Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пенелопа Дельта (грец. Πηνελόπη Δέλτα, 1874, Александрія, Єгипет — 27 квітня 1941, Афіни) — грецька письменниця, одна з перших літераторів-жінок у новогрецькій літературі. Перша грецька авторка книжок для дітей.
| Пенелопа Дельта | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Πηνελόπη Δέλτα | ||||
 Пенелопа Дельта з двома дочками, 1897 рік | ||||
| Народилася | 24 квітня 1874[1][2] Александрія, Єгипет | |||
| Померла | 2 травня 1941[1][3] (67 років) Афіни, Греція ·отруєння | |||
| Країна |  Греція | |||
| Діяльність | письменниця, дитяча письменниця, поетеса | |||
| Сфера роботи | підліткова література[4] і Історична проза[d][4] | |||
| Рід | d | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| Брати, сестри | d, d, d і d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d, d і d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Пенелопа Дельта у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ранні роки
Пенелопа Дельта народилася в Александрії, в родині фанаріота, заможного торговця бавовною, та Віргінії Хоремі. Пенелопа була третьою із шести дитиною. Старші сестра Александра і брат (його Пенелопа Дельта увічнила в книзі «Ο Τρελαντώνης» в образі героя, подібного до Тома Соєра; Антоніс Бенакіс відомий як грецький колекціонер, засновник Музею Бенакі) та молодші брати Коснятин (помер у віці 2 років), Александр і сестра Аргіна.
Родина Бенакісів тимчасово переїхала в Афіни 1882 року. Тут Пенелопа згодом вийшла заміж за багатого підприємця-фанаріота Стефаноса Дельтаса. Подружжя мало трьох спільних дочок — Софія Маврокордатос, Віргінія Заннас і Александра Пападопулос. Стефанос Дельтос доводився племінником математику Костянтину Каратеодорі.
Подружжя Дельтосів повернулося в Александрію 1905 року, де Пенелопа познайомилась з Іоном Драгумісом, грецьким віце-консулом Греції в Александрії, письменником та революціонером. Іон Драгуміс, як і Пенелопа Дельта, також писав про Боротьбу за Македонію. Певний у час у Пенелопи та Драгуміса тривали романтичні відносини. З поваги до чоловіка та їх дітей, Дельта і Драгуміс вирішили припинити стосунки. Проте до 1912 року тривало їх пристрасне листування, допоки Драгуміс не закохався у надзвичайно популярну грецьку актрису Маріку Котопулі. Тоді Пенелопа двічі намагалася покінчити життя самогубством.
Творчий період
1906 року Пенелопа Дельта переїхала до Франкфурту (тоді у складі Німецької імперії), коли її чоловік почав працювати у родинній компанії Хореміс-Бенакіс. 1909 року у Франкфурті вийшов її перший роман «Για την Πατρίδα» (укр. Заради Вітчизни). Дія роману відбувається у візантійську добу, аби бути якомога точнішою, Дельта розпочала листування з істориком , відомим фахівцем з візантинстики. Їх постійна взаємодія стала матеріалом для написання другого роману матеріал для свого другого роману «Τον Καιρό του Βουλγαροκτόνου» (укр. В роки Болгаробійці), який оповідає про добу правління візантійського імператора Василія II Болгаробійці. Переворот у Гуді в 1909 році надихнув її на написання третього роману «Παραμύθι χωρίς όνομα» (укр. Казка без назви), опублікований 1911 року.
1913 року Пенелопа Дельта повернулася до Александрії, а потім 1916 року вона оселилася в Афінах, де її батько був обраний мером. Перебуваючи в Афінах вони стали близькими друзями з Елефтеріосом Венізелосом, яких вони розважали в їх розкішному особняку в північному передмісті Кіфісія. Батько Пенелопи в політичному колі співпрацював із Венізелосом і навіть служив міністром фінансів в першому уряді Венізелоса.
Тривале листування Пенелопи з єпископом Хрисантосом, митрополитом Трапезунда, послугувало матеріалом для наступної книги, опублікованої 1925 року і присвяченої життю Христа. Того самого 1925 року їй поставлено діагноз поліомієліту. 1927 року вона почала писати трилогію «Ρωμιοπούλες» (укр. Юні грекині), тонко завуальовану автобіографія, яку вона завершила тільки 1939 року. Заснована на подіях афінського життя, перша частина «Пробудження» охоплює події з 1895 по 1907 рік, друга частина «Спека» охоплює 1907 по 1909 роки, і заключна частина «Сутінки» — 1914—1920 роки. Політичні події цієї бурхливої епохи, наведені за власними переживаннями і досвідом письменниці: її батько майже не був страчений партією роялістів, тоді як Іон Драгуміс — убитий фракцією Венізелоса в 1920 році. Відтоді Пенелопа Дельта одягалась тільки в чорне.
