Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маноліс Каломіріс грец Μανώλης Καλομοίρης 14 грудня 1883 Смірна 3 квітня 1962 Афіни грецький композитор та педагог дійсн

Маноліс Каломіріс

Маноліс Каломіріс

Маноліс Каломіріс грец. Μανώλης Καλομοίρης; 14 грудня 1883, Смірна,— 3 квітня 1962, Афіни) — грецький композитор та педагог, дійсний член Афінської академії наук (з 1945 — став першим музикантом серед її членів), засновник новогрецької музичної школи.

Маноліс Каломіріс
грец. Μανώλης Καλομοίρης
Народився14 грудня 1883(1883-12-14)[4][5]
Ізмір, d, Вілаєт Айдин, Османська імперія[6][4]
Помер3 квітня 1962(1962-04-03)[1][2][3] (78 років)
Афіни, Греція[1][4]
Країнаimage Греція
Діяльністькомпозитор, викладач університету, піаніст
Alma materХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Вчителіd
Відомі учніd
Знання мовгрецька
ЗакладАфінська консерваторія
Членствоd і d
Роки активностіз 1906
Жанркласична музика
Посадаd
Родичіd
ДітиQ4210293?
Автографimage

Біографічні відомості

Навчався в Афінах та Константинополі, потім Віденській консерваторії, де його педагогами були Герман Ґреденер (по класу теорії), А. Штурм (по класу фортепіано) та Євсевій Мандичевський. Від 1906 до 1910 викладав у Харківському музичному училищі Російського музичного товариства (це училище було далеким попередником сучасного Харківського університету мистецтв), а в 1911—1919 — в Афінській консерваторії. 1919 року заснував Еллінську консерваторію і був її директором до 1926, а тоді заснував Національну консерваторію в Афінах, яку теж очолював (до 1948 року). Також був директором Національного оперного театру.

Від 1936 до 1957 був головою Спілки грецьких композиторів.

Свій перший значний твір — Грецьку сюїту для оркестра (Ρωμέικη Σουίτα) — Каломіріс написав у Харкові в 1907 році (пізніші редакції: 1910 та 1936). Він також брав участь у музичному житті міста (див. наприклад, у «Харьковских губернских ведомостях» від 16 січня 1907 нотатку про фортепіанний концерт, який він дав).

Музиці Каломіріса властива мелодична виразність та винахідливість оркестрування. Значний вплив на його творчість мали Ріхард Ваґнер та Микола Римський-Корсаков, а також традиційний грецький народний мелос.

Вважається, що саме Каломіріс своєю оперою «Старший майстер», виставленою 1916 року в Афінах, поклав початок сучасному грецькому оперному мистецтву. Крім п'яти опер, трьох симфоній, кількох інших симфонічних та камерних творів, написав низку музично-критичних праць, підручник із теорії музики та автобіографію.

Найважливіші твори

Опери

  • «Старший майстер» («Πρωτομάστορας», 1916).
  • «Материн перстень» («Το δαχτυλίδι της μάνας», 1917).
  • «Схід» («Ανατολή», 1945).
  • «Каламутні води» («Τα ξωτικά νερά», 1950).
  • «Константин Палеолог» («Κωνσταντίνος Παλαιολόγος», 1962).

Симфонії

  • Симфонія мужності (Συμφωνία της λεβεντιάς, 1919–1920; пізніші редакції: 1937, 1952).
  • Симфонія цнотливих та добрих людей (Συμφωνία των ανίδεων και των καλών ανθρώπων, 1931).
  • Паламасівська симфонія (Παλαμική Συμφωνία, 1956).

Інші симфонічні твори

  • «Острівні картини» («Νησιώτικες Ζωγραφιές») для скрипки соло та оркестра (1928; друга редакція: 1929).
  • Концерт для фортепіано з оркестром (1935).
  • Триптих для оркестра (1937, друга редакція: 1940).
  • «Мінас-бунтівник, егейський корсар» («Μηνάς ο Ρέμπελος Κουρσάρος στο Αιγαίο»), симфонічна поема (1940).
  • «Смерть відважної» («O Θάνατος της Αντρειομένης»), симфонічна поема (1943, пізніші редакції: 1944, 1945; твір присвячено боротьбі греків проти німецької окупації під час Другої світової війни).
  • Концертино для скрипки з оркестром (1955).

