Абу-Бакр Мухаммад ібн Тугдж аль-Іхшид (*араб. أبو بكر محمد بن طغج الإخشيد; лютий 882 — 24 червня 946) — напівнезалежний валі (намісник) Єгипту та Сирії, засновник династії володарів Іхшидів. Повне ім'я його Абу-Бакр Мухаммад ібн Тугдж ібн Джуфф ібн Їлтакін ібн Фуран ібн Фурі ібн Хакан.
Мухаммад ібн Тугдж | |
---|---|
Народився | 8 лютого 882 м. Багдад |
Помер | 24 червня 946 (64 роки) м. Дамаск |
Поховання | d |
Національність | тюрок |
Діяльність | політик |
Посада | валі |
Термін | 935—946 роки |
Попередник | засновано |
Наступник | Абу'л-Касім Унуджур |
Конфесія | іслам |
Рід | Іхшиди |
Батько | Тугдж ібн Джуфф |
Діти | Абу'л-Касім Унуджур Абу'л-Хасан Алі |
|
Життєпис
На службі Аббасидів
Походив із впливової тюркської родини. Його дід Джуфф походив з Ферганської родини, зі знатного ханського роду. При дворі багдадського халіфа аль-Мутасіма зробив кар'єру. Батько Мухаммад — Тугдж ібн Джуффа — служив Тулунідам, був валі Дамаску і Таберії. Сам Мухаммад, якого виховував батько, змалку був обізнаний з державним управлінням. Згодом став довіреною особою, керуючи за відсутності батька Таберією. Після повалення влади Тулунідів у Сирії 904 року, Мухаммад ібн Тугдж служив Аббасидам. У 906 році втратив батька.
З 909 року служив на різних посадах в Єгипті й Сирії. Поступово піднімався сходами ієрархії від посади податкового інспектора, займаючи посади намісників різних сирійських і палестинських міст, поки не став валі Сирії. Цю посаду Мухаммад обійняв у 933 році після смерті валі Такіна аль-Хазарі. Після цього вирішив поширити свою владу на Єгипет.
У 933 році ібн-Тугдж майже домігся від каліфа аль-Кахіра призначення себе на посаду валі Єгипту, проте його зміг обійти Ахмед ібн Кайґалах. Останній вступив у союз із Мухаммадом ібн Такіном та Абу-Бакром аль-Мадхараї. Проте це не привело до порядку в Єгипті, чим становило загрозу його захоплення Фатімідами. Водночас відбувається посилення роду Бедевітів у Сирії.
За цих обставин Мухаммед бін Тугдж 935 року за підтримки ель-Фазл ібн Джаафара ель-Фурата, мутесселіма (податковий інспектор) та сильного війська й флоту захоплює Єгипет, займаючи Фустат. Ахмед ібн Кайґалах втік до Фатімідів у Тунісі. Абу-Бакром аль-Мадхараї перейшов на службу до Мухаммада.
Валі
Від самого початку Мухаммаду ібн Тугджу довелося боронити Єгипет від фатімідського війська. Протягом 935—936 року він разом з братом аль-Хасаном зумів завдати поразки флоту Фатімідів у гирлі Нілу, після чого оточити місто Олександрія, де ще до того засіли фатімідські загони, які зрештою здалися. Наступним кроком було знищення фатімідської бази у м. Барка (Киренаїка). Тим самим було ліквідовано загрозу атаки з боку Фатімідів на Єгипет.
За ці успіхи аббасидський халіф аль-Раді визнав ібн-Тугджа валі Єгипту та Сирії, а в 937 році надав йому почесний титул іхшид (має іранське коріння, що значить князь, володар). Від цього походить назва усієї династії.
Водночас його загони повністю зайняли усю Сирію, підкоривши Алеппо. При цьому в 936—937 роках Мухаммад ібн Тугдж встановив гарні стосунки з візантійським імператором Романом I, що дало змогу здійснити обмін полоненими й врегулювати прикордонні питання.
У 939 році Мухаммад змушений був обороняти Сирію від нападу Мухаммада ібн Ра'іка, еміра Харрана, що діяв зі згоди халіфа. Останній, швидко захопивши Сирію, завоював Рамлу. Після чергового бою з передовими загонами ібн Тугджа сторони уклали мирну угоду, згідно з якою Рамла з околицями залишалося під управлінням Мухаммада, Сирія від Таберії до півночі переходила у володіння ібн Ра'іка. У наступному році володіння ібн Тугджа знову було атаковано загонами Ібн Ра'іка. Незважаючи на перемогу Мухаммада ібн Тугджа при Ал-Аріші, 18 серпня 940 року стиснутий в Лакджуні він був остаточно розбитий Ібн Ра'іком. Було укладено мир на початкових умовах. Крім цього, ібн Тугдж зобов'язався виплачувати Ібн Ра'іку 140 тис. динарів щорічно.