У той самий час вона опублікувала три основні праці: дитячі романи «Ο Τρελαντώνης» (1932), «Ο Μάγκας» (1935), «Τα μυστικά του βάλτου» (1937). Останній описував Янницю, довкола якої на початку 20 століття спалахнула кривава Боротьба за Македонію. Хоча Пенелопа Дельта здебільшого керувалась власними спогадами про ту війну, фактично ж вона викладала перекази, зібрані її помічницею Антігоною Беллу Трепсіаді, яка була дочкою одного з борців за Македонію.
Відомо, що Пенелопа Дельта суворо забороняла власним онукам турбувати її, коли вона писали, проте надвечір читала їм те, що написала за день, замість вечірньої казки.
Останні роки
В останні роки життя письменниці параліч поступово прогресував. Відрадою стали щоденники та архіви її загубленого кохання, Іона Драгуміса, передані Пенелопі його старшим братом Філіппом. Їй вдалося задиктувати близько 1 000 сторінок рукописних коментарів до записів Драгуміса перед тим, як вирішила піти з життя.
Пенелопа Дельта покінчила життя самогубством 27 квітня 1941, в той самий день, коли війська вермахту увійшли в Афіни. На її прохання її поховали в саду величного особняка Дельти в Кіфісії. Єпископ Хрисантос, її товариш, який до того часу став архієпископом Афін, очолив похорон. На її могилі викарбували слово ΣIΩΠH — тиша.
Спадкоємці
Особняк Дельти успадкували її три дочки — Софія, Віргінія і Александра. Вони побудували також гостьовий будинок, який назвали «Совіраль» — за почаковими літерами своїх імен. Віргінія вийшла заміж за грецького політика Александроса Заннаса. Їх спільна дочка Олена Заннас — мати грецького політика Антоніса Самараса, лідера головної опозиційної політичної партії «Нова Демократія». Одночасно їх син (1929—1989) був визначним критиком мистецтва і перекладачем на новогрецьку Марселя Пруста. 1989 року Александра, остання дочка Пенелопи Дельти, заповіла садибу Музею Бенакі. Тепер в будинку дельти діє історичний архів музею.
Основні праці
- Για την Πατρίδα (1909)
- Τον καιρό του Βουλγαροκτόνου (1911)
- Παραμύθι χωρίς όνομα (1911)
- Παραμύθια και άλλα (1915)
- Η ζωή του Χριστού (1925)
- Ο Τρελαντώνης (1932)
- Ο Μάγκας (1937)
- Τα μυστικά του βάλτου (1937)
- Ρωμιοπούλες (1939)
- Ελευθέριος Κ. Βενιζέλος : ημερολόγιο, αναμνήσεις, μαρτυρίες, αλληλογραφία (1978)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ISNI — 2012.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Czech National Authority Database
- Modern library of Alexandria (BA), Cairo. Bibliotheca Alexandrina News, Conference about Penelope Delta at the BA, at 2009-05-04:[1]
- Biography of Penelope Delta. Benaki Museum. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 25 травня 2009.
- By Roderick Beaton (1999). An introduction to modern Greek literature. Oxford University Press. Процитовано 23 квітня 2009.
- Paul Stephenson, The Legend of Basil the Bulgar-Slayer, Cambridge University Press, 2003, page 120
- Marii︠a︡ Nikolaeva Todorova. Balkan identities. C. Hurst & Co. Publishers. Процитовано 21 квітня 2009.
- Антонис Самарас — новый лидер греческой партии «Новая демократия»
Посилання
- (англ.)
- Biographies: Penelope Delta (Greece, 1874—1941)(англ.)
