Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гюстав Шарпантьє (фр. Gustave Charpentier; 25 червня 1860, Дьєз, Франція — 18 лютого 1956 Париж, Франція) — французький композитор, послідовник натуралістичного руху Еміля Золя, член Інституту Франції (1912).
| Гюстав Шарпантьє | |
|---|---|
| фр. Gustave Charpentier | |
 | |
| Народився | 25 червня 1860[4][5][…] Дьєз, Гранд-Ест[1][6] |
| Помер | 18 лютого 1956[1][2][…](95 років) Париж, Франція[1][6] |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Країна |  Франція |
| Місце проживання | Париж |
| Діяльність | композитор, диригент, письменник |
| Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | d |
| Знання мов | французька[4][7] |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції (18 лютого 1956) |
| Напрямок | класична музика |
| Жанр | опера і класична музика |
| Magnum opus | Louise[d] і d |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0153431 |
| |
Біографія
Музичну освіту здобув в Паризькій консерваторії, де його педагогами були (скрипка) і Жуль Массне (композиція). За кантату «Дідона» був удостоєний Римської премії, завдяки чому 1887 — 90 роки провів в Італії. Після перебування в Римі написав симфонічну сюїту «Італійські враження» (1890), на музику якої пізніше, у 1913, був поставлений балет. Надалі жив у Парижі. Вершина творчості композитора — опера «Луїза», за своїм стилем близька традиціям веризму і французької ліричної опери.
Музично-просвітницька діяльність
Гюстав Шарпантьє вів інтенсивну музично-просвітницьку роботу. У 1900 він заснував Народну консерваторію (Інститут Мімі Пенсон), в якій дівчата з соціальних низів мали можливість отримати безкоштовну освіту, і став її директором. Був ініціатором створення Народного театру, організатором масових народних музичних свят «Свято коронування Музи», писав до них музику.
Твори
Опери
Кантати
Оркестрові твори
Твори для голосу з фортепіано
та ін.
Примітки
- Шарпантье Гюстав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- CONOR.Sl
- Академія красних мистецтв Франції // New International Encyclopedia — Dodd, Mead & Co., 1902.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gyustav Sharpantye fr Gustave Charpentier 25 chervnya 1860 Dyez Franciya 18 lyutogo 1956 Parizh Franciya francuzkij kompozitor poslidovnik naturalistichnogo ruhu Emilya Zolya chlen Institutu Franciyi 1912 Gyustav Sharpantyefr Gustave CharpentierNarodivsya25 chervnya 1860 1860 06 25 4 5 Dyez Grand Est 1 6 Pomer18 lyutogo 1956 1956 02 18 1 2 95 rokiv Parizh Franciya 1 6 PohovannyaPer LashezKrayina FranciyaMisce prozhivannyaParizhDiyalnistkompozitor dirigent pismennikAlma materParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchitelidZnannya movfrancuzka 4 7 ChlenstvoAkademiya krasnih mistectv Franciyi 18 lyutogo 1956 Napryamokklasichna muzikaZhanropera i klasichna muzikaMagnum opusLouise d i dNagorodiRimska premiya 1887 IMDbID 0153431 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMuzichnu osvitu zdobuv v Parizkij konservatoriyi de jogo pedagogami buli skripka i Zhul Massne kompoziciya Za kantatu Didona buv udostoyenij Rimskoyi premiyi zavdyaki chomu 1887 90 roki proviv v Italiyi Pislya perebuvannya v Rimi napisav simfonichnu syuyitu Italijski vrazhennya 1890 na muziku yakoyi piznishe u 1913 buv postavlenij balet Nadali zhiv u Parizhi Vershina tvorchosti kompozitora opera Luyiza za svoyim stilem blizka tradiciyam verizmu i francuzkoyi lirichnoyi operi Muzichno prosvitnicka diyalnistGyustav Sharpantye viv intensivnu muzichno prosvitnicku robotu U 1900 vin zasnuvav Narodnu konservatoriyu Institut Mimi Penson v yakij divchata z socialnih niziv mali mozhlivist otrimati bezkoshtovnu osvitu i stav yiyi direktorom Buv iniciatorom stvorennya Narodnogo teatru organizatorom masovih narodnih muzichnih svyat Svyato koronuvannya Muzi pisav do nih muziku TvoriOperi Luyiza 1900 Zhulyen abo Zhittya poeta 1913 Kantati Didona 1887 Do storichchya Viktora Gyugo 1902 Orkestrovi tvori Tri prelyudiyi 1885 Italijski vrazhennya siyuta 1890 Tvori dlya golosu z fortepiano Kviti zla 1895 Poemi dlya spivu 1887 1897 ta in PrimitkiSharpante Gyustav Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 CONOR Sl d Track Q16744133 Akademiya krasnih mistectv Franciyi New International Encyclopedia Dodd Mead amp Co 1902 d Track Q1029706d Track Q337531d Track Q377066d Track Q5287721PosilannyaVilni noti avtorstva Gyustav Sharpantye na sajti International Music Score Library Project IMSLP