Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хронологія геополітичних змін в історії (до 1000 року) — послідовність історичних подій в історії людства, в частині, що стосувалося появи та зникнення країн, заснування найважливіших міст, виникнення столиць держав, проголошення незалежності й зміни назв країн, а також значні територіальні зміни, такі як анексія, поступка іншим державам або відокремлення земель і створення нових держав.
1-ше тисячоліття н. е
X століття
IX століття
VIII століття
| Рік | Дата | Подія |
|---|---|---|
| 796 | За рішенням халіфа Гарун ар-Рашида Ракка стає столицею Аббасидського халіфату | |
| 795 | Карл Великий заснував Іспанську марку — буферну зону між Аль-Андалус та Франкським королівством | |
| 791 | Виникнення Паннонської Хорватії | |
| 786 | На Південному Кавказі виникло Абхазьке царство | |
| 774 | Лангобардське королівство підкорене франками Карла Великого: північні терени королівства успадкувала Франкська імперія Каролінгів, південні — Беневентське і Сполетське герцогства, центральні — Папська держава | |
| 759 | Франки завоювали Септиманію | |
| 756 | На Піренейському півострові заснований Кордовський емірат зі столицею в Кордові | |
| 754 | Заснована Папська держава | |
| 750 | Заснований Аббасидський халіфат | |
| На півострові Індостан Ґопала заснував Імперію Пала | ||
| 753 | В Індії заснована держава Раштракути зі столицею в | |
| 744 | Уйгури здійснили переворот у Тюркському каганаті, який припинив існування; зник Східний тюркський каганат; постав Третій Уйгурський каганат | |
| 737 | На території сучасної китайської провінції Юньнань виникла держава Наньчжао зі столицею в | |
| 734 | Фризьке королівство завойоване Франкською державою | |
| 719 | Почалося | |
| 718 | Пелайо заснував Астурійське королівство на півночі Піренейського півострова | |
| 717 | Куртуба стала столицею аль-Андалуса | |
| 711 | 27 квітня | Тарік ібн Зіяд висадився на півдні Іберії розпочавши Арабське завоювання Піренейського півострова та заснування аль-Андалус |
| 710 | В Японії завершився період Ямато | |
| 705 | 3 березня | У Китаї Чжун-цзун відновив правління династії Тан зі столицею у Чан'ань |
| 700 | Виникнення імперії Канем, африканської держави на території сучасного Чаду, південної Лівії і східного Нігера |
VII століття
| Рік | Дата | Подія |
|---|---|---|
| 698 | Ко заснував державу Пархе | |
| 697 | Заснована Венеційська республіка | |
| 690 | У Цзетянь заснувала на території Китаю. Шеньду — столиця держави | |
| 681 | Каган оногурів, протоболгарський хан перетнув дельту Дунаю та перемігши візантійців у битві при Онгале заснував Перше Болгарське царство зі столицею в Плисці | |
| 680 | перетворилося на в Уельсі | |
| 668 | Сілла об'єднала Три корейські держави: Когурьо, Сілла і Пекче під своєю владою | |
| Булгарський хан (каган) Кубрат заснував Велику Булгарію у степовій зоні сучасної України | ||
| 660 | Занепад Само | |
| 658 | Утворення Карантанії — держави словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва | |
| 657 | Західний тюркський каганат розпався під тиском сусідніх держав та племен | |
| 651 | Під ударами арабів зникла Держава Сасанідів | |
| 650 | Заснування Хозарського каганату зі столицею в Семендері | |
| 647 | Початок | |
| 634 | Королівства англів Берніція та Дейра об'єдналися в Королівство Нортумбрія | |
| 630 | 11 січня | Ісламський святий і пророк Магомет та об'єднав усю Арабію, утворивши єдину державу зі столицею в Медині |
| 628 | Гвікке після поразки в [en] стало державою-васалом Мерсії | |
| 623 | Заснування держави Само — найдавнішої відомої держави слов'ян, яка існувала на території сучасних Чехії і Нижньої Австрії | |
| 618 | 18 червня | Лі Юань заснував династію Тан у Китаї. Чан'ань і Лоян — столиці держави |
| Сронцангамбо заснував Тибетську імперію | ||
| 602 | В'єтнамська Рання Лі завойована китайцями імперії Суй — початок | |
| Засновані Аквітанське та Васконське герцогства |
VI століття
V століття
| Рік | Дата | Подія |
|---|---|---|
| 493 | Остготи під проводом Теодоріха Великого заснували власне Королівство в Італії зі столицею у Равенні | |
| 486 | Держава Суассон, колишня римська держава-клієнт, на чолі з Сіагрієм, завойована франками; повний крах римської державності в Західній Європі | |
| 481 | Хлодвіг заснував Франкське королівство зі столицею у Турне | |
| 480 | Римська держава-клієнт Далмація розпалася після вбивства Юлія Непот | |
| 479 | Сяо Даочен заснував династію Південна Ці у Китаї зі столицею у | |
| 476 | 4 вересня | Германський вождь Одоакр усунув останнього західно-римського імператора Ромула Августула; падіння Західної Римської імперії |
| 475 | У Кореї Пекче перемістила столицю з до | |
| 469 | Імперія гунів розпалася після загибелі кагана Денгизиха | |
| 457-461 | Імператор Західної Римської імперії Майоріан активно намагався відновити Імперію, відвоювавши більшість Іспанії та південної Галлії | |
| 455 | Засноване Королівство Кент, одне з так званої Гептархії на території Англії | |
| 454 | У Тисо-Дунайській низовині й на Балканах засновано Королівство гепідів | |
| 451-453 | Гуни почали вторгнення до Західної Римської імперії | |
| 435 | Вандали заснували власне королівство у Північній Африці зі столицею в Гіпон-Регії | |
| 429 | Вандали з Піренейського півострову перебралися до Африки | |
| 427 | Когурьо перевело столицю держави з до Пхеньяна за часів трьох корейських королівств | |
| 426 | Алани масово полишили Іспанію та перебралися до Північної Африки | |
| 420 | Лю Юй заснував державу Лю Сун у Китаї зі столицею у | |
| 418 | Вестготи заснували королівство у південній Галлії зі столицею у Тулузі | |
| 411 | Германське плем'я бургундів заснувало на західному берегу Рейну власне королівство | |
| 409 | На заході Піренейського півострова засноване Свевське королівство | |
| 406 | 31 грудня | Змішані племена варварів, вандалів, аланів і свевів, поблизу сучасного Майнца та вторглися до Західної Римської імперії |
| 407 | Ґао Юнь заснував династію Північна Янь у Китаї | |
| Хелянь Бобо заснував державу Ся у Китаї | ||
| 402 | Столиця Західної Римської імперії переїхала до Равенни |
IV століття
III століття
| Рік | Дата | Подія |
|---|---|---|
| 293 | Римська імперія перейшла до правління тетрархії за часи Діоклетіана та Максиміана з чотирма столицями в Медіоланумі, Августі Треверорум, Нікомедії та Сірмії | |
| 286 | 1 квітня | Римський імператор Діоклетіан заснував з Максиміаном діархію в правлінні Римом та визначив дві нові столиці в Медіоланумі та Августі Треверорум |
| 275 | Римська провінція Дакія відкололося від імперії | |
| 274 | лютий/березень | Римський імператор Авреліан розбив військо галльського імператора Тетрика в та відновив контроль Риму над Галльською імперією |
| 273 | Імператор Авреліан відновив контроль Римської імперії над землями Пальмірського царства | |
| 270 | жовтень | Пальмірське царство завоювало римську провінцію Єгипет |
| 269 | Римський імператор Клавдій II відновив контроль Римської імперії над Іспанією від Галльської імперії | |
| 266 | 8 лютого | Сима Янь заснував династію Цзінь зі столицями у Лояні та Чан'ані |
| 260 | Оденат відколов від Римської імперії провінції на Сході та заснував Пальмірське царство зі столицею в Пальмірі | |
| Постум відколов від Римської імперії провінції на Заході та заснував Галльську імперію зі столицею в Колонії Агрипіна | ||
| 250 | В Індії засновано Царство Вакатаків | |
| В Японії настала епоха Кофун | ||
| 224 | Заснована Держава Сасанідів | |
| 222 | Сунь Цюань заснував династію У зі столицями у Ечжоу та | |
| 221 | Лю Бей заснував династію Шу зі столицею у Ченду | |
| 220 | Цао Пі заснував Династію Вей зі столицями у Сюйчані та Лояні |
II століття
| Рік | Дата | Подія |
|---|---|---|
| 116 | Римляни заснували провінцію Месопотамія | |
| 114 | Заснована римська провінція Мала Вірменія | |
| 107 | Римляни заснували провінцію Дакія | |
| 106 | На місті завойованого Набатейського царства римлянами заснована провінція Аравія Петреа |
I століття
| Рік | Дата | Подія |
|---|---|---|
| близько 100 | Засноване Аксумське царство в північній Ефіопії, зі столицею в місті Аксум | |
| 96 | Початок правління Нерви, засновника третьої римської династії імператорів після Юліїв-Клавдіїв та Флавіїв Антонінів за час правління якої Римська імперія досягла максимального розширення | |
| 83 | У Римській імперії засновані провінції Верхня та Нижня Германія | |
| 70 | Під час Першої Юдейської війни римляни взяли Єрусалим | |
| близько 50 | У басейні та дельті річки Меконг засновано Фунанське королівство | |
| 47 | Римляни заснували Лондініум (сучасний Лондон) | |
| 43 | Відновлення | |
| Римська імперія почала завоювання Британії | ||
| 40 | Повстання сестер Чинг призвело до | |
| 30 | На теренах сучасних Афганістану, Пакистану, Таджикистану і Узбекистану та Північної Індії заснована Кушанська імперія | |
| 25 | Ґуан У повалив імператора Ван Мана та повернув Династію Хань до влади | |
| 9 | Ван Ман узурпував владу в Ханському Китаї та заснував династію Сінь | |
| 3 | Столиця Когурьо з переміщена в |
Події до нашої ери
1-ше тисячоліття до н. е.
