Ні́кос Казандза́кіс — (грец. Νίκος Καζαντζάκης; 18 лютого 1883, Іракліон, Крит, Османська імперія — 26 жовтня 1957, Фрайбург, ФРН) — грецький письменник, класик новогрецької літератури. За свій найвідоміший твір — роман «Остання спокуса Христа» (1951) — засуджений грецькою православною церквою і Ватиканом, а роман був включений католицькою церквою до списку забороненої літератури (1954).
Нікос Казандзакіс | ||||
---|---|---|---|---|
Νίκος Καζαντζάκης | ||||
Ім'я при народженні | грец. Νίκος Καζαντζάκης | |||
Псевдонім | Лакріма Рерум (лат. Lacrima Rerum), Карма Нірвамі (грец. Κάρμα Νιρβαμή) | |||
Народився | 18 лютого 1883 Іракліон, Крит, Османська імперія | |||
Помер | 26 жовтня 1957 (74 роки) Фрайбург, ФРН ·лейкоз | |||
Поховання | Іракліон | |||
Громадянство | Греція | |||
Національність | грек | |||
Діяльність | поет, прозаїк, драматург, есеїст, філософ | |||
Сфера роботи | Тревелог і роман | |||
Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії і d[1] | |||
Мова творів | грецька | |||
Роки активності | 1906—1957 | |||
Напрямок | модернізм | |||
Жанр | поезія, роман, повість, оповідання, есе | |||
Magnum opus | ||||
У шлюбі з | Галатія Казандзакі і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Сайт: kazantzakis-museum.gr | ||||
| ||||
Нікос Казандзакіс у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Дитинство та юність (1883—1902)
Міхаліс Казандзакіс | Марія Христодулакі |
Народився 18 лютого 1883 року на Криті в Мегало-Кастро (Іракліон), в той час, коли острів знаходився під володарюванням Османської імперії. Нікос був першою дитиною в сім'ї, згодом народились сестри Анастасія та Елені, і брат Йоргос, який помер ще в ранньому дитинстві. Батько родини, Міхаліс Казандзакіс (1856—1932), був торговцем і землевласником, походив родом із селища Варварі. Батько Нікоса був жорсткою, деспотичною, людиною, що безкомпромісно дотримувався норм етики, завжди вимагав від сина, щоб той шанував сімейні традиції та критське походження. Він рідко хвалив успіхи та досягнення сина. Протиставленням батьківській суворості була материнська любов. Казандзакіс описує свою матір як «святу жінку». Його матір, Марія Христодулакі (1862—1932), була родом із селища Ассіроті, округ Мілопотамос, Ретимно. У 6 років Нікос був змушений жити як біженець через повстання 1889 року, коли його сім'я переїхала та переховувалась в Піреї протягом 6 місяців.
Повернувшись до Іракліону, відвідував початкову школу, проте його навчання було зірвано ще одним повстанням на Криті, яке відбулось у 1897 році. Сім'я Казандзакісів переїхала до Наксоса, де і проживала наступні два роки. Нікос навчався у Французькій школі торгівлі Святого Хреста, якою керували францисканські монахи. Там він вивчав французьку та італійську, а також почав знайомитись з європейською літературою. Стараннями і прогресом критського учня був вражений кардинал, який запропонував хлопчику стати католиком і вивчати духовенство у Ватиканській семінарії. Але як тільки про це дізнався Міхаліс Казандзакіс, він прийшов у школу вночі і забравши сина, сказав, що спалить живцем усіх монахів.
Сім'я повернулась на Крит, життя на якому після довготривалих періодів боротьби та дипломатичних переговорів поступово покращувалось, і згодом була проголошена . У своєму творі «Звіт для Ель Греко» (грец. Αναφορά στον Γκρέκο), Казандзакіс дає чіткий опис того дня, коли Принц Георг, обіймаючи посаду Високого комісара прибув на острів. У святковій пасхальній атмосфері радості здійснення національних прагнень, 15-річний хлопець відчув, що переступає поріг своєї юності. Останніми роками навчання в середній школі, Нікос зацікавився мистецтвом. Першою п'єсою, яку він побачив була «Розбійники» Фрідріха Шиллера, постановка якої відбулася на подвір'ї одного з найбідніших кварталів Іракліону; невдовзі після цього він зіграв роль Креона в софоклівській трагедії «Цар Едіп». Якщо мистецтво захоплювало і цікавило Нікоса, то у навчанні він почав розчаровуватись. Ті наукові теорії, які він вивчав, похитнули його впевненість у їхній істинності. Деякий час він присвятив навчанню, але пізніше полишив його і став пиячити у місцевих іракліонських кабаре.
В той час Казандзакіса привабила ідея що полягала в тому, щоб самому взятися і виправити несправедливість та соціальну нерівність. Разом із групою друзів він заснував «Дружню громаду» (грец. Φιλική Εταιρία) (названа на честь секретної організації, що почала свою діяльність після Грецького руху за незалежність), головною метою якої було створити кращий світ. Накприкінці літа 1902 року він познайомився з ірландкою Кетлін Форд, яка навчала його англійської мови, і з якою у нього почалися любовні стосунки.