- Penelope Delta — Benaki Museum(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Penelopa Delta grec Phneloph Delta 1874 Aleksandriya Yegipet 27 kvitnya 1941 Afini grecka pismennicya odna z pershih literatoriv zhinok u novogreckij literaturi Persha grecka avtorka knizhok dlya ditej Penelopa Deltagrec Phneloph DeltaPenelopa Delta z dvoma dochkami 1897 rikNarodilasya 24 kvitnya 1874 1874 04 24 1 2 Aleksandriya YegipetPomerla 2 travnya 1941 1941 05 02 1 3 67 rokiv Afini Greciya otruyennyaKrayina GreciyaDiyalnist pismennicya dityacha pismennicya poetesaSfera roboti pidlitkova literatura 4 i Istorichna proza d 4 Rid dBatko dMati dBrati sestri d d d i dU shlyubi z dDiti d d i dAvtograf Penelopa Delta u VikishovishiBiografiyaRanni roki Penelopa Delta narodilasya v Aleksandriyi v rodini fanariota zamozhnogo torgovcya bavovnoyu ta Virginiyi Horemi Penelopa bula tretoyu iz shesti ditinoyu Starshi sestra Aleksandra i brat jogo Penelopa Delta uvichnila v knizi O Trelantwnhs v obrazi geroya podibnogo do Toma Soyera Antonis Benakis vidomij yak greckij kolekcioner zasnovnik Muzeyu Benaki ta molodshi brati Kosnyatin pomer u vici 2 rokiv Aleksandr i sestra Argina Rodina Benakisiv timchasovo pereyihala v Afini 1882 roku Tut Penelopa zgodom vijshla zamizh za bagatogo pidpriyemcya fanariota Stefanosa Deltasa Podruzhzhya malo troh spilnih dochok Sofiya Mavrokordatos Virginiya Zannas i Aleksandra Papadopulos Stefanos Deltos dovodivsya pleminnikom matematiku Kostyantinu Karateodori Podruzhzhya Deltosiv povernulosya v Aleksandriyu 1905 roku de Penelopa poznajomilas z Ionom Dragumisom greckim vice konsulom Greciyi v Aleksandriyi pismennikom ta revolyucionerom Ion Dragumis yak i Penelopa Delta takozh pisav pro Borotbu za Makedoniyu Pevnij u chas u Penelopi ta Dragumisa trivali romantichni vidnosini Z povagi do cholovika ta yih ditej Delta i Dragumis virishili pripiniti stosunki Prote do 1912 roku trivalo yih pristrasne listuvannya dopoki Dragumis ne zakohavsya u nadzvichajno populyarnu grecku aktrisu Mariku Kotopuli Todi Penelopa dvichi namagalasya pokinchiti zhittya samogubstvom Tvorchij period 1906 roku Penelopa Delta pereyihala do Frankfurtu todi u skladi Nimeckoyi imperiyi koli yiyi cholovik pochav pracyuvati u rodinnij kompaniyi Horemis Benakis 1909 roku u Frankfurti vijshov yiyi pershij roman Gia thn Patrida ukr Zaradi Vitchizni Diya romanu vidbuvayetsya u vizantijsku dobu abi buti yakomoga tochnishoyu Delta rozpochala listuvannya z istorikom vidomim fahivcem z vizantinstiki Yih postijna vzayemodiya stala materialom dlya napisannya drugogo romanu material dlya svogo drugogo romanu Ton Kairo toy Boylgaroktonoy ukr V roki Bolgarobijci yakij opovidaye pro dobu pravlinnya vizantijskogo imperatora Vasiliya II Bolgarobijci Perevorot u Gudi v 1909 roci nadihnuv yiyi na napisannya tretogo romanu Paramy8i xwris onoma ukr Kazka bez nazvi opublikovanij 1911 roku 1913 roku Penelopa Delta povernulasya do Aleksandriyi a potim 1916 roku vona oselilasya v Afinah de yiyi batko buv obranij merom Perebuvayuchi v Afinah voni stali blizkimi druzyami z Elefteriosom Venizelosom yakih voni rozvazhali v yih rozkishnomu osobnyaku v pivnichnomu peredmisti Kifisiya Batko Penelopi v politichnomu koli spivpracyuvav iz Venizelosom i navit sluzhiv ministrom finansiv v pershomu uryadi Venizelosa Trivale listuvannya Penelopi z yepiskopom Hrisantosom mitropolitom Trapezunda posluguvalo materialom dlya nastupnoyi knigi opublikovanoyi 1925 roku i prisvyachenoyi zhittyu Hrista Togo samogo 1925 roku yij postavleno diagnoz poliomiyelitu 1927 roku vona pochala pisati trilogiyu Rwmiopoyles ukr