2-ге тисячоліття до н. е.
| Рік | Подія |
|---|---|
| близько 1004 року до н. е. | Цар Давид завоював місто Євус і перейменував його на місто Давида (сучасний Єрусалим), зробивши столицею Об'єднаного царства Ізраїлю та Юдеї |
| близько 1046 року до н. е. | У-ван започаткував династію Чжоу у Китаї. стає столицею держави |
| близько 1047 року до н. е. | Саул заснував Ізраїльське царство. — столиця держави |
| близько 1070 року до н. е. | Несубанебдед заснував 21-шу династію єгипетських фараонів. Таніс стає столицею держави |
| близько 1077 року до н. е. | Після падіння Нового царства в Єгипті настає Третій перехідний період |
| близько 1184 року до н. е. | Греки зруйнували місто-державу Трою. |
| близько 1188 року до н. е. | Сетнахт заснував 20-ту династію єгипетських фараонів. Пер-Рамзес Меріамон залишився столицею |
| близько 1230 року до н. е. | Рамсес II збудував для 19-ї династії нову столицю на місці Аваріса — Пер-Рамзес Меріамон |
| близько 1243 року до н. е. | Ашшур-надін-апал правитель Середньоассирійської імперії повернув столицю назад до Ашшура |
| Тукульті-Нінурта I цар Середньоассирійської імперії переніс столицю до | |
| близько 1272 року до н. е. | Мурсілі III великий цар Новохеттського царства перемісти столицю до Хаттуси |
| близько 1293 року до н. е. | Рамсес I заснував 19-ту династію. Столиця царства — Мемфіс |
| близько 1295 року до н. е. | Муваталлі II великий цар Новохеттського царства зробив столицею своєї держави |
| близько 1332 року до н. е. | Тутанхамон 18-ї династії повернув столицю до Мемфіса |
| близько 1340 року до н. е. | Ашшур-убалліт I заснував Середньоассирійську імперію зі столицею в Ашшурі |
| близько 1345 року до н. е. | Фараон Аменхотеп з 18-ї династії перевів столицю до Амарни (Ахетатон) |
| близько 1400 року до н. е. | Каситський цар Вавилонії Курігальзу I перевів столицю держави до Дур-Курігальзу |
| близько 1534 року до н. е. | Агум II заснував III Вавилонську (Каситську) династію в Межиріччї. Вавилон став столицею |
| Фараон Яхмос I заснував 18-ту династію єгипетських фараонів зі столицею у Фівах | |
| близько 1550 року до н. е. | Засновано Нове царство в Єгипті |
| близько 1600 року до н. е. | Тан заснував династію Шан у Китаї. Шан-Їнь став столицею держави |
| близько 1619 року до н. е. | Рахотеп заснував 17-ту династію єгипетських фараонів. Фіви лишаються столицею держави |
| близько 1620 року до н. е. | Джехуті започаткував 16-ту династію єгипетських фараонів. Фіви — столиця держави |
| близько 1624 року до н. е. | Салітіс з гіксоської династії заснував 15-ту династію єгипетських фараонів зі столицею в Аварісі |
| близько 1650 року до н. е. | Середнє царство в Єгипті повалено, початок Другого перехідного періоду |
| близько 1710 року до н. е. | Негесі започаткував 14-ту династію єгипетських фараонів. став столицею країни |
| близько 1763 року до н. е. | Хаммурапі заснував Вавилонську імперію. Вавилон залишився столицею імперії |
| близько 1778 року до н. е. | Угаф заснував 13-ту династію єгипетських фараонів зі столицею в |
| близько 1810 року до н. е. | Суму-епух став першим царем Ямхада. Алеппо став столицею |
| близько 1894 року до н. е. | Суму-абум започаткував (1-шу Вавилонську династію). Вавилон — столиця держави |
| близько 1900 року до н. е. | заснував Староассирійську імперію. Ашшур став столицею держави |
| близько 1940 року до н. е. | Третя династія Уру повалена внаслідок вторгнення Елама |
| близько 1983 року до н. е. | Аменемхет I заснував 12-ту династію єгипетських фараонів та побудував нову столицю — [en] |
3-тє тисячоліття до н. е.
| Рік | Подія |
|---|---|
| близько 2047 року до н. е. | Ур-Намму заснував Шумерську 3-тю династію Уру. Ур — столиця Шумера |
| близько 2055 року до н. е. | В Єгипті засноване Середнє царство |
| близько 2070 року до н. е. | Юй Великий заснував Династію Ся в Китаї. і — столиці держави |
| близько 2112 року до н. е. | Утухенгаль розгромив гутіїв та заснував (5-ту династію Уру) |
| близько 2130 року до н. е. | Ментухотеп I заснував 11-ту династію єгипетських фараонів. Фіви стали столицею Верхнього Єгипту |
| Хеті III заснував 10-ту династію єгипетських фараонів. Генен-Несут залишається столицею Нижнього Єгипту | |
| близько 2160 року до н. е. | Меріїбра заснував 9-ту династію єгипетських фараонів. Генен-Несут стає столицею Нижнього Єгипту |
| близько 2165 року до н. е. | Неферкара VI Піопі-сенеб заснував 8-му династію єгипетських фараонів. Мемфіс залишається столицею |
| близько 2175 року до н. е. | Нечерікара заснував 7-му династію єгипетських фараонів. Мемфіс залишається столицею |
| близько 2181 року до н. е. | Стародавнє Єгипетське царство повалено, початок 1-го перехідного періоду в історії Єгипту |
| близько 2193 року до н. е. | Аккадська імперія повалена після вторгнення гутіїв |
| близько 2270 року до н. е. | Саргон заснував першу у світі імперію — Шумерську Аккадську державу — після перемоги над Лугальзагесі в битві біля Урука. Аккад — столиця |
| близько 2333 року до н. е. | Тангун заснував Кочосон на Корейському півострові |
| близько 2336 року до н. е. | Теті засновує 6-ту династію єгипетських фараонів. Мемфіс залишається столицею |
| близько 2380 року до н. е. | Ур-Нанше заснував Шумерську 1-шу династію Лагаша. Лагаш — столиця держави |
| близько 2494 року до н. е. | Усеркаф заснував 5-ту династію єгипетських фараонів. Мемфіс залишається столицею |
| близько 2500 року до н. е. | Хатаніш, єдиний представник династії Хамазі замінює Другу династію Кіша. Столиця перенесена з Кіша в Хамазі |
| близько 2580 року до н. е. | Месанепада засновує 1-шу династію Ур. Ур стає фактичною столицею Шумера |
| близько 2655 року до н. е. | Снофру заснував 4-ту династію єгипетських фараонів. Мемфіс залишається столицею |
| близько 2686 року до н. е. | Засноване Стародавнє Єгипетське царство. Мемфіс залишається столицею. Починається будівництво єгипетських пірамід |
| близько 2727 року до н. е. | Джосер засновує 3-тю династію Єгипту. Мемфіс стає столицею |
| близько 2750 року до н. е. | Мескіаггашер заснував першу династію Урука. Урук став столицею. |
| близько 2860 року до н. е. | Хотепсехемуї заснував 2-гу династію єгипетських фараонів. Мемфіс залишається столицею держави |
| близько 2879 року до н. е. | заснував правлячу династію Хонг-банг у царстві [vi] у сучасному В'єтнамі |
4-те тисячоліття до н. е.
