retifa dopovniv syuzheti opovidan novimi epizodami a takozh vstaviv do tekstu kilka sentimentalnih virshiv bo movlyav ce bilsh vidpovidaye greckomu duhovi Cya kniga Rigasa mala takij uspih sho yij nasliduvali anonimna zbirka Zavershennya kohannya Viden 1792 mistila tri opovidannya Yaksho Shkola propaguvala vilnist pochuttiv ta ideyu prirodnoyi rivnosti lyudej to nastupna publikaciya Rigasa svobodu mislennya Motto do neyi tak i stverdzhuvalo Pravilno mislit toj hto mislit vilno A nazivalasya cya druga knizhka Antologiya prirodnichih nauk Vona dijsno mistila pochatkovi vidomosti z prirodoznavstva hocha na zagal yiyi zmist ne obmezhuvavsya tim sho deklaruvalosya v nazvi tekst buv spryamovanij na nishennya zaboboniv i v yavnomu ta neyavnomu viglyadi vidtvoryuvav ideyi Russo ta U seredovishi greckoyi diaspori Vidnya Rigas znajshov odnodumciv i podalshi jogo vidavnichi proekti inodi realizuvalisya v spivavtorstvi Tak jomu nalezhat dvi z troh chastini v knizi Moralnij trinizhok Odna z nih nazivalasya Olimpiya i bula perekladom p yesi Metastazio vona nagaduvala grekam pro Olimpijski igri antichnosti j mala na meti probudzhennya nacionalnoyi gordosti Druga Alpijska pastushka virshovanij pereklad povisti Marmontelya bula vitrimana v dusi Shkoli chutlivih kohanciv Takozh vvazhayetsya chto Rigasu nalezhit pereklad dvoh p yes Molyera Pidgotovka do povstannya Aresht i strataU serpni 1796 roku Rigas pereyizhdzhaye do Vidnya ostatochno i pochinaye bezposerednyu pidgotovku do antiosmanskogo povstannya Vidpovidno do cogo zminyuyetsya j harakter jogo literaturnoyi ta perekladackoyi tvorchosti Same zaradi majbutnogo povstannya vin protyagom 1791 1796 rokiv zajmavsya vivchennyam geografiyi Greciyi Teper vin bere uchast u perekladi z francuzkoyi knigi Bartelemi Novij Anaharsis i doluchaye do yiyi vidannya mapu Greciyi na dvanadcyati arkushah vklyuchayuchi plan Stambula ta roztashuvannya osmanskih vijskovih ob yektiv Kniga vijshla u Vidni 1797 roku Rigasu nalezhit pereklad tiyeyi chastini yaka stosuyetsya Fessaliyi glavi 35 39 Togo zh taki 1797 roku u listopadi pidpilno drukuyetsya golovnij tvir Rigasa Revolyucijnij manifest abo Novij politichnij ustrij dlya narodiv Rumeliyi Maloyi Aziyi ostroviv Seredzemnogo morya Valahiyi ta Moldovi Epigrafom do ciyeyi broshuri sluguvalo gaslo Francuzkoyi revolyuciyi Svoboda Rivnist Braterstvo a skladalasya vona z chotiroh chastin Vidozva Prava lyudini Konstituciya ta Voyacka pisnya Osnovni polozhennya politichnoyi doktrini Rigasa buli pov yazani z yakobinskimi ideyami Vin obstoyuvav ideyu rivnopravnosti hristiyan iz musulmanami ta braterstva usih ponevolenih osmanskoyu vladoyu narodiv Vihodyachi z cogo vin visuvav programu spilnoyi borotbi nagoloshuyuchi v pershu chergu na rozv yazanni socialnih a ne nacionalnih problem i zvertayuchis do osmanskogo narodu z takim samim braterskim pochuttyam yak i do greckogo ta inshih Ale u svoyemu planu majbutnogo politichnogo ustroyu kolishnoyi Osmanskoyi imperiyi vin faktichnu perevagu viddavav unitarnij modeli a ne federativnij Dlya ciyeyi planovanoyi derzhavi vin zaproponuvav nazvu Grecka respublika yiyi teritoriyeyu mali buti Balkanskij pivostriv ta Mala Aziya Nevid yemnoyu chastinoyu