У 942 році, після вбивства Ібн Ра'іка, вчиненого Хамданідами, Мухаммад ібн Тугдж здійснив похід до Сирії, де залишається протягом 6 місяців. Він вступає в боротьбу за титул головного еміра, з цією метою він зустрічається з халіфом аль-Муттекі в Раккі. Втім, відмовившись від претензій на високу посаду, повертається до Єгипту. Водночас зумів зайняти область Хіджаз із містами Мекка і Медіна.
Незабаром починається протистояння з Хамданідами на чолі з братами Сайф ад-Даулою і Насір ад-Даулою. В 944 року Сайф ад-Даула захоплює Халеб, 945 — Дамаск. Але у битві при Киннесріні (неподалік від Дамаска) його перемагає Мухаммад ібн Тугдж і виставляє свої умови укладання миру: Сайф ад-Даула отримував Північну Сирію (від Хомса до Алеппо) і певну дотацію, Південну разом з Дамаском здобув Мухаммад. Незабаром ібн Тугдж повертається до Дамаска, де вмирає 24 червня 946 року.
Внутрішні реформи
Мухаммад ібн Тугдж провів реформу адміністративного апарату, конфіскував землі своїх супротивників у Єгипті, встановив регулярну виплату платні цивільним чиновникам, відновив військовий і торговельний флоти, приділяв увагу поліпшеню системи іригації, що сприяло розвитку сільського господарства.
Джерела
- Petry, Carl F. Cambridge History of Egypt, Volume One: Islamic Egypt, 640—1517. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 86–119. .
- Kennedy, Hugh N. (2004). The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century (Second ed.). Harlow, UK: Pearson Education Ltd. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu Bakr Muhammad ibn Tugdzh al Ihshid arab أبو بكر محمد بن طغج الإخشيد lyutij 882 24 chervnya 946 napivnezalezhnij vali namisnik Yegiptu ta Siriyi zasnovnik dinastiyi volodariv Ihshidiv Povne im ya jogo Abu Bakr Muhammad ibn Tugdzh ibn Dzhuff ibn Yiltakin ibn Furan ibn Furi ibn Hakan Muhammad ibn TugdzhNarodivsya8 lyutogo 882 0882 02 08 m BagdadPomer24 chervnya 946 0946 06 24 64 roki m DamaskPohovannyadNacionalnisttyurokDiyalnistpolitikPosadavaliTermin935 946 rokiPoperednikzasnovanoNastupnikAbu l Kasim UnudzhurKonfesiyaislamRidIhshidiBatkoTugdzh ibn DzhuffDitiAbu l Kasim Unudzhur Abu l Hasan Ali Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNa sluzhbi Abbasidiv Pohodiv iz vplivovoyi tyurkskoyi rodini Jogo did Dzhuff pohodiv z Ferganskoyi rodini zi znatnogo hanskogo rodu Pri dvori bagdadskogo halifa al Mutasima zrobiv kar yeru Batko Muhammad Tugdzh ibn Dzhuffa sluzhiv Tulunidam buv vali Damasku i Taberiyi Sam Muhammad yakogo vihovuvav batko zmalku buv obiznanij z derzhavnim upravlinnyam Zgodom stav dovirenoyu osoboyu keruyuchi za vidsutnosti batka Taberiyeyu Pislya povalennya vladi Tulunidiv u Siriyi 904 roku Muhammad ibn Tugdzh sluzhiv Abbasidam U 906 roci vtrativ batka Z 909 roku sluzhiv na riznih posadah v Yegipti j Siriyi Postupovo pidnimavsya shodami iyerarhiyi vid posadi podatkovogo inspektora zajmayuchi posadi namisnikiv riznih sirijskih i palestinskih mist poki ne stav vali Siriyi Cyu posadu Muhammad obijnyav u 933 roci pislya smerti vali Takina al Hazari Pislya cogo virishiv poshiriti svoyu vladu na Yegipet U 933 roci ibn Tugdzh majzhe domigsya vid kalifa al Kahira priznachennya sebe na posadu vali Yegiptu prote jogo zmig obijti Ahmed ibn Kajgalah Ostannij vstupiv u soyuz iz Muhammadom ibn Takinom ta Abu Bakrom al Madharayi Prote ce ne privelo do poryadku v Yegipti chim stanovilo zagrozu jogo zahoplennya Fatimidami Vodnochas vidbuvayetsya posilennya rodu Bedevitiv u Siriyi Za cih obstavin Muhammed