| Рік | Подія |
|---|---|
| близько 3000 року до н. е. | Етана засновує в Шумері першу династію Кіша. Кіш — столиця. |
| близько 3080 року до н. е. | Нармер (або Менес) об'єднав Нижній Єгипет та Верхній Єгипет під владою 1-ї династії єгипетських фараонів. Мемфіс став столицею об'єднаного Єгипету |
| близько 3200 року до н. е. | Регіональні центри влади Тініс, Накада та Нехен домінують у верхньому Єгипті |
| Міста-держави Еріду, Бад-Тібіра, Ларса, Сіппар і Шуруппак підносяться та здобувають великого значення в Шумері |
10-те тисячоліття до н. е.
| Рік | Подія |
|---|---|
| близько 9000 року до н. е. | Перші кам'яні будівлі збудовані у Єрихоні |
| близько 9500 року до н. е. | Почалося будівництво у Гебеклі-Тепе. |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- . Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hronologiya geopolitichnih zmin v istoriyi do 1000 roku poslidovnist istorichnih podij v istoriyi lyudstva v chastini sho stosuvalosya poyavi ta zniknennya krayin zasnuvannya najvazhlivishih mist viniknennya stolic derzhav progoloshennya nezalezhnosti j zmini nazv krayin a takozh znachni teritorialni zmini taki yak aneksiya postupka inshim derzhavam abo vidokremlennya zemel i stvorennya novih derzhav Hronologiya geopolitichnih zmin do 1000 roku 1001 1700 1 she tisyacholittya X stolittya IX stolittya VIII stolittya VII stolittya VI stolittya V stolittya IV stolittya III stolittya II stolittya I stolittya 1 she tisyacholittya do n e 2 ge tisyacholittya do n e 3 tye tisyacholittya do n e 4 te tisyacholittya do n e 10 te tisyacholittya do n e 1 she tisyacholittya n eDokladnishe 1 she tisyacholittya X stolittya Dokladnishe X stolittya Rik Data Podiya 1000 Stefan I Ugorskij zasnuvav Ugorske korolivstvo zi stoliceyu v Budi Povalennya dinastiyi Zahidni Gangi u pivdennomu Indostani pid vplivom Chola 999 Pripinila isnuvannya Samanidska derzhava 995 V dolini Mehiko zasnovana Ackapocalko derzhava tepanekiv 992 Zasnuvannya Morskih volodin Veneciyi 987 Gugo Kapet peretvoriv Zahidne Frankske korolivstvo na Korolivstvo Franciya zi stoliceyu v Parizhi 980 Le Hoan zasnuvav dinastiyu rannih Le zi stoliceyu v 979 Pivnichna Han pripinila isnuvannya pid udarami dinastiyi Sun 978 Pripinila isnuvannya derzhava Uyue zavojovana dinastiyeyu Sun 977 U chastini Persiyi Transoksaniyi i pivnichnih oblastyah indijskogo subkontinentu zasnovana derzhava Gaznevidiv Stolicya Gazni 976 U skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zasnovane gercogstvo Karintiya Pivdenna Tan pripinila isnuvannya pid udarami dinastiyi Sun 972 Stolicya Pershogo Bolgarskogo carstva perenesena z Velikogo Preslava do Ohrida 971 Pivdenna Han pripinila isnuvannya pid udarami dinastiyi Sun 969 Fatimidskij halifat u Ihshidiv Yegipet ta zasnuvav novu stolicyu Kayir Hozarskij kaganat pripiniv isnuvannya 968 Din Bo Lin zasnuvav Dinastiyu Din zi stoliceyu v 965 Zasnovana osobliva vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi katepanat Italiyi Zanepad dinastiyi Ngo na pivnochi V yetnamu 962 2 lyutogo Otton I progolosiv pro zasnuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i progolosiv sebe imperatorom Stolicya Rim 961 25 grudnya Otton I zavoyuvav Italijske korolivstvo i progolosiv sebe korolem Italiyi 960 4 lyutogo Chzhao Kuan yin zasnuvav Pivnichnu dinastiyu Sun zi stoliceyu v Kajfeni 959 U skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zasnovano gercogstvo Nizhnya Lotaringiya 954 Zaznalo porazki vid anglosaksiv j pripinilo svoye isnuvannya Korolivstvo Jorvik zavershennya epohi Danelaga 953 Zasnuvannya Kelnskogo kurfyurstva u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zi stoliceyu v misti Keln 951 13 lyutogo Go Vej zasnuvav dinastiyu Piznya Chzhou za chasiv periodu p yati dinastij i desyati derzhav Stolicya Kajfen Lyu Chun zasnuvav carstvo Pivnichna Han u Kitayi zi stoliceyu v Tajyuani 947 Lyu Chzhiyuan zasnuvav dinastiyu Piznya Han na pivnochi Kitayi zi stoliceyu v Byanczini 940 Rozpad Aksumskogo carstva na plato Tigraj u pivnichnij Efiopiyi 939 Bretonske gercogstvo zasnovane na misci Bretonskogo korolivstva Ngo Kuyen zasnuvav dinastiyu Ngo na pivnochi V yetnamu ta stoliceyu derzhavi v 938 Pislya rozgromu v V yetnam zdobuv nezalezhnist vid carstva Pivdenna Han pislya 937 Zasnovane carstvo Dali narodu baj z centrom u suchasnij provinciyi Yunnan u Kitayi Li Byan zasnuvav Pivdennu Tan u pivdenno shidnomu Kitayi pislya padinnya carstva U ta stoliceyu derzhavi v Czinlini 936 28 listopada Shi Czintan zasnuvav dinastiyu Piznya Czin za chasiv periodu p yati dinastij i desyati derzhav Pizni tri korejski derzhavi Silla Hupekche Piznye Pekche i Thebon ob yednalisya v Koro 935 V Yegipti Muhammad ibn Tugdzh zasnuvav tyurksku dinastiyu praviteliv Ihshidiv zi stoliceyu u Fustati 934 U Persiyi do vladi prijshla dinastiya Buyidiv na choli z Imad ad Dauloyu Stolicya Shiraz Pislya pripinennya dinastiyi Tan ta rozpadu Kitayu na pivdni Kitayu u period p yati dinastij ta desyati derzhav zasnovane carstvo Piznya Shu na choli z Men Chzhisyanom ta stoliceyu derzhavi v Chendu 933 Zasnuvannya Burgundskogo korolivstva pislya ob yednannya korolivstv Verhnoyi i Nizhnoyi Burgundiyi 929 Kordovskij emirat perejmenovanij na Kordovskij halifat 927 12 lipnya Etelstan ob yednav usi anglosaksonski korolivstva v Korolivstvo Angliya 925 Na misci knyazivstva Primorska Horvatiya Tomislav I zasnuvav Horvatske korolivstvo zi stoliceyu v Nini 924 Gao Czisin zasnuvav carstvo Czinan zi stoliceyu v 923 Li Cunsyuj zasnuvav dinastiyu Piznya Tan Stolicya Loyan 920 Zlittyam korolivstv ta Dived utvoreno Dehejbart na pivdennomu zahodi Uelsu 918 Thedzho zasnuvav dinastiyu Koro v Koreyi zi stoliceyu v Kesoni Mersiya zavojovana Vesseksom Korolivstvo Shidna Angliya zavojovana Vesseksom Na zemlyah Burgundskogo korolivstva viniklo Burgundske gercogstvo 917 Lyu Yan zasnuvav carstvo Pivdenna Han Stolicya Guanchzhou 916 Vozhd plemeni kidaniv Yelyuj Ambagaj zasnuvav Dinastiyu Lyao zi stoliceyu u 911 Vatazhok vikingiv Rollo zasnuvav Normandske gercogstvo zi stoliceyu v Ruani 910 10 grudnya Vnaslidok podilu Asturijskogo korolivstva viniklo Leonske korolivstvo zi stoliceyu u misti Leon 909 Fatimidi zavoyuvali stolicyu Aglabidiv ta zasnuvali Fatimidskij halifat Pri rozpadi Abbasidskogo halifatu znik Rustamidskij imamat u Pivnichnij Africi zi stoliceyu v Taherti Van