Навчання, перші подорожі і публікації (1902—1909)
Восени 1902 року Казандзакіс переїхав до Афін, де почав навчався на юридичному факультеті Афінського університету. Навчаючись в Афінах, Казандзакіс проводив Різдво, Пасху і літні канікули в Іракліоні. Одного дня, під час прогулянки, він побачив Галатію Алексіу, старшу дочку видавця і літератора Стіліаноса Алексіу. Відразу після цього Казандзакіс написав у щоденнику друга, що найбільше чого він бажає, так це «Галатію і шалаш» (грец. «η Γαλάτεια και μία καλύβη»). Галатія, побачивши напис, захотіла зустрітись віч-на-віч зі своїм шанувальником. Проте перша зустріч між ними відбулась лише в 1914 <?>році, після чого у них почалися серйозні стосунки. Влітку 1905 року Казандзакіс почав публікувати свої переклади творів , Жана Поля, Данте та Анрі Мішеля в літературному журналі «Νεότης» (грец. «Молодь») під псевдонімом Лакріма Рерум. Через декілька місяців, в квітні 1905 року, він написав своє перше філософське есе «Хвороба століття», опублікувавши його в літературному журналі «Πινακοθήκη» (грец. «Галерея»). Обидві перші публікації були видані під псевдонімом Карма Нірвамі (грец. Κάρμα Νιρβαμή). Влітку 1905 року Казандзакіс забажав поїхати за кордон. Спочатку він планував продовжити навчання в Італії, проте цього не сталося. В кінці року він опублікував своє перше оповідання «Змій і лілія» (грец. Όφις και Κρίνο), на написання якого його надихнули стосунки з Кетлін Форд, але присвятив його «своїй Тото» (грец. Στην Τοτώ μου) — Галатії Алексіу, яка згодом стала його дружиною. В грудні 1905 року він закінчив університет, отримавши ступінь доктора юридичних наук. Того ж року він опублікував свій перший твір — оповідання «Змій і лілія» і почав працювати колумністом в афінській газеті «Ακρόπολις». В кінці літа 1906, Казандзакіс написав свою першу п'єсу, драму під назвою «Світає» (грец. «Ξημερώνει»), з якою взяв участь у конкурсі драми Пентелідіса. Журі, яке складалось з С. К. Саллеропулоса, Н. Політіса, С. Ламброса, визнало роботу найкращою, проте Казандзакіс не отримав приз, тому що на думку фахівців, драмі бракувало «моральної основи». Казандзакіс надрукував невеличке тлумачення драми в «Ακρόπολις», заявививши про свою відданість принципам естетики:
“ | Тільки моральна сутність в Мистецтві є красивою, і лише аморальна сутність — потворна. | „ |
—Казандзакіс |
1907 року він поїхав до Парижу. Там Казандзакіс продовжив вивчати філософію у Сорбонні, але також відвідував лекції Анрі Бергсона, який значною мірою вплинув на Казандзакіса. В саме цей період Казандзакіс зацікавився філософією , і почав писати дисертацію на тему «Філософія закону і держави Фрідріха Ніцше» (грец. «Ο Φρειδερίκος Νίτσε εν τη φιλοσοφία του δικαίου και της πολιτείας»), яку він закінчив у 1909 році. Філософія Ніцше навчила Казандзакіса сумніватися в будь-якій оптимістичній теорії. Підримуючи позицію нігілізму, критський письменник відчував потребу в зруйнуванні старого світу, і будуванні на його місці нового. Казандзакіс був настільки вражений своєю фізичною схожістю з Ніцше, що навіть повісив у своєму кабінеті гіпсову посмертну маску німецького філософа. В той самий час він дедалі більше часу присвячував себе літературі. Навчаючись у Парижі Казандзакіс опублікував в 1907 році в «Πινακοθήκη» одну дію своєї нової п'єси «Фасга» (грец. «Φασγά»), а у 1909 написав п'єсу «Жертва» (грец. «Θυσία»).
У лютому 1909 року Казандзакіс закінчив навчання, а у березні здійснив місячну подорож до Італії, під час якої відвідав Флоренцію та Рим. Повернувшись додому написав свої враження від подорожі та опублікував їх у журналі «Νέον Άστυ» (грец. «Нове місто»). В Іракліоні написав п'єсу «Комедія» (грец. «Κωμωδία»). Тоді ж була написана п'єса на одну дію — «Трагедія» (грец. «Τραγωδία»), яка була опублікована у двох літературних журналах: «Κρητική Στοά» (Іракліон, 1909) та «Σεράπιον» (Александрія, 1909). Казандзакіс побув деякий час в Іракліоні, але згодом вирішив повернутися до Афін.
Повернення до Греції (1909—1920)
Афіни
В квітні 1909 року Казандзакіс оселився в Афінах. Казандзакіс грав визначну роль в інтелектуальному житті столиці. Він був одним із засновників «Освітньої спілки» (грец. «Εκπαιδευτικού Ομίλου») (1909), а також «Спілки соціальної і політичної науки» (1916). У травні 1910 року висунув п'єсу «Жертва» на Драматичний конкурс Лассаніса і виграв його. Ця п'яса була опублікована під назвою «Майстер-будівник» (грец. «Ο Πρωτομάστορας») і присвячена «Іді» (Іону Драгумісу). 1916 року п'єса перероблено на «музичну драму» Манолісом Каломірісом та поставлено «Грецьким музичним театром» в .
Одруження з Галатією
Нікос та Галатія вирішили жити разом, проте ця ідея не сподобалась обом родинам. Провівши літні канікули удвох в селищі Красі, вони зрештою одружилися в жовтні 1911<?>року. Вінчальна церемонія пройшла в Церкві Св. Костянтина в Іракліоні, незважаючи на незгоду Міхаліса Казандзакіса. Наступне літо подружжя також провело в Красі, в компанії Еллі та Лефтеріса Алексіу, Васоса Даскалакіса, Костаса Варналіса та Маркоса Авгеріса. Проте молоді прожили разом не довго: в 1916 році Галатія подала на розлучення.
Перед письменником постійно поставала проблема заробітку на життя. Він влаштувався секретарем в Міністерстві освіти, а також почав паралельно працювати перекладачем: в 1911 році Казандзакіс отримав доручення від видавництва «Фелікс» (грец. «Φέξη») на переклад наукових та філософських праць Платона, Бергсона, Джеймса, Дарвіна, Метерлінка та ін. Переклади публікувались з 1911 по 1915 рік. В цей час Казандзакіс зробив декілька невдалих спроб зайнятися бізнесом. В жовтні 1915 року він, разом із І. Скорділісом, вирішили заснувати компанію з перевезення деревини з гори Афон. Саме в цей час Казандзакіс познайомився із Йоргісом Зорбою, з яким у 1917 році намагався заснувати лігнітову шахту в Прастова на півострові Мані.
Під час Балканських війн Казандзакіс записався у волонтери і почав працювати у особистому кабінеті тодішнього прем'єр-міністра Елефтеріоса Венізелоса.
У листопаді 1914 року Казандзакіс познайомився із поетом Ангелосом Сікеліаносом. Майже відразу обидва письменники стали близькими друзями. Через три дні вони вирушили у мандрівку до Афону, яка тривала 40 днів. Вони разом вивчали Толстого, Данте, Будду і навіть захотіли започаткувати нову релігію.
У вересні 1917 року Казандзакіс поїхав до Швейцарії, де він гостював у друга дитинства, Іанніса Ставрідакіса, грецького посла в Цюриху. Приблизно рік Казандзакіс подорожував по країні разом з Еллі Ламбріді, з якою у письменника був роман. В цей час Казандзакіс та Ставрідакіс заснували організацію інтелектуалів, основною метою якої було «підняти Грецію, об'єднавши зусилля, та створити нову грецьку культуру».
В січні 1919 року Казандзакіс повернувся до Греції і невдовзі, в травні місяці, був призначений на посаду головного директора у новоствореному міністерстві соціального забезпечення і почав займатися репатріацією грецьких біженців з Кавказу. Казандзакіс вирушив на Кавказ як голова делегації, до яко] також входили Іракліс Полемархакіс, Іанніс Ангелакіс, Іанніс Константаракіс, Йоргіс Зорба та Іанніс Ставрідакіс (з Міністерства закордонних справ Греції). За 15 місяців делегації вдалося переправити 15 000 греків на батьківщину та розселити у Фессалії та Західній Македонії.