Камерна музика

  • Квінтет для голоса, двох скрипок, віолончелі й фортепіано (1921).
  • Фортепіанне тріо (1921).
  • Квартет для флейти, англійського рожка, альта та арфи (1921).
  • Соната для скрипки та фортепіано (1948).

Каломірісу також належать твори для фортепіано (11 опусів; деякі оркестровані) й численні вокальні твори, як сольні з акомпанементом (21 опус, в тому числі близько 80 пісень для голосу та фортепіано), так і хорові (24 опуси). Кілька його оркестрових творів також передбачають участь співаків, зокрема видатний пісенний цикл «Чарівні трави» («Μαγιοβότανα», 1908–1914).

Джерела

  • Музыкальный энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990, с. 228.
  • М. М. Яковлев. Каломирис Манолис // Музыкальная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1974, т. 2, стлб. 660.
  • А. І. Муха. Композитори світу в їх зв’язках з Україною. Київ: Фан Дінь Тан & Fan’s Company, 2000, с. 39.
  • С. Я. Колмыков. Греческая музыка // Музыкальная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1974, т. 2, стлб. 52–55.

Посилання

  • Каломіріс Маноліс // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 295.
  • http://www.kalomiris.org [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Виноски

  1. Каломирис Манолис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Η Καθημερινή, Ī Kathīmerinī — 1919. — ISSN 1108-9792
    d:Track:Q144999
  4. Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Suplemento 1961-1962. — P. 234. —
    d:Track:Q4889455d:Track:Q17629741d:Track:Q610760
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118910566 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. Українець за походженням.
  8. Лібрето Нікоса Казандзакіса; сюжет, відомий з легенд багатьох народів: про необхідність замурувати живцем людину, щоб завершити споруду; оперу присвячено Елефтеріосу Венізелосу, фанатичним прихильником політики якого був композитор.
  9. Хоча оперу Павлоса Каррера «Маркос Боцаріс» було виставлено в Афінах ще 1858 року (фрагменти; повністю — в Патрах у 1861), а з вісімдесятих років починаються вистави опер Спірідона Самараса; першою ж оперою на грецьке лібрето була «Кандидат в депутати» Спірідона Ксіндаса (1867).
  10. На честь Костіса Паламаса, грецького поета, якого Каломіріс обожнював і на вірші якого писав музику.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Manolis Kalomiris grec Manwlhs Kalomoirhs 14 grudnya 1883 Smirna 3 kvitnya 1962 Afini greckij kompozitor ta pedagog dijsnij chlen Afinskoyi akademiyi nauk z 1945 stav pershim muzikantom sered yiyi chleniv zasnovnik novogreckoyi muzichnoyi shkoli Manolis Kalomirisgrec Manwlhs KalomoirhsNarodivsya14 grudnya 1883 1883 12 14 4 5 Izmir d Vilayet Ajdin Osmanska imperiya 6 4 Pomer3 kvitnya 1962 1962 04 03 1 2 3 78 rokiv Afini Greciya 1 4 Krayina GreciyaDiyalnistkompozitor vikladach universitetu pianistAlma materHarkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana KotlyarevskogoVchitelidVidomi uchnidZnannya movgreckaZakladAfinska konservatoriyaChlenstvod i dRoki aktivnostiz 1906Zhanrklasichna muzikaPosadadRodichidDitiQ4210293 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografichni vidomostiNavchavsya v Afinah ta Konstantinopoli potim Videnskij konservatoriyi de jogo pedagogami buli German Gredener po klasu teoriyi A Shturm po klasu fortepiano ta Yevsevij Mandichevskij Vid 1906 do 1910 vikladav u Harkivskomu muzichnomu uchilishi Rosijskogo muzichnogo tovaristva ce uchilishe bulo dalekim poperednikom suchasnogo Harkivskogo universitetu mistectv a v 1911 1919 v Afinskij konservatoriyi 1919 roku zasnuvav Ellinsku konservatoriyu i buv yiyi direktorom do 1926 a todi zasnuvav Nacionalnu konservatoriyu v Afinah yaku tezh ocholyuvav do 1948 roku Takozh buv direktorom Nacionalnogo opernogo teatru Vid 1936 do 1957 buv golovoyu Spilki greckih kompozitoriv Svij pershij znachnij tvir Grecku syuyitu dlya orkestra Rwmeikh Soyita Kalomiris napisav