Shenchzhi zasnuvav derzhavu Min zi stoliceyu u Fuchzhou 907 Van Czyan zasnuvav carstvo Rannya Shu U Kitayi viniklo carstvo Rannya Shu zi stoliceyu u Chendu Chzhu Ven zasnuvav derzhavu Piznya Lyan zi stoliceyu v Loyan Yan Vo zasnuvav derzhavu U Ma Yin zasnuvav derzhavu Chu Cyan Lyu zasnuvav derzhavu Uyue Zakinchivsya chas pravlinnya kitajskoyi Tanskoyi dinastiyi pochatok epohi p yati dinastij i desyati derzhav 905 U V yetnami rozpochala pravlinnya Dinastiya Khuk IX stolittya Dokladnishe IX stolittya Rik Data Podiya 898 Zasnuvannya Trirskogo kurfyurstva 896 Na teritoriyi Efiopiyi zasnovanij musulmanskij sultanat Shoa 895 Arpad zasnuvav Ugorske knyazivstvo 893 Stolicya Pershogo Bolgarskogo carstva peremishena z Pliski do Preslava 884 Rozpad Virmenskogo emiratu 882 Zasnuvannya Kiyivskoyi Rusi 873 Zemli derzhavi Tahiridiv zavojovani Saffaridami 872 Ob yednannya Norvezkogo korolivstva 870 8 serpnya Za Mersenskim dogovorom Lotaringiya rozdilena mizh Zahidnim Frankskim korolem Karlom Lisim ta Shidnim Frankskim korolem Lyudovikom Nimeckim Z yavilosya Cheske knyazivstvo 868 Zasnuvannya Portugalskogo grafstva zi stoliceyu u Brazi Utvorennya derzhavi Tulunidiv 865 U pivnichno shidnij Angliyi vikingami zasnovanij Danelag 862 Zasnovane grafstvo Flandriya zi stoliceyu v Bryugge 861 U Persiyi zasnovana dinastiya Saffaridiv zi stoliceyu v Zarandzhi 855 19 veresnya Za Pryumskim dogovorom Seredinne korolivstvo podilene imperatorom Zahodu Lotarem I mizh jogo troma sinami Lyudovik II otrimav Italijske korolivstvo Lotar II Lotaringiyu i Karl Provanske korolivstvo 853 Vikingi zasnuvali Korolivstvo Dublin 851 Dzhayavarman II zasnuvav Khmersku imperiyu Stolicya u Yashodharapuri Zasnuvannya Bretonskogo korolivstva 850 Vnaslidok vidokremlennya vid Beneventskogo knyazivstva utvorilosya Salernske knyazivstvo 846 Zasnovana Toskanska marka zi stoliceyu v Lukki 843 Karl II Lisij zrobiv Parizh stoliceyu Zahidnogo Frankskogo korolivstva 11 serpnya Karolingska imperiya za Verdenskim dogovorom podilena mizh troma sinami Lyudovika Blagochestivogo Karlom Lisim Lotarem I ta Lyudovikom II Nimeckim na Zahidne Seredinne ta Shidne Frankski korolivstva vidpovidno Kennet I ob yednav pid svoyeyu vladoyu Shotlandske korolivstvo 842 Tibetska imperiya na dekilka okremih derzhav 840 Kirgizi znishili Ujgurskij kaganat 836 Stolicya Abbasidskogo halifatu perevedena u Samarru 833 Zasnuvannya Velikoyi Moraviyi Stolicya Velegrad 831 veresen Unaslidok zasnovanij Sicilijskij emirat Aglabskogo emiratu Abbasidskogo halifatu 824 Viniknennya Navarrskogo korolivstva zi stoliceyu v Pamploni 821 Zasnuvannya dinastiyi Tahiridiv u Persiyi Stolicya derzhavi u Mervi 810 Stolicya Venecijskoyi respubliki z Malamokko peremishena u Veneciyu 802 Dzhayavarman II zasnuvav Khmersku imperiyu Stolicya u Yashodharapuri Avreolo zasnuvav Aragonske grafstvo stoliceyu stala Haka 801 Zasnuvannya Barselonskogo grafstva zi stoliceyu u Barseloni 800 25 grudnya Papa Rimskij Lev III koronuvav Karla Velikogo na imperatora Zahodu zasnuvannya imperiyi Karolingiv Stolicya Aahen Svit u 750 roci VIII stolittya Dokladnishe VIII stolittya Rik Data Podiya 796 Za rishennyam halifa Garun ar Rashida Rakka staye stoliceyu Abbasidskogo halifatu 795 Karl Velikij zasnuvav Ispansku marku bufernu zonu mizh Al Andalus ta Frankskim korolivstvom 791 Viniknennya Pannonskoyi Horvatiyi 786 Na Pivdennomu Kavkazi viniklo Abhazke carstvo 774 Langobardske korolivstvo pidkorene frankami Karla Velikogo pivnichni tereni korolivstva uspadkuvala Frankska imperiya Karolingiv pivdenni Beneventske i Spoletske gercogstva centralni Papska derzhava 759 Franki zavoyuvali Septimaniyu 756 Na Pirenejskomu pivostrovi zasnovanij Kordovskij emirat zi stoliceyu v Kordovi 754 Zasnovana Papska derzhava 750 Zasnovanij Abbasidskij halifat Na pivostrovi Indostan Gopala zasnuvav Imperiyu Pala 753 V Indiyi zasnovana derzhava Rashtrakuti zi stoliceyu v 744 Ujguri zdijsnili perevorot u Tyurkskomu kaganati yakij pripiniv isnuvannya znik Shidnij tyurkskij kaganat postav Tretij Ujgurskij kaganat 737 Na teritoriyi suchasnoyi kitajskoyi provinciyi Yunnan vinikla derzhava Nanchzhao zi stoliceyu v 734 Frizke korolivstvo zavojovane Frankskoyu derzhavoyu 719 Pochalosya 718 Pelajo zasnuvav Asturijske korolivstvo na pivnochi Pirenejskogo pivostrova 717 Kurtuba stala stoliceyu al Andalusa 711 27 kvitnya Tarik ibn Ziyad visadivsya na pivdni Iberiyi rozpochavshi Arabske zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova ta zasnuvannya al Andalus 710 V Yaponiyi zavershivsya period Yamato 705 3 bereznya U Kitayi Chzhun czun vidnoviv pravlinnya dinastiyi Tan zi stoliceyu u Chan an 700 Viniknennya imperiyi Kanem afrikanskoyi derzhavi na teritoriyi suchasnogo Chadu pivdennoyi Liviyi i shidnogo Nigera VII stolittya Dokladnishe VII stolittya Rik Data Podiya 698 Ko zasnuvav derzhavu Parhe 697 Zasnovana Venecijska respublika 690 U Czetyan zasnuvala na teritoriyi Kitayu Shendu stolicya derzhavi 681 Kagan onoguriv protobolgarskij han peretnuv deltu Dunayu ta peremigshi vizantijciv u bitvi pri Ongale zasnuvav Pershe Bolgarske carstvo zi stoliceyu v Plisci 680 peretvorilosya na v Uelsi 668 Silla ob yednala Tri korejski derzhavi Koguro Silla i Pekche pid svoyeyu vladoyu Bulgarskij han kagan Kubrat zasnuvav Veliku Bulgariyu u stepovij zoni suchasnoyi Ukrayini 660 Zanepad Samo 658 Utvorennya Karantaniyi derzhavi slovenciv v basejni richki Mura i verhiv yah richki Drava 657 Zahidnij tyurkskij kaganat rozpavsya pid tiskom susidnih derzhav ta plemen 651 Pid udarami arabiv znikla Derzhava Sasanidiv 650 Zasnuvannya Hozarskogo kaganatu zi stoliceyu v Semenderi 647 Pochatok 634 Korolivstva angliv Berniciya ta Dejra ob yednalisya v Korolivstvo Nortumbriya 630 11 sichnya Islamskij svyatij i prorok Magomet ta ob yednav usyu Arabiyu utvorivshi yedinu derzhavu zi stoliceyu v Medini 628 Gvikke pislya porazki v en stalo derzhavoyu vasalom Mersiyi 623 Zasnuvannya derzhavi Samo najdavnishoyi vidomoyi derzhavi slov yan yaka isnuvala na teritoriyi suchasnih Chehiyi i Nizhnoyi Avstriyi 618 18 chervnya Li Yuan zasnuvav dinastiyu Tan u Kitayi Chan an i Loyan stolici derzhavi Sroncangambo zasnuvav Tibetsku imperiyu 602 V yetnamska Rannya Li zavojovana kitajcyami imperiyi Suj pochatok Zasnovani Akvitanske ta Vaskonske gercogstva VI stolittya Dokladnishe VI stolittya Rik Data Podiya 