Yuni grekini tonko zavualovanu avtobiografiya yaku vona zavershila tilki 1939 roku Zasnovana na podiyah afinskogo zhittya persha chastina Probudzhennya ohoplyuye podiyi z 1895 po 1907 rik druga chastina Speka ohoplyuye 1907 po 1909 roki i zaklyuchna chastina Sutinki 1914 1920 roki Politichni podiyi ciyeyi burhlivoyi epohi navedeni za vlasnimi perezhivannyami i dosvidom pismennici yiyi batko majzhe ne buv strachenij partiyeyu royalistiv todi yak Ion Dragumis ubitij frakciyeyu Venizelosa v 1920 roci Vidtodi Penelopa Delta odyagalas tilki v chorne U toj samij chas vona opublikuvala tri osnovni praci dityachi romani O Trelantwnhs 1932 O Magkas 1935 Ta mystika toy baltoy 1937 Ostannij opisuvav Yannicyu dovkola yakoyi na pochatku 20 stolittya spalahnula krivava Borotba za Makedoniyu Hocha Penelopa Delta zdebilshogo keruvalas vlasnimi spogadami pro tu vijnu faktichno zh vona vikladala perekazi zibrani yiyi pomichniceyu Antigonoyu Bellu Trepsiadi yaka bula dochkoyu odnogo z borciv za Makedoniyu Vidomo sho Penelopa Delta suvoro zaboronyala vlasnim onukam turbuvati yiyi koli vona pisali prote nadvechir chitala yim te sho napisala za den zamist vechirnoyi kazki Ostanni roki V ostanni roki zhittya pismennici paralich postupovo progresuvav Vidradoyu stali shodenniki ta arhivi yiyi zagublenogo kohannya Iona Dragumisa peredani Penelopi jogo starshim bratom Filippom Yij vdalosya zadiktuvati blizko 1 000 storinok rukopisnih komentariv do zapisiv Dragumisa pered tim yak virishila piti z zhittya Penelopa Delta pokinchila zhittya samogubstvom 27 kvitnya 1941 v toj samij den koli vijska vermahtu uvijshli v Afini Na yiyi prohannya yiyi pohovali v sadu velichnogo osobnyaka Delti v Kifisiyi Yepiskop Hrisantos yiyi tovarish yakij do togo chasu stav arhiyepiskopom Afin ocholiv pohoron Na yiyi mogili vikarbuvali slovo SIWPH tisha SpadkoyemciOsobnyak Delti uspadkuvali yiyi tri dochki Sofiya Virginiya i Aleksandra Voni pobuduvali takozh gostovij budinok yakij nazvali Soviral za pochakovimi literami svoyih imen Virginiya vijshla zamizh za greckogo politika Aleksandrosa Zannasa Yih spilna dochka Olena Zannas mati greckogo politika Antonisa Samarasa lidera golovnoyi opozicijnoyi politichnoyi partiyi Nova Demokratiya Odnochasno yih sin 1929 1989 buv viznachnim kritikom mistectva i perekladachem na novogrecku Marselya Prusta 1989 roku Aleksandra ostannya dochka Penelopi Delti zapovila sadibu Muzeyu Benaki Teper v budinku delti diye istorichnij arhiv muzeyu Osnovni praciGia thn Patrida 1909 Ton kairo toy Boylgaroktonoy 1911 Paramy8i xwris onoma 1911 Paramy8ia kai alla 1915 H zwh toy Xristoy 1925 O Trelantwnhs 1932 O Magkas 1937 Ta mystika toy baltoy 1937 Rwmiopoyles 1939 Eley8erios K Benizelos hmerologio anamnhseis martyries allhlografia 1978 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 ISNI 2012 d Track Q423048 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Modern library of Alexandria BA Cairo Bibliotheca Alexandrina News Conference about Penelope Delta at the BA at 2009 05 04 1 Biography of Penelope Delta Benaki Museum Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 25 travnya 2009 By Roderick Beaton 1999 An introduction to modern Greek literature Oxford University Press Procitovano 23 kvitnya 2009 Paul Stephenson The Legend of Basil the Bulgar Slayer Cambridge University Press 2003 page 120 Marii a Nikolaeva Todorova Balkan identities C Hurst amp Co Publishers Procitovano 21 kvitnya 2009 Antonis Samaras novyj lider grecheskoj partii Novaya demokratiya Posilannya angl Biographies Penelope Delta Greece 1874 1941 angl Penelope Delta Benaki Museum angl