Європа у міжвоєнні роки (1920—1924)
Після поразки Венізелоса на виборах у листопаді 1920 року, Казандзакіс припинив діяльність у Міністерстві з питань соціального забезпечення. Розчарований політичною ситуацією в країні та стратою Іона Драгуміса, у січні 1920 року Казандзакіс на місяць поїхав до Німеччини.
Повернувшись на батьківщину письменник оселився у Кіфіссії зі своїм другом К. Сфакіанакісом і почав працювати над трагедією «Христос» (грец. Χριστός). Потім Казандзакіс здійснив подорож до Криту і Пелопонесу, і при повернені, підписав контракт з видавцем Д. Дімітракосом написати серію підручників з історії для школярів молодших класів і переїхав до Відня. Все літо Казандзакіс провів в Австрії, присвячуючи свій час літературній діяльності.
Восени 1921 року Казандзакіс оселився у Берліні. Він почав працювати над «Спасителями Бога», відвідувати Конгрес освітніх реформаторів, познайомився із Рахель Ліпштайн і зацікавився Ленінською ідеологією. Влітку 1923 року він вирушив у подорож по Німеччині, а також відвідав місце народження Ніцше. У лютому 1924 року Казандзакіс переїхав до Італії, оселившись у Ассізі і пробув до квітня. В Ассізі він познайомився із біографом святих Йоганесом Йоргенсеном і почав вивчати життя Франциска Ассізького.
Повернення та «Одіссея» (1924—1925)
Незабаром після повернення в Грецію, Нікос Казандзакіс познайомився із Елені Саміу — жінкою, із якою прожив решту життя. Однак в Афінах він не довго залишався. У липні 1924 року він вирушив на Крит, і провів серпень місяць на віддаленому пляжі Лендас разом з Елені, поринувши у світ героїв Гомера, Гете й Есхіла.
Весь наступний рік він провів в Іракліоні. Саме тоді розпочав роботу над своєю власною «Одіссеєю» і, ймовірно, написав «Симпосій». Крім того здійснив невдалу спробу розгорнути політичну діяльність, за що був заарештований і утримувався під вартою впродовж двадцяти чотирьох годин у поліцейській дільниці Іракліону.
В липні 1925 року він повернувся на нетривалий час до Афін і невдовзі вирушив у подорож островами Егейського моря, під час якої відкрив для себе Егіну, де пізніше вирішив оселитись.
Навколосвітні подорожі (1925—1933)
У жовтні 1925 року розпочався довготривалий період подорожей Нікоса Казандзакіса світом. Кожна нова подорож приносила нові враження, образи та ідеї, які письменник включав у наступні переробки «Одіссеї». До 1933 року він відвідав Радянський Союз і Іспанію тричі. Він також здійснив поїздку до Італії, Кіпру, Палестини, Єгипту і Синайської пустелі. Довгий час залишався у Готтесгаб (нині ) в Чехословаччині.
Численні подорожі й інтенсивна робота допомогла Казандзакісу пережити смерть батьків 1932 року. Він працював у шаленому темпі: писав сценарії до фільмів і вірші, п'єси і романи французькою мовою, брав участь у складанні енциклопедії, словників і підручників, писав статті для грецьких і російських газет, перекладав літературні твори, зокрема книги для дітей.
Водночас Нікос Казандзакіс бажав доєднатись до політичної та літературної активності греко-румунського письменника , в особі якого знайшов духовного соратника. Нарешті після зустрічі із Казандзакіс здобув вірного друга та учня.
Егіна (1933—1939)
Після повернення із Західної Європи у квітні 1933 року, Нікос Казандзакіс вирушив до острова Егіна, який обрав, щоб нарешті оселитись надовго. Він продовжував працювати над «Одіссеєю», а також складав пісні для своєї «Терцінес», перекладаючи Данте, Кокто, Гауптмана, Шекспіра, Піранделло і Гете. Крім того присвячував час написанню подорожніх оповідей, п'єс і романів французькою мовою.
1936 року він розпочав будівництво власного будинку на Егіні, в який за рік, після завершення усіх робіт, переїхав разом із Елені. Надалі він рідко залишав острів, окрім короткочасних поїздок до Японії, Китаю, Іспанії та Англії, і 1938 року для контролю публікації «Одіссеї».
Друга світова війна і післявоєнна Греція (1939—1946)
Нікос Казандзакіс провів більшу частину періоду окупації Греції країнами Осі на Егіні. В цей час він почав писати новели. 1942 року він вирушив до Афін, де він зустрівся із Ангелосом Сікеліаносом вперше за останні двадцять років. Він також звернувся до гомерознавця Какрідіса по допомогу у перекладі «Іліади».
Після звільнення Греції він повернувся в столицю, яку вже цілком поглинула Громадянська війна. Казандзакіс не зміг залишитись осторонь і почав займатися політикою. Паралельно брав участь у виборах до Афінської академії, але тоді забракло два голоси. Натомість безперешкодно був обраний президентом Асоціації грецьких письменників.
Влітку 1945 року відвідав Крит як член урядової комісії з верифікації за німецьких звірств. У листопаді 1945 року одружився з Елені Саміу, призначений міністром без портфеля в уряді , але пішов у відставку за три місяці. На початку 1946 року взяв участь у постановці його п'єси «Каподистрія» в Королівському театрі, у травні того самого року номінований на Нобелівську премію з літератури, поряд із Ангелосом Сікеліаносом.
Еміграція і визнання (1946—1957)
Влітку 1946 року Нікос Казандзакіс розпочав свою останню, як виявиться пізніше, подорож Європою. Після перебування в Англії як гість Британської ради, він переїхав до Парижа, де був призначений літературним радником ЮНЕСКО. У березні 1948 року подав у відставку і вирішив постійно оселитись для проживання в Антібі на Французькій Рив'єрі. Останнє десятиліття життя письменника було не менш насиченим і творчим за попередні. Здобувши міжнародне визнання, він писав романи і п'єси, перекладав книг і здійснював подорожі.
З 1951 року його здоров'я гіршало. Він осліп на праве око, кілька разів проходив лікування доброякісної лімфатичної лейкемії у клініці Фрайбурзького університету. Менш з тим Нікос Казандзакіс все-таки розпочав спільну роботу із із перекладу «Одіссеї» на англійську мову. Романи «Христа розпинають знову» та «Остання спокуса» викликали бурхливу реакцію в деяких клерикальних колах, які навіть вимагали відлучити від Церкви Казадзакіса.
Останні роки і смерть (1946—1957)
У червні 1957 року Нікос Казандзакіс залишив Антіб і вирушив разом з Елені і подружжям евельпідісів у Китай, як гість Китайського уряду. Через місяць вони летіли в Кантон і планували повертатись додому через Японію.
