Вели́ка іде́я (грец. Μεγάλη Ιδέα) також Панеллінізм — іредентистська концепція греків під владою Османської імперії (доба туркократії — грец. Τουρκοκρατία), що передбачала реставрацію Візантійської імперії з центром у Константинополі. В середовищі грецької знаті Константинополя — фанаріотів — у XVIII—XIX століттях її здійснення часто мислилося шляхом поступової акумуляції влади в Оттоманській імперії в руках греків, які відігравали значну роль в управлінні і торгівлі імперії. У більш вузькому сенсі, може позначати невдалий план анексії Західної Анатолії та Східної Фракії грецькою державою під керівництвом Елефтеріоса Венізелоса.
Велика ідея | |
Континент | Європа і Азія |
---|---|
Країна | Греція і Кіпр |
Велика ідея у Вікісховищі |
Термін Μεγάλη Ιδέα вперше прозвучав у промові прем'єр-міністра Греції Іоанніс Колеттіса під час дебатів про , проголошену в 1844 році. Концепція використовувалася в деяких військово-політичних планах російського уряду, зокрема у «грецькому проекті» Катерини II.
Відомий британський візантист писав: «Мега́лі Іде́а, Велика ідея греків, сходить до епохи до османського завоювання. Це була ідея імперської долі грецького народу. Михайло VIII Палеолог висловив її у промові, коли почув, що його війська визволили Константинополь від латинян, хоча він і називав греків ромеями. За часів пізніших Палеологів знову з'являється слово еллін, але з усвідомленою інтенцією з'єднання візантійського імперіалізму з культурою і традиціями Стародавньої Греції».
Історія
Остання грецька держава — Трапезундська імперія припинила своє існування в 1461 році. Грецькі борці за незалежність домоглися перших відчутних успіхів тільки 1823 року. Однак і тоді з 5 мільйонів греків лише близько 1 мільйона проживали на території Греції. Постійно стояло питання про долю тих, хто залишився за межами християнської Греції. Особливо болісно сприймалася доля Константинополя. Після різкого ослаблення та розпаду Османської імперії більшість молодих Балканських держав прагнули скористатися можливістю розширити свої володіння, до них належало і новостворене Грецьке королівство.
Повстання у Мореї 1821 року, за підтримки європейських держав і Російської імперії (за царювання Миколи I), призвело до утворення незалежної грецької держави, визнаної у 1830 році, хоча в ньому проживало лише 800 тисяч греків з 2,5 мільйонів по всій Османській імперії. Таке становище викликало прагнення до возз'єднання з греками територій, які не ввійшли в незалежну Грецію: Епіру, Фессалії, Македонії, Фракії, Криту, Кіпру, островів в Егейському морі, Константинополя, частини Анатолії, а також Іонічних островів (тоді володіння Британії). Наслідком успішної війни за незалежність греків став кардинальний підрив привілейованого становища фанаріотів в Османській імперії, на яких тепер, як і на всіх греків, дивилися з особливою підозрою. У банківській справі і торгівлі більшої ваги стали набувати відповідно вірмени та болгари.
Завданням розповсюдження панеллінізму тепер зайнявся уряд незалежного Грецького королівства. У 1864 році міністр народної освіти Греції Нікопулос заснував комісію для виділення коштів на поширення панеллінізму поза королівством, що було сприйнято співчутливо грецькою пресою в Константинополі та інших містах Османської імперії. Позначилась серйозна політфілософска розбіжність у поглядах між греками у вільній Греції та греками в Османській імперії. Російський дипломат князь Григорій Трубецькой описував його так: «Якщо греки королівства називають себе наступниками давніх еллінів, то греки, що живуть у Туреччині, мають навіть вагоміші підстави вважають себе нащадками візантійців.»
Видатним прихильником Великої ідеї був прем'єр-міністр Греції Елефтеріос Венізелос, який зумів розширити вдвічі територію Грецької республіки завдяки Балканським війнам 1912—1913 років з 64 657 до 121 268 кілометрів2 завдяки приєднанню південної частини Епіру, острова Крит і південної частини Македонії. Решта території області Фессалія була включена до складу грецької держави тільки 1881 року.
Після перемоги союзників у Першій світовій війні та підписання Севрського договору реалізація Великої ідеї стала як ніколи можливою: Греції були передані північна частина Епіру, острови Імброс та Тенедос, а також Фракія (за винятком Константинополя).
Поразка Греції у Греко-турецькій війні 1919—1922 років не тільки стала основною перешкодою для здійснення Великої ідеї, але фактично унеможливила подальше втілення ідей панеллінізму та енозісу. За Лозаннським мирним договором 1923 року острови Імброс та Тенедос передавались Туреччині. Також за умовами договору Греція втратила Північний Епір на користь Албанії, а також грецький регіон навколо міста Смірни (нині Ізмір) у Малій Азії та Східну Фракію на користь Туреччини.
