Еміліос Ріадіс (грец. Αιμίλιος Ριάδης, справжнє прізвище Ху-Елефтеріадіс; * 13 травня 1890, Фессалоніки,— † 17 липня 1935, там само) грецький композитор, за свою пісенну творчість (створив понад 200 пісень та ще обробив близько 100 грецьких народних мелодій) званий грецьким Шубертом (хоча Флоран Шмітт називав його «грецьким Мусоргським»).
Батька майбутнього композитора звали Еррікос Ху, і був він походженням з Австро-Угорщини (можливо, навіть, з Галичини); саме тому майбутній композитор користувався скороченим прізвищем своєї мами — Елефтеріадіс.
Почав музичне навчання в Фессалоніці в Димітріоса Лаласа (1848–1911; учня самого Вагнера!), а продовжив у Мюнхені (1908–1910; учень та інших) і Парижі (1910–1915; учень Шарпантьє та Равеля, який називав його «мій геніальний учень»). Його композиторській манері властива виразна орієнтальна мелодійна лінія, в якій інтервали подібні до тих, що використовуються в музиці Близького сходу, але гармонізацію зроблено в традиційній французькій манері.
З початком Першої світової війни був інтернований як османський підданий (Османська імперія була в цій війні супротивником Французької республіки), але зміг виїхати до Королівства Греція. 1915 року став професором по класу фортепіано у Фессалонікійської консерваторії. Існують непевні відомості, ніби від 1918 року він був у цій консерваторії віце-директором. Після цього писати став значно менше, але в останні десятиліття робота дослідників над його спадщиною виявила нові рукописи, в яких композитор сміливо використовує ладові та метричні засоби, далекі від традиційних західноєвропейських, відходить від обмежень темперованої системи.
Серед його творів, крім вже згаданих численних пісень,— кілька фортепіанних п’єс на теми трьох грецьких танців, хорові твори, православна літургія, оркестрова сюїта «Біблійні танці», симфонічна поема «Захід сонця в Фессалоніках», струнний квартет, віолончельна соната, фортепіанний квартет, музика до трагедії Евріпіда «Гекуба» (до афінської вистави 1927 року), опери.
Джерела
- M. Honegger. Dictionnaire de la musique. Paris: Bordas, 1970, vol. 2, p. 912.
- Музыкальный энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990, с. 460.
- Baker’s Biographical Dictionary of Musicians / Revised by Nicolas Slonimsky. New York: Schirmer Books, 1984, p. 1889.
- Біографія на musipedia.gr [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (гр.).
- Архів Еміліоса Ріадіса [ 27 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emilios Riadis grec Aimilios Riadhs spravzhnye prizvishe Hu Elefteriadis 13 travnya 1890 Fessaloniki 17 lipnya 1935 tam samo greckij kompozitor za svoyu pisennu tvorchist stvoriv ponad 200 pisen ta she obrobiv blizko 100 greckih narodnih melodij zvanij greckim Shubertom hocha Floran Shmitt nazivav jogo greckim Musorgskim Emilios Riadis Batka majbutnogo kompozitora zvali Errikos Hu i buv vin pohodzhennyam z Avstro Ugorshini mozhlivo navit z Galichini same tomu majbutnij kompozitor koristuvavsya skorochenim prizvishem svoyeyi mami Elefteriadis Pochav muzichne navchannya v Fessalonici v Dimitriosa Lalasa 1848 1911 uchnya samogo Vagnera a prodovzhiv u Myunheni 1908 1910 uchen ta inshih i Parizhi 1910 1915 uchen Sharpantye ta Ravelya yakij nazivav jogo mij genialnij uchen Jogo kompozitorskij maneri vlastiva virazna oriyentalna melodijna liniya v yakij intervali podibni do tih sho vikoristovuyutsya v muzici Blizkogo shodu ale garmonizaciyu zrobleno v tradicijnij francuzkij maneri Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni buv internovanij yak osmanskij piddanij Osmanska imperiya bula v cij vijni suprotivnikom Francuzkoyi respubliki ale zmig viyihati do Korolivstva Greciya 1915 roku stav profesorom po klasu fortepiano u Fessalonikijskoyi konservatoriyi Isnuyut nepevni vidomosti nibi vid 1918 roku vin buv u cij konservatoriyi vice direktorom Pislya cogo pisati stav znachno menshe ale v ostanni desyatilittya robota doslidnikiv nad jogo spadshinoyu viyavila novi rukopisi v yakih kompozitor smilivo vikoristovuye ladovi ta metrichni zasobi daleki vid tradicijnih zahidnoyevropejskih vidhodit vid obmezhen temperovanoyi sistemi Sered jogo tvoriv krim vzhe zgadanih chislennih pisen kilka fortepiannih p yes na temi troh greckih tanciv horovi tvori pravoslavna liturgiya orkestrova syuyita Biblijni tanci simfonichna poema Zahid soncya v Fessalonikah strunnij kvartet violonchelna sonata fortepiannij kvartet muzika do tragediyi Evripida Gekuba do afinskoyi vistavi 1927 roku operi DzherelaM Honegger Dictionnaire de la musique Paris Bordas 1970 vol 2 p 912 Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 s 460 Baker s Biographical Dictionary of Musicians Revised by Nicolas Slonimsky New York Schirmer Books 1984 p 1889 Biografiya namusipedia gr 9 bereznya 2016 u Wayback Machine gr Arhiv Emiliosa Riadisa 27 travnya 2008 u Wayback Machine angl