Казандзакіс заразився інфекцією, чому передували щеплення проти віспи і холери. Його госпіталізували у Національну лікарню Данії в Копенгагені, коли стан значно погіршав, перевели в клініку Фарйбурзького університету. Хоча від інфекції вдалось оговтатись, скоро письменник захворів на азійський грип і помер у Фрайбурзі 26 жовтня 1957 року.
Згідно із заповітом письменника, його останки перевезли із Фрайбурга в Афіни, а потім літаком в Іракліон, передали тіло Собору Святого Мінаса. На панахиду стікалися тисячі людей в Іракліоні. Поховали Нікоса Казандзакіса 5 листопада біля Бастіону Мартіненго.
Епітафія на могилі Казандзакіса в Іракліоні гласить:
- Δεν ελπίζω τίποτα. Δε φοβούμαι τίποτα. Είμαι λεύτερος.
- Я ні нащо не сподіваюсь. Я нічого не боюся. Я — вільний.
Інтелектуальні права
18 березня 2011 року Верховний адміністративний суд Греції Аріос Пагос визнав єдиним законним спадкоємцем Нікоса Казандзакіса Патроклоса Ставру, прийомного сина Елені Казандзакіс, другої дружини письменника, якого вона всиновила 1982 року, через 12 років після смерті чоловіка. 1995 року Елені Казандзакіс офіційно заповіла усі інтелектуальні права своєму синові, однак від 2004 року їх намагались оскаржити діти сестри Казандзакіса.
тричі служив заступником міністра в уряді Кіпру, а також був нагороджений за свою роботу Афінською академією, також філософський факультет Афінського університету зробив його почесним професором. Нагороджений Великим хрестом грецького Ордену Фенікса.
Творчість
Основні твори
- Одіссея, 1938
- Аскетика, 1945
- Життя та пригоди Алексіса Зорби, 1946
- Капітан Міхаліс, 1953
- Трагедії в 3 томах, 1955—1956
- Христа розпинають знову, 1955
- Остання спокуса, 1955
- ''Бідняк — людина Божа, 1956
- Подорожуючи, 1958
- Побратими, 1961
- Про Ель Греко, 1961
- Переклади на новогрецьку
- Листування
- Чотириста листів Казандзакіса Превелакісу, 1965
Видання творів українською мовою
- Кумедні й лихі пригоди Алексіса Зорбаса: Роман /Перекл. з новогр. ; Передм. Т. Чернишової; Іл. худ. В. С. Войтовича. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1989 р. (Серія «Зарубіжна проза ХХ століття»)
- Христа розпинають знову. (Роман. Переклад з грецької І. К. Каввадіаса та І. С. Гречанівсього за редакцією А. О. Білецького. Радянський письменник, Київ, 1958)
- У Кноському палаці. Александр Македонський: Романи /Пер. з новогр. Василя Степаненка та Тетяни Чернишової; мал. Володимира Скубири. — К. : Веселка, 1986. — 445 с., іл.
- Капітан Міхаліс (Свобода або смерть!): Роман /Перекл. з новогр. І.Гречанівський, В.Мочос, Я.Мочос; післямова А.Білецького. — Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1975. — 445 с.
Цитати
Із (1927):
- We have seen the highest circle of spiraling powers. We have: named this circle God. We might have given it any other name: we wished: Abyss, Mystery, Absolute Darkness, Absolute Light,
- Matter, Spirit, Ultimate Hope, Ultimate Despair, Silence.
- We come from a dark abyss, we end in a dark abyss, and we call the luminous interval life.
Галерея
-
- Могила Нікоса Казандзакіса в Іракліоні
Примітки
- https://www.naxos.gr/the-ursuline-school-school-of-commerce/?lang=en
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- Сім'я [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дитинство та юність [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Наксос [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Повернення до Іракліону [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Середня школа [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Навчання в Афінах [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Змія і лілія» [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Література [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- В Греції [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сікіліанос [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Швейцарія [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Європа у міжвоєєні роки [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Return and the Odyssey (1924—1925) [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Travelling the world (1925—1933) [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- In solitude on Aegina (1933—1939) [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- World War II and Experiences in Post-War Greece (1939—1946) [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Emigration and Recognition (1946—1957) [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
- Supreme Court grants Patroklos Stavrou sole rights to author Kazantzakis' work, 18 Μαρτίου 2011, newpost.gr[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Николау Н. Г. Короткий словарь новогреческой литературы. — Москва : Книжный дом «Либроком», 2010. — 296 с. — .
Посилання
- (англ.)
- Статті про Нікоса Казандзакіса на сайті Історичного музею Криту [ 1 січня 2007 у Wayback Machine.] (англ.) (гр.)
- (гр.)