590 Pid udarami Berniciyi znisheno Korolivstvo Pik 589 Z povalennyam ostannoyi iz Pivdennih dinastij Kitayu Chen dinastiya Suj vstanovila pravlinnya nad usim Kitayem zasnuvavshi imperiyu Suj 581 Tyurkskij kaganat rozpavsya na Zahidnij ta Shidnij kaganati Yan Czyan zasnuvav dinastiyu Suj u Kitayi zi stoliceyu u Chan ani 568 V Italiyi zasnovane Langobardske korolivstvo 567 U Shidnij Yevropi utvorivsya Avarskij kaganat 557 Yujven Czyue zasnuvav dinastiyu Pivnichna Chzhou u Kitayi zi stoliceyu u Chan ani Chen Basyan zasnuvav dinastiyu Chen u Kitayi zi stoliceyu u 555 zasnuvav u Kitayi zi stoliceyu u Czinchzhou 553 Ostgotske korolivstvo pripinilo isnuvannya zavojovane Vizantijskoyu imperiyeyu 552 Utvorivsya Tyurkskij kaganat 550 Gao Yan zasnuvav dinastiyu Pivnichna Ci u Kitayi zi stoliceyu u 544 zasnuvav dinastiyu Rannya Li u V yetnami zi stoliceyu u kinec 538 Stolicya Pekche perevedena z do 535 Yuan Baoczyuj zasnuvav dinastiyu Zahidna Vej u Kitayi zi stoliceyu u Chan ani 534 Yuan Shanczyan zasnuvav dinastiyu Shidna Vej u Kitayi zi stoliceyu u Loyani zgodom Korolivstvo vandaliv i alaniv pripinilo isnuvannya zavojovane Vizantijskoyu imperiyeyu 527 Na teritoriyi Angliyi zasnovani Korolivstva Mersiya ta Esseks z tak zvanoyi anglosaksonskoyi Geptarhiyi 508 Korol salichnih frankiv Hlodvig zrobiv Parizh stoliceyu Frankskogo korolivstva 502 Syao Yan zasnuvav derzhavu Lyan u Kitayi zi stoliceyu u V stolittya Dokladnishe V stolittya Rik Data Podiya 493 Ostgoti pid provodom Teodoriha Velikogo zasnuvali vlasne Korolivstvo v Italiyi zi stoliceyu u Ravenni 486 Derzhava Suasson kolishnya rimska derzhava kliyent na choli z Siagriyem zavojovana frankami povnij krah rimskoyi derzhavnosti v Zahidnij Yevropi 481 Hlodvig zasnuvav Frankske korolivstvo zi stoliceyu u Turne 480 Rimska derzhava kliyent Dalmaciya rozpalasya pislya vbivstva Yuliya Nepot 479 Syao Daochen zasnuvav dinastiyu Pivdenna Ci u Kitayi zi stoliceyu u 476 4 veresnya Germanskij vozhd Odoakr usunuv ostannogo zahidno rimskogo imperatora Romula Avgustula padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 475 U Koreyi Pekche peremistila stolicyu z do 469 Imperiya guniv rozpalasya pislya zagibeli kagana Dengiziha 457 461 Imperator Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Majorian aktivno namagavsya vidnoviti Imperiyu vidvoyuvavshi bilshist Ispaniyi ta pivdennoyi Galliyi 455 Zasnovane Korolivstvo Kent odne z tak zvanoyi Geptarhiyi na teritoriyi Angliyi 454 U Tiso Dunajskij nizovini j na Balkanah zasnovano Korolivstvo gepidiv 451 453 Guni pochali vtorgnennya do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 435 Vandali zasnuvali vlasne korolivstvo u Pivnichnij Africi zi stoliceyu v Gipon Regiyi 429 Vandali z Pirenejskogo pivostrovu perebralisya do Afriki 427 Koguro perevelo stolicyu derzhavi z do Phenyana za chasiv troh korejskih korolivstv 426 Alani masovo polishili Ispaniyu ta perebralisya do Pivnichnoyi Afriki 420 Lyu Yuj zasnuvav derzhavu Lyu Sun u Kitayi zi stoliceyu u 418 Vestgoti zasnuvali korolivstvo u pivdennij Galliyi zi stoliceyu u Tuluzi 411 Germanske plem ya burgundiv zasnuvalo na zahidnomu beregu Rejnu vlasne korolivstvo 409 Na zahodi Pirenejskogo pivostrova zasnovane Svevske korolivstvo 406 31 grudnya Zmishani plemena varvariv vandaliv alaniv i sveviv poblizu suchasnogo Majnca ta vtorglisya do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 407 Gao Yun zasnuvav dinastiyu Pivnichna Yan u Kitayi Helyan Bobo zasnuvav derzhavu Sya u Kitayi 402 Stolicya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi pereyihala do Ravenni IV stolittya Dokladnishe IV stolittya Rik Data Podiya 400 Li Gao zasnuvav dinastiyu Zahidna Lyan u Kitayi 398 Muzhun De zasnuvav dinastiyu Pivdenna Yan u Kitayi 397 Tufa Ugu zasnuvav dinastiyu Pivdenna Lyan u Kitayi Duan Ye zasnuvav dinastiyu Pivnichna Lyan u Kitayi 395 17 sichnya Pislya smerti ostannogo rimskogo imperatora Feodosiya Rimska imperiya ostatochno rozpalasya na dvi chastini Arkadij ocholiv Shidnu Rimsku imperiyu zi stoliceyu v Konstantinopoli ta Gonorij stav praviti Zahidnoyu Rimskoyu imperiyeyu z 386 Lyuj Guan zasnuvav dinastiyu Piznya Lyan u Kitayi Guzhan stav stoliceyu Dao U di zasnuvav dinastiyu Pivnichna Vej u Kitayi 385 Cifu Gozhen zasnuvav dinastiyu Zahidna Cin u Kitayi 384 Muzhun Chuj zasnuvav dinastiyu Piznya Yan u Kitayi Yao Chan zasnuvav dinastiyu Piznya Cin u Kitayi Chan an stolicya krayini zasnuvav u Kitayi 370 Bosporska derzhava rozpalasya 351 Fu Czyan zasnuvav dinastiyu Rannya Cin u Kitayi 337 Muzhun Huan zasnuvav dinastiyu Rannya Yan u Kitayi 330 11 travnya Rimskij imperator Konstantin Velikij pobuduvav novu stolicyu Rimskoyi imperiyi Vizantij sho zgodom stav Konstantinopolem 324 18 veresnya Konstantin Velikij vidnoviv ob yednanu Rimsku imperiyu Nikomediya stala stoliceyu derzhavi 320 Chzhan Mao zasnuvav dinastiyu Rannya Lyan u Kitayi zi stoliceyu u Guczani 319 Shi Le zasnuvav dinastiyu Piznya Chzhao u Kitayi 317 Sima Zhuj zasnuvav dinastiyu Shidna Czin u Kitayi za chasiv shistnadcyati derzhav zi stoliceyu u 304 Li Syun zasnuvav Dinastiyu Chen u Kitayi zi stoliceyu u Chendu Velikij shanyuj syunnu Lyu Yuan zasnuvav dinastiyu Rannya Chzhao u Kitayi 301 3 veresnya Svyatij Marin vidokremivsya vid Rimskoyi imperiyi i zasnuvav Rannya Chzhao zi stoliceyu u misti San Marino III stolittya Dokladnishe III stolittya Rik Data Podiya 293 Rimska imperiya perejshla do pravlinnya tetrarhiyi za chasi Diokletiana ta Maksimiana z chotirma stolicyami v Mediolanumi Avgusti Treverorum Nikomediyi ta Sirmiyi 286 1 kvitnya Rimskij imperator Diokletian zasnuvav z Maksimianom diarhiyu v pravlinni Rimom ta viznachiv dvi novi stolici v Mediolanumi ta Avgusti Treverorum 275 Rimska provinciya Dakiya vidkololosya vid imperiyi 274 lyutij berezen Rimskij imperator Avrelian rozbiv vijsko gallskogo imperatora Tetrika v ta vidnoviv kontrol Rimu nad Gallskoyu imperiyeyu 273 Imperator Avrelian vidnoviv kontrol Rimskoyi imperiyi nad zemlyami Palmirskogo carstva 270 zhovten Palmirske carstvo zavoyuvalo rimsku provinciyu Yegipet 269 Rimskij imperator Klavdij II vidnoviv kontrol Rimskoyi imperiyi nad Ispaniyeyu vid Gallskoyi imperiyi 266 8 lyutogo Sima Yan zasnuvav dinastiyu Czin zi stolicyami u Loyani ta Chan ani 260 Odenat vidkolov vid Rimskoyi imperiyi provinciyi na Shodi ta zasnuvav Palmirske carstvo zi