u Harkovi v 1907 roci piznishi redakciyi 1910 ta 1936 Vin takozh brav uchast u muzichnomu zhitti mista div napriklad u Harkovskih gubernskih vedomostyah vid 16 sichnya 1907 notatku pro fortepiannij koncert yakij vin dav Muzici Kalomirisa vlastiva melodichna viraznist ta vinahidlivist orkestruvannya Znachnij vpliv na jogo tvorchist mali Rihard Vagner ta Mikola Rimskij Korsakov a takozh tradicijnij greckij narodnij melos Vvazhayetsya sho same Kalomiris svoyeyu operoyu Starshij majster vistavlenoyu 1916 roku v Afinah poklav pochatok suchasnomu greckomu opernomu mistectvu Krim p yati oper troh simfonij kilkoh inshih simfonichnih ta kamernih tvoriv napisav nizku muzichno kritichnih prac pidruchnik iz teoriyi muziki ta avtobiografiyu Najvazhlivishi tvoriOperi Starshij majster Prwtomastoras 1916 Materin persten To daxtylidi ths manas 1917 Shid Anatolh 1945 Kalamutni vodi Ta 3wtika nera 1950 Konstantin Paleolog Kwnstantinos Palaiologos 1962 Simfoniyi Simfoniya muzhnosti Symfwnia ths lebentias 1919 1920 piznishi redakciyi 1937 1952 Simfoniya cnotlivih ta dobrih lyudej Symfwnia twn anidewn kai twn kalwn an8rwpwn 1931 Palamasivska simfoniya Palamikh Symfwnia 1956 Inshi simfonichni tvori Ostrivni kartini Nhsiwtikes Zwgrafies dlya skripki solo ta orkestra 1928 druga redakciya 1929 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1935 Triptih dlya orkestra 1937 druga redakciya 1940 Minas buntivnik egejskij korsar Mhnas o Rempelos Koyrsaros sto Aigaio simfonichna poema 1940 Smert vidvazhnoyi O 8anatos ths Antreiomenhs simfonichna poema 1943 piznishi redakciyi 1944 1945 tvir prisvyacheno borotbi grekiv proti nimeckoyi okupaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Koncertino dlya skripki z orkestrom 1955 Kamerna muzika Kvintet dlya golosa dvoh skripok violoncheli j fortepiano 1921 Fortepianne trio 1921 Kvartet dlya flejti anglijskogo rozhka alta ta arfi 1921 Sonata dlya skripki ta fortepiano 1948 Kalomirisu takozh nalezhat tvori dlya fortepiano 11 opusiv deyaki orkestrovani j chislenni vokalni tvori yak solni z akompanementom 21 opus v tomu chisli blizko 80 pisen dlya golosu ta fortepiano tak i horovi 24 opusi Kilka jogo orkestrovih tvoriv takozh peredbachayut uchast spivakiv zokrema vidatnij pisennij cikl Charivni travi Magiobotana 1908 1914 DzherelaMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 s 228 M M Yakovlev Kalomiris Manolis Muzykalnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 t 2 stlb 660 A I Muha Kompozitori svitu v yih zv yazkah z Ukrayinoyu Kiyiv Fan Din Tan amp Fan s Company 2000 s 39 S Ya Kolmykov Grecheskaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 t 2 stlb 52 55 PosilannyaKalomiris Manolis Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 295 http www kalomiris org 24 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl VinoskiKalomiris Manolis Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 H Ka8hmerinh i Kathimerini 1919 ISSN 1108 9792 d Track Q144999 Anguera J E Enciclopedia universal ilustrada europeo americana Editorial Espasa 1905 Vol Suplemento 1961 1962 P 234 ISBN 978 84 239 4500 9 d Track Q4889455d Track Q17629741d Track Q610760 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118910566 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ukrayinec za pohodzhennyam Libreto Nikosa Kazandzakisa syuzhet vidomij z legend bagatoh narodiv pro neobhidnist zamuruvati zhivcem lyudinu shob zavershiti sporudu operu prisvyacheno Elefteriosu Venizelosu fanatichnim prihilnikom politiki yakogo buv kompozitor Hocha operu Pavlosa Karrera Markos Bocaris bulo vistavleno v Afinah she 1858 roku fragmenti povnistyu v Patrah u 1861 a z visimdesyatih rokiv pochinayutsya vistavi oper Spiridona Samarasa pershoyu zh operoyu na grecke libreto bula Kandidat v deputati Spiridona Ksindasa 1867 Na chest Kostisa Palamasa greckogo poeta yakogo Kalomiris obozhnyuvav i na virshi yakogo pisav muziku

Дата публікації:
Топ