- [недоступне посилання з липня 2019 Мир читает произведения Казандзакиса — ana-mpa]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nikos Kazandzakis znachennya Ni kos Kazandza kis grec Nikos Kazantzakhs 18 lyutogo 1883 Iraklion Krit Osmanska imperiya 26 zhovtnya 1957 Frajburg FRN greckij pismennik klasik novogreckoyi literaturi Za svij najvidomishij tvir roman Ostannya spokusa Hrista 1951 zasudzhenij greckoyu pravoslavnoyu cerkvoyu i Vatikanom a roman buv vklyuchenij katolickoyu cerkvoyu do spisku zaboronenoyi literaturi 1954 Nikos KazandzakisNikos KazantzakhsIm ya pri narodzhennigrec Nikos KazantzakhsPsevdonimLakrima Rerum lat Lacrima Rerum Karma Nirvami grec Karma Nirbamh Narodivsya18 lyutogo 1883 1883 02 18 Iraklion Krit Osmanska imperiyaPomer26 zhovtnya 1957 1957 10 26 74 roki Frajburg FRN lejkozPohovannyaIraklionGromadyanstvo GreciyaNacionalnistgrekDiyalnistpoet prozayik dramaturg eseyist filosofSfera robotiTrevelog i romanAlma materAfinskij nacionalnij universitet imeni Kapodistriyi i d 1 Mova tvorivgreckaRoki aktivnosti1906 1957NapryamokmodernizmZhanrpoeziya roman povist opovidannya eseMagnum opusU shlyubi zGalatiya Kazandzaki i dAvtografNagorodiSajt kazantzakis museum gr Nikos Kazandzakis u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaDitinstvo ta yunist 1883 1902 Mihalis Kazandzakis Mariya Hristodulaki Narodivsya 18 lyutogo 1883 roku na Kriti v Megalo Kastro Iraklion v toj chas koli ostriv znahodivsya pid volodaryuvannyam Osmanskoyi imperiyi Nikos buv pershoyu ditinoyu v sim yi zgodom narodilis sestri Anastasiya ta Eleni i brat Jorgos yakij pomer she v rannomu ditinstvi Batko rodini Mihalis Kazandzakis 1856 1932 buv torgovcem i zemlevlasnikom pohodiv rodom iz selisha Varvari Batko Nikosa buv zhorstkoyu despotichnoyu lyudinoyu sho bezkompromisno dotrimuvavsya norm etiki zavzhdi vimagav vid sina shob toj shanuvav simejni tradiciyi ta kritske pohodzhennya Vin ridko hvaliv uspihi ta dosyagnennya sina Protistavlennyam batkivskij suvorosti bula materinska lyubov Kazandzakis opisuye svoyu matir yak svyatu zhinku Jogo matir Mariya Hristodulaki 1862 1932 bula rodom iz selisha Assiroti okrug Milopotamos Retimno U 6 rokiv Nikos buv zmushenij zhiti yak bizhenec cherez povstannya 1889 roku koli jogo sim ya pereyihala ta perehovuvalas v Pireyi protyagom 6 misyaciv Povernuvshis do Iraklionu vidviduvav pochatkovu shkolu prote jogo navchannya bulo zirvano she odnim povstannyam na Kriti yake vidbulos u 1897 roci Sim ya Kazandzakisiv pereyihala do Naksosa de i prozhivala nastupni dva roki Nikos navchavsya u Francuzkij shkoli torgivli Svyatogo Hresta yakoyu keruvali franciskanski monahi Tam vin vivchav francuzku ta italijsku a takozh pochav znajomitis z yevropejskoyu literaturoyu Starannyami i progresom kritskogo uchnya buv vrazhenij kardinal yakij zaproponuvav hlopchiku stati katolikom i vivchati duhovenstvo u Vatikanskij seminariyi Ale yak tilki pro ce diznavsya Mihalis Kazandzakis vin prijshov u shkolu vnochi i zabravshi sina skazav sho spalit zhivcem usih monahiv Sim ya povernulas na Krit zhittya na yakomu pislya dovgotrivalih periodiv borotbi ta diplomatichnih peregovoriv postupovo pokrashuvalos i zgodom bula progoloshena U svoyemu tvori Zvit dlya El Greko grec Anafora ston Gkreko Kazandzakis daye chitkij opis togo dnya koli Princ Georg obijmayuchi posadu Visokogo komisara pribuv na ostriv U svyatkovij pashalnij atmosferi radosti zdijsnennya nacionalnih pragnen 15 richnij hlopec vidchuv sho perestupaye porig svoyeyi yunosti Ostannimi rokami navchannya v serednij shkoli Nikos zacikavivsya mistectvom Pershoyu p yesoyu yaku vin pobachiv bula Rozbijniki Fridriha Shillera postanovka yakoyi vidbulasya na podvir yi odnogo z najbidnishih kvartaliv Iraklionu nevdovzi pislya cogo vin zigrav rol Kreona v sofoklivskij tragediyi Car Edip Yaksho mistectvo zahoplyuvalo i cikavilo Nikosa to u navchanni vin pochav rozcharovuvatis Ti naukovi teoriyi yaki vin vivchav pohitnuli jogo vpevnenist u yihnij istinnosti Deyakij chas vin prisvyativ navchannyu ale piznishe polishiv jogo i stav piyachiti u miscevih iraklionskih kabare V toj chas Kazandzakisa privabila ideya sho polyagala v tomu shob samomu vzyatisya i vipraviti nespravedlivist ta socialnu nerivnist Razom iz grupoyu druziv vin zasnuvav Druzhnyu gromadu grec Filikh Etairia nazvana na chest sekretnoyi organizaciyi sho pochala svoyu diyalnist pislya Greckogo ruhu za nezalezhnist golovnoyu metoyu yakoyi bulo stvoriti krashij svit Nakprikinci lita 1902 roku vin poznajomivsya z irlandkoyu Ketlin Ford yaka navchala jogo anglijskoyi movi i z yakoyu u nogo pochalisya lyubovni stosunki Navchannya pershi podorozhi i publikaciyi 1902 1909 Voseni 1902 roku Kazandzakis pereyihav do Afin de pochav navchavsya na yuridichnomu fakulteti Afinskogo universitetu Navchayuchis v Afinah Kazandzakis provodiv Rizdvo Pashu i litni kanikuli v Iraklioni Odnogo dnya pid chas progulyanki vin pobachiv Galatiyu Aleksiu starshu dochku vidavcya i literatora Stilianosa Aleksiu Vidrazu pislya cogo Kazandzakis napisav u shodenniku druga sho najbilshe chogo vin bazhaye tak ce Galatiyu i shalash grec h Galateia kai mia kalybh Galatiya pobachivshi napis zahotila zustritis vich na vich zi svoyim shanuvalnikom Prote persha zustrich mizh nimi vidbulas lishe v 1914 lt gt roci pislya chogo u nih pochalisya serjozni stosunki Vlitku 1905 roku Kazandzakis pochav publikuvati svoyi perekladi tvoriv Zhana Polya Dante ta Anri Mishelya v literaturnomu zhurnali Neoths grec Molod pid psevdonimom Lakrima Rerum Cherez dekilka misyaciv v kvitni 1905 roku vin napisav svoye pershe filosofske ese Hvoroba stolittya opublikuvavshi jogo v literaturnomu zhurnali Pinako8hkh grec Galereya Obidvi pershi publikaciyi buli vidani pid psevdonimom Karma Nirvami grec Karma Nirbamh Vlitku 1905 roku Kazandzakis zabazhav poyihati za kordon Spochatku vin planuvav prodovzhiti navchannya v Italiyi prote cogo ne stalosya V kinci roku vin opublikuvav svoye pershe opovidannya Zmij i liliya grec Ofis kai Krino na napisannya yakogo jogo nadihnuli stosunki z Ketlin Ford ale prisvyativ jogo svoyij Toto grec Sthn Totw moy Galatiyi Aleksiu yaka zgodom stala jogo druzhinoyu V grudni 1905 roku vin zakinchiv universitet otrimavshi stupin doktora yuridichnih nauk Togo zh roku vin opublikuvav svij pershij tvir opovidannya Zmij i