stoliceyu v Palmiri Postum vidkolov vid Rimskoyi imperiyi provinciyi na Zahodi ta zasnuvav Gallsku imperiyu zi stoliceyu v Koloniyi Agripina 250 V Indiyi zasnovano Carstvo Vakatakiv V Yaponiyi nastala epoha Kofun 224 Zasnovana Derzhava Sasanidiv 222 Sun Cyuan zasnuvav dinastiyu U zi stolicyami u Echzhou ta 221 Lyu Bej zasnuvav dinastiyu Shu zi stoliceyu u Chendu 220 Cao Pi zasnuvav Dinastiyu Vej zi stolicyami u Syujchani ta Loyani Svit u 200 roci II stolittya Dokladnishe II stolittya Rik Data Podiya 116 Rimlyani zasnuvali provinciyu Mesopotamiya 114 Zasnovana rimska provinciya Mala Virmeniya 107 Rimlyani zasnuvali provinciyu Dakiya 106 Na misti zavojovanogo Nabatejskogo carstva rimlyanami zasnovana provinciya Araviya Petrea I stolittya Dokladnishe I stolittya Rik Data Podiya blizko 100 Zasnovane Aksumske carstvo v pivnichnij Efiopiyi zi stoliceyu v misti Aksum 96 Pochatok pravlinnya Nervi zasnovnika tretoyi rimskoyi dinastiyi imperatoriv pislya Yuliyiv Klavdiyiv ta Flaviyiv Antoniniv za chas pravlinnya yakoyi Rimska imperiya dosyagla maksimalnogo rozshirennya 83 U Rimskij imperiyi zasnovani provinciyi Verhnya ta Nizhnya Germaniya 70 Pid chas Pershoyi Yudejskoyi vijni rimlyani vzyali Yerusalim blizko 50 U basejni ta delti richki Mekong zasnovano Funanske korolivstvo 47 Rimlyani zasnuvali Londinium suchasnij London 43 Vidnovlennya Rimska imperiya pochala zavoyuvannya Britaniyi 40 Povstannya sester Ching prizvelo do 30 Na terenah suchasnih Afganistanu Pakistanu Tadzhikistanu i Uzbekistanu ta Pivnichnoyi Indiyi zasnovana Kushanska imperiya 25 Guan U povaliv imperatora Van Mana ta povernuv Dinastiyu Han do vladi 9 Van Man uzurpuvav vladu v Hanskomu Kitayi ta zasnuvav dinastiyu Sin 3 Stolicya Koguro z peremishena v Yevraziya u 1 roci nashoyi eri Rimska imperiya Parfyanske carstvo Kitaj dinastiyi HanPodiyi do nashoyi eriSvit u 500 roci do n e 1 she tisyacholittya do n e Dokladnishe 1 she tisyacholittya do n e Rik Data Podiya 12 do n e Rimska imperiya rozpochala zavoyuvannya Germaniyi 18 do n e Ondzho zasnuvav Pekche odne z troh starodavnih korejskih korolivstv poryad iz Koguro i Silla zi stoliceyu u 22 do n e Rim zasnuvav u Galliyi provinciyi Akvitaniya Belgika ta Lugdunska Galliya 27 do n e 16 sichnya Rimskij Senat progolosiv Gaya Oktaviya Furina Avgustom kinec Rimskoyi respubliki ta zasnuvannya Rimskoyi imperiyi Rim stolicya imperiyi 30 do n e 1 serpnya Rimskij konsul Gaj Oktavij Furin zavoyuvav Ptolemejskij Yegipet i zasnuvav rimsku provinciyu 35 do n e Rim zavoyuvav Sirmij 37 do n e Tonmonson zasnuvav korejsku derzhavu Koguro na pivnochi pivostrovu zi stoliceyu u 58 50 do n e Rimska respublika zavoyuvala Galliyu 57 do n e Pak Hokkose zasnuvav Sillu na pivdennomu shodi Korejskogo pivostrovu Kondzhu stav stoliceyu 63 do n e Rimlyani opanuvali Yerusalim Rim aneksuvav zahidnu chastinu Pontijskogo carstva i stvoriv na shidnij jogo chastini kliyentsku derzhavu na choli z Farnakom II 111 do n e Imperator Kitayu z dinastiyi Shan Lyu Che zavoyuvav bilshu chastinu Nanyue pochatok 133 do n e Za zapovitom ostannogo carya Pergamu Attala III carstvo perejshlo Rimskij respublici Rimlyani pislya u Numantinskij vijni opanuvali Keltiberiyu 135 do n e Han zavoyuvav zahidnu chastinu 146 do n e Rimlyani zavoyuvali Iberiyu Karfagen pripiniv isnuvannya na jogo misci Rimom zasnovana provinciya Afrika Zasnovani rimski provinciyi Makedoniya ta Ahaya Rimlyani zdobuli Korinf ta rozpustili Ahejskij soyuz 148 do n e Parfyanskij car Mitridat I zavoyuvav Ekbatanu 168 do n e Rimlyani rozgromivshi makedonciv u bitvi kolo Pidni peremogli u Tretij Makedonskij vijni ta zrujnuvali Makedonske carstvo 180 do n e Demetrij I Aniketos vtorgsya do Indiyi zasnuvavshi Indo grecke carstvo 187 do n e Pislya rozpadu imperiyi Maur yiv zasnovana Dinastiya Shunga 194 do n e Selevkidi zdobuli vid Ptolemejskogo Yegiptu Kelesiriyu ta Yudeyu Vanom Vimanom zasnovane derzhavne utvorennya Choson Vimana ostannya dinastiya pershoyi korejskoyi derzhavi Kochoson 204 do n e Ch yeu Da zasnuvav na teritoriyi pivnichnogo V yetnamu i pivdenno shidnogo Kitayu derzhavu Nanyue zi stoliceyu u 206 do n e 28 lyutogo Lyu Ban zasnuvav Dinastiyu Zahidna Han Chan an stav stoliceyu 209 do n e Rimska armiya zdobula Kartahenu Karfagenska Ispaniya perejshla pid rimskij kontrol 211 do n e Rimlyani opanuvali Sirakuzi 218 do n e Rimlyani pochali zavoyuvannya Ispaniyi sho trivatime 200 rokiv 221 do n e Cin Shi Huan di ob yednav rozrizneni kitajski derzhavi u yedinu imperiyu ta zasnuvavshi Dinastiyu Cin Syanyan stolicya imperiyi 227 do n e Korsika j Sardiniya stali rimskoyu provinciyeyu 230 do n e Kitajska derzhava Han zavojovana carstvom Cin 241 do n e Siciliya pislya peremogi rimlyan u Pershij Punichnij vijni stala pershoyu provinciyeyu Rimskoyi respubliki 247 do n e Arshak I zasnuvav Arshaksku dinastiyu Parfyanskogo carstva Gekatompil stav stoliceyu derzhavi 266 do n e Ashoka ob yednav bilshist pivdennoyi Aziyi okupuvavshi majzhe ves Indostan za vinyatkom pivdnya Indiyi 281 do n e Lisimah zaginuv u jogo volodinnya vidijshli Derzhavi Selevkidiv 291 do n e Demetrij I Poliorket zdobuv pislya uspishnoyi oblogi Fivi 294 do n e Demetrij I vidvoyuvav Afini ta vbiv makedonskogo carya Aleksandra V 301 do n e Zagibel Antigona I u protistoyanni diadohiv v bitvi pri Ipsi prizvela do rozpadu jogo Antigonskogo carstva ta podilu mizh reshtoyu diadohiv Ptolemeyem Selevkom Lisimahom i Kassandrom 305 do n e Makedonskij polkovodec Ptolemej zasnuvav Yegipet Ptolemeyiv i ogolosiv sebe carem Ptolemeyem I Soterom Aleksandriya zalishilasya stoliceyu imperiyi 306 do n e Pislya smerti Aleksandra IV Makedonskogo Antigon I Odnookij progolosiv sebe basilevsom pravitelem Frigiyi jogo priklad nasliduvali kolishni tovarishi Ptolemej I Soter Selevk I Nikator Lisimah i Kassandr 309 do n e Selevk zakripiv volodinnya svoyeyi imperiyi pislya peremogu u Vavilonskij vijni zavoyuvavshi Vaviloniyu Midiyi ta Elam u Antigona 312 do n e Diadoh Aleksandra Makedonskogo Selevk zasnuvav dinastiyu ta Derzhavu Selevkidiv zi stoliceyu u Vaviloni 316 do n e Derzhavi Shu ta zavojovani 322 do n e Chandragupta zasnuvav Imperiyu Maur yiv na teritoriyi Indiyi Pataliputra suchasna Patna stolicya imperiyi 323 do n e Smert Aleksandra Makedonskogo prizvela do rozkolu jogo imperiyi 329 do n e Aleksandr Makedonskij zdobuv Samarkand 330 do n e