У ході насильницького греко-турецького обміну населенням, що відбувався відповідно до Конвенції про обмін населенням між Королівством Греція та Туреччиною, зникли осередки еллінізму у Малій Азії, що існували безперервно впродовж майже трьох тисячоліть.
Після закінчення Другої світової війни Греція отримала в 1945 році як компенсацію за вторгнення італійської армії Беніто Муссоліні острови Додеканесу. Також до 1960 року тривав енозіс — потужний рух греків-кіпріотів за об'єднання з історичною батьківщиною Грецією, джерелом якого також слугувала Велика ідея.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2006. Процитовано 12 жовтня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Jelavich, History of the Balkans, 18th and 19th Centuries, стр. 229.
- Проф. Ѳ. Кургановъ. «Историческій очеркъ греко-болгарской распри» // «Православный Собесѣдникъ. 1873: май, стр. 6.
- Кн. Г. Трубецкой. Россія и вселенская патриархія послѣ Крымской войны. 1856—1860 гг.. // «Вѣстникъ Европы». 1902, № 6, стр. 496.
- Jan Asmussen: „Wir waren wie Brüder". Zusammenleben und Konfliktentstehung in ethnisch gemischten Dörfern auf Zypern. Verlag Lit, Münster 2001, , S. 151.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka ide ya grec Megalh Idea takozh Panellinizm iredentistska koncepciya grekiv pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi doba turkokratiyi grec Toyrkokratia sho peredbachala restavraciyu Vizantijskoyi imperiyi z centrom u Konstantinopoli V seredovishi greckoyi znati Konstantinopolya fanariotiv u XVIII XIX stolittyah yiyi zdijsnennya chasto mislilosya shlyahom postupovoyi akumulyaciyi vladi v Ottomanskij imperiyi v rukah grekiv yaki vidigravali znachnu rol v upravlinni i torgivli imperiyi U bilsh vuzkomu sensi mozhe poznachati nevdalij plan aneksiyi Zahidnoyi Anatoliyi ta Shidnoyi Frakiyi greckoyu derzhavoyu pid kerivnictvom Elefteriosa Venizelosa Velika ideyaKontinentYevropa i AziyaKrayina Greciya i Kipr Velika ideya u VikishovishiMala Aziya ta Balkanskij pivostriv u skladi Vizantiyi 1180 rikMapa Velikoyi Greciyi pislya pidpisannya Sevrskogo dogovoru iz zobrazhennyam Elefteriosa Venizelosa Termin Megalh Idea vpershe prozvuchav u promovi prem yer ministra Greciyi Ioannis Kolettisa pid chas debativ pro progoloshenu v 1844 roci Koncepciya vikoristovuvalasya v deyakih vijskovo politichnih planah rosijskogo uryadu zokrema u greckomu proekti Katerini II Vidomij britanskij vizantist pisav Mega li Ide a Velika ideya grekiv shodit do epohi do osmanskogo zavoyuvannya Ce bula ideya imperskoyi doli greckogo narodu Mihajlo VIII Paleolog visloviv yiyi u promovi koli pochuv sho jogo vijska vizvolili Konstantinopol vid latinyan hocha vin i nazivav grekiv romeyami Za chasiv piznishih Paleologiv znovu z yavlyayetsya slovoellin ale z usvidomlenoyu intenciyeyu z yednannya vizantijskogo imperializmu z kulturoyu i tradiciyami Starodavnoyi Greciyi IstoriyaOstannya grecka derzhava Trapezundska imperiya pripinila svoye isnuvannya v 1461 roci Grecki borci za nezalezhnist domoglisya pershih vidchutnih uspihiv tilki 1823 roku Odnak i todi z 5 miljoniv grekiv lishe blizko 1 miljona prozhivali na teritoriyi Greciyi Postijno stoyalo pitannya pro dolyu tih hto zalishivsya za mezhami hristiyanskoyi Greciyi Osoblivo bolisno sprijmalasya dolya Konstantinopolya Pislya rizkogo oslablennya ta rozpadu Osmanskoyi imperiyi bilshist molodih Balkanskih derzhav pragnuli skoristatisya mozhlivistyu rozshiriti svoyi volodinnya do nih nalezhalo i novostvorene Grecke korolivstvo Povstannya u Moreyi 1821 roku za pidtrimki yevropejskih derzhav i Rosijskoyi imperiyi za caryuvannya Mikoli I prizvelo do utvorennya nezalezhnoyi greckoyi derzhavi viznanoyi u 1830 roci hocha v nomu