liliya i pochav pracyuvati kolumnistom v afinskij gazeti Akropolis V kinci lita 1906 Kazandzakis napisav svoyu pershu p yesu dramu pid nazvoyu Svitaye grec 3hmerwnei z yakoyu vzyav uchast u konkursi drami Pentelidisa Zhuri yake skladalos z S K Salleropulosa N Politisa S Lambrosa viznalo robotu najkrashoyu prote Kazandzakis ne otrimav priz tomu sho na dumku fahivciv drami brakuvalo moralnoyi osnovi Kazandzakis nadrukuvav nevelichke tlumachennya drami v Akropolis zayavivivshi pro svoyu viddanist principam estetiki Tilki moralna sutnist v Mistectvi ye krasivoyu i lishe amoralna sutnist potvorna Kazandzakis 1907 roku vin poyihav do Parizhu Tam Kazandzakis prodovzhiv vivchati filosofiyu u Sorbonni ale takozh vidviduvav lekciyi Anri Bergsona yakij znachnoyu miroyu vplinuv na Kazandzakisa V same cej period Kazandzakis zacikavivsya filosofiyeyu i pochav pisati disertaciyu na temu Filosofiya zakonu i derzhavi Fridriha Nicshe grec O Freiderikos Nitse en th filosofia toy dikaioy kai ths politeias yaku vin zakinchiv u 1909 roci Filosofiya Nicshe navchila Kazandzakisa sumnivatisya v bud yakij optimistichnij teoriyi Pidrimuyuchi poziciyu nigilizmu kritskij pismennik vidchuvav potrebu v zrujnuvanni starogo svitu i buduvanni na jogo misci novogo Kazandzakis buv nastilki vrazhenij svoyeyu fizichnoyu shozhistyu z Nicshe sho navit povisiv u svoyemu kabineti gipsovu posmertnu masku nimeckogo filosofa V toj samij chas vin dedali bilshe chasu prisvyachuvav sebe literaturi Navchayuchis u Parizhi Kazandzakis opublikuvav v 1907 roci v Pinako8hkh odnu diyu svoyeyi novoyi p yesi Fasga grec Fasga a u 1909 napisav p yesu Zhertva grec 8ysia U lyutomu 1909 roku Kazandzakis zakinchiv navchannya a u berezni zdijsniv misyachnu podorozh do Italiyi pid chas yakoyi vidvidav Florenciyu ta Rim Povernuvshis dodomu napisav svoyi vrazhennya vid podorozhi ta opublikuvav yih u zhurnali Neon Asty grec Nove misto V Iraklioni napisav p yesu Komediya grec Kwmwdia Todi zh bula napisana p yesa na odnu diyu Tragediya grec Tragwdia yaka bula opublikovana u dvoh literaturnih zhurnalah Krhtikh Stoa Iraklion 1909 ta Serapion Aleksandriya 1909 Kazandzakis pobuv deyakij chas v Iraklioni ale zgodom virishiv povernutisya do Afin Povernennya do Greciyi 1909 1920 Afini V kvitni 1909 roku Kazandzakis oselivsya v Afinah Kazandzakis grav viznachnu rol v intelektualnomu zhitti stolici Vin buv odnim iz zasnovnikiv Osvitnoyi spilki grec Ekpaideytikoy Omiloy 1909 a takozh Spilki socialnoyi i politichnoyi nauki 1916 U travni 1910 roku visunuv p yesu Zhertva na Dramatichnij konkurs Lassanisa i vigrav jogo Cya p yasa bula opublikovana pid nazvoyu Majster budivnik grec O Prwtomastoras i prisvyachena Idi Ionu Dragumisu 1916 roku p yesa pererobleno na muzichnu dramu Manolisom Kalomirisom ta postavleno Greckim muzichnim teatrom v Odruzhennya z Galatiyeyu Nikos ta Galatiya virishili zhiti razom prote cya ideya ne spodobalas obom rodinam Provivshi litni kanikuli udvoh v selishi Krasi voni zreshtoyu odruzhilisya v zhovtni 1911 lt gt roku Vinchalna ceremoniya projshla v Cerkvi Sv Kostyantina v Iraklioni nezvazhayuchi na nezgodu Mihalisa Kazandzakisa Nastupne lito podruzhzhya takozh provelo v Krasi v kompaniyi Elli ta Lefterisa Aleksiu Vasosa Daskalakisa Kostasa Varnalisa ta Markosa Avgerisa Prote molodi prozhili razom ne dovgo v 1916 roci Galatiya podala na rozluchennya Pered pismennikom postijno postavala problema zarobitku na zhittya Vin vlashtuvavsya sekretarem v Ministerstvi osviti a takozh pochav paralelno pracyuvati perekladachem v 1911 roci Kazandzakis otrimav doruchennya vid vidavnictva Feliks grec Fe3h na pereklad naukovih ta filosofskih prac Platona Bergsona Dzhejmsa Darvina Meterlinka ta in Perekladi publikuvalis z 1911 po 1915 rik V cej chas Kazandzakis zrobiv dekilka nevdalih sprob zajnyatisya biznesom V zhovtni 1915 roku vin razom iz I Skordilisom virishili zasnuvati kompaniyu z perevezennya derevini z gori Afon Same v cej chas Kazandzakis poznajomivsya iz Jorgisom Zorboyu z yakim u 1917 roci namagavsya zasnuvati lignitovu shahtu v Prastova na pivostrovi Mani Pid chas Balkanskih vijn Kazandzakis zapisavsya u volonteri i pochav pracyuvati u osobistomu kabineti todishnogo prem yer ministra Elefteriosa Venizelosa U listopadi 1914 roku Kazandzakis poznajomivsya iz poetom Angelosom Sikelianosom Majzhe vidrazu obidva pismenniki stali blizkimi druzyami Cherez tri dni voni virushili u mandrivku do Afonu yaka trivala 40 dniv Voni razom vivchali Tolstogo Dante Buddu i navit zahotili zapochatkuvati novu religiyu U veresni 1917 roku Kazandzakis poyihav do Shvejcariyi de vin gostyuvav u druga ditinstva Iannisa Stavridakisa greckogo posla v Cyurihu Priblizno rik Kazandzakis podorozhuvav po krayini razom z Elli Lambridi z yakoyu u pismennika buv roman V cej chas Kazandzakis ta Stavridakis zasnuvali organizaciyu intelektualiv osnovnoyu metoyu yakoyi bulo pidnyati Greciyu ob yednavshi zusillya ta stvoriti novu grecku kulturu V sichni 1919 roku Kazandzakis povernuvsya do Greciyi i nevdovzi v travni misyaci buv priznachenij na posadu golovnogo direktora u novostvorenomu ministerstvi socialnogo zabezpechennya i pochav zajmatisya repatriaciyeyu greckih bizhenciv z Kavkazu Kazandzakis virushiv na Kavkaz yak golova delegaciyi do yako takozh vhodili Iraklis Polemarhakis Iannis Angelakis Iannis Konstantarakis Jorgis Zorba ta Iannis Stavridakis z Ministerstva zakordonnih sprav Greciyi Za 15 misyaciv delegaciyi vdalosya perepraviti 15 000 grekiv na batkivshinu ta rozseliti u Fessaliyi ta Zahidnij Makedoniyi Yevropa u mizhvoyenni roki 1920 1924 Pislya porazki Venizelosa na viborah u