Aleksandr Makedonskij opanuvav Persiyu Aleksandr zrobiv Vavilon svoyeyu stoliceyu 332 do n e Aleksandr Makedonskij zavoyuvav okupovanij Persiyeyu Yegipet i zasnuvav Yegipetsku dinastiyu Argeadiv yak faraon Aleksandr III Pobudovana nova stolicya Aleksandriyi 338 do n e Car Makedoniyi Filipp II Makedonskij ob yednav Greciyu vstanovivshi gegemoniyu Makedoniyi nad usiyeyu Greciyeyu 343 do n e Car Persiyi Artakserks III znovu zavoyuvav Yegipet ta zasnuvav persku 31 shu dinastiyu yegipetskih faraoniv yak faraon Artakserks III Pochatok Drugogo perskogo periodu v Yegipti 375 do n e aneksuvav carstvo Han 380 do n e listopad Faraon Nektaneb I zasnuvav 30 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Sebennit stav stoliceyu derzhavi 387 do n e Pislya zakinchennya Korinfskoyi vijni ukladenij Antalkidiv mir pid vladu persiv perejshli grecki mista Maloyi Aziyi ostriv Kipr ta Klazomeni 399 do n e Osin Faraonom Neferitom zasnovana 29 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Mendes stav stoliceyu derzhavi 404 do n e Amirtej vignav vladu Persku imperiyi z Yegiptu ta zasnuvav 28 mu dinastiyu yegipetskih faraoniv Sayis zalishivsya stoliceyu derzhavi Afini zdalisya Sparti ta yiyi soyuznikam sho prizvelo do rozchlenuvannya Delfijskoyi Ligi ta vstanovlennya timchasovoyi spartanskoyi gegemoniyi 405 do n e Grecki koloniyi na Siciliyi Dzhela ta Kamarina polisheni naselennyam ta znisheni Karfagenom 406 do n e Sicilijskij Akragas polishenij grekami ta rozgrabovanij karfagenyanami 409 do n e Sicilijski mista Selinunt ta Gimera zahopili ta zrujnuvali karfagenyani 479 do n e Zasnovana Delijska liga 504 do n e Car perenis stolicyu carstva Lanka do 509 do n e Rimska respublika prijshla na zaminu Rimskomu carstvu Rim zalishayetsya stoliceyu 515 do n e Darij I Velikij peremistiv stolicyu Perskoyi imperiyi u Persepolis 525 do n e Traven Car Ahemenidskoyi derzhavi Kambis II opanuvav Yegipet ta zasnuvav persku 27 mu dinastiyu yegipetskih faraoniv yak faraon Kambis II Pochatok pershogo perskogo periodu v Yegipti 535 do n e Kir Velikij zavoyuvav 539 do n e Kir Velikij zavoyuvav Novovavilonske carstvo 543 do n e Princ Vidzhaya zasnuvav Carstvo Lanka ta zrobiv svoyeyu stoliceyu 546 do n e Kir Velikij zavoyuvav Lidijsku derzhavu Kir Velikij zasnuvav Persku imperiyu Pasargadi stali stoliceyu derzhavi 586 do n e Tradicijna data znishennya Yudejskogo carstva Vavilonom 605 do n e Yegipetske vijsko Neho II zaznalo nishivnoyi porazki v vid Vavilona Assirijska imperiya ostatochno znishena v regioni vinikaye balans sil mizh Vavilonom Midiyeyu Lidiyeyu ta Yegiptom 609 do n e Haran nova stolicya Assiriyi zrujnovana midijcyami ta vavilonyanami 612 do n e Nineviya koaliciyeyu vavilonyan midijciv haldeyiv skifiv persiv i kimerijciv 650 do n e Zasnovana derzhava Karfagen 653 do n e Pislya Elam staye krayinoyu vasalom Assiriyi 657 do n e Vizantij zasnovanij pereselencyami z greckoyi Megari 660 do n e 11 lyutogo Pershij imperator Dzimmu zasnuvav Yaponsku imperiyu blizko 664 do n e Faraon Neho I zasnuvav 26 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Sayis stolicya 671 do n e Car Assiriyi Asarhaddon zahoplyuye Memfis i viganyaye kushitiv iz Nizhnogo Yegiptu a takozh vstanovlyuye miscevih praviteliv u regioni delti Nilu 694 do n e Dayukku obranij pershim korolem midijciv Ekbatana nini Hamadan stolicya 695 do n e Gordion stolicya Frigiyi zrujnovana kimerijcyami vnaslidok chogo Frigiyeyu keruyut lidijci blizko 700 do n e Finikijci zasnuvali koloniyu na Malti Malet stolicya 705 do n e Stolicya Assiriyi perevedena z Dur Sharrukina do Nineviyi 706 do n e Stolicya Assiriyi perevedena Sargonom II z Nimruda do Dur Sharrukina 713 do n e Novohettski derzhavi Tabal i Hilakku zavojovana assirijcyami 717 do n e Novohettska derzhava Karkemish zavojovana assirijcyami 720 do n e Tradicijna data zagibeli Carstva Izrayil vid ruk assirijciv blizko 728 do n e Faraon Tefnaht I zasnuvav 24 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Sayis stav stoliceyu derzhavi 732 do n e Assirijci Tiglatpalasara III pidkoryuyut Damask zrujnuvavshi carstvo Damaske carstvo 733 do n e 734 do n e Misto Sirakuzi zasnovane greckimi pereselencyami z Korinfa ta Teneyi blizko 740 do n e Nubijskij car Pianhi zasnuvav 25 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv ta pravit Yegiptom z Napati u Nubiyi 745 do n e Tiglatpalasar III zasnovuye Novoassirijsku imperiyu aneksuvavshi misto Vavilon 753 do n e 21 kvitnya Romul zasnuvav Rimske carstvo Nove misto Rim stalo stoliceyu 770 do n e Pin van zasnuvav Shidnu Chzhou v Kitayi stolicya derzhavi 808 do n e Car Karan zasnuvav Makedonske carstvo za pravitelyami dinastiyi Argeadiv ta pobuduvav Egi yak stolicyu krayini blizko 875 do n e Faraon Petubastis I zasnuvav 23 tyu dinastiyu yegipetskih faraoniv Livijsku Fivi stolicya Verhnogo Yegiptu 879 do n e Ashshur nazir apal II peremistiv stolicyu Novoassirijskogo carstva do Kalhu Adadnerari II zasnuvav Novoassirijsku imperiyu Ashshur stolicya derzhavi blizko 930 do n e Pivnichno Izrayilske carstvo pravitelya Yerovoama I vidokremilosya vid Yudejskogo carstva carya Rovoama Samariya stala stoliceyu Izrayilyu Yerusalim stoliceyu Yudeyi blizko 945 do n e Sheshonk I zasnuvav 22 gu dinastiyu yegipetskih faraoniv Tanis zalishivsya stoliceyu Svit u 1000 roci do n e 2 ge tisyacholittya do n e Rik Podiya blizko 1004 roku do n e Car David zavoyuvav misto Yevus i perejmenuvav jogo na misto Davida suchasnij Yerusalim zrobivshi stoliceyu Ob yednanogo carstva Izrayilyu ta Yudeyi blizko 1046 roku do n e U van zapochatkuvav dinastiyu Chzhou u Kitayi staye stoliceyu derzhavi blizko 1047 roku do n e Saul zasnuvav Izrayilske carstvo stolicya derzhavi blizko 1070 roku do n e Nesubanebded zasnuvav 21 shu dinastiyu yegipetskih faraoniv Tanis staye stoliceyu derzhavi blizko 1077 roku do n e Pislya padinnya Novogo carstva v Yegipti nastaye Tretij perehidnij period blizko 1184 roku do n e Greki zrujnuvali misto derzhavu Troyu blizko 1188 roku do n e Setnaht zasnuvav 20 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Per Ramzes Meriamon zalishivsya stoliceyu blizko 1230 roku do n e Ramses II zbuduvav dlya 19 yi dinastiyi novu stolicyu na misci Avarisa Per Ramzes Meriamon blizko 1243 roku do n e Ashshur nadin apal pravitel Serednoassirijskoyi imperiyi povernuv stolicyu nazad do Ashshura Tukulti