prozhivalo lishe 800 tisyach grekiv z 2 5 miljoniv po vsij Osmanskij imperiyi Take stanovishe viklikalo pragnennya do vozz yednannya z grekami teritorij yaki ne vvijshli v nezalezhnu Greciyu Epiru Fessaliyi Makedoniyi Frakiyi Kritu Kipru ostroviv v Egejskomu mori Konstantinopolya chastini Anatoliyi a takozh Ionichnih ostroviv todi volodinnya Britaniyi Naslidkom uspishnoyi vijni za nezalezhnist grekiv stav kardinalnij pidriv privilejovanogo stanovisha fanariotiv v Osmanskij imperiyi na yakih teper yak i na vsih grekiv divilisya z osoblivoyu pidozroyu U bankivskij spravi i torgivli bilshoyi vagi stali nabuvati vidpovidno virmeni ta bolgari Zavdannyam rozpovsyudzhennya panellinizmu teper zajnyavsya uryad nezalezhnogo Greckogo korolivstva U 1864 roci ministr narodnoyi osviti Greciyi Nikopulos zasnuvav komisiyu dlya vidilennya koshtiv na poshirennya panellinizmu poza korolivstvom sho bulo sprijnyato spivchutlivo greckoyu presoyu v Konstantinopoli ta inshih mistah Osmanskoyi imperiyi Poznachilas serjozna politfilosofska rozbizhnist u poglyadah mizh grekami u vilnij Greciyi ta grekami v Osmanskij imperiyi Rosijskij diplomat knyaz Grigorij Trubeckoj opisuvav jogo tak Yaksho greki korolivstva nazivayut sebe nastupnikami davnih elliniv to greki sho zhivut u Turechchini mayut navit vagomishi pidstavi vvazhayut sebe nashadkami vizantijciv Vidatnim prihilnikom Velikoyi ideyi buv prem yer ministr Greciyi Elefterios Venizelos yakij zumiv rozshiriti vdvichi teritoriyu Greckoyi respubliki zavdyaki Balkanskim vijnam 1912 1913 rokiv z 64 657 do 121 268 kilometriv2 zavdyaki priyednannyu pivdennoyi chastini Epiru ostrova Krit i pivdennoyi chastini Makedoniyi Reshta teritoriyi oblasti Fessaliya bula vklyuchena do skladu greckoyi derzhavi tilki 1881 roku Pislya peremogi soyuznikiv u Pershij svitovij vijni ta pidpisannya Sevrskogo dogovoru realizaciya Velikoyi ideyi stala yak nikoli mozhlivoyu Greciyi buli peredani pivnichna chastina Epiru ostrovi Imbros ta Tenedos a takozh Frakiya za vinyatkom Konstantinopolya Porazka Greciyi u Greko tureckij vijni 1919 1922 rokiv ne tilki stala osnovnoyu pereshkodoyu dlya zdijsnennya Velikoyi ideyi ale faktichno unemozhlivila podalshe vtilennya idej panellinizmu ta enozisu Za Lozannskim mirnim dogovorom 1923 roku ostrovi Imbros ta Tenedos peredavalis Turechchini Takozh za umovami dogovoru Greciya vtratila Pivnichnij Epir na korist Albaniyi a takozh greckij region navkolo mista Smirni nini Izmir u Malij Aziyi ta Shidnu Frakiyu na korist Turechchini U hodi nasilnickogo greko tureckogo obminu naselennyam sho vidbuvavsya vidpovidno do Konvenciyi pro obmin naselennyam mizh Korolivstvom Greciya ta Turechchinoyu znikli oseredki ellinizmu u Malij Aziyi sho isnuvali bezperervno vprodovzh majzhe troh tisyacholit Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Greciya otrimala v 1945 roci yak kompensaciyu za vtorgnennya italijskoyi armiyi Benito Mussolini ostrovi Dodekanesu Takozh do 1960 roku trivav enozis potuzhnij ruh grekiv kipriotiv za ob yednannya z istorichnoyu batkivshinoyu Greciyeyu dzherelom yakogo takozh sluguvala Velika ideya Div takozhEllinizaciya Genocid grekivPrimitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2006 Procitovano 12 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Jelavich History of the Balkans 18th and 19th Centuries str 229 Prof Ѳ Kurganov Istoricheskij ocherk greko bolgarskoj raspri Pravoslavnyj Sobesѣdnik 1873 maj str 6 Kn G Trubeckoj Rossiya i vselenskaya patriarhiya poslѣ Krymskoj vojny 1856 1860 gg Vѣstnik Evropy 1902 6 str 496 Jan Asmussen Wir waren wie Bruder Zusammenleben und Konfliktentstehung in ethnisch gemischten Dorfern auf Zypern Verlag Lit Munster 2001 ISBN 3 8258 5403 5 S 151