listopadi 1920 roku Kazandzakis pripiniv diyalnist u Ministerstvi z pitan socialnogo zabezpechennya Rozcharovanij politichnoyu situaciyeyu v krayini ta stratoyu Iona Dragumisa u sichni 1920 roku Kazandzakis na misyac poyihav do Nimechchini Povernuvshis na batkivshinu pismennik oselivsya u Kifissiyi zi svoyim drugom K Sfakianakisom i pochav pracyuvati nad tragediyeyu Hristos grec Xristos Potim Kazandzakis zdijsniv podorozh do Kritu i Peloponesu i pri poverneni pidpisav kontrakt z vidavcem D Dimitrakosom napisati seriyu pidruchnikiv z istoriyi dlya shkolyariv molodshih klasiv i pereyihav do Vidnya Vse lito Kazandzakis proviv v Avstriyi prisvyachuyuchi svij chas literaturnij diyalnosti Voseni 1921 roku Kazandzakis oselivsya u Berlini Vin pochav pracyuvati nad Spasitelyami Boga vidviduvati Kongres osvitnih reformatoriv poznajomivsya iz Rahel Lipshtajn i zacikavivsya Leninskoyu ideologiyeyu Vlitku 1923 roku vin virushiv u podorozh po Nimechchini a takozh vidvidav misce narodzhennya Nicshe U lyutomu 1924 roku Kazandzakis pereyihav do Italiyi oselivshis u Assizi i probuv do kvitnya V Assizi vin poznajomivsya iz biografom svyatih Joganesom Jorgensenom i pochav vivchati zhittya Franciska Assizkogo Povernennya ta Odisseya 1924 1925 Nezabarom pislya povernennya v Greciyu Nikos Kazandzakis poznajomivsya iz Eleni Samiu zhinkoyu iz yakoyu prozhiv reshtu zhittya Odnak v Afinah vin ne dovgo zalishavsya U lipni 1924 roku vin virushiv na Krit i proviv serpen misyac na viddalenomu plyazhi Lendas razom z Eleni porinuvshi u svit geroyiv Gomera Gete j Eshila Ves nastupnij rik vin proviv v Iraklioni Same todi rozpochav robotu nad svoyeyu vlasnoyu Odisseyeyu i jmovirno napisav Simposij Krim togo zdijsniv nevdalu sprobu rozgornuti politichnu diyalnist za sho buv zaareshtovanij i utrimuvavsya pid vartoyu vprodovzh dvadcyati chotiroh godin u policejskij dilnici Iraklionu V lipni 1925 roku vin povernuvsya na netrivalij chas do Afin i nevdovzi virushiv u podorozh ostrovami Egejskogo morya pid chas yakoyi vidkriv dlya sebe Eginu de piznishe virishiv oselitis Navkolosvitni podorozhi 1925 1933 U zhovtni 1925 roku rozpochavsya dovgotrivalij period podorozhej Nikosa Kazandzakisa svitom Kozhna nova podorozh prinosila novi vrazhennya obrazi ta ideyi yaki pismennik vklyuchav u nastupni pererobki Odisseyi Do 1933 roku vin vidvidav Radyanskij Soyuz i Ispaniyu trichi Vin takozh zdijsniv poyizdku do Italiyi Kipru Palestini Yegiptu i Sinajskoyi pusteli Dovgij chas zalishavsya u Gottesgab nini v Chehoslovachchini Chislenni podorozhi j intensivna robota dopomogla Kazandzakisu perezhiti smert batkiv 1932 roku Vin pracyuvav u shalenomu tempi pisav scenariyi do filmiv i virshi p yesi i romani francuzkoyu movoyu brav uchast u skladanni enciklopediyi slovnikiv i pidruchnikiv pisav statti dlya greckih i rosijskih gazet perekladav literaturni tvori zokrema knigi dlya ditej Vodnochas Nikos Kazandzakis bazhav doyednatis do politichnoyi ta literaturnoyi aktivnosti greko rumunskogo pismennika v osobi yakogo znajshov duhovnogo soratnika Nareshti pislya zustrichi iz Kazandzakis zdobuv virnogo druga ta uchnya Egina 1933 1939 Pislya povernennya iz Zahidnoyi Yevropi u kvitni 1933 roku Nikos Kazandzakis virushiv do ostrova Egina yakij obrav shob nareshti oselitis nadovgo Vin prodovzhuvav pracyuvati nad Odisseyeyu a takozh skladav pisni dlya svoyeyi Tercines perekladayuchi Dante Kokto Gauptmana Shekspira Pirandello i Gete Krim togo prisvyachuvav chas napisannyu podorozhnih opovidej p yes i romaniv francuzkoyu movoyu 1936 roku vin rozpochav budivnictvo vlasnogo budinku na Egini v yakij za rik pislya zavershennya usih robit pereyihav razom iz Eleni Nadali vin ridko zalishav ostriv okrim korotkochasnih poyizdok do Yaponiyi Kitayu Ispaniyi ta Angliyi i 1938 roku dlya kontrolyu publikaciyi Odisseyi Druga svitova vijna i pislyavoyenna Greciya 1939 1946 Nikos Kazandzakis proviv bilshu chastinu periodu okupaciyi Greciyi krayinami Osi na Egini V cej chas vin pochav pisati noveli 1942 roku vin virushiv do Afin de vin zustrivsya iz Angelosom Sikelianosom vpershe za ostanni dvadcyat rokiv Vin takozh zvernuvsya do gomeroznavcya Kakridisa po dopomogu u perekladi Iliadi Pislya zvilnennya Greciyi vin povernuvsya v stolicyu yaku vzhe cilkom poglinula Gromadyanska vijna Kazandzakis ne zmig zalishitis ostoron i pochav zajmatisya politikoyu Paralelno brav uchast u viborah do Afinskoyi akademiyi ale todi zabraklo dva golosi Natomist bezpereshkodno buv obranij prezidentom Asociaciyi greckih pismennikiv Vlitku 1945 roku vidvidav Krit yak chlen uryadovoyi komisiyi z verifikaciyi za nimeckih zvirstv U listopadi 1945 roku odruzhivsya z Eleni Samiu priznachenij ministrom bez portfelya v uryadi ale pishov u vidstavku za tri misyaci Na pochatku 1946 roku vzyav uchast u postanovci jogo p yesi Kapodistriya v Korolivskomu teatri u travni togo samogo roku nominovanij na Nobelivsku premiyu z literaturi poryad iz Angelosom Sikelianosom Emigraciya i viznannya 1946 1957 Vlitku 1946 roku Nikos Kazandzakis rozpochav svoyu ostannyu yak viyavitsya piznishe podorozh Yevropoyu Pislya perebuvannya v Angliyi yak gist Britanskoyi radi vin pereyihav do Parizha de buv priznachenij literaturnim radnikom YuNESKO U berezni 1948 roku podav u vidstavku i virishiv postijno oselitis dlya prozhivannya v Antibi na Francuzkij Riv yeri Ostannye desyatilittya zhittya pismennika bulo ne mensh nasichenim i tvorchim za poperedni Zdobuvshi mizhnarodne viznannya vin pisav romani i p yesi perekladav knig i zdijsnyuvav podorozhi Z 1951 roku jogo zdorov ya girshalo Vin oslip na prave oko kilka raziv prohodiv likuvannya