bin Tugdzh 935 roku za pidtrimki el Fazl ibn Dzhaafara el Furata mutesselima podatkovij inspektor ta silnogo vijska j flotu zahoplyuye Yegipet zajmayuchi Fustat Ahmed ibn Kajgalah vtik do Fatimidiv u Tunisi Abu Bakrom al Madharayi perejshov na sluzhbu do Muhammada Vali Vid samogo pochatku Muhammadu ibn Tugdzhu dovelosya boroniti Yegipet vid fatimidskogo vijska Protyagom 935 936 roku vin razom z bratom al Hasanom zumiv zavdati porazki flotu Fatimidiv u girli Nilu pislya chogo otochiti misto Oleksandriya de she do togo zasili fatimidski zagoni yaki zreshtoyu zdalisya Nastupnim krokom bulo znishennya fatimidskoyi bazi u m Barka Kirenayika Tim samim bulo likvidovano zagrozu ataki z boku Fatimidiv na Yegipet Za ci uspihi abbasidskij halif al Radi viznav ibn Tugdzha vali Yegiptu ta Siriyi a v 937 roci nadav jomu pochesnij titul ihshid maye iranske korinnya sho znachit knyaz volodar Vid cogo pohodit nazva usiyeyi dinastiyi Vodnochas jogo zagoni povnistyu zajnyali usyu Siriyu pidkorivshi Aleppo Pri comu v 936 937 rokah Muhammad ibn Tugdzh vstanoviv garni stosunki z vizantijskim imperatorom Romanom I sho dalo zmogu zdijsniti obmin polonenimi j vregulyuvati prikordonni pitannya U 939 roci Muhammad zmushenij buv oboronyati Siriyu vid napadu Muhammada ibn Ra ika emira Harrana sho diyav zi zgodi halifa Ostannij shvidko zahopivshi Siriyu zavoyuvav Ramlu Pislya chergovogo boyu z peredovimi zagonami ibn Tugdzha storoni uklali mirnu ugodu zgidno z yakoyu Ramla z okolicyami zalishalosya pid upravlinnyam Muhammada Siriya vid Taberiyi do pivnochi perehodila u volodinnya ibn Ra ika U nastupnomu roci volodinnya ibn Tugdzha znovu bulo atakovano zagonami Ibn Ra ika Nezvazhayuchi na peremogu Muhammada ibn Tugdzha pri Al Arishi 18 serpnya 940 roku stisnutij v Lakdzhuni vin buv ostatochno rozbitij Ibn Ra ikom Bulo ukladeno mir na pochatkovih umovah Krim cogo ibn Tugdzh zobov yazavsya viplachuvati Ibn Ra iku 140 tis dinariv shorichno U 942 roci pislya vbivstva Ibn Ra ika vchinenogo Hamdanidami Muhammad ibn Tugdzh zdijsniv pohid do Siriyi de zalishayetsya protyagom 6 misyaciv Vin vstupaye v borotbu za titul golovnogo emira z ciyeyu metoyu vin zustrichayetsya z halifom al Mutteki v Rakki Vtim vidmovivshis vid pretenzij na visoku posadu povertayetsya do Yegiptu Vodnochas zumiv zajnyati oblast Hidzhaz iz mistami Mekka i Medina Nezabarom pochinayetsya protistoyannya z Hamdanidami na choli z bratami Sajf ad Dauloyu i Nasir ad Dauloyu V 944 roku Sajf ad Daula zahoplyuye Haleb 945 Damask Ale u bitvi pri Kinnesrini nepodalik vid Damaska jogo peremagaye Muhammad ibn Tugdzh i vistavlyaye svoyi umovi ukladannya miru Sajf ad Daula otrimuvav Pivnichnu Siriyu vid Homsa do Aleppo i pevnu dotaciyu Pivdennu razom z Damaskom zdobuv Muhammad Nezabarom ibn Tugdzh povertayetsya do Damaska de vmiraye 24 chervnya 946 roku Vnutrishni reformi Muhammad ibn Tugdzh proviv reformu administrativnogo aparatu konfiskuvav zemli svoyih suprotivnikiv u Yegipti vstanoviv regulyarnu viplatu platni civilnim chinovnikam vidnoviv vijskovij i torgovelnij floti pridilyav uvagu polipshenyu sistemi irigaciyi sho spriyalo rozvitku silskogo gospodarstva DzherelaPetry Carl F Cambridge History of Egypt Volume One Islamic Egypt 640 1517 Cambridge Cambridge University Press pp 86 119 ISBN 0 521 47137 0 Kennedy Hugh N 2004 The Prophet and the Age of the Caliphates The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century Second ed Harlow UK Pearson Education Ltd ISBN 0 582 40525 4