Rigasovogo manifestu buv Voyackij gimn yakij duzhe shvidko rozpovsyudivsya po vsih Balkanah i v podalshij istoriyi Greciyi zvuchav u kozhnomu vipadku socialnoyi aktivnosti azh do novitnih chasiv Poeziya bula dlya Rigasa ne estetichno samodostatnoyu diyalnistyu a lishe zasobom zbroyeyu u vizvolnij borotbi Pevna rich sho koristuvavsya vin narodnoyu movoyu a ne shtuchnoyu arhayizovanoyu i takim chinom yak poet mozhe vvazhatisya poperednikom prihilnikiv dimotiki inodi jogo zarahovuyut navit do poperednikiv Ionichnoyi shkoli Rigasu nalezhit takozh Patriotichnij gimn yakij tak samo koristuvavsya znachnoyu populyarnistyu U ci ostanni dva roki perebuvannya u Vidni Rigas zasnuvav tayemne tovaristvo Eteriya cyu nazvu potim perejnyav gurtok Aleksandra Ipsilanti div Filiki eteriya U nogo vidrazu z yavilisya chislenni prihilniki v greckij diaspori riznih krayin i v samij Greciyi Naprikinci 1797 roku Rigas razom iz kilkoma odnodumcyami virushiv z Vidnya do Greciyi Ale v Triyesti yih usih zaareshtuvala avstrijska policiya i pislya p yati misyaciv uv yaznennya vidala osmanskij vladi Rigasa zadushili v Belgradskij forteci za legendoyu ostannimi slovami revolyucionera buli Ya posiyav svobodu haj inshi prijdut i pozhnut Vplivi i posmertna slavaRigasa bulo vidlucheno vid pravoslavnoyi cerkvi 1798 roku Konstantinopolskij patriarhat poshiriv Batkivske vmovlyannya de deklaruvalosya sho prosvita ta zakliki do nacionalnogo zvilnennya jdut proti Bozhoyi voli Todi zh opublikuvav svoye Braterske vmovlyannya prisvyachene pam yati ta zahistu idej Rigasa vplivovij greckij prosvitnij diyach i filolog Adamantios Korayis Togo zh roku na Kerkiri bulo nadrukovano gimni Rigasa Rigas stav geroyem narodnih pisen i literaturnih tvoriv Vin buv simvolom borotbi za svobodu dlya Bajrona Pushkina ta inshih filelliniv U Greciyi poshiryuvavsya lubkovij malyunok na yakomu bulo zobrazheno Rigasa sho spivaye svoyi gimni u koli spivvitchiznikiv Diyachi Filiki eteriya pidhopili ideyi Rigasa vvazhali sebe prodovzhuvachami jogo spravi Pisni Rigasa sluguvali povstancyam za bojovi marshi Piznishe voni znov lunali pid chas povstan antifashistskoyi borotbi gromadyanskoyi vijni 1946 1949 rokiv Istorichnu dramu Rigas napisanu v dvadcyati roki XX stolittya bulo zaboroneno za nadto prozori natyaki na utiski greckoyi vladi U roki diktaturi chornih polkovnikiv 1967 1974 im ya Rigasa nosila pidpilna studentska organizaciya Ukrayinskoyu movoyu fragment Voyackoyi pisni pereklav Literaturna Ukrayina 11 chervnya 1971 46 s 4 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119154269 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 British Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 CONOR Sl d Track Q16744133Dzherela ros Dimitris Spatis Grecheskaya novaya literatura Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 t 7 stlb 352 357 Kostas Kodzyas Fereos Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 t 7 stlb 937 G L Arsh Fereos Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 t 15 stlb 57 58 T N Chernyshova Grecheskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1988 t 5 s 348 352 S B Ilinskaya Grecheskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1989 t 6 s 542