Ninurta I car Serednoassirijskoyi imperiyi perenis stolicyu do blizko 1272 roku do n e Mursili III velikij car Novohettskogo carstva peremisti stolicyu do Hattusi blizko 1293 roku do n e Ramses I zasnuvav 19 tu dinastiyu Stolicya carstva Memfis blizko 1295 roku do n e Muvatalli II velikij car Novohettskogo carstva zrobiv stoliceyu svoyeyi derzhavi blizko 1332 roku do n e Tutanhamon 18 yi dinastiyi povernuv stolicyu do Memfisa blizko 1340 roku do n e Ashshur uballit I zasnuvav Serednoassirijsku imperiyu zi stoliceyu v Ashshuri blizko 1345 roku do n e Faraon Amenhotep z 18 yi dinastiyi pereviv stolicyu do Amarni Ahetaton blizko 1400 roku do n e Kasitskij car Vaviloniyi Kurigalzu I pereviv stolicyu derzhavi do Dur Kurigalzu blizko 1534 roku do n e Agum II zasnuvav III Vavilonsku Kasitsku dinastiyu v Mezhirichchyi Vavilon stav stoliceyu Faraon Yahmos I zasnuvav 18 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv zi stoliceyu u Fivah blizko 1550 roku do n e Zasnovano Nove carstvo v Yegipti blizko 1600 roku do n e Tan zasnuvav dinastiyu Shan u Kitayi Shan Yin stav stoliceyu derzhavi blizko 1619 roku do n e Rahotep zasnuvav 17 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Fivi lishayutsya stoliceyu derzhavi blizko 1620 roku do n e Dzhehuti zapochatkuvav 16 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Fivi stolicya derzhavi blizko 1624 roku do n e Salitis z giksoskoyi dinastiyi zasnuvav 15 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv zi stoliceyu v Avarisi blizko 1650 roku do n e Serednye carstvo v Yegipti povaleno pochatok Drugogo perehidnogo periodu blizko 1710 roku do n e Negesi zapochatkuvav 14 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv stav stoliceyu krayini blizko 1763 roku do n e Hammurapi zasnuvav Vavilonsku imperiyu Vavilon zalishivsya stoliceyu imperiyi blizko 1778 roku do n e Ugaf zasnuvav 13 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv zi stoliceyu v blizko 1810 roku do n e Sumu epuh stav pershim carem Yamhada Aleppo stav stoliceyu blizko 1894 roku do n e Sumu abum zapochatkuvav 1 shu Vavilonsku dinastiyu Vavilon stolicya derzhavi blizko 1900 roku do n e zasnuvav Staroassirijsku imperiyu Ashshur stav stoliceyu derzhavi blizko 1940 roku do n e Tretya dinastiya Uru povalena vnaslidok vtorgnennya Elama blizko 1983 roku do n e Amenemhet I zasnuvav 12 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv ta pobuduvav novu stolicyu en Svit u 2000 roci do n e Mislivci i zbirachi Kochoviki skotari Primitivni fermerski gospodarstva Organizovani fermerski gospodarstva Derzhavni utvorennya Nezaseleni zemli 3 tye tisyacholittya do n e Rik Podiya blizko 2047 roku do n e Ur Nammu zasnuvav Shumersku 3 tyu dinastiyu Uru Ur stolicya Shumera blizko 2055 roku do n e V Yegipti zasnovane Serednye carstvo blizko 2070 roku do n e Yuj Velikij zasnuvav Dinastiyu Sya v Kitayi i stolici derzhavi blizko 2112 roku do n e Utuhengal rozgromiv gutiyiv ta zasnuvav 5 tu dinastiyu Uru blizko 2130 roku do n e Mentuhotep I zasnuvav 11 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Fivi stali stoliceyu Verhnogo Yegiptu Heti III zasnuvav 10 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Genen Nesut zalishayetsya stoliceyu Nizhnogo Yegiptu blizko 2160 roku do n e Meriyibra zasnuvav 9 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Genen Nesut staye stoliceyu Nizhnogo Yegiptu blizko 2165 roku do n e Neferkara VI Piopi seneb zasnuvav 8 mu dinastiyu yegipetskih faraoniv Memfis zalishayetsya stoliceyu blizko 2175 roku do n e Necherikara zasnuvav 7 mu dinastiyu yegipetskih faraoniv Memfis zalishayetsya stoliceyu blizko 2181 roku do n e Starodavnye Yegipetske carstvo povaleno pochatok 1 go perehidnogo periodu v istoriyi Yegiptu blizko 2193 roku do n e Akkadska imperiya povalena pislya vtorgnennya gutiyiv blizko 2270 roku do n e Sargon zasnuvav pershu u sviti imperiyu Shumersku Akkadsku derzhavu pislya peremogi nad Lugalzagesi v bitvi bilya Uruka Akkad stolicya blizko 2333 roku do n e Tangun zasnuvav Kochoson na Korejskomu pivostrovi blizko 2336 roku do n e Teti zasnovuye 6 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Memfis zalishayetsya stoliceyu blizko 2380 roku do n e Ur Nanshe zasnuvav Shumersku 1 shu dinastiyu Lagasha Lagash stolicya derzhavi blizko 2494 roku do n e Userkaf zasnuvav 5 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Memfis zalishayetsya stoliceyu blizko 2500 roku do n e Hatanish yedinij predstavnik dinastiyi Hamazi zaminyuye Drugu dinastiyu Kisha Stolicya perenesena z Kisha v Hamazi blizko 2580 roku do n e Mesanepada zasnovuye 1 shu dinastiyu Ur Ur staye faktichnoyu stoliceyu Shumera blizko 2655 roku do n e Snofru zasnuvav 4 tu dinastiyu yegipetskih faraoniv Memfis zalishayetsya stoliceyu blizko 2686 roku do n e Zasnovane Starodavnye Yegipetske carstvo Memfis zalishayetsya stoliceyu Pochinayetsya budivnictvo yegipetskih piramid blizko 2727 roku do n e Dzhoser zasnovuye 3 tyu dinastiyu Yegiptu Memfis staye stoliceyu blizko 2750 roku do n e Meskiaggasher zasnuvav pershu dinastiyu Uruka Uruk stav stoliceyu blizko 2860 roku do n e Hotepsehemuyi zasnuvav 2 gu dinastiyu yegipetskih faraoniv Memfis zalishayetsya stoliceyu derzhavi blizko 2879 roku do n e zasnuvav pravlyachu dinastiyu Hong bang u carstvi vi u suchasnomu V yetnami 4 te tisyacholittya do n e Rik Podiya blizko 3000 roku do n e Etana zasnovuye v Shumeri pershu dinastiyu Kisha Kish stolicya blizko 3080 roku do n e Narmer abo Menes ob yednav Nizhnij Yegipet ta Verhnij Yegipet pid vladoyu 1 yi dinastiyi yegipetskih faraoniv Memfis stav stoliceyu ob yednanogo Yegipetu blizko 3200 roku do n e Regionalni centri vladi Tinis Nakada ta Nehen dominuyut u verhnomu Yegipti Mista derzhavi Eridu Bad Tibira Larsa Sippar i Shuruppak pidnosyatsya ta zdobuvayut velikogo znachennya v Shumeri 10 te tisyacholittya do n e Rik Podiya blizko 9000 roku do n e Pershi kam yani budivli zbudovani u Yerihoni blizko 9500 roku do n e Pochalosya budivnictvo u Gebekli Tepe Div takozhHronologiya vinahodiv lyudstva Vijskova istoriya Spisok stolic krayin svitu Spisok krayin za datoyu Dnya nezalezhnosti Hronologiya istoriyi Ukrayini doistorichna antichna doba i serednovichchya Spisok najdavnishih mist svitu z bezperervnim poselennyamPrimitkiVinoski Dzherela Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020