dobroyakisnoyi limfatichnoyi lejkemiyi u klinici Frajburzkogo universitetu Mensh z tim Nikos Kazandzakis vse taki rozpochav spilnu robotu iz iz perekladu Odisseyi na anglijsku movu Romani Hrista rozpinayut znovu ta Ostannya spokusa viklikali burhlivu reakciyu v deyakih klerikalnih kolah yaki navit vimagali vidluchiti vid Cerkvi Kazadzakisa Ostanni roki i smert 1946 1957 U chervni 1957 roku Nikos Kazandzakis zalishiv Antib i virushiv razom z Eleni i podruzhzhyam evelpidisiv u Kitaj yak gist Kitajskogo uryadu Cherez misyac voni letili v Kanton i planuvali povertatis dodomu cherez Yaponiyu Epitafiya na mogili Kazandzakisa Kazandzakis zarazivsya infekciyeyu chomu pereduvali sheplennya proti vispi i holeri Jogo gospitalizuvali u Nacionalnu likarnyu Daniyi v Kopengageni koli stan znachno pogirshav pereveli v kliniku Farjburzkogo universitetu Hocha vid infekciyi vdalos ogovtatis skoro pismennik zahvoriv na azijskij grip i pomer u Frajburzi 26 zhovtnya 1957 roku Zgidno iz zapovitom pismennika jogo ostanki perevezli iz Frajburga v Afini a potim litakom v Iraklion peredali tilo Soboru Svyatogo Minasa Na panahidu stikalisya tisyachi lyudej v Iraklioni Pohovali Nikosa Kazandzakisa 5 listopada bilya Bastionu Martinengo Epitafiya na mogili Kazandzakisa v Iraklioni glasit Den elpizw tipota De foboymai tipota Eimai leyteros Ya ni nasho ne spodivayus Ya nichogo ne boyusya Ya vilnij Intelektualni prava 18 bereznya 2011 roku Verhovnij administrativnij sud Greciyi Arios Pagos viznav yedinim zakonnim spadkoyemcem Nikosa Kazandzakisa Patroklosa Stavru prijomnogo sina Eleni Kazandzakis drugoyi druzhini pismennika yakogo vona vsinovila 1982 roku cherez 12 rokiv pislya smerti cholovika 1995 roku Eleni Kazandzakis oficijno zapovila usi intelektualni prava svoyemu sinovi odnak vid 2004 roku yih namagalis oskarzhiti diti sestri Kazandzakisa trichi sluzhiv zastupnikom ministra v uryadi Kipru a takozh buv nagorodzhenij za svoyu robotu Afinskoyu akademiyeyu takozh filosofskij fakultet Afinskogo universitetu zrobiv jogo pochesnim profesorom Nagorodzhenij Velikim hrestom greckogo Ordenu Feniksa TvorchistOsnovni tvori Kumedni j lihi prigodi Aleksisa Zorbasa Kiyiv 1989 rik Odisseya 1938 Asketika 1945 Zhittya ta prigodi Aleksisa Zorbi 1946 Kapitan Mihalis 1953 Tragediyi v 3 tomah 1955 1956 Hrista rozpinayut znovu 1955 Ostannya spokusa 1955 Bidnyak lyudina Bozha 1956 Podorozhuyuchi 1958 Pobratimi 1961 Pro El Greko 1961 Perekladi na novogrecku Iliada 1955 Odisseya 1965 Listuvannya Chotirista listiv Kazandzakisa Prevelakisu 1965 Vidannya tvoriv ukrayinskoyu movoyu Kumedni j lihi prigodi Aleksisa Zorbasa Roman Perekl z novogr Peredm T Chernishovoyi Il hud V S Vojtovicha Kiyiv vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro 1989 r Seriya Zarubizhna proza HH stolittya Hrista rozpinayut znovu Roman Pereklad z greckoyi I K Kavvadiasa ta I S Grechanivsogo za redakciyeyu A O Bileckogo Radyanskij pismennik Kiyiv 1958 U Knoskomu palaci Aleksandr Makedonskij Romani Per z novogr Vasilya Stepanenka ta Tetyani Chernishovoyi mal Volodimira Skubiri K Veselka 1986 445 s il Kapitan Mihalis Svoboda abo smert Roman Perekl z novogr I Grechanivskij V Mochos Ya Mochos pislyamova A Bileckogo Kiyiv vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro 1975 445 s CitatiIz 1927 We have seen the highest circle of spiraling powers We have named this circle God We might have given it any other name we wished Abyss Mystery Absolute Darkness Absolute Light Matter Spirit Ultimate Hope Ultimate Despair Silence We come from a dark abyss we end in a dark abyss and we call the luminous interval life GalereyaGrecka marka nominalom v 27 iz zobrazhennyam Kazandzakisa 1983 Mogila Nikosa Kazandzakisa v IraklioniPrimitkihttps www naxos gr the ursuline school school of commerce lang en Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Sim ya 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Ditinstvo ta yunist 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl Naksos 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Povernennya do Iraklionu 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Serednya shkola 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Navchannya v Afinah 11 travnya 2013 u Wayback Machine angl Zmiya i liliya 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Literatura 11 travnya 2013 u Wayback Machine angl V Greciyi 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Sikilianos 11 travnya 2013 u Wayback Machine angl Shvejcariya 11 travnya 2013 u Wayback Machine angl Yevropa u mizhvoyeyeni roki 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl The Return and the Odyssey 1924 1925 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Travelling the world 1925 1933 27 veresnya 2011 u Wayback Machine angl In solitude on Aegina 1933 1939 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl World War II and Experiences in Post War Greece 1939 1946 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Emigration and Recognition 1946 1957 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 20 bereznya 2011 Procitovano 19 bereznya 2011 Supreme Court grants Patroklos Stavrou sole rights to author Kazantzakis work 18 Martioy 2011 newpost gr nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaNikolau N G Korotkij slovar novogrecheskoj literatury Moskva Knizhnyj dom Librokom 2010 296 s ISBN 978 5 397 01373 4 Posilannya angl Statti pro Nikosa Kazandzakisa na sajti Istorichnogo muzeyu Kritu 1 sichnya 2007 u Wayback Machine angl gr gr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mir chitaet